ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1797/21Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/2289/20 Категорія: 301030000 Казидуб О. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: :

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Василенко Л.І., Бородійчука В.Г.

За участю секретарів Литвин Восколович Ж.В., Захарченко А.Д.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідачі Черкаська міська рада; Хачікянц В.Є.; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ;

треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна; Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Велікова Наталія Анатоліївна;

особа, яка подає апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 адвокат Шимановський А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Шимановського Артема Володимировича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2021 року, постановленого під головуванням судді Казидуб О.Г. у залі № 1 Придніпровського районного суду м. Черкаси 22.01.2021 року о 15 год. 15 хв. у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна, Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Велікова Наталія Анатоліївна про визнання рішень Черкаської міської ради частково недійсними, скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання договорів купівлі - продажу земельних ділянок недійсними та скасування їх державної реєстрації, -

в с т а н о в и в :

30.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Черкаської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання рішень Черкаської міської ради частково недійсними, скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання договорів купівлі - продажу земельних ділянок недійсними та скасування їх державної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що згідно даних дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом № 9, виданого 11.02.2015 року нотаріусом Другої Черкаської нотаріальної контори Сопільняк А.О., він, ОСОБА_1 з 10 липня 1996 року є власником житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого у АДРЕСА_1 .

Право власності позивача зареєстроване у встановленому законом порядку, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 38028432 від 25.05.2015 року.

Згідно даних технічного паспорту на житловий будинок, виготовленого станом на 03.03.2015 року, будинковолодіння АДРЕСА_1 складається з житлового будинку А-1 загальною площею 63, 4 кв. м., прибудови «а» - 2, 4 кв. м., сараю «Б» - 2, 2 кв. м., льоху «В» - 2, 0 кв. м., вбиральні «Г» - 2, 0 кв. м., замощення та огорожі.

Із даних схематичного плану земельної ділянки, що міститься у вищезазначеному технічному паспорті вбачається, що загальна площа земельної ділянки станом на 03.03.2015 року складає 603, 2 кв. м.

Вище вказана земельна ділянка була виділена в користування на підставі рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих № 281 від 12.05.1955 року.

У відповідності до Інвентарної справи № 150 будинковолодіння по АДРЕСА_1 розмір земельної ділянки виділений в користування станом на 1967 рік складав 491 м. кв., про що вказано у генеральному плані. Розмір та форма земельної ділянки підтверджується випискою із забудовного кварталу АДРЕСА_2 з відміткою про реєстрацію поточних змін станом на 04.04.1996 року.

Позивач вказує, що із оголошення в мережі Інтернет ОСОБА_5 дізнався, що по АДРЕСА_3 соток землі під забудову.

ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що загальна довжина цього провулку не більше 150 метрів, та в даному провулку є лише одне місце, придатне для будівництва, яке безпосередньо межує з його будинковолодінням, поцікавився за допомогою Публічної кадастрової карти про їх місце розташування.

Позивач зазначає у позовній заяві, що як виявилось, на Публічній кадастровій карті відображено дві земельні ділянки - 7110136400:01:004:0049 (площею 0,0981 га) та 7110136700:01:001:0063 (площею 0,1 га), які ніби - то накладаються на земельну ділянку, що перебуває в користуванні ОСОБА_1 .

Тому позивач ОСОБА_1 з даного приводу звернувся із заявою про злочин до Черкаського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Згідно поданої заяви ОСОБА_1 було відкрито кримінальне провадження № 12016251010001604 щодо можливих неправомірних дій з боку невстановленої особи інженера-землевпорядника під час проведення кадастрових зйомок та геодезичних робіт.

Після направлення матеріалів кримінального провадження в суд ОСОБА_1 мав намір заявити цивільний позов у кримінальній справі для скасування незаконно отриманих землевпорядних документів та їх державної реєстрації та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Звернутись з цивільним позовом в рамках цивільного судочинства ОСОБА_1 не мав можливості, так як, вказує позивач ОСОБА_1 у нього були відсутні будь-які докази щодо порушення його права на земельну ділянку, що перебуває у користуванні, а також це потребувало витрати значних коштів на сплату судового збору та оплати для проведення ряду експертиз, зазначає позивач у позовній заяві.

На неодноразові звернення щодо інформування ОСОБА_1 про хід досудового розслідування та терміни передачі матеріалів до суду, органом досудового розслідування надавались відписки про те, що у вищезазначеному кримінальному провадженні триває досудове розслідування, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії з метою збирання доказів та для з`ясування всіх фактичних обставин.

В зв`язку з тим, що по вищезазначеному кримінальному провадженні досудове розслідування здійснюється тривалий час, то позивач ОСОБА_1 за захистом своїх порушених законних прав вимушений звернутися до суду в рамках цивільного судочинства.

Позивач посилається, що під час проведення досудового розслідування по вище вказаному кримінальному правопорушенню, була вилучена технічна документація на сусідні земельні ділянки, що межують із земельною ділянкою ОСОБА_1 , та інвентаризаційні справи, проведено ряд експертиз, які підтверджують порушення законодавства України, що були допущенні під час проведення землевпорядних робіт , та в подальшому призвели до видачі незаконних правовстановлюючих документів на вище зазначені земельні ділянки та їх подальший продаж.

Лише після проведення останньої комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи 07.08.2017 року під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стало відомо, що технічна документація та проект із землеустрою, які були розроблені для отримання правовстановлюючих документів на дві сусідні земельні ділянки, не відповідають вимогам законодавства, а також про факт підроблення підпису ОСОБА_1 в актах встановлення та погодження меж в спірних земельних ділянках.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стало відомо про те, що дві сусідні земельні ділянки були приватизовані в незаконний спосіб, а потім кілька разів відчужені, та ці земельні ділянки накладаються на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру Речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 188704942 від 14.11.2019 року позивачу стало відомо, що останнім власником двох спірних земельних ділянок є ОСОБА_3 .

