Справа № 953/12999/21

н/п 1-кс/953/8234/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 19.08.2021 про відмову у визнанні потерпілими про визнання потерпілими ОСОБА_4 , Самер Крайта у кримінальному провадженні №12021220000000571 від 21.04.2021 за ч.2 ст.189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 19.08.2021, у якій скаржник просить: скасувати постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , зобов`язати слідчого у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021220000000571 від 21.04.2021 визнати заявника потерпілим, витребувати в СУ ГУНП в Харківській області для огляду в судовому засіданні під час розгляду даної скарги матеріали кримінального провадження №12021220000000571 від 21.04.2021 за ч.2 ст.189 КК України.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те,що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12021220000000571 за ч.2 ст.189 КК України, внесене до ЄРДР 21.04.2021.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 10 серпня 2021 року по справі №953/14307/21 н/п 1-кс/953/7492/21 було задоволено частково скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про відмову у визнанні потерпілими у кримінальному провадженні №12021220000000571 за ч,2 ст. 189 КК України.

Скасовано постанову старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 26.07.2021 року про відмову у визнанні потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_7 по кримінальному провадженню, внесеному 21.04.2021 р. до ЄРДР за №12021220000000571 за ознаками ч.2 ст. 189 КК України.

Зобов`язано старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_6 подане в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_7 від 23.07.2021 року про визнання потерпілими у кримінальному провадженні №12021220000000571.

Постановою від 19.08.2021 року слідчийу кримінальномупровадженні капітан ОСОБА_5 ,у задоволенніклопотання ОСОБА_8 про визнанняїї потерпілоюу вказаномукримінальному провадженні,виконати ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Харкова,згідно якоїбуло зобов`язаноповторно розглянутиклопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 -відмовив.

В обґрунтування заяви ОСОБА_4 про залучення її до кримінального провадження в якості потерпілої, слідчому були надані скріни з листування між громадянкою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , в яких відображено те, що вказані особи вимагали від ОСОБА_4 грошові кошти за передачу їй дитини, та погрожували небезпекою для дитини, за таких обставин, заявник вважає постанову слідчою протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

В судове засідання учасники судового провадження не з"явилися.

Від слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 06.12.2021 до суду надійшла заява про розгляд даної скарги за його відсутності, в якому повідомив, що кримінальне провадження №12021220000000571 за ч.2 ст.189 КК України, внесене до ЄРДР 21.04.2021 об`єднано з кримінальним провадженням №12021225510000101 від 03.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст..356, та ч.2 ст.189 КК України, присвоєно номер об`єднаному провадженню №12021225510000101, постановою Офісу генерального прокурора від 15.11.2021 доручено здійснення досудового розслідування по вказаному провадженню слідчому підрозділу вищого рівня Головному слідчому управлінню Національної поліції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, тому судовий розгляд скарги проводиться за відсутності прокурора.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши скаргу з доданими до неї матеріалами, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Статтею 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у разі їх порушення діями, бездіяльністю та рішеннями слідчого чи прокурора на досудовому розслідуванні здійснюється, у тому числі, слідчим суддею (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України) та регламентовано положеннями ст.ст. 303-307 КПК України.

За змістом ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що станом на теперішній час, кримінальне провадження №12021220000000571, в якому оскаржується постанова від 19.08.2021, 19.07.2021 постановою прокурора відділу Харківської обласної прокуратури приєднано до кримінального провадження №12021225510000101 від 03.02.2021.

Постановою прокурора Офісу Генерального прокурора від 15.11.2021 №12021225510000101 від 03.02.2021 досудове розслідування даного провадження доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України.

Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Так, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні ним інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Статтею 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин надсилається їй.

Відповідно до ч.ч. 1 та 5 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Згідно ч. 5 ст. 36 КПК України генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.

Таким чином, виходячи із загальних засад кримінального провадження, процесуальних прав учасників кримінального провадження, в тому числі права на ефективне розслідування, права на звернення із клопотаннями, враховуючи, що питання зміни органу досудового розслідування входить до компетенції прокурора.

Повноваження прокурора у кримінальному провадженні визначені у ст. 36 КПК України.

Відповідно до ст..306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст..ст.318-380 КПК України, з урахуванням положень цієї глави. Зі змісту положень норм статей 26 КПК України випливає, що територіальна підсудність скарг не визначена, однак відповідно до норм КПК України заяви, скарги під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Таким чином, з урахуванням положень ч.5 ст.9 КПК України зазначене правило слід застосовувати і до розгляду скарг та клопотань, територіальна підсудність яких прямо не визначена процесуальним законом.(лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №223-558/0/4-13 від 05.04.2013).

З урахуванням наведеного, територіальна підсудність повинна визначатись за місцем знаходження відповідного державного органу, який є юридичною особою. Зазначені висновки також викладено в п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 04.06.2010, відповідно до якого, місцем розташування органу або роботи посадової особи слід вважати юридичну адресу такого органу.

Аналогічна за своїм змістом позиція міститься і в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» від 16.06.2016 роз`яснено, що відповідно ч.2 ст.132 КПК України усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.

Правильним є застосування зазначеного правила і до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.

Таким чином, аналізуючи вищевказане та норми кримінального процесуального законодавства України, слідчий суддя вважає твердження представника скаржника з приводу підсудності даної скарги Київському районному суду м.Харкова, з приводу оскарження постанови у кримінальному провадженні №12021225510000101 здійснення досудового розслідування у якому доручено іншому органу досудового розслідування, такими, що не відповідають вимогам КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

З огляду на підслідність на теперішній час кримінального провадження №12021225510000101 від 03.02.2021, дана скарга не підлягає розгляду Київським районним судом м.Харкова, до якого звернувся заявник.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у рішеннях по справах "Верітас проти України" та "Сокуренко та Стригун проти України", суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 218, 220, 303-304, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 від 19.08.2021 про відмову у визнанні потерпілими про визнання потерпілими ОСОБА_4 , Самер Крайта у кримінальному провадженні №12021220000000571 від 21.04.2021 за ч.2 ст.189 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1