Справа №442/8062/21

Провадження №2/442/1611/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Хомика А.П.

з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» про стягнення страхового відшкодування, -

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (далі - АТ «Просто-страхування») про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування позову посилається на те, що 05 листопада 2018 року о 22 год. 50 хв. по вул. Володимира Великого в м. Дрогобичі Львівської області трапилась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками ДТП були автомобіль марки Volkswagen Transport номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіль марки ВАЗ2109 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3 , що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження №12018140000000588 від 25.03.2019 року винесеною старшим слідчим в ОВС ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області Слутим Я.О.

Між відповідачем та ОСОБА_3 , було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Позивач звернувся до відповідача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідачем зареєстровано страхову справу під №136114 та в подальшому проведено огляд пошкодженого автомобіля марки Volkswagen Transport номерний знак НОМЕР_1 та виплачено страхове відшкодування в сумі 39713,57 грн.

Позивач не погодився з сумою виплати та замовив автотоварознавчу експертизу спірного автомобіля у судового експерта Холодцова Д.В . Судовим експертом визначено, що розмір збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки Volkswagen Transport номерний знак НОМЕР_1 складає 140972 грн. 77 коп., що підтверджується висновком експерта за результатами автотоварознавчої експертизи №7954 від 04.09.2019 року.

Він звернувся до страхової компанії з вимогою про перегляд виплати страхового відшкодування та здійснення виплати з врахуванням проведеної експертизи і лімітів відповідальності встановлених договором страхування.

Йому відповідачем було доплачено 33 762 грн. 43 коп. страхового відшкодування.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 25 524 грн. 00 коп. недосплаченого страхового відшкодування, 3 700 грн. 00 коп. витрат на проведення експертизи, 3504 грн. 44 коп. інфляційних втрат, 2000 грн. 84 коп. 3-х відстоків річних, а також судові витрати: 908 грн. 00 коп. судового збору та 6520 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

17.11.2021 від відповідача надійшов відзив на позов. Заперечуючи проти позову, представник відповідача у відзиві на позов вказав таке.

24 жовтня 2018 року між страховою компанією та ОСОБА_2 було укладено договір №АМ/4808302 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на транспортний засіб марки "ВАЗ-2109" н.з. НОМЕР_2 .

05.11.2018 року за участю забезпеченого транспортного засобу сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки "ВАЗ-2109" н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобілем марки "Volkswagen Transport" н. з. НОМЕР_1 .

Відповідач, стверджує про відсутність в його діях порушень, вважає виплату страхового відшкодування здійснено у розмірі, спосіб та порядку у відповідності до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Посилається на звіт № 1230/19 з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, згідно якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Volkswagen Transport" н. з. НОМЕР_1 становить 457438,11 гривень, ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 136476,00 гривень, таким чином вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу, а тому вартість матеріального збитку прирівнюється до ринкової вартості та становить 136476,00 грн.

На підставі викладеного, встановлено, що відновити об`єкт дослідження - автомобіль "Volkswagen Transport" н. з. НОМЕР_1 з технічної точки зору економічно недоцільно.

Стверджує, що відповідно до Звіту №1136114-зал. утилізаційна вартість транспортного засобу "Volkswagen Transport" н. з. НОМЕР_1 становить 95762,43 грн.

Страховиком було визначено розмір страхового відшкодування відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наступним чином, 136476,00 грн. (ринкова вартість автомобіля) - 95762 грн. 43 коп. (вартість залишків) - 1000,00 (франшиза).

У зв`язку з цим, спочатку страховою компанією було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 39713,57 грн.

Згодом, через незгоду позивача, Страховиком переглянуто виплату страхової суми. Прийнято рішення про визначення вартості залишків транспортного засобу "Volkswagen Transport" н. з. НОМЕР_1 шляхом проведення аукціону на сайті ТОВ "АУДАТЕКС-Україна". Найвища цінова пропозиція яка була запропонована становила 62000,00 грн.

Відповідно страховиком прийнято рішення доплатити позивачу 33762,43 грн.

Отже, страховою компанією було виплачено позивачу страхове відшкодування в загальному розмірі 73476 грн. 00 коп.

Разом з відзивом відповідач подав клопотання про призначення авто товарознавчої експертизи.

Посилаючись на зазначені обставини, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач, в свою чергу, подав відповідь на відзив, в якому вказав на неналежність, недопустимість та недостовірність поданих відповідачем доказів.

Проаналізувавши звіт №1230/19 про оцінку автомобіля "Volkswagen Transport" н.з. НОМЕР_1 виконаний оцінювачем СПДФО ОСОБА_5 , позивач виявив порушення які вплинули на визначення ринкової вартості транспортного засобу. Зазначив, що при визначені ринкової вартості автомобіля "Volkswagen Transport" н. з. НОМЕР_1 (Розділ 3.3 Звіту №1230/19) оцінювач використовує інформацію з Довідника "Бюлетень автотоварознавця", №103, згідно якої вартість автомобіля становить 151640,00 грн. (еквівалент 5390 дол. США). Відповідно до Інструкції по використанню "Бюлетення автотоварознавця", а саме розділу "Обмеження при використанні даних довідника" п. 5 зазначено: "Приведені в довіднику цінові значення, як для нових, так і бувших у використанні транспортних засобів не звільняють експерта (оцінювача) від аналізу інших джерел інформації про досліджуваний об`єкт. Всю відповідальність за правильність та достовірність проведених розрахунків несе особа, що виконує оцінку".

Вважає, що таким чином ринкову вартість спірного автомобіля оцінювачем суттєво занижено.

Вказує, що на відміну від звіту №1230/19 у висновку експерта №7954 від 04.09.2019 року, судовий експерт дослідив інші джерела інформації і прийшов до висновку, що вартість подібного досліджуваного автомобіля становить 7897,77 доларів США, що є еквівалентом 222186,67 грн. Визначення ринкової вартості автомобіля судовим експертом детально описана в розділі 1 Висновку експерта і вона становить 186424,11 грн.

Вважає, що звіт №136114-зал. про утилізаційну вартість автомобіля складений 25.04.2021 року Суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4 , не відповідає п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року. Вказує на те, що оцінювач ОСОБА_4 , не маючи жодних законних підстав склав Звіт №136114-зал., так як транспортного засобу не оглядав.

Клопотання відповідача про призначення судової авто-товарознавчої експертизи вважає належним чином не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Вказує про неналежне оформлення відповідачем письмових доказів.

Представник позивача - адвокат Білинський М.О. в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилися, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Від представника відповідача надійшла заява на участь у розгляді справи за допомогою додатку EASYCON в режимі відеоконференції, проте у визначений час представник відповідача на зв`язок не вийшов.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 є власником транспортного засобу "Volkswagen Transport" н. з. НОМЕР_1 .

05 листопада 2018 року трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу на праві власності транспортний засіб - автомобіль "Volkswagen Transport" н. з. НОМЕР_1 .

Винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3 .

Постановою про закриття кримінального провадження №12018140000000588 від 25.03.2019 року, старшим слідчим в ОВС ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області Слутим Я.О., встановлено:

«Причиною настання даної ДТП є факт виїзду автомобіля "ВАЗ-2109" реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 на смугу руху автомобіля "VOLKSWAGEN-TRANSPORT" реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , на такій віддалі до останнього, яка була недостатньою для уникнення зіткнення.»

Між АТ "Просто-Страхування" та ОСОБА_3 , було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АМ/4808302.

02.04.2019 року позивач звертався до відповідача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.

16.04.2019 року Страховиком було проведено огляд пошкодженого автомобіля "Volkswagen Transport" н. з. НОМЕР_1 .

Згідно із звітом № 1230/19 про оцінку автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеним 19.04.2019 року СПД ФО ОСОБА_5 , суб`єктом оціночної діяльності встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Volkswagen Transport" н. з. НОМЕР_1 становить 457438,11 гривень, ринкова вартість зазначеного транспортного засобу становить 136476,00 гривень, вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу, а тому вартість матеріального збитку прирівнюється до ринкової вартості та становить 136476,00 грн.

Вартість пошкодженого транспортного засобу "Volkswagen Transport" н. з. НОМЕР_1 у пошкодженому стані оцінювачем не визначалась.

Страховою компанією було виплачено позивачу страхове відшкодування в загальному розмірі 73476 грн. 00 коп.

Відповідно до висновку експерта №7954 за результатами автотоварознавчої експертизи за зверненням ОСОБА_1 складеного 04.09.2019 року судовим експертом Холодцов Д.В., вартість відновлювального ремонту автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5 реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 398327,10 грн., вартість матеріального збитку завдана власнику автомобіля "VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5", реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження в ДТП 05.11.2018 року дорівнює його вартості на момент пошкодження і становить 186424,11 грн., вартість пошкодженого автомобіля "VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5", реєстраційний номер НОМЕР_1 пошкодженого в ДТП 05.11.2018 року (в пошкодженому стані) становить 45451,39 грн.; розмір відшкодування завданої шкоди пов`язаної з "фізичним знищенням" транспортного засобу автомобіля "VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5" реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначену як різниця вартості автомобіля до та після ДТП в контексті статті №30 Закону України №5090-VI (5090-17) становить 140972,72 грн.

Обґрунтовуючи позов в частині стягнення з відповідача суми у розмірі 25 524 грн. 00 коп., позивач посилався на те, що відповідно до висновку експерта №7954 за результатами автотоварознавчої експертизи від 04.09.2019 року, розмір матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля складає 140972,72 грн. З врахуванням визначеного полісом №АМ/4808302 ліміту відповідальності Страховика, розміром франшизи та виплаченим страховим відшкодуванням відповідач повинен доплатити 25 524,00 грн. (100 000,00 - 1000,00 - 73 746,00).

Правовідносини, що виникли між позивачем та страховою компанією, регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 30.1, ст. 30 Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.п. 7.17 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, якщо вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розуклемптованого або аварійно пошкодженого колісного транспортного засобу, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то відновлення такого колісного транспортного засобу за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації колісного транспортного засобу.

Пункт 30.2 ст. 30 того ж Закону зазначає, що якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

З наданих суду доказів вбачається те, що автомобіль "Volkswagen Transport" н. з. НОМЕР_1 є фізично знищеним, таким чином порядок розрахунку страхового відшкодування визначений пунктом 30.2 ст. 30 Закону.

У постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 362/3680/17, провадження № 61-40490св18 у подібних правовідносинах, де автомобіль позивача, так само як і у цій справі, в розумінні статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» теж вважався фізично знищеним, касаційний суд дійшов висновку, що ухвалення законного й обґрунтованого рішення у справі є неможливим без визначення відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Суд вважає, що окрім інших вказаних позивачем недоліків, поданий відповідачем звіт №1230/19 складений 19.04.2021 року про оцінку автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений 19.04.2019 року СПД ФО ОСОБА_5 , суб`єктом оціночної діяльності, не відповідає вимогам ст. 30 Закону, так як різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди оцінювачем не визначалась.

Одночасно, суд не бере до уваги, поданий відповідачем звіт №136114-зал. про утилізаційну вартість автомобіля, складений 25.04.2021 року Суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4 , так як такий не відповідає п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, адже складений оцінювачем який не оглядав автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Позивачем понесені витрати на проведення експертизи пошкодженого автомобіля в сумі 3700,00 грн. Витрати на експертизу підтверджуються договором про надання експертних послуг №7954 від 23.07.2019 року, актом виконаних робіт (наданих послуг) від 04.09.2019 року, квитанцією до прибуткового касового ордера №7954 від 23.07.2019 року. Витрати на експертизу були зумовлені неналежним проведення експертизи відповідачем, зокрема, не визначенням вартості автомобіля з пошкодженнями отриманими в ДТП, тому підлягають задоволенню.

Щодо клопотання про призначення експертизи.

При винесені рішення суд враховує правову позицію, висловлену у Постанові Веховного суду від 10.04.2019 р. у справі N 2601/18570/12)

Відповідно до статті 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Згідно із статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Як роз`яснено у пунктах 11, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, тому суд вважає, що позивачем надано належним чином складений висновок експерта і потреби у повторній експертизі немає.

Що стосується стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори й інші правочини, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідач має грошове зобов`язання перед позивачем, що виникло з договірних зобов`язань.

З огляду на те, що відповідач, порушив вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, зокрема, зобов`язаний не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Заяву про страхове відшкодування позивачем подано 02.04.2019 року. Відповідно, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних проведено з 02.07.2021 року по 12.10.2021 року.

Основний борг відповідача становить 29224,00 грн. і складається з недоплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 25524,00 грн. та 3700,00 грн. витрат на проведення експертизи.

Суд перевірив ророзрахунки позивача і підтверджує, що відповідач повинен сплатити:

3504,44 грн. - інфляційних втрат;

2000,84 грн. - трьох процентів річних.

В частині стягнення з відповідача в користь позивача витрат понесених на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу по даній справі, позивачем долучено Угоду про надання правової допомоги від 04.10.2021, Додаток №1 до угоди про надання правової допомоги від 04.10.202 з детальним описом робіт на суму 6520 грн. та квитанцію про сплату 6520 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 6520 грн. є обґрунтованими та співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, а тому заяву слід задоволити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, так як позов задоволено, з відповідача в користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» в користь ОСОБА_1 29224 грн. страхового відшкодування, 3504,44 грн. інфляційних втрат, 3% річних в розмірі 2000,84 грн., 6520 грн. витрат на правову допомогу та 908 грн. сплаченого судового збору, а всього 42156 грн. (сорок дві тисячі сто п`ятдесят шість гривень).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.12.2021.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування», код ЄДРПОУ: 24745673, юридична адреса: вул.. Герцена, 10, м.Київ.

Суддя А.П. Хомик