Стосовно першої земельної ділянки, яка була незаконно виділена та приватизована, а в теперішній час накладається на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 , то слід вказати, що згідно даних договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А., ОСОБА_4 купує у ОСОБА_6 будинок з прибудовами та надвірними спорудами по АДРЕСА_3 .

В 2008 році ОСОБА_4 для приватизації земельної ділянки замовив в ТОВ «Геоземпроект» розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 .

Пунктом 1.4 рішення Черкаської міської ради від 24.07.2008 року № 4-554 «Про передачу земельних ділянок у власність» ОСОБА_4 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 981 кв. м. по АДРЕСА_4 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Дане рішення прийняте на підставі технічної документації із землеустрою, розробленої з грубим порушенням норм земельного законодавства, а тому позивач вважає, що рішення є незаконним в цій частинні та підлягає скасуванню.

В подальшому, на підставі вище вказаного незаконного рішення Черкаської міської ради від 24.07.2008 року № 4-554 «Про передачу земельних ділянок у власність» ОСОБА_4 отримує Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 123499 площею 981 кв. м., кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

02.07.2009 року згідно даних договору купівлі-продажу земельної ділянки № 2228, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А. ОСОБА_4 продає ОСОБА_2 земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_4 , площею 981 кв. м., кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

ОСОБА_2 замовив в ДП «Міський земельно-кадастровий центр» ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку по АДРЕСА_4 та отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 788733, площею 0, 0981 га, кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Позивач вказує, що останнім власником на теперішній час згідно даних відомостей з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на майно від 14.11.2019 року № 188704942, земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 711013640 0:01:004:0049, є ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 отримав земельну ділянку, кадастровий номер 7110136400:01:004:0049, що розташована по АДРЕСА_4 згідно до договору купівлі-продажу № 1064 від 25.02.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Левицькою Е.А. Рішення про державну реєстрацію № 28455280 від 25. 02. 2016 року.

Стосовно другої земельної ділянки, яка незаконно виділена та приватизована, а в теперішній час накладається на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 , то позивач вказує, що згідно заяви ОСОБА_2 від 09.11.2009 року про надання у приватну власність в межах безкоштовної приватизації земельну ділянку в розмірі 1000 кв. м. у м. Черкаси, яка розташована в мікрорайоні « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 » або в районі АДРЕСА_5 для будівництва індивідуального житлового будинку, рішенням Черкаської міської ради № 5-489 від 18.02.2010 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1000 кв. м. по АДРЕСА_4 .

Пункт 1.5 рішення Черкаської міської ради від 23.06.2011 року № 2-637 «Про передачу громадянам земельних ділянок безоплатно у власність» затверджено технічну документацію із землеустрою та передано гр. ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку площею 1000 кв. м. по АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Дане рішення прийняте на підставі технічної документації із землеустрою, яка також розроблена з грубим порушенням норм земельного законодавства, а тому воно є незаконним та підлягає скасуванню, вказує позивач ОСОБА_1 .

В подальшому, на підставі рішення Черкаської міської ради № 2-637 від 23.06.2011 року «Про передачу громадянам земельних ділянок безоплатно у власність» ОСОБА_2 отримує Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 247886 площею 0, 1000 Га, кадастровий номер 7110136700-01-001-0063.

На теперішній час згідно даних відомостей з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на майно від 14.11.2019 року № 188704942 останнім власником земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 7110136700-01-001-0063, є ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 отримав земельну ділянку кадастровий номер 7110136700:01:001:0063, що розташована по АДРЕСА_4 згідно до договору купівлі-продажу № 1061 від 25.02.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Левицькою Е.А. Рішення про державну реєстрацію № 28455451 від 25.02. 2016 року.

Згідно даних постанови слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Павлової В.А. від 25.03.2016 року у кримінальному провадженні № 12016251010001604 була проведена ЧВ КНДІСЕ судово-земельно-технічна експертиза від 28.09.2016 року № 213/16-23, № 761/16-23, № 762/16-23.

Із даних додатку № 6 судово земельно -технічної експертизи вбачається, що експертом встановлено, що відповідно до фактичного користування земельною ділянкою гр. ОСОБА_1 , частина земельної ділянки, на яку накладаються земельні ділянки, кадастрові номери 7110136400:01:004:0049 та 7110136700:01:001:0063, зайнята проїздом та проходом до будинку та господарських будівель і споруд. Тобто, земельні ділянки, кадастрові номери 7110136400:01:004:0049 та 7110136700:01:001:0063, фактично залишили будинковолодіння по АДРЕСА_1 без входу (в`їзду) на земельну ділянку. Позивач зазначає, що, враховуючи те, що земельна ділянка знаходиться на крутосхилі, то іншого варіанту проходу чи проїзду не існує.

Відповідно до постанови слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Павлової В.А. від 12.06.2017 року у кримінальному провадженні № 12016251010001604 була проведена комплексна судово-технічна експертиза документів та судово-почеркознавча експертиза № 615/869-871/17-23 від 07.08.2017 року.

Позивач вказує, що земельна ділянка по АДРЕСА_4 , була виділена в користування на підставі рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих № 281-В від 12.05.1955 року.

У відповідності до Інвентарної справи № 148 будинковолодіння по АДРЕСА_4 розмір земельної ділянки виділений в користування станом на 2008 рік складав 281 м. кв. В генеральному плані зазначається, що розмір даної земельної ділянки складає 314 м. кв.

За результатами вище вказаних експертиз у кримінальному провадженні отримання першого правовстановлюючого документа гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_4 на земельну ділянку, площею 981 кв. м. з кадастровим номером 7110136400:01:004:0049 відбулося з порушенням норм законодавства. Тому він вважає, що є обґрунтовані підстави для визнання п. 1.4. рішення Черкаської міської ради від 24.07.2008 року № 4-554 «Про передачу земельних ділянок у власність» незаконним та його скасування, визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 123499, виданого на підставі незаконного рішення, визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 788733, визнання недійсним договір купівлі-продажу № 2228 від 02.07.2009 року земельної ділянки площею 981 кв.м. з кадастровим номером 7110136400:01:004:0049, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А., визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1064 від 25.02.2016 року земельної ділянки площею 981 кв. м. з кадастровим номером 7110136400:01:004:0049, посвідченого приватним нотаріусом Левицькою Е.А., а також скасування рішення про державну реєстрацію № 28455280 від 25.02.2016 року.

Згідно даних результатів вище вказаних експертиз у кримінальному провадженні, отримання першого правовстановлюючого документа гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_4 на земельну ділянку, площею 0,1 га, з кадастровим номером 7110136700:01:001:0063 відбулося з порушенням норм законодавства. Тому позивач вважає, що є обґрунтовані підстави для визнання п.1.5 рішення Черкаської міської ради від 23.06.2011 року № 2-637 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у власність» незаконним та його скасування, визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯК № 247886, виданого на підставі незаконного рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1061 від 25.02.2016 року земельної ділянки площею 0, 1 Га з кадастровим номером 7110136700:01:001:0063, посвідченого приватним нотаріусом Левицькою Е.А., а також скасування рішення про державну реєстрацію № 28455451 від 25.02. 2016 року.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 безпідставно отримали у власність земельні ділянки із вказаними вище площами та конфігураціями за рахунок площі та у межах земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача ОСОБА_1 , що, в свою чергу, протиправно позбавило позивача права користування своєю земельною ділянкою.

ОСОБА_1 вважає, що протиправні дії відповідачів позбавляють права позивача на даний об?єкт нерухомого майна, оскільки ОСОБА_1 не має можливості замовити виготовлення технічної документації, сформувати кадастровий номер для своєї земельної ділянки та встановити межові знаки на межі своєї земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт його нерухомого майна, із сусідськими для врегулювання спору відносно межі.

Таким чином, посилається позивач ОСОБА_1 все вище зазначене свідчить про порушення норм законодавства України, допущені землевпорядними організаціями під час обмірів земельних ділянок та виготовлення на їх основі технічної документації із землеустрою, що призвели до винесення незаконних рішень Черкаської міської ради по їх затвердженню та видачі на їх підставі відповідних Державних актів на право власності на земельні ділянки з невірним відображенням меж земельних ділянок та подальший їх продаж.

Вище вказаними договорами купівлі-продажу земельних ділянок відповідачами порушено законні права позивача ОСОБА_1 , як землекористувача, а тому він вважає, виникає необхідність у визнанні їх недійсними та скасуванні їх державної реєстрації.

У зв`язку з вище викладеним, позивач ОСОБА_1 просить суд визнати незаконним та скасувати п. 1.4. рішення Черкаської міської ради від 24.07.2008 року № 4-554 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність» в частині передачі ОСОБА_4 безоплатно у власність земельної ділянки площею 981 кв. м. по АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 123499, виданий на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 981 кв. м. по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯИ № 788733, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 0981 га, по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № 2228 від 02.07.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А. на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_4 , площею 981, кв. м., кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1064 від 25.02.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Левицькою Е.А. на земельну ділянку, розташована по АДРЕСА_4 , площею 981 кв. м., кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Скасувати рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, індексний номер 28455280 від 25.02.2016 року, приватний нотаріус Левицька Елеонора Антонівна, Черкаський міський нотаріальний округ, Черкаської області

Визнати незаконним та скасувати п.1.5 рішення Черкаської міської ради від 23.06.2011 року № 2-637 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у власність» в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі гр. ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки площею 1000 кв. м. по АДРЕСА_4 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯК № 247886, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га, по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 7110136700:01:001:0063.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1061 від 25.02.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Левицькою Е.А. на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_4 , площею 0, 1000 га, кадастровий номер 7110136700:01:001:0063.

Скасувати рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, індексний номер 28455451 від 25.02.2016 року, приватний нотаріус Левицька Елеонора Антонівна, Черкаський міський нотаріальний округ, Черкаської області. Судові витрати по справі покласти на відповідачів солідарно.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна, Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Велікова Наталія Анатоліївна про визнання рішень Черкаської міської ради частково недійсними, скасування Державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання договорів купівлі - продажу земельних ділянок недійсними та скасування їх державної реєстрації - задоволено.

Визнано незаконним та скасовано п.1.4. рішення Черкаської міської ради від 24.07.2008 року № 4-554 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність» в частині передачі ОСОБА_4 безоплатно у власність земельної ділянки площею 981 кв. м. по АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 123499, виданий на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 981 кв. м. по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯИ № 788733, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 0981 га, по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № 2228 від 02.07.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А. на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_4 , площею 981 кв. м., кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 1064 від 25.02.2016 року посвідчений приватним нотаріусом Левицькою Е.А. на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_4 , площею 981 кв. м., кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Скасовано рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, індексний номер 28455280 від 25.02.2016 року, приватний нотаріус Левицька Елеонора Антонівна, Черкаський міський нотаріальний округ, Черкаської області.

Визнано незаконним та скасовано п.1.5 рішення Черкаської міської ради від 23.06.2011 року № 2-637 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у власність» в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі гр. ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки площею 1000 кв. м. по АДРЕСА_4 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯК № 247886, виданий на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 1000 га, по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 7110136700:01:001:0063.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 1061 від 25.02.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Левицькою Е.А. на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_4 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 7110136700:01:001:0063.

Скасовано рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, індексний номер 28455451 від 25.02.2016 року приватний нотаріус Левицька Елеонора Антонівна, Черкаський міський нотаріальний округ, Черкаської області.

Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 8408 грн. в рівних частинах.

20 травня 2021 року адвокат Трюхан В.Г., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 серпня 2021 року заяву представника позивача адвоката Трюхана В. Г. про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Резолютивну частину рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна, Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Велікова Наталія Анатоліївна про визнання рішень Черкаської міської ради частково недійсними, скасування Державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання договорів купівлі - продажу земельних ділянок недійсними та скасування їх державної реєстрації викладено наступним чином:

«Визнано незаконним таскасовано п.1.4.рішення Черкаськоїміської радивід 24.07.2008 року № 4-554 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність» в частині передачі ОСОБА_4 безоплатно у власність земельної ділянки площею 981 кв. м. по АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 123499, виданий на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 981 кв. м. по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯИ № 788733, виданий наім`я ОСОБА_2 на земельнуділянку площею 0, 0981 га, по АДРЕСА_4 , кадастровийномер 7110136400-01-004-0049.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № 2228 від 02.07.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А. на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_4 , площею 981 кв. м., кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 1064 від 25.02.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Левицькою Е.А. на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_4 , площею 981 кв. м., кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Скасовано рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, індексний номер 28455280 від 25.02.2016 року, приватний нотаріус Левицька Елеонора Антонівна, Черкаський міський нотаріальний округ, Черкаської області із одночасним припиненням речового права на неї.

Визнано незаконним та скасовано п.1.5 рішення Черкаської міської ради від 23.06.2011 року № 2-637 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у власність» в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі гр. ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки площею 1000 кв. м. по АДРЕСА_4 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Визнано недійснимта скасованоДержавний актна правовласності наземельну ділянку ЯК№ 247886, виданий наім`я ОСОБА_2 на земельнуділянку площею0,1000га, по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 7110136700:01:001:0063.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 1061 від 25.02.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Левицькою Е.А. на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_4 , площею 0,1000 га, кадастровий номер 7110136700:01:001:0063.

Скасовано рішення про державну реєстрацію земельної ділянки, індексний номер 28455451 від 25.02.2016 року приватний нотаріус Левицька Елеонора Антонівна, Черкаський міський нотаріальний округ Черкаської області із одночасним припиненням речового права на неї».

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_3 адвокат Шимановський А.В. оскаржив рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню, як незаконне.

Апеляційна скарга обгрунтовується тим, що з матеріалів справи не вбачається на підставі чого земельна ділянка по АДРЕСА_1 перебуває в користуванні позивача ОСОБА_1 .

Скаржник вважає, що посилання позивача ОСОБА_1 на рішення № 281 та 281-В від 12.05.1995 року виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих є необґрунтованим, оскільки з вказаних рішень не можливо встановити, земельну ділянку якою площею, та з якими межами закріплено за домоволодінням АДРЕСА_1 , яке належить позивачу.

Скаржник також вказує, що посилання позивача ОСОБА_1 на той факт, що згідно даних технічного паспорту на будинок від 2015 року, домоволодіння АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці площею 603,2 кв. м. також є необґрунтованим, оскільки площа та межі земельної ділянки не встановлюються технічним паспортом, який виготовляється в ході поточної інвентаризації, тому лише фіксує межі домоволодіння, окресленні огорожею, яку встановив сам позивач ОСОБА_1 .

Посилаючись на вище наведені доводи, скаржник вважає, що позивач ОСОБА_1 з 1996 року по 2015 рік самовільно захватив 111,2 кв. м. землі (603,2 кв. м. згідно техпаспорту 492 кв. м. згідно даних свідоцтва про право власності = 111,2 кв. м), а разом з тим, жодним належним документом не було визначено конфігурацію земельної ділянки.

В апеляційній скарзі зазначається скаржником, що, приймаючи п. 1.4 рішення від 24.07. 2008 року № 4-554 «Про передачу громадян земельних ділянок у власність» в частині передачі ОСОБА_4 безоплатно у власність земельної ділянки площею 981 кв. м. по АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Черкаська міська рада діяла згідно чинного законодавства, тому доводи позивача є безпідставні.

Скаржник вказує, що згідно вимог законодавства, приймаючи п.п. 1.5 рішення від 23.06.20211 року № 2-637 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у власність» в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі гр. ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 1000 кв. м. по АДРЕСА_4 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Черкаська міська рада діяла згідно вимог чинного законодавства.

На думку скаржника, до висновку експерта районний суд мав би віднестись критично, оскільки із висновку експерта неможливо встановити, яким чином, та на підставі яких документів визначено межі та конфігурацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 , якою користується позивач ОСОБА_1 .

Доводи скаржника в апеляційній скарзі також обґрунтовуються тим, що у розумінні ст. 78 ЗК України позивач ОСОБА_1 не є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки позивач не є землекористувачем у розумінні Глави 15 ЗК України, а його право користування (постійне, короткострокове) нічим не підтверджено та не оформлено. Недоведеним є той факт, що ОСОБА_1 є саме «суміжником», оскільки межі та конфігурація його земельної ділянки ніким та нічим не визначені.

Отже, скаржник вважає, що статус позивача ОСОБА_1 , як суміжного землекористувача чи власника не доведено, а тому не було необхідності погоджувати з ним межі інших земельних ділянок, на що посилався позивач, вказуючи на його порушені права.

Факт підписання акту встановлення та погодження меж земельної ділянки не ОСОБА_1 не може бути підставою для задоволення вимог позивача та позбавлення ОСОБА_7 , як добросовісного набувача за відплатним договором, права власності на земельну ділянку.

Скаржник вважає, що із пред`явлених вимог позивача вбачається, що причиною звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду, є встановлення ОСОБА_1 можливості проходу (проїзду) з АДРЕСА_3 до його домоволодіння, яке знаходиться віддалено від провулку, але вказана обставина не може бути підставою для скасування права власності добросовісного набувача, а вирішення спору потребує іншого способу встановлення сервітуту.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 адвокат Шимановський А.В. просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2021 року у справі № 711/2289/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

28.09.2021 року на адресу Черкаського апеляційного суду від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В обґрунтування відзиву позивачем зазначається, що подана скаржником апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, вказані в даній скарзі щодо скасування рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2021 року у справі № 711/2289/20 є безпідставними та необґрунтованими, а натомість рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, судом вірно застосовано як норми процесуального так і матеріального права. Позивач вважає, що в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх у рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

ОСОБА_1 у відзиві зазначає, що скаржником не вказано, які саме норми матеріального чи процесуального права були порушені, та в чому полягає неповнота рішення.

Посилання скаржника на незастосування норм земельного законодавства, яке було чинне на момент відведення спірних земельних ділянок не відповідає дійсності, так як згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 213/16-23, № 761/16-23, №762/16-23 від 28.09. 2016 року експертом під час проведення експертизи було проведено дослідження з питань землеустрою методом аналізу технічної документації із землеустрою з подальшим зіставленням результатів аналізу із вимогами нормативно-правових актів у галузі землеустрою, чинних в період розроблення та затвердження цієї документації.

Відповідно до вище вказаної експертизи, експертом було встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_4 не відповідає вимогам законодавства за складом, змістом та правилами оформлення, а також виявлені невідповідності, які впливають на результати заходів, передбачених цією технічною документацією.

У відзиві позивачем звертається увага на той факт, що приватизовані земельні ділянки кадастрові номери 7110136400:01:004:0049 та 7110136700:01:001:0063, залишили будинковолодіння по АДРЕСА_1 без входу (в`їзду) на земельну ділянку, що знаходиться на крутосхилі, а іншого варіанту проходу чи проїзду не існує, тому в разі скасування рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2021 року, позивач ОСОБА_1 буде позбавлений можливості проходу (проїзду) до свого будинковолодіння.

Стосовно посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що експертизи проведені в рамках кримінального провадження не є достовірними та достатніми доказами в даній справі, позивач зазначає, що 5 лютого 2020 року Верховний Суд у справі № 461/3675/17, колегія суддів Верховного Суду врахувала допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза, проведена у кримінальному провадженні, містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи, вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Отже, вищенаведене свідчить про можливість використання в якості доказів при розгляді іншої справи виконаних у кримінальному провадженні висновків експертиз.

Щодо посилання в апеляційній скарзі скаржником на законність отримання ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_4 кадастровий номер 7110136400:01:004:0049, то позивач ОСОБА_1 спростовує тим, що згідно даних генерального плану інвентаризаційної справи № 148, що долучена до матеріалів справи, площа земельної ділянки будинковолодіння АДРЕСА_4 складала лише 281 кв. м. Задля отримання у приватну власність земельної ділянки площею 981 кв. м. в документі «заключение регистрации документов на право пользования земельным участком № 9», що міститься в технічній документації ТОВ «Геоземпроект» 2008 року, було зроблено виправлення реально існуючого розміру земельної ділянки з 281 кв. м. на 981 кв. м. В цьому ж документі далі по тексту зазначено, що «под строениями 89 кв. м., под двором 192 кв. м.», які в сумі складають 281 кв. м., а не 981 кв. м.

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що вищенаведене свідчить про те, що судом першої інстанції надано належну оцінку всім доказам долученим до матеріалів справи, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач вважає, що вищенаведені доводи у відзиві дають підстави вважати, що скаржник намагаючись ввести суд в оману, посилається на ряд обставин та фактів, які, на його думку, вплинули на неправильне вирішення справи та прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не надавши, при цьому, жодного доказу про їх існування.

У відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Шимановського А.В. на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2021 року у справі № 711/2289/20 залишити без задоволення. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2021 року у справі № 711/2289/20 залишити без змін.

Сторони про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується даними судових повісток з повідомленням про вручення, які повернулись на адресу суду. Судові засідання неодноразово переносились та оголошувалась перерва в судових засіданнях, тому апеляційним судом на сайті суду повідомлялось неодноразово про розгляд даної справи для усіх учасників процесу.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача адвоката Топор І., представників відповідачів Черкаської міської ради та скаржника ОСОБА_8 , які з?явились в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши доводи та обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення чи змінити його.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вищевказаним вимогам закону, судом допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вирішуючи спірта ухвалюючирішення прозадоволення позовнихвимог про визнаннярішень Черкаськоїміської радичастково недійсними,скасування Державнихактів направо власностіна земельніділянки,визнання договорівкупівлі -продажу земельнихділянок недійснимита скасуванняїх державноїреєстрації,суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача, вказавши, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 безпідставно отримали у власність земельні ділянки із зазначеними площами та конфігураціями за рахунок площі та у межах земельної ділянки, що перебуває в користуванні позивача ОСОБА_1 , що, в свою чергу, протиправно позбавило права користування позивача своєю земельною ділянкою.

Суд першої інстанції послався також на висновок експертизи у кримінальному провадженні, згідно якого отримання першого правовстановлюючого документа гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_4 на земельну ділянку, площею 0,1 га, з кадастровим номером 7110136700:01:001:0063 відбулося з порушенням норм законодавства. Тому районний суд прийшов до висновку, що є обґрунтовані підстави для визнання п. 1.5 рішення Черкаської міської ради від 23.06.2011 року № 2-637 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у власність» незаконним та його скасування, та як похідне від даного рішення є необхідність визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯК № 247886, виданого на підставі незаконного рішення, визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1061 від 25.02.2016 року земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 7110136700:01:001:0063, що посвідчений приватним нотаріусом Левицькою Е.А., а також скасувати рішення про державну реєстрацію № 28455451 від 25.02.2016 року.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що протиправні дії відповідачів позбавляють права позивача на об`єкт нерухомого майна, оскільки позивач ОСОБА_1 не має можливості замовити виготовлення технічної документації, сформувати кадастровий номер для своєї земельної ділянки та встановити межові знаки на межі своєї земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт його нерухомого майна, із сусідськими для врегулювання спору відносно межі.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам закону, так як судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями12,81 ЦПК Українипередбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції згідно даних дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом № 9, виданого 11.02.2015 року нотаріусом Другої черкаської нотаріальної контори Сопільняк А.О., ОСОБА_1 з 10 липня 1996 року є власником житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого у АДРЕСА_1 .

Право власності ОСОБА_1 зареєстровано у встановленому законом порядку, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 38028432 від 25.05.2015 року.

Згідно даних технічного паспорту на житловий будинок, виготовленого станом на 03.03.2015 року, будинковолодіння АДРЕСА_1 складається із житлового будинку А-1 загальною площею 63, 4 кв. м., прибудови «а» - 2, 4 кв. м., сараю «Б» - 2, 2 кв. м., льоху «В» - 2, 0 кв. м., вбиральні «Г» - 2, 0 кв. м., замощення та огорожі.

Із схематичного плану земельної ділянки, що міститься у вищезазначеному технічному паспорті вбачається, що загальна площа земельної ділянки станом на 03.03.2015 року складає 603, 2 кв. м.

Земельна ділянка була виділена в користування на підставі рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих № 281 від 12.05.1955 року.

У відповідності до даних Інвентарної справи № 150 будинковолодіння по АДРЕСА_1 вказано, що розмір земельної ділянки виділений в користування станом на 1967 рік складав 491 м. кв., про що зазначено у генеральному плані.

Розмір та форма земельної ділянки підтверджується також випискою із забудовного кварталу АДРЕСА_2 з відміткою про реєстрацію поточних змін станом на 04.04.1996 року.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог вказував, що з мережі Інтернет дізнався про те, що по АДРЕСА_3 соток землі під забудову.

Враховуючи, що загальна довжина цього провулку не більше 150 метрів , та там є лише одне місце, придатне для будівництва, яке безпосередньо межує з будинковолодінням позивача, то ОСОБА_1 в подальшому, поцікавився за допомогою публічної кадастрової карти про їх місце розташування. Він виявив, що на публічній кадастровій карті відображено дві земельні ділянки - 7110136400:01:004:0049 (площею 0,0981 га) та 7110136700:01:001:0063 (площею 0,1 га), які ніби - то накладаються на земельну ділянку, що перебуває в користуванні ОСОБА_1

ОСОБА_1 звернувся із заявою про злочин до Черкаського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

На підставі поданої заяви ОСОБА_1 було відкрито кримінальне провадження № 12016251010001604 щодо можливих неправомірних дій з боку невстановленої особи інженера-землевпорядника під час проведення кадастрових зйомок та геодезичних робіт.

По вище вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування продовжується тривалий час, у зв`язку з чим ОСОБА_1 за захистом своїх порушених законних прав вимушений звернутися до суду в рамках цивільного судочинства, вказує позивач.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи, відповідно даних Інформації з Державного реєстру Речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 188704942 від 14.11.2019 року відомо, що останнім власником двох спірних земельних ділянок є відповідач ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 посилається всвоїх доводах,що земельнаділянка площею 981 кв. м, виділена та приватизована відповідачем, в теперішній час накладається на земельну ділянку позивача ОСОБА_1 , що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.09.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А., ОСОБА_4 купив у ОСОБА_6 будинок з прибудовами та надвірними спорудами по АДРЕСА_4 .

В 2008 році відповідач ОСОБА_4 для приватизації земельної ділянки замовив у ТОВ «Геоземпроект» розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_4 .

Пунктом 1.4 рішення Черкаської міської ради від 24.07.2008 року № 4-554 «Про передачу земельних ділянок у власність» ОСОБА_4 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 981 кв. м. по АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На підставі вказаного рішення Черкаської міської ради від 24.07.2008 року № 4-554 «Про передачу земельних ділянок у власність» ОСОБА_4 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 123499 площею 981 кв. м., кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

02.07.2009 року відповідно договору купівлі-продажу земельної ділянки № 2228, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А., відповідач ОСОБА_4 продав відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_4 , площею 981 кв. м., кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Відповідач ОСОБА_2 , як власник земельної ділянки, замовив в ДП «Міський земельно-кадастровий центр» ТОВ «Черкаський міський земельно-кадастровий центр» розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку по АДРЕСА_4 та отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 788733, площею 0, 0981 га, кадастровий номер 7110136400-01-004-0049.

Судом встановлено, що останнім власником спірної земельної ділянки на теперішній час згідно даних відомостей з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на майно від 14.11.2019 року № 188704942 є ОСОБА_3 , якому належить земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 7110136400:01:004:0049.

Приймаючи до уваги вище викладені обставини справи, предмет позову, наявні в матеріалах справи докази, надані сторонами, як в підтвердження позовних вимог, так і в їх заперечення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції, тому підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом згідно даних свідоцтва про право на спадщину за законом з 10.07.1996 року позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою : АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 492 кв. м, що підтверджено даними вказаного свідоцтва.

Однак, апеляційний суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається, на підставі якого рішення чи правовстановлюючого документу земельна ділянка по АДРЕСА_1 перебуває в користуванні ОСОБА_1 , оскільки він сам стверджує, що на праві власності дана земельні ділянка йому не належить

Посилання позивача ОСОБА_1 на рішення № 281 та № 281-В від 12.05.1955 року виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих є необгрунтованим, оскільки з вказаних рішень не можливо встановити, земельну ділянку якою площею та з якими межами закріплено за домоволодінням АДРЕСА_1 .

