ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2021Справа № 910/20846/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши в порядку загального провадження матеріали господарської справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еврика Медикал Фаундейшн" вул. Хорива, 21-23/9В, м.Київ, 04071

до Фізичної особи-підприємця Федорової Олени Євгеніївни АДРЕСА_1

про стягнення 110 764,80 грн.

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Федорової Олени Євгеніївни АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еврика Медикал Фаундейшн" вул. Хорива, 21-23/9В, м. Київ, 04071

про стягнення 82 586,00 грн.

Представники сторін:

від позивача (за первісним позовом) (відповідача за зустрічним): Льовкін М.О. - ордер № 1105547 від 14.04.21;

від відповідача (за первісним позовом) (позивача за зустрічним): не з`явився.

вільний слухач: Загородній С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еврика Медикал Фаундейшн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Федорової Олени Євгеніївни про стягнення 110 764,80 грн., а саме 86400,00 грн. боргу та 24364,80 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання послуг (виконання робіт) у сфері інформатизації № 01/06/20 від 05.06.2020 року в частині виконання робіт згідно технічного завдання та здійсненої позивачем передплати, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про повернення суми передплати, а також стягнення нарахованої пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/20846/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.1 ст. 247 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Через відділ діловодства 16.02.2021 року від відповідача надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову з посиланням на безпідставність тверджень позивача про недотримання строків здачі робіт та необґрунтоване одностороннє блокування останнім продовження робіт і відмову від зобов`язань за договором, внаслідок чого відповідач не зміг закінчити передбачені договором роботи. Відзив судом долучено до матеріалів справи.

В свою чергу 17.02.2021 року через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява б/н б/д Фізичної особи-підприємця Федорової Олени Євгеніївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еврика Медикал Фаундейшн" про стягнення 82 586,00 грн., а саме 61 850,00 грн. боргу за виконані роботи та 20 736,00 грн. пені.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на той факт, що на момент відмови замовника в доступі до ресурсу та унеможливлення подальшого виконання робіт ним як виконавцем за спірним договором була виконана частина роботи згідно технічного завдання на суму 148 250,00 грн., яка за вирахуванням перерахованого позивачем за первісним позовом авансу в сумі 86400,00 грн. підлягає оплаті в розмірі 61 850,00 грн. Окрім цього, на підставі п. 5.5 Договору у зв`язку з призупиненням робіт з вини замовника позивачем за зустрічним позовом нарахована пеня в сумі 20 736,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 року залишено зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Федорової Олени Євгеніївни без руху та встановлено строк та спосіб усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Від відповідача за первісним позовом 24.02.2021 року надійшла відповідь на відзив б/н від 22.02.2021 року, в якій ТОВ "Еврика Медикал Фаундейшн" зазначає про ненадання повного обсягу робіт за спірним договором в повному обсязі, оскільки відповідний акт надання послуг сторонами підписано не було, а також зазначає про відсутність обставин форс - мажору як підстав для звільнення від відповідальності за невчасне виконання робіт.

Через канцелярію суду від позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) 09.03.2021 року на виконання вимог ухвали суду від 22.02.2021 року надійшли пояснення б/н від 06.03.2021 року та зустрічна позовна заява з додатками, за результатами розгляду яких суд встановив, що зміст мотивувальної та прохальної частини останньої є ідентичним змісту зустрічної позовної заяви, поданої первісно 17.02.2021 року, а недоліки зустрічної позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем за зустрічним позовом усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2021 року зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/20846/20, ухвалено здійснювати розгляд справи №910/20846/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 14.04.2021 року.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання 05.04.2021 року від позивача (за первісним позовом) надійшла заява про огляд веб-сайту та 05.04.2021 року від відповідача (за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву разом з доказами направлення на адресу позивача, в якому ТОВ "Еврика Медикал Фаундейшн" заперечує проти зустрічних позовних вимог та зазначає про невиконання ФОП Федорова О.Є. своїх зобов`язань в частині виконання робіт в повному обсязі, за відсутності підписання сторонами остаточного акту прийому - передачі наданих послуг (виконаних робіт), а отже виконавець повинен повернути замовнику сплачену передплату у зв`язку з розірванням договору з боку товариства.

Від позивача за первісним позовом 05.04.2021 року надійшла відповідь на відзив відповідача б/н від 02.04.2021 року разом з доказами направлення на адресу відповідача за первісним позовом, за змістом якої товариство наголошує, зокрема, на відсутності інформації, яка б підтверджувала тестування, підключення відповідних модулів медичної інформаційної системи ТОВ "Еврика Медикал Фаундейшн", яка згідно п. 2.4 Договору є однією з умов для підписання актів прийому - передачі наданих послуг (робіт) та їх оплати замовником.

Також 12.04.2021 року від позивача за зустрічним позовом ФОП Федорової О.Є. надійшло клопотання б/н від 07.04.2021 р. про долучення у засідання для розгляду справи у якості свідка ОСОБА_1 та клопотання б/н від 07.04.2021 року про направлення запиту до Державного підприємства «Електронне здоров`я» на підставі ч. 4 ст. 74 ГПК України з метою отримання висновку ДП «Електронне здоров`я»№ 490 від 02.09.2020 на заяву тестування № 581 від 27.08.2020 року; 13.04.2021 року від позивача (за зустрічним позовом) надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання. Подані клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 року розгляд справи відкладено на 20.05.2021 року.

Окрім цього до початку судового засідання 13.04.2021 року від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь б/н від 09.04.2021 року на відзив на зустрічний позов разом з доказами направлення на адресу відповідача, в якій ФОП Федорова О.Є. просить задовольнити зустрічний позов в повному обсязі та відмовити в задоволенні первісного позову, посилаючись на те, що одностороння відмова замовника від продовження Договору є навмисним перешкоджанням позивачу виконати роботи за Договором, як і заборона доступу до FTP (серверу) і припинення надання заявок на тестування, чим фактично зупинено виконавцю всі роботи з тестування вже розроблених модулів.

Через канцелярію суду 14.05.2021 року від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про демонстрацію в реальному часі наявності листування представників сторін; 17.05.2021 року від позивача (за первісним позовом) надійшла заява щодо надання відповіді на відзив та 17.05.2021 року - заява про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду; 17.05.2021 року від позивача (за первісним позовом) надійшли письмові пояснення на клопотання відповідача про долучення у засідання для розгляду справи у якості свідка ОСОБА_1 та клопотання про направлення запиту до Державного підприємства "Електронне здоров`я" від 12.04.2021 року. Подані клопотання та пояснення долучено судом до матеріалів справи.

