Справа № 135/1494/21

Провадження № 1-кс/135/229/21

У Х В А Л А

іменем України

29.12.2021 м.Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувшиу відкритомусудовому засіданніскаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2021 ОСОБА_3 звернувся до Ладижинського міського суду Вінницької області зі скаргою, в якій просив визнати бездіяльність посадових осіб ВП №3Гайсинського РУПГУНП уВінницькій області,що полягаєу невнесеннівідомостей прокримінальне правопорушення до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань післяотримання йогозаяви від08.12.2021про вчиненнявідносно ньогокримінальних правопорушеньнезаконною,а також зобов`язати посадових осіб ВП №3Гайсинського РУПГУНП уВінницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, що полягають у зловживанні владою або службовим становищем.

Як на підставу звернення до суду зі скаргою ОСОБА_3 посилається на положенняст. 303 КПК Українита обґрунтовуєїї тим,що 08.12.2021ним до ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області була подана заява про вчинення відносно нього кримінального правопорушення. В даній заяві він просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 364 КК України та притягнути до кримінальної відповідальності за даною статтею головного спеціаліста відділу Держпродспоживслужби Вінницької області ОСОБА_4 14.12.2021 від посадової особи ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області він дізнався про те, що відомості про кримінальні правопорушення за його заявою не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а лише внесені в журнал єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події під № 1351. Вважає, що посадовими особами поліції при проведенні перевірки його заяви про вчинене кримінальне правопорушення було порушено порядок, який встановлений нормами КПК України.

В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити. На обґрунтування скарги повідомив, що вважає дії головного спеціаліста відділу Держпродспоживслужби Вінницької області ОСОБА_4 незаконними, оскільки останній склав протокол про адміністративне правопорушення не маючи направлення на перевірку оформленого згідно з Законом «Про основні засади Державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Представник ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області начальник слідчого відділу майор поліції ОСОБА_5 вважає, що доводи скарги є необґрунтовані та безпідставні. Головний спеціаліст відділу Держпродспоживслужби Вінницької області ОСОБА_4 мав повноваження згідно з Законом "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" на складання даного протоколу, а згідно з наказом № 318-Вд від 08.12.2021 був відряджений до Ладижинського управління терміном на один день з метою проведення моніторингового обстеження суб`єктів господарювання різних форм власності, розмішених на території Гайсинського району Вінницької області щодо дотримання ними протиепідемічних вимог по профілактиці гострих респіраторних захворювань, викликаних COVID-19. Враховуючи зазначене, ознак злочину, передбаченого ст. 364 КК України в його діях немає.

Дослідивши скаргу та матеріали перевірки № 1225 за розглядом звернення ОСОБА_3 , заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України, Конституцією Українита міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (ст. 1 КПК України).

Згідно ізст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентованоглавою 26 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК Українибездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення можуть бути оскаржені заявником.

Згідно з ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, згідно якого до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

В судовому засіданні встановлені наступні факти.

Так, 08.12.2021 о 14.09 до ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 08.12.2021 о 14 год 07 хв за адресою: АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_3 просить направити слідчо-оперативну групу з приводу конфлікту з працівниками держпромспоживстандартслужби, які на думку заявника перевищують службові обов`язки.

08.12.20121 слідчим СВ ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 прийнято усну заяву від ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення, в які останній зазначає, що 08.12.2021 близько 12 год 50 хв працівник ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області ОСОБА_4 не маючи направлення на перевірку, оформленого згідно ЗУ «Про основні засади Державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» склав протокол про порушення санітарних норм, таким чином останні перевищив свої службові повноваження.

Вказана усна заява ОСОБА_3 занесена слідчим до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію та зареєстрована в журналі єдиного обліку за № 1351 від 08.12.2021.

