ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/6000/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Капітоновій А.Ф., за участю представника відповідача Гордієнка К.В. розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рисовий елеватор" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

07.10.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Український рисовий елеватор» (далі - позивач, ТОВ «Український рисовий елеватор») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 00148490722, № 00148460722 від 15.09.2021 р., № 00151350722, № 00151420722 від 16.09.2021 р.

Ухвалою від 11.10.2021 року позовну заяву залишено без руху.

20.10.2021 року від позивача надійшли квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою від 25.10.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 23.11.2021 о 13:00 год.

17.11.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

23.11.2021 року від сторін по справі надійшли заяви про розгляд підготовчого засідання в порядку письмового провадження, проти закриття підготовчого провадження не заперечували.

Ухвалою від 23.11.2021 року суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.12.2021 о 10:00 год.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначає, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Український рисовий елеватор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 року по 31.03.2021 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 року по 31.03.2021 року, іншого законодавства за період з 01.04.2017 року по 31.03.2021 року, за результатами якої складено акт №3210/21-22-07-01/38473093 від 25.08.2021 року. Висновки акту перевірки стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень: 1) від 15.09.2021 року форми «ПС» №00148460722, яким за порушення п.63.1, п.63.2, п.63.3 ст.63 ПК України - не надання за формою 20-ОПП повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які здійснюється діяльність по об`єктам, що знаходяться в користуванні на підставі договорів оренди на підставі пп.54.3.1 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.117.1 ст.117 ПК України до товариства застосовано штрафні санкції в розмірі 31620 грн.; 2) від 16.09.2021 року форми «Д» №0015150722, яким за порушення пп. «б» 164.2.7 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1, пп.168.4.7 п.168.4 ст.168, п.171.1 ст.171 ПК України - не нарахування та не перерахування ПДФО в сумі 141208,24 грн. на підставі пп.54.3.1 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.125-1.1 ст.125-1 ПК України товариству збільшено суму грошового зобов`язання в розмірі 210822,24 грн.; 3) від 16.09.2021 року форми «Д» №0015140722, яким за порушення пп. «б» 164.2.7 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1, пп.168.4.7 п.168.4 ст.168, п.171.1 ст.171, п.1.2 п.16 (прим. 1) розділу підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ ПК України - не нарахування та не перерахування військового збору в сумі 11767,35 грн. на підставі пп.54.3.1 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.125-1.1 ст.125-1 ПК України товариству збільшено суму грошового зобов`язання в розмірі 17568,52 грн.; 4) від 16.09.2021 року форми «П» №00148490722, яким встановлено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2021 року на суму 882034 грн. Позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи та побудовані на припущеннях. Товариство вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував з підстав, викладених в адміністративному позові та відповіді на відзив.

17.11.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позові вимоги не визнаються з таких підстав: перевіркою встановлено порушення ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, п.5, 6, 7, 9.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318, в результаті чого ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» за період: з 01.04.2017 по 31.12.2018 неправомірно віднесено до складу витрат (собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг) послуги харчування, отримані від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 ; ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 643228,00 грн у тому числі: за 2017 рік - у сумі 19231 грн., за 2018 рік - у сумі 623997 грн. Протягом перевіряємого періоду ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» отримувало послуги харчування від суб`єктів господарської діяльності за відповідними укладеними договорами, а саме: - ФОП ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) - «Виконавець», договір від 01.02.2018 №7; - ФОП ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_2 ) - «Виконавець», договір від 20.02.2018 №31; - ФОП ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_3 ) - «Виконавець», договір від 01.02.2018 №6. На підтвердження отримання послуг від вказаних суб`єктів господарювання позивачем до перевірки надано акти надання послуг, які не відповідають первинним документам, так як складені з порушенням ст.1, ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, а саме не містять змісту господарської операції, що розкриває суть, внутрішню сторону таких операцій, їх справжність та обсяг в тому числі: не вказано місця надання послуг харчування, переліку страв та їх обсягу, кількість осіб для яких надано послуги харчування, тощо. Також, під час перевірки підприємством до актів надання послуг надано акти приймання - передачі наданих послуг. Вказані акти складались один раз за місяць та продукти харчування (готову їжу) приймала фізична особа головний інженер ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» ОСОБА_4 . За умовами договорів та згідно актів приймання - передачі наданих послуг позивач отримував від «Виконавців» - ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 готову їжу, що являється товарно-матеріальними цінностями та має відображатися відповідно правилам ведення бухгалтерського обліку. Однак, подальший рух товарно - матеріальних цінностей у бухгалтерському обліку ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» відсутній, а саме: не відображено в бухгалтерському обліку оприбуткування продуктів харчування (готової їжі), відсутні накладні на придбання готової їжі та її списання при використанні, що має бути оформлено актами списання товарно-матеріальних цінностей з відображенням найменування, кількості та з якою метою вони списуються і на які об`єкти. Колективним договором між власником та трудовим колективом ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» на 2017-2022 рік, схваленого загальними зборами трудового колективу ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» протоколом №2 від 22 грудня 2017 року та зареєстрованого Каланчацькою районною державною адміністрацією за №103 від 13 квітня 2018 року не передбачено послуги безкоштовного харчування працівників. Згідно п.1 наказу ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» №01/02 від 01.02.2018 «Про організацію безкоштовного харчування робітників» на підприємстві встановлено безкоштовне щоденне харчування за принципом «шведського столу» у період проведення польових робіт з 01 лютого 2018 року по 30 листопада 2018 року. Згідно п.1 наказу №02/02 від 02.02.2018 «Про організацію звітності» на підприємстві затверджено облік та звітність порядку харчування робітників за формами, що затверджені вищезазначеним наказом підприємства ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» та додаються до наказу у додатках №1 та №2. Затверджена вищезазначеним наказом звітність не відміняє необхідності дотримуватись установлених в державних стандартах, санітарних, протипожежних правилах, технічних документах, інших правилах і нормативних документах обов`язкових вимог до якості послуг, їх безпеки для життя, здоров`я людей, оточуючого середовища і майна, а також встановленого порядку оформлення первинних документів щодо надання послуг харчування, відображення в бухгалтерському обліку оприбуткування продуктів харчування, їх видачі матеріально-відповідальним особам з відповідними повноваженнями, що передбачено санітарними нормами (зокрема, наявності підтвердження допуску до продуктів харчування за станом здоров`я працівників громадського харчування) тощо. ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» для перевірки не було надано жодного первинного документу, який би свідчив про дотримання установлених в державних стандартах, санітарних, протипожежних правилах, технічних документах, інших правилах і нормативних документах обов`язкових вимог до якості послуг, їх безпеки для життя, здоров`я людей, оточуючого середовища і майна. Підприємством не надано первинних документів, які свідчать про організацію «шведського столу» та способу доставки їжі до місця її споживання (накладних на товар, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів чи інших документів на перевезення, прізвище та ім`я фізичної особи (в тому числі водія), яка здійснювала доставку їжі до місця споживання. Також, не було надано інформації з її документальним підтвердженням щодо фізичних осіб, які отримували продукти харчування та видавали їх працівникам, відсутні відомості щодо кількості робітників та відсутня персоніфікація працівників, які харчувались. Всі надані «Звіти про фактичну кількість робітників ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР», які отримали харчування у польових умовах» складені однотипно, не містять інформації про кількість, вартість продуктів, не мають деталізації отриманих продуктів, не містять інформації про постачальника, не містять інформації про транспортування ТМЦ конкретно до населених пунктів, які вказані у Звітах загальним переліком, не містять інформації саме у якому населеному пункту, у якій кількості, працівники яких саме професій отримували харчування. З наданих для перевірки документів, а саме: актів надання послуг харчування та актів приймання- передачі наданих послуг неможливо встановити: чи це були послуги харчування, чи придбання готової їжі, оформлення яких, як господарської операції, передбачає відповідного документального обліку. Таким чином, ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» не надано для перевірки належно оформлених первинних документів на підтвердження обґрунтованості понесених ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» витрат на отримання послуг харчування від ФОП ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ), ФОН Керекелиця Сергій Анатолійович (іпн НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_3 ). З наданих для перевірки документів, а саме: договорів, актів надання послуг та актів приймання-передачі наданих послуг не встановлено яким чином здійснювалось використання отриманих, згідно актів приймання - передачі продуктів харчування, не можливо ідентифікувати фізичних осіб та їх кількість, які харчувалися у форматі «фуршетного столу», відповідно не можливо встановити чи були це працівники ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР», а також відсутня інформація про місце споживання їжі (харчування). Тобто, неякісно оформленні первинні документи: акти наданих послуг, акти приймання-передачі наданих послуг, а також відсутність накладних, актів списання товарно-матеріальних цінностей в наслідок чого не відображено в бухгалтерському обліку оприбуткування продуктів харчування (готової їжі) та їх списання при використанні свідчать про те, що послуги харчування та продукти харчування (готова їжа) використовувались не для потреб підприємства. Таким чином, на порушення ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, п.5, 6, 7, 9.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318, ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» за період: з 01.04.2017 по 31.03.2021 неправомірно віднесено до складу собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг) послуги харчування, отримані від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 ; ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 643228 грн. у тому числі: за 2017 рік - у сумі 19231 грн., за 2018 рік - у сумі 623997 грн. Перевіркою також встановлено порушення п.44.1, п.44.2, п.44.3 ст.44 ПК України, ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, п.5, 7, 8 П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року N193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 р. за N515/4736, в результаті чого ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» за 2017 рік завищено інші операційні витрати по нарахуванню від`ємного значення курсових різниць на суму 238806,00 грн. Перевіркою встановлено, що ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» станом на 31.12.2017 відображено у бухгалтерському обліку нарахування від`ємного значення курсових різниць у сумі 3081919,8 грн., що виникають від переоцінки валютних цінностей на дату балансу по кредиторській заборгованості, яка рахується по рахункам 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», 6842 «Розрахунки по нарахованим процентам в іноземній валюті» з нерезидентом «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.) по тілу позики в розмірі 1712000 доларів США 29 центів; по процентам в розмірі 78180 доларів США 49 центів. Позивачем надано договір процентної позики від 29.08.2013 №28/08-П, укладеного між «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.) - Позикодавець, ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКІ РИСОВІ СИСТЕМИ» - Позичальник про те, що Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 3000000 доларів США, а Позичальник зобов`язується повернути їх Позикодавцю та сплатити проценти в розмірі та порядку, встановлені цим договором. Згідно договору про переведення боргу №1 від 29.05.2017, укладеного нерезидентом «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.) - Позикодавець, з однієї сторони, ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКІ РИСОВІ СИСТЕМИ» - Позичальник, з другої сторони, ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» - Новий позичальник, з третьої сторони, дійшли згоди укласти цей Договір, який за своєю правовою природою є заміною боржника у зобов`язанні. Відповідно до умов договору Первісний позичальник, за погодженням із Кредитором, наданим шляхом підписання даного Договору, передає Новому позичальнику усі свої права та обов`язки як сторони «Позичальник» за Основним договором, який зазначено в розділі «Терміни, що застосовуються в Договорі» і який укладено між Первісним позичальником та Кредитором, а Новий позичальник приймає всі права та обов`язки первісного позичальника як сторони «Позичальник» за основним договором. На дату укладання цього договору, розмір заборгованості нового позичальника перед Кредитором всього становить 1789153 доларів США 29 центів, що в національній валюті по курсу НБУ становить 47135901,84 грн. та складається із: - заборгованості по тілу позики в розмірі 1712000 доларів США 29 центів, що в національній валюті по курсу НБУ становить 45103270,02 грн., - заборгованості по процентам, що розраховані станом на 29.05.2017 включно, в розмірі 77153 доларів США 29 центів, що в національній валюті по курсу НБУ становить 2032631,82 грн. Станом на дату підписання цього Договору офіційний курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України складає 26,345368 гривень за 1 долар США. 18 жовтня 2017 року Національним банком України здійснено реєстрацію змін до Договору процентної позики від 29.08.2013 № 28/08-П щодо зміни «Позичальника» про що свідчить «Виписка з відомостями про реєстрацію Національним банком України кредитного договору/договору позики в іноземній валюті, що передбачає виконання резидентом-позичальником боргових зобов`язань перед нерезидентом (на підставі запису з Електронного реєстру повідомлень про договори, що ведеться Національним банком України), за станом на 18.10.2017» - номер реєстрації змін А2139, дата реєстрації змін 18.10.2017 року. ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» у бухгалтерському обліку 18 жовтня 2017 року по рахунку 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», 6842 «Розрахунки по нарахованим процентам в іноземній валюті» здійснено нарахування зобов`язань перед кредитором - нерезидентом «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.): по тілу позики в розмірі 1712000 дол. США 29 центів (що в національній валюті становить 45103270,02 грн. по курсу НБУ 26,345368 гривень/1 долар США) - по процентам в розмірі 77823,82 дол. США 82 центів (що в національній валюті становить 2050426,32 грн. по курсу НБУ 26,345368 гривень/1 долар США). Курс гривні до долару США, відображений в бухгалтерському обліку підприємства, який діяв станом на дату укладання договору, тобто на 29.05.2017 (26,345368 гривень за 1 долар США). Але фактично офіційний курс гривні до долару США станом на 18.10.2017 року становив 26,484328 гривень/долар США (встановлений Національним банком України на сайті https://bank.gov.ua). Перевіркою встановлено, що договір про переведення боргу №1 від 29.05.2017 відповідно до його умов, що визначені в пунктах 2.2, 2.3, 2.4, 5.1, 5.2, не набрав чинності до того моменту, коли не стали виконані умови, а саме: коли Первісний позичальник перерахував Новому позичальнику суму в національній валюті в розмірі визначеному в п.1.3. Договору, а саме: 47135901,84 грн. на першу вимогу Нового позичальника. Підтвердженням виконання зобов`язань первісного позичальника перед Новим позичальником щодо проведених взаєморозрахунків є виписки по рахунку з відображенням руху грошових коштів. Після виконання умов визначених п.2.3. цього Договору, первісний позичальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання, а Новий позичальник є таким, що прийняв зобов`язання по основному договору в повному обсязі. ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» на адресу ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКІ РИСОВІ СИСТЕМИ» пред`явило Вимогу від 30.05.2017 №30/05-01 про перерахування коштів згідно договору про переведення боргу №1 від 29.05.2017, якою ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР», як Новий позичальник згідно договору процентної позики від 29.08.2013 №28/08-П із всіма змінами та доповнення до нього, відповідно до п.2.2. договору про переведення боргу №1 від 29.05.2017 вимагає перерахувати суму в національні валюті в розмірі 47135901,84 грн. реквізити Нового позичальника. Новий позичальник не заперечує проти перерахування визначеної суми частинами в строк не пізніше 10 червня 2017 року. Згідно виписок банку надходження коштів від ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКІ РИСОВІ СИСТЕМИ» здійснювалось протягом періоду: з 31.05.2017 по 31.10.2017 на суму 47135901,84 гривень, в тому числі: за період з 31.05.2017 по 17.10.2017 на суму 43376151,84 грн., за період з 18.10.2017 по 31.10.2017 на суму 3777544,59 гривень, про що відображено у бухгалтерському обліку по кредиту рахунку 377 (Дт.ЗП Кт.3771). Тобто, за даними бухгалтерського обліку у ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» станом на 18.10.2017 рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКІ РИСОВІ СИСТЕМИ» у сумі 43376151,84 гривень, та лишився залишок не перерахованої у повному обсязі суми, визначеної договором та вказаний у вимозі у сумі 3777544,59 грн. Зміни в структурі активів та зобов`язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» виникають з моменту нарахування зобов`язань перед кредитором - нерезидентом «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.) та збільшення активів ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» за рахунок надходження коштів від ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКІ РИСОВІ СИСТЕМИ». Зарахування на баланс підприємства ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» зобов`язань кредиторської заборгованості перед нерезидентом «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.) по тілу позики в розмірі 1712000 доларів США 29 центів та по процентам в розмірі 78180 доларів США 49 центів, що відображено по рахункам 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», 6842 «Розрахунки по нарахованим процентам в іноземній валюті» є первісним визнанням операції в іноземній валюті та має відображатись у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземної валюти із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат). Датою здійснення операції (датою визнання активів, зобов`язань) дата є 18 жовтня 2017 року. ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» станом на дату балансу 31.12.2017 нараховано від`ємне значення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті по кредиторській заборгованості, яка рахується по рахунку 506, 6842 з нерезидентом «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.) по тілу позики в розмірі 1712000 доларів США 29 центів; по процентам в розмірі 77823,82 доларів СІНА 82 центів у загальній сумі 3081919,80 грн. за курсом гривни 26,345368 грн./1 долар США, що визначено по договору переведення боргу від 29.05.2017 №1. Бухгалтерський запис: Дт.945 Кт.506, Дт.945 Кт.6842 віднесено до витрат у загальній сумі 3081919,8 грн. Станом на 18 жовтня 2017 року офіційний курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України на сайті https://bank.gov.ua, складає 26,484328 гривень/долар США. За даними перевірки станом на 18.10.2017 (на момент первісного визнання операції в іноземній валюті) балансова вартість іноземної валюти складає: по тілу позики 1712000 доларів США 29 центів, що в національній валюті становить 45341169,50 грн. по курсу НБУ 26,484328 гривень/долар США; по процентам 77823,82 доларів США 82 центів, що в національній валюті становить 2061113,2 грн. по курсу НБУ 26,484328 гривень/долар США. За даними перевірки станом на дату балансу 31.12.2017 здійснена переоцінка балансової вартості іноземної валюти, що складає: - по тілу позики 1712000 доларів США 29 центів, що в національній валюті становить 48051085 грн. по курсу НБУ 28,067223 гривень/долар США; - по процентам 78180,49 доларів США 82 центів, що в національній валюті становить 2194309,24 грн. по курсу НБУ 28,067223 гривень/долар США. Перевіркою встановлено відхилення між від`ємним значенням курсових різниць за даними платника та даними перевірки, що складає 238806,00 грн. Таким чином, на порушення ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, п.5, 7, 8 П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року N193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 р. за N515/4736, ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» завищено інші операційні витрати по нарахуванню від`ємного значення курсових різниць за 2017 рік на суму 238806,00 грн. За результатами документальної перевірки достовірності та повноти включення доходів (як у грошовій, так і не грошовій формах) до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків, правильності визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів платникам податків у вигляді заробітної плати, винагород за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) (у т.ч. доходів у будь-якій не грошовій формі) та повноти відображення у бухгалтерському та податковому обліку підприємства ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб встановлено факт отримання працівниками підприємства послуг харчування за рахунок підприємства за умовами не включення вартості таких послуг до оподатковуваного доходу працівників, які отримали вказане харчування. Протягом перевіряємого періоду підприємство ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» отримувало послуги харчування від контрагентів постачальників ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_2 . До документальної перевірки з первинних бухгалтерських документів надано акти приймання-передачі наданих послуг які затверджені підписами постачальника фізичної особи підприємця з приписом «Передав» та особистим підписом головного інженера ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» ОСОБА_4 з приписом «Прийняв». У вищезазначених Актах приймання-передачі наданих послуг вказано кількість наданої їжі та вартість. Відповідно зазначених актів, послуги харчування за рахунок підприємства ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» отримував особисто працівник підприємства ОСОБА_4 шляхом прийняття від постачальників готової їжі, про що в цілому окремо за кожен звітний місяць перевіряємого періоду складались вищезазначені Акти. Про подальшу передачу вказаних ТМЦ жодного первинного документу до документальної перевірки надано не було. Крім вищезазначених Актів приймання-передачі наданих послуг до документальної перевірки не було надано жодного первинного документу, який би свідчив про дотримання установлених в державних стандартах, санітарних, протипожежних правилах, технічних документах, інших правилах і нормативних документах обов`язкових вимог до якості послуг, їх безпеки для життя, здоров`я людей, оточуючого середовища і майна, а саме у наданих до документальної перевірки документах, які складені за наказом підприємства ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» №02/02 від 02 лютого 2018 року «Про організацію звітності»: не надано інформацію по працівникам для яких отримувались послуги з харчування, що унеможливлює ідентифікувати найманих працівників, яким фактично надавалась послуга по організації харчування; жодним чином не обґрунтовано з посиланням на докази, яким чином здійснювалось харчування його працівників та де саме воно відбувалось, не надано доказів на обґрунтування зазначених в актах приймання-передачі сум, зокрема щодо кількості працівників позивача, яких підприємство годувало та ідентифікуючої інформації щодо них; відсутні первинні документи про організацію «шведського столу» з зазначенням способу доставки їжі, а саме накладних на товар, ТТН, ПІБ водія, що здійснював доставку, інших первинних документів так, не було надано жодного первинного документу щодо працівників, які отримали продукти харчування та видали їжу працівникам, відсутні відомості щодо кількості робітників та відсутня персоніфікація працівників, які харчувались; всі надані «Звіти про фактичну кількість робітників ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР», які отримали харчування у польових умовах» складені однотипно, не містять інформації про кількість, вартість продуктів, не мають деталізації отриманих продуктів, не містять інформації про постачальника, не містять інформації про транспортування ТМЦ конкретно до населених пунктів, які вказані у Звітах загальним переліком, не містять інформації саме у якому населеному пункту, у якій кількості, працівники яких саме професій отримували харчування, і, відповідно, не являються первинними документами, що свідчать про облік (отримання, відповідальне зберігання та використання) ТМЦ. Крім того, до документальної перевірки не надано жодного дозвільного документу на право надання юридичним особам послуг харчування контрагентами - постачальниками таких послуг: ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 . Враховуючи вищенаведене, за результатами документальної перевірки правильності визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємством ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» встановлено порушення пп. "б" 164.2.17, п. 164.2 п. 164.5, ст. 164 п.167.1. ст. 167 пп.168.1.1 п.168.1 та 168.1.2 статті 168, п. 171.1 та пп. а) 171.2 п. 171.2 ст. 171 в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді на 141208,24 грн. (у т.ч. на 5078,41 грн. податок на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді 2017 року, та на 136129,83 грн. занижено податок на доходи фізичних осіб у 2018 році). За результатами документальної перевірки правильності обчислення, повноти нарахування військового збору, з урахуванням встановленого порушення правильності визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, встановлено порушення пп. «б» 164.2.17, п. 164.2 п. 164.5, ст. 164, пп.168.1.1 п.168.1 та 168.1.2 статті 168, п. 171.1 та пп. а) 171.2 п. 171.2 ст. 171 та п.1.2, п.16 (прим. 1) Підрозділу 10. «Інші перехідні положення» Розділу XX ПК України, в результатом чого підприємством допущено заниження військового збору, що підлягає нарахуванню та перерахуванню в бюджет у перевіряємому періоді на 11767,35 грн. ( у т.ч. на 423,20 грн. занижено військовий збір осіб у 2017 році, та на 11344,15 грн. у 2018 році). Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про зміну основного місця обліку великого платника податків. Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Згідно з пунктом 8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, платник податків зобов`язаний повідомляти за формою №20-ОПП про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку. Як передбачено в пунктах 8.2-8.4 Порядку 1588, об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами ПК України. Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Отже, платник податків зобов`язаний подавати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Перевіркою встановлено, що на порушення п. 63.1, п. 63.2, п. 63.3 ст. 63 ПК України, п.8.1., 8.4. розділу VIII «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588, ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» не подавало до контролюючого органу протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню відомості за формою №20-ОПП «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» про об`єкти оподаткування через які проводиться діяльність та які знаходиться в користуванні, згідно наступних договорів оренди: Договір від 03.10.2018 №168 з ФОП ОСОБА_6 - оренда транспорту ДАФ, державний номер НОМЕР_4 , термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 20.09.2018 №161 з ФГ «Шураві» - оренда транспорту КАМАЗ 55102, державний номер 10010ХМ з причепом СЗАП 8527, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 20.09.2018 №2/1 з ОСОБА_7 - оренда нежитлового приміщення площею 25,1 кв.м. з майном, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , термін оренди до 31 травня 2021; Договір від 20.09.2018 №160 з ФОП ОСОБА_8 - оренда транспорту ГАЗ 53, державний номер НОМЕР_5 , термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 10.08.2018 №136 з ФОП ОСОБА_9 - оренда транспорту КАМАЗ 55102, державний номер НОМЕР_6 з причепом ГКБ 8527, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 03.08.2018 №134 з ФОП ОСОБА_10 ,- оренда транспорту КАМАЗ 55102, державний номер НОМЕР_7 з причепом ГКБ 8527, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 31.07.2018 №132 з ФОП ОСОБА_11 - оренда транспорту КАМАЗ 5320, державний номер НОМЕР_8 з причепом ГКБ, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 16.07.2018 №126 з ФОП ОСОБА_12 - оренда транспорту КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_9 з причепом ГКБ 819, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 02.07.2018 №2/1 з ФОП ОСОБА_13 - оренда нежитлового приміщення площею 64,5кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 02.07.2018 №120 з ФОП ОСОБА_14 - оренда транспорту КАМАЗ 55102, державний номер 067-24X0 з причепом ГКБ, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 20.06.2018 №115 з ФОП ОСОБА_15 - оренда транспорту КАМАЗ 55102, державний номер НОМЕР_10 з причепом ГКБ, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 10.02.2018 №07/2018 з ТОВ «УКР Девелопмент» - оренда нежитлового приміщення площею 29,11кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , термін оренди до 24 квітня 2018; договір від 02.01.2018 №1 з ТОВ «СП «Українські рисові системи» - оренда частини асфальтного майданчику для зберігання зерна, площа 600 кв.м, термін оренди до 28.02.2018; Договір від 03.07.2017 №96 з ФОП ОСОБА_16 - оренда транспорту КАМАЗ 5511, державний номер 04035X0 з причепом ГКБ, термін оренди до 31 грудня 2017; Договір від 03.07.2017 №92 з ФОП ОСОБА_17 - оренда транспорту КАМАЗ 5320, державний номер 10789X0 з причепом, термін оренди до 31 грудня 2017; Договір від 12.04.2017 №55 з ФОП ОСОБА_18 - оренда екскаватора ЕО- 2621, реєстраційний номер НОМЕР_11 , термін оренди до 03 травня 2017; Договір від 25.04.2017 №62 з ТОВ «СП «Українські рисові системи» - оренда приміщення на першому поверсі адміністративно-лабораторного комплексу літ.»А» площею 9,5 кв.м на території цілісного майнового комплексу лінії помолу рису за адресою: м.Каланчак вул..Каховська, 72, термін оренди до 31 грудня 2017; Договір від 04.02.2017 №8 з ТОВ «СП «Українські рисові системи» - оренда транспорту, державні номери ВТ6433 BA, ВТ 8996 АВ, ВТ 1305АХ, ВТ 3071 АС, ВТ 8995АВ, термін оренди до 31 грудня 2017; Договір від 02.04.2018 №72 з ПАТ «Будівельно-монтажне управління 24» - оренда частини приміщення ангару літ. ї, площею 120 кв.м. за адресою: м.Каланчак вул..Михайлівська, 77, термін оренди до 31 грудня 2020; Договір від 02.01.2018 №4 з ТОВ «СП «Українські рисові системи» - оренда частини лінії помолу рису, літ.Є, площею 268,38 кв.м на території ЦМК за адресою м.Каланчак вул..Каховська, 72, термін оренди до 23 лютого 2018; Договір від 29.12.2017 №128 з ТОВ «Агростандарт КНК» - оренда транспорту державні номери НОМЕР_12 , ВТ 8399 BA, ВТ 3249 AT, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 29.12.2017 №128/1 з ТОВ «Агростандарт КНК» - оренда транспорту ГАЗ САЗ 3507 державний номер НОМЕР_13 , термін оренди до 01 квітня 2018; Договір від 29.12.2017 №129 з ТОВ «Агростандарт КНК» - оренда транспорту ГАЗ САЗ 3507 державний номер 16764X0, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 29.12.2017 №176 з ТОВ «СП «Українські рисові системи» - оренда частини навісу складу, літ.Е, площею 100 кв.м на території ЦМК за адресою м.Каланчак вул..Каховська, 72; Договір від15.04.2019 №4/19 з ФОП Шидій ПП. - оренда кімнати №210,516,517, площею 80 кв.м за адресою м.Херсон, вул..Богородицька, 17 на 2-му поверсі та 5-му поверсі, термін оренди до 31 грудня 2019; Договір від 15.09.2019 №64 з ФОП ОСОБА_19 - оренда транспорту КАМАЗ 55102, державний номер НОМЕР_14 з причепом ГКБ, термін оренди до 31 грудня 2019; Договір від 15.09.2019 №65 з ФОП ОСОБА_20 - оренда транспорту КА34540, державний номер НОМЕР_15 з причепом ГКБ 819, термін оренди до 31 грудня 2019; Договір від 20.09.2019 №67 з ТОВ «Рис України» - оренда комбайн зернозбиральний NEW Holland СХ-8080, термін оренди до 20 жовтня 2019; Договір від 23.09.2019 №41 з ТОВ «СП «Українські рисові системи» - оренда сівалки HORSCH Pronto 8NT, серійний номер 23841342; Договір від 18.11.2019 №62 з ТОВ «ЗЕРНОСЛАВ» - оренда універсальний мульчував соломи УМС-170, серійний номер 101, термін оренди до 31.01.2020; Договір від 25.02.2020 №8/1 з ТОВ «Агростандарт КНК» - оренда трактор колісний NEW Holland Т6090, реєстраційний номер НОМЕР_16 , термін оренди до 31.12.2020. Згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020,00 гривень. Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що встановлені порушення в акті документальної планової виїзної перевірки ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» від 25.08.2021 №3210/21-22-07-01/38473093 є доведеними, а оскаржувані податкові повідомлення- рішення від 15.09.2021 №00148490722, від 16.09.2021 №00151350722, від 16.09.2021 №00151420722, від 15.09.2021 №00148460722 прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на матеріали перевірки.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено: ТОВ „УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР" зареєстровано Каланчацькою районною Державною адміністрацією Херсонської області 04.06.2013 номер державної реєстрації 14911020000000507, взято на податковий облік в органах Державної податкової служби 05.06.2013 за №21141391961, є платником податку на додану вартість.

