Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5963/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.

при секретарі Осадчій А.Ю.,

за участю представника позивача

за довіреністю Лекіашвілі В.В.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач ПрАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що між Публічним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно», в особі директора відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з другої сторони, 08.10.2012 року був укладений договір № 788 про постачання теплової енергії в гарячій воді, який, відповідно до п.10.4, вважається щорічно пролонгованим з дня спливу попереднього строку його дії на наступний річний строк, якщо за місяць до закінчення строку дії договору від жодної зі сторін не надійшло до іншої сторони заяви про його припинення.

Вказує, що жодних заяв за спірний період про розірвання договору від відповідача не надходило.

Рішенням Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» від 20.04.2018 року змінено тип та найменування позивача з Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно».

Згідно із п.1.1 вищевказаного договору позивач зобов`язався постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Постачання теплової енергії здійснювалось за адресою, вказаною у додатку №1 до договору. Відповідач сам звернувся до позивача зі зверненням від 05.10.2012 про заключення договору на постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 та надав копії правовстановлюючого документу, паспорта, картки платника податків та техпаспорт приміщення. Разом з тим, при підписанні договору відмовився підписувати додаток 1, не надавши свої пропозиції, про що було складено акт від 08.10.2012р. Додатково додаток 1 надсилався відповідачу.

Розділом 6 договору передбачено порядок розрахунків за теплову енергію. В пункті 6.1 договору зазначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Від відповідача не надходило жодних скарг, претензій чи заперечень щодо кількості, якості та вартості отриманої теплової енергії, щодо суми боргу тощо. А це значить, як вважає позивач, він поставив відповідачу теплову енергію вчасно, якісно та в повному обсязі.

Відповідач, порушивши порядок розрахунків за теплову енергію (розділ 6 договору) та умови договору, не повністю оплатив за спожиту теплову енергію.

За період з січня 2014 по квітень 2021 року включно позивачем було відпущено відповідачу теплової енергії згідно рахунків-фактур №№ 339/1, 1287/1, 1761/1, 2405/1, 4148/1, 4913/1, 5661/1, 458/1, 967/1, 1687/1, 2360/1, 3947/1, 4646/1, 5375/1, 285/1, 991/1, 1806/1, 2312/1, 3850/1, 4472/1, 5269/1, 310/1, 1247/1, 1862/1, 2607/1, 562/1, 1250/1, 1957/1, 460/1, 1265/1, 1919/1, 2524/1, 3588/1, 4389/1, 4867/1, 301, 1395, 2107, 2494, 3512, 4023, 4765, 268, 1075, 1873, 2560, 4333, 5121, 312, 1139, 1873, 2597 за договором № 788 від 08.10.2012р. по тарифам, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 42,44 Гкал на загальну суму 50 786,41 грн. (враховуючи донарахування 1282,56 грн.)

Також позивачем нараховано внески (неоплачена сума внесків складає 42,78 грн., а саме 7,13 тариф х 6 = 42,78 грн. згідно рахунків-фактур №№ 1873/1, 2560/1, 3318/1, 3923/1, 312/1, 2597/1) за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води згідно із ст. 17 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та згідно рішення Черкаського міськвиконкому № 1021 від 17.09.2019 - опубліковано на офіційному веб сайті Черкаської міськради, так як приміщення, в яке постачається теплова енергія, знаходиться в житловому будинку з встановленим приладом комерційного обліку теплової енергії.

У лютому 2020 року позивачем було зроблено перерахунок-донарахування за теплову енергію, поставлену за період з 28.10.2018 по грудень 2018 включно на підставі підпункту 2 пункту 2 постанови НКРЕКП України від 17.12.2019 № 2884.

З урахуванням перерахунку за період з 28.10.2018 по грудень 2018 включно та оплат, здійснених, заборгованість відповідача за отриману теплову енергію разом з внесками на час подачі позову до суду складає 16 073,43 грн. за спірний період.

Тобто, згідно виписок з рахунку № НОМЕР_1 борг складає 4654,23+11419,20=16 073,43 грн. (в т.ч. донарахування 3760,84-2478,28=1 282.56 грн.).

Тариф 1 160,14 грн. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1796 від 11.12.2018.

Тариф 952,90 грн. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №95 від 14.01.2020.

Тариф 957,53 грн. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2261 від 30.11.2020.

Тариф 1590,88 грн. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №151 від 01.02.2017 та № 3225 від 29.12.2015 р. (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018р. № 239).

Тариф 1048,34 грн. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №404 від 14.06.2018.

Згідно з п. 3.2.2 договору споживач (відповідач) зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 постанови НКРЕКП України від 17.12.2019 №2884 «Про накладення штрафу на ПРАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, необхідності усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання ПРАТ «Черкаське хімволокно»» зобов`язане до 01 квітня 2020р. здійснити перерахунок за категоріями «бюджетні установи», «інші споживачі», «релігійні організації» не донарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня по 31 грудня 2018р.

Таким чином, як вказує позивач, відповідачу проведено донарахування різниці вартості спожитої теплової енергії за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП № 3225 від 29.12.2015 р. (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018р. № 239) і тарифами, встановленими постановою НКРЕКП № 404 від 14.06.2018р.

Позивач зауважує, що тариф (ціна) на теплову енергію, яку він постачає за договором відповідачу є державною регульованою ціною, яка запроваджується органом виконавчої влади, відповідно до його повноважень у встановленому законодавством порядку і не є предметом узгодження між сторонами договору (ч. 3 ст. 189, ст. 191 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін (ч. 3 ст. 12 Закону про ціни).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - «Регулятор / НКРЕКП»), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 3 ч. 2 п. 2 - 3 Закону Регулятор здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг та формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом. Згідно ст. 3 ч. 3 п. 6 Закону основними завданнями Регулятора є реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Абзацом 7 ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що до повноважень НКРЕКП належить, серед іншого, встановлення тарифів на теплову енергію суб`єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими (ч. 2 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»).

Як зазначено у позові, позивач має статус суб`єкта природної монополії та провадить діяльність, ліцензування якої здійснює НКРЕКП (див. інформацію на офіційному сайті НКРЕКП за посиланням-http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/litsenziini_reestry/reestr_monopol_teplo-vodo.pdf).

В абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про природні монополії» зазначено, що суб`єкти природних монополій зобов`язані дотримуватися, зокрема, встановленого порядку ціноутворення, а також інших умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій.

Предметом державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій згідно із Законом про монополії є в тому числі і ціни (тарифи) на товари, що виробляються / реалізуються суб`єктами природних монополій (абз. 1, 2 ст. 8 Закону про монополії).

Частиною 9 ст. 14 Закону передбачено, що рішення (постанови, розпорядження) Регулятора / НКРЕКП є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

В п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону зафіксовано, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор /НКРЕКП, серед іншого, приймає обов`язкові до виконання рішення (постанови, розпорядження) з питань, що належать до його компетенції (п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону).

Під час здійснення державного контролю Регулятор / НКРЕКП має право приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення (п. 5 ч. 4 ст. 19 Закону).

Згідно із п. 7 ч. 4 ст. 19 Закону НКРЕКП вправі за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно із ч. 15 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається. Тарифи на теплову енергію не можуть бути іншими, ніж ті, які були встановлені на відповідний період уповноваженим органом у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Позивач вважає, що відповідач фактично спожив теплову енергію за тарифом, що є нижчим від економічно обґрунтованого тарифу, встановленого на період з 28.10.2018 - грудня 2018, тому обов`язок по сплаті різниці лежить на відповідачеві.

Отже, враховуючи положення п. 1.1, 6.1 договору, ч. 9 ст. 14, п. п.1, 13 ч. 1 ст. 17, п. 7 ч. 4 ст. 19 Закону, а також інші вищезазначені приписи чинного законодавства України, що здійснене позивачем у лютому 2020 року донарахування за поставлену відповідачу теплову енергію у період з 28.10.2018 - грудень 2018 позивач проводив виключно у порядку, встановленому договором та чинним законодавством України, та за тими тарифами на теплову енергію, які встановлені обов`язковими до виконання Постановами НКРЕКП.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Заходи досудового врегулювання спору здійснювались у вигляді телефонних дзвінків з вимогою оплатити заборгованість. Відповідач не повністю оплатив всі суми нарахувань за договором, тому виникла не оплачена заборгованість перед позивачем на час подання позову.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Як вказує позивач, відповідач відмовився від підписання додатків № 1 та № 3 до договору № 788 від 08.10.2012р. (зі свого боку не надавши свої пропозиції), про що було складено акт від 08.10.2012 року. Додатково додаток № 1 до договору № 788 від 08.10.2012р. відповідачу були надіслані рекомендованим листом.

Відповідач, отримавши додаток № 1 не повернув позивачу підписаний примірник та не направив протокол розбіжностей зі своїми умовами. При цьому, фактичне споживання теплової енергії з моменту підписання договору № 788 по даний час не припинялося, що свідчить, як вважає позивач, про укладення договору і його чинність на умовах, зазначених позивачем в додатках до договору, а тому мають місце договірні правовідносини. Адреса постачання теплової енергії зазначена в додатку № 1 - по АДРЕСА_1 (житловий будинок). Згідно рішення Черкаського міськвиконкому № 520 від 24.05.2000р. даний будинок підключено до мереж централізованого опалення позивача. Відомостей про відключення даного об`єкта від мереж ЦО у позивача немає. Від відповідача не надходило жодних скарг, претензій чи заперечень щодо кількості, якості та вартості отриманої теплової енергії, щодо суми боргу тощо. Позивач поставив відповідачу теплову енергію вчасно, якісно та в повному обсязі. Відповідач здійснював платежі за отриману теплову енергію, але не регулярно і не в повному обсязі, тому виникла заборгованість.

Таким чином, позивач просить суд, - стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за поставлену теплову енергію та внески у розмірі 16 073,43 грн., а також судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.

Ухвалою суду від 01.11.2021р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 02.12.2021р. відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про закриття провадження по справі, оскільки відсутні підстави вважати, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Крім того, відповідачем подано відзив на позов, датований 02.12.2021р., за яким просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що відповідач не є власником приміщень за адресою: АДРЕСА_1 з кінця 2012р., а отже не є споживачем теплової енергії;договір №788 від 08.10.2012р. є таким, що припинив свою дію на підставі ч.1 п.10.2 - закінчення строку, на який він був укладений, тобто до 31.12.2012р.; нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2021р. зазначив, що відсутні підстави для надання йому терміну для того, щоби скористатися правом надання відповіді на відзив і просив продовжити розгляд справи, проти чого не заперечував відповідач, а тому суд продовжив розгляд справи.

В судовому засіданні 14.12.2021р. залишено відзив на позов (продовження), датований 02.12.2021р., який надійшов до суду 06.12.2021р. без розгляду.

Крім того, під час судового розгляду сторони зазначили, що підстав для залучення до участі у розгляді справи інших осіб як співвідповідачів та третіх осіб, немає.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, враховуючи доводи позовної заяви. Крім того, зазначив, що підприємство не було обізнане про зміну власника нерухомого майна і відповідач про це не повідомив; на даний час заборгованість ніким не погашена. Вважає, що договір на даний час не розірваний і відсутні дані про те, що договір №788, який укладений із фізичною особою, визнаний недійсним. До нежитлового приміщення, яке знаходиться у жилому будинку, надавалося теплопостачання (опалення), як товар (теплова енергія, споживається, як теплоносій - в трубах циркулює), а не житлово-комунальні послуги. Споживач, яким є відповідач, зобов`язувався виконувати умови договору - здійснювати оплату наданих послуг, але здійснював це не регулярно і не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість. Крім того, нараховані підприємством внески, відповідно до закону та рішення органів місцевого самоврядування, які також не сплачені. Заяв про розірвання договору не надходило, зміни до договору не вносились. Позивач повністю виконав умови договору, який пролонгований і є чинним і на даний час. Крім того, останній платіж внесено 12.12.2019р., що також свідчить про те, що відповідач, як сторона договору, вчиняв дії щодо його виконання, незважаючи на його позицію. Платежі вносили в тому числі і в більшому розмірі, ніж нарахування у певному місяці. Навіть в неопалювальний сезон, вносились кошти у більшому розмірі, отже відповідач такими діями фактично продовжив договір; відповідач не відмовився від отримання товару по договору. Жодні особи щодо укладенні договору після 31.12.2012р. до підприємства не звертались; претензії щодо якості та кількості послуг не надходили; підприємством приміщення не відключалось від теплопостачання централізованої мережі.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що він не є споживачем послуг, оскільки ніякого відношення до приміщення за вказаною адресою не має; вважає договір закінченим; підприємство не зверталося щодо укладання нового договору з іншим власником нежитлових приміщень. Зазначив, що оплату після закінчення договору він не здійснював, але це довести не може. Вважає, що позивач знав про нового власника приміщень, але довести перед судом про це не може. Погодився з тим, що він дійсно відмовився підписувати додаток №1 до договору.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення за таких підстав:

встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Черкаське хімволокно», в особі директора відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_1 , з другої сторони, 08.10.2012 року був укладений договір № 788 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

При цьому, відповідачем були надані документи задля укладання цього договору: заява, від 05.10.2012р., договір купіль-продажу нежитлових приміщень від 10.07.2008р., технічний паспорт, документи, що посвідчують фізичну особу споживача. Місцем надання товару у вигляді теплової енергії є нежитлові приміщення, що по АДРЕСА_1 (приміщення магазину, як вказано у заяві ОСОБА_1 від 05.10.2012р.).

Згідно із п.1.1 вищевказаного договору позивач зобов`язався постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Постачання теплової енергії здійснювалось за адресою, вказаною у додатку №1 до договору.

Згідно із п. 3.2.2 договору споживач, яким є відповідач по справі, зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п.10.1 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2012р.

Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку , на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення судом; ліквідації сторін; договір може бути розірваний у разі відсутності оплати за використану теплову енергію у встановлені п.6.2 договору терміни (п.10.2 договору).

Пунктом 10.4 договору передбачено, що договір вважається щорічно пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Крім того, розділом 6 договору передбачено порядок розрахунків за теплову енергію. В пункті 6.1 договору зазначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок енергопостачальної організації коштів згідно додатку 1 (показань приладу обліку) не пізніше 10 (десятого) числа наступного за розрахунковим місяця (п.6.2 договору)

Також п.3.2.5 договору передбачено, що споживач зобов`язаний письмово сповіщати енергопостачальну організацію (позивач по справі), зокрема, - про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківські реквізити тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача (субспоживачів) не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.

Під час розгляду справи встановлено, що жодних заяв за спірний період про розірвання договору від відповідача до позивача не надходило.

Крім того, рішенням Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» від 20.04.2018 року змінено тип та найменування позивача з Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно».

Також встановлено, що визнається відповідачем, при підписанні договору він відмовився підписувати додаток 1, не надавши свої пропозиції, про що було складено акт від 08.10.2012р. Додатково додаток 1 (обсяги постачання теплової енергії та умови припинення подачі теплової енергії) надсилався відповідачу рекомендованим листом 21.02.2014р., який ним отримано 24.02.2014р., про що свідчить повідомлення рекомендованого листа №1801803447256.

Твердження відповідача в судовому засіданні про те, що у цьому повідомленні не його підпис, не знайшли свого підтвердження, оскільки мається відмітка про те, що поштове підправлення отримано особисто адресатом.

Беззаперечним є той факт, що позивач є підприємством, на яке покладено обов`язок щодо забезпечення тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності, що підтверджується ліцензією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2012 № 374 (переоформлено рішенням від 29.12.2016 № 2444).

При цьому, судом враховане рішення виконкому Черкаської міської ради №520 від 24.05.2000р. «Про забезпечення населення міста гарячим водопостачанням та централізованим опаленням державним підприємством «Черкаська ТЕЦ»; Перелік споживачів послуг, в т.ч. тепломагістраль №1К, 3К (мікрорайон «Митниця»); рішення Черкаського міськвиконкому №1021 від 17.09.2019 про встановлення розміру внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії та постачання гарячої води власникам (співвласникам) будівель м.Черкаси, які приєднані до інженерних мереж ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно».

Загальновідомим є той факт, що АДРЕСА_1 відноситься до мікрорайону «Митниця».

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що від відповідача не надходило жодних скарг, претензій чи заперечень щодо кількості, якості та вартості отриманої теплової енергії, щодо суми боргу тощо, що свідчить про те, що позивач поставив відповідачу теплову енергію вчасно, якісно та в повному обсязі.

Відповідач, порушивши порядок розрахунків за теплову енергію (розділ 6 договору) та умови договору, не повністю оплатив за спожиту теплову енергію.

Дійсно під час розгляду справи встановлено, що відповідно до договору дарування №10296, посвідченого 29.10.2012р. приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., власником нежитлових приміщень першого поверху, що по АДРЕСА_1 (площею 57,3 кв.м) стала ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності від 03.12.2021р.

При цьому, учасники справи зазначили, що відсутні підстави для залучення ОСОБА_2 до участі у розгляді справи як співвідповідача та/або третьої особи.

Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про те, що позивачу було відомо про зміну співвласника нерухомого майна, за адресою якого підприємством - позивачем по справі надається товар у вигляді теплової енергії, незважаючи на його обов`язок, передбачений п.3.2.5 договору №788.

Також, як на думку суду, безпідставними є доводи відповідача про те, що договір є припиненим у 2012 році, враховуючи норми розділу 10 договору №788, надання товару позивачем, відсутність відмови від отриманні товару та фактично вчинені відповідачем, як стороною договору дії - здійснені після 2012 року, в т.ч. і в 2019 році оплати за отриманий товар по договору. Крім того, відповідачем не доведено ту обставину, що платежі у більшому розмірі здійснювалися наперед (майбутні нарахування). Отже, як на думку суду, договір є чинним зокрема, станом на квітень 2021р., на який нарахована заборгованість.

Відповідно до розрахунків, що надані позивачем, загальний розмір заборгованості, в тому числі внески становить 16073грн. 43коп. При цьому, відповідачем жодними належними та допустимим доказами не спростовано розмір заборгованості, яка нарахована станом на 31 квітня 2021р. Крім того, за наданими розрахунками вбачається, що з січня 2014р. стороною договору - споживачем вносилися кошти на погашення заборгованості, в т.ч. у розмірах більших, ніж щомісячні нарахування, а також відбулося здійснення певних оплат у періоди неопалювальних сезонів також у більшому розмірі. Слід зазначити, що відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що такі виплати не були здійснені саме ним.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

Загальними засадами цивільного законодавства є : 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, враховуючи норми ч.1 ст. 626 ЦК України.

Як передбачено ч.1 ст. 627 ЦК, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628ЦК). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629ЦК).

За нормами ст. 631 ЦК, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має рунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Незрозумілість умов договору не звільняє сторону від обов`язку щодо їх виконання, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 21.01.2021р. у справі №755/6962/19. Крім того, безпідставними є доводи відповідача про нечіткість або двозначність положень договору та посилання на норми ч.8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Слід зазначити, що відсутні докази про те, що споживач - відповідач по справі, звертався до позивача, як сторони договору з вимогою надання роз`яснень та незрозумілості умов договору від 08.10.2012р., і протягом певного часу виконував умови такого договору, це свідчить про розуміння умов договору та їх погодження.

Як передбачено ст. 525 ЦК, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться (ст. 526 ЦК в редакції, чинній на час виникнення правовідносин).

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до повного задоволення, оскільки встановлено, що договір №788 від 08.10.2012р. є чинним станом на квітень 2021р., заборгованість відповідачем, як стороною договору не сплачена на час розгляду справи, а відповідно до норм чинного цивільного законодавства, кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватися. Доводи відповідача, як заперечення проти позову, є безпідставними.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений при подачі позову у розмірі 2270грн. 00коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в інтересах Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (код ЄДРПОУ 00204033, м.Черкаси, просп. Хіміків, 76) заборгованість за поставлену теплову енергію та внески у розмірі 16073грн. 43 коп., судовий збір у розмірі 2270грн. 00коп., а всього - 18343грн. 43коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 23.12.2021р.

Головуючий: С. М. Позарецька