ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року справа №233/4227/21

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2021 року (повне судове рішення складено 06 жовтня 2021 року в м. Костянтинівка) у справі № 233/4227/21 (головуючий І інстанції Наумик О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора лейтенанта поліції 1-ого батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Дудінова Ігоря Олеговича про скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом адміністративної юрисдикції, в якому просив скасувати постанову серії ЕАО №4733486 від 06.09.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАП, пославшись на таке:

06 вересня 2021 о 6 годині 30 хвилині інспектором патрульної поліції 1-ї роти 1-го батальйону лейтенантом поліції Дудіновим Ігорем Олеговичем було винесено постанову ЕАО № 4733486 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАПта накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн. Відповідно до змісту постанови, він керував транспортним засобом, який перевозив вантаж, що був закріплений неналежним чином та мав нарощені борти, чим порушив п.п 23.3, чим порушив п.22ПДР- порушення правил перевезення вантажів - ч.1ст.122 КУпАП. Він до постанови додав письмові пояснення, які лейтенант поліції ОСОБА_2 не прийняв. Постанову він підписав, а коли ще раз особисто перевірив пункт 5 цієї постанови, то був не згоден з обставинами правопорушення, а саме з п.п.23.3. пункт 23.3 - жорстке зчеплення повинно забезпечувати відстань між транспортними засобами не більш як 4 м, гнучке - в межах 4-6 м. Гнучке зчеплення через кожний метр позначається сигнальними щитками або прапорцями згідно з вимогами пункту 30.5 цих Правил (за винятком використання гнучкого зчеплення з покриттям із світлоповертального матеріалу). Автомобіль, яким він керував, нікого не буксирував. На його зауваження щодо допущення лейтенантом поліції Дудіновим І.О. помилки у постанові ЕАО № 4733486, той виписав іншу постанову з таким же номером і за таким же часом. Відповідно до змісту другої постанови, він керував транспортним засобом, який перевозив вантаж, що був закріплений неналежним чином та мав нарощені борти, чим порушив п.п 22.2 пункт 22 ПДР- порушення правил перевезення вантажів - ч.1 ст.122 КУпАП.

Він особисто був присутній на місці завантаження, контролював та перевірив розташування і закріплення вантажу. Згідно з пунктом 22.2 ПДР - водій перед початком руху зобов`язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху. В закріпленні та розташуванні вантажу він був впевнений, так як навчався в Об`єднаним учбовому комбінаті «Укрважспецстрой» у 1982 році на машиніста крана автомобільного і працював по спеціальності з 01.06.1982 по 13.02.2003.

На його неоднократні прохання показати та довести, що вантаж не був закріплений неналежним чином, лейтенант поліції ОСОБА_2 відмовився.

Вантаж він перевозив з Дружківки Донецької обл. у м. Каменське Дніпропетровської обл. і вже проїхав 240 км, по маршруту транспортування зауважень у інших співробітників поліції не було.

Згідно з п.32 ч.1ст.35 Закону України «Про національну поліцію»поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Вважає, що зупинка його ОСОБА_2 була не правомірна і не обґрунтована, своїми діями він хотів отримати від водія хабар, на що той не погодився.

Оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню за таких підстав:

Інспектор Дудінов І. О. зупинив його 06.09.2021 о 6.10 годині за адресою м. Дніпро, вулиця Лазарева,9 та звинуватив його в тому, що він керує автомобілем з неналежно закріпленим вантажем та мав нарощені борти. 06.09.21 о 06.30 хвилин за тією ж адресою м. Дніпро, вул. Лазарева 9, інспектор Дудінов І.О. виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч.2ст.258 КУпАПпротокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу.

Відповідно дост.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно дост.276 КУпАПсправа про адміністративне правопорушеннярозглядається за місцем його вчинення.

Разом з тим, словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» не є тотожними та мають різне цільове спрямування. Так, відповідно доРішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5- рп\2015 - «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв`язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема,словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».

Ч.3ст.258 КУпАПпередбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Ч.3ст.258 КУпАПвказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимогст.283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

Разом з тим, ст.276 вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто - за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Проте, інспектор Дудінов І.О. положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, чим суттєво порушив його права.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугам» перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особі справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне і сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративні відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.

Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор Дудінов І.О. не дав йому можливості скористатися своїми правами, передбаченимист.268 КУпАПу повному обсязі. Крім того, інспектор Дудінов І.О. проігнорував вимоги ч.2ст.33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимогст.245КУпАПщодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Відповідно дост.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно дост.279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Разом з тим, після висловлення звинувачень, інспектор Дудінов І. О. виніс постанову. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи, пояснення у письмовій формі не прийняв, заяву о перенесенні розгляду справи відмовився прийняти. Вважає, що своїми діями ОСОБА_2 грубо порушив вимоги ст.ст.278,279 КУпАП, оскільки:

незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справі;

позбавив його, позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченимист.268 КУпАП;

порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок, встановлений ст.ст.278,279 КУпАП.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2021 року позов задоволено.

Постанову «про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі» серії ЕАО № 4733486, винесену 06.09.2021 інспектором лейтенантом поліції 1-ого батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Дудіновим Ігорем Олеговичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАПу виді штрафу у сумі 340,00 грн, - скасовано; справу про адміністративне правопорушення - закрито.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги стверджується про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Всі особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули, тому апеляційне провадження здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Відповідно до ч.1статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з п.8 ч.1статті 23 зазначеного Законуполіція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч.1статті 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку,правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів),частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, статті 124-1 - 126.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису) (ч.2). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення (ч.3). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексуабо залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (ч.4). Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення <…> правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису) (ч.6).

Відповідно дост.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За вимогамист.279 КУпАП, якою врегульований порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Стаття 280 КУпАПпередбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ст.283 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Вирішуючи питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а також даючи оцінку дотриманню відповідачем вимог наведеного закону та правомірності прийнятого ним за оскаржуваною постановою рішення, суд виходить з такого:

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за порушення правил перевезення вантажів, у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою «про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі» серії ЕАО № 4733486, винесеною інспектором лейтенантом поліції 1-ого батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Дудіновим Ігорем Олеговичем, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАП ОСОБА_1 за порушення п.22ПДРУкраїни (порушення правил перевезення вантажів) у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн за таких обставин:

06.09.2021 о 06:10:07 по вул. Лазарєва м. Дніпро водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем RENAULT MAGNUM 480 НОМЕР_1 , перевозив вантаж, який був закріплений неналежним чином та мав нарощені борти,чим порушив п.п 22.3а ПДР, чим порушив п.22 ПДР України - порушення правил перевезення вантажів (а.с.7). Постанова (п.7) містить посилання на додавання до неї DM4855.

За положеннями пп. 22.3.а пункту 22 «Перевезення вантажу» ПДР України - «перевезення вантажу дозволяється за умови, що вінне наражає на небезпеку учасників дорожнього руху».

Постановою «про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі» серії ЕАО № 4733486, винесеною інспектором лейтенантом поліції 1-ого батальйону 1-ї роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Дудіновим Ігорем Олеговичем, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 за порушення п.22ПДРУкраїни (порушення правил перевезення вантажів) у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн за таких обставин:

06.09.2021 о 06:10:07 по вул. Лазарєва м. Дніпро водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем RENAULT MAGNUM 480 НОМЕР_1 , перевозив вантаж, який був закріплений неналежним чином та мав нарощені борти,чим порушив пп.23.3, чим порушив п.22 ПДР України - порушення правил перевезення вантажів (а.с.7а).Постанова (п.7) посилання на додатки не містить.

За вимогами пп.23.3 пункту 23 «Буксирування та експлуатація транспортних составів» ПДР України - «жорстке зчеплення повинно забезпечувати відстань між транспортними засобами не більш як 4 м, гнучке - в межах 4-6 м. Гнучке зчеплення через кожний метр позначається сигнальними щитками або прапорцями згідно з вимогами пункту 30.5 цих Правил (за винятком використання гнучкого зчеплення з покриттям із світлоповертального матеріалу)».

Принцип Non bis in idem (лат.) - принцип юридичної відповідальності, який означає, що особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення.

Наявність двох постанов одного серійного номеру про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАП, які містять відмінності у наданні відповідачем оцінки дій позивача як порушення за різними положеннями ПДР України, внаслідок чого не розкрита суть інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, тобто об`єктивна сторона правопорушення, - унеможливлює вирішення судом питання дотримання відповідачем принципу юридичної визначеності.

Крім того, відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тож, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушенняПДРУкраїни відповідними належними доказами - які містять інформацію щодо предмету доказування (ч.1ст.73 КАС України).

Як на доказ підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення за оскаржуваною постановою та правомірність своїх дій при ухваленні оскаржуваної постанови, постанова відповідачана а.с.7містить посилання на DM4855.

Проте, по-перше, такий доказ відповідачем суду не наданий.

Посилання в апеляційній скарзі на надання суду такого доказу не підтверджено жодним доказом.

По-друге, частиною 3 статті 283 КУпАП передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Постанована а.с.7ау порушення ст.ст.251,255,283 КУпАПне містить посилання на будь-які докази (пункт 7), зокрема на технічний засіб, яким здійснені записи, на які посилається відповідач.

Верховний Суд у Постанові від 13.02.2020у справі № 524/9716/16-азазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, у відсутність як самого запису, так і посилання на здійснення такого запису в постановіна а.с.7а, тобто у відсутність доказів правопорушення, оскаржувана постановане може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За наведених обставин суд дістає висновку про недоведеність відповідачем правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Частиною 3статті 286 КУпАПпередбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тож позов має бути задоволений: оскаржувана постанова - скасована із закриттям провадження у справі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для відшкодування судових витрат апелянта відсутні.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2021 року у справі № 233/4227/21 залишити без змін.

Повне судове рішення 21 грудня 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук