ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2021Справа № 910/17190/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, місто Київ, РУСАНІВСЬКИЙ БУЛЬВАР, будинок 8) до проПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА ГРУПА» (03038, місто Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРОВА ІВАНА, будинок 32 ЛІТ.А) відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, у розмірі 74 583 грн. 43 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА ГРУПА» (надалі також «Відповідач») про відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, у розмірі 74 583 грн. 43 коп.

Позовні вимоги вмотивовані виникненням у Позивача права регресної вимоги до Відповідача з огляду на виплату ним, в силу покладених на нього повноважень Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", регламентної виплати потерпілому за страховика винної особи, про якого не було відомо позивачу на момент такої виплати, хоча фактично цивільно-правова відповідальність винної в дорожньо-транспортній пригоді (далі ДТП) особи була застрахована відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 року відкрито провадження у справі № 910/17190/21, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

15.11.2021 року через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.10.2021 була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 01.11.2021 року та 02.11.2021 року уповноваженим особам Сторін.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2017 року по вул. Соборній у м. Немирів Вінницької області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , яка скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_2 , що підтверджується повідомленням про дорожньо транспортну пригоду. (а.с. 15)

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження.

Постановою Немирівської місцевої прокуратури від 30.04.2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020240000177 від 09.04.2107 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КК України, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. (а.с. 19-20)

ОСОБА_2 звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із стійкою втратою працездатності, в порядку ст. 35, п.41.1 ст. 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. (а.с.16-18)

Відповідно до розрахунку на виплату страхового відшкодування потерпілому №53167 від 28.09.2018 року (а.с.32) Моторне (транспортне) страхове бюро України на підставі наказу №9804 від 23.10.2018 року (а.с.35) здійснило регламентну виплату потерпілій особі у розмірі 74 583 грн. 43 коп., що підтверджується платіжним дорученням №994186 від 24.10.2018 року. (а.с.36)

Позивачем після виплати страхового відшкодування потерпілому було встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 09.04.2017 року була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/7427166, франшиза за вказаним Полісом 1 000,00 грн., ліміт відповідальності за шкоду - 100 000,00 грн. (а.с.37)

14.09.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №1-14/09/21 з вимогою відшкодувати суму в розмірі 74583 грн. 43 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 14.09.2021 р., накладної, фіскального чеку. (а.с.40-43)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що оскільки МТСБУ в силу покладених на нього повноважень законом було виплачено страхове відшкодування (регламентну виплату) потерпілому за страховика винної особи, про якого не було відомо МТСБУ, хоча фактично цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи застрахована відповідачем, він набув регресної вимоги до відповідача, на суму в розмірі 74 583 грн. 43 коп.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначав, що при зверненні до суду з вказаним позовом право Позивача не було порушено, оскільки не сплив 90-денний строк для здійснення страхового відшкодування відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Крім того, Відповідачем було відшкодовано на користь Позивача страхове відшкодування у розмірі 69 143 грн. 26 коп., а тому в цій частині провадження у справі підлягає закриттю.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення шкоди в порядку регресу у розмірі 69 143 грн. 26 коп. підлягає закриттю, інші позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2017 року по вул. Соборній у м. Немирів Вінницької області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , яка скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_2 , що підтверджується повідомленням про дорожньо транспортну пригоду. (а.с. 15)

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, постановою Немирівської місцевої прокуратури від 30.04.2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020240000177 від 09.04.2107 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КК України, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. (а.с. 19-20)

Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Пунктом 2.1. статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (стаття 4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно із абзацом 1 пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Пунктом 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" унормовано, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння:

а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі;

б) невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу;

в) транспортним засобом, який вийшов з володіння власника не з його вини, а у результаті протиправних дій іншої особи;

г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону;

ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

д) у разі надання страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, свого транспортного засобу працівникам міліції та медичним працівникам закладів охорони здоров`я згідно з чинним законодавством;

е) за інших обставин, визначених законодавством про цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів.

ОСОБА_2 звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із стійкою втратою працездатності, в порядку ст. 35, п.41.1 ст. 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. (а.с.16-18)

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку на виплату страхового відшкодування потерпілому №53167 від 28.09.2018 року (а.с.32) Моторне (транспортне) страхове бюро України на підставі наказу №9804 від 23.10.2018 року (а.с.35) здійснило регламентну виплату потерпілій особі у розмірі 74 583 грн. 43 коп., що підтверджується платіжним дорученням №994186 від 24.10.2018 року. (а.с.36)

Позивачем після виплати страхового відшкодування потерпілому було встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 09.04.2017 року була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/7427166, франшиза за вказаним Полісом 1 000,00 грн., ліміт відповідальності за шкоду - 100 000,00 грн. (а.с.37)

Стаття 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає право страховика, а у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ, подати після виплати страхового відшкодування регресний позов (у випадку страховика до страхувальника або водія транспортного засобу, особи, яка заподіяла шкоду навмисно, підприємства, установи, організації, що відповідають за стан дороги (пункт 38.1 статті), тоді як у разі МТСБУ до власника, водія транспортного засобу, страховика, підприємства, установи, організації, що відповідають за стан дороги, а також особи, визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, яка причетна до ДТП (пункт 38.2. статті)).

За пунктом 39.1. статті 39 цього Закону МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Таке бюро є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Згідно з абзацом 2 пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Виключний перелік регламентних виплат, що здійснюються МТСБУ передбачено статтями 41 та 42 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". У вказаних нормах визначено, що МТСБУ відшкодовує шкоду на умовах, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 38.2. статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону (підпункт 38.2.1.); до водія транспортного засобу, який заволодів транспортним засобом за допомогою протиправних дій (підпункт 38.2.2.); до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов`язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом (підпункт 38.2.3.); до підприємства, установи, організації, що відповідають за стан дороги, якщо заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкода виникла з їх вини (підпункт 38.2.4.); до особи, визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, яка причетна до дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо вона відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та/або вжила алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), та/або вона керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, та/або самовільно залишила місце пригоди (підпункт 38.2.5.).

Отже, зазначена стаття передбачає наявність у МТСБУ права на пред`явлення регресного позову за наявності однієї з умов, що вказані у підпунктах 38.2.1. 38.2.5. пункту 38.2. цієї статті.

Наведений у цій статті Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перелік умов виникнення у МТСБУ права на подання регресного позову до суду є вичерпним.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З наведених норм Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов`язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що на момент дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 09.04.2017 року, цивільно-правова відповідальність власника транспортного «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/7427166, франшиза за вказаним Полісом 1 000,00 грн., ліміт відповідальності за шкоду - 100 000,00 грн. (а.с.37)

Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну потерпілій особі ОСОБА_2 , під час дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 09.04.2017 року, має нести Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.п.24.1, 24.2 ст. 24 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

Відповідно до довідки про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у дорожньо транспортній пригоді ОСОБА_2 пройшла курс лікування з 09.04.2017 р. по 26.09.2017 р., тобто 171 день. (а.с.30)

Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у наступному розмірі: у місячному - 3200 гривень; - у погодинному - 19,34 гривні.

За таких підстав, розрахунок мінімального розміру страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 12 800 грн. 40 коп., тобто 106,67 грн. (3200 грн./30 днів) *120 днів, оскільки п. 24.2 ст. 24 Закону передбачено, що мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.