В період з 20.07.2021 року по 16.08.2021 року посадовими особами відповідача на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п.82.1 ст.82 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 06.07.2021 №718-Ж1 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 31.03.2021, валютного законодавства за період з 01.04.2017 по 31.03.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 по 31.03.2021, іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 31.03.2021, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 25.08.2021 за №3210/21-22-07-01/38473093.

Висновком акту перевірки є порушення:

1. п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3 ст. 44, п. 134.1 ст. 134 ПК України, ст. 1, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 6, п. 7, п. 9.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318; п. 5, 7, 8 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 р. за №193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 р. за №515/4736, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за період з 01.04.2017 по 31.03.2021 у сумі 882034,00 грн., в тому числі: за 2017 рік у сумі 258037,00 грн.; за 2018 рік у сумі 882034,00 грн.; за 2019 рік у сумі 882034,00 грн.; за 2020 рік у сумі 882034,00 грн.; за 1 квартал 2021 року у сумі 882034 грн.

2. пп. «б» 164.2.17, п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1. ст. 167, пп. 168.1.1, 168.1.2., ст. 168, п. 171.1. та пп. а)171.2 п. 171.2 ст. 171 ПК України, в результаті чого підприємством допущено у перевіряємому періоді не нарахування та неперерахування в бюджет ПДФО у сумі 141208,24 грн. (у т.ч. на 5078,41 грн. занижено податок на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді 2017 року, та на 136129,83 грн. занижено податок на доходи фізичних осіб у 2018 році).

3. п.п.14.1.180 п. 14.1 ст.14, п.51.1 ст.51, п.176.2 «б» ст.176 ПК України, п.2.1 розділу II, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5, п.3.10, п.3.11 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 13.01.2015 року №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 111/26556.

4. пп. "б" 164.2.17, п. 164.2 п. 164.5, ст. 164, пп.168.1.1 п.168.1 та 168.1.2 статті 168, п. 171.1 та пп. а) 171.2 п. 171.2 ст. 171 та п.1.2, п.16(прим. 1) Підрозділу 10. «Інші перехідні положення» Розділу XX ПК України, в результаті чого підприємством допущено не нарахування та не перерахування суми податкових зобов`язань з військового збору у сумі 11799,46 грн.(у т.ч. на 423,20 грн. у 2017р. та на 11344,15 грн. у 2018 році).

5. п.63.1, п.63.2, п.63.3 ст.63 ПК України, п.8.1., 8.4. розділу VIII «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011р. за №1562/20300, в результаті чого ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» не подавало до контролюючого органу протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню відомостей за формою №20-ОПП «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» про об`єкти оподаткування через які проводиться діяльність та які знаходиться в користуванні.

Порядок проведення самої перевірки та наявність під час перевірки всіх первинних документів сторонами не заперечується.

При цьому зустрічні перевірки податковим органом не проводились.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 15.09.2021 №00148490722, яким визначено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 882034,00 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 16.09.2021 №00151350722 яким визначено суму податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у розмірі 141208,24 грн., штрафні санкції у розмірі 14120,82 грн., та пеня 55493,18 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 16.09.2021 №00151420722 яким визначено суму військового збору у розмірі 11767,35 грн., штрафні санкції у розмірі 1176,74 грн., та пеня 4624,43 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 15.09.2021 №00148460722 яким застосовано штрафні санкції за порушення п. 63.1, п. 63.2, п. 63.3, ст. 63 ПК України у розмірі 31620,00 грн.

При вирішенні спору по суті суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 15.09.2021 №00148460722, яким застосовано штрафні санкції за порушення п. 63.1, п. 63.2, п. 63.3, ст. 63 ПК України у розмірі 31620,00 грн., то суд зазначає наступне: згідно з п.63.3 ст.63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Пунктами 8.1 та 8.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (далі наказ № 1588), передбачено, що платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом (форма 20-ОПП).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 8.4 наказу № 1588, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Згідно з п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПК України, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим передбачена п.117.1 ст. 117 ПК України.

Тобто, податкове законодавство пов`язує обов`язок щодо подання звітності про об`єкти оподаткування з наявністю обов`язку по сплаті податків щодо такого об`єкта.

В акті перевірки міститься інформація про неподання повідомлень за формою №20-ОПП стосовно об`єктів оподаткування через які проводиться діяльність та які знаходиться в користуванні, згідно наступних договорів оренди: Договір від 03.10.2018 №168 з ФОП ОСОБА_6 - оренда транспорту ДАФ, державний номер НОМЕР_4 , термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 20.09.2018 №161 з ФГ «Шураві» - оренда транспорту КАМАЗ 55102, державний номер 10010ХМ з причепом СЗАП 8527, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 20.09.2018 №2/1 з ОСОБА_7 - оренда нежитлового приміщення площею 25,1 кв.м. з майном, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , термін оренди до 31 травня 2021; Договір від 20.09.2018 №160 з ФОП ОСОБА_8 - оренда транспорту ГАЗ 53, державний номер НОМЕР_5 , термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 10.08.2018 №136 з ФОП ОСОБА_9 - оренда транспорту КАМАЗ 55102, державний номер НОМЕР_6 з причепом ГКБ 8527, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 03.08.2018 №134 з ФОП ОСОБА_10 ,- оренда транспорту КАМАЗ 55102, державний номер НОМЕР_7 з причепом ГКБ 8527, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 31.07.2018 №132 з ФОП ОСОБА_11 - оренда транспорту КАМАЗ 5320, державний номер НОМЕР_8 з причепом ГКБ, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 16.07.2018 №126 з ФОП ОСОБА_12 - оренда транспорту КАМАЗ 5511, державний номер НОМЕР_9 з причепом ГКБ 819, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 02.07.2018 №2/1 з ФОП ОСОБА_13 - оренда нежитлового приміщення площею 64,5кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 02.07.2018 №120 з ФОП ОСОБА_14 - оренда транспорту КАМАЗ 55102, державний номер 067-24X0 з причепом ГКБ, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 20.06.2018 №115 з ФОП ОСОБА_15 - оренда транспорту КАМАЗ 55102, державний номер НОМЕР_10 з причепом ГКБ, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 10.02.2018 №07/2018 з ТОВ «УКР Девелопмент» - оренда нежитлового приміщення площею 29,11кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , термін оренди до 24 квітня 2018; договір від 02.01.2018 №1 з ТОВ «СП «Українські рисові системи» - оренда частини асфальтного майданчику для зберігання зерна, площа 600 кв.м, термін оренди до 28.02.2018; Договір від 03.07.2017 №96 з ФОП ОСОБА_16 - оренда транспорту КАМАЗ 5511, державний номер 04035X0 з причепом ГКБ, термін оренди до 31 грудня 2017; Договір від 03.07.2017 №92 з ФОП ОСОБА_17 - оренда транспорту КАМАЗ 5320, державний номер 10789X0 з причепом, термін оренди до 31 грудня 2017; Договір від 12.04.2017 №55 з ФОП ОСОБА_18 - оренда екскаватора ЕО- 2621, реєстраційний номер НОМЕР_11 , термін оренди до 03 травня 2017; Договір від 25.04.2017 №62 з ТОВ «СП «Українські рисові системи» - оренда приміщення на першому поверсі адміністративно-лабораторного комплексу літ.»А» площею 9,5 кв.м на території цілісного майнового комплексу лінії помолу рису за адресою: м.Каланчак вул..Каховська, 72, термін оренди до 31 грудня 2017; Договір від 04.02.2017 №8 з ТОВ «СП «Українські рисові системи» - оренда транспорту, державні номери ВТ6433 BA, ВТ 8996 АВ, ВТ 1305АХ, ВТ 3071 АС, ВТ 8995АВ, термін оренди до 31 грудня 2017; Договір від 02.04.2018 №72 з ПАТ «Будівельно-монтажне управління 24» - оренда частини приміщення ангару літ. ї, площею 120 кв.м. за адресою: м.Каланчак вул..Михайлівська, 77, термін оренди до 31 грудня 2020; Договір від 02.01.2018 №4 з ТОВ «СП «Українські рисові системи» - оренда частини лінії помолу рису, літ.Є, площею 268,38 кв.м на території ЦМК за адресою м.Каланчак вул..Каховська, 72, термін оренди до 23 лютого 2018; Договір від 29.12.2017 №128 з ТОВ «Агростандарт КНК» - оренда транспорту державні номери НОМЕР_12 , ВТ 8399 BA, ВТ 3249 AT, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 29.12.2017 №128/1 з ТОВ «Агростандарт КНК» - оренда транспорту ГАЗ САЗ 3507 державний номер НОМЕР_13 , термін оренди до 01 квітня 2018; Договір від 29.12.2017 №129 з ТОВ «Агростандарт КНК» - оренда транспорту ГАЗ САЗ 3507 державний номер 16764X0, термін оренди до 31 грудня 2018; Договір від 29.12.2017 №176 з ТОВ «СП «Українські рисові системи» - оренда частини навісу складу, літ.Е, площею 100 кв.м на території ЦМК за адресою м.Каланчак вул..Каховська, 72; Договір від15.04.2019 №4/19 з ФОП Шидій ПП. - оренда кімнати №210,516,517, площею 80 кв.м за адресою м.Херсон, вул..Богородицька, 17 на 2-му поверсі та 5-му поверсі, термін оренди до 31 грудня 2019; Договір від 15.09.2019 №64 з ФОП ОСОБА_19 - оренда транспорту КАМАЗ 55102, державний номер НОМЕР_14 з причепом ГКБ, термін оренди до 31 грудня 2019; Договір від 15.09.2019 №65 з ФОП ОСОБА_20 - оренда транспорту КА34540, державний номер НОМЕР_15 з причепом ГКБ 819, термін оренди до 31 грудня 2019; Договір від 20.09.2019 №67 з ТОВ «Рис України» - оренда комбайн зернозбиральний NEW Holland СХ-8080, термін оренди до 20 жовтня 2019; Договір від 23.09.2019 №41 з ТОВ «СП «Українські рисові системи» - оренда сівалки HORSCH Pronto 8NT, серійний номер 23841342; Договір від 18.11.2019 №62 з ТОВ «ЗЕРНОСЛАВ» - оренда універсальний мульчував соломи УМС-170, серійний номер 101, термін оренди до 31.01.2020; Договір від 25.02.2020 №8/1 з ТОВ «Агростандарт КНК» - оренда трактор колісний NEW Holland Т6090, реєстраційний номер НОМЕР_16 , термін оренди до 31.12.2020.

Втім, оскільки ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» використовувало у своїй господарській діяльності орендовані транспортні засоби, об`єкти та механізми, то у позивача не виникає обов`язку щодо сплати податків стосовно цих транспортних засобів, об`єктів та механізмів, оскільки вони належать на праві власності іншим юридичним та фізичним особам.

Крім того, норми ПК України не встановлюють строки подання повідомлення за формою № 20-ОПП, що в свою чергу виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності, згідно з п.117.1 ст.117 ПК України.

Посилання відповідача на строки, встановлені наказом № 1588 є помилковим, оскільки, як вже зазначалося вище, санкція ст.117 ПК України передбачає відповідальність за порушення строків, встановлених, виключно, кодексом.

Таким чином, суд зазначає, що висновки ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про порушення позивачем п. 177.1 ст.117 ПК України за неподання повідомлення за формою № 20-ОПП є необґрунтованими, як наслідок необгрунтованим та помилковим є застосування штрафної санкції в сумі 31620 грн.

Стосовно правомірності від 15.09.2021 №00148490722, яким визначено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 882034,00 грн., то суд ураховує, що на його прийняття мали вплив два окремих порушення: 1) наявність підстав відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць та 2) включення до складу витрат на послуги з харчування, отримані від ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 .

При наданні оцінці по першому порушенню, тобто в частині наявності підстав для відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць, суд виходить з наступного.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III ПК України.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (далі - П(С)БО 15 «Дохід») до складу інших операційних доходів, зокрема, включається дохід від операційних курсових різниць.

Згідно з пунктом 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (далі - П(С)БО 16 «Витрати») до інших операційних витрат включаються, з поміж іншого, втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначаються П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

За визначеннями, наведеними у пункті 4 П(С)БО 21, курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах; монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов`язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів; операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті; операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу (пункт 5 П(С)БО 21).

Згідно з пунктом 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Національного положення (стандарту) 21.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація: сума курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду; сума курсових різниць, що включена протягом звітного періоду до складу іншого додаткового капіталу, а також інформація, що пояснює взаємозв`язок між сумою таких курсових різниць на початок і на кінець звітного періоду (пункт 15 П(С)БО 21).

Згідно з положеннями статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до частин першої та другої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Водночас, положення частини другої статті 198 ГК України передбачають, що грошові зобов`язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов`язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб`єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов`язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За визначенням, наведеним у пункті 2 статті 1 Декрету №15-93 (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), під «валютними операціями» слід розуміти: операції, пов`язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов`язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов`язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов`язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Частиною другою статті 2 Декрету №15-93 передбачено, що резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

У пункті 4 статті 5 Декрету №15-93 наведено перелік операцій, які потребують отримання індивідуальної ліцензії резидентами і нерезидентами, зокрема підпунктами в) та г) передбачено отримання індивідуальної ліцензії у разі: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії (частина п`ята статті 5 Декрету №15-93).

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що за загальним правилом зобов`язання має бути визначене у гривні, але сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Водночас, визначення валюти виконання зобов`язання, як і саме таке виконання повинне бути здійснене у гривні, застосування іноземної валюти допускається лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» станом на 31.12.2017 відображено у бухгалтерському обліку нарахування від`ємного значення курсових різниць у сумі 3081919,8 грн., що виникають від переоцінки валютних цінностей на дату балансу по кредиторській заборгованості, яка рахується по рахункам 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», 6842 «Розрахунки по нарахованим процентам в іноземній валюті» з нерезидентом «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.) по тілу позики в розмірі 1712000 доларів США 29 центів; по процентам в розмірі 78180 доларів США 49 центів.

Позивачем надано договір процентної позики від 29.08.2013 №28/08-П, укладеного між «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.) - Позикодавець, ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКІ РИСОВІ СИСТЕМИ» - Позичальник про те, що Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 3000000 доларів США, а Позичальник зобов`язується повернути їх Позикодавцю та сплатити проценти в розмірі та порядку, встановлені цим договором.

Згідно договору про переведення боргу №1 від 29.05.2017, укладеного нерезидентом «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.) - Позикодавець, з однієї сторони, ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКІ РИСОВІ СИСТЕМИ» - Позичальник, з другої сторони, ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» - Новий позичальник, з третьої сторони, дійшли згоди укласти цей Договір, який за своєю правовою природою є заміною боржника у зобов`язанні.

Відповідно до умов договору Первісний позичальник, за погодженням із Кредитором, наданим шляхом підписання даного Договору, передає Новому позичальнику усі свої права та обов`язки як сторони «Позичальник» за Основним договором, який зазначено в розділі «Терміни, що застосовуються в Договорі» і який укладено між Первісним позичальником та Кредитором, а Новий позичальник приймає всі права та обов`язки первісного позичальника як сторони «Позичальник» за основним договором.

На дату укладання цього договору, розмір заборгованості нового позичальника перед Кредитором всього становить 1789153 доларів США 29 центів, що в національній валюті по курсу НБУ становить 47135901,84 грн. та складається із: - заборгованості по тілу позики в розмірі 1712000 доларів США 29 центів, що в національній валюті по курсу НБУ становить 45103270,02 грн., - заборгованості по процентам, що розраховані станом на 29.05.2017 включно, в розмірі 77153 доларів США 29 центів, що в національній валюті по курсу НБУ становить 2032631,82 грн.

Станом на дату підписання цього Договору офіційний курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України складає 26,345368 гривень за 1 долар США.

18 жовтня 2017 року Національним банком України здійснено реєстрацію змін до Договору процентної позики від 29.08.2013 № 28/08-П щодо зміни «Позичальника» про що свідчить «Виписка з відомостями про реєстрацію Національним банком України кредитного договору/договору позики в іноземній валюті, що передбачає виконання резидентом-позичальником боргових зобов`язань перед нерезидентом (на підставі запису з Електронного реєстру повідомлень про договори, що ведеться Національним банком України), за станом на 18.10.2017» - номер реєстрації змін А2139, дата реєстрації змін 18.10.2017 року.

ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» у бухгалтерському обліку 18 жовтня 2017 року по рахунку 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», 6842 «Розрахунки по нарахованим процентам в іноземній валюті» здійснено нарахування зобов`язань перед кредитором - нерезидентом «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.):

- по тілу позики в розмірі 1712000 дол. США 29 центів (що в національній валюті становить 45103270,02 грн. по курсу НБУ 26,345368 гривень/1 долар США).

- по процентам в розмірі 77823,82 дол. США 82 центів (що в національній валюті становить 2050426,32 грн. по курсу НБУ 26,345368 гривень/1 долар США).

Курс гривні до долару США, відображений в бухгалтерському обліку підприємства, який діяв станом на дату укладання договору, тобто на 29.05.2017 (26,345368 гривень за 1 долар США).

Але фактично офіційний курс гривні до долару США станом на 18.10.2017 року становив 26,484328 гривень/долар США (встановлений Національним банком України на сайті https://bank.gov.ua).

Перевіркою встановлено, що договір про переведення боргу №1 від 29.05.2017 відповідно до його умов, що визначені в пунктах 2.2, 2.3, 2.4, 5.1, 5.2, не набрав чинності до того моменту, коли не стали виконані умови, а саме: коли Первісний позичальник перерахував Новому позичальнику суму в національній валюті в розмірі визначеному в п.1.3. Договору, а саме: 47135901,84 грн. на першу вимогу Нового позичальника.

Підтвердженням виконання зобов`язань первісного позичальника перед Новим позичальником щодо проведених взаєморозрахунків є виписки по рахунку з відображенням руху грошових коштів.

Після виконання умов визначених п.2.3. цього Договору, первісний позичальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання, а Новий позичальник є таким, що прийняв зобов`язання по основному договору в повному обсязі.

ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» на адресу ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКІ РИСОВІ СИСТЕМИ» пред`явило Вимогу від 30.05.2017 №30/05-01 про перерахування коштів згідно договору про переведення боргу №1 від 29.05.2017, якою ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР», як Новий позичальник згідно договору процентної позики від 29.08.2013 №28/08-П із всіма змінами та доповнення до нього, відповідно до п.2.2. договору про переведення боргу №1 від 29.05.2017 вимагає перерахувати суму в національні валюті в розмірі 47135901,84 грн. на реквізити Нового позичальника. Новий позичальник не заперечує проти перерахування визначеної суми частинами в строк не пізніше 10 червня 2017 року.

Згідно виписок банку надходження коштів від ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКІ РИСОВІ СИСТЕМИ» здійснювалось протягом періоду: з 31.05.2017 по 31.10.2017 на суму 47135901,84 гривень, в тому числі:

за період з 31.05.2017 по 17.10.2017 на суму 43376151,84 грн.,

за період з 18.10.2017 по 31.10.2017 на суму 3777544,59 гривень, про що відображено у бухгалтерському обліку по кредиту рахунку 377 (Дт.ЗП Кт.3771).

Тобто, за даними бухгалтерського обліку у ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» станом на 18.10.2017 рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКІ РИСОВІ СИСТЕМИ» у сумі 43376151,84 гривень, та лишився залишок не перерахованої у повному обсязі суми, визначеної договором та вказаний у вимозі у сумі 3777544,59 грн. Зміни в структурі активів та зобов`язань ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» виникають з моменту нарахування зобов`язань перед кредитором - нерезидентом «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.) та збільшення активів ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» за рахунок надходження коштів від ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКІ РИСОВІ СИСТЕМИ».

Зарахування на баланс підприємства ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» зобов`язань кредиторської заборгованості перед нерезидентом «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.) по тілу позики в розмірі 1712000 доларів США 29 центів та по процентам в розмірі 78180 доларів США 49 центів, що відображено по рахункам 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», 6842 «Розрахунки по нарахованим процентам в іноземній валюті» є первісним визнанням операції в іноземній валюті та має відображатись у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземної валюти із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Датою здійснення операції (датою визнання активів, зобов`язань) є 18 жовтня 2017 року.

ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» станом на дату балансу 31.12.2017 нараховано від`ємне значення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті по кредиторській заборгованості, яка рахується по рахункам 506, 6842 з нерезидентом «ЕЙ НЕ ПІ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЕС.ЕЙ (ANP ENTERPRISES S.A.) по тілу позики в розмірі 1712000 доларів США 29 центів; по процентам в розмірі 77823,82 доларів СІНА 82 центів у загальній сумі 3081919,80 грн. за курсом гривни 26,345368 грн./1 долар США, що визначено по договору переведення боргу від 29.05.2017 №1.

Бухгалтерський запис: Дт.945 Кт.506, Дт.945 Кт.6842 віднесено до витрат у загальній сумі 3081919,8 грн.

Станом на 18 жовтня 2017 року офіційний курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України на сайті https://bank.gov.ua, складає 26,484328 гривень/долар США.

За даними перевірки станом на 18.10.2017 (на момент первісного визнання операції в іноземній валюті) балансова вартість іноземної валюти складає: по тілу позики 1712000 доларів США 29 центів, що в національній валюті становить 45341169,50 грн. по курсу НБУ 26,484328 гривень/долар США; по процентам 77823,82 доларів США, що в національній валюті становить 2061113,2 грн. по курсу НБУ 26,484328 гривень/долар США.

За даними перевірки станом на дату балансу 31.12.2017 здійснена переоцінка балансової вартості іноземної валюти, що складає: - по тілу позики 1712000 доларів США 29 центів, що в національній валюті становить 48051085 грн. по курсу НБУ 28,067223 гривень/долар США; - по процентам 78180,49 доларів США, що в національній валюті становить 2194309,24 грн. по курсу НБУ 28,067223 гривень/долар США.

Перевіркою встановлено відхилення між від`ємним значенням курсових різниць за даними платника та даними перевірки, що складає 238806,00 грн. Таким чином, на порушення ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, п.5, 7, 8 П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року N193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 р. за N515/4736, ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» завищено інші операційні витрати по нарахуванню від`ємного значення курсових різниць за 2017 рік на суму 238806,00 грн.

Втім, суд не може погодитись з такою позицією відповідача, оскільки в ній наявні як явні арифметичні помилки так і явні порушення податковим органом приписів ст.102 ПК України в частині адміністрування податку на прибуток приватних підприємств.

Свою позицію суд мотивує наступним: податковий орган зазначає, що станом на 18.10.2017 року балансова вартість валюти позики складалась з тіла позики 1712000,29 дол. США та з процентів 77823,82 дол. США, тоді як сума процентів становила 78180,49 дол. СШа про що податковий орган зазначає в акті перевірки.

В акті перевірки податковий орган постійно помиляється в сумі процентів та замість 78180,49 дол. США зазначає невідому суму в розмірі 77823,82 дол. США.

Простим множенням суми позики в доларах США на курс валюти суд отримав суму 47 411 729,59 грн. (1790180,78 дол. США * 26,484325 грн. за 1 дол. США) станом на 18.10.2017 року, тоді як ті ж самі дії податкового органу призвели до суми 47 402 282,70 грн.

Простим множенням суми позики в доларах США на курс валюти суд отримав суму 50 245 403,16 грн. (1790180,78 дол. США * 28,067223 грн. за 1 дол. США) станом на 31.12.2017 року, тоді як ті ж самі дії податкового органу призвели до суми 50 245 394,24 грн.

При цьому податковий орган залишає поза увагою, що різниця між від`ємним значенням курсових різниць у позивача виникла за період з 31.05.2017 по 17.10.2017 на суму 43376151,84 грн., за період з 18.10.2017 по 31.10.2017 на суму 3777544,59 грн.

За встановлених обставин, абсолютно всі розрахунки податкового органу вчинені у довільній формі та на підставі помилкових показників, а тому суд не може взяти їх до уваги.

Суд також звертає увагу, що підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту75.1статті75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п.п.77.1, 77.2 ст.77 ПК України - документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків розроблений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №524 від 02.06.2015р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.06.2015р. за №751/27196 (далі - Порядок №524).

Згідно з п.4 Порядку №524 формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, до плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог ст.77 розділу ІІ ПК України. Необхідним є врахування також вимог п.102.1 ст.102 розділу ІІ Кодексу в частині граничних термінів проведення перевірки та визначення податкового зобов`язання платника податків, а також періоду діяльності платника, який не було охоплено перевіркою, вимог п.77.3 ст.77 розділу ІІ Кодексу в частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетом, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті доходів фізичним особам, податку на доходи фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Таким чином, ПК України та Порядком №524 чітко визначено граничні періоди, за які можуть проводитися перевірки платників податків, які обмежуються 1095 днями після останнього дня граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Тобто, контролюючий орган має право призначити проведення документальної перевірки за 1095 днів, що передують призначенню перевірки. Призначення контролюючим органом документальної перевірки поза межами вказаного строку є прямим порушенням норм податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14.01.2015р. (справа №2а/0270/1757/11), від 16.12.2015р. (справа №826/2139/14), від 25.04.2013р. (справа №2а/0270/1705/11) та постанові Верховного Суду України від 09.02.2016р. (справа №826/3285/15).

В свою чергу відповідач провів перевірку діяльності товариства за 2017 рік в 2021 році, тобто з явним пропущенням строку 1095 днів, а тому порушення виявлені податковим органом в 2017 році, зокрема щодо формування витрат за рахунок від`ємного значення курсової різниці, судом не досліджуються та до уваги не приймаються, як такі, що виявлені відповідачем через порушення приписів ПК України.

При цьому відповідач не може послатись на ту обставину, що позивач не подавав до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2017 рік, оскільки такі порушення не відображено в акті перевірки.

Стосовно достовірності та повноти включення доходів (як у грошовій, так і не грошовій формах) до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків, правильності визначення бази оподаткування при нарахуванні доходів платникам податків у вигляді заробітної плати, винагород за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) (у т.ч. доходів у будь-якій не грошовій формі) та повноти відображення у бухгалтерському та податковому обліку підприємства ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб встановлено факт отримання працівниками підприємства послуг харчування за рахунок підприємства за умовами не включення вартості таких послуг до оподатковуваного доходу працівників, які отримали вказане харчування, суд зазначає наступне.

Дане порушення напряму пов`язане з тим, що податковий орган вважає витрати на харчування працівників товариства додатковим доходом останніх, з якого необхідно утримати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.

В акті перевірки зазначено, що згідно п.1 наказу ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» №01/02 від 01.02.2018 «Про організацію безкоштовного харчування робітників» на підприємстві встановлено безкоштовне щоденне харчування за принципом «шведського столу» у період проведення польових робіт з 01 лютого 2018 року по 30 листопада 2018 року.

Згідно п.1 наказу №02/02 від 02.02.2018 «Про організацію звітності» на підприємстві затверджено облік та звітність порядку харчування робітників за формами, що затверджені вищезазначеним наказом підприємства ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» та додаються до наказу у додатках №1 та №2.

Затверджена вищезазначеним наказом звітність не відміняє необхідності дотримуватись установлених в державних стандартах, санітарних, протипожежних правилах, технічних документах, інших правилах і нормативних документах обов`язкових вимог до якості послуг, їх безпеки для життя, здоров`я людей, оточуючого середовища і майна, а також встановленого порядку оформлення первинних документів щодо надання послуг харчування, відображення в бухгалтерському обліку оприбуткування продуктів харчування, їх видачі матеріально-відповідальним особам з відповідними повноваженнями, що передбачено санітарними нормами (зокрема, наявності підтвердження допуску до продуктів харчування за станом здоров`я працівників громадського харчування) тощо.

ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» для перевірки не було надано жодного первинного документу, який би свідчив про дотримання установлених в державних стандартах, санітарних, протипожежних правилах, технічних документах, інших правилах і нормативних документах обов`язкових вимог до якості послуг, їх безпеки для життя, здоров`я людей, оточуючого середовища і майна.

Підприємством не надано первинних документів, які свідчать про організацію «шведського столу» та способу доставки їжі до місця її споживання (накладних на товар, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів чи інших документів на перевезення, прізвище та ім`я фізичної особи (в тому числі водія), яка здійснювала доставку їжі до місця споживання.

Також, не було надано інформації з її документальним підтвердженням щодо фізичних осіб, які отримували продукти харчування та видавали їх працівникам, відсутні відомості щодо кількості робітників та відсутня персоніфікація працівників, які харчувались.

Всі надані «Звіти про фактичну кількість робітників ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР», які отримали харчування у польових умовах» складені однотипно, не містять інформації про кількість, вартість продуктів, не мають деталізації отриманих продуктів, не містять інформації про постачальника, не містять інформації про транспортування ТМЦ конкретно до населених пунктів, які вказані у Звітах загальним переліком, не містять інформації саме у якому населеному пункту, у якій кількості, працівники яких саме професій отримували харчування.

З наданих для перевірки документів, а саме: актів надання послуг харчування та актів приймання-передачі наданих послуг неможливо встановити: чи це були послуги харчування, чи придбання готової їжі, оформлення яких, як господарської операції, передбачає відповідний документальний облік.

На думку податкового органу ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» не надано для перевірки належно оформлених первинних документів на підтвердження обґрунтованості понесених ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» витрат на отримання послуг харчування від ФОП ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ), ФОН Керекелиця Сергій Анатолійович (іпн НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_3 ).

З наданих для перевірки документів, а саме: договорів, актів надання послуг та актів приймання-передачі наданих послуг не встановлено яким чином здійснювалось використання отриманих, згідно актів приймання - передачі продуктів харчування, не можливо ідентифікувати фізичних осіб та їх кількість, які харчувалися у форматі «фуршетного столу», відповідно не можливо встановити чи були це працівники ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР», а також відсутня інформація про місце споживання їжі (харчування).

Тобто, неякісно оформленні первинні документи: акти наданих послуг, акти приймання-передачі наданих послуг, а також відсутність накладних, актів списання товарно-матеріальних цінностей в наслідок чого не відображено в бухгалтерському обліку оприбуткування продуктів харчування (готової їжі) та їх списання при використанні свідчать про те, що послуги харчування та продукти харчування (готова їжа) використовувались не для потреб підприємства.

Таким чином, на порушення ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, п.5, 6, 7, 9.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318, ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» за період: з 01.04.2017 по 31.03.2021 неправомірно віднесено до складу собівартості реалізованих товарів, робіт (послуг) послуги харчування, отримані від ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 ; ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 643228 грн. у тому числі: за 2017 рік - у сумі 19231 грн., за 2018 рік - у сумі 623997 грн.

Суд не може погодитись з такою позицією відповідача, оскільки при необхідності отримати додаткові первинні документи, а також при необхідності дослідити спірні правовідносини податковий орган не позбавлений можливості направити запити до контрагентів позивача ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 ; ФОП ОСОБА_3 та не позбавлений можливості провести зустрічні перевірки.

Окремо суд звертає увагу відповідача, що він не має правових підстав для висновку про невідповідність отриманих ТМЦ - послуги харчування, оскільки ним не отримано результатів інвентаризації цих ТМЦ за 2018 рік.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Отже, вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків, в тому числі і фізичних осіб-підприємців. При цьому проведення інвентаризації має здійснюватись саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення. Водночас, нестача придбаних товарів має бути виявлена в результаті інвентаризації, яка здійснена під час проведення перевірки, в межах якої вона була призначена (ініційована).

Отже, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Крім того, положення підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20, пункту 198.5 статті 198 ПК України вказують на те, що контролюючий орган наділений правом вимагати проведення інвентаризації під час здійснення ним відповідної перевірки саме з метою використання отриманих відомостей в межах цієї ж перевірки.

Згідно з частиною другою статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року № 879 (далі - Положення № 879).

Відповідно до пункту 2 вказаного Положення останнє застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Таким чином, вказаний нормативно-правовий акт не поширює свою дію на фізичних осіб-підприємців, при цьому інші нормативні вказівки щодо порядку організації, строків, вимог до документального оформлення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей для фізичних осіб - підприємців у чинному законодавстві відсутні. Втім, враховуючи обов`язок платника податків провести таку інвентаризацію на вимогу контролюючого органу, суд вважає за можливе використання фізичною особою-підприємцем приписів Положення №879 для проведення та оформлення результатів відповідної інвентаризації.

Абзацом 6 пункту 7 Положення № 879 встановлено, що проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. Інвентаризація має розпочатися в термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цього органу, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

Пункт 18 розділу ІІ Положення №879 передбачає, що інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами.

Доказів звернення відповідача до позивача із вимогою провести інвентаризацію ТМЦ за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 сторони суду не надали.

Фактично, відповідач всупереч вимог ПК України та Положення №879 не в порядок та не в спосіб передбачений законом дійшов висновку про невикористання позивачем ТМЦ (послуг з харчування працівників) в своїй господарській діяльності, без проведенні інвентаризації, що є єдиним встановленим законом засобом доказування наявності чи відсутності товарів (робіт, послуг) у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Доказів видачі позивачем розпорядчого документа про створення інвентаризаційної комісії для проведення інвентаризації контролюючим органом не надано.

При цьому, не складалось жодних звіряльних відомостей, які б дали можливість виявити наявність/відсутність ТМЦ.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за своєю суттю, інвентаризація - це перевірка фактичної наявності майна і співставлення даних інвентаризації з бухгалтерським обліком. Наявність послуг та товару можна виявити, коли відомі дані про залишки товару на початок інвентаризації та їх рух (вибуття, надходження) за звітний період. При цьому відомості щодо даних залишку товарів на початок інвентаризації мають встановлюватись на підставі первинної документації.

Відсутність інвентаризації залишків запасів на початок звітної дати та вибуття (реалізації) запасів за визначений період взагалі виключає можливість вирахування нестачі (залишків) товару та підстави стверджувати про наявність або відсутність товару.

Слід зауважити, що за наслідками документальної планової перевірки, в рамках якої і необхідно було здійснити інвентаризацію, жодних висновків про наявність/відсутність ТМЦ відповідачем сформульовано не було.

Натомість, вказані припущення були викладені при проведенні документальної планової виїзної перевірки у 2021 році - аркуш 13 акту перевірки містить інформацію, що первинні документи не містять інформації про транспортування ТМЦ до місць указаних в звітах та про надання їжі конкретним працівникам, в межах якої інвентаризація не проводилась.

На переконання суду, наведені обставини, з урахуванням відсутності інвентаризації, як такої взагалі, не можуть свідчити про об`єктивність висновків відповідача щодо невикористання ТМЦ в господарській діяльності ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР».

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 807/1556/17 (провадження № К/9901/22797/19).

Таким чином висновки податкового органу в цій частині є помилковими та спростовуються наявними в справі первинними документами.

Натомість, під час документальної планової виїзної перевірки позивача податковий орган не вчинив жодних дій щодо подання запитів на адреси контрагентів позивача та не проводив щодо них зустрічних перевірок, а первинні документи позивача досліджувались не якісно та не об`єктивно, про що встановлено вище.

Стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень від 16.09.2021 №00151350722 яким визначено суму податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у розмірі 141208,24 грн., штрафні санкції у розмірі 14120,82 грн., та пеня 55493,18 грн. та від 16.09.2021 №00151420722 яким визначено суму військового збору у розмірі 11767,35 грн., штрафні санкції у розмірі 1176,74 грн., та пеня 4624,43 грн., то суд зазначає наступне.

За результатами документальної перевірки правильності визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємством ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» встановлено порушення пп. "б" 164.2.17, п. 164.2 п. 164.5, ст. 164 п.167.1. ст. 167 пп.168.1.1 п.168.1 та 168.1.2 статті 168, п. 171.1 та пп. а) 171.2 п. 171.2 ст. 171 в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді на 141208,24 грн. (у т.ч. на 5078,41 грн. податок на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді 2017 року, та на 136129,83 грн. занижено податок на доходи фізичних осіб у 2018 році). За результатами документальної перевірки правильності обчислення, повноти нарахування військового збору, з урахуванням встановленого порушення правильності визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, встановлено порушення пп. «б» 164.2.17, п. 164.2 п. 164.5, ст. 164, пп.168.1.1 п.168.1 та 168.1.2 статті 168, п. 171.1 та пп. а) 171.2 п. 171.2 ст. 171 та п.1.2, п.16 (прим. 1) Підрозділу 10. «Інші перехідні положення» Розділу XX ПК України, в результатом чого підприємством допущено заниження військового збору, що підлягає нарахуванню та перерахуванню в бюджет у перевіряємому періоді на 11767,35 грн. ( у т.ч. на 423,20 грн. занижено військовий збір осіб у 2017 році, та на 11344,15 грн. у 2018 році) - ці порушення напряму та виключно пов`язані з організацією харчування працівників позивача за схемою «шведський стіл».

Згідно пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом «а» цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

Відповідно пп.14.1.47 п. 14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Виходячи з наведеної норми, додатковими благами вважаються матеріальні чи нематеріальні цінності, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, за умови, якщо такий дохід не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму.

Отже, на думку суду, харчування, що надається працівникам роботодавцем у зв`язку із виконанням ними трудових обов`язків, не є додатковим благом фізичних осіб, оскільки воно пов`язане з виконанням працівниками обов`язків трудового найму.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 ПК України агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пп.168.1.2 п. 168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Судом досліджено наказ позивача №01/02 від 01.02.2018 «Про організацію безкоштовного харчування робітників» на підприємстві встановлено безкоштовне щоденне харчування за принципом «шведського столу» у період проведення польових робіт з 01 лютого 2018 року по 30 листопада 2018 року, яким визначено, що ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР» забезпечує на підприємстві безкоштовне щоденне харчування за принципом «шведського столу» у період польових робіт з 01.02.2018 року по 30.11.2018 року. В наказі визначено меню з перших страв, ругих страв, салатів, компотів.

Безкоштовне харчування перебдачене для трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва, водіїв автотранспортних засобів, підсобних робітників, витрати на безкоштовне харчування несе ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РИСОВИЙ ЕЛЕВАТОР».

Таким чином, безоплатне харчування працівників здійснюється без фіксації кількості наданих обідів (спожитої їжі) та надання такого харчування пов`язане із виконанням роботодавцем обов`язків трудового найму.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31.01.18р. у справі №810/583/17 від 10.06.19р. у справі №808/3611/16 та від 30.01.20р. у справі №810/481/16.

За таких обставин, вартість харчування, яким забезпечуються працівники позивача впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл», не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.

Водночас податкове законодавство не визначає способу обчислення доходу працівника у разі його харчування за принципом «шведський стіл».

Разом з тим, харчування за цим принципом передбачає, що працівники підприємства мають змогу підійти до місця, де знаходяться відповідні продукти, та взяти необхідну для себе кількість у розмірі, визначеному на свій власний розсуд, що фактично унеможливлює визначення кількості спожитих продуктів кожною окремою особою та їх вартість окремо для кожної особи, та свідчить про те, що обсяг такого безоплатного харчування щодо кожної особи не може бути персоніфікованим.

За таких обставин, вартість безоплатного харчування за принципом «шведського столу» не може розглядатися як об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.16-1 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно із пп.1.7. п.16-1 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Отже, вартість харчування за принципом «шведський стіл» не є об`єктом оподаткування військовим збором.

Відповідно до абз.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. №2464-УІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до абз.1 п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Таким чином, вартість харчування, яким забезпечуються працівники позивача та працівники його контрагентів впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл», не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, а тому також звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Додатковим доказом такої позиції суду є відсутність порушень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з боку позивача, що прямо зазначено в акті перевірки.

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом", у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей".

Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006р. по справі "Пантелеєнко проти України" зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Зміст категорії "ефективність" розкрито, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003р. по справі "Дорани проти Ірландії", де указано, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Також зміст цієї ж категорії розкрито і у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", у якому зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.07.2008р. по справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту має бути ефективним та повинен забезпечити реальне відновлення порушеного суб`єктивного права чи захист ущемленого інтересу.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 20.10.2011р. по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine; заява № 29979/04) принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки у даній справі оскаржуються дії відповідача, суб`єкта владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при досліджених правовідносинах, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призводить до безпідставного податкового навантаження на позивача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

З урахуванням викладеного позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі.

Решта доводів сторін на правильність висновків суду не впливають.

В судовому засіданні 24.12.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рисовий елеватор" (75840, с.Олександрівка, вул. Піонерська, 2, код ЄДРПОУ 38473093) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ ВП 43995495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 00148490722 від 15.09.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 00148460722 від 15.09.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 00151350722 від 16.09.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 00151420722 від 16.09.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ ВП 43995495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рисовий елеватор" (75840, с.Олександрівка, вул. Піонерська, 2, код ЄДРПОУ 38473093) судовий збір у розмірі 6171 (шість тисяч сто сімдесят одна) грн., шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04 січня 2022 р.

Суддя Д.К. Василяка

кат. 111030100