Номер провадження: 22-ц/813/5471/21

Номер справи місцевого суду: 23122021

Головуючий у першій інстанції Турецький О.С.

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2021 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:

Головуючого - Гірняк Л.А.

Суддів - Комлевої О.С., Цюри Т.В.

За участю секретаря - Ющак А.Ю.,

Представника відповідачки- ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Дячук Павла Миколайовича на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2014 року в цивільній справі за позовом Державного підприємства «Одеський морський порт» до ОСОБА_2

-про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

ПРОЦЕДУРА

Короткий зміст позовних вимог

11.09.2014 року Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт»,звернулося до суду з вказаним вище позовом в якому просило:

- стягнути з судновласника моторної яхти KLASIKO (прапор: Україна, порт приписки - Київ) громадянки ОСОБА_2 , на його користь 142118 (сто сорок дві тисячі сто вісімнадцять) гривень 79 (сімдесят девять) копійок.

Вимоги обгрунтовує тим, що 22 лютого 2010 року близько з 8:40 до 18:00 у внутрішніх водах України ними здійснені рятувальні заходи яхти «Класіко» судновлдасником якої є відповідачка.

Сума винагороди Одеського порту на рятування судна, визначена портом за результатами проведеної рятовольної операції Судна та складає 39815,82 грн, що складається з:

-35003,46 витрати служби флоту Одеського порту на рятування Судна

-4812,36-витрати Центру підводної діяльності Одеського порту на проведення водолазного обстаження Судна під час рятувальних заходів.

Крім того зазначає, що з лютого по листопад 2010 року судно зберігалося на технологічному майданчику причалу № 20 морського вокзалу Одеського порту та витати складають 102302,97 грн

Таким чином, грошова сума на 18.04.2011 року складає 142118,79 грн. котру просять стягнути з відповідачки з підстав ст.22, 1166, 1187 ЦК України, оскільки в добровільному порядку Судновласник не повернув Одеському порту визначену грошову суму

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24.09.2014 року позов Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» - задоволено. Стягнуто з судновласника моторної яхти KLASIKO (прапор: Україна, порт приписки - Київ) громадянки ОСОБА_2 , на користь Державного підприємства Одеський морський торгівельний порт грошові кошти у загальній сумі 142118 (сто сорок дві тисячі сто вісімнадцять) гривень 79 (сімдесят девять) копійок.

Розстрочено виконання рішення суду на 60 (шістдесят) місяців, шляхом стягнення з з судновласника моторної яхти KLASIKO (прапор: Україна, порт приписки - Київ) громадянки ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Державного підприємства Одеський морський торгівельний порт (р/р НОМЕР_1 у ПАТ «Марфін Банк», МФО 328168, ЄДРПОУ: 01125666) грошових коштів в сумі 142118 (сто сорок дві тисячі сто вісімнадцять) гривень 79 (сімдесят девять) копійок рівними частками по 2.368,00 (дві тисячі триста шістдесят вісім) гривень 65 (шістдесят п`ять) копійок щомісячно з вереня 2014 року по вересень 2019 року.

Дозволено пересування моторної яхти KLASIKO (прапор: Україна, порт приписки - Київ) громадянки ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 по акваторії та території Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» та її вихід з акваторії Державного підприємства «Одеський

Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив з того, що Судновласником яхти «Класіко» являється відповідачка, котра спричинила збитки позивачеві на суму 142118,79 грн в результаті понесених витрат на його рятування 22 лютого 2010 року, у внутрішніх водах України з 8:40 до 18:00 з яких:

-35003,46 грн-витрати Служби флоту Одеського порту на рятування судна

-4812.36 витрати Центру підводної діяльності одеського порту на проведення воолазного обстеження Судна

-102302,97 грн-витрати Одеського порту на зберігання судна на техннічному майданчику причалу №20 морського вокзалу Одеського порту за період з лютого по листопад 2010 року включно.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник відповідачки- адвокат Дячук П.М. просить скасувати рішення Приморського районного суду м. одеси від 24 вересня 2014 року та пийняти нове рішення про відмову в заявлених вимогах посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для для спави та порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що на момент здійснення позивачем рятувальних заходів яхти «Класіко» , а саме 22 лютого 2010 року її власником був ОСОБА_3 , щодо якого були винесен судові рішення.

Вона набула право власності після здійснення рятувальних дій за договором купівлі-продажу- 24.10.2012 року та отримала свідоцтво про право власності для прогулянкових суден 17.12.2012 року.

Суд розглянув справу за її відсутності, без належного повіждомлення про час та місце розгляду спору, чим порушив право на справедливий судовий розгляд.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що в результаті оперативних та професійних дій відповідних служб ДП «Одеський порт» операцію з рятування судна власником якого є відповідачка завершено успішно. Зазначає, що ні колишній судновласник ОСОБА_3 , ані ОСОБА_2 станом на 24 вересня 2014 року у добровільному порядку не перерахували Одеському порту зазначену суму за рятування їх Судна. При цьому посилається на ті ж обставини, що і в позовних вимогах для визначення розміру збитків.

Крім того зазначає, що відповідачка проти позову не заперечувала та вона була обізнана з вказаним рішенням суду та підтвердила свої зобов`язання перед ДП «Одеський порт» по судовому рішенню 24 вересня 2014 року так як надала нотаріально посвідчену Заяву від 14.10.2014 року, Гарантійного листа від 16 вересня 2014 року та сплачено нею у добровільному порядку 72368,66 грн.Остаток збитків 69750,13 грн не виконано.

Зазначає, що жодного рішення по суті справи № 2-7234/11 щодо стягнення збитків з ОСОБА_3 не існує так як ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2016 року провадження у справі закрито.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ та ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, що з`явились, перевіривши матеріали спави та обговоривши доводи апеляційної скарги приходить до наступного.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 січня 13 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов «Одеський морський торговельний порт» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ДП «Одеський морський торгівельний порт» гргшові кошти в розмірі 142118грн79 коп.Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зобовязано ДП «Одеський морський торгівельний порт» не чинити перешкоди пересуванню яхти з причалу № 18А до практичної гавані одеського морського порту,4А.У задоволені інших частин позовних вимог відмовлено.У задоволені зустрічного позову ДП Одеський морський торгівельний порт « відмовлено Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2014 року рішення апеляційного суду Одеської області від 15 жовтня 2013 року скасовано,справу передано на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 червня 2014 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 січня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жжовтня 2014 року касаційну скарпгу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Приморського районног суду м. Одеси від 31 січня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 червня 2014 року скасувано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2016 року провадження по справі закрито.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.10.2012 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності для прогулянкових зазначеного судна - 17.12.2012 року.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог ізаперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому

Відповідно до ст. 3 Водного кодексу України до водного фонду України належать внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», основними принципами охорони навколишнього природного середовища серед іншого є пріоритетність вимог екологічної безпеки та запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 304 Кодексу торговельного мореплавства України, власник судна відповідає за шкоду від забруднення, заподіяну внаслідок витоку з його судна або скиду з нього нафти чи інших речовин, шкідливих для здоров`я людей або живих ресурсів. При цьому, вказаною нормою матеріального права встановлено, що шкода від забруднення - це шкода, заподіяна за межами судна забруднюючими речовинами морському середовищу, узбережжю або будь-яким іншим об`єктам (суднам, рибопромисловим знаряддям тощо). Вона включає також вартість розумних заходів, вжитих будь-якою особою після події, що могла спричинити або спричинила витік чи скид забруднюючих речовин, для відвернення або зменшення шкоди від забруднення, а також збитки, заподіяні внаслідок вжиття таких заходів.

Крім того, відповідно до п.1 Загальних положень Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.1996р. № 269 (далі - Правила), встановлено вимоги щодо запобігання забрудненню та засміченню внутрішніх морських вод і територіального моря України підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, громадянами України, а також іноземними юридичними та фізичними особами та особами без громадянства, українськими та іноземними суднами, які перебувають у цих водах.

Відповідно до норм ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, встановлених актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, не встановлених цими актами, але за аналогією таких, що породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо із актів органів державної влади, органів влади автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 328 КТМ України будь-яка з корисним результатом дія щодо рятування судна, що наразилося на небезпеку, вантажів та інших предметів, що знаходяться на ньому, а також щодо збереження фракту і плати за перевезення пасажирів і багажу або іншого майна так само як і навколишнього природного середовища дає право отримання певної винагороди.

Разом із тим, задовольняючи позовні вимоги до ОСОБА_2 , як до судновласника, котра набула право власності після рятувальних дій , а саме 24 жовтня 2012 році, суд не звернув уваги на приписи ч.2 ст.333 КТМ України, якою визначено, що винагорода виплачується всіма особами, заінтересованими в скудні та іншому майні, пропорційно іх відповідній врятованій вартості У разі виплати винагороди однією з цих осіб вона має право регресу до інших заінтересованих осіб у розмірі їх відповідних часток.

Між тим, за відсутності доказів скасування арешту та, відповідно, знаття з посадових осіб УБОЗ ГУ МВС України в Одеській області обов`язків із відповідального зберігання належної на той час ОСОБА_3 моторної яхти суд мав вирішити питання про їх участь у справі з огляду на те, що така яхта мала статус речового докаху у кримінальній справі.

Відповідно до чинної на час накладання арешту та рятування яхти Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і судами від 12 лютого 1990 року № 34/15 зберігання автомашин, мотоциклів та інших транспортних (у тому числі плавучих) засобів, що були використані як знаряддя скоєння злочинів і визнані тому речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладений арешт, проводиться за письмовим дорученням слідчого, прокурора, суду впродовж попереднього слідства або судового розгляду відними службами органів внутрішніх справ, органів КДБ (якщо вони можуть бути передані на зберігання власнику, його родичам або іншим особам, а також організаціям), керівники яких видають про це розписку, що підлягає зберіганню та долучається до справи. У розписці зазначається хто є персонально зонально відповідальним за збереження прийнятого транспортного засобу.

Враховуючи, що районний суд зазначеного не врахував, відповідльність по стяненню збитків як винагороду за проведення рятувальних робіт яхти «Класіко» поклав на ОСОБА_2 котра на час рятувальних дій - 22 лютого 2010 року не являлась її власником, а тому не є належним відповідачем по справі та являється самостійною підставою для відмови в позові.

Посилання позивача у відзиві на те, що ОСОБА_2 була обізнана про рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2014 року, погодилась відшкодувати збитки оцінюється критично, оскільки заява від 14 жовтня 2014 року складена іншою особою.

Як вбачається з матеріалів справи судове рішення винесено за відсутності ОСОБА_2 .

Так, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відомості про належне сповіщення її про час та місце розгляду справи на 24.09.2014 року матеріали спави не містять.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у справі № 295/5011/15-ц (касаційне провадження № 61-1125св17).

Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалюючи справу по суті заявлених позовних вимог не врахував вище викладені обставини в повному обсязі, не дослідив їх та не надав оцінку в контексті обставин справи, а доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України задовольняє апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.367,368,374,376,381,382,384,389,390ЦПК України,судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Дячук Павла Миколайовича задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2014 року скасувати.

В позовній заяві Державного підприємства «Одеський морський порт» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 29.12.2021 року

Головуючий суддя - Л.А. Гірняк

Судді - Т.В.Цюра

О.С.Комлева