Справа№200/13835/15-ц

Провадження № 2/932/3696/21

У Х В А Л А

«20» грудня2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Цитульського В.І.

за участю секретаря Мудраченко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою громадської організації «Юридичний центр захисту прав споживачів» яка діє в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРШКА УКРАЇНА», третя особа Інспекція з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

Улипні 2015 рокугромадська організація «Юридичний центр захисту прав споживачів» в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправними дії товариства з обмеженою відповідальністю «Бершка Україна» щодо ненадання споживачу ОСОБА_1 дубліката (копії) розрахункового документа на підтвердження придбання літнього жіночого взуття вартістю 699,00 грн; зобов`язати ТОВ «Бершка Україна» протягом двох робочих днів з дати набрання рішенням суду законної сили надати ОСОБА_1 дублікат (копію) розрахункового документа на підтвердження придбання нею зазначеного взуття та документ на підтвердження його якості; зобов`язати відповідача здійснити безкоштовний гарантійний ремонт придбаного ОСОБА_1 літнього жіночого взуття.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

УхвалоюАпеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2017 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2016 рокузалишено без змін.

Постановою Верховного суду від 21 серпня2019 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2020року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Цитульський В.І. на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 18.11.2020 №446.

Ухвалою судді від 26 листопада 2020 року цивільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

У судове засідання учасники справи не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини не явки не повідомили. Від представника відповідача надійшла заява в якій він просив позовну заяву залишити без розгляду та розглянути справу без його участі, вирішити клопотання про відшкодування витрат пов`язаних з явкою до суду.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до частини першої статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органидержавної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача (частина п`ята статті 56 ЦПК України).

Аналогічні норми містилися у статті 3, 46 ЦПК України у редакції цього кодексу, чинній на момент розгляду справи у суді першої таапеляційної інстанцій.

Статтею 1 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об`єднання» (далі Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI) передбачено, що громадське об`єднання це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Статтями 21 та 23 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI визначено права та обов`язки громадських об`єднань, зокрема тих, які мають статус юридичної особи.

Відповідно до статті 24 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі Закон України від 12 травня 1991 року № 1023-XII) з метою захисту своїх законних прав та інтересів споживачі мають право об`єднуватися у громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

У частинах дев`ятій та десятій статті 25 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII визначається, що об`єднання споживачів мають право звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій та відповідно до законодавства захищати у суді права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів).

Таким чином, Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI надає об`єднанню споживачів право звертатися до суду за захистом прав та інтересів невизначеного кола споживачів та захищати у суді права споживачів, які не єчленами (учасниками) громадської організації споживачів.

Під громадським представництвом розуміється представництво, яке здійснюється уповноваженими особами громадських організацій у справах членів цих організацій, а також інших громадян, права та інтереси яких захищають ці організації.

Підставою виникнення представництва є факт вступу до громадської організації, яка згідно із законом та відповідно до свого статуту зобов`язана надавати юридичну допомогу своїм членам. До таких організацій належать профспілки, спілки осіб творчих професій та об`єднання споживачів.

У пункті 2.6 рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 (у справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України«Про судовий збір» у взаємозв`язку з положеннями пункту «г» частини першої статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права») роз`яснено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Право громадської організації споживачів (об`єднання споживачів) звертатися до суду з позовом в інтересах конкретного споживача нормами чинного ЦПК України, Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI і Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII не передбачено.

У такому разі захист ГО «Юридичний центр захисту прав споживачів» прав та інтересів ОСОБА_1 обмежується лише представництвом її інтересів у суді у порядку, визначеному ЦПК України, лише як представника.

Будь-яка заява або довіреність від ОСОБА_1 у справі відсутня. На неодноразові виклики до суду позивач не з`явився, явку свого представника не забезпечив, про дати судових засідань був повідомлений належним чином. (Т.2 а.с. 83, 124)

Таким чином ГО «Юридичний центр захисту прав споживачів» діяла як позивач, проте повноваження громадської організації на пред`явлення позову в інтересах ОСОБА_1 належним чином не підтверджені, для спростування даного твердження позивач у судові засідання не з`явився, доказів що підтверджують повноваження на представлення інтересів ОСОБА_1 не надав.

Із позовної заяви вбачається, що ГО «Юридичний центр захисту прав споживачів» проситьзобов`язати відповідача вчинити діїна користь ОСОБА_1 ,проте можливість її участі у справі як позивача не підтверджується належними доказами.

Згідно з п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Згідно приписів ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Проаналізувавши та оцінивши викладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду, оскільки на час звернення до суду з даним позовом ГО «Юридичний центр захисту прав споживачів» не малаповноважень на ведення справи в інтересах ОСОБА_1 та в ході розгляду справи, після винесення постанови Верховним судом, який зазначив про необхідність надання таких повноважень, у судові засідання не з`являлася, що також свідчить про відсутність необхідних доказів у громадської організації.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного.

Представником відповідача подано до суду заяву про розподіл судових витрат понесених відповідачем у цій справі (Т.1 а.с.68-85, а.с. 156-195)

Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 займає посаду юристконсульта ТОВ «Зара Україна», відповідно до наказу про прийняття на роботу №П-00000024 від 14.03.2015, здійснює представництво інтересів відповідача на підставі довіреності ТОВ «Бершка Україна».

Представник відповідача зазначає, що враховуючи місцезнаходження відповідача у місті Києві, а розгляд справи здійснювався у місті Дніпро, ним були понесені витрати у розмірі 7892,38 грн., які складалися з добових коштів на час відрядження, витрати на квитки Київ-Дніпро-Київ, проживання в готелі.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити узв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами;доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаннях з розглядом справи.

За правилом ч.2ст. 138 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Отже,ЦПК Українипередбачає можливість компенсації стороні, на користь якої ухвалено рішення, лише за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

Решту ж витрат, зокрема, на пальне, згідно із ч.1ст. 138 ЦПК України, несе сторона.

При цьому, відповідно до долучених наказів про відрядження, не можливо встановити на участь у розгляді якої справи направлено ОСОБА_2 у відрядження, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов`язаних з явкою до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 46, 56, 133, 138, 141, 223, 257, 260-261, 353,354 ЦПК України, ЗУ «Про громадські об`єднання», ЗУ «Про захист прав споживачів», суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву громадської організації«Юридичний центрзахисту правспоживачів» якадіє вінтересах ОСОБА_1 до товаристваз обмеженоювідповідальністю «БЕРШКАУКРАЇНА»,третя особа Інспекціяз питаньзахисту правспоживачів уДніпропетровській областіпро захистправ споживачів залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що він мають право звернутись до суду повторно.

В задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «БЕРШКА Україна» - Невінчаного В.С. про відшкодування витрат пов`язаних з явкою до суду відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення . Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Суддя В.І. Цитульський