ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4668/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Захаренка О.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідачів - Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора - Мироненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправним та скасування рішення №1 від 16.03.2021 кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №16, в якому позивача визнано такою, що не успішно пройшла атестацію із-за неявки для проходження тестування; визнання протиправним та скасування наказу Полтавської обласної прокуратури №413-к від 09 квітня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 12.04.2021; поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи Полтавської обласної прокуратури з 13.04.2021; стягнення з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 13 квітня 2021 року по дату винесеного судового рішення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на те, що рішення №1 від 16.03.2021 кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №16 про неуспішне проходження атестації у зв`язку з неявкою є протиправним, оскільки за приписами Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019, атестація проводиться на підставі типової письмової заяви, що подається Генеральному прокурору прокурорами регіональних прокуратур до 15.10.2019, а особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді, водночас позивачем подано та у подальшому відкликано відповідну заяву, а після поновлення на роботі будь-які заяви нею не подавалися. Також позивач зауважувала, що будь-яких повідомлень про затвердження Шістнадцятою кадровою комісією переліку тестових питань для іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора для проходження атестації прокурорів 26.02.2021 та включення до відповідного графіку позивача з Офісу Генерального прокурора або кадрової комісії на адресу позивача не надходило, при цьому у період з 25.02.2021 по 02.03.2021 позивач перебувала на лікарняному з підозрою на COVID, що підтверджується листком непрацездатності.

Щодо наказу Полтавської обласної прокуратури №413-к від 09 квітня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру", то позивач зазначала про його неправомірність з огляду на те, що наказ містить посилання також на підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», що не дозволяє встановити дійсні підстави звільнення та поставило позивача у стан правової невизначеності. Крім того, позивач вважає, що підстави для звільнення її відповідно до пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» у керівника Полтавської обласної прокуратури були відсутні, оскільки ліквідація, реорганізація або скорочення кількості прокурорів в органі не відбулись, натомість на підставі розпорядчих актів Офісу Генерального прокурора 11.09.2020 здійснено перейменування прокуратури Полтавської області на Полтавську обласну прокуратуру без зміни ідентифікаційного коду.

Враховуючи викладені обставини позивач вважає, що підлягає поновленню на посаді прокурора відділу ведення ЄРДР та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської обласної прокуратури з 13.04.2021 із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. Стислий зміст заперечень відповідачів

У відзиві на позовну заяву /а.с. 72 - 75, т. 2/ Полтавська обласна прокуратура заперечувала проти позовних вимог, посилаючись на те, що на виконання пункту Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019, ОСОБА_1 подано заяву у встановлений Порядком термін про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, з умовами та процедурами проведення атестації позивач ознайомилась та погодилась з ними, підтвердила, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону, її буде звільнено, відтак у спірних правовідносинах позивач знаходилася у стані повної правової визначеності. Стосовно доводів позивача про неповідомлення її про включення до списків прокурорів для проходження атестації, відповідач звертав увагу, що відповідно до приписів Порядку проходження прокурорами атестації прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіку на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). Доказів подання заяви про перенесення дати складання відповідних іспитів або повідомлень про неможливість прийняти участь у проходженні атестації позивач не надала. Відтак за наявності відповідно рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації керівником Полтавської обласної прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113 - ІХ цілком обґрунтовано прийнято наказ про звільнення позивача із займаної посади на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» безвідносно до наявності/відсутності реорганізації, ліквідації органу прокуратури або скорочення його штату.

Офіс Генерального прокурора у поданому до суду відзиві на позовну заяву /а.с. 96 - 113, т.2/ також проти позову заперечував, вказуючи, що Законом № 113-ІХ запроваджено реформування системи органів прокуратури та на виконання відповідних положень Закону наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок). Позивачем відповідно до вимог Порядку подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Позивач на складання іспиту не з`явилась, що зафіксовано у протоколі засідання шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 26.02.2021 № 16 та додатку № 4 до цього протоколу, відомості про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора, заяву про перенесення дати іспиту у встановлений строк не подала, тому кадровою комісією відповідно до пунктів 13, 17 розділу ІІ Закону № 113-ІХ, пункту 11 розділу І, пункту 1 розділу ІІ Порядку № 221 16.03.2021 прийнято законне та мотивоване рішення № 1 про неуспішне проходження позивачкою атестації, яке відповідно до пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ є підставою для звільнення прокурора з посади на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Акцентував увагу на тому, що юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» у даному випадку є не завершення процедури ліквідації чи реорганізації органу прокуратури чи завершення процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Зауважував про безпідставність доводів позивача про порушення принципу юридичної визначеності. Крім того, зазначав про відсутність правових підстав для поновлення позивача в Полтавській обласній прокуратурі, оскільки ОСОБА_1 проходила службу в прокуратурі Полтавської області.

Відзив на позовну заяву від Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур до суду не надходив.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху /а.с. 64, т. 1/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, витребувано докази у відповідачів /а.с. 68 - 69, т.1/.

12.08.2021 позивачем подано клопотання про витребування доказів /а.с.152, т.2/, у задоволенні якого відмовлено протокольною ухвалою суду від 17.08.2021 /а.с. 163, т.2/.

12.08.2021 позивачем також подано відповідь на відзив Полтавської обласної прокуратури /а.с. 154 - 155, т.2/, в якій викладено доводи, аналогічні зазначеним у позовній заяві.

27.08.2021 до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів, яке частково задоволене протокольною ухвалою суду від 31.08.2021 /а.с. 177 - 178, т.2/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 витребувано від Офісу Генерального прокурора: 1) документи, якими вирішено питання щодо включення та проведення повторної атестації прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 (протоколи засідання атестаційної комісії тощо); 2) документи на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення повторної атестації (за наявності) /а.с. 182, т.2/.

Протокольною ухвалою суду від 21.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті /а.с. 224, т. 2/.

У судовому засіданні 09.12.2021 позивач підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі, представник відповідачів - Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заслухавши вступне слово позивача, представника відповідачів, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 з 15.04.2003 безперервно працювала в органах прокуратури України на різних посадах, що підтверджується трудовою книжкою позивача /а.с. 22 - 30, т. 1/, а також матеріалами її особової справи / а.с. 74 - 251, т. 1, а.с. 1 - 70, т. 2/.

З 19.12.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області відповідно до наказу прокурора області від 19.12.2019 № 529к /а.с. 19, т. 2/.

19.09.2019 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-ІХ, який, окрім іншого, передбачав обов`язкове проходження атестації діючими працівниками органів прокуратури України.

03.10.2019 Генеральним прокурором України прийнято наказ №221, яким затверджено Порядок проходження прокурорами атестації. Цей Порядок встановив правила та процедуру проведення атестації прокурорів, передбаченої Законом №113-ІХ. Поряд з іншими нормами, Порядком №221 було передбачено, що для проходження атестації працівник прокуратури повинен подати заяву за формою, передбаченою додатком 2 до цього Порядку.

10.10.2019 позивач звернулась до Генерального прокурора із заявою про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію / а.с. 121, т. 2/.

05.03.2020 ОСОБА_1 подала до Офісу Генерального прокурора заяву від 02.03.2020 про відкликання заяви про намір пройти атестацію /а.с. 203, т.2/, в якій повідомила, що заяву про намір пройти атестацію подала під тиском з боку керівництва Генеральної прокуратури України.

Листом Офісу Генерального прокурора від 17.03.2020 № 06/1/1-513ВИХ-20 на заяву позивача від 05.03.2020 щодо відкликання заяви про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію повідомлено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019, не передбачено відкликання раніше поданої заяви Генеральному прокурору про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, тому подана заява не може мати наслідків відповідно до Закону та Порядку. Одночасно зазначено, що копію заяви направлено секретарю другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур для розгляду в межах компетенції комісії /а.с.202, т. 2/.

Рішенням Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 152 від 02.04.2020 про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою /а.с.26, т.2/ визнано ОСОБА_1 такою, що неуспішно пройшла атестацію.

Наказом Прокуратури Полтавської області від 29.04.2020 № 288к звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (підстава : рішення кадрової комісії № 2) /а.с. 25, т.2/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі № 440/2667/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області, Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Рішення №152 від 02 квітня 2020 року Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання ОСОБА_1 такою, що неуспішно пройшла атестацію; наказ прокуратури Полтавської області №288-к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області - визнано протиправними та скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 30 квітня 2020 року. Стягнуто з прокуратури Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у загальній сумі 108 762,42 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 30 квітня 2020 року та в частині стягнення з прокуратури Полтавської області середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24 489,71 грн /а.с. 31 - 47, т. 1/.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 440/2667/20 апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року по справі № 440/2667/20 скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Полтавської області, Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення №152 від 02 квітня 2020 року Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання ОСОБА_1 такою, що неуспішно пройшла атестацію та наказ прокуратури Полтавської області №288-к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 04 травня 2020 року. Стягнуто з прокуратури Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у загальній сумі 106 321,18 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 04 травня 2020 року та в частині стягнення з прокуратури Полтавської області середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24 489,71 грн /а.с. 50 - 57, т.1/.

Наказом Полтавської обласної прокуратури від 30.12.2020 № 1182к на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі № 440/2667/20 скасовано наказ прокурора Полтавської області від 29.04.2020 № 288к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 30 квітня 2020 року /а.с. 27, т.2/.

Наказом Полтавської обласної прокуратури від 30.12.2020 № 1185к прокурору відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 у зв`язку з початком роботи Полтавської обласної прокуратури тимчасово визначено робоче місце у відділі ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Полтавської обласної прокуратури за адресою: вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава /а.с. 28, т.2/.

Із наказами Полтавської обласної прокуратури від 30.12.2020 № 1182к, № 1185к позивач ознайомилася 04.01.2021, про що свідчать її підписи на наказах.

Наказом Полтавської обласної прокуратури від 22.03.2021 № 358к внесено зміни до пункту 2 наказу від 30.12.2020 № 1182к, у якому слова « 30 квітня 2020 року» змінити на « 4 травня 2020 року», в іншій частині наказ залишено без змін (підстава: рішення Другого апеляційного суду від 03.12.2020 № 440/2667/20 /а.с. 29, т.2/.

Про поновлення ОСОБА_1 на посаді та підставу такого поновлення (рішення суду) Полтавською обласною прокуратурою інформовано Офіс Генерального прокурора листом від 30.12.2020 № 07-1666вих-20 /а.с. 167 - 168, т.2/.

Рішенням шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 19 лютого 2021 року затверджено графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора для проходження атестації прокурорів регіональних прокуратур, на 26.02.2021, про що свідчить протокол № 13 засідання вказаної кадрової комісії /а.с. 205 - 207, т.2/.

До графіку включено, зокрема, ОСОБА_1 (група 1) /а.с. 208, т.2/.

Згідно з відомістю про результати тестування, підписаною головою та секретарем шістнадцятої кадрової комісії, ОСОБА_1 не з`явилася /а.с. 129, т.2/.

Протоколом засідання шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 16 від 26.02.2021 зафіксовано факт неявки прокурорів 26 лютого 2021 року на іспит у формі анонімного тестування із використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (групи 1 та 2) (додаток 4 до Протоколу) /а.с. 133 , т.2/.

У додаток 4 до протоколу № 16 від 26 лютого 2021 року включено, зокрема, ОСОБА_1 /а.с. 140 - 141, т.2/.

При цьому судом встановлено, що у період з 25.02.2021 по 02.03.2021 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АЛД № 235635 /а.с. 60, т.1/ та не заперечується відповідачами.

Відповідно до протоколу засідання № 19 від 16.03.2021 /а.с. 142 - 148, т.2/ шістнадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур вирішено на підставі п. 11 розділу І, п. 1 розділу ІІ Порядку у зв`язку з неявкою на складання іспиту у формі анонімного тестування із використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора ухвалити рішення про неуспішне проходження атестації стосовно, зокрема, ОСОБА_1 .

Рішенням шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 1 від 16 березня 2021 року про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою визнано ОСОБА_1 такою, що неуспішно пройшла атестацію /а.с.149, т.2/. Рішення мотивоване тим, що шістнадцятою кадровою комісією зафіксовано факт неявки 26.02.2021 прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 для складання іспиту у формі анонімного тестування із використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, у строк, передбачений Порядком, заяви про перенесення тестування від ОСОБА_1 до шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур не надходили.

Наказом Полтавської обласної прокуратури від 09.04.2021 № 413к, прийнятим відповідно до статті 11 Закону України «Про прокуратуру», пп. 2 п. 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 12.04.2021 /а.с. 30, т.2/.

Не погодившись з рішенням Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 1 від 16.03.2021 та наказом керівника Полтавської обласної прокуратури від 09.04.2021 № 413к, позивач звернулась до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з частинами першою та другою статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За змістом статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтями 2, 5-1 Кодексу законів про працю України закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.

Пунктом 6 частини першої статті 5-1 Кодексу законів про працю України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Цей конституційний припис закріплений у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною другою статті 21 та частиною першою статті 23 Загальної декларації прав людини кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, прийнятого 16.12.1966 Генеральною Асамблеєю ООН та ратифікованого Україною 12.11.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується, і зроблять належні кроки до забезпечення цього права. Заходи, яких повинні вжити держави-учасниці цього Пакту з метою повного здійснення цього права, включають програми професійно-технічного навчання і підготовки, шляхи і методи досягнення продуктивної зайнятості в умовах, що гарантують основні політичні і економічні свободи людини.

Також статтею 24 Європейської соціальної хартії, ратифікованої Україною 14.09.2006, визначено, що з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення Сторони зобов`язуються визнати: a) право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов`язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби; б) право працівників, звільнених без поважної причини, на належну компенсацію або іншу відповідну допомогу. З цією метою Сторони зобов`язуються забезпечити, щоб кожний працівник, який вважає себе звільненим без поважної причини, мав право на оскарження в неупередженому органі.

Спеціальні норми права, пов`язані з проходженням публічної служби на посадах прокурорів, викладені у Законі України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ (надалі також Закон №1697-VІІ; тут і далі норми цього Закону наводяться в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних рішень), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Згідно зі статтею 4 Закону №1697-VІІ організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону №1697-VІІ Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України. Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності. Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення.

Статтею 16 Закону України "Про прокуратуру" передбачено гарантії незалежності прокурора.

Так, незалежність прокурора забезпечується:

1) особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності;

2) порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами;

3) забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора;

4) установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури;

5) належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора;

6) функціонуванням органів прокурорського самоврядування;

7) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім`ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.

Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.

Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді визначені статтею 51 Закону №1697-VІІ, відповідно до частини 1 якої прокурор звільняється з посади у разі:

1) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров`я;

2) порушення ним вимог щодо несумісності, передбачених статтею 18 цього Закону;

3) набрання законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією;

3-1) набрання законної сили рішенням суду про визнання активів прокурора або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

4) неможливості переведення на іншу посаду у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

6) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;

7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;

8) неможливості подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді;

9) ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Процедура звільнення прокурора у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури визначена статтею 60 Закону №1697-VІІ: прокурор звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, якщо:

1) прокурор не подав заяву про переведення до іншого органу прокуратури протягом п`ятнадцяти днів;

2) в органах прокуратури відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення;

3) прокурор неуспішно пройшов конкурс на переведення до органу прокуратури вищого рівня.

Проте дію статті 60 зупинено до 01.09.2021 згідно із Законом України від 19.09.2019 №113-IX.

До Закону України "Про прокуратуру" були внесені зміни Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113-IX (діє з 25.09.2019; по тексту також Закон №113-IX).

Відповідно до пояснювальної записки до проекту вказаного Закону, законопроект спрямований на запровадження першочергових і, багато в чому, тимчасових заходів, пов`язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури.

Законом №113-IX у Кодексі законів про працю України статтю 32 доповнено частиною п`ятою такого змісту: "Переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус".

Статтю 40 доповнено частиною п`ятою такого змісту: "Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус".

Також Законом №113-IX внесено окремі зміни до Закону №1697-VІІ.

Зокрема, в тексті Закону №1697-VІІ змінено слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" на відповідно "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".

Виключено абзац 2 частини другої статті 9 Закону №1697-VІІ, який передбачав, що накази Генерального прокурора нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Абзац п`ятий цієї ж частини цієї ж статті викладено в такій редакції: "Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення".

Статтю 51 Закону №1697-VІІ доповнено частиною п`ятою такого змісту:

"5. На звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження".

Розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, з-поміж іншого, зупинено до 01.09.2021 дію пункту 7 частини восьмої статті 8-1; пункту 6 частини першої статті 9; пункту 5 частини першої статті 11; пунктів 3 і 4-1 частини першої статті 13; частини другої статті 28; статей 29, 31, 32 - 35, 37, 38; частин четвертої, п`ятої, сьомої, восьмої статті 39; частини третьої статті 45; частин першої - восьмої, абзацу першого частини дев`ятої, частин десятої і одинадцятої статті 46; статті 47; частин першої - третьої, п`ятої - дев`ятої статті 48; частини шостої статті 49; статті 60; пунктів 3 і 5 частини другої статті 67; пункту 1 частини дев`ятої статті 71; статей 73 - 76; частин першої - третьої статті 77; статей 78, 79 Закону України "Про прокуратуру".

Визначено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури. (пункти 3, 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-IX).

Згідно з пунктами 6, 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-IX, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Відповідно до підпунктів 7, 8 пункту 22 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX тимчасово, до 01.09.2021 в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення в тому числі проведення атестації прокурорів Генеральної прокуратури відповідно до цього розділу. При цьому саме Генерального прокурора наділено правом визначати перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора.

Пунктом 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Пунктами 10-14 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ визначено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

За результатами складення прокурором іспиту, відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором (пункт 16 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ).

Відповідно до пункту 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Пунктом 18 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ передбачено, що у разі успішного проходження атестації прокурор за умови наявності вакансії та за його згодою може бути переведений Генеральним прокурором на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, а керівником обласної прокуратури - на посаду прокурора у відповідній обласній прокуратурі та в окружній прокуратурі, яка розташована у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури. При цьому переведення прокурора може бути здійснено в орган прокуратури, що є рівнозначним, вищим або нижчим щодо органу прокуратури, в якому він обіймав посаду прокурора на день набрання чинності цим Законом, з урахуванням вимог щодо стажу роботи в галузі права, визначених у статті 27 Закону України "Про прокуратуру". При переведенні на посаду прокурора окружної прокуратури вимоги щодо стажу, передбачені частиною першою статті 27 Закону України "Про прокуратуру", не поширюються на прокурорів військових прокуратур, які успішно пройшли атестацію.

На виконання норм розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ Генеральним прокурором 03.10.2019 прийнято наказ №221 "Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації" (далі - Порядок № 221, у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень).

Пунктом 1 розділу І Порядку №221 визначено, що атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку №221 атестація включає такі етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними вміннями та навичками; прокурори виконують письмове практичне завдання.

Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора (пункт 7 розділу І Порядку №221).

Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку №221, за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:

1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;

2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Пункт 9 розділу І Порядку №221 передбачає, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.

У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.

У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.

Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.

Порядок роботи кадрових комісій, що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Закону України "Про прокуратуру", визначається Порядком роботи кадрових комісій, затвердженим наказом Генерального прокурора 17.10.2019 № 233 (далі - Порядок № 233) та іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ встановлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав:

1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.

Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України "Про прокуратуру".

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що Законом № 113-ІХ внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі, до Закону України «Про прокуратуру», з метою першочергових заходів із реформи органів прокуратури, пов`язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів. Порядок проходження прокурорами атестації та Порядок роботи кадрових комісій на виконання вимог Закону затверджено Генеральним прокурором.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.10.2019 ОСОБА_1 звернулась до Генерального прокурора із заявою про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію / а.с. 121, т. 2/, надалі 05.03.2020 подала до Офісу Генерального прокурора заяву від 02.03.2020 про відкликання заяви про намір пройти атестацію /а.с. 203, т.2/, на яку листом Офісу Генерального прокурора від 17.03.2020 № 06/1/1-513ВИХ-20 повідомлено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора № 221 від 03.10.2019, не передбачено відкликання раніше поданої заяви Генеральному прокурору про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, тому подана заява не може мати наслідків відповідно до Закону та Порядку/а.с.202, т. 2/.

Рішенням Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 152 від 02.04.2020 про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою /а.с.26, т.2/ визнано ОСОБА_1 такою, що неуспішно пройшла атестацію, у зв`язку з чим наказом Прокуратури Полтавської області від 29.04.2020 № 288к звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» /а.с. 25, т.2/.

Зазначені рішення та наказ були предметом розгляду у справі № 440/2667/20, в якій постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 440/2667/20 апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 року по справі № 440/2667/20 скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Полтавської області, Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення №152 від 02 квітня 2020 року Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання ОСОБА_1 такою, що неуспішно пройшла атестацію та наказ прокуратури Полтавської області №288-к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 04 травня 2020 року. Стягнуто з прокуратури Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у загальній сумі 106 321,18 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 04 травня 2020 року та в частині стягнення з прокуратури Полтавської області середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24 489,71 грн /а.с. 50 - 57, т.1/.

Суд акцентує увагу на тому, що Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 03.12.2020 у справі № 440/2667/20 надано, крім іншого, правову оцінку факту відкликання ОСОБА_1 заяви про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію надана, та зазначено, що «твердження позивача про направлення на адресу Офісу Генерального прокурора заяви від 02.03.2020 про відкликання попередньої заяви про намір пройти атестацію, як на обставину, яка унеможливлює прийняття кадровою комісією вказаного рішення про визнання її такою, що неуспішно пройшла атестацію у зв`язку з неявкою, колегія суддів вважає неприйнятним, оскільки зазначеними вище положеннями Порядку № 221 не передбачено відкликання раніше поданої заяви про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестації, про що також повідомлялось позивачу у листі Департаменту кадрової роботи та державної служби від 17.03.2020».

Суд зазначає, що дійсно процедура відкликання заяви про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію не передбачена ані нормами Законів №1697-VІІ, 113-ІХ, ані положеннями Порядку № 221.

Суд враховує, що на виконання судових рішень у справі № 440/2667/20 наказом Полтавської обласної прокуратури від 30.12.2020 № 1182к, з урахуванням змін, внесених наказом Полтавської обласної прокуратури від 22.03.2021 № 358к, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 4 травня 2020 року.

В ході розгляду справи судом із пояснень учасників справі та матеріалів особової справи позивача встановлено, що з дати поновлення ОСОБА_1 на посаді їй не повідомлялося про відновлення процедури атестації та призначення нової дати іспиту.

При цьому пунктом 7 розділу І Порядку №221 (в редакції на час спірних правовідносин) була визначена імперативна норма, відповідно до якої повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Тільки наказом Офісу Генерального прокурора № 178 від 03.06.2021 внесено зміни до Порядку № 221 та друге речення пункту 7 розділу I викладено в такій редакції: «Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.

Суд бере до уваги, що графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора для проходження атестації прокурорів регіональних прокуратур, на 26.02.2021, до якого включено, зокрема, ОСОБА_1 (група 1), затверджено рішенням шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 19 лютого 2021 року, тобто до внесення змін до Порядку № 221 наказом Офісу Генерального прокурора № 178 від 03.06.2021.

Зважаючи на те, що станом на 19.02.2021 приписами Закону 113-ІХ та Порядку № 221 не обумовлювався порядок проходження атестації прокурорами, щодо яких скасовано судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, позивач не могла передбачити свій обов`язок слідкувати за оприлюдненням відповідного графіку іспиту на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України, натомість перебувала у стані юридичної невизначеності.

Суд зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини принцип юридичної визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.). Крім того, даний принцип є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання).

Принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Як вказав Європейський суд з прав людини у рішенні від 25.03.1988 у справі «Ольссон проти Швеції», норма національного закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки. Згідно з усталеною практикою Європейського суду поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «C.G. та інші проти Болгарії» та ін).

Суд критично оцінює доводи відповідача Офісу Генерального прокурора про те, що позивач не перебувала у стані юридичної невизначеності, оскільки не відбулося порушення принципів, визначених у документі Європейської комісії «За демократію через право» «Мірило правовладдя».

Так, Венеційська комісія у документі «Мірило правовладдя», підготованому у 2016 році, окреслила такі принципи, які становлять зміст юридичної визначеності: 1) доступність законодавства; 2) доступність судових рішень; 3) передбачуваність актів права; 4) сталість і послідовність приписів права; 5) легітимні очікування; 6) унеможливлення зворотної дії; 7) принципи nullum crimen sine lege", nullum poena sine lege; 8) принцип res judicata.

У пункті 58 вказаного документа зазначено, що передбачність означає не лише те, що приписи акта права мають бути (де можливо) проголошеними ще до їх імплементації, а й що вони мають бути передбачними за своїми наслідками: їх має бути сформульовано з достатньою чіткістю та зрозумілістю, аби суб`єкти права мали змогу впорядкувати свою поведінку згідно з ними.

Суд повторює, що беручи до уваги те, що Закон 113-ІХ та Порядок № 221 на час спірних правовідносин не містили чіткої процедури атестації для прокурорів, стосовно яких скасовано у судовому порядку рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, позивач не мала змогу впорядкувати свою поведінку згідно з ними, у зв`язку з чим було порушено принцип передбачуваності актів права, а відтак і принцип юридичної визначеності для позивача.

За таких обставин суд відхиляє доводи відповідачів про те, що позивач повинна була дізнатися про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), що передбачено пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 221, оскільки зміст приписів останнього з достатньою чіткістю та зрозумілістю не визначав можливість призначення нової дати іспиту для прокурорів, стосовно яких скасовано у судовому порядку рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. При цьому будь-яких інших заходів для інформування позивача про нову дату іспиту, крім оприлюднення графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), ані кадровою комісією, ані Полтавською обласною прокуратурою не вжито.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач не була належним чином повідомлена про призначення нового часу і дати складання іспиту.

Також суд враховує, що у період з 25.02.2021 по 02.03.2021 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АЛД № 235635 /а.с. 60, т.1/ та не заперечується відповідачами, тобто фізично, з об`єктивних обставин не могла прибути 26.02.2021 у м. Київ для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора для проходження атестації прокурорів регіональних прокуратур.

Суд критично оцінює доводи відповідачів про те, що ОСОБА_1 не дотримано вимог пункту 11 розділу І Порядку №221 з огляду на те, що не подано заяву про перенесення дати іспиту. Суд зауважує, що по-перше, позивач не була обізнана із включенням її до графіку складання іспиту 26.02.2021, а по-друге, згідно з пунктом 11 розділу І Порядку №221 відповідна заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, однак, враховуючи період перебування позивача на лікарняному, зазначений термін для подання заяви для позивача сплив ще під час тимчасової непрацездатності останньої. При цьому наслідки подання заяви з порушенням строку, визначені пунктом 11 розділу І Порядку №221, аналогічні неявці прокурора на іспит, а саме, якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 1 від 16 березня 2021 року про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою, яким визнано ОСОБА_1 такою, що неуспішно пройшла атестацію /а.с.149, т.2/, прийнято без врахування вимог законодавства та обставин, які мали значення його прийняття, тобто є необґрунтованим, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Зважаючи на те, що зазначене рішення послугувало підставою для наказу Полтавської обласної прокуратури від 09.04.2021 № 413к, яким звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 12.04.2021, суд вважає, що такий наказ також підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

Стосовно доводів позивача щодо відсутності підстав для звільнення її відповідно до пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з огляду на те, що ліквідація, реорганізація або скорочення кількості прокурорів в органі не відбулись, суд зазначає, що юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» у даному випадку є не ліквідація чи реорганізація органу прокуратури чи процедура скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Відповідна позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 200/13482/19-а.

Висновок суду щодо неправомірності фактичної підстави для прийняття наказу від 09.04.2021 № 413к ( рішення кадрової комісії № 1 від 16 березня 2021 року) є достатнім для визнання протиправним та скасування такого наказу.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі по тексту також ЄСПЛ).

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" №1906-IV від 29.06.2004 (із змінами та доповненнями), чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Протоколу №1 та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

ЄСПЛ визнає звільнення працівника з роботи, у тому числі з посад публічної служби однозначним втручанням у право на повагу до приватного життя.

За сталою практикою Європейського Суду, приватне життя "охоплює право особи формувати та розвивати відносини з іншими людьми, включаючи відносини професійного чи ділового характеру" (див. п. 25 "C. проти Бельгії" від 07.08.1996 (Reports 1996)). Стаття 8 Конвенції "захищає право на розвиток особистості та право формувати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом" (див. п. 61 рішення Суду у справі "Pretty проти Сполученого Королівства" (справа №2346/02, ECHR 2002)). Поняття "приватне життя" не виключає в принципі діяльність професійного чи ділового характеру. Адже саме у діловому житті більшість людей мають неабияку можливість розвивати відносини із зовнішнім світом (див. п. 29 рішення Суду у справі "Niemietz проти Німеччини" від 16.12.1992). Таким чином, обмеження, встановлені щодо доступу до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (див. п. 47 рішення Суду у справі "Sidabras and Dћiautas проти Латвії" (справи №55480/00 та №59330/00, ECHR 2004) і п.п. 22-25 рішення Суду у справі "Bigaeva проти Греції" від 28.05.2009 (справа №26713/05)). Крім того, зазначалося, що звільнення з посади становило втручання у право на повагу до приватного життя (див. п.п. 43-48 рішення Суду у справі "Ozpinar проти Туреччини" від 19.10.2010 (справа №20999/04)).

Отже, виходячи з викладеного, наказ про звільнення позивача становить втручання держави у його приватне життя і оцінюється судом крізь призму дотримання ним наступних критеріїв: 1) чи здійснювалося таке втручання на підставі закону, тобто чи мало втручання правове підґрунтя у національному законодавстві; 2) чи мало втручання у здійснення права легітимну мету; 3) чи є таке втручання необхідним у демократичному суспільстві.

Вище наведено судом висновки стосовно того, що втручання держави у приватне життя позивача у спірних правовідносинах не мало законного характеру з огляду на недотримання «якості» закону та принципу правової визначеності. Відповідно питання, чи мало втручання у здійснення права легітимну мету та чи є таке втручання необхідним у демократичному суспільстві не досліджується.

При прийнятті рішення у цій справі суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За приписами статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

У пункті 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, зазначається, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Отже, день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах із роботодавцем.

Зважаючи на викладене, оскільки останнім днем роботи позивача є 12.04.2021, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 13 квітня 2021 року.

Натомість, підстави для поновлення позивача в Полтавській обласній прокуратурі відсутні, оскільки за приписами статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі.

Таким чином, із аналізу норм статті 235 КЗпП України вбачається, що у разі встановлення факту незаконного звільнення, орган, який вирішує спір, поновлює особу на посаді, яку вона займала до звільнення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі 826/16707/18.

Отже, позовні вимоги про поновлення позивача на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Полтавської обласної прокуратури не підлягають задоволенню.

Згідно з приписами пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 /надалі - Порядок № 100/, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Пунктом 5 цього Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до приписів пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою Полтавської обласної прокуратури № 21-459вих21 від 16.06.2021 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 419,65 грн /а.с. 77, т.2/.

Таким чином, середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 13.04.2021 по 09.12.2021 має становити 69661,90 грн (166 робочих днів х 419,65 грн = 69661,90 грн).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток час вимушеного прогулу за період з 13.04.2021 по 09.12.2021 в розмірі 69661,90 грн з відрахуванням обов`язкових платежів.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 13 квітня 2021 року та стягнення з Полтавської обласної прокуратури заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 8812 грн 65 коп. з відрахуванням обов`язкових платежів.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 02910060, Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код 00034051), Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора ( вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011) про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 1 від 16.03.2021 про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою.

Визнати протиправним та скасувати наказ Полтавської обласної прокуратури від 9 квітня 2021 року № 413к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 12 квітня 2021 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 13 квітня 2021 року.

Стягнути з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 квітня 2021 року по 09 грудня 2021 року у розмірі 69 661 грн 90 коп. (шістдесят дев`ять тисяч шістсот шістдесят одна гривня дев`яносто копійок) з відрахуванням обов`язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратури Полтавської області з 13 квітня 2021 року та стягнення з Полтавської обласної прокуратури заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 8812 грн 65 коп. (вісім тисяч вісімсот дванадцять гривень шістдесят п`ять копійок копійка) з відрахуванням обов`язкових платежів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 грудня 2021 року.

Головуючий суддя М.В. Довгопол