Розглянувши в судовому засіданні 20.05.2021 року клопотання позивача за зустрічним позовом про надання запиту до ДП "Електронне здоров`я" і витребування висновку № 490 від 02.09.2020 року на заявку тестування № 581 від 27.08.2020 року, дослідивши матеріали клопотання та його обґрунтування з посиланням на зазначені у клопотанні норми ГПК України, судом протокольно ухвалено про відмову в його задоволенні.

Також за результатами розгляду в судовому засіданні 20.05.2021 року клопотання ФОП Федорової О.Є. про долучення у засідання для розгляду справи у якості свідка ОСОБА_1 , який виконував обов`язки менеджера на стороні ФОП Федорової О.Є. при виконанні умов Договору № 1/06/20 про надання послуг (виконання робіт) у сфері інформатизації від 05.06.2020 року, дослідивши матеріали справи, враховуючи письмові заперечення відповідача та недотримання позивачем за зустрічною позовною заявою положень ст.ст. 87-89 ГПК України, судом протокольно ухвалено про відмову в задоволенні відповідного клопотання про долучення у засідання для розгляду справи в якості свідка ОСОБА_1 від 12.04.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 року розгляд справи відкладено на 09.06.2021 року.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання 07.06.2021 року від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) надійшла заява б/н від 02.06.2021 року про проведення судового засідання 09.06.2021 року без участі ФОП Федорової О.Є. та її представника, яке долучено судом до матеріалів справи.

Розглянувши в судовому засіданні 09.06.2021 року клопотання відповідача про огляд в судовому засіданні в реальному часі за допомогою комп`ютера листування між сторонами шляхом доступу до офіційної електронної поштової скриньки позивача за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи та заслухавши заперечення представника позивача за первісним позовом судом протокольно ухвалено про відмову в його задоволенні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/20846/20 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 22.07.2021 року.

Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному судове засідання, призначене на 22.07.2021 року, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 року розгляд справи призначено на 19.08.2021 року.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 19.08.2021 року протокольно оголошено перерву у судовому засіданні на 23.09.2021 року.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 23.09.2021 року судом протокольно оголошено перерву на 30.09.2021 року.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру від сторін на час проведення судового засідання з розгляду справи по суті 30.09.2021 року до суду не надходило.

В судові засідання з розгляду справи по суті 19.08.2021 року та 23.09.2021 року з`явились уповноважені представники позивача та відповідача, в засідання 30.09.2021 року з`явився представник позивача та відповідача.

В судове засідання з розгляду справи по суті 30.09.2021 року з`явився уповноважений представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - не з`явився.

Про дату, час і місце проведення судового засідання 30.09.2021 року відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника відповідача за первісним позовом б/н від 23.09.2021 року.

Про поважні причини неявки відповідача за первісним позовом та/або його представника суд не повідомлено.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищевикладене, оскільки ФОП Федорова О.Є. не скористалася наданими їй процесуальними правами, зокрема, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) та/або його представник не прибув в судове засідання з розгляду справи по суті 30.09.2021 року, суд здійснював розгляд справи 30.09.2021 року виключно за наявними матеріалами за відсутності представника зазначеного учасника справи.

В судових засіданнях з розгляду справи по суті 19.08.2021 року, 23.09.2021 року та 30.09.2021 року представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити, а також заперечував проти задоволення зустрічного позову.

В судових засіданнях з розгляду справи по суті 19.08.2021 року та 23.09.2021 року представник відповідача за первісним позовом заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на первісну позовну заяву, а також просив задовольнити зустрічну позовну заяву в повному обсязі.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.09.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 05 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еврика Медикал Фаундейшн" (замовник за договором, позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом) та Фізичною особою-підприємцем Федоровою Оленою Євгеніївною (виконавець за договором, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено Договір про надання послуг (виконання робіт) у сфері інформатизації № 01/06/20 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого виконавець за завданням замовника зобов`язується особисто (крім випадків, які узгоджені сторонами у п. 3.1. цього Договору), надати послуги (виконати роботи) у сфері інформатизації у тому числі, але не обмежуючись:

- послуги з комп`ютерного програмування;

- інші послуги у сфері-розроблення програмного забезпечення;

- консультування з питань інформатизації;

- оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах та веб-порталах замовника і пов`язана з ними діяльність.

Для надання послуг (виконання робіт) у рамках даного Договору замовник надає виконавцеві Технічне завдання (Додаток №1 до договору), яке є невід`ємною частиною договору (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору замовник забезпечує виконавця усією інформацією, необхідною для надання послуг (виконання робіт) за цим Договором.

Розділами 2 - 11 Договору сторони узгодили ціну послуг (робіт) та порядок розрахунків, порядок виконання та приймання послуг (робіт), права та обов`язки сторін, їх відповідальність, права на об`єкти інтелектуальної власності, форс - мажор, строк дії Договору тощо.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, але не раніше повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Згідно п. 11.1 Договору зміни, доповнення та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

Вказаний Договір підписаний представниками замовника та виконавця та засвідчений печаткою замовника.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм §1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

На виконання п. 1.3 Договору сторонами 05.06.2020 року погоджено та підписано Технічне завдання № 01- Т (Додаток № 1 до Договору), згідно якого виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги (виконати роботи) з інтеграції системи ОреnЕМR з центральною базою даних Національної служби здоров`я України (далі - НЗСУ) eHeаlth на технічному середовищі ТОВ «ЕuReСа» на загальну суму 172 800,00 грн., а саме:

- Розробка модулю "Адміністративний модуль НМП спеціалізованої медичної допомоги (СМД)" згідно розділу 3.5. технічних вимог НСЗУ з урахуванням вимог розділів 1 і 2 (загальні вимоги та загальні вимоги до безпеки);

- Розробка модулю "Робоче місце співробітника спеціалізованої медичної допомоги" згідно розділу 3.6. технічних вимог НСЗУ з урахуванням вимог розділів 1 і 2 (загальні вимоги та загальні вимоги до безпеки);

- Організація процесу тестування «Адміністративного модуля надавача медичних послуг»;

- Роботи з отримання сертифікату РRЕРROD для системи ОреnЕМR.

- Роботи з отримання сертифікату РROD для системи ОреnЕМR.

Всі роботи проводять у відповідності до технічних вимог до медичних інформаційних

систем, затверджених наказом НСЗУ № 28 від 06.02.2019 року зі змінами, що затверджені наказами № 42 від 15.02.2019, №67 від 15.03.2019, №175 від 3.06.2019, №385 від 30.09.2019, №497 від 25.11.2019, №19 від 30.01.2020, №51 від 5.03.2020, №75 від 31.03.2020 (https://ehealth.gov.ua/dokumentу/) та іншими наказами, що можуть з`явитись у процесі виконання робіт за цим договором, які стосуються визначеного об`єкту робіт.

У відповідності до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 2.2 Договору вартість послуг (робіт) виконавця встановлюється сторонами у відповідному Технічному завданні, та за змістом останнього складає 172 800,00 грн. без ПДВ.

Загальна ціна цього Договору визначається як сума вартості всіх наданих послуг (виконаних робіт), відповідно до підписаних сторонами Актів прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) за цим Договором протягом строку його дії (п. 2.3 Договору).

Згідно частини 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Як визначено сторонами в п.п. 2.3, 2.4 Договору, сторони можуть узгодити часткову чи повну попередню оплату за послуги (роботи). Замовник здійснює оплату за даним Договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця окремими платіжками:

2.4.1. 50% від суми проектної вартості відповідно до Технічного завдання авансовим платежем протягом 3 банківських днів з дня підписання Технічного завдання;

2.4.2. 30% від суми проектної вартості відповідно до Технічного завдання, які сплачуються протягом 3 банківських днів після появи статусу "тестування" у всіх відповідних стовпчиках (модулях) навпроти медичної інформаційної системи ОреnЕМR на сайті адміністратора центральної бази даних eHeаlth (https://ehealth.gov.ua/) за етапом виконання у окремому Акті прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт);

2.4.3. остаточний розрахунок у розмірі 20% від суми проектної вартості сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання сторонами остаточного Акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт). Підставою для підписання остаточного Акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) є поява статусу "підключено" у всіх відповідних стовпчиках (модулях, перелік яких зазначений у технічному завданні) навпроти медичної інформаційної системи ОреnЕМR на сайті адміністратора центральної бази даних eHeаlth (https://ehealth.gov.ua/).

Доказів узгодження сторонами інших строків оплати робіт за Договором матеріали справи не містять та сторонами не надано.

Розрахунки між сторонами здійснюються виключно в національній валюті України (п.2.5 Договору).

При цьому суд зазначає, що укладення між сторонами Договору про надання послуг (виконання робіт) у сфері інформатизації № 01/06/20 від 05.06.2020 року було спрямоване на виконання відповідачем послуг (робіт) у сфері інформатизації (в тому числі послуг комп`ютерного програмування, оброблення даних та розміщення інформації на веб- вузлах та веб- порталах замовника), що, в свою чергу, зумовлює обов`язок позивача як замовника оплатити виконані роботи, в тому числі внести передплату в розмірі, узгодженому сторонами.

Як свідчать матеріали справи, зазначено позивачем в первісній позовній заяві та підтверджено відповідачем за первісним позовом, у відповідності до Договору та виставленого ФОП Федоровою О.Є. рахунку - фактури № СФ-0000001 від 09.06.2020 року на оплату комп`ютерного програмування та розробки, Товариством з обмеженою відповідальністю "Еврика Медикал Фаундейшн" платіжним дорученням № 3392 від 10.06.2020 року було перераховано на рахунок виконавця авансовий платіж в сумі 86400,00 грн. (50% від суми проектної вартості відповідно до Технічного завдання), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного платіжного доручення з посиланням в призначенні платежу на реквізити зазначеного рахунку .

Будь - яких заперечень щодо розміру та строків оплати, а також порядку та сум зарахування коштів від сторін до суду не надходило.

В свою чергу судом встановлено відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача за первісним позовом щодо повного та належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Еврика Медикал Фаундейшн" умов Договору та Технічного завдання в частині здійснення передоплати.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем за первісним позовом виконані зобов`язання щодо здійснення попередньої оплати у вказаній сумі згідно умов Договору, факт перерахування позивачем за первісним позовом грошових коштів за правочином належним чином підтверджено матеріалами справи.

З урахуванням викладеного та враховуючи умови спірного Договору суд зазначає, що відповідно до вимог закону та умов правочину виконавець зобов`язаний виконати належним чином обумовлені Договором роботи (надати послуги) в повному обсязі та здати їх відповідачу за актами прийому - передачі, після чого він отримує право вимоги від останнього оплати виконаних робіт в строки та в розмірі, встановленому Договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Так, відповідно до Технічного завдання № 01-Т від 05.06.2020 року (Додаток № 1 до Договору) виконавець зобов`язаний надати послуги (виконати роботи) за цим Технічним завданням у термін 60 календарних днів з дня отримання авансового платежу згідно п.2.4.1. Договору на рахунок виконавця.

Таким чином, враховуючи фактичну дату здійснення передплати 10.06.2020 року та умови Технічного завдання щодо строку надання послуг (виконання робіт) у термін 60 календарних днів з дати отримання авансового платежу згідно п.2.4.1 Договору, відповідач за первісним позовом повинен був надати послуги (виконати роботи), визначені Технічним завданням, в строк до 09.08.2020 року включно.

Докази того, що сторони узгодили інший термін виконання робіт за Технічним завданням до Договору в матеріалах справи відсутні.

Розділом 4 Договору сторонами передбачені права та обов`язки виконавця та замовника.

Так, згідно п. 4.3 Договору виконавець зобов`язаний своєчасно та на висококваліфікованому рівні надати замовнику послуги (виконати роботи), визначені цим Договором та зазначені у відповідних Технічних завданнях; після закінчення або у випадку дострокового розірвання даного Договору передати замовникові всі матеріали, документи, які були отримані від Замовника або ж створені в процесі виконання даного Договору тощо; на вимогу замовника інформувати про поточний стан надання послуг (виконання робіт) у терміни та способом, встановлені замовником (по телефону, факсу, за допомогою електронної пошти тощо).

В свою чергу згідно п. 4.1 Договору замовник зобов`язаний за запитом виконавця надавати необхідну інформацію, яка стосується виконання робіт (послуг) згідно Технічного завдання; своєчасно приймати за Актами прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від виконавця, які відповідають умовам цього Договору; своєчасно оплачувати надані виконавцем послуги (виконані роботи) у розмірі та в строки, передбачені даним Договором, за умови надання виконавцем послуг (виконанням робіт) відповідно до вимог, зазначених сторонами в Технічному завданні.

За приписами статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Суд зазначає, що обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника (генпідрядника).

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

В силу ч. 2 ст. ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно п. 3.1 Договору виконавець надає послуги (виконує роботи) замовнику на свій ризик та особисто. Одночасно, виконавець має право за згодою замовника залучити до надання послуг (виконання робіт) інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. Залучення інших осіб (субпідрядників) до надання послуг (виконання робіт) повинно здійснюватися у повній відповідності з умовами цього Договору.

Як встановлено судом за матеріалами справи, виконавцем було залучено до виконання робіт (надання послуг) за Договором фізичну особу ОСОБА_3 на підставі Цивільно - правового договору (Договору надання послуг/виконання робіт) № _01/06-20 від 20.06.2020 року, згідно умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги (роботи).

Наразі, згідно п. 2.1 вказаного Договору виконавець зобов`язався виконати роботи згідно Технічного завдання, яке є додатком № 1 до даного Договору, та за змістом якого виконавець повинен виконати роботи згідно наступного переліку:

- Розробити модуль "Адміністративний модуль НМП спеціалізованої медичної допомоги (СМД)" згідно розділу 3.5. технічних вимог НСЗУ з урахуванням вимог розділів 1 і 2 (загальні вимоги та загальні вимоги до безпеки);

- Розробити модуль "Робоче місце співробітника спеціалізованої медичної допомоги" згідно розділу 3.6. технічних вимог НСЗУ з урахуванням вимог розділів 1 і 2 (загальні вимоги та загальні вимоги до безпеки);

- Провести тестування «Адміністративного модуля надавача медичних послуг»;

- Провести роботи з отримання сертифікату РRЕРROD для системи ОреnЕМR;

- Провести роботи з отримання сертифікату РROD для системи ОреnЕМR.

Виконавець зобов`язаний надати послуги (виконати роботи) за цим Технічним завданням у термін до 31.12.2020 року.

Тобто, укладення відповідачем ФОП Федорова О.Є. договору з вказаною фізичною особою було спрямовано саме на виконання робіт (послуг), визначених Договором про надання послуг (виконання робіт) у сфері інформатизації № 01/06/20 від 05.06.2020 року та Технічним завданням до нього.

Відповідно до п. 3.2 Договору передача результатів послуг (робіт) виконавця здійснюється виключно на обладнанні, наданому замовником з метою дотримання конфіденційності інформації, що передається. Таке обладнання залишається власністю замовника, і не може бути використано виконавцем в цілях інших ніж передача результатів роботи.

З метою підтвердження факту надання послуг (виконання робіт) виконавцем в цілому

або виконання конкретного етапу на певну дату сторони можуть складати відповідний Акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), що є достатньою підставою для здійснення розрахунків з виконавцем (п. 3.3. Договору).

Виконавець надає замовникові два екземпляри підписаного Акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення надання послуг (виконання робіт) в цілому або закінчення виконання конкретного етапу згідно з Технічним завданням (п. 3.4 Договору).

У відповідності до п. 3.5 Договору замовник зобов`язується підписати надані виконавцем два екземпляри Акту прийому- передачі наданих послуг (виконаних робіт) не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту надання їх оригіналів замовникові виконавцем і у вищезазначений строк надати один підписаний екземпляр Акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) виконавцеві або надати у вищезазначений строк мотивовану відмову від підписання цього Акту. У випадку ненадання у вищезазначений строк виконавцеві підписаного Акту або мотивованої відмови, послуги (роботи) будуть вважатися прийнятими, наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті замовником. У випадку мотивованої відмови замовника сторони в строк не пізніше 10 робочих днів з дати одержання виконавцем мотивованої відмови замовника підписують протокол, який містить перелік істотних недоліків і строки їх усунення. Виконавець зобов`язаний за власний рахунок усунути такі недоліки у вказаний замовником строк. Прийняття послуг (робіт) та підписання відповідного Акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) замовником здійснюється після усунення всіх недоліків.

Проте, як зазначено позивачем за первісним позовом, визначені Технічним завданням послуги (роботи) та у передбачений Договором строк виконавцем не надані (не виконані).

Зокрема, як зазначає виконавець ФОП Федорова О.Є., з її боку роботи за Договором виконувались Гасановим С.С., який надавав звіти про хід робіт та подавав від імені замовника відповідні заявки до Державного підприємства «Електронне здоров`я» на тестування модуля, який розроблявся згідно Технічного завдання, та отримував на свою електронну пошту висновки результатів тестування.

Згідно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 411 від 25.04.2018 року «Порядку функціонування електронної системи охорони здоров`я», для встановлення відповідності електронної медичної інформаційної системи (МІС) технічним вимогам адміністратор проводить протягом 30 календарних днів з дня подання заявки оператором тестування електронної медичної інформаційної системи відповідно до тестової програми, що розробляється адміністратором та затверджується НСЗУ (п.54).

У разі встановлення невідповідності електронної медичної інформаційної системи технічним вимогам висновок повинен містити опис таких невідповідностей та пропозиції щодо їх усунення. Оператор має право повторно подати електронну заявку адміністратору після усунення невідповідностей (п.55).

Відповідно до п. 3.1 Тестової програми НСЗУ, затвердженої наказом Національної служби здоров`я України № 385 від 30.09.2019 року, оператор МІС (медичних інформаційних систем), подаючи заявку на тестування згідно із затвердженою Адміністратором формою, надає технічну можливість провести тестування функціоналу, що передбачений технічними вимогами в межах модулів МІС, включених до заявки на тестування, на актуальній версії програмного забезпечення МІС, шляхом, зокрема, проведення тестування в режимі онлайн за допомогою програмного забезпечення для віддаленого доступу з обов`язковим записом процесу тестування.

Так, 15.07.2020 року від виконавця - Гасанова С.С. до центру підтримки була подана Заявка №499 на тестування Модуля 3.5 МІС OpenEMR (МІС позивача) - «Адміністративний модуль НМП спеціалізованої медичної допомоги» та у період 13.07.2020 року - 20.07.2020 року велося електронне листування з замовником щодо надання необхідних документів для проведення тестування модулів.

Як зазначено ФОП Федорова О.Є. фактичним виконавцем Гасановим С.С. було направлено на електронну адресу замовника 13.08.2020 року лист з аналізом проведених робіт від 13.08.2020 року, зазначенням про наявність нових вимог тестування згідно нового наказу НСЗУ від 04.08.2020 року № 187 та труднощами в реалізації модулів, що замовлені, а також посиланням на нереальність погоджених в Договорі строків для реалізації та проходження успішних тестувань модулів 3.5 та 3.6, у зв`язку з чим наведено подовжені орієнтовні строки виконання робіт.

У відповідь на вказаний лист виконавцем 14.08.2020 отримано від замовника відповідь, в якій ТОВ «Еврика Медикал Фаундейшн» критично поставилося до звіту та не погодилося визнати результати робіт, оцінивши ступінь їх виконання як незадовільну, а також зазначаючи про необхідність надання не пізніше 01.09.2020 року інтегрованого до OpenEMR адмінмодулю (3.5) з урахуванням вимог та сертифікатом не нижче PREPROD.

У період 15.08.2020 року - 27.08.2020 року виконавцем було проведено додаткові роботи у відповідності з новими технічними вимогами НСЗУ та подана заявка від 27.08.2020 року від імені замовника на фінальне тестування модуля 3.1.

Як зазначено відповідачем за первісним позовом, за результатами проведення фінального тестування модуля 3.1(3.5) 28.08.2020 року отримано позитивне рішення щодо роботи цього модуля та 02.09.2020 року виконавцем на електрону пошту отримано Висновок Державного підприємства «Електронне здоров`я» № 490 від 02.09.2020 року, згідно якого за результатами проведеного тестування на відповідність електронної медичної інформаційної системи оператора ТОВ «Еврика Медикал Фаундейшн» (ЄДРПОУ 40163555) встановлено, що електронна медична інформаційна система «OpenEMR» відповідає технічним вимогам, затвердженим наказом НСЗУ № 28 від 06.02.2019 року, та станом на дату висновку в обсязі наступних функціональних можливостей: « 3.1. Модуль «Адміністративний модуль надавача медичних послуг»: 3.1.2. Вимоги до реєстрації та оновлення НМП, реєстрації керівників НМП.

В подальшому у зв`язку з невиконанням робіт у визначений Договором строк замовником ТОВ «Еврика Медикал Фаундейшн» 03.09.2020 року відключено доступ до свого серверу та направлено на адресу виконавця претензію від 15.09.2020 року з вимогою про повернення сплаченого авансу в сумі 86400,00 грн. у зв`язку з невиконанням передбаченого Договором обсягу робіт та не підписанням остаточного Акту прийому - передачі станом на 15.09.2020 року.

У відповідь на перетензію 28.09.2020 року від виконавця було отримано пропозицію щодо укладення нових умов Договору згідно проекту Протоколу № 1 та Акту прийому - передачі виконаних робіт в частині модуля 3.1 (модуль 3.5) з Додатком, а також проханням відкрити доступ до FTP до 20.09.2020 року для продовження виконання умов Договору.

Проте, позивач за первісним позовом відмовився від підписання наданих протоколу та акту прийому - передачі виконаних робіт (послуг) у зв`язку з фактичним ненаданням послуг і не отриманням їх результатів, посилаючись на відсутність результатів робіт на обладнанні замовника, а також відмовив у наданні доступу до FTP, оскільки термін виконання робіт закінчився до моменту отримання листа виконавця, про що письмово повідомлено ФОП Федорову О.Є. листом № 29/09-03 від 29.09.2020 року.

Окрім цього листом № 30/10-02 від 30.10.2020 року ТОВ «Еврика Медикал Фаундейшн» звернулось до виконавця з проханням повернути сплачену передоплату в сумі 86400,00 грн. у зв`язку з ненаданням послуг (невиконанням робіт) у визначений Договором строк та відсутності погодження сторонами нового складу робіт і строку їх виконання, факт надсилання якого та отримання виконавцем підтверджується матеріалами справи.

За результатами розгляду листа № 30/10-02 від 30.10.2020 року ФОП Федоровою О.Є. було надіслано замовнику листа від 10.11.2020 року, в якому зазначено про наявність посилання на робочий модуль 3.1 «Адміністративний модуль надавача медичних послуг спеціалізованої медичної допомоги» інтегрований в OpenEMR для його перевірки, в якому також містилася пропозиція про продовження робіт за Договором та зазначення про наявність форс - мажорних обставин як причини невчасного виконання робіт. До листа додавався Акт прийому - передачі виконаних робіт за пунктами 1 та 3 Технічного завдання повністю, та за пунктами 2, 4, 5 - частково. Копія вказаного листа з додатками наявна в матеріалах справи.

Розглянувши зазначений лист виконавця, який було отримано замовником 16.11.2020, останній листом № 17/11-01 від 17.11.2020 року повідомив ФОП Федорову О.Є. про відсутність замовлення модулю 3.1, ненадання в листі посилань на робочий модуль 3.1, відсутність фактичної передачі робіт згідно умов п. 3.2 Договору та будь - яких ознак здійснення передбачених умовами Договору робіт у системі та на технічному середовищі заявника, а також невідповідність надісланих актів вимогам п. 3.4 Договору, окремо наголошуючи на неотриманні від виконавця повідомлення про настання форс - мажорних обставин.

Згідно наявних в матеріалах справи копії опису вкладення в цінний лист від 18.11.2020 року, накладної від 18.11.2020 року та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0407138370138, вказаний лист ФОП Федоровою О.Є. було отримано 19.11.2020 року.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно визначень ч.ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Таким чином, як зазначено позивачем за первісним позовом та свідчать матеріали справи, на момент надсилання замовнику наданих відповідачем за первісним позовом проектів Акту прийому-передачі виконаних робіт (послуг) та протоколу (отриманих замовником 28.09.2020 року та 16.11.2020 року), строки виконання робіт (надання послуг) за Договором вже сплили, тобто ФОП Федорова О.Є. порушено умови укладеного між сторонами Договору щодо строків виконання робіт (надання послуг), граничним строком яких було 09.08.2020 року.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до статті 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст. 627, 628 Цивільного України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що за приписами ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

У відповідності до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 188 Господарського процесуального кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Із наведеними приписами законодавства узгоджується передбачене умовами п. 10.2, 10.3 Договору припинення договору внаслідок дострокового розірвання за ініціативою однієї зі сторін, зокрема, замовника.

Так, згідно п. 10.2 Договору кожна сторона має право у будь - який час розірвати цей Договір, письмово (рекомендованим листом) попередивши іншу сторону за 20 календарних днів до бажаної дати розірвання. Моментом повідомлення прийнято вважати дату одержання листа будь - якої із сторін. Відповідно, дата розірвання Договору наступає по закінченню 30 (тридцяти) календарних днів з моменту одержання листа про розірвання стороною.

Пунктом 10.3. Договору передбачено право замовника в односторонньому порядку розірвати Договір не дотримуючись строків, визначених п. 10.2. Договору, якщо, зокрема, виконавець порушив умови п. 4.3.1. - 4.3.6. Договору (п.п. «а»).

Наразі, пунктом 4.3.1. Договору встановлений обов`язок виконавця своєчасно та на висококваліфіцированному рівні надати послуги (виконати) роботи, визначені Договором та зазначені у Технічних завданнях.

Таким чином, за висновками суду, відповідно до пунктів 10.3 Договору позивач був наділений правом розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку недотримання підрядником термінів виконання робіт (надання послуг), яким позивач як замовник скористався, надіславши на адресу відповідача за первісним позовом лист № 03/12-03 від 03.12.2020 року про розірвання в односторонньому порядку Договору на підставі п.п. «а» п.10.3 Договору у зв`язку з несвоєчасним виконанням робіт (наданням послуг) та повернення суми сплаченого авансу в розмірі 86400,00 грн.

Факт отримання виконавцем 04.12.2020 року вказаного листа підтверджується наявним в матеріалах справи копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0209704734316, накладної від 04.12.2020 року, опису вкладення від 03.12.2020 року та відповідного фіскального чеку від 04.12.2020 року.

Відповідно до ст.ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Натомість, як зазначено позивачем за первісним позовом в позовній заяві та встановлено судом за матеріалами справи, відповідач за первісним позовом свої зобов`язання щодо повернення позивачу коштів передплаченого авансового платежу в розмірі 86400,00 грн. у зв`язку з невиконанням робіт у визначені строки та розірванням Договору з боку замовника, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору, не виконав, в результаті чого у відповідача за зустрічним позовом станом на час звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем за первісним позовом за даним Договором у заявленому вище розмірі, яку позивач за первісним позовом просить суд стягнути в позовній заяві.

В свою чергу відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еврика Медикал Фаундейшн», в якій посилається на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним) як замовником своїх зобов`язань за спірним Договором в частині оплати виконаних ФОП Федорова О.Є. робіт в сумі 61 850,00 грн. у термін, передбачений умовами п. 2.4.2, 2.4.3 Договору, виходячи з загального їх обсягу в сумі 148 250,00 грн., та вчинення дій щодо призупинення доступу виконавця до ресурсу замовника FTP (03.09.2020 року), у зв`язку з чим виконавцем нараховано та заявлено до стягнення з замовника згідно п. 5.5 Договору пеню за період з 03.09.2020 року по 31.12.2020 року в сумі 20736,00 грн.

При цьому, як зазначає позивач за зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еврика Медикал Фаундейшн» всупереч умовам Договору безпідставно відмовилось від підписання акту прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Наразі, як зазначає позивач за зустрічним позовом, невчасне виконання робіт за Договором зумовлене тим фактом, що після початку виконання Договору відбулись зміни технічних умов від НСЗУ, які позивач за зустрічним позовом трактує як форс-мажорні обставини в розумінні п. 8.1 Договору, та були впроваджені Наказом №148 від 17.06.2020 року та №187 від 04.08.2020 року.

Окрім цього позивач за зустрічним позовом посилається на положення п. 10.1 Договору та зазначає про строк виконання робіт (надання послуг) до 31.12.2020 року, який дорівнює строку дії Договору, а також наголошує на тому, що відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним) не вказав причини строгого додержання строку виконання робіт у 60 днів і можливих для нього негативних наслідків від недодержання цього терміну.

Додатково в обґрунтування зустрічних позовних вимог ФОП Федорова О.Є. посилається не бажання замовника враховувати реальні технічні проблеми, які постійно виникали в системі eHealth, витрати часу на отримання відповідей від служби підтримки ДП «Електронне Здоров`я» та впроваджений карантин щодо COVID-19, який, як стверджує позивач за зустрічним позовом, також ускладнював спеціалістам вирішення поточних проблем. Все ці перешкоди, як наголошує позивач за зустрічним позовом, були об`єктивними чинниками, які затримували роботу виконавця.

В частині розірвання Договору за ініціативою замовника виконавець зазначає, що умовами Договору не вказано на подію, яка неминуче має настати і яка обумовлює термін виконання робіт саме у 60-денний термін, тому, на переконання ФОП Федорової О.Є., згідно ч.1 ст.530 ЦК України така категорична підстава для обґрунтування в односторонньому порядку розірвання Договору та висунення претензій з боку замовника не відповідає ч.3 ст.509 ЦК України, а строк виконання робіт з боку виконавця не порушений.

Згідно п. 5.5 Договору у випадку недотримання замовником строків оплати, які передбачені п. 2.4. цього Договору, виконавець має право вимагати сплати пені у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Загальна сума штрафних санкцій (пені, штрафів та ін.) не може перевищувати 100% суми простроченого платежу.

З урахуванням вищевикладеного, як зазначено в зустрічній позовній заяві, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним) як замовником своїх зобов`язань за спірним Договором в частині оплати фактично виконаних робіт (наданих послуг) у строки, передбачені умовами п.п.2.4.2, 2.4.3 Договору, відповідачеві за зустрічним позовом на підставі п. 5.5 Договору нарахована пеня у розмірі 0,1% від вартості робіт за кожен день прострочення за період 03.09.2020 року - 31.12.2020 року (за кількість днів вимушеного зупинення робіт) в сумі 20726,00 грн., яку позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним) просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним) в поданій суду зустрічній позовній заяві.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним Договору № 01/06/20 про надання послуг (виконання робіт) у сфері інформатизації від 05.06.2020 року та/або його окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та на протязі виконання з боку сторін також відсутні.

Відповідно до статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актом цивільного законодавства.

Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який закріплений статтями 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов`язки учасників.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Так, судом на підставі правової оцінки положень Договору встановлено, що викладені в договорі умови були визначені та погоджені сторонами. Отже, сторони, відповідно до вимог статті 180 Господарського кодексу України, погодили істотні умови договору, а саме предмет, ціну та строк виконання робіт (надання послуг), порядок передачі виконаних робіт (послуг) та їх оплати, строк дії Договору тощо.

Відповідно до статті 188 Господарського процесуального кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 654 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Так, згідно умов пункту 10.2 Договору сторони узгодили, що кожна сторона має право достроково розірвати договір, письмово сповістивши про це за 20 календарних днів до дати розірвання, а умовами п. 10.3 Договору передбачене виключне право замовника на розірвання Договору в односторонньому порядку, не дотримуючись визначених п. 10.2 строків.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Юридичний аналіз статті 837, частин 2, 4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Зокрема, законодавцем чітко визначено правові наслідки порушення сторонами зобов`язань за договором підряду відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частиною 1 зазначеної норми замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті 849 Цивільного кодексу України).

Тобто, у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).

Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 Цивільного кодексу України є різними.

Таким чином, з огляду на невиконання відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) у встановлений строк та порушенням умов Договору замовником набуто право реалізації положень п. 10.3 Договору щодо розірвання договору в односторонньому порядку.

Наразі, судом встановлено згідно матеріалів справи, що позивачем вчинені дії щодо відмови від Договору підряду в порядку, передбаченому частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України, до моменту звернення з даним позовом до суду, а саме шляхом звернення до відповідача за первісним позовом з листом № 03/12-03 від 03.12.2020 року про розірвання Договору у зв`язку з невиконанням ним взятих на себе зобов`язань щодо виконання робіт за Договором в обумовлені строки та про необхідність здійснення виконавцем відповідного повернення позивачеві за первісним позовом отриманих в якості попередньої оплати грошових коштів в сумі 86400,00 грн.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, що, як свідчать фактичні обставини справи, було вчинене позивачем, за умови одночасного прийняття таких дій відповідачем.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України розірвання договору є підставою для припинення зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

За приписами ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відтак, з огляду на вищевикладене та наявні в матеріалах справи документи, за висновками суду спірний Договір слід вважати припиненим.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, передбачені умовами Договору та Технічним завданням роботи (послуги) виконані виконавцем в граничні строки не були, що обґрунтовується останнім в тому числі внесенням змін до технічних регламентів наказом НСЗУ № 187 від 04.08.2020 року, у зв`язку з чим суд звертає увагу на умови п. 5.6 Договору, згідно якого у випадку появи нових технічних вимог або змін у технічних вимогах, які можуть вплинути на визначений строк виконання робіт, сторони узгоджують новий термін виконання робіт і окремим Додатком, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Тобто у разі, якщо зміни у технічних вимогах впливали на строк виконання робіт (надання послуг) за Договором, виконавець після отримання інформації про такі зміни мав право ініціювати зміну строків виконання робіт (надання послуг), передбачених Договором, у загальному порядку.

Окрім цього, як встановлено судом, внесення змін до технічного регламенту відбулося 04.08.2020 року, про що ФОП Федорова О.Є.. як зазначено в фінальному звіті від 13.08.2020 року, дізналася 12.08.2020 року, тобто станом на вказану дату всі послуги (роботи) за Договором повинні бути надані (виконані).

Зазначені обставини прийняття Національною службою здоров`я України наказів № 148 від 17.06.2020 року та № 187 від 04.08.2020 року, наразі, покладені позивачем за зустрічним позовом в обґрунтування останнього як виникнення форс-мажорних обставин, визначених п. 8.1. Договору, згідно якого сторони звільняються від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором при виникненні обставин непереборної сили, таких як: прийняття державними органами нормативно-правових актів, що суттєво перешкоджають виконанню Договору, землетруси, повені, пожежі, тайфуни, урагани, воєнні дії, масові захворювання (епідемії, епізоотії), обмеження перевезень, заборона торговельних операцій з окремими країнами внаслідок застосування міжнародних санкцій, а також при виникненні інших подібних обставин, які не залежать від волі сторін (форс-мажорні обставини).

Проте, зважаючи на відсутність належних доказів на підтвердження форс - мажорних обставин, передбачених умовами п.8.4 Договору, а саме документу, виданого компетентним органом, відповідною торгово - промисловою палатою або її відділенням, а також ненаведення виконавцем переконливих доводів того, яким чином прийняття зазначених наказів перешкоджало виконанню умов Договору в строк до 09.08.2020 року включно, у відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) відсутня можливість посилання на вказані факти як на підставу для звільнення від відповідальності за недотримання строків виконання.

В свою чергу твердження ФОП Федорової О.Є. про відсутність обґрунтування необхідності виконання робіт саме в 60 денний термін від дати внесення авансового платежу, не роз`яснення причини строгого додержання такого строку і можливих для замовника негативних наслідків від недодержання цього терміну, а також ненастання граничного строку виконання робіт (надання послуг) судом до уваги не приймаються як юридично неспроможні та такі, що суперечать приписам ст.ст. 525, 530, 629 ЦК України та умовам Договору і Технічного завдання до нього.

Також спростовуються матеріалами справи та фактичними обставинами твердження позивача за зустрічним позовом про протиправне блокування з боку замовника 03.09.2020 року доступу виконавцю до свого ресурсу (FTP), що, як стверджує ФОП Федорова О.Є., зумовило блокування його подальших робіт та, відповідно, виконання своїх зобов`язань за Договором, враховуючи відсутність в умовах Договору обов`язку замовника щодо надання такого доступу та вчинення дії з його блокування після настання граничного строку виконання робіт, що є правом замовника.

Окрім цього судом враховано, що згідно п. 3.2 Договору передача результатів послуг (робіт) виконавця здійснюється виключно на обладнанні, наданому замовником з метою дотримання конфіденційності інформації, що передається, а також той факт, що зазначаючи в листі - відповіді на лист замовника № 30/10-02 від 30.10.2020 року про надання посилання на робочий модуль 3.1 («Адміністративний модуль надавача медичних послуг спеціалізованої медичної допомоги»), інтегрований в ОреnЕМR для його перевірки, за відсутності у вказаному листі будь-якого посилання (Інтернет адреси тощо).

Згідно п. 2.4 Договору сторони погодили, що для цілей оплати відповідних послуг, відомості про перебування відповідного модулю на етапі «тестування» та підключення відповідного модулю повинно бути відображено на веб-сайті адміністратора центральної бази даних еHealth - ДП «Електронне здоров`я» https://ehealth.gov.ua/ - https://ehealth.gov.ua/pidklyucheni-do-ehealth-mis/. При цьому, будь-яких відомостей стосовно модулів, які замовлялись замовником на сайті адміністратора центральної бази даних еHealth - ДП «Електронне здоров`я» https://ehealth.gov.ua/ не міститься, що роздруківками з вказаного сайту, та будь-яких актів прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), які погоджені сторонами та підтверджували відповідно до положень п.п. 2.4., 3.3 Договору виконання робіт (надання послуг), сторонами не складено.

При цьому судом враховано, що наданий виконавцем висновок ДП «Електронне здоров`я» № 490 від 02.09.2020 року, в якому зазначено, що за результатами проведеного тестування на відповідність електронної медичної інформаційної системи оператора ТОВ «Еврика Медикал Фаундейшн», комісія ДП «Електронне здоров`я» встановила, що електронна система «OpenEMR» відповідає технічним вимогам наказу НСЗУ № 28 від 06.02.2019 року, стосується одного підмодулю: « 3.1. Модуль «Адміністративний модуль надавача медичних послуг»: 3.1.2. Вимоги до реєстрації та оновлення НМП, реєстрації керівників НМП. 3.1.2. Вимоги до реєстрації на оновлення НМП, реєстрація керівників НМП.

Інформації щодо інших підмодулів, які визначені Технічними вимогами до електронної медичної інформаційної системи для її підключення до центральної бази даних електронної системи охорони здоров`я, а саме: підмодулю 3.1.1. Загальні вимоги; підмодулю 3.1.3. Вимоги до правління видами та місцями надання послуг (підрозділами) НМП; підмодулю 3.1.4. Вимоги до правління співробітниками НМП та їх ролями; підмодулю 3.1.5. Вимоги до договору між НМД ПМД (тип закладу «Рrimary_саге» та НСЗУ) висновок не містить.

Відтак, з урахуванням викладеного, а також умов п.п. 2.4, 3.3 Договору щодо оформлення результатів робіт актами прийому - передачі наданих послуг (виконаних робіт), зазначений висновок не може бути розцінений в якості належного та допустимого доказу на підтвердження виконання ФОП Федорова О.Є. обумовленого Договором обсягу робіт (надання послуг).

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Зокрема, про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначається також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Як свідчать матеріали справи, позивач як замовник скористався власним безумовним правом, передбаченим частиною 4 статті 849 ЦК України щодо розірвання Договору в односторонньому порядку, звернувшись в подальшому до суду з позовними вимогами про повернення передплати.

Так, постановою Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18 зазначено, що правова природа вказаних коштів (здійсненої передплати в сумі 86400,00 грн.) внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов`язань за договором не змінюється і залишається такою доти, поки сторони двосторонньо не узгодять іншої їх правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України, в зв`язку з чим зазначає про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача як безпідставно отриманих коштів в сумі 86400,00 грн.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 року у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 року у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 року у справі №912/2709/17.

При цьому судом враховано правові висновки, викладені постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, згідно яких суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань за Договором у встановлений строк, розмір основної заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів повного виконання робіт або повернення суми попередньої оплати відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 86400,00 грн. перерахованих коштів (передплати) за невиконані за вказаним Договором роботи (надані послуги) підлягає задоволенню.

В свою чергу оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами факт виконання обсягу робіт (надання послуг) за Договором, в тому числі за відсутності підписання актів прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) та відсутності інформації про відповідну медичну інформаційну систему відсутні на сайті адміністратора тральної бази даних еHealth - ДП «Електронне здоров`я» https://ehealth.gov.ua/, суд доходить висновку про відсутність підстав для покладення на замовника ТОВ «Еврика Медикал Фаундейшн» в силу положень п. 2.4. Договору обов`язку з оплати робіт в сумі 61 850,00 грн., стягнення яких є предметом зустрічного позову, та відмову в його задоволенні.

Також суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно приписів частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частина 2 статті 216 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень частин 1, 4 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (стаття 218 Господарського кодексу України).

Так, виходячи з положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

При цьому, згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 у справі № 904/4156/18, необхідною умовою застосування договірної господарсько-правової відповідальності за порушення договірних зобов`язань є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Згідно з частиною 1 статті 546, статтею 547 Цивільного кодексу виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 Цивільного кодексу).

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (частина 2 статті 883 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору у визначений строк виконання робіт (надання послуг)не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Так, відповідно до пункту 5.6 Договору сторони погодили, що у випадку недотримання виконавцем термінів виконання робіт (надання послуг), що

передбачені цим Договором та додатками до нього, замовник має право вимагати сплати

пені у розмірі 0,1% від вартості робіт за кожний день прострочення. Загальна сума

штрафних санкцій (пені, штрафів та ін.) не може перевищувати 100% вартості робіт

(послуг), виконання яких прострочено.

Таким чином, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання щодо своєчасного виконання обумовлених Договором робіт (надання послуг) у визначені строки та згідно здійсненої передплати, позивачем на підставі п. 5.6 Договору нарахована пені за період з 10.08.2020 року по 28.12.2020 року) в сумі 24 364,80 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

В свою чергу, відповідачем за первісним позовом не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або заперечень щодо здійсненого позивачем за первісним позовом розрахунку.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені судом встановлено, що розмір вказаних нарахувань, з урахуванням визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та умовам Договору та є арифметично вірним, а тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 3654,80 грн. пені, підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог Фізичної особи-підприємця Федорової Олени Євгеніївни про стягнення 20736,00 грн. пені за період з 03.09.2020 року по 31.12.2020 року, нарахованої згідно п. 5.5 Договору у зв`язку з порушенням замовником зобов`язань за спірним Договором в частині оплати виконаних робіт у строк, передбачений умовами п. 2.4 Договору, та невчинення дій з оплати решти виконаних робіт в розмірі 61850,00 грн., яка не покривається авансом в сумі 86400,00 грн., суд зазначає, що позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ґрунтуються на факті закінчення робіт за Договором та настанні кінцевого етапу їх прийняття як підстави для оплати.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Натомість, як встановлено судом та зазначалось вище, відповідач за зустрічним позовом на виконання умов п. 3.5 Договору надав обґрунтовані заперечення щодо змісту отриманих від виконавця документів, та як наслідок, Акти прийому - передачі наданих послуг (виконаних робіт) сторонами погоджені не були.

Відтак, з урахуванням висновків суду щодо невиконання ФОП Федорова О.Є. прийнятих на себе як виконавцем зобов`язань з виконання робіт, обумовлених Договором та умовами Технічного завдання, у погоджені строки, посилання позивача за зустрічним позовом на невиконання підрядником умов Договору в частині оплати завершених робіт, факт яких не доведено належними та допустимими доказами з боку позивача за зустрічним позовом, судом визнаються такими, що не відповідають обставинам справи та, відповідно, свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом в частині стягнення як оплати за роботи за Договором, так і нарахованої за їх неоплату замовником пені.

Відповідно до частини 1статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права (ч. 1ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Поряд із цим суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що первісний позов доведений позивачем за первісним позовом, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем за первісним позовом не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню.

В свою чергу оскільки позивач за зустрічним позовом не довів в розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити позивачу за зустрічним позовом в задоволенні зустрічного позову повністю з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог; за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, 180, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Федорової Олени Євгеніївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еврика Медикал Фаундейшн" (вул. Хорива, 21-23/9В, м.Київ, 04071, код ЄДРПОУ 40163555) 86 400,00 грн. (вісімдесят шість тисяч чотириста грн. 00 коп.) авансового платежу, 24 364,80 грн. (двадцять чотири тисячі триста шістдесят чотири грн. 80 коп.) пені та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 04 січня 2022 року.

Суддя А.М. Селівон