ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" листопада 2021 р. Справа№ 925/1369/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Кравчука Г.А.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 25.11.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 (повний текст рішення складено 26.04.2021)
у справі №925/1369/20 (суддя Грачов В.М.)
за позовом Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут»
про стягнення 990 000 грн
ВСТАНОВИВ:
Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації (позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» (відповідач) про стягнення 990 000 грн боргу по невикористаних сумах субсидії за опалювальний період 2018/2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року №534 «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) не повернув позивачу кошти по невикористаних сумах субсидії за опалювальний період 2018/2019 року.
Від відповідача під час розгляду справи місцевим судом відзиву не надходило.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» на користь Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації 990 000 грн. заборгованості, 14 850 грн. судових витрат (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30.04.2021).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 у справі №925/1369/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Також відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 у справі №925/1369/20.
Вказана апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення місцевого суду незаконне та необґрунтоване, постановлене при неповному з`ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що, на думку апелянта, неможливо визначити, в якій редакції застосовувати нормативно-правові акти, на які позивач посилається, як на підставу виникнення зобов`язання відповідача у зв`язку з незазначенням позивачем періодів розподілення субсидій.
Також відповідач зазначає, що станом на сьогодні на рахунках відповідача відсутні суми субсидій, які вже були розподілені між всіма учасниками ринку природного газу, саме через таке розподілення, а механізму такого повернення в установленому законом порядку наразі не врегульовано.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №925/1369/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В. судді: Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021, справу призначено до розгляду на 29.07.2021.
07.07.2021 через канцелярію суду від Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого суду без змін.
Так, позивач зазначає, що відповідач визнавав існування кредиторської заборгованості перед позивачем і зобов`язувався здійснити її погашення; згідно підписаного сторонами акту звіряння розрахунків за надані послуги населенню заборгованість відповідача перед позивачем становить 990 000, грн.; позивачем 15.06.2021 вже повернуто до державного бюджету 990 000 грн. заборгованості та 14 850 грн судових витрат, які було стягнуто з відповідача.
Під час розгляду справи 29.07.2021 представники відповідача заявили клопотання про відкладення розгляду справи та подали клопотання про продовження строків розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено розгляд справи №925/1369/20 на 23.09.2021.
У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. з 20.09.2021 до 03.10.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.09.2021 у справі №925/1369/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В., судді: Тарасенко К.В., Дикунська С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 прийнято справу №925/1369/20 визначеною колегією суддів, розгляд справи №925/1369/20 призначено на 12.10.2021.
Судове засідання 12.10.2021 не відбулось у зв`язку із перебуванням суддів Дикунської С.Я. з 11.10.2021 по 13.10.2021 та Тищенко О.В. з 12.10.2021 по 19.10.2021 у відпустках, відтак питання про призначення справи до розгляду здійснювалось після виходу суддів з відпусток.
Разом з тим, рішенням Вищої ради правосуддя від 19.10.2021, суддю Північного апеляційного господарського суду Дикунську С.Я. звільнено у відставку.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 у справі №925/1369/20 передано на розгляд наступному складу суду: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2021 прийнято справу №925/1369/20 визначеною колегією суддів, розгляд справи №925/1369/20 призначено на 25.11.2021.
У судове засідання 25.11.2021 з`явилися уповноважені представники позивача.
Представник відповідача у судове засідання 25.11.2021 не з`явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч.1, п.1 ч.3 ст.202, ч.12 ст.270 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки, учасники процесу про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Участь представників сторін, що не з`явилися, у судовому засіданні 25.11.2021 судом обов`язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та про витребування додаткових доказів не надходило.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій відповідно до якого призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначалась в межах соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.
Відповідно до абз. 7 п.18 Положення про порядок призначення житлових субсидій (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 року №329) після закінчення опалювального (неопалювального) сезону невикористана сума житлової субсидії повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг до державного бюджету в повному обсязі на підставі акта розрахунку загального обсягу невикористаних сум житлової субсидії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
До 01.01.2019 субсидія надавалась не у грошовій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавців комунальних послуг.
За період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року у випадках споживання громадянами послуг в об`ємах, менших від соціальних нормативів, на особових рахунках залишились невикористані суми субсидій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №534 «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг» затверджено Порядок розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг.
Як вірно зазначено місцевим судом, 31.01.2019 між позивачем Управлінням праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації, як замовником, та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут», як постачальником, укладено договір №22 про відшкодування послуг на оплату використаного природного газу населенню, яке коригується житловою субсидією для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг по Уманському району (далі договір).
Сторони погодили усі істотні умови договору, зокрема, домовилися про наступне:
п. 1.1. договір регламентує взаємовідносини сторін відповідно Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» між Управлінням праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» щодо розрахунків за надані послуги на оплату використаного природного газу населенню яке користується житловою субсидією, яке проживає на території Уманського району;
п. 2.1 постачальник зобов`язався зокрема здійснювати відображення наданих сум житлових субсидій на особових рахунках отримувачів житлових субсидій та щомісячно, до 10 числа за звітним місяцем надавати замовнику акт звірки взаємних розрахунків;
п. 2.2 замовник зобов`язався зокрема здійснювати облік наданих житлових субсидій на оплату використаного природного газу, своєчасно надавати до фінансового органу звіти по видатках за використаний природний газ громадянам, які відповідно до чинного законодавства України мають право на житлові субсидії;
п. 7.1 договір набирає чинності з 01.01.2019 року і діє до 31.12.2019 року.
Відповідач листом від 31.05.2019 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року №534 «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг» подав позивачу акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій громадянами за опалювальний період №1, в якому зазначено загальний обсяг невикористаних сум субсидій становить 1428496 грн. 99 коп.
08.07.2019 відповідач листом №933 подав позивачу акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій громадянами за опалювальний період № 2, в якому зазначено обсяг невикористаних сум субсидій 935 грн. 04 коп. станом на 01.07.2019.
За твердженнями позивача, відповідач у період з 01.06.2019 року по 31.10.2020 року повернув позивачу кошти невикористаних субсидій в сумі 439432 грн. 03 коп., що підтверджено частково виписками Державної казначейської служби України.
З розрахунків позивача вбачається, що відповідач не повернув позивачу невикористані суми субсидій за опалювальний період 2018/2019 року у розмірі 990 000 грн. (1428496 грн. 99 коп. + 935 грн. 04 коп. - 439432 грн. 03 коп.), що підтверджено актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які подаються субсидії станом на 01.10.2020 року, 01.11.2020 року, 01.12.2020 року, укладених та підписаних сторонами. Стягнення цієї заборгованості є предметом спору у справі, що розглядається.
Позивач листами №1562/01-03 від 09.07.2019 року, №1857/01-03 від 02.08.2019 року, №2053/01-03 від 02.09.2019 року, №2207/01-03 від 17.09.2019 року, №2348/01-03 від 01.10.2019 року, №2466/01-03 від 15.10.2019 року, №2630/01-03 від 01.11.2019 року, №2881/01-03 від 02.12.2019 року, №3060/01-03 від 20.12.2019 року, №81/01-03 від 11.01.2020 року, №586/01-03 від 03.03.2020 року, №818/01-03 від 06.04.2020 року, а також претензійною заявою №1033/01-03 від 14.05.2020 року звертався до відповідача з вимогою про повернення спірної суми неповернених субсидій.
Відповідач листом №181 від 12.06.2020 повідомив позивача, що здійснити повернення коштів не може через відсутність правового регулювання повернення грошових коштів здійсненого перерахунку та підтвердив виконання зобов`язання після проведеного розподілу сум субсидій та повернення коштів усіма учасниками ринку природного газу.
На момент звернення позивача з позовом до місцевого суду заборгованість у розмірі 990 000 грн. відповідачем не сплачена.
Місцевим судом вірно зазначено, що спірні правовідносини сторін виникли із договору №22 про відшкодування послуг на оплату використаного природного газу населенню, яке коригується житловою субсидією для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг по Уманському району від 31.01.2019 року та актів цивільного законодавства, а саме Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України «Про державний бюджет України», Положенням про порядок призначення житлових субсидій, який затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» з урахуванням змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 року №329, Порядком розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року №534 «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг», інших законодавчих актів України.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради виконує делеговані державою повноваження у сфері соціального захисту населення.
Умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій регламентується «Положенням про порядок призначення житлових субсидій», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 зі змінами та Бюджетним кодексом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій згідно з яким призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Пунктом 3 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21.10.1995 року №848 призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - органи праці та соціального захисту населення)(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року N480). У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій та передачу їх відповідним органам праці та соціального захисту населення здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.
Відповідно до абз. 7 п.18 Положення про порядок призначення житлових субсидій (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 року №329) після закінчення опалювального (неопалювального) сезону невикористана сума житлової субсидії повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг до державного бюджету в повному обсязі на підставі акта розрахунку загального обсягу невикористаних сум житлової субсидії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року №534 «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг» затверджено Порядок розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг (далі - Порядок), яким визначено зокрема наступне:
розрахунок невикористаних сум субсидії проводиться виробниками/виконавцями послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, газо- та електропостачання (далі - надавачі послуг), об`єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними кооперативами, які є колективним споживачем (замовником) житлово-комунальних послуг станом на 1 травня та 1 жовтня за особовим рахунком споживача - громадянина, якому призначено субсидію на опалювальний (неопалювальний) сезон, що закінчився (далі - одержувач субсидії) (п.2 Порядку);
пунктом 5 Порядку визначено механізм розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидій для відшкодування витрат на оплату послуги з газопостачання за особовим рахунком кожного одержувача субсидії;
у разі відсутності кредиторської заборгованості перед надавачем послуги об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом та відсутності поточних нарахувань субсидій станом на перше число місяця, в якому подано акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій (у разі реорганізації, ліквідації підприємства тощо), надавач послуги, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний кооператив протягом зазначеного місяця перераховує невикористану суму субсидії на рахунок структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення використовує повернуті кошти на погашення кредиторської заборгованості та/або поточні розрахунки з надавачами послуг, об`єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними кооперативами за надані пільги і житлові субсидії на оплату житлово-комунальних послуг (п. 11 Порядку);
відповідальність за правильність розрахунку невикористаних сум субсидії за кожним особовим рахунком одержувача субсидії та повноту відображення їх в актах розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій покладається на надавачів послуг, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні кооперативи в особі їх керівників та посадових осіб, що проводили такий розрахунок (п. 12 Порядку).
Позивач - Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної організації є головним розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, передбачених у державному бюджеті для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлових послуг у грошовій формі, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що відповідач надав послуги постачання природного газу громадянам, які відповідно до чинного законодавства України мають право на житлові субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг по Уманському району в опалювальний період 2018/2019 років.
На виконання п.п. 5, 11 Порядку розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року №534, який діяв на момент виконання умов договору, відповідачем проведено розрахунок невикористаних сум субсидії, про що позивачу надано відповідні акти розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з газопостачання для індивідуального опалення за опалювальний сезон на загальну суму 1429432 грн. 03 коп., які у період з 01.06.2019 по 31.10.2020 частково повернені позивачу у розмірі 439432 грн. 03 коп. Позивачем враховано загальні обсяги невикористаних сум субсидії, зазначені в наданих актах, часткове повернення коштів невикористаних субсидій, однак заборгованість у розмірі 990 000 грн. відповідачем не повернено, разом з тим відображено в актах звіряння взаємних розрахунків, що і стало підставою звернення до суду. Наявність і розмір спірної заборгованості позивачем доведено і підтверджено належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовано.
При цьому, місцевим судом вірно враховано, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.
Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
За таких обставин відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону та з договору, і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що між сторонами виникли правовідносини щодо розрахунків за надані послуги на оплату використаного природного газу населенню, яке користується житловою субсидією та проживає на території Уманського району, у яких відповідач, як постачальник природного газу на підставі Порядку розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року №534 «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг» та умов договору зобов`язаний здійснювати перерахування невикористаних сум субсидій на рахунок позивача.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 509, ч.ч. 3,4 ст. 11 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що у позивача, як органу, через який діє держава у цивільних відносинах - виникло право на повернення невикористаних сум субсидій, а у відповідача, як постачальника природного газу громадянам, які відповідно до чинного законодавства України мають право на житлові субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг по Уманському району - обов`язок здійснити з позивачем розрахунок щодо сум невикористаних субсидій за опалювальний період 2018 року/2019 року.
Таким чином, відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону та обумовлені договором і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких осіб.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з відповідача 990 000 грн. боргу по невикористаних сумах субсидії за опалювальний період 2018 року/2019 року.
Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).
У відповідності до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, судова колегія зазначає, що доводи, викладені у апеляційній скарзі відповідача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 прийнято після повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв`язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» слід відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 у справі №925/1369/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2021 у справі №925/1369/20 залишити без змін.
3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут».
4. Матеріали справи №925/1369/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано 17.12.2021.
Головуючий суддяО.В. Тищенко
СуддіГ.А. Кравчук
К.В. Тарасенко