ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9845/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Стецишин П.Д.,

з участю представників: позивача Шниря Я.Б., Шейхет Мейлах,

відповідачів Гладченко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Уманської міської ради, Виконавчого комітету Уманської міської ради, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міжнародного Благодійного Фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (далі - позивач, Представництво) звернулося до суду з позовом до Уманської міської ради (далі відповідач-1, Уманська міськрада), Виконавчого комітету Уманської міської ради (далі відповідач-2, виконком Уманської міськради), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міжнародного Благодійного Фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу (далі третя особа-1), Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі третя особа-2) про зобов`язання вчинити дії, а саме:

- зобов`язати Уманську міську раду прийняти рішення про внесення змін до Генерального плану міста Умань для зміни функціонального призначення території, на якій розташовані «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст., що знаходиться за адресою: Черкаська область, м.Умань, вулиці Пушкіна, Белінського (Григорія Косинки), Перовської (Володимира Мономаха), з територій житлової та громадської забудови на території історико-культурного призначення;

- зобов`язати виконавчий комітет Уманської міської ради забезпечити розроблення проекту внесення змін до Генерального плану міста Умань для зміни функціонального призначення території, на якій розташовані «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст., що знаходиться за адресою: Черкаська область, м.Умань, вулиці Пушкіна, Белінського (Григорія Косинки), Перовської (Володимира Мономаха).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на постанову Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №2-а/7780/11, якою зУманську міську раду та її виконавчий комітет обов`язано виконати вимоги п.п. 3,4 розпорядження Кабінету Міністрів України №604-р від 20.07.1998 (далі розпорядження КМУ 604-р) щодо місць давніх поховань «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст., що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Пушкіна, Белінського, Перовської (далі - Давні поховання Єврейського цвинтаря) та зобов`язано замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення об`єкта - Давні поховання Єврейського цвинтаря в порядку, визначеному для земель історико-культурного призначення.

Позивач зазначає, що Уманська міська рада листом від 14.04.2020 за №4.3-33/6888 повідомила про виконання судового рішення у справі №2-а/7780/11 та розпорядження КМУ 604-р в частині проведення дослідження об`єкту культурної спадщини, оскільки межі території поховань нею визначені, дані в містобудівну документацію внесені. Проте, такі твердження відповідача не відповідають дійсності, оскільки за даними генерального плану міста Умань, іншої містобудівної документації, функціональне призначення території, на якій розташовано об`єкт - Давні поховання Єврейського цвинтаря визначено як житлова та громадська забудова, а виконання п.4 розпорядження КМУ 604-р щодо недопущення проведення будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди давніх поховань, передбачає чітке встановлення таких місць, визначення їх меж та встановлення режиму використання.

Зазначає, що спірна територія як за генеральним планом, так і планом зонування визначена як землі багатоповерхової житлової забудови та не визначена як територія об`єкта культурної спадщини. Навпаки, згідно до детального плану територій на ній передбачається будівництво багатоповерхової житлової забудови.

Посилаючись на норми ст. ст. 20, 39 Земельного кодексу України, ст.17 Закону України «Про основи містобудування» та ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вказує, що функціональне використання земель безпосередньо залежить від даних Генерального плану та виготовленої на підставі нього документації. Тому внесення змін до Генерального плану міста Умань для зміни функціонального призначення території та забезпечення розроблення його проекту вважає належним способом захисту свого порушеного права.

Стверджує про наявність усіх підстав, передбачених Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 №1468/20206, та умов, визначених законодавством щодо обов`язковості внесення змін до містобудівної документації та генерального плану міста.

Вказує на те, що бездіяльність відповідачів, яка встановлена судовим рішенням у справі №2-а/7780/11, порушує права та інтереси позивача у сфері охорони культурної спадщини, які полягають в охороні та збереженні об`єкта культурної спадщини Єврейського кладовища як території історико-культурного призначення, тому таку бездіяльність слід визнати протиправною за зобов`язати вчинити дії, відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідач-1 щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у відсутності порушеного права позивача та безпідставності позовних вимог. Зокрема, стверджує про те, що позивачем не зазначено, які персоніфіковані його права чи охоронювані законом інтереси порушені бездіяльністю відповідача, який конкретно негативний вплив або шкоду позивач зазнав внаслідок бездіяльності відповідача, як вони вплинули на становище безпосередньо позивача, які причинно-наслідкові зв`язки існують між ними. Позивачем також не наведено жодного нормативного обґрунтування того, що він відноситься до кола осіб, які можуть звертатися до адміністративного суду з позовом про захист прав, свобод і інтересів інших осіб (територіальної громади міста), що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Вказує, що необхідність та параметри внесення змін до містобудівної документації обґрунтовується відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури, тому сам факт необхідності внесення змін у генеральний план міста не може заперечуватись будь-ким, адже вимога його затвердження прямо визначена в законодавстві та виконання таких вимог покладено на виконавчий комітет як на замовника проекту та міську раду як колегіальний орган, який затверджує проект. Законодавство не передбачає можливості внесення змін до генерального плану міста або до іншої містобудівної документації в судовому порядку поза встановленою процедурою. З цих підстав вважає, що вимоги про зобов`язання прийняти конкретне рішення про внесення змін до генерального плану є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Зазначає, що затверджений генеральний план населеного пункту за своїм змістом не передбачає будь-яких перетворень, а лише визначає принципові вирішення розвитку, планування забудови та іншого використання територій населеного пункту, без прив`язки до конкретних планувальних, архітектурних, конструктивних, технічних, технологічних вирішень і ним безпосередньо не унормовано конкретні містобудівні перетворення. Тому вважає помилковим твердження позивача про те, що із внесенням змін до генерального плану зміниться функціональне призначення спірної земельної ділянки, оскільки вирішення цього питання регулюється земельним законодавством у встановленому законом порядку, а не генеральним планом міста.

Заперечує проти тверджень позивача про бездіяльність Уманської міськради та вказує, що на виконання постанови Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №2-а/7780/11 міським головою надано відповідні розпорядження та проведено роботу з вивчення стану місць давніх поховань, а у разі їх виявлення доручено здійснити заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження. Виконання судового рішення у справі №2-а/7780/11 також підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 05.03.2020 ВП №60492861.

Відповідач 2 проти позовних вимог заперечив з підстав, аналогічних підставам Уманської міськради, про що зазначив у відзиві.

Позивач у відповіді на відзив підтримав свою позицію, викладену у позовній заяві. Щодо способу захисту порушеного права та дискреційних повноважень відповідача вважає, що в спірному випадку настали умови, визначені законодавством щодо обов`язковості внесення змін до містобудівної документації та генерального плану міста, тому в такий спосіб не буде порушено дискреційних повноважень відповідачів, оскільки свобода дій та рішень органів влади обмежена Конституцією та законами України. Щодо порушеного права зазначає, що дане питання було предметом дослідження у справі №2-а/7780/11, а також покликається на рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №1-10/2004 про охоронюваний законом інтерес щодо права на збереження історичних пам`яток, права на розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності тощо.

У поясненні від 26.01.2021 відповідач-2 наголошує на відсутності порушеного права позивача, оскільки він жодного разу не звертався до відповідача із заявою про внесення змін до генерального плану щодо об`єкта - Давні поховання Єврейського цвинтаря і про таке волевиявлення позивача відповідачі дізналися лише з позовної заяви.

Зазначив про те, що на даний час на території міста Умань діє генеральний план міста Умань, затверджений рішенням Уманської міської ради від 04.06.2002 №1-4/24, зміни до генерального плану за цей період не вносилися. Уманська міська рада розпочала здійснювати заходи щодо організації розроблення містобудівної документації з метою внесення змін до генерального плану, про що прийняла рішення №2-4/8 від 04.12.2020 «Про затвердження Програми щодо організації розроблення містобудівної документації на період 2021-2022 роки», одним із завдань якої є внесення змін до генерального плану міста. Вказане свідчить про вжиття всіх заходів з метою оновлення містобудівної документації.

У додаткових поясненнях відповідач-2 в підтвердження своєї позиції посилається на пояснювальну записку до внесення змін до генерального плану міста Умань, згідно до витягу з якої вбачається, що території, які потрапляють в зону охорони пам`ятки культурної спадщини «Стара Умань» є невизначеними, проте спірна територія згідно планованих внесених змін до генерального плану входить в цю територію. Також відповідач покликається на договір від 5 серпня 2014 року, укладений між Управлінням містобудування та архітектури Уманської міської ради та державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» №59-2014 на послуги щодо планування міських і сільських поселень, за умовами якого виконавець взяв на себе зобов`язання про надання послуг щодо планування міських і сільських поселень (лот 1 внесення змін до генерального плану міста Умань, лот 2 розробка плану зонування територій).

Третя особа - 1 Міжнародний Благодійний Фонд імені Рабі Нахмана з Бреславу у поясненнях до позову просить в задоволенні позовних вимог відмовити, стверджуючи про відсутність порушеного права позивача, оскільки зі змісту позовних вимог не вбачається факту оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка допущена стосовно саме позивача.

Зважаючи на предмет спору у справі №2-а/7780/11, вважає, що невиконання судового рішення у ній, жодним чином не свідчить про наявність невиконаного обов`язку чи протиправної бездіяльності щодо неприйняття рішення про внесення змін у генеральний план міста.

Зазначає, що на виконання Указу Президента від 07.06.1994 №283/94 рішенням Виконкому Уманської міськради №264 від 14.07.1994 було задоволено прохання іудейської общини брацлавських хасидів м.Умані про створення історико-культурного центру на місці поховання духовного лідера брацлавських хасидів цадика Нахмана. Рішенням №431 від 10.11.1994 зареєстровано положення про історико-культурний центр. Рішенням №375 від 13.10.1994 визначено межі охоронних зон історико-культурного центру. Рішенням Виконкому Уманської міськради №10 від 22.05.1992 земельну ділянку по вул.Белінського,1 віднесено до категорії земель історико-культурного призначення, а право користування цією земельною ділянкою, на якій в подальшому збудовано пантеон для збереження пам`ятки, належить Міжнародному благодійному фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу на підставі договору оренди землі від 31.10.2001, зареєстрованому в реєстрі за №1-6264.

Стверджує про передчасність вимог щодо обов`язку відповідача змінити функціональне призначення спірної земельної ділянки у генеральному плані міста, як підстави для внесення таких змін, оскільки діючим законодавством передбачена відповідна процедура визначення меж території пам`ятки та встановлення режиму використання пам`ятки та її території органами охорони культурної спадщини шляхом прийняття відповідного рішення, якому передує процедура занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що в спірному випадку відсутнє.

Третя особа - 2 - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації свого відношення до позову не висловила та жодних пояснень, окрім викладених у заяві про вступ у справу, не надала.

Ухвалою від 06.11.2020 позовна заява, подана без додержання вимог встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху. Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 16.11.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 09.12.2021.

На електронну адресу суду 01.12.2020 (вх.№№10909ел, 10910ел) та поштовим зв`язком 08.11.2020 (вх.№65848) надійшли клопотання представника Уманської міськради та Виконкому Уманської міськради про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, обов`язок по забезпеченню проведення якого просить покласти на Уманський міськрайонний суд Черкаської області.

Ухвалою від 09.12.2020 встановлено участь відповідачів в підготовчому засіданні 16.12.2020 о 14:30 год. в режимі відеоконференції в Уманському міськрайонному суді Черкаської області.

Підготовче засідання, призначене на 09.12.2020, відкладено на 16.12.2020.

Уманською міськрадою 10.12.2020 подано відзив на позовну заяву (вх. №66517).

Виконкомом Уманської міськради 10.12.2020 подано відзив на позовну заяву (вх. №66534).

Позивачем 16.12.2020 подано відповідь на відзив (вх. №11486 ел.).

Підготовче засідання, призначене на 16.12.2020, не відбулося з технічних причин, неможливості забезпечення Уманським міськрайонним судом Черкаської області безперебійного зв`язку в ході проведення підготовчого засідання в режимі відео конференції, у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено до 12.01.2021.

Підготовче засідання, призначене на 12.01.2021, відкладено на 22.01.2021.

Виконкомом Уманської міськради 29.01.2021 на сайті міськради на виконання вимог суду та частини четвертої статті 264 КАС України розміщено оголошення про перебування в провадженні Львівського окружного адміністративного суду справи № 380/9845/20 з вимогами про прийняття міськрадою рішення про внесення змін до Генерального плану міста Умань та внесення таких змін виконкомом.

Виконкомом Уманської міськради 27.02.2021 подано пояснення з додатками (вх. №5575).

Підготовче засідання, призначене на 22.01.2021, відкладено на 19.02.2021.

Виконкомом Уманської міськради 09.02.2021 подано додаткові пояснення з додатками (вх. №8314) та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міжнародного Благодійного Фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу (вх. №1562 ел.).

Представником відповідачів 17.02.2021 подано клопотання про передачу справи за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду (вх.№1561ел.).

Ухвалою від 19.02.2021 у задоволенні клопотання відповідачів про передачу справи за підсудністю Черкаському окружному адміністративному суду відмовлено.

В підготовчому засіданні 19.02.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міжнародний Благодійний Фонд імені Рабі Нахмана з Бреславу, у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено до 09.03.2021.

Міжнародним Благодійним Фондом імені Рабі Нахмана з Бреславу 09.03.2021 подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (вх.№14991) та клопотання про передачу справи за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду(вх. №14984).

Ухвалою від 09.03.2021 у задоволенні клопотання Міжнародного Благодійного Фонду імені Рабі Нахмана з Бреславу про передачу справи за підсудністю Черкаському окружному адміністративному суду відмовлено повністю.

Розгляд клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації відкладено.

Підготовче засідання, призначене на 09.03.2021, відкладено на 26.03.2021.

Виконкомом Уманської міськради 16.03.2021 подано додаткові пояснення (вх. №16884).

Підготовчі засідання, що були призначені на 26.03.2021, 16.04.2021, не відбулися у зв`язку з встановленням особливого режиму роботи суду в період з 19.03.2021 з метою попередження розповсюдження коронавірусної інфекції (COVID-19).

На адресу суду 08.04.2021 (вх.№23786) надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Т.Г. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 40270297).

В підготовчому засіданні 14.05.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, у зв`язку з чим підготовче засідання, призначене на 14.05.2021, відкладено на 14.07.2021.

Підготовче засідання, призначене на 14.07.2021, відкладено на 28.07.2021, у зв`язку з неявкою належним чином повідомленого позивача.

Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації 26.07.2021 подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції (вх.№53553).

Ухвалою від 27.07.2021 у задоволенні клопотання третьої особи Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про проведення судового засідання в режимі відео конференції відмовлено повністю.

Підготовче засідання, призначене на 28.07.2021, відкладено на 18.08.2021, у зв`язку з неявкою належним чином повідомленої третьої особи.

Третьою особою Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації 10.08.2021 подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».

Ухвалою суду від 11.08.2021 задоволено клопотання третьої особи-2 про проведення судового засідання в режимі відео конференції з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon».

Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації 18.08.2021 подано клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх.№9018ел).

Підготовче засідання, призначене на 18.08.2021, відкладено на 12.10.2021 за клопотанням третьої особи-2.

Ухвалою суду від 12.10.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 09.11.2021.

Судові засідання, призначені на 09.11.2021 та 08.12.2021, не відбулися у зв`язку з встановленням особливого режиму роботи суду в період з 29.10.2021 з метою попередження розповсюдження коронавірусної інфекції (COVID-19)

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (код ЄДРПОУ 21720385) є громадською організацією, зареєстрованою 08.08.2000, про що 03.02.2009 до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за номером 14151200000021808.

Згідно до статті ІІ Відповідного Статуту Організації метою створення є поширення освіти громадськості в питаннях положення з дискримінацією та упередженим ставленням до осіб єврейської національності та порушення прав людини та релігійних свобод в колишньому Радянському Союзі та в інших місцях через їх національну приналежність, вірування або бажання емігрувати при необхідності домагатися через суди досягнення цілей корпорації; координація діяльності інших доброчинних організацій, чия діяльність співпадає з цілями діяльності корпорації або подібна її діяльності (пункт А).

Позивач з березня 2007 року оскаржує бездіяльність відповідачів щодо організації, обстеження та вивчення місць давніх поховань, що знаходяться на території «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №2-а/7780/11, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019, позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Уманської міської ради Черкаської області та її виконавчого комітету щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р, в частині п.п. 2, 3, 4, щодо місць давніх поховань «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст., що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Пушкіна, Белінського, Перовської;

- визнано протиправною бездіяльність Уманської міської ради Черкаської області щодо не замовлення розробки проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення-об`єкта «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст., що знаходиться за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул. Пушкіна, Белінського, Перовської в порядку, визначеному для земель історико-культурного призначення;

- зобов`язано Уманську міську раду Черкаської області та її виконавчий комітет виконати вимоги п.п. 2, 3, 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р, щодо місць давніх поховань «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст., що знаходиться за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул. Пушкіна, Белінського, Перовської;

- зобов`язано Уманську міську раду Черкаської області замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення об`єкта «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст., що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Пушкіна, Белінського, Перовської, в порядку, визначеному для земель історико-культурного призначення.

Постановою Верховного Суду від 23.01.2020 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 і постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №2-а/7780/11 скасовані в частині визнання протиправної бездіяльності Уманської міської ради Черкаської області та її виконавчого комітету щодо невиконання п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р та зобов`язання Уманської міської ради Черкаської області та її виконавчого комітету виконати відповідний пункт і прийняти у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 і постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №2-а/7780/11залишені без змін.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що місто Умань Черкаської області внесено до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878; історія міста, зокрема, пов`язана з брацлавським хасидизмом - однією з течій в іудаїзмі. Могила цадика Нахмана, яка знаходиться на старовинному єврейському кладовищі, є місцем поклоніння хасидів.

Указом Президента України від 07.06.1994 №283/94 створено історико-культурний центр на місці поховання духовного лідера брацлавських хасидів цадика Нахмана в м. Умані Черкаської області.

Рішенням Черкаського облвиконкому від 07.02.1995 №2 могила цадика Нахмана в м.Умані включена до переліку пам`яток історії і культури, які знаходяться під охороною держави (реєстраційний номер 3940).

Згідно з архівними документами на планах м. Умані (1864, 1879 років), в межах сучасних вулиць Пушкіна та Бєлінського, позначено старовинне єврейське кладовище, проте його сучасні межі не встановлені.

Уманським міськвиконкомом прийнято рішення від 14.07.1994 №264 «Про заходи на виконання Указу Президента України про створення історико-культурного центру в м.Умань».

Відповідно до міжурядової Угоди, укладеної між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки «Про охорону та збереження культурної спадщини» від 04.03.1994 кладовища, поховання жертв репресій тоталітарних режимів визначені об`єктами культурної спадщини, які підлягають до збереження та охороні в цілях і рамках цієї Угоди.

Комісією Сполучених Штатів з питань збереження американської спадщини за кордоном на підставі угоди між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки від 04.03.1994 «Про охорону і збереження культурної спадщини» (далі - Угода) визнано юдейське кладовище у місті Умань Черкаської області в межах вулиць Пушкіна, Белінського, Перовської і внесено до переліку пам`яток за №UA13010104.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» (далі розпорядження КМУ 604-р) було визначено низку обов`язків для органів державної влади та органів місцевого самоврядування задля збереження місць поховань у населених пунктах України.

Так, пунктом 3 цього розпорядження зобов`язано Раду міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин впродовж 1998-1999 років провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження.

Пунктом 4 розпорядження КМУ 604-р без зазначення часових обмежень зобов`язано Раду міністрів Автономної Республіки, Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, Держбуд, органи місцевого самоврядування не допускати проведення будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди давніх поховань та на території закритих кладовищ.

На виконання судового рішення у справі №2-а/7780/11 Львівським окружним адміністративним судом 28.08.2019 було видано виконавчі листи, які позивачем пред`явлені до примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Виконавче провадження №60493131 з виконання виконавчого листа про зобов`язання Уманську міськраду замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення об`єкта «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст., що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Пушкіна, Белінського, Перовської, в порядку, визначеному для земель історико-культурного призначення знаходиться на виконанні, що підтверджується листом відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Черкаській області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.04.2020 №4.3-33/6888.

Сторони в судовому засідання визнали, що на час розгляду даної справи і дату прийняття судового рішення у цій справі, виконавче провадження №60493131 не завершено.

Виконавчі провадження №60492861 та №60493366 з примусового виконання виконавчих листів про зобов`язання Уманську міськраду Черкаської області та її виконавчий комітет виконати вимоги пунктів 2, 3, 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р, щодо місць давніх поховань «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст., що знаходиться за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул. Пушкіна, Белінського, Перовської, постановами від 21.05.2021 відновлені у зв`язку із скасуванням в судовому порядку постанов про закінчення вказаних виконавчих проваджень від 05.03.2020.

Посилаючись на невиконання судового рішення у справі №2-а/7780/11, позивач просить зобов`язати Уманську міськраду прийняти рішення про внесення змін до Генерального плану міста Умань для зміни функціонального призначення території, на якій розташовані «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст., з територій житлової та громадської забудови на території історико-культурного призначення та зобов`язати Виконком Уманської міськради забезпечити розроблення проекту внесення змін до Генерального плану міста Умань для зміни функціонального призначення території, на якій розташовані «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР).

Повноваження виконавчих органів місцевих рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку визначені статтею 30 Закону № 280/97-ВР), згідно з підпунктом 11 пункту а) якої до таких повноважень належить забезпечення утримання в належному стані кладовищ, інших місць поховання та їх охорони.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10.07.2003 № 1102-IV (далі Закон № 1102-IV) охорону місць поховань забезпечують виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.

Статтею 3 цього Закону визначено, що правову основу діяльності в галузі поховання становлять Конституція України, цей Закон, інші закони України, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про поховання померлих, застосовуються норми міжнародного договору.

Україна є стороною Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16.11.1972.

На виконання своїх міжнародних зобов`язань прийнято Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі Закон №1805-III).

Відповідно до Преамбули цього Закону об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з визначеною статтею 2 Закону №1805-III класифікацією об`єктів культурної спадщини, до історичних об`єктів культурної спадщини відносяться […] окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих […], визначні місця, пов`язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів (пункт 2).

Відповідно до статті 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи культурної спадщини, до яких належать, зокрема органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.

Між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки 04.03.1994 укладено Угоду про охорону і збереження культурної спадщини, метою якої було забезпечення схоронності культурної спадщини всіх національних, релігійних або етнічних груп, які проживають або проживали на її території і були такими жертвами Другої світової війни.

У справі №2-а/7780/11 судом встановлено, що Комісією Сполучених Штатів з питань збереження американської спадщини за кордоном, Єврейське кладовище внесено до переліку пам`яток за №UA23030102. Комісією зазначено, що Уряд України ввів негайний і абсолютний мораторій на будь-яку забудову або приватизацію місць, ідентифікованих тепер або в минулому, як єврейські цвинтарі. Доказом цього є Витяг з Реєстру Американської комісії при Держдепартаменті США зі збереження американської культурної спадщини за кордоном, яким кладовище вулиць Белінського, Пушкіна в м. Умані зареєстровано за №UA23030102.

Комісія як агенція уряду Сполучених Штатів Америки, відокремлена від будь-якого іншого агентства, вжила спеціальних заходів з метою забезпечення охорони культурної спадщини та її збереження і поширила дію Угоди про охорону і збереження культурної спадщини від 04.03.1994 на об`єкт «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХст., що знаходиться: Черкаська обл., м. Умань, вул. Пушкіна, Белінського, Перовської, незважаючи на те, що стародавні поховання не відносяться до періоду Другої світової війни.

Українська держава, вводячи мораторій на будь-яку забудову або приватизацію місць, ідентифікованих тепер або в минулому, як єврейські цвинтарі, також поширила дію вказаної міждержавної угоди на єврейські кладовища.

Тобто, об`єкт «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХст., що знаходиться: Черкаська обл., м. Умань, вул. Пушкіна, Белінського, Перовської, відноситься до пам`яток культурної спадщини, охорона якої є завданням органів державної влади та органів місцевого самоврядування, до яких належать відповідачі, бездіяльність яких оскаржувалася позивачем в судовому порядку і була визнана протиправною.

З посиланням на мету діяльності громадської (неурядової) організації зарубіжної держави в Україні, якою є представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, та встановлені обставини, Верховний Суд у своїй постанові від 23.01.2020 у справі №2-а/7780/11 визнав необґрунтованими доводи відповідачів про відсутність у позивача порушеного права, вказавши, що порушене право позивача полягає у відновленні релігійних прав.

Згідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведеним спростовуються доводи відповідачів та третьої особи-1 про відсутність у позивача порушеного права.

Право розпорядження землями комунальної власності, прийняття рішень з питань земельних правовідносин, відповідно до вимог пункту 34 статті 26 Закону № 280/97-ВР та статті 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України), віднесено до виключної компетенції міської ради.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №1805-III землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Частинами першою, другою та пятою статті 20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що режим забудови територій визначається в генеральних планах населених пунктів, зокрема у планах зонування та детальних планах територій, які є основними видами містобудівної документації на місцевому рівні. На підставі вказаних містобудівних документів визначається цільове призначення земельної ділянки, в межах якого може здійснюватися забудова земельної ділянки.

Саме така правова позиція сформована КАС ВС в постанові від 16.03.2021 у справі №640/565/19

Згідно з підпунктом 37 пункту 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключною компетенцією міської ради є прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом.

Частиною 2 статті 47 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі Закон № 858-IV) передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

З урахуванням того, що складовими проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення об`єкту «Давні поховання Єврейського цвинтаря», є, зокрема вивчення та аналіз обґрунтування необхідності створення або оголошення території історико-культурного призначення тощо, суд у справі №2-а/7780/11 дійшов до висновку, що розробка проекту землеустрою стане передумовою для подальшого визначення статусу зазначеної пам`ятки відповідно до законодавства України, що і стало підставою для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Уманську міськраду замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення об`єкта - «Давні поховання Єврейського цвинтаря» в порядку, визначеному для земель історико-культурного призначення.

Однак, як встановлено судом, з листа Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.04.2020 №4.3-33/6888, виконавче провадження №60493131 з виконання виконавчого листа про зобов`язання Уманську міськраду замовити розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення об`єкта Давні поховання Єврейського цвинтаря знаходиться на виконанні.

Сторони в судовому засідання визнали, що на час розгляду даної справи і дату прийняття судового рішення у цій справі, виконавче провадження №60493131 не завершено.

Виконавчі провадження №60492861 та №60493366 з примусового виконання виконавчих листів про зобов`язання Уманську міськраду Черкаської області та її виконавчий комітет виконати вимоги пунктів 2, 3, 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р, щодо місць давніх поховань «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст., що знаходиться за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул. Пушкіна, Белінського, Перовської, постановами від 21.05.2021 відновлені у зв`язку із скасуванням в судовому порядку постанов про закінчення вказаних виконавчих проваджень від 05.03.2020.

Скасовуючи постанови від 05.03.2020 про закінчення вказаних виконавчих проваджень №60492861 та №60493366 суд у рішенні від 30.06.2020 у справі № 380/3342/20 встановив, що всупереч вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не перевірив фактичне виконання боржниками судового рішення у справі №2-а/7780/11, що зумовило висновок суду про відсутність підстав та передчасність винесення постанов про закінчення виконавчих проваджень №60492861 та №60493366.

Вказане в сукупності свідчить про невиконання Уманською міськрадою та її виконкомом судового рішення у справі №2-а/7780/11 в цілому та спростовує доводи відповідачів та третьої особи-1 про повне виконання такого.

Посилання відповідачів на видання міським головою міста Умань 20.09.2019 розпорядження №248, яким на виконання судового рішення у справі №2-а/7780/11 створено Комісію для виявлення та взяття на облік місць, де залишились сліди давніх поховань, а також надано доручення відділу державного архітектурно-будівельного містобудування та кадастру Уманської міської ради не допускати проведення будівельних робіт у місцях, де залишились сліди древніх поховань - Давні поховання Єврейського цвинтаря; відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради провести роботу з вивчення стану місць, де залишились сліди древніх поховань - Давні поховання Єврейського цвинтаря, не є підтвердженням виконання судового рішення у справі №2-а/7780/11 в частині виконання вимог пунктів 2, 3, 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 №604-р, щодо місць давніх поховань «Давні поховання Єврейського цвинтаря».

Жодних доказів щодо виконання судового рішення у справі №2-а/7780/11 в частині замовлення Уманською міськрадою розробки проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення об`єкта - «Давні поховання Єврейського цвинтаря» в порядку, визначеному для земель історико-культурного призначення сторонами суду не подано, а судом не здобуто.

Статтею 47 Закону № 858-IV передбачено процедуру розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій, в тому числі, історико-культурного призначення, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, а саме: укладення договорів для розроблення проектів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками (частина 3); прийняття рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення, яке одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій (частина 10).

Враховуючи те, що проект землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення об`єкта - «Давні поховання Єврейського цвинтаря» в порядку, визначеному для земель історико-культурного призначення не розроблений та не затверджений, вимоги про зобов`язання прийняти рішення про внесення змін до генерального плану міста для зміни функціонального призначення з територій житлової та громадської забудови на території історико-культурного призначення є передчасними.

Частиною першою статті 16 Закону № 3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Рішенням виконкому Уманської міськради від 22.05.1997 №180 затверджено генеральний план історико-культурного центру бреславських хасидів в місті Умань.

Рішенням Уманської міськради від 04.06.2002 №1-4/24 «Про генеральний план міста» затверджено генеральний план міста Умані як містобудівну територіально-планувальну модель доцільного розвитку міста Умані та приміських сіл Родниківка і Городецьке, орієнтовану на повне розкриття їх потенційних можливостей і забезпечення соціальних потреб населення з визначенням першого етапу будівництва 2010 рік.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту (стаття 17 Закону №3038-VІ).

Відповідно до частин 13 та 14 статті 17 Закону № 3038-VI зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу не частіше одного разу на рік. Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження генерального плану населеного пункту та Законом України «Про землеустрій», а якщо територія територіальної громади не обмежується територією одного населеного пункту, - у порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про землеустрій» для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.

З метою організації розроблення містобудівної документації міської ради для внесення змін до генерального плану міста Умань, зонування території, іншої містобудівної документації Уманською міською радою прийнято рішення від 30.03.2012 №4.10-19/6 «Про затвердження Програми розроблення містобудівної документації Уманської міської ради на 2012-2014 роки», яким передбачено виконання робіт з оновлення топографічних планів масштабу 1:2000, внесення змін до генерального плану міста, винос червоних ліній в натуру.

Наведене відповідає вимогам частини 2 статті 16 Закону № 3038-VI, згідно до якої містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад. Оновлення містобудівної документації передбачає: 1) актуалізацію картографо-геодезичної основи; 2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму; 3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства в частині формату зберігання та оброблення даних. Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 16-1, 17, 18 та 19 цього Закону.

Згідно з рішенням Уманської міськради від 20.03.2013 №4.11-35/6 «Про визнання генерального плану міста чинним» вирішено генеральний план міста вважати таким, що є діючим та можливим для подальшого використання у вирішенні питань розвитку та містобудівного освоєння території до моменту затвердження нової містобудівної документації.

Рішенням Уманської міськради №2-4/8 від 04.12.2020 затверджено Програму щодо організації розроблення містобудівної документації на період 2021-2022 роки, одним із завдань якої є внесення змін до генерального плану міста.

Наведене свідчить про те, що на даний час на території міста Умань діє генеральний план міста Умань, затверджений рішенням Уманської міськради від 04.06.2002№1-4/24, зміни до генерального плану за цей період не вносилися, на даний час розпочали здійснюватися заходи щодо організації розроблення містобудівної документації з метою внесення змін до генерального плану, про що свідчить рішення міськради№2-4/8 від 04.12.2020.

Доказів здійснення міською радою інших дій щодо розроблення містобудівної документації сторонами не подано, а судом не здобуто.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону № 3038-VI внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному законодавством для її розроблення та затвердження.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

На момент звернення з даним позовом діяв Порядок розроблення містобудівної документації №290, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011.

З 08.09.2021 набрав чинності новий порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації» (далі-Порядок).

Розділом «Види містобудівної документації на місцевому рівні, підстави прийняття рішення щодо їх розроблення, оновлення та внесення змін» вказаного Порядку встановлено, що внесення змін до плану зонування території, історико-архітектурного опорного плану та інших розділів комплексного плану, генерального плану населеного пункту здійснюється відповідно до процедури внесення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту, визначеної цим Порядком (пункт 6).

У разі наявності затвердженої містобудівної документації щодо певної території (комплексного плану, генерального плану населеного пункту, детального плану території) допускається лише внесення змін до неї та/або її оновлення, крім випадків зміни адміністративно-територіального устрою та суттєвої зміни меж території територіальної громади (включення або виключення населених пунктів із складу територіальної громади) (пункт 7).

Строк дії містобудівної документації на місцевому рівні не обмежується (пункт 8).

Зміни до комплексного плану, генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше ніж один раз на рік за результатами містобудівного моніторингу у разі виникнення державної необхідності, коли рішення про розроблення змін до комплексного плану, генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, а також за результатами моніторингу наслідків виконання містобудівної документації відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (пункт 9).

Необхідність та параметри внесення змін до містобудівної документації обґрунтовуються відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури на підставі містобудівного моніторингу.

Внесення змін до містобудівної документації без попереднього проведення містобудівного моніторингу її реалізації не допускається.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою підставою для внесення змін до містобудівної документації є обґрунтування необхідності внесення таких змін та їх параметри відповідним уповноваженим органом містобудування, що в даному випадку відсутнє.

Як встановлено судом, генеральний план міста Умань, затверджений рішенням від 04.06.2002 №1-4/24, та відповідно до рішення від 20.03.2013 №4.11-35/6 є діючим та можливим для подальшого використання у вирішенні питань розвитку та містобудівного освоєння території до моменту затвердження нової містобудівної документації.

Докази проведення містобудівного моніторингу з метою визначення необхідності та параметрів внесення змін до містобудівної документації в матеріалах справи відсутні.

Згідно до пункту 26 вказаного Порядку підставами для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до генерального плану населеного пункту є: 1) відсутність генерального плану населеного пункту, якщо його розроблення передбачено у комплексному плані; 2) відсутність генерального плану населеного пункту, якщо територія територіальної громади включає лише територію населеного пункту і розроблення комплексного плану не передбачено; 3) рішення органу місцевого самоврядування за результатами розгляду звіту про містобудівний моніторинг реалізації генерального плану населеного пункту, який містить пропозицію щодо внесення змін до генерального плану; 4) прийняття рішення Кабінетом Міністрів України щодо ініціювання внесення змін до генерального плану населеного пункту через виникнення державної необхідності, якщо це рішення містить положення щодо забезпечення фінансування розроблення зазначених змін.

Позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність жодної з передбачених Порядком підстав для прийняття рішення щодо розроблення або внесення змін до генерального плану населеного пункту, що свідчить про відсутність підстав для зобов`язання Уманської міської ради прийняти рішення про внесення змін до Генерального плану міста Умань для зміни функціонального призначення території, на якій розташовані «Давні поховання Єврейського цвинтаря».

Також, як слідує із вищезазначених норм, діючим законодавством передбачено процедуру внесення змін до генерального плану міста та підстави для його внесення, однак не визначено кола осіб, хто може виступати ініціаторами внесення змін до генерального плану міста.

Враховуючи те, що одним із етапів розроблення містобудівної документації є організація замовником проведення за участю розробника громадського обговорення проекту містобудівної документації, позивач має суб`єктивне право на звернення до органів місцевого самоврядування із пропозицією про внесення змін до генерального плану міста.

Відповідач-1 стверджує про те, що позивач не звертався із такими пропозиціями.

Докази звернення позивача до Уманської міськради із пропозицією про внесення змін до генерального плану міста в матеріалах справи відсутні.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 у справі №3813/4640/17 сформував висновок про те, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Покликання позивача на те, що відсутність в генеральному плані міста належного функціонального призначення спірної земельної ділянки порушує його право на її використання за визначеним цільовим призначенням є безпідставним, оскільки «цільове призначення земельної ділянки (категорія земель та певний вид використання земельної ділянки в межах відповідної категорії земель)» в розумінні Земельного кодексу України та «функціональне призначення території» в розумінні Генерального плану міста, як містобудівної документації, розробленої відповідно до містобудівного законодавства та державних будівельних норм, не є тотожними і однорідними поняттями в регулюванні земельних правовідносин, оскільки в межах певної функціональної території міста, визначеної містобудівною документацією, зокрема генеральним планом міста, можуть бути різні цільові призначення земельних ділянок. Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.03.2021 у справі №40/565/19.

Так, стаття 1 Закону № 858-IV містить визначення поняття «цільове призначення земельної ділянки», згідно з яким це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

За змістом статті 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Таким чином, кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Згідно з п. 5.8. ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 грудня 2011 року № 345, схема зонування складається, як правило, з основних типів зон: громадські; житлові; рекреаційні; курортні; зони транспортної інфраструктури; зони інженерної інфраструктури; комунально-складські; виробничі; спеціальні; зони земель історико-культурного призначення; зона земель природно-заповідного фонду.

У містобудівних регламентах для кожної територіальної зони встановлюються: переважні види використання; супутні види дозволеного використання; допустимі види використання.

Тобто, нормативно-правовими актами, що регламентують порядок розроблення і затвердження містобудівної документації, визначено, що така документація визначає функціональне призначення територій, а не види використання земельних ділянок.

У розділі «Механізм здійснення розроблення, оновлення, внесення змін, погодження та затвердження проектів містобудівної документації на місцевому рівні» вищезазначеного Порядку вказано, що рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, а також оновлення і внесення змін до неї приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (пункт 34). Виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування (пункт 35).

Оскільки передумовою розроблення проекту внесення змін до Генерального плану міста є прийняття рішення про внесення змін до Генерального плану міста, яке в спірному випадку відсутнє, то і підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання виконавчого комітету Уманської міської ради забезпечити розроблення проекту внесення змін до Генерального плану міста Умань для зміни функціонального призначення території, на якій розташовані «Давні поховання Єврейського цвинтаря», ХІХ ст., що знаходиться за адресою: Черкаська область, м.Умань, вул.Пушкіна, Белінського (Григорія Косинки), Перовської (Володимира Мономаха) також відсутні.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 264, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Уманської міської ради, Виконавчого комітету Уманської міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міжнародний Благодійний Фонд імені Рабі Нахмада з Бреславу, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23 грудня 2021 року.

Суддя О.П. Хома