Єдиний унікальний № 946/9955/21

Провадження № 1-кп/946/649/21

ВИРОК

Іменем України

22 грудня 2021 року місто Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

розглянувши в залі суду в місті Ізмаїл Одеської області у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12021162150000920, за обвинуваченням, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Ізмаїла Одеської області, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, не працює, не одружений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.263КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , знаходячись в м. Ізмаїлі Одеської області, всупереч передбаченому законом порядку, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті таких своїх дій, без передбаченого законом дозволу, порушуючи Положення про дозвільну систему, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, постанову Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17.06.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи, аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21.08.1998, у невстановленої у ході проведення досудового розслідування особи у вересні 2021 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, придбав вибухові пристрої, а саме два корпуси гранати Ф-1 та два запала УЗРГМ, які пізніше без передбаченого законом дозволу, зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збуту.

30.09.2021 близько 11 години, ОСОБА_4 з метою збуту двох корпусів ручних осколкових гранат Ф-1 та двох уніфікованих запалів ручних гранат модернізованими УЗРГМ, які у сукупності є двома ручними осколковими гранатами Ф-1 та які відносяться до категорії вибухових пристроїв, виніс з будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на проїжджу частину вул. Короленка м. Ізмаїл Одеської області вищевказані вибухові пристрої, де зустрівся з ОСОБА_6 , з яким попередньо домовився про збут останньому вибухових пристроїв за грошову винагороду у сумі 3200 гривень, де разом з ОСОБА_6 сіли у припаркований біля вищевказаного будинку в автомобіль марки «БМВ 730» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 .

Далі, ОСОБА_4 знаходячись у автомобілі марки «БМВ 730» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті таких своїх дій, з метою збуту вибухових пристроїв, передав два корпуси ручних осколкових гранат Ф-1 та два уніфікованих запала ручних гранат модернізованими УЗРГМ ОСОБА_6 , отримавши від останнього обумовлену грошову винагороду у сумі 3200 гривень за вказані вибухові пристрої, у результаті чого, ОСОБА_4 своїми діями незаконно носив, зберігав, придбав та збув вибухові пристрої без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим у вчиненні зазначеного злочину, щиро розкаявся в його вчиненні.

24 листопада 2021 року між прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_4 з іншого, за участю захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України, та разом з обвинувальним актом направлена до суду.

За умовами вказаної угоди від 24 листопада 2021 року прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обов`язків обвинуваченого щодо беззастережного визнання висунутого обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки зі звільненням на підставі ст.75, КК України від відбування покарання з випробуванням. В угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст.473 КПК України, а також наслідки її невиконання.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 суд також погоджується з кваліфікацією його дій за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК, який згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, санкцією ч. 1 ст. 263 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженої ним та прокурором міри та виду покарання. Характер взятих обвинуваченим ОСОБА_4 на себе за угодою зобов`язань свідчить про можливість їх виконання.

В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, інтересам суспільства, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. При цьому суд враховує те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся в його вчиненні, активно сприяв його розкриттю, а також те, що у нього відсутні обставини, що обтяжують його покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Суд також вважає за необхідне в силу ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в розмірі 2745 гривень 92 копійки.

Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 369 371, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 листопада 2021 року, укладену між прокурором, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншого.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.

На підставі ч. 1 п.п. 1-2 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межи України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний західдо набраннязаконної силивироку відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в сумі 2745 (дві тисячі сімсот сорок п`ять) гривень 92 (сімдесят дві) копійки.

Арешт на речові докази, який накладений згідно ухвал слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду від 04 жовтня 2021 року скасувати.

Речові докази:

- два корпуси гранати Ф-1 та два запали УЗРГМ, які 30.09.2021 добровільно надав ОСОБА_7 - конфіскувати як знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

- грошові кошти на суму 3200 гривень, а саме: п`ятсот (500) гривень, серія АВ номер 6857035; п`ятсот (500) гривень, серія ХЖ номер 0945071; п`ятсот (500) гривень, серія АД номер 0817547; п`ятсот (500) гривень, серія БГ номер 2729118; п`ятсот (500) гривень, серія БА номер 5218103; п`ятсот (500) гривень, серія ГА номер 2055309; двісті (200) гривень, серія УС номер 2485893 повернути за належністю ГУНП в Одеській області.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копіювироку негайно після йогопроголошення.

Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1