open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 916/1638/20
Моніторити
Рішення /23.11.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /10.11.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /12.10.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /20.09.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /28.07.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /02.07.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /09.06.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /24.05.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /26.04.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /20.04.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /19.04.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /08.04.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /24.03.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /02.03.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /19.02.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /08.02.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /03.02.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /02.02.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /15.01.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /29.12.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /15.12.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /16.11.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /12.11.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /05.11.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /20.10.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /01.10.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /25.09.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /04.09.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /31.08.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /17.07.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /13.07.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /25.06.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /16.06.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /15.06.2020/ Господарський суд Одеської області
emblem
Справа № 916/1638/20
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Рішення /23.11.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /10.11.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /12.10.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /20.09.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /28.07.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /02.07.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /09.06.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /24.05.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /26.04.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /20.04.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /19.04.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /08.04.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /24.03.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /02.03.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /19.02.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /08.02.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /03.02.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /02.02.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /15.01.2021/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /29.12.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /15.12.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /16.11.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /12.11.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /05.11.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /20.10.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /01.10.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /25.09.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /04.09.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /31.08.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /17.07.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /13.07.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /25.06.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /16.06.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /15.06.2020/ Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1638/20

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Степанова Л.В., Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» (68740, Одеська обл., Болградський р-н, с. Оксамитне, вул. Суворова, буд. 12, код ЄДРПОУ 00413208)

до відповідача: Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» (08143, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, буд. 46, код ЄДРПОУ 19420704)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Національної академії аграрних наук України (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 9, код ЄДРПОУ 00024360)

про визнання договору недійсним, -

за участю представників сторін:

від позивача: Глазов О.В., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: Боровик Б.М., адвокат, діє на підставі ордеру

від третьої особи: не з`явився

Суть спору: Державне підприємство «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» про визнання недійсним договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018, укладеного між ДП «ДГ ІМ. О.В. Суворова» ННЦ «ІВІВ ІМ. В.Є. Таїрова» та Малим підприємством фірмою «Ерідон» з наступними додатками:

- від 19.04.2018 №183/18/51/3-ЗЗР на загальну суму 31653,60 грн.;

- від 07.05.2018 №183/18/51/6-МД/П на загальну суму 158064,00 грн.;

- від 08.05.2018 №183/18/51/2-ЗЗР на загальну суму 3326052,26 грн.;

- від 12.07.2018 №183/18/51/11-ЗЗР на загальну суму 103870,80 грн.;

- від 25.07.2018 №183/18/51/12-ЗЗР на загальну суму 605921,95 грн.;

- від 07.08.2018 №183/18/51/13-ЗЗР на загальну суму 784632,00 грн.;

- від 13.08.2018 №183/18/51/14-ЗЗР на загальну суму 278772,00 грн.;

- від 17.08.2018 №183/18/51/15-ЗЗР на загальну суму 34402,56 грн.;

- від 13.08.2018 №183/18/51/14-ЗЗР на загальну суму 784632,00 грн.;

- від 02.10.2018 №183/18/51/16-ЗЗР на загальну суму 155206,80 грн;

- та угод про зміну умов придбання та оплати отриманого товару до договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018, а саме від 10.07.2018 за №ЕР-00003083, №ЕР-00003084, №ЕР-00003085, №ЕР-00003086, №ЕР-00003087, №ЕР-00003088, №ЕР-00003089, №ЕР-00003090, №ЕР-00003091, №ЕР-00003092.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність погодження Національної академії аграрних наук України договору з додатками та угод про зміну умов придбання та оплати отриманого товару до договору поставки від 09.02.2018 №183/18/51.

Ухвалою суду від 15.06.2020 (суддя Шаратов Ю.А.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Національну академію аграрних наук України; призначено підготовче засідання на 15.07.2020.

Ухвалою суду від 16.06.2020 залишено позовну заяву без руху у зв`язку із необхідністю усунути недоліки, встановлені після відкриття провадження у справі, а саме: надати документи, які підтверджують відправлення відповідачу та третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів, з урахуванням вимог частини першої статті 172 ГПК України в п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою суду від 25.06.2020 продовжено розгляд справи. У підготовчому засіданні 15.07.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 31.08.2020.

20.07.2020 за вх.№18910/20 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду, та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне:

- відповідач зазначає, що єдине обмеження повноважень керівника, передбачене Статутом Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» щодо укладення господарських правочинів (абз. 2 п.3.10 Статуту), стосується виключно правочинів щодо вчинення яких існує заінтересованість. Відповідач вказує, що згода Національної академії аграрних наук України не була потрібною для укладення договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018, оскільки щодо зазначеного правочину не існувала та не існує заінтересованість;

- відповідач посилається на те, що позивачем було отримано товар за договором на підставі наступних видаткових накладних: №22950 від 10.04.2018; №26737 від 13.04.2018; №28130 від 16.04.2018; №28247 від 16.04.2018; №30237 від 17.04.2018; №36549 від 24.04.2018; №38175 від 26.04.2018; №26741 від 13.04.2018; №28138 від 16.04.2018; №67989 від 13.07.2018. За посиланнями відповідача, всі зобов`язання сторін за договором були виконанні, а договір припинив свою дію виконанням;

- відповідач вказує, що всі дії, здійснені Державним підприємством «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» як під час укладення (підписання), так і під час виконання як договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018, так і пізніше при підписанні додатків до нього та при виконанні підприємством позивача вказаного договору поставки та кожного з додатків, не дають жодних підстав для визнання оспорюваного договору поставки та вказаних додатків недійсними, з обставин, які вказують на подальше схвалення всіх оспорюваних додатків діями, здійсненими підприємством позивача;

- відповідач зазначає, з огляду на пояснення та заяву свідка ОСОБА_1 , який повідомив, що актом перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Досліде господарства ім. О.В. Суворова «Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» за 2017-2018 рр. від 29.03.2019 про факт обізнаності Національної академії аграрних наук України з укладенням спірного договору, однак остання будь-яких дій щодо заявлення своєї незгоди не вчинили, тобто наявний факт мовчазної згоди;

- відповідач вважає, що загальна вартість договору поставки не була визначена одномоментно, а визначалася протягом терміну дії договору шляхом укладання сторонами відповідних додатків до договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018, загальна сума яких складає 8455471,59 грн.;

- за посиланнями відповідача, позивач не надав пояснень та доказів того, які його порушені права чи охоронювані законом інтереси будуть відновлені внаслідок визнання недійсним договору поставки або вказаних ним додатків з підстав перевищення повноважень у директора підприємства на його укладення. Як вказує відповідач, відсутні будь-які дані, що свідчили б про порушення оспорюваним договором поставки або вказаними позивачем додатками прав та охоронюваних законом інтересів позивача та понесення ним збитків, що є підставою для відмови у позові повністю;

- відповідач зазначає, що про схвалення оспорюваних правочинів та підтвердження їх дійсності свідчать докази дій підприємства позивача щодо отримання товару, його оплати та застосування у власній господарській діяльності підприємства позивача, що в свою чергу робить не можливим визнати оспорюваний договір поставки та оспорювані вказані позивачем додатки недійсними;

- відповідач вказує, що укладення договору поставки, замовлення, прийняття товару, його повна оплата позивачем є доказами поведінки, що свідчить про повне прийняття умов договору та його належне виконання. За посиланнями відповідача, поведінка позивача щодо визнання договору недійсним суперечить поведінці його попередній поведінці (суперечлива поведінка). Відповідач також зазначає, що Національна академія аграрних наук, виконуючи функції контролю за господарською діяльністю позивача, безсумнівно знала про укладення договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018;

- відповідач вказує, що товар постачався Державному підприємству «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» на умовах відстрочення платежу, в тому числі, і з відстроченням оплати за отриманий товар на строк, щонайменше до 8 місяців. При цьому відстрочення платежу за отриманий товар надавалося покупцю без нарахування та сплати жодних процентів та плати за користування наданим товарним кредитом. Відповідач посилається на те, що Державному підприємству «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» було надано відстрочення оплати за отриманий та використаний товар, без нарахування жодних штрафних санкцій та плати за користування кредитом. На думку відповідача, твердження позивача стосовно того, що директор Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» підписав договір поставки на умовах відстроченням оплати за отриманий товар, всупереч інтересам підприємства, є не лише необґрунтованими, а такими, що не відповідають дійсності;

- відповідач зазначає, що схвалення юридичною особою правочину може бути вчинено не лише шляхом письмового звернення з листом, телеграмою, протоколом, а і шляхом вчинення дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його до виконання, здійснення платежу другій стороні та ін.). На думку відповідача, належним схваленням правочину та підтвердженням дійсності такого правочину є докази отримання товару, його оплати та застосування у господарській діяльності підприємства позивача, про що свідчить судова практика і що робить неможливим визнати оспорюваний договір поставки та оспорювані додатки недійсними;

- відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що: - статутом позивача не передбачено обмеження повноважень керівника при укладенні правочинів, що визначені положеннями ст. 732 ГК України; - в момент укладення договору поставки сторони не знали та не могли знати про загальну вартість товару, який буде за ним поставлений, вартість товару визначалася у відповідних додатках до договору; - позивач не надавав відповідачу інформації для визначення вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності; - позивач здійснив наступне схвалення спірного правочину шляхом його повного виконання; - Національна академія аграрних наук України здійснила наступне схвалення спірного правочину шляхом мовчазної згоди;

- відповідач вказує, що позивач перед укладанням договору поставки та після укладання не надавав копії річної звітності за формою №1 (Баланс) та формою №2 (Звіт про фінансові результати); МПП ФІРМА «ЕРІДОН» не вимагала надання таких документів з огляду на відсутність обмежень повноважень керівника в Статуті позивача на укладання спірного договору;

- відповідач зазначає, що за договором поставки №183/18/51 від 09.02.2018 також було передбачено вексельну форму розрахунків; для здійснення розрахунків за отриманий товар за додатками: - додаток №183/18/51/4-ЗЗР від 20.04.2018; - додаток №183/18/51/7-ЗЗР від 07.05.2018; - додаток №183/18/51/11-ЗЗР від 12.07.2018; - додаток №183/18/51/6-МД/П від 07.05.2018; позивачем було видано відповідачу простий вексель серія АА№1670883 від 11.05.2018 на суму 3000000 грн.;

- у відзиві на позовну заяву відповідач поставив питання позивачу та надав заяву свідка ОСОБА_1 у порядку статті 88 ГПК України.

У заяві свідка - ОСОБА_1 - від 13.07.2020 свідок повідомив наступне:

«Я, ОСОБА_1 , працював на посаді директора Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» у період з 15.03.2017 по 30.10.2019 цією заявою свідка повідомляю: Обставини, мені відомо: Національній академії аграрних наук України було відомо про укладення між ДП «ДГ ім. О.В. Суворова» ННЦ «ІВІВ ім. В.Є. Таїрова» (код ЄДРПОУ 00413208) та МПП фірма «Ерідон» (код ЄДРПОУ 19420704) договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018. Також Національна академія аграрних наук України у жодній формі не повідомляла про свою незгоду з укладенням договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018. Зокрема, така обізнаність Національної академії аграрних наук України підтверджується актом перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Досліде господарства ім. О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» за 2017-2018 рр. від 29.03.2019. Також в зазначеному акті, зокрема, було відображено факт проведення моніторингу цін на засоби захисту рослин, встановлених МПП фірма «Ерідон» та завищення цін не встановлено. Також в акті було підтверджено про надання дозволу Національної академії аграрних наук України на укладення договору про авалювання векселів, на підставі якого було видано вексель серії АА №1670883 від 11.05.2018. Також листом №178 від 16.04.2019 директора Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» В.В. Власова, адресованим президенту Національної академії аграрних наук України було підтверджене успішне використання Державним підприємством «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» вексельної форми розрахунків за попередньо отриманні засоби захисту рослин, що безпосередньо стосувалося виконання договору поставки № 183/18/51 від 09.02.2018. Національною академією аграрних наук України протягом усього строку, який я обіймав посаду директора ДП «ДГ ім. О.В. Суворова» ННЦ «ІВІВ ім. В.Є. Таїрова», не було застосовано до мене жодних дисциплінарних стягнень. В свою чергу хочу повідомити, що виконання договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018 жодних збитків ДП «ДГ ім. О.В. Суворова» ННЦ «ІВІВ ім. В.Є. Таїрова» не завдало, а навпаки умови щодо ринкових (звичайних) цін на товари, а також відстрочення оплати вартості товару (до восьми місяців) були надзвичайно вигідними для ДП «ДГ ім. О.В. Суворова» ННЦ «ІВІВ ім. В.Є. Таїрова», що сприяло його позитивній господарській діяльності.

Джерела обізнаності мене щодо зазначених обставин: Мені відомо про зазначені, обставини оскільки я працював на посаді директора ДП «ДГ ім. О.В. Суворова» ННЦ «ІВІВ ім. В.Є. Таїрова» (код ЄДРПОУ 00413208) у період з 15.03.2017 по 30.10.2019. Я під підпис особисто був ознайомлений з актом перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарства ім. О.В. Суворова «Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.С. Таїрова» за 2017-2018 рр. від 29.03.2019. Національною академію аграрних наук України на адвокатський запит адвоката Цоєвої Вікторії Вікторівни, яка надає мені правову допомогу, було надано копію листа №178 від 16.04.2019 директора Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова». Мені відомо про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань, передбачену статтею 384 КК України. Повідомляю про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень».

14.08.2020 за вх.№21638/20 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду, та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач посилається на наступне:

- позивач зазначає, що факт існування у директора державного підприємства Русанжика І.Г. заінтересованості на укладання спірного правочину визначається наступними ознаками: директор державного підприємства є посадовою особою органів управління державного унітарного підприємства, йому виплачується заробітна плата, надбавки до неї, матеріальні винагороди, грошова допомога у разі виходу на пенсію, премії;

- на думку позивача, державне підприємство не дотрималось процедури узгодження спірного правочину з НААН, через що спірний договір укладено з порушенням положень закону та що є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до вимог ГК України;

- як вказує позивач, загальна вартість договору визначена на підставі додатків до нього та видаткових накладних, що визначає їх як невід`ємну частину основного договору поставки;

- позивач посилається на те, що в матеріалах справи наявний лист від 08.05.2020 третьої особи, в яких Національна академія аграрних наук України, як засновник позивача, наголошує, що згоди на укладання спірного договору, додатків та угод до нього не надавала, дій направлених на прийняття цього правочину - не вчиняла;

- позивач вказує, що Русанжик І.Г., як директор Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова», під час підписання спірного договору поставки та в подальшому додатків та угод до нього, перевищив обсяг повноважень, оскільки господарське зобов`язання підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість, виноситься на розгляд Академії для надання згоди на його вчинення, якщо балансова вартість майна або послуг чи сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до господарського зобов`язання перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності підприємства;

- на думку позивача, доводи відповідача про те, що факти наступного схвалення спірного правочину виразились у вчинені позивачем дій по виконанню умов договору та додатків до нього, а саме: часткової оплати замовленого товару, отримання товару за видатковими накладними, поставлення на облік отриманого товару, використання права на податковий кредит з податку на додану вартість за зареєстрованими постачальником податковими накладними, які оформлялись та реєструвались на кожну господарську операцію за першою подією, а в подальшому використання товару за призначенням при проведенні польових робіт з вирощування власної продукції, необхідно сприймати критично. Позивач вказує, що засновником позивача відповідно до інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Національна академія аграрних наук України; в п.1.1 Статуту позивача Державне підприємство «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном;

- позивач зазначає, що повноваження щодо укладання господарського договору перевищив саме директор, він же і приймав товари за спірним правочином, адже він є керівною посадовою особою підприємства;

- позивач вказує, що зміна ціни відбувалась без будь-яких об`єктивних умов, до зміни курсу долара США, а за «досягнутою домовленістю сторін», як вказано в п.3 угод;

- на думку позивача, матеріали справи свідчать про обізнаність відповідача з обмеженнями повноважень директора державного підприємства на укладання спірного правочину і необхідністю отримання згоди на укладання значних правочинів та господарських зобов`язань з заінтересованістю від НААН.

