ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2021 р. Справа№ 910/12159/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 14.12.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної митної служби України

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 03.06.2021 (повний текст складено 28.08.2021)

у справі № 910/12159/20 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал"

до 1. Міністерства фінансів України

2. Державної митної служби України

про визнання незаконним та скасування наказу в частині

та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства фінансів України та Державної митної служби України про:

- визнання незаконним та скасування наказу Міністерства фінансів України №448 від 22.07.2020 в частині пункту 7 Змін до Класифікатора Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів, яким після позиції "UA305260" доповнено новою позицією "UA305270" такого змісту: "UA305270", Сектор митного поста "Хуст", Sector, Customs Post "Khust", Закарпатська область, м. Тячів, 90500, вул. Армійська 147;

- зобов`язання Міністерство фінансів України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом вчинення дій у вигляді вжиття комплексу заходів, спрямованих на відновлення функціонування митного посту "Тячів" на території ТОВ "Термінал" за адресою: Закарпатська область, м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, з визначенням цьому структурному підрозділу відповідного коду;

- зобов`язання Державну митну службу України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом вчинення дій у вигляді вжиття комплексу заходів, спрямованих на відновлення функціонування місця доставки (прибуття) митних вантажів на території ТОВ "Термінал" (код ЄДРПОУ: 31538866) за адресою: Закарпатська обл., Тячівський р-н., м. Тячів, вул. Пролетарська (Залізнична), 2, з присвоєнням відповідного коду, який буде внесено до Переліку місць доставки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається той факт, що дії Міністерства фінансів України щодо непоновлення незаконно ліквідованого, за твердженням позивача, митного поста "Тячів" та одночасне створення оспорюваним наказом № 448 від 22.07.2020 іншого структурного підрозділу Закарпатської митниці Держмитслужби в межах м.Тячів спрямовані на надання пільг одному суб`єкту за рахунок відновлення митного поста "Тячів", який розміщувався на території позивача за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, отже порушують права позивача на першочергове відновлення функціонування митного поста "Тячів" по відношенню до іншого структурного підрозділу Закарпатської митниці Держмитслужби, в зв`язку з чим пункт 7 наказу Міністерства фінансів України № 448 від 22.07.2020 підлягає визнанню незаконним та скасуванню в судовому порядку.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 у справі №910/12159/20 позовні вимоги задоволено повністю:

визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства фінансів України №448 від 22.07.2020 року в частині пункту 7 Змін до Класифікатора Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів, яким після позиції "UA305260" доповнено нову позицію "UА305270" такого змісту: "UA305270", Сектор митного поста "Хуст", Sector, Customs Post "Khust": Закарпатська, м. Тячів, 90500, вул. Армійська 147;

зобов`язано Міністерство фінансів України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом вчинення дій у вигляді вжиття комплексу заходів, спрямованих на відновлення функціонування митного посту "Тячів" на території ТОВ "Термінал" (код ЄДРПОУ 31538866) за адресою: Закарпатська область, м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, а саме з визначення цьому структурному підрозділу відповідного коду;

зобов`язано Державну митну службу України відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом вчинення дій у вигляді вжиття комплексу заходів, спрямованих на відновлення функціонування місця доставки (прибуття) митних вантажів на території ТОВ "Термінал" (код ЄДРПОУ 31538866) за адресою: Закарпатська область, Тячівський р-н, м. Тячів, Пролетарська (Залізнична), 2, а саме з присвоєння відповідного коду, який буде внесено до Переліку місць доставки;

присуджено до стягнення з Міністерства фінансів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" 3 153, 00 грн. витрат по сплаті судового збору;

присуджено до стягнення з Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" 3 153, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна митна служба України звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким закрити провадження у справі, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції було допущено порушення правил предметної юрисдикції господарських судів.

Так, скаржник зазначає, що оскаржуваний позивачем наказ від 22.07.2020 № 448 виданий Мінфіном під час здійснення ним владних управлінських функцій та відповідно до наданих йому законом повноважень - затвердження нормативно-технічного документа, який використовується для оформлення митних декларацій та виконання інших митних формальностей, визначених Митним кодексом України, та є обов`язковим для органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян. Враховуючи зміст спірних правовідносин, підставу їх виникнення та предмет позову, зважаючи на наявність у Мінфіну та Держмитслужби у спірних правовідносинах ознак суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, між сторонами виник публічно-правовий спір, розгляд якого відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство фінансів України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, розглянути питання щодо закриття провадження у справі у зв`язку з порушенням юрисдикції господарських судів, відмовити у задоволенні позову ТОВ «Термінал» у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача-1 мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, при неправильному та неповному дослідженні судом першої інстанції доказів та з порушенням правил юрисдикції господарських судів.

Відповідач-1, поміж іншого, також зазначає, що враховуючи зміст спірних правовідносин, підставу їх виникнення та предмет позову, зважаючи на наявність у Мінфіну та Держмитслужби у спірних правовідносинах статусу суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, між сторонами виник публічно-правовий спір, розгляд якого відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Державна митна служба України у поданому через канцелярію суду відзиві підтримує доводи та вимоги апеляційної скарги Міністерства фінансів України, просить її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, провадження у справі закрити.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзивів на апеляційні скарги, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

Представник позивача в судове засідання 14.12.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що наявними у матеріалах справи доказами (роздруківка з офіційного веб-сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення за трек-номером 0411635998458).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що ухвалою суду від 09.12.2021 було відмовлено ТОВ «Термінал» у задоволенні заяви про участь в судовому засіданні 14.12.2021 о 12:00 год. у справі № 910/12159/20 в режимі відеоконференції, оскільки призначений для відеоконференцзв`язку зал № 13 (зал ВКЗ), в якому на 14.12.2021 з 12:00 год. до 13:00 вже призначено проведення відеоконференції в іншій судовій справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Держаної митної служби України № 721 від 15.11.1999 до переліку місць прибуття автотранспорту включено місце прибуття СТЗ ТОВ «Термінал» за адресою: м. Тячів, вул. Пролетарська, буд. 2, митний орган - Закарпатська митниця, специфікація 30200-01.

17.05.2011 наказом Державної митної служби України № 395 затверджено класифікатори місць прибуття, за яким затверджено класифікатор 305-003-100, м. Тячів, вул. Пролетарська, буд. 2, ЗМК ТОВ «Термінал», Чопська митниця.

Починаючи з 01.06.2012 території ТОВ «Термінал» за адресою: Закарпатська обл., м. Гпів, вул. Пролетарська, 2, присвоєно код місця прибуття « 305-002-1-1».

01.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал» (підприємство за договором) та Чопською митницею (митниця за договором) укладено договір про співробітництво № 251 (далі - договір), предметом якого є взаємне співробітництво сторін в межах митного законодавства щодо створення належних умов, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення суб`єктів ЗЕД та громадян підрозділами митниці, для чого ТОВ «Термінал» безоплатно надає митниці у тимчасове користування службові та побутові приміщення, які утримує за власний рахунок, а також обладнання, засоби та канали зв`язку, які розташовані на території ТОВ «Термінал» за адресою: м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, що знаходиться у колективній власності ТОВ «Термінал» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.01.2003 № 118 загальною площею 107,16 кв.м з відведенням асфальтової площадки та критого навісу з платформами загальною площею 800 кв.м (п. 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору митниця використовує надані приміщення, визначені згідно з додатком 1, та майно згідно з актом приймання - передавання майна, що є невід`ємною частиною цього договору для забезпечення організації робочих місць структурних підрозділів митниці та здійснення в повному обсязі функцій митного контролю та оформлення майна, товарів та транспортних засобів комерційного призначення громадян та суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно положень п.п. 5.1, 5.3 договору вказаний договір набирає чинності з 01.06.2012 і укладається строком на три роки. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору протягом останнього місяця до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були визначені цим договором.

Вказаний договір підписаний представниками митниці та підприємства та засвідчено печатками сторін.

Окрім цього додатком № 1 до договору сторонами договору погоджено план-схему меж постійної зони митного контролю на території ТОВ «Термінал».

На виконання умов Договору сторонами також складено і підписано акт приймання-передачі майна, за яким ТОВ «Термінал» передав, а Чопська митниця прийняла у безоплатне користування приміщення (чотири кімнати) площею 107,16 кв.м, пенали, стелажі, конвектори, люстри та інші предмети для організації робочих місць та здійснення митного контролю.

16 лютого 2016 року Державною фіскальною службою України прийнято наказ «Про ліквідацію, створення та зміну назв окремих митних постів митниць ДФС» № 138, у пункті 1 якого відповідно до статті 547 Митного кодексу України з метою оптимізації структур Закарпатської та Сумської митниць ДФС наказала ліквідувати такі митні пости: «Малий Березний», «Тячів» та «Батєве» Закарпатської митниці ДФС, «Конотоп», «Хутір - Михайлівський», «Суми - центральний», «Тростянець», «Ромни» Сумської митниці ДФС.

Закарпатською митницею Державної фіскальної служби України 01 березня 2016 року прийнято наказ «Про введення в дію змін до структури Закарпатської митниці ДФС» № 131, яким на виконання наказів Державної фіскальної служби України «Про внесення змін до наказу ДФС від 11.01.2016 № 17» від 10 лютого 2016 року № 124, «Про ліквідацію, створення та зміну назв окремих митних постів митниць ДФС» від 16 лютого 2016 року № 138 та на підставі затверджених Головою Державної фіскальної служби України 16 лютого 2016 року Переліку змін № 1 та 26 лютого 2016 року Переліку змін № 2 до організаційної структури Закарпатської митниці ДФС наказала ввести в дію перелік змін № 1 і № 2 до структури Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України. Відповідно до Переліку змін № 2 до організації структури Закарпатської митниці ДФС був виведений зі структури останньої митний пост «Тячів» (сектор митного оформлення «Хуст»).

Наказом Державної фіскальної служби України від 15 березня 2016 року «Про внесення змін до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи» № 221, яким внесено зміни до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи (далі - Класифікатор), затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 23 лютого 2016 року № 154. Також викладено у новій редакції пункт 9 розділу 1 Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 23 лютого 2016 року № 154, зокрема, без зазначення в переліку структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС з визначенням їх коду митного поста «Тячів» і сектора митного оформлення «Хуст».

Позивач зазначає, що фактично було ліквідовано такий структурний підрозділ як «митний пост «Тячів», який з 2001 року знаходився на території ТОВ «Термінал» за адресою: Закарпатська область, м. Тячів, вул. Пролетарська, 2. Водночас, як вказує позивач, було введено в дію структурний підрозділ «сектор митного оформлення «Великий Бичків».

Звертаючись з позовом до суду, ТОВ «Термінал» вказує, що наведене в сукупності та подальша ліквідація місця доставки (прибуття) митних вантажів ТОВ «Термінал», у якому знаходився структурний підрозділ, спричинило припинення господарської діяльності позивача з приводу надання таких послуг.

Як встановлено судом, у березні 2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал -2004» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, правонаступником якої є Державна митна служба України, Закарпатської митниці ДФС України, правонаступником якої є Закарпатська митниця Держмитслужби, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просили:

- визнати протиправним і скасувати наказ Державної фіскальної служби України №138 від 16.02.2016 «Про ліквідацію, створення та зміну назв окремих митних постів митниць ДФС» в частині, що стосується ліквідації митного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст»;

- визнати протиправним і скасувати наказ Закарпатської митниці ДФС України від 01.03.2016 №131 «Про введення в дію змін до структури Закарпатської митниці ДФС» в частині, що стосується ліквідації митного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст»;

- визнати протиправним наказ Державної фіскальної служби України №221 від 15.03.2016 «Про внесення змін до класифікатора ДФС, Митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи» в частині викладення у новій редакції п. 9 розділу 1 даного Класифікатора, без зазначення в переліку структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС з визначенням їх коду митного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст»;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України внести зміни до Класифікатора ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, включивши в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС митний пост «Тячів» та сектор митного оформлення «Хуст» з визначенням їх відповідного коду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2016 року у справі №826/3694/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2016 року, клопотання позивачів про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено повністю, вжито заходи забезпечення адміністративного позову: зупинено дію наказу Державної фіскальної служби України «Про ліквідацію, створення та зміну назв окремих митних постів митниць ДФС» в частині, що стосується митного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст»; зупинено дію наказу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України "Про введення в дію змін до структури Закарпатської митниці ДФС» в частині, що стосується митного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст» від 01 березня 2016 року № 131.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2016 року у справі №826/3694/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року та постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2020, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним і скасовано наказ Державної фіскальної служби України «Про ліквідацію, створення та зміну назв окремих митних постів митниць ДФС» від 16 лютого 2016 року №138 в частині, що стосується ліквідації митного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст»;

- визнано протиправним і скасував наказ Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України «Про введення в дію змін до структури Закарпатської митниці ДФС» від 01 березня 2016 року № 131 в частині, що стосується митного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст»;

- визнано протиправним наказ Державної фіскальної служби України «Про внесення змін до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи» від 15 березня 2016 року № 221 в частині викладення в новій редакції пункту 9 розділу 1 Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 23 лютого 2016 року № 154, без зазначення в переліку структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС з визначенням їх коду митного поста «Тячів» та сектора митного оформлення «Хуст»;

- зобов`язано Державну фіскальну службу України внести зміни до Класифікатора ДФС, митниць ДФС, їх структурних підрозділів, спеціалізованих департаментів і органів ДФС з питань державної митної справи, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 23 лютого 2016 року № 154, включивши в перелік структурних підрозділів Закарпатської митниці ДФС митний пост «Тячів» і сектор митного оформлення «Хуст» з визначенням їх відповідного коду.

Окрім цього, у липні 2020 року ТОВ "Термінал" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Закарпатської митниці про визнання дій митниці щодо ліквідації митного поста "Тячів" антиконкурентними та такими, що призвели до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на ринку послуг місця доставки (прибуття) митних вантажів на території Закарпатської області та зобов`язання Закарпатську митницю Держмитслужби відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом вчинення дій у вигляді вжиття комплексу заходів, спрямованих на відновлення функціонування митного посту "Тячів" з визначенням цьому структурному підрозділу відповідного коду та, як наслідок, відновлення функціонування місця доставки (прибуття) митних вантажів на території ТОВ "Термінал" за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Пролетарська (Залізнична), 2, з присвоєнням відповідного коду, який буде внесено до Переліку місць доставки. Крім того, позивач просив відновити становище на ринку послуг місця доставки (прибуття) митних вантажів у межах Закарпатської області, яке існувало до порушення прав позивача, ліквідувавши митний пост "Хуст" шляхом скасування актів, які стали підставою для введення останнього в Класифікатор ДФС, митниць ДФС та їх структурних підрозділів, який затверджений наказом ДФС України від 19.01.2017 №26.

В межах розгляду вказаної вище справи ухвалою Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/477/20 від 15.07.2020 (з урахуванням ухвали Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 про виправлення описки), залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2020: заяву ТОВ «Термінал» про забезпечення позову задоволено частково; заборонено Закарпатській митниці Держмитслужби або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, за наслідками яких за адресою: Закарпатська область, Тячівський р-н, м. Тячів, вул. Армійська, 147, буде розміщено структурний підрозділ (митний пост, сектор митного оформлення тощо) Закарпатської митниці Держмитслужби, а також будь-яких дій, пов`язаних зі створенням за цією адресою місця доставки митних вантажів (включаючи дії, пов`язані з внесенням відомостей до Переліку місць доставки) до вирішення спору в цій справі; в іншій частині заяви відмовлено.

У той же час, наказом Міністерства фінансів України № 448 від 22.07.2020 затверджено зміни до Класифікатора Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів, згідно п. 7 якого вирішено після позиції «UA305260» доповнити новою позицією «UA305270» такого змісту:

UA 305270 Сектор митного поста «Хуст»Sector, Customs Post «Khust»Закарпатськам. Тячів90500вул. Армійська, 147Вказаний наказ набирає чинності через 10 днів з дня його оприлюднення на офіційному веб-сайті Державної митної служби України.

Постановою Верховного Суду у справі № 907/477/20 скасовано ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020.

В обґрунтування позовних вимог, ТОВ «Термінал» посилається на те, що ухвала суду про забезпечення позову була скасована постановою Верховного Суду лише 26.10.2020, тобто вже після прийняття оскаржуваного наказу. Отже, станом на день прийняття оскаржуваного наказу відповідача-1 № 448 від 22.07.2020 діяла заборона на вчинення будь-яких дій зі створення місця доставки митних вантажів за адресою: Закарпатська область, Тячівський р-н, м. Тячів, вул. Армійська, 147, в тому числі із внесенням відомостей до місць доставки.

Разом з тим, відповідачем-1 наказом № 448 від 22.07.2020 фактично створено новий структурний підрозділ Закарпатської митниці на території ТОВ «Турбо Плюс Авто» за адресою: Закарпатська область, Тячівський р-н, м. Тячів, вул. Армійська, 147.

Позивач вважає, що право ТОВ «Термінал» на розміщення структурного підрозділу Закарпатської митниці Держмитслужби (митного поста «Тячів») в межах належної йому території за адресою: Закарпатська область, м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, є пріоритетним (першочерговим) по відношенню до будь-яких інших структурних підрозділів Закарпатської митниці Держмитслужби, які створюватимуться та розміщуватимуться у м. тячів, Закарпатської області. Першочерговість (пріоритетність) такого права полягає у тому, що розміщення будь-якого нового структурного підрозділу Закарпатської митниці Держмитслужби у м. Тячів, Закарпатської області повинно відбуватись не за рахунок штатної чисельності структурного підрозділу, який має бут розміщений на території ТОВ «Термінал» за адресою: Закарпатська область, м. Тячів, вул. Пролетарська, 2.

Тобто, позивач вважає, що розміщення структурного підрозділу Закарпатської митниці Держмитслужби у м. Тячів, Закарпатської області на території ТОВ «Термінал» за адресою: Закарпатська область, м. Тячів, вул. Пролетарська, 2, має відбуватись у першу чергу, а лише після цього розміщення решти структурних підрозділів.

Відтак, прийняття Міністерством фінансів України наказу № 448 від 22.07.2020 порушує права ТВО «Термінал» на здійснення підприємницької діяльності. Крім того, позивач також звертає увагу, що оскаржуваний наказ прийнятий під час дії прямої заборони на вчинення таких дій, яка встановлювалась ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.07.2020 у справі №907/477/20, що свідчить про незаконність наказу в частині пункту 7.

Оскільки, як зазначає позивач, за наявності договору №251 від 01.06.2012, факту порушення прав ТОВ «Термінал», які встановлені у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2016 та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2016 у справі 3826/3694/16, як Міністерство фінансів України, так і Державна митна служба України зобов`язані утримуватись від дій, які порушують права іншої особи - ТОВ «Термінал», а тому повинні відновити порушені права позивача відповідно до статті 222 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 у справі №910/12159/20 позовні вимоги задоволено повністю.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників відповідачів, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що спір у даній справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Так, статтею 1 та частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України, за змістом пунктів 1,6, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Тобто, в порядку господарського судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Спір є приватноправовим і підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб`єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним, Господарським кодексами України, іншими актами цивільного і господарського законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідач-1 - Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства.

Відповідач-2 - Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Отже, відповідачі є суб`єктами владних повноважень, які здійснюють публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства.

Законодавцем встановлено створення Держмитслужбою митних постів у складі митниці як структурних підрозділів, у міру необхідності (забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, у зоні своєї діяльності), у межах граничної чисельності працівників митниці і коштів, передбачених на її утримання (стаття 547 Митного кодексу України).

Між тим, митниця призначення (Закарпатська митниця Держмитслужби) при потребі та з урахуванням пункту 1 наказу Мінфіну від 30.05.2012 № 646 «Про місця доставки товарів транспортними засобами», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.06.2012 за № 1052/21364, визначає місце доставки та звертається до Держмитслужби із відповідним поданням про внесення змін до Переліку місць доставки (стаття 200 Митного кодексу України, підпункт 13 пункту 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, пункт 1 наказу Мінфіну від 30.05.2012 № 646).

У свою чергу,відповідно до частин 1, 2, 3 статті 454 Митного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, затверджує нормативно-технічні документи, які використовуються для оформлення митних декларацій та виконання інших митних формальностей, визначених цим Кодексом, - відомчі класифікатори інформації з питань митної справи - та встановлює порядок їх ведення.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, здійснює впровадження класифікаторів, зазначених у частині першій цієї статті.

Класифікатори, зазначені у частині першій цієї статті, використовуються виключно для цілей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 1, 3 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що, зокрема, забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства.

Основним завданнями Мінфіну, зокрема, є забезпечення формування та реалізації єдиної державної податкової і митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства.

Мінфін відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, здійснює нормативно-правове регулювання у фінансовій, бюджетній, податковій, митній сферах, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства.

Відповідно до пункту 8 Положення про Міністерство фінансів України, Мінфін у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції України та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Мінфіну, видані у межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Пунктами 2, 5, 6 Порядку ведення відомчих класифікаторів інформації з питань митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, затвердженого наказом Мінфіну від 29.05.2012 № 623 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 989/21301, визначено, що відомчі класифікатори не містять правових норм та впроваджуються з метою виконання Митного кодексу України та інших законодавчих актів для кодування інформації, яка використовується в процесі здійснення митних процедур, ведення митної статистики, електронного декларування та системи управління ризиками.

Затвердження відомчих класифікаторів, внесення до них змін і доповнень, а також затвердження у разі потреби методичних рекомендацій щодо їх застосування здійснюються Міністерством фінансів України.

Впровадження відомчих класифікаторів здійснюється шляхом інформування державних органів, суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та розробників програмного забезпечення про зміни і доповнення, внесені до відомчих класифікаторів, не пізніше ніж за 10 днів до набрання ними чинності, а також внесення не пізніше дня, що передує дню набрання ними чинності, відповідних змін у програмне забезпечення єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України.

Згідно з пунктом 1 наказу Мінфіну від 22.07.2020 № 448 «Про затвердження Змін до Класифікатора Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів» затверджено Зміни до Класифікатора Державної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2019 року № 495 (зі змінами), що додаються.

Враховуючи наведене, оскаржуваний позивачем наказ від 22.07.2020 № 448 виданий Міністерством фінансів України під час здійснення ним владних управлінських функцій та відповідно до наданих йому законом повноважень - затвердження нормативно-технічного документа, який використовується для оформлення митних декларацій та виконання інших митних формальностей, визначених Митним кодексом України, та є обов`язковим для органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян.

Оскаржуваний позивачем пункт 7 Змін до Класифікатора наказу № 448 передбачає доповнення Класифікатора Держаної митної служби України, її територіальних органів та їх структурних підрозділів новою позицією «ЦА305270» такого змісту: