Справа № 487/1491/21
Провадження № 2/487/1531/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Карташевої Т.А.,
за участю секретаря Бондаренко А.В.,
розгялнувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисципінарної відповідальності,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказів, в якому просила скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради від 22.02.2021 №149-Л «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності завідуючої Центром нефрології та діалізу ОСОБА_1 ».
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вищевказаним наказом їй оголошено догану за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції, а саме: за самовільне залишення робочого місця та відсутність на робочому місці без повідомлення керівництва лікарні. Вважає, що наказ винесений з порушенням чинного законодавства.
Так, в наказі не зазначено часу відсутності на робочому місці, що має суттєве значення для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Також, на думку позивачки, оскаржуваний наказ суперечить також положенням ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не можу бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Наказом Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради №647-Л від 30.12.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності завідуючої Центром нефрології та діалізу ОСОБА_1 » та наказом Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради №648-Л від 30.12.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря нефролога центру нефрології та діалізу ОСОБА_1 » за даним фактом вже застосовано дисциплінарне стягнення, яке оскаржується в Заводському районному суді м. Миколаєва.
Позивач зазначає, що керівництвом КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» при винесенні наказу про застосування дисциплінарного стягнення порушено норми ст. 148 КЗпП України, так як дисциплінарне стягнення застосовано пізніше одного місяця з дня його виявлення, а саме: 22.02.2021.
Ухвалою суду від 22.03.2021 було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисципінарної відповідальності.
26.04.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Так, 08.01.2021 ОСОБА_1 подала до відділу кадрів лікарні лист непрацездатності Серія АДШ №565420, відкритий 30.12.2020 у сімейного лікаря КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомоги №7» ОСОБА_2 . Окільки ОСОБА_1 30.12.2020 була присутня на робочому місці та за графіком роботи за грудень 2020 повинна була працювати до 19:30 год., у адміністрації лікарні виникло питання про час відкриття нею листа непрацездатності того ж дня. Факт перебування ОСОБА_1 на роботі підтверджується тим, що цього ж дня їй було особисто вручено два накази №647-Т та №648-Л про притягнення до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується її підписами на кожному наказі, протоколом №10 оперативної наради у головного лікаря КНП «МОКЛ» МОР від 30.12.2020р.
Згідно графіку використання робочого часу за грудень 2020 ОСОБА_1 як завідуюча перебувала 30.12.2020р. на роботі до 15:12 год., а як лікар-нефролог за сумісництвом з 15:12 до 19:03 год. Зміни до графіку та табелю обліку робочого часу станом на 14.01.2021 не вносились. Відповідно до Журналу проведення лікарської консультативної комісії 31.12.2020 ОСОБА_1 поставила свій підпис як член лікарської консультативної комісії, що підтверджує факт її перебування на робочому місці.
Відповідно до відповіді від 21.01.2021 з КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомоги №7» сімейний лікар ОСОБА_2 працювала 30.12.2020 з 10:37 год. до 18:00 год. Конкретний час звернення ОСОБА_1 до лікаря вказати не змогли, оскільки в електронній системі звернення громадянки ОСОБА_1 не зареєстровано, а доступ до електронної бази має тільки той лікар, з яким укладена декларація.
Протоколом №11 оперативної наради у головного лікаря від 26.01.2021 позивачку було зобов`язано надати письмові пояснення, коли і яким чином був відкритий лікарняний лист 30.12.2020 на її ім`я.
Згідно рапорту заступника головного лікаря з медичної частини Ткаченко Н.Ю. та рапорту заступника головного лікаря з хірургічної допомоги ОСОБА_3 , 30.12.2020 ОСОБА_1 не повідомляла їх про відсутність на роботі або необхідність тимчасово відлучитися з роботи з будь-яких причин. До приймальної головного лікаря жодних письмових звернень від ОСОБА_1 того дня не надходило. Втелефонному режимі ОСОБА_1 не повідомляла головного лікаря про необхідність тимчасово відлучитися з робочого місця.
На думку відповідача, ОСОБА_1 не надала чітких пояснень про те, коли та в який час нею було відкрито лист непрацездатності Серія АДШ №565420 від 30.12.2020, однак вже сам факт його наявності свідчить про те, що ОСОБА_1 потрібно було покинути своє робоче місце та особисто з`явитися на прийом до лікаря в іншу лікарню та в приймальні часи лікаря з 10:37 до 18:00, щоб відкрити лист непрацездатності. З цих підстав наказ №149-Л від 22.02.2021 не містить чіткого часу відсутності на роботі ОСОБА_1 .
Адміністрація лікарні вважає, що 30.12.2020 ОСОБА_1 самовільно, без дозволу керівництва покинула своє робоче місце, не поклавши тимчасове виконання своїх професійних обов`язків на іншого спеціаліста на час своєї відсутності, чим порушила п.п. 2.3.4 розділу 3, п.п. 4.1.4 розділу 4 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП «МОКЛ» МОР, п.4.1 розділу 4 посадової інструкції.
Ухвалою суду від 27.04.2021 було закрито підготовче провадження по справі і її призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 не була присутня в судовому засіданні, її представник адвокат Киричук В.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позові. В заяві від 10.11.2021 просив справу розглянути за відсутності позивача та її представника.
Представник відповідача адвокат Єнова Л.М. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву. Відповідно до заяви від 30.09.2021 просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки наказом КНП «МОКЛ» ММР №496-Л від 29.09.2021 з ОСОБА_1 знято дисциплінарне стягнення за наказом №149-Л від 22.02.2021р., таким чином дисциплінарне стягнення, яке оскаржується в суді, відсутнє. Згідно з заявою від 10.11.2021 представник відповідача просила справу розглянути за її відсутності, відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі відсутності спору, оскільки дисциплінарна відповідальність, що була накладена на ОСОБА_1 за наказом №149-Л від 22.02.2021 знята наказом підприємства №496-Л від 29.09.2021, тобто ОСОБА_1 фактично не має жодних дисциплінарних стягнень, наказ є не діючим та в подальшій оцінці її трудової діяльності враховуватися не буде. У випадку задоволення позову відповідач не зможе виконати рішення суду в частині скасування наказу, оскільки він на сьогодні скасований та не діє, і скасовувати немає що.
Заслухавши сторони, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що наказом від 22.02.2021 №149-Л Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради «Про притягнення до дисциплінарної відповдальності завідуючої центру нефрології та діалізу ОСОБА_1 » оголошено догану завідуючій центру нефрології та діалізу ОСОБА_1 за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції, а саме: за самовільне залишення робочого місця та відсутність на робочому місці без повідомлення керівництва лікарні.
Відповідно до змісту зазначеного наказу, 08.01.2021 ОСОБА_1 подала до відділу кадрів лист непрацездатності Серія АДШ №5654, відкритий 30.12.2020 у сімейного лікаря КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомоги №7» ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 30.12.2020 була присутня на робочому місці та за графіком роботи за грудень 2020 повинна була працювати до 19:03 год., у адміністрації лікарні виникло питання про час відкриття нею листа непрацездатності того ж дня.
В наказі зазначено, що 30.12.2020 ОСОБА_1 самовільно, без дозволу керівництва, покинула своє робоче місце, не поклавши тимчасове виконання своїх професійних обов`язків на іншого спеціаліста на час своєї відсутності.
Відповідно до відповіді з КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомоги №7» від 21.01.2021 №93 на лист КНП «МОКЛ» МОР від 14.01.2021 №56/01-12, ОСОБА_1 уклала декларацію з сімейним лікарем СА №2 ОСОБА_4 з 14.01.2019. Сімейний лікар ОСОБА_4 з 31.12.2020 була у відпустці, а 30.12.2020 працювала з 08:00 год до 12:42 год., тому ОСОБА_1 звернулась за медичною допомогою до сімейного лікаря СА №2 ОСОБА_2 , яка працювала 30.12.2020 з 10:37 до 18:00, зі скаргами на головний біль, нудоту, підвищення артеріального тиску, запаморочення, біль у ділянці серця. Пацієнтка була оглянута, діагноз: гіпертонічний криз. Призначено лікування, був відкритий лікарняний лист з 30.12.2020 по 01.01.2021 з оглядом 01.01.2021.
В електронній системі звернення громадянки ОСОБА_1 не зареєстровано. Доступ до електронної бази має тільки той лікар, з яким заключена декларація. Всі записи зроблені в амбулаторній картці пацієнтки ОСОБА_1 .
Згідно з інформацією, яка викладена у листі КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомоги №7» від 02.08.2021 №673 на ухвалу суду від 27.04.2021, сімейний лікар ОСОБА_4 з 31.12.2020 була у відпустці, а 30.12.2020 працювала у першу зміну, тому ОСОБА_1 звернулась за медичною допомогою приблизно о 17:00 год. до сімейного лікаря СА №2 ОСОБА_2 , яка працювала 30.12.2020 у другу зміну. Запис про звернення пацієнтки ОСОБА_1 в елктронній системі відсутній через те, що був великий потік хворих, на один час було записано до чотирьох пацієнтів і всі віконця були зайняті, тобто підзаписати пацієнтку було неможливо (є ліміт) через відсутність місця. Під час загострення пандемії COVID-19 такі випадки були дуже частими у роботі лікарів, адже система розрахована на багато меншу кількість пацієнтів. Тому час звернення ОСОБА_1 підтвердити документально неможливо.
Відповідно до рапорту зуступника головного лікаря з медичної частини Ткаченко М.Ю. від 22.01.2021, 30.12.2020 завідуюча центру нефрології та діалізу не повідомляла його про відсутність на робочому місці через стан здоров`я або з інших причин.
Відповідно до рапорту заступника головного лікаря з хірургічної допомоги ОСОБА_3 від 22.01.2021, 30.12.2020 до нього, як до заступника головного лікаря, не зверталась завідувач Центру нефрології та діалізу щодо погіршення самопочуття та необхідності бути відсутньою на роботі.
Відповідно до протоколу №1 оперативної наради у головного лікаря КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» МОР від 26.01.2021 порядком денним, серед інших, було питання надання ОСОБА_1 пояснень щодо відкритого 30.12.2020р. лікарняного листа, та останній було запропоновано до 28.01.2021 надати письмові пояснення про те, коли і яким чином був відкритий лікарняний лист 30.12.2020 на ім`я ОСОБА_1 .
Згідно з рапортом зав. ЦНД Т. Костиненко на ім`я головного лікаря КНП МОКЛ МОР П. Римар від 28.01.2021, на виконання протоколу №11 оперативної наради у головного лікаря від 26.01.2021, ОСОБА_1 повідомила, що з 30.12.2020 по 08.01.2021 вона перебувала на лікарняному по хворобі. Оформлення лікарняного листа було здійснено згідно чинного законодавства.
Відповідно до протоколу №12 оперативної наради у головного лікаря КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» МОР від 01.02.2021 у зв`язку з тим, що наданий ОСОБА_1 рапорт від 28.01.2021 не містить повного викладення обставин та дати відкритого на її ім`я листа непрацездатності від 30.12.2020, ОСОБА_1 запропоновано до 01.02.2021 до 15:00 надати письмове пояснення з повним викладенням обставин: коли з 30.12.2020 ОСОБА_1 відвідала сімейного лікаря з відкриттям листка непрацездатності; коли ОСОБА_1 закінчила свою робочу зміну 30.12.2020; чи відлучалась ОСОБА_1 з роботи протягом зміни 30.12.2020; чи повідомляла ОСОБА_1 керівництво лікарні про необхідність відлучитися 30.12.2020 з робочого місця для звернення до сімейного лікаря.
На виконання протоколу №12 оперативної наради у головного лікаря від 01.02.2021 ОСОБА_1 01.02.2021 надано пояснення про те, що з 30.12.2020 по 08.01.2021 вона перебувала на лікарняному по хворобі, вся інформація щодо стану здоров`я, звернення до сімейного лікаря та ін. є персональними даними та відноситься до конфіденційної інформації. Вся інша необхідна інформація міститься у листі непрацездатності.
З табелю обліку робочого часу за грудень 2020 вбачається, що ОСОБА_1 як завідуюча ЦНД перебувала 30.12.2020 на роботі до 15:12, а як лікар-нефролог з 15:12 до 19:03 год.
Права та обов`язки позивачки за посадою завідувача центру нефрології і діалізу КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради визначено посадовою інструкцією від 13.11.2020 року.
Завідувач ЦНД у своїй діяльності керується чинним законодавством України, наказами та інструкціями Міністерства охорони здоров`я, цією посадовою інструкцією та іншими нормативними документами, затвердженими у встановленому порядку (п. 1.3 інструкції).
Відповідно до п. 4.1 вказаної інструкції, за неналежне виконання або невиконання своїх посадових завдань та обов`язків, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України.
Згідно з п. 7.2 посадової інструкції, завідувач центру нефрології і діалізу безпосередньо підпорядковується головному лікарю КНП «МОКЛ» МОР та заступнику головного лікаря з медичної частини.
Також, в КНП «МОКЛ» МОР діють Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради, які регламентують внутрішній режим роботи персоналу та надання медичних і пов`язаних з ними сервісних та інших послуг у лікарні.
Так, відповідно до розділу 3 «Робочий час і його використання в обласній клінічній лікарні», початок роботи 08:00 год. для всіх працюючих. Роботу проводити в дві зміни, початок і закінчення роботи в другу зміну згідно графіка роботи. Час обідньої перерви з 12:00 до 12:30. Час обідньої перерви не входить в облік робочого часу.
Згідно з п.3.2.4 вказаного розділу Правил, забороняється у робочий час залишати робоче місце до приходу працівника, який приймає зміну. У разі невиходу працівника, що замінює, повідомляти про це завідувача або старшу медичну сестру, які зобов`язані негайно вжити заходів щодо заміни його іншим працівником.
Працівникі лікарні зобов`язані бути на робочому місці від часу початку роботи до часу закінчення роботи, за винятком встановлених перерв на відпочинок та харчування, інших перерв (п.п. 4.1.4 розділ 4 Правил).
Згідно з наказом від 28.12.2019 "Про внесення змін до графіку роботи центру нефрології і діалізу" №1575-к/тр, ОСОБА_1 - завідуючій центру нефрології і діалізу, внести зміни до графіку роботи з 01.01.2020, та встановити початок роботи о 07:00 год.
Завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).
Відповідно достатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
За змістомстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1ст. 81 ЦПК України).
Згідно з ч. 6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно достатті 139 Кодексу законів про працю Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 140 КЗпП Українивизначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Статтею 147 КЗпП Українипередбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Пунктом 24постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9встановлено, що прогул це відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, або більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Не є поважними причинами відсутності працівника на роботі, зокрема, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу.
Отже, відсутність працівника на роботі без поважних причин (прогул) за своєю природою є грубим порушенням трудової дисципліни і, як наслідок, тягне накладення одного з видів дисциплінарного стягнення догану або звільнення.
Саме по собі виявлення відсутності працівника на роботі не достатньо. Такий факт має бути зафіксовано.
Про факт відсутності працівника на роботі, керівник підприємства повідомляється доповідною запискою одного з працівників.
У доповідній записці має бути вказано про те, що працівник відсутній на робочому місці та на підприємстві.
Доповідна записка подається керівнику безпосередньо в день нез`явлення працівника на роботі.
Відсутність працівника на роботі може бути також зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі.
Законодавство не встановлює вимог до форми акту, тому він подається у довільній, простій письмовій формі та підписується не менше ніж двома працівниками. В акті має бути зафіксовано відсутність працівника на робочому місці та на підприємстві.
Аналогічно із доповідною запискою, акт необхідно оформити безпосередньо в день нез`явлення працівника на роботі.
Кожне підприємство зобов`язано вести табель обліку робочого часу. В табелі позначаються як відпрацьовані дні, так і неявки.
Форма табелю обліку робочого часу (типова форма № П-5) затверджена Наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 № 489.
В табелі має бути зафіксовано відсутність працівника на робочому місці.
Табель обліку робочого часу заповнюється щоденно. Відмітку про відсутність працівника на роботі необхідно проставити в день його нез`явлення на роботі, а в подальшому проставляти кожного робочого дня, коли він не з`являється на роботі.
Отримання доповідної записки є підставою для проведення службового розслідування. Під час службового розслідування мають бути вжиті заходи для з`ясування причин відсутності працівника на роботі (телефонні дзвінки, надсилання листів працівнику, отримання від працівника письмових пояснень тощо).
У наказі має бути викладено доручення про проведення службового розслідування та з`ясування причин відсутності працівника на роботі, призначено виконавців та визначено строки проведення службового розслідування.
Наказ видається керівником підприємства в день отримання доповідної записки.
Вимога про надання працівником письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі оформлюється, зазвичай, розпорядженням або наказом керівника підприємства.
Працівника необхідно ознайомити з таким розпорядженням (наказом) під особистий підпис. У разі і подальшого нез`явлення працівника на роботу - дане розпорядження (наказ) слід надіслати на адресу реєстрації його місця проживання, а також на адресу його фактичного проживання (якщо воно відомо та відрізняється від адреси реєстрації). Надсилати рекомендується цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
У розпорядженні (наказі) має бути викладена вимога до працівника про надання письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі, а також, за наявності, документів, які підтверджуються поважність таких причин. У розпорядженні (наказі) необхідно визначити строки для надання пояснень та документів.
За результатами службового розслідування складається акт, у якому відображаються результати вжитих заходів для з`ясування причин відсутності працівника на роботі.
В акті мають бути викладені конкретні причини відсутності працівника на роботі або вказано про те, що з`ясувати причини не вдалось.
Акт за результатами службового розслідування складається наступного робочого дня після спливу строку, наданого працівникові для надання письмових пояснень та документів щодо причин відсутності на роботі.
Відповідно до ч. 1ст. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під яким розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно дост. 149 КЗпП Українидо застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Суд вважає,що наказпро накладенняна позивачкудисциплінарного стягненняне відповідаєвимогам трудовогозаконодавства,зокрема вньому незазначено,в якігодини 30.12.2020мало місцепорушення неютрудових обов`язків:самовільне залишенняробочого місцята відсутністьна робочомумісці безповідомлення керівництвалікарні (часзалишення робочогомісця,час поверненняна робочемісце).Так,табель облікуроботи загрудень 2020не міститьвідомостей провідсутність позивачкина робочомумісці.Будь-якідоповідні записки,акти провідсутність ОСОБА_1 на робочомумісці 30.12.2020не складались,і немогли складатись,як повідомилав судовомузасіданні представниквідповідача,оскільки позивачказнаходилась нароботі до19:30год.,її бачилипротягом всьогоробочого дня.Про відсутністьпозивачки 30.12.2020на робочомумісці відповідачдійшов висновкувнаслідок того,що 08.01.2021 ОСОБА_1 подала довідділу кадрівлисток непрацездатностіСерія АДШ№565420,відкритий 30.12.2020.На думкувідповідача,сам фактвідкриття листканепрацездатності 30.12.2020свідчить проте,що позивачкавідлучалась зробочого місцяв годиниприйому сімейноголікаря,і проце вонане повідомилакерівництво лікарні,а листокнепрацездатності відкритийнезаконно.30.12.2020позивачка неповідомила відповідачапро відкриттялікарняного листа,30.12.-31.12.2020,перебуваючи нароботі.При цьому судне приймаєдо увагидоводи представникавідповідача,що часвідсутності ОСОБА_1 на робочомумісці незазначено внаказі,оскільки останняне повідомилаобставини відкриттялиста непрацездатності,адже відповіднодо п.3.10її посадовоїінструкції,вона маєправо назахист персональнихданих. Також особа має право не розголошувати відомості про стан свого здоров`я.
Таким чином, відповідачем достеменно не з`ясовані ообставини самовільного залишення позивачкою робочого місця та відсутності на робочому місці без повідомлення керівництва лікарні, а його доводи грунтуються на припущенях.
Також, на думку суду, матеріали справи не містять даних про вчинення ОСОБА_1 винного проступку, який спричинив негативні наслідки, наявності умислу на порушення трудової дисципліни.
Так,з пояснень ОСОБА_1 від 28.01.2021,01,02.2021вбачається,що з30.12.2020по 08.01.2021вона перебувалана лікарняному.Про будь-які негативні наслідки, які були б пов`язані з відсутністю позивачки на роботі 30 грудня 2020 року, відповідачем не зазначалось.
Чинним трудовимзаконодавством Українине передбаченочітко визначеноїформи повідомленнята обмеженогочасу дляповідомлення працівникомроботодавця пронепрацездатність.Це маєвідбуватись урозумний строкта спосіб,зручний дляобох сторін. До закриття лікарняного листа працівник не має змоги надати його адміністрації підприємства.
Вичерпного перелікуповажних причинвідсутності нароботі утрудовому законодавстві України також не існує, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин.
Відповідно до сталої судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я.
Крім того, суд дійшов висновку, що дисциплінарне стягнення накладено поза межами місячного строку, який визначений ч. 1ст. 148 КЗпП України.
Згідно з правовим висновком, викладениму постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі за № 718/801/17,нормаст. 148 КЗпП Українипередбачає обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення саме проступку як такого. Тобто під виявленням проступку розуміється не лише виявлення факту (певного діяння), а й встановлення працівника, який учинив ці діяння, протиправність цих діянь, вину працівника, наявність шкідливих наслідків, причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.
Судом встановлено, що днем виявлення проступку є 08.01.2021, у зв`язку з чим, в разі встановлення вини позивачки, дисциплінарне стягнення належало застосувати власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку у діях ОСОБА_1 , але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, тобто до 08.02.2021 року включно, що передбаченост. 148 КЗпП України. Однак,дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосовано до позивачки на підставі наказу відповідача лише 22.02.2021 року, що є порушенням строків притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивачка в цій період не працювала у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебувала у відпустці.
Суд також вважає безпідставними твердження відповідача про відсутність предмету спору, у зв`язку з тим, що догана знята, а тому провадження у справі підлягає закриттю, оскільки дострокове зняття догани не свідчить про те, що така була оголошена правомірно.
Вважаючи свої трудові права порушеними, позивачка звернулася до суду за їх захистом, а суд, в свою чергу, зобов`язаний захистити таке право в разі його порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КЗпП України якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.
Наказом №496-Л від 29.09.2021 достроково знято дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани завідувачу центром нефрології та діалізу ОСОБА_1 , винесену наказом КНП "МОКЛ" МОР №149-Л від 22.02.2021, у зв`язку з недопущенням нею нових порушень трудової дисципліни та сумлінним виконанням своїх посадових обов`язків за посадовою інструкцією від 13.11.2020р.
Верховний Суд у справі №522/8782/16-ц роз`яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову.
Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Таким чином, дострокове зняття догани не свідчить про відсутність спору між сторонами, зокрема коли позивач впевнений, що догана йому оголошена безпідставно.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а наказ Комунального некомерційного підприємства "Миколаївська обласна клінічна лікарня" Миколаївської обласної ради від 22.02.2021 №149-Л "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності завідуючої центру нефрології та діалізу ОСОБА_1 " - скасуванню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства "Миколаївська обласна клінічна лікарня" Миколаївської обласної ради від 22.02.2021 №149-Л "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності завідуючої центру нефрології та діалізу ОСОБА_1 ".
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.12.2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради, місцезнаходження: 54058, м. Миколаїв, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 01998383.
Суддя Т.А. Карташева