Твердження позивача ОСОБА_1 , що згідно даних технічного паспорту на будинок від 2015 року домоволодіння АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці площею 603,2 кв. м, також не дає підстав вважати, що є відповідне рішення про закріплення саме такого розміру земельної ділянки, оскільки площа та межі земельної ділянки не встановлюються технічним паспортом, який виготовляється під час проведення поточної інвентаризації, та лише фіксує межі домоволодіння, окресленні огорожею, яку встановив сам позивач ОСОБА_1 .

Дослідивщи матеріали справи, перевіривши доводи скаржника, апеляційний суд погоджується з тим, що позивач ОСОБА_1 з 1996 року по 2015 рік самовільно захватив 111, 2 кв. м земельної ділянки (603,2 кв. м згідно техпаспорту - 492 кв. м згідно свідоцтва про право власності в порядку спадкування = 111,2 кв. м).

Отже, із матеріалів справи вбачається, що жодним належним документом не було визначено конфігурацію земельної ділянки позивача, оскільки він сам звертався із заявою та просив про надання дозволу для виготовлення технічної документації для вирішення питання щодо приватизації земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст.ст. 6,7 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 10.07.1996 року) земельні ділянки могли набуватись громадянами у власність та користування (постійне та короткострокове).

Таким чином, після оформлення прав на спадщину, отримання свідоцтва про право на спадщину позивач ОСОБА_1 повинен був оформити права на земельну ділянку у користування чи у власність.

Згідно ст. 99 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 10.07.1996 року), землеустрій включає систему заходів, спрямованих на здійснення положень земельного законодавства, рішень Рад народних депутатів щодо організації використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів.

Статтею 100 ЗК України (в редакції, яка діяла станом на 10.07.1996 року) встановлено, що землеустрій, крім іншого, передбачає складання проектів створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань з урахуванням контурної організації території; складання проектів відведення земельних ділянок у власність або користування, відмежування в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і відведених земельних ділянок; підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею тощо.

Таким чином, після оформлення прав на спадщину, позивач мав всі можливості визначити площу та межі земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 .

Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 не здійснено жодних дій чи заходів, направлених на оформлення своїх прав на земельну ділянку, на якій розташований будинок та господарські споруди на визначення меж його землекористування до моменту звернення з позовом в суд .

Отже, із матеріалів справи та наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що площа та межі земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 , не були визначені у встановлений законом спосіб після оформлення спадкових прав позивача, а право на саму земельну ділянку, розташовану у АДРЕСА_1 , позивачем ОСОБА_1 належним чином оформлене не було.

За таких встановлених обставин, слід дійти висновку, що відсутні підстави вважати, що права позивача порушено відповідачами, оскільки вказане не доведено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакції, яка діяла станом на 24.07.2008 року), до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Статтею 50 Закону України «Про землеустрій» (в редакції, яка діяла станом на 24.07.2008 року), проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про землеустрій» (в редакції, яка діяла станом на 24.07.2008 року), проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель.

Згідно п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677 (в редакції, яка діяла станом на 24.07.2008 року), проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі ( на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення;земельна ділянка придбана на конкурентних засадах ( за результатами земельних торгів).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вище зазначених вимог нормативно-правових актів 06.02.2008 року відповідач ОСОБА_4 замовив в ТОВ «Геоземпроект» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки натурі ( на місцевості) та складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку по АДРЕСА_4 .

Підставою розроблення технічної документації було те, що 20.09.2006 року ОСОБА_4 придбав нерухоме майно, розташоване на вказаній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_4 .

Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації, зауваження та пропозиції до землевпорядної документації ОСОБА_4 відсутні.

Відповідно до п. 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677 (в редакції, яка діяла станом на 24.07.2008 року), після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

З огляду на викладене, приймаючи п.1.4. рішення від 24.07.2008 року № 4-554 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність» в частині передачі ОСОБА_4 безоплатно у власність земельної ділянки площею 981 кв. м. по АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Черкаська міська рада діяла згідно вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 6-9 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 23.06.2011 року), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов?язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні.

У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк. Міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

18.02.2010 року рішенням Черкаської міської ради № 5-489 ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по провулку Грузевича орієнтовною площею 1000,00 кв. м безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка.)

В подальшому, на замовлення ОСОБА_2 ТОВ «Геоземпроект» розробило відповідний проект землеустрою, який 20.06.2011 року був погоджений Комісією з розгляду питань, пов?язаних з погодженням документації із землеустрою.

З огляду на викладене, приймаючи п. п.1.5 рішення від 23.06.2011 року № 2- 637 «Про передачу земельних ділянок безоплатно у власність» в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі гр. ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки площею 1000 кв. м. по АДРЕСА_4 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Черкаська міська рада діяла згідно вимог чинного законодавства.

Стосовно висновку судової земельно-технічної експертизи ( т. 1, а. с. 81), колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Таким чином, суд першої інстанції мав повно та всебічно дослідити висновок експертизи, надати йому оцінку в сукупності з іншими доказами у справі, а не приймати беззаперечно висновки експерта як підставу для задоволення позовних вимог позивача.

Як вбачається з матеріалів справи згідно висновку експерта земельні ділянки з кадастровими номерами 7110136400:01:00460049 та 7110136700:01:001:0063 накладаються на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , якою користується позивач ОСОБА_1 .

До наданих позивачем висновків експерта, які проводились в кримінальному провадженні, порушеному за заявою позивача, суд апеляційної інстанції відноситься критично, оскільки з висновку експерта не можливо встановити, яким чином та на підставі яких документів визначено межі та конфігурацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 , якою користується ОСОБА_1 , та чому саме експерт виходив із такого розміру земельної ділянки позивача. Із матеріалів експертизи вбачається, що під час її проведення, експертом визначена площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 , якою користується ОСОБА_1 у розмірі 816,3 кв. м.

Однак, згідно висновку експерта, не можливо встановити, звідки експерт взяв саме такі вихідні дані, адже згідно даних свідоцтва про право на спадщину вказано, що нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці прощею 492 кв. м.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що при проведенні експертизи прийнята до уваги не площа 492 кв. м., а інший розмір та площа земельної ділянки, яка була використана експертом під час проведення дослідження та надання висновків.

Згідно висновку експертизи загальна площа накладення двох ділянок на ділянку про АДРЕСА_1 складає 273,7 кв. м. Однак, при проведенні дослідження приймалась до уваги ділянка на 324,3 кв. м більша, ніж встановлено в правовстановлюючих документах. Отже, вказане експертне дослідження не ґрунтується на встановлених обставинах справи та наявних доказах в матеріалах справи.

Накладення земельних ділянок, коли згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки.

Статтею 107 ЗК України передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно - кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема, з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов?язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (частина п?ята стаття 158 ЗК України).

Питання щодо накладення земельних ділянок може бути вирішене лише за наявності відповідної земельно-кадастрової документації, на підставі якої й можливо визначити наявність чи відсутність накладень, а в наданих для експерту матеріалах наявні лише рішення органу місцевого самоврядування про надання земельних ділянок у користування, технічний паспорт, але відсутні акти щодо встановлення та закріплення меж в натурі з описом межових знаків чи лінійних межових споруд і їх прив?язок до існуючих будівель чи пунктів державної геодезичної мережі.

Бюро технічної інвентаризації не є землевпорядною організацією, виконана ним поточна інвентаризація із зазначенням плану земельної ділянки не відносяться до складу земельно - кадастрової документації і вказує лише на місце розташування будівель і споруд, у тому числі огорож, відносно один одного і для даної експертизи мають довідковий характер.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 року у справі № 500/5291/13-ц.

Таким чином, висновок судової земельно-технічної експертизи не є достовірним та достатнім доказом у розумінні вимог ст.ст. 79-80 ЦПК України.

Щодо висновку комплексної судово-технічної експертизи документів та судово - почеркознавчої експертизи (т. 1, а. с. 95), то колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи висновком експерта встановлено, що у земельній документації, а саме : в актах встановлення та погодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підпис від імені позивача ОСОБА_1 виконано не ним.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що вказаний висновок експертизи не має вирішального значення для вирішення даних спірних правовідносин по суті, з огляду на наступне.

Погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами передбаченого ст. 198 ЗК України при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Відповідно до п 3.12. Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, закріплень межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Тобто, погодження меж земельних ділянок здійснюється з власником та/або землекористувачем суміжної ділянки.

У розмінні положень ст. 78 ЗК України позивач ОСОБА_1 не є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Колегія суддів апеляційного суду, вважає звернути увагу на те, що позивач ОСОБА_1 не є землекористувачем в розумінні Глави 15 ЗК України, оскільки його право користування (постійне, короткострокове) нічим не підтверджено та не оформлено, що і було зазначено неодноразово колегією суддів апеляційного суду. Не доведеним позивачем є той факт, що ОСОБА_1 є саме «суміжником», оскільки межі та конфігурація його земельної ділянки ніким та нічим не визначені, а він сам просив про виготовлення технічної документації для визначення меж із сусідньою земельною ділянкою.

За таких обставин, статус позивача ОСОБА_1 , як суміжного землекористувача чи власника не доведено, а тому не було потреби погоджувати з ним межі інших земельних ділянок на той період, коли відповідачі виготовляли технічну документацію.

Отже, враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що час факт не підписання акту встановлення та погодження меж земельної ділянки позивачем, який підписано не ОСОБА_1 як вказано у висновку експертизи, не є підставою для позбавлення відповідача ОСОБА_3 , як добросовісного набувача за відплатним договором, права власності на земельну ділянку.

У зв?язку з вище викладеним, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що зазначені вище висновки експерта не можуть вважатися належним доказом у даній справі, проте, суд першої інстанції помилково поклав в основу свого рішення висновки експертизи за результатами проведення судово-земельно-технічної експертизи від 28.09.2016 року № 213/16-23, № 761/16-23, № 762/16-23 та судово-технічної експертизи документів, судово-почеркознавчої експертиза № 615/869-871/17-23 від 07.08.2017 року, які були проведені в рамках кримінального провадження № 12016251010001604, розслідування якого триває і по даний час.

Крім того, слід відзначити, що сторони в рамках цивільного судочинства клопотань під час розгляду даної справи про проведення експертизи не заявляли, що вбачається із наявних в матеріалах справи доказів.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції, тому вимоги апеляційної скарги щодо скасування рішення суду підлягають задоволенню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов?язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання рішень Черкаської міської ради частково недійсними, скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання договорів купівлі - продажу земельних ділянок недійсними та скасування їх державної реєстрації.

Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги в повному обсязі, скасування рішення районного суду, то судові витрати за подання апеляційної скарги слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у розмірі 12612 грн. за сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Шимановського Артема Володимировича - задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.01.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна, Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Велікова Наталія Анатоліївна про визнання рішень Черкаської міської ради частково недійсними, скасування Державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання договорів купівлі - продажу земельних ділянок недійсними та скасування їх державної реєстрації скасувати, прийняти нову постанову.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати за сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 12612 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно процесуальним законодавством.

Повний текст постанови складений 29.12. 2021 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді Л.І. Василенко

В.Г. Бородійчук