Слідчим СВ ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 відібрано пояснення від ОСОБА_3 стосовно подій, викладених в його усній заяві. Так, в своїх поясненнях ОСОБА_3 зазначає, що є власником закладу громадського харчування «GRILL BAR GARAGE», що розташований за адресою: вул. Процишина, 12-В, м. Ладижин. 08.12.2021 о 12 год 50 хв до даного закладу зайшов відвідувач та замовив собі чашечку кави, випивши її, даний відвідувач визвав поліцію. В цей час до нього зателефонували працівники закладу та повідомили про те, що приїхали поліцейські. Після того, як він туди прибув, вказаний відвідувач пред`явив йому службове посвідчення Держпродспоживслужби у Вінницькій області на прізвище ОСОБА_4 та почав пред`являти претензії з приводу того, що офіціант закладу обслуговує відвідувачів без одягненої на обличчя захисної маски. На вимогу ОСОБА_3 пред`явити направлення на перевірку, оформленого згідно із ЗУ «Про основні засади Державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ОСОБА_4 відповів відмовою. Адвокат ОСОБА_3 в телефонному режимі роз`яснила ОСОБА_4 , що його дії є незаконними та попросила залишити приміщення. Однак, ОСОБА_4 поклавши слухавку почав виписувати протокол про порушення санітарних норм, та вручив йому копію даного протоколу. Після вчинення вказаних дій ОСОБА_4 покинув заклад. Вважає, що у вказаних діях ОСОБА_4 , який являється службовою особою, вбачається перевищення службових повноважень.

Також слідчим відібрано пояснення у головного спеціаліста ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області ОСОБА_4 , який повідомив, що відповідно до наказу ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області № 318 від 08.12.2021 був відряджений у м. Ладижин з приводу проведення моніторингових заходів суб`єктами господарювання різних форм власності, а саме закладів громадського харчування на предмет дотримання протиепідемічних заходів по профілактиці заході від розповсюдження COVID-19 в умовах карантину «червоного рівня». При відвідуванні закладу громадського харчування «GRILL BAR GARAGE» встановлено, що обслуговуючий персонал працює без засобів індивідуального захисту (масок), що є порушенням Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 та є порушенням п «ж» ст. 46 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».

08.12.2021 головним спеціалістом ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області ОСОБА_4 складено протокол за № 0020 про порушення ОСОБА_3 санітарних норм, а саме п. «ж» ст. 46 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».

Згідно наказу начальника ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області за № 118-Вд від 08.12.2021 головний спеціаліст ОСОБА_4 відряджений до Ладижинського управління терміном на один день 08.12.2021 з метою проведення моніторингового обстеження суб`єктів господарювання різних форм власності, розміщених на території Гайсинського району Вінницької області, щодо дотримання ними протиепідемічних вимог про профілактиці гострих респіраторних захворювань, викликаних COVID-19.

Відповідно до довідки про результати розгляду звернення ОСОБА_3 , вказана подія не містить відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, в діях працівника Держпродспоживслужби ОСОБА_4 порушень не виявлено.

Листом за вих. 2045/209/0-2021 від 14.12.2021 ОСОБА_3 повідомлено, що його звернення від 08.12.2021 розглянуте, обставин, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення не встановлено, у зв`язку з чим підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вбачається.

Відповідальність за службове за зловживання владою або службовим становищем передбачена ст. 364 КК України.

Згідно диспозиції ст. 364 КК України, кримінальна відповідальність настає за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаєЗакон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V(далі - Закон № 877-V).

Так, згідно ч. 4ст. 4 Закону № 877-Vвиключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщозакон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

ПоложенняЗакону № 877встановлюють загальні засади державного нагляду (контролю) по відношенню до всіх сфер діяльності суб`єктів господарювання. Конкретні ж засоби, порядок та процедура здійснення державного нагляду (контролю) можуть встановлюватись спеціальними законами.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яке затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667(далі - Положення № 667) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Пунктом 4 Положення № 667 передбачено, що Держпродспоживслужби відповідно до покладених на неї завдань у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та кормів, санітарного та епідемічного благополуччя населення, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, карантину та захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів:

- дотримання вимог санітарного законодавства;

- здійснює державний нагляд за додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів, за вмістом залишкової кількості пестицидів і агрохімікатів у харчових продуктах та продовольчій сировині, зокрема імпортованих лікарських травах, водних об`єктах, воді, що використовується для господарсько-питного постачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку та з лікувальною метою, лікувальних грязях, ґрунтах, на землях населених пунктів, оздоровчого та рекреаційного призначення;

- здійснює передбачені законодавством заходи для припинення порушення санітарного законодавства;

- здійснює санітарні заходи щодо охорони території України шляхом проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, медико-санітарного контролю (огляду) з метою запобігання в`їзду на територію України транспортних засобів, ввезенню вантажів, товарів та інших предметів, у тому числі лікарських засобів, біологічних, хімічних і радіоактивних речовин, а також матеріалів і відходів, що можуть створювати небезпеку для життя і здоров`я населення (крім заходів, пов`язаних із здійсненням медико-санітарного спостереження (епідеміологічного нагляду (спостереження), а також крім виконання функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).

Відтак саме на органи Держпродспоживслужби покладено повноваження щодо здійснення державного контролю за дотриманням санітарного законодавства.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов`язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні є Закон України від 24.02.1994 № 4004-ХІІ "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" (далі - Закон № 4004-ХІІ).

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону № 4004-ХІІсанітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан здоров`я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами.

Приписамистатей 6-7 Закону № 4004-ХІІпередбачені права та обов`язки підприємств, установ і організацій.

Підприємства, установи і організації зобов`язані:

1) за пропозиціями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби розробляти і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи;

2) у випадках, передбачених санітарними нормами, забезпечувати лабораторний контроль за виконанням вимог цих норм щодо безпеки використання (зберігання, транспортування тощо) шкідливих для здоров`я речовин та матеріалів, утворюваних внаслідок їх діяльності викидів, скидів, відходів та факторів, а також готової продукції;

3) на вимогу посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби надавати безоплатно зразки використовуваних сировини і матеріалів, а також продукції, що випускається чи реалізується, для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

4) виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

5) усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я;

6) негайно інформувати органи державної санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і ситуації, що становлять загрозу здоров`ю населення, санітарному та епідемічному благополуччю;

7) відшкодовувати у встановленому порядку працівникам і громадянам шкоду, завдану їх здоров`ю внаслідок порушення санітарного законодавства.

8) власники підприємств, установ і організацій та уповноважені ними органи зобов`язані забезпечувати їх необхідними для розробки та здійснення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів санітарними нормами.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" № 1645-III від 06.04.2020 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами від 25.03.2020) на всій території України запроваджено карантин із встановленням ряду заборон та певних обмежень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 за № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2021 року на території України встановлено карантин, продовживши дію карантину, встановленогопостановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" тавід 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Пунктом 2-2 вказаної постанови КМУ встановлено певні обмеження, зокрема:

- перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;

- діяльність суб`єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра; не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням; здійснюється обслуговування покупців без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб`єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо); не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).

Згідно зіст. 4 Закону № 4004-ХІІдержавний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров`я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

Основними завданнями цієї діяльності є: нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів; нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров`я населення; нагляд за дотриманням санітарного законодавства; проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляду в Україні, що затверджується Кабінетом Міністрів України вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.

За порушення санітарного законодавства передбачена відповідальність, зокрема адміністративна.

Відповідно до п. "ж" ч. 1 ст. 46 Закону № 4004-ХІІ до підприємств, підприємців, установ, організацій, які порушили санітарне законодавство, застосовуються такі фінансові санкції:

- за обслуговування споживачів у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, працівниками суб`єктів господарювання та/або безпосередньо фізичною особою-підприємцем без вдягнутих засобів індивідуального захисту органів дихання, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, юридична особа, фізична особа-підприємець сплачують штраф у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 47 Закону № 4004-ХІІвстановлено порядок накладення і стягнення штрафів та застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства.

Постанови про накладення штрафу та застосування фінансової санкції за порушення санітарного законодавства виносяться на підставі протоколу про порушення санітарних норм, оформленого у встановленому порядку, і є обов`язковими для виконання.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 46 цього Закону, та виконання постанов у цих справах провадиться в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 30.01.2019 у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Згідно ч.4 ст.214КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Разом з тим зміст ч.1 ст.214КПК України не передбачає обов`язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.

Згідно ч.1 ст.11КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч.1ст.214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч.4ст.214 КПК України).

Згідно вимог закону в Єдиний реєстр досудових розслідувань вносяться не будь-які відомості та повідомлення, а лише ті, які місять відомості про кримінальне правопорушення.

Проаналізувавши викладенівище встановленіфакти тавимоги законодавстваслідчий суддяприходить довисновку,що слідчийправомірно невніс відомостідо ЄРДРза усноюзаявою ОСОБА_3 від 08.12.2021про перевищенняслужбових повноваженьпосадовою особою ГУДержпродспоживслужби уВінницькій області, оскільки дана заява не містить обставин та фактів, які б вказували на вчинення кримінальних правопорушень за ознаками, передбаченими ст.364КК України. Всі твердження ОСОБА_3 у даній заяві зводяться до його незгоди з правомірністю його перевірки та притягнення до адміністративної відповідальності за порушення санітарних норм. Проте правомірність притягнення за порушення санітарних норм та доведення винуватості у їх порушенні, повинна встановлюватись судом саме в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, в задоволенні скарги слід відмовити за її безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.214,303,306,307,309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб ВП № 3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя