Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 р. Справа№200/9951/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до правління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради та із урахуванням збільшення позовних вимог, просить суд:

Визнати дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення з 01.07.2020 виплати соціальної допомоги як малозабезпеченій особі незаконними.

Визнати дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення з 01.07.2020 виплати соціальної допомоги як матері одиночки незаконними.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради поновити з 01.07.2020 виплату соціальної допомоги як малозабезпеченій особі з виплатою недоотриманих з 01.07.2020 сум.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради поновити з 01.07.2020 року виплату соціальної допомоги як матері одиночки з виплатою недоотриманих з 01.07.2020 року сум.

Ухвалою суду від 10 серпня 2021 року відкрито провадження у справі № 200/9951/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 30 листопада 2021 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №200/9951/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачка перебуває на обліку в управлінні як отримувач соціальної допомоги матерям одиночкам та соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. З 01 серпня 2020 року виплату зазначених видів соціальної допомоги було припинено згідно постанови КМУ № 632 від 22 липня 2020 року.

Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, тому звернулась до суду із даним адміністративним позовом.

08 вересня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позивач не виконувала умови п. 35-2 постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» , а тому ній у призначені допомоги з 01.07.2020 відмовлено.

Виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім ям регламентується Законом України від 01.06.2000 № 1768-ІІІ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 № 250 «Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям». ОСОБА_1 вищезазначену допомогу було призначено на період з 01.02.2020 по 31.07.2020.

Також відповідач вказує, що 10.08.2020 у період дії карантину позивач зверталась з заявою про призначення допомоги малозабезпеченим сім`ям. Кожне наступне звернення припиняє дію попереднього призначення. Таким чином, позивач одержала допомогу не в розмірі автоматичного подовження, а розраховану за зверненням від 10.08.2020. Відповідач вказує, що державна соціальна допомога не призначається, якщо у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи.

Допомогу призначено на підставі п.11 постанови № 250:

- допомогу можливо призначити на один шестимісячний період, якщо малозабезпечена сім`я є багатодітною або у складі малозабезпеченої сім`ї є одинока мати (одинокий батько), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) такої дитини до Книги реєстрації народжень внесено в установленому порядку за вказівкою матері (батька), або мати (батько) у разі смерті одного з батьків і звернулася за призначенням державної соціальної допомоги у липні - грудні 2020 року.

Відповідач вказує, що сім`я ОСОБА_1 відповідає цим вимогам, тому було призначено допомогу на період з 01.08.2020 по 31.01.2021 у виключному випадку на шість місяців у відповідності до діючого законодавства.

У відзиві зазначено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» орган соціального захисту населення проводить перерахунок розміру виплаченої державної соціальної допомоги, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю на підставі поданої особою або її законним представником заяви та необхідних документів.

Також відповідач вказує, що ОСОБА_1 згідно матеріалам особової справи не працює, не зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна, не здійснює догляд за інвалідом. Тому, в разі призначення допомоги за рішенням суду, вона не зможе після закінчення карантину підтвердити право на отримання допомоги і повинна буде повернути виплачені кошти.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивачка - ОСОБА_1 , громадянка України ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в управлінні як одержувач допомоги на дітей одиноким матерям та допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Рішенням про відмову у наданні державної допомоги від 24 лютого 2021 року позивачу відмовлено у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з підстав, як зазначено: немає права згідно п. 10 постанови КМУ №250.

Відповідно до перевірки достовірності відомостей, що надійшли від осіб, які звертаються за призначенням допомоги сім`ям з дітьми, ДСД малозабезпеченим сім`ям та житлових субсидій вбачається наступне :

запит до ЄДРЮО, ФО-П та громадських формувань, - про зареєстрованих фізичних осіб - підприємців в ЄДР не знайдено;

запит до ЄДРПЄП перевірка щодо належності ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування , до першої - третьої груп платника Єдиного податку, в ЄДР не знайдено;

Запит до ЄДР транспортних засобів ТСЦ МВС№1442 щодо інформації про наявність транспортних засобів у ФО вказано 1 особа від 05 лютого 2021 року.

З наданого витягу з ДРРП на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що за позивачкою закріплено право власності на будинок за адресою АДРЕСА_2 , частка власності 1/1 на підставі договору купівлі продажу , ВРМ/979753, 09 листопада 2021 року.

Також з наданого витягу з ДРРП на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_3 не зареєстровано прав власності.

Відповідно до довідки відповідача від 03 лютого 2021 року вбачається, що позивачу нараховано допомогу на 1 дитину одиноким матерям за липень 2020 року 1170,61 грн. за період з серпень 2020 року - грудня 2020 року - суми допомоги не нараховувались.

Відповідно до довідки відповідача від 03 лютого 2021 року вбачається, що позивачу нараховано допомогу на 1 дитину одиноким матерям за період липень 2020 року - сумі 6591,16 грн., з серпня по грудень 2020 року допомога не призначалась та не виплачувалась.

Відповідно до довідки відповідача від 03 лютого 2021 року державна допомога малозабезпеченим сім`ям виплачувалась з липня по грудень 2020 року в сумі 6591,16 грн.

З наданої декларації про доходи та майновий стан позивача від 01 лютого 2021 року вбачається, що позивач проживає по АДРЕСА_3 , склад сім`ї вона та її син - ОСОБА_2 ІНО НОМЕР_3 . Також позивач має трудову книжку в якій вказано, що позивач звільнена приказом 263-к від 23 вересня 2013 року. Доходів, житлових приміщень, транспортних засобів, земельних ділянок позивач не має.

01 лютого 2021 року позивач звернулась до відповідача із заявою №11 від 01 лютого 2021 року про призначення ДСД малозабезпеченим сім`ям. На зворотному боці заяві вказано, що у позивача змін у складі сім`ї не було, позивач не працює, на обліку у центрі зайнятості не перебуває, як СПД не зареєстрована, у шлюбі не перебуває. Дитина на повному державному утриманні не перебуває.

Розпорядженням на продовження строку виплати допомоги одиноким матерям встановлено розмір допомоги за липень 2020 року у сумі 1170,61 грн. Протоколом введення виконавчого листа та дані про існуючі відрахування за позивачем обліковувалась переплата (борг) у сумі 1170,61 грн. Датою початку відрахування вказано 01 серпня 2020 року. У протоколі рішення комісії від 20 серпня 2020 року по особовій справі №420268 вказано, що за позивачем мається переплата допомоги одиноким матерям за липень 2020 року у розмірі 1170,61 грн, в результаті масового перерахунку.

У рішенні про відмову у наданні державної допомоги від 20 серпня 2020 року вказано, що позивач не має права на отримання допомоги одиноким матерям.

З протоколу від 15 вересня 2020 року вбачається, що позивачу призначено сума ДСД малозабезпеченим сім`ям за період серпень - вересень 2020 року у загальній сумі 1847,28 грн. строком по 01 лютого 2021 року, виплата буде здійснена основним способом в плановий період в 10 місяці 2020 року.

Рішенням про призначення ДСД малозабезпеченим сім`ям позивачу призначено допомогу з 01 серпня 2020 року по 31 січня 2021 року у розмірі 923,64 грн.

Згідно з довідок відповідача від 10 серпня 2020 року вбачається, що позивач отримувала допомогу на дітей одиноким матерям з лютого по липень 2020 року та допомоги малозабезпеченим сім`ям з березня 2020 року по липень 2020 року.

Також до матеріалів справи додано довідку №361/8 від 28 липня 2020 року на ОСОБА_2 (син позивача) про те, що дитина потребує домашнього догляду. Довідка дійсна до 03 червня 2021 року.

Декларації про доходи позивача від 10 серпня 2020 року аналогічного змісту декларації від 01 лютого 2021 року.

Заява позивача про призначення ДСД малозабезпеченим сім`ям від 10 серпня 2020 року

Заяву позивача №382 від 10 серпня 2020 року про призначення допомоги одиноким матерям.

Отже спірним питанням у даній справі є правомірність дій відповідача щодо припинення виплати позивачці допомоги малозабезпеченим сім`ям та допомоги на дітей одиноким матерям.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо виплати допомоги малозабезпеченим сім`ям, суд зазначає наступне.

Стаття 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Питання виплати допомоги малозабезпеченим сім`ям врегульовано Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01 червня 2000 року № 1768-III (далі - Закон № 1768-III).

Статтею 1 вказаного Закону визначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) як щомісячну допомогу, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

При цьому, під малозабезпеченою сім`єю цей Закон розуміє сім`ю, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім`ї.

Відповідно до ст.ст. 3, 4, 10 Закону № 1768-III, право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України.

Призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім`ї.

Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Скарга на рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні може бути подана до вищестоящого органу виконавчої влади або до суду.

Відповідно до ст. 6 Закон № 1768-III, державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 та на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №250) визначає умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога), передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", перелік документів, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати.

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку, державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.

Згідно п. 10 Порядку №250, державна соціальна допомога не призначається, якщо:

1) у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 цього Порядку).

Державна соціальна допомога у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:

сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;

доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;

2) особи, які входять до складу малозабезпеченої сім`ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням державної соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;

3) у власності малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505.

4) у власності малозабезпеченої сім`ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).

При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.

Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім`ї транспортних засобів зазначається у декларації.

Відповідно до п. 11 Порядку №250, якщо у складі малозабезпеченої сім`ї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, державна соціальна допомога призначається:

1) не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:

у складі сім`ї є особа з інвалідністю, яка згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії потребує постійного стороннього догляду;

відсутність будь-яких джерел для існування пов`язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім`ї.

Державна соціальна допомога за таких умов на наступний строк призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення виплати такої допомоги;

2) на один шестимісячний період, якщо малозабезпечена сім`я є багатодітною або у складі малозабезпеченої сім`ї є одинока мати (одинокий батько), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) такої дитини до Книги реєстрації народжень внесено в установленому порядку за вказівкою матері (батька), або мати (батько) у разі смерті одного з батьків і звернулася (звернувся) за призначенням державної соціальної допомоги у липні - грудні 2020 року.

Згідно п. 15 Порядку №250, розмір державної соціальної допомоги може бути перерахований з місяця подання заяви уповноваженим представником малозабезпеченої сім`ї до закінчення строку її призначення.

Відповідно до п. 16 Порядку №250, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється:

якщо малозабезпеченою сім`єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, - з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення;

у разі переїзду малозабезпеченої сім`ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату державної соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), - з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни;

за заявою уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї - з місяця, що настає за місяцем її подання;

якщо реєстрацію особи (включеної до складу малозабезпеченої сім`ї) як безробітної припинено з причин, передбачених абзацами шістнадцятим (крім припинення реєстрації у разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим - двадцять першим підпункту 1, підпунктами 2 і 3 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792 , - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з центру зайнятості;

у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв`язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання державної соціальної допомоги, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з Держприкордонслужби.

Судом встановлено, що соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям позивачу була призначена на підставі п.п.2 п. 11. Порядку №250, як виключення на один шестимісячний період на період з 01.08.2020 по 31.08.2020 за заявою позивача про призначенням державної соціальної допомоги поданої у липні - грудні 2020 року, як одинока мати, що не перебуває у шлюбі. Дана підстава не передбачає продовження виплати.

Підставою для відмови в призначенні відповідачем соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, в наступних періодах, відповідачем зазначено п.10 Порядку №250, державна соціальна допомога не призначається, якщо: 1) у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 цього Порядку).

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, та документів що, були надані позивачем до заяви позивач не працює, не зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна, за неї не сплачено єдиний внесок, відповідно державна соціальна допомога не призначається.

Суд не приймає довід позивача, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020 р. внесено зміни до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" шляхом доповнення статті 15, пунктом 15-2 такого змісту: "Установити, що визначений частиною першою статті 6 цього Закону строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, яким вона була призначена раніше, продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів".

Підстави за яких позивачу було призначено допомогу не передбачають продовження виплат, оскільки чітко зазначено допомога на підставі п.п.2 п. 11. Порядку №250 призначається тільки на один шестимісячний період.

Щодо виплати допомоги на дітей одиноким матерям, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" одним з видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога на дітей одинокім матерям.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Умови призначення і виплати видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" встановлені Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, який затверджено постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. № 1751 (далі - Порядок №1751).

Пунктом 35-2. Порядку №1751 визначено, що допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо: 1) у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах одинадцятому - п`ятнадцятому цього пункту).

Як вже зазначалось вище, позивач не працює, не зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна, за неї не сплачено єдиний внесок, відповідно відповідач відмовляючи позивачу у призначенні допомоги діяв правомірно.

Суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ХІ внесено зміни до Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", а саме Розділ VIII Прикінцеві положення доповнено пунктом 15-1 у такій редакції: "Установити, що визначені статтею 6 цього Закону строки звернення щодо призначення державної допомоги сім`ям з дітьми продовжуються на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, та один місяць після дати його завершення.".

Таким чином, наведена норма вказує на продовження строків звернення щодо призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, а не продовження виплат позивачу відповідної допомоги. Таким чином позивач дійшов помилкового висновку, що до 30.09.2021 відповідач повинен був нараховувати та виплачувати їй допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 10 серпня 2021 року, судом з урахуванням майнового стану позивача та з метою забезпечення позивачу права на доступ до правосуддя, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволено частково, розстрочено йому сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення по справі № 200/9951/21.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2021 року установлено в розмірі 2270 гривень, про що зазначено в ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX Про Державний бюджет України на 2021 рік .

Отже, позивач має сплатити 908,00 грн судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру судового збору

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 2 ст. 133 КАС України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи те, що позивачу було відстрочено сплату судового збору при поданні позовної заяви, судовий збір у розмірі 908,00 грн підлягає стягненню на користь Державного бюджету України з позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення з 01.07.2020 виплати соціальної допомоги як малозабезпеченій особі незаконними.; визнання дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо припинення з 01.07.2020 виплати соціальної допомоги як матері одиночки незаконними.; зобов`язання Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради поновити з 01.07.2020 виплату соціальної допомоги як малозабезпеченій особі з виплатою недоотриманих з 01.07.2020 сум.; зобов`язання Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради поновити з 01.07.2020 року виплату соціальної допомоги як матері одиночки з виплатою недоотриманих з 01.07.2020 року сум., - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень) на користь Державного бюджету України.

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 30 грудня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Шинкарьова