31.08.2020 за вх.№22757/21 до суду від третьої особи надійшли пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях третя особа посилається на наступне:

- третя особа вказує, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Національна академія аграрних наук України є засновником Державного підприємства «Дослідне господарство імені О. В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова». Відповідно до п.9 Статуту НААН Національна академія аграрних наук України має у своїй структурі Президію, апарат Президії, відділення, які координують діяльність науково-дослідних інститутів та інших наукових установ, організацій, підприємств (ботанічних садів, дендропарків, заповідників, бібліотек, музеїв тощо), об`єктів соціальної сфери, що забезпечують діяльність і перебувають у віданні НААН. Пунктом 3.10 Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» передбачено, що господарське зобов`язання підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість, виноситься на розгляд Академії для надання згоди на його вчинення, якщо балансова вартість майна або послуг чи сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до господарського зобов`язання перевищує 10 відсотків вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності підприємства. Згідно з п.3.11 Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» підприємство звітує про свою фінансово-господарську та іншу діяльність перед Академією та Науковою установою, якій воно безпосередньо підпорядковане, в установленому порядку;

- як вказує третя особа, власний капітал Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» на час виникнення спірних правовідносин становив 29739000 грн. Таким чином, за посиланнями третьої особи, 10% від зазначеної суми становить 2973900 грн., і саме при перевищенні цієї суми правочину Державне підприємство «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» мало погодити його з НААН;

- третя особа посилається на те, що відповідно до відомостей, наведених у позовній заяві, загальна сума оспорюваного договору складала 8455471,59 грн., отже, вартість виконаних робіт (послуг) перевищує 10% вартості активів Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова»; укладення оспорюваного договору Національна академія аграрних наук України не погоджувала;

- третя особа не погоджується з думкою відповідача, наведеною у відзиві на позовну заяву від 14.07.2020, про те, що НААН надала мовчазну згоду на укладення правочину. Третя особа заперечує проти доводів відповідача, що актом перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» за 2017 - 2018 роки від 29.03.2019 НААН підтвердила факт обізнаності укладення договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018. Третя особа зазначає, що до НААН не надходило жодних листів та заяв з проханням погодити оспорюваний договір, з огляду на що принцип мовчазної згоди в даному випадку застосовуватись не може;

- третя особа вважає, що при укладенні договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018 Державне підприємство «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» та Мале приватне підприємство фірми «Ерідон» порушили норми процесуального і матеріального законодавства, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою суду від 31.08.2020 задоволено заяву Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» (вх.№22674/20 від 31.08.2020) про залишення позовної заяви без руху; позовну заяву Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» - залишено без руху; визначено Державному підприємству «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» усунути встановлені після відкриття провадження у справі недоліки, а саме: надати документи, які підтверджують відправлення відповідачу та третій особі копій позовної заяви і доданих до неї документів, з урахуванням вимог частини першої ст. 172 ГПК України в п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою суду від 04.09.2020 продовжено розгляд справи, продовжено підготовче провадження на 30 днів, призначено підготовче засідання 25.09.2020.

Ухвалою суду від 25.09.2020 задоволено заяву відповідача від 23.09.2020 (вх.№25372/20 від 25.09.2020) про зобов`язання учасника справи надати відповідь на запитання в порядку ст. 90 ГПК України; зобов`язано ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» надати відповідь на запитання; зобов`язано Національну академію аграрних наук України надати відповідь на запитання.

У підготовчому засіданні 25.09.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 20.10.2020.

02.10.2020 за вх.№26217/21 до суду від позивача надійшли відповіді на питання відповідача, які залучено судом до матеріалів справи, наступного змісту:

- Питання: «Чи проводилися Національною академією аграрних наук України ревізії (перевірки) фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» за 2017, 2018 роки? Відповідь: «Так»;

- Питання: «Які збитки були завдані ДП «ДГ ім. О.В. Суворова ННЦІвіВ ім. В.Є. Таірова» у зв`язку з укладанням та виконанням спірного договору?». Відповідь: «На підставі спірного договору у 2018 році відповідач поставив позивачу засобів захисту рослин на загальну суму 8455471,59 грн., за яку підприємство покупець розрахувалось у сумі 7118954,19 грн. та залишок боргу, згідно бухгалтерської звітності складав на кінець року 1336517,40 грн. Розрахунки по цьому договору завершені повністю у 2019 році. Реальність поставки засобів захисту рослин на вказану суму та їх використання у державному підприємстві наразі досліджується в рамках кримінального провадження 12020160270000046 від 19.02.2020, по якому досудове розслідування проводиться Головним слідчим управленням Національної поліції в Одеської області. Підставами для цього є такі обставини: кількість товару, поставленого по вказаному договору, оформлення його використання відбувалось з порушення Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у господарстві» ДсанПіН 8.8.1.2.001-98, що створило труднощі для визначення реальної кількості використаних засобів захисту рослин на потреби державного підприємства. Таким чином, тільки на підставі доказів, отриманих під час досудового розслідування і оцінених судом при прийнятті рішення по кримінальному провадженню буде визначений реальний розмір поставлених та використаних у державному підприємстві засобів захисту рослин отриманих по спірному договору. Під час виконання спірного договору відбувалась дооцінка товару на суму 157608,55 грн. Зміна ціни відбулась на підставі ряду угод, укладених в один день 10.07.2018 , що не відповідає умовам основного договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018, пунктом 3.2 якого передбачено, що визначення ціни вартості товару здійснюється в національній валюті України, виходячи з курсу продажу долару США або Євро до гривни, встановленому на міжбанку на момент закриття торгів у день, що передує оплаті товару, якщо інші джерела визначення курсу не зазначені в додатках до цього договору. Наприклад, угодою №ЕР-0000308 про зміну умов придбання та оплати отриманого товару до договору поставки №183/1851 від 09.02.2018 передбачено збільшити ціну за поставлений 05.06.2018 товар за видатковою накладною №58548 на 26700,24 грн. Станом на 05.06.2018 курс продажу долара США на міжбанку складав 26.13 грн., станом на 10.07.2018 (день укладання угоди про зміну ціни) курс складав 26,22 грн. Оплата за цією накладною відбулась та іншими накладними, в проміжок часу від 31.08.2018 до 29.03.2019, коли курс долара США збільшився в середньому до 27,37 грн. Ці обставини висвітлюють те, що зміна ціни відбувалась без будь яких об`єктивних умов, до зміни курсу долара США, а за «досягнутою домовленістю сторін», як вказано в п.3 цих угод. В разі визнання судом спірних договору поставки, додатків та угод у позивача виникне правова підстава заявляти вимоги про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошей внаслідок підвищення ціни на товар чи з особи, заінтересованої у вчиненні державним унітарним підприємством господарського зобов`язання відповідно до ст.73-1 частини 11 ГК. Спірний договір поставки укладався від імені державного підприємства Русанжиком І.Г., який усвідомлював фінансову неспроможність підприємства оплачувати поставлені засоби захисту рослин МПП фірмі «Ерідон», про що свідчить оформлення договору про авалювання векселів, на підставі якого було видано вексель серії АА №1670883 від 11.05.2018. За допомогою цього векселя на суму 3000000 грн. частково відбувались розрахунки за спірним договором. Все це призвело до несвоєчасного розрахунку по договору та застосування з боку постачальника фінансових санкцій на значну суму, а також плату за користування кредитом, що фактично є збитками для державного підприємства».

12.10.2020 за вх.№27109/20 до суду від третьої особи надійшла заява, в якій зазначено, що: - Національна академія аграрних наук України не погоджувала договір поставки №183/18/51 від 09.02.2018, тому дізналась про його існування лише після того як 22.06.2020 до НААН надійшла ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі №916/1638/20 від 15.06.2020; - відповідно до наказу НААН від 28.10.2019 №354-к, що був виданий на підставі заяви ОСОБА_1 від 15.10.2019, останнього було звільнено з посади директора Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» за власним бажанням з 30.10.2019.

20.10.2021 за вх.№27908/20 до суду від відповідача надійшла заява, в якій відповідач зазначив, зокрема, що документ Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» від 28.09.2020 №224 з назвою «відповіді на питання відповідача», що підписаний директором Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» Кастровим С.С. не відповідає вимогам ст.ст. 88, 90 ГПК України.

У підготовчому засіданні 20.10.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.11.2020.

02.11.2020 за вх.№29071/20 до суду від ОСОБА_2 надійшла заява свідка, яка залучена судом до матеріалів справи. У поданій заяві ОСОБА_2 зазначив наступне:

«Я, ОСОБА_2 , обізнаний із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та даю згоду з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Обставини, які викладені у запитаннях відповідача МПП фірми «Ерідон» мені відомі з документації державного підприємства, де я працюю на посаді директора. На питання відповідача чи проводилися Національною академією аграрних наук України ревізії, перевірки фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» за 2017, 2018 роки, надаю наступну відповідь: так, така ревізія проводилась. На питання, які збитки були завдані Державному підприємству «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» у зв`язку з укладанням та виконанням спірного договору надаю наступну відповідь: на підставі спірного договору у 2018 році відповідач поставив позивачу засоби захисту рослин на загальну суму 8455471,59 грн., за яку підприємство покупець розрахувалось у сумі 7118954,19 грн. та залишок боргу згідно з бухгалтерською звітністю складав на кінець року 1336517,40 грн. Розрахунки по цьому договору завершені повністю у 2019 році. Реальність поставки засобів захисту рослин на вказану суму та їх використання у державному підприємстві наразі досліджується в рамках кримінального провадження №12020160270000046 від 19.02.2020, по якому досудове розслідування проводиться Головним слідчим управленням Національної поліції в Одеської області. Підставами для цього є такі обставини: кількість товару поставленого по вказаному договору, оформлення його використання відбувалось з порушення Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у господарстві ДсанПіН 8.8.1.2.001-98, що створило труднощі для визначення реальної кількості використаних засобів захисту рослин на потреби державною підприємства. Таким чином, тільки на підставі доказів, отриманих під час досудового розслідування і оцінених судом при прийнятті рішення по кримінальному провадженню, буде визначений реальний розмір поставлених та використаних у державному підприємстві засобів захисту рослин, отриманих по спірному договору. Під час виконання спірного договору відбувалась дооцінка товару на суму 157608,55 грн. Зміна ціни відбулась на підставі ряду угод, укладених в один день 10.07.2018, що не відповідає умовам основного договору поставки №183/75/51 від 09.02.2018, пунктом 3.2 якого передбачено, що визначення ціни вартості товару здійснюється в національній валюті України, виходячи з курсу продажу долару США або Євро до гривни, встановленому на міжбанку на момент закриття торгів у день, що передує оплаті товару, якщо інші джерела визначення курсу не зазначені в додатках до цього договору. Наприклад, угодою №ЕР-0000308 про зміну умов придбання та оплати отриманого товару до договору поставки №183/1851 від 09.02.2018 передбачено збільшити ціну за поставлений 05.06.2018 товар за видатковою накладною №58548 на 26700,24 грн. Станом на 05.06.2018 курс продажу долара США на міжбанку складав 26,13 грн., станом на 10.07.2018 (день укладання угоди про зміну ціни) курс складав 26,22 грн. Оплата за цією накладною відбулась та іншими накладними, в проміжок часу від 31.08.2018 до 29.03.2019, коли курс долара США збільшився в середньому до 27,37 грн. Ці обставини висвітлюють те, що зміна ціни відбувалась без будь-яких об`єктивних умов, до зміни курсу долара США, а за «досягнутою домовленістю сторін», як вказано в п.3 цих угод. В разі визнання судом недійсними спірних договору поставки, додатків та угод, у позивача виникне правова підстава заявляти вимоги про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошей внаслідок підвищення ціни на товар чи з особи, заінтересованої у вчиненні державним унітарним підприємством господарського зобов`язання відповідно до ч.11 ст. 73-1 ГК України. Спірний договір поставки укладався від імені державного підприємства Русанжиком І.Г., який усвідомлював фінансову неспроможність підприємства оплачувати поставлені засоби захисту рослин МПП фірмі «Ерідон», про що свідчить оформлення договору про авалювання векселів, на підставі якого було видано вексель серії АА №1670883 від 11.05.2018. За допомогою цього векселя на суму 3000000 грн. частково відбувались розрахунки за спірним договором. Все це призвело до несвоєчасного розрахунку по договору та застосування з боку постачальника фінансових санкцій, плату за користування кредитом, курсову різницю, що фактично є збитками для державного підприємства.

У підготовчому засіданні 02.11.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.11.2020.

12.11.2020 за вх.№30379/20 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 12.11.2020 заяву Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» про невиконання учасниками справи ухвали суду від 19.10.2020 (вх.№27908/20 від 20.10.2020) задоволено частково; повторно зобов`язано третю особу - Національну академію аграрних наук України надати суду у формі заяви свідка відповіді на запитання: Коли стало відомо Національній академії аграрних наук України про укладення Державним підприємством «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018? Після того, коли стало відомо Національній академії аграрних наук України про укладення Державним підприємством «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018, чи застосовувалося будь-яке дисциплінарне стягнення до директора ОСОБА_1 у зв`язку з укладанням такого правочину без отримання відповідного дозволу? Відмовлено в задоволенні решти заяви Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» про невиконання учасниками справи ухвали суду від 19.10.2020 (вх.№27908/20 від 20.10.2020).

У підготовчому засіданні 12.11.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.12.2020. У підготовчому засіданні 10.12.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 28.12.2020.

11.12.2020 за вх.№33132/20 до суду від третьої особи надійшло повідомлення про неможливість до судового засідання 10.12.2020 подати заяву свідка.

22.12.2020 за вх.№34221/20 до суду від третьої особи надійшла заява свідка, яка підписана президентом Я.М. Гадзало, в якій зазначено наступне:

«До Національної академії аграрних наук України надійшла ухвала Господарського суду Одеської області у справі №916/1638/20 від 12.11.2020, якою повторно зобов`язано НААН надати письмові відповіді на запитання Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» у формі заяви свідка. Відповідно до ч.3 ст. 90 ГПК України відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. При цьому, 23.11.2020 до Національної академії аграрних наук України надійшла ухвала Господарського суду Одеської області від 16.11.2020 у справі №916/1638/20, якою призначено підготовче засідання у зазначеній справі на 10.12.2020 о 12:00. З огляду на зазначене, строк для подання заяви свідка ПЛАН не пропущено, та вона полягає в наступному. Як було зазначено НААН у своїх письмових поясненнях щодо позовної заяви у справі №916/1638/20 від 25.08.2020 №14-230, Національна академія аграрних наук України не погоджувала договір поставки №183/18/51 від 09.02.2018, тому дізналась про його існування лише після того, як 22.06.2020 до НААН надійшла ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі №916/1638/20 від 15.06.2020. Відповідно до наказу НААН від 28.10.2019 №354-к, що був виданий на підставі заяви ОСОБА_1 від 15.10.2019 (завірені копії містяться в матеріалах справи), останнього було звільнено з посади директора Державного підприємства «Дослідне господарство ім. О. В. Суворова ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. С. Таїрова» за власним бажанням з 30.10.2019. Таким чином, після того як НААН стало відомо про укладення вищезазначеного договору дисциплінарні стягнення не могли бути застосовані НААН до ОСОБА_3 через його звільнення. Окрім того, я, ОСОБА_4 , президент Національної академії аграрних наук України, підтверджую свою обізнаність за змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень».

24.12.2020 за вх.№34566/20 до суду від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач посилається на наступне:

- відповідач зазначає, що на стор.22 Акту якого вказано, зокрема, що позивачу було нанесено шкоду за договором 2018 року на суму 157608,55 грн., суми штрафних санкцій у розмірі 858527,35 грн., за користування товарним кредитом 643895,52 грн.;

- відповідач підтверджує факт укладення з відповідачем угод про дооцінки товарів на суму 157608,55 грн.; усі документи на підтвердження зміни ціни були надані суду разом з відзивом на позовну заяву: угоди про зміну вартості товару: зміна вартості товару №3084 від 10.07.2018; зміна вартості товару №3085 від 10.07.2018; зміна вартості товару №3086 від 10.07.2018; зміна вартості товару №3087 від 10.07.2018; зміна вартості товару №3088 від 10.07.2018; зміна вартості товару №3089 від 10.07.2018; зміна вартості товару №3090 від 10.07.2018; зміна вартості товару №3091 від 10.07.2018; зміна вартості товару №3092 від 10.07.2018. Відповідач вказує, що зміна вартості товару, була здійснена за погодженням сторін у відповідності до умов договору, шляхом укладання відповідних додаткових угод; зміна ціни товару є безпосереднім, природнім наслідком зміни курсу іноземної валюти, оскільки ціна товару, на який була змінена, була визначена в еквіваленті іноземної валюти;

- відповідач посилається на те, що фактично вартість товару була змінена виключно у вираженій валюти - української гривні, однак не змінювалася в еквіваленті іноземної валюти - доларах США, відповідно до додатків до договору;

- відповідач звертає увагу, що на стор.9 Акту перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарства ім. О.В. Суворова «Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» за 2017-2018 роки від 29.03.2019 комісія дійшла висновку, що: «В холі перевірки проведення перевірки проведено моніторинг цін засобів захисту рослин господарство МПП «ЕР1ДОН» завищення цін не встановлено»;

- відповідач вважає, що погоджена сторонами зміна вартості товару, в тому числі через зміну курсу іноземної валюти, яка застосовується до вартості товару, що визначена в еквіваленті іноземної валюти, не може бути збитками чи шкодою, оскільки це здійснено в межах договірних зобов`язань. Як вказує відповідач, жодний нормативний акт не відносить таку зміну вартості товару до збитків або шкоди;

- відповідач вказує, що позивачу не виставлялися та останній не сплачував за договором поставки №183/18/51 від 09.02.2018 жодних штрафних санкцій;

- за посиланнями відповідача, твердження, визначені в Акті про те, що позивачу було нанесено шкоду за договором 2018 року на суму штрафних санкцій у розмірі 858527,35 грн., за користування товарним кредитом 643895,52 грн. є безпідставними та не відповідають дійсності. Відповідач вказує, що позивач ані разом з позовом, ані в додатках до акту не визначив жодного первинного документу, який би підтверджував, що позивач здійснив сплату відповідачу зазначених сум грошових коштів. Для підтвердження факту не сплати позивачем будь-яких інших платежів за договором, відповідач наводить інформацію про загальний оборот по договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018;

- на думку відповідача, висновок Акту про шкоду за договором 2018 року на суму штрафних санкцій у розмірі 858527,35 грн. за користування товарним кредитом 643895,52 грн. є безпідставним та не відповідає дійсності; позивач не здійснював оплату жодних штрафних санкцій за договором поставки №183/18/51 від 09.02.2018, докази зворотного відсутні.

У підготовчому засіданні 28.12.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.01.2021. У судовому засіданні 13.01.2021 судом у протокольній формі оголошено перерву до 25.01.2021. У судовому засіданні 25.01.2021 судом у протокольній формі оголошено перерву до 03.02.2021.

02.02.2021 за вх.№3003/21 до суду від відповідача - Малого приватного підприємства фірма «Ерідон» надійшла заява про відвід секретаря судового засідання, в якій відповідач просив суд відвести секретаря судового засідання Господарського суду Одеської області - Кастрову Марію Сергіївну від участі у справі №916/1638/20 за позовом ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» до МПП ФІРМА «Ерідон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національна академія аграрних наук України про визнання недійсним договору.

03.02.2021 за вх.№2-138/21 до суду від відповідача - Малого приватного підприємства фірма «Ерідон» надійшла заява про відвід судді Шаратова Ю.А. від розгляду справи №916/1638/20 за позовом ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» до МПП ФІРМА «Ерідон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національна академія аграрних наук України про визнання недійсним договору.

Ухвалою суду від 03.02.2020 відмовлено Малому приватному підприємству фірмі «Ерідон» у задоволенні заяви про відвід секретаря у справі №916/1638/20 від 02.02.2021 (вх.№3003/21); задоволено заяву Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» про відвід судді від 02.02.2021; визначено відвести суддю Шаратова Ю.А. від розгляду справи №916/1638/20 за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» до Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Національної академії аграрних наук України про визнання договору недійсним.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2021 справу №916/1638/20 розподілено судді Бездолі Ю.С.

Ухвалою суду від 08.02.2021 суддею Бездолею Ю.С. прийнято справу №916/1638/20 до свого провадження; підготовче засідання призначено на 02.03.2021 о 14:00. Ухвалою суду від 02.03.2021 закрито підготовче провадження у справі №916/1638/20; призначено справу №916/1638/20 до розгляду по суті в засіданні суду на 22.03.2021 об 11:00; викликано у судове засідання, яке призначене на 22.03.2021 об 11:00 свідка - ОСОБА_1 для допиту щодо обставин, викладених свідком у заяві від 13.07.2020; свідка - ОСОБА_2 - для допиту щодо обставин, викладених свідком у заяві за вх.№29071/21 від 02.11.2020; свідка - ОСОБА_4 - для допиту щодо обставин, викладених свідком у заяві від 18.12.2020.

У судовому засіданні 22.03.2021 судом проведено окрему процесуальну дію, а саме: допит свідка - ОСОБА_2 , який підтвердив інформацію, викладену у заяві свідка 02.11.2020, повідомивши про розуміння своїх дій та обізнаність про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.

Інші викликані судом свідки для дачі пояснень щодо обставин, повідомлених ними у заявах свідків від 13.07.2020 та 18.12.2020 не з`явились.

У судовому засіданні 22.03.2021 судом у протокольній формі в порядку ст. 202 ГПК України відкладено розгляд справи на 08.04.2021 о 10:00.

У судовому засіданні 08.04.2021 судом проведено окрему процесуальну дію, а саме: допит свідка - ОСОБА_1 , який підтвердив інформацію, викладену у заяві свідка від 13.07.2020, повідомивши про розуміння своїх дій та обізнаність про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.

Свідок ОСОБА_4 на виклик суду у судове засідання 08.04.2021 не з`явився.

У судовому засіданні 08.04.2021 судом у протокольній формі в порядку ст. 202 ГПК України відкладено розгляд справи на 19.04.2021 о 17:00.

13.04.2021 за вх.№10211/21 до суду від відповідача надійшла заява, в якій відповідач просив у випадку повторної неявки на судове засідання у справі №916/1638/20, яке відбудеться 19.04.2021 о 17:00, свідка ОСОБА_4 , з метою спонукання останнього до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, на підставі частини другої ст. 135 ГПК України, стягнути в дохід державного бюджету з свідка ОСОБА_4 штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у випадку повторної неявки свідка ОСОБА_4 на судове засідання, яке відбудеться 19.04.2021 о 17:00 повторно викликати свідка ОСОБА_4 для допиту як свідка у справі 916/1638/20.

У судовому засіданні 19.04.2021 судом у протокольній формі в порядку ст. 202 ГПК України відкладено розгляд справи на 20.04.2021 о 15:40.

Ухвалою суду від 20.04.2021 справу №916/1638/20 призначено до колегіального розгляду.

Згідно з протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів справу №916/1638/20 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Степанова Л.В., Волков Р.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2021 прийнято справу №916/1638/20 до колегіального розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Степанова Л.В., Волков Р.В.; призначено підготовче засідання на 18.05.2021 о 10:30. Однак, у зв`язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 11.05.2021, підготовче засідання 18.05.2021 о 10:30 не відбулось.

Ухвалою суду від 24.05.2021, після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, підготовче засідання у справі №916/1638/20 призначено на 08.06.2021 о 10:30. У підготовчому засіданні 08.06.2021 судом у протокольній формі в порядку ст.ст. 177, 183 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 30.06.2021 об 11:00.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області №119 від 30.06.2021 у зв`язку з перебуванням члена колегії судді Волкова Р.В. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1638/20 для внесення змін до складу колегії суддів.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №916/1638/20 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Степанова Л.В., Малярчук І.А.

Ухвалою суду від 02.07.2021 справу №916/1638/20 прийнято до колегіального розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Степанова Л.В., Малярчук І.А; призначено підготовче засідання у справі №916/1638/20 на 27.07.2021 о 12:40.

21.07.2021 за вх.№19516/21 до суду від позивача надійшли пояснення, які прийнято судом до розгляду. У поданих поясненнях позивач зазначає наступне:

- позивач вказує, що 29.06.2021 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №916/2040/20 була прийнята постанова, якою було скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 02.12.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 та ухвалене нове рішення, яким у задоволені позову ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» до МП фірми «Ерідон» відмовлено. Предметом спору по цій справі було визнання недійсним договору поставки засобів захисту рослин (ЗЗР) від 26.10.2016 №183/17/24 з додатками на загальну суму 6694785,28 грн., укладеного між Державним підприємством «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» та Малим приватним підприємством Фірмою «ЕРІДОН». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадова особа, що підписала відповідний договір з боку позивача не мала достатніх повноважень для такого підписання, а також відсутністю погодження договору поставки від 26.10.2016 №183/17/24 Національною академією аграрних наук України, яке є обов`язковим у даному випадку, оскільки сума договору перевищує 10% вартості активів підприємства за даними останньої річної звітності. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.12.2020 у справі №916/2040/20 позовні вимоги Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» було задоволено у повному обсязі. По суті позовних вимог місцевий господарський суд встановив, що спірний договір від імені ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» підписано особою, яка станом на дату підписання договору не була призначена на посаду директора Дослідного господарства. Окрім того, договір було підписано відповідною особою з перевищенням визначених Статутом повноважень. Встановивши, що договір поставки від 26.10.2016 №183/17/24 був укладений між сторонами із порушенням вимог ст. 73-2 ГК України, що є підставою для визнання спірного договору недійсним, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог Дослідного господарства. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 рішення першої інстанції було залишено в силі. Позивач зазначає, що у наведеній справі, як і у дійсній справі, вирішувалось питання про наявність підстав для визнання договору поставки недійсним між тими ж сторонами , з тих же підстав;

- позивач посилається на те, що єдиною підставою для відмови у задоволенні позову по справі №916/2040/20 Верховний Суд визначив недоведеність позивачем порушення своїх прав. Щодо положень ст.ст. 73, 73-2 ГК України у контексті спірних правовідносин, то Верховний Суд не вбачає підстав для формування іншого правового висновку, на чому наполягав відповідач; відповідач послався на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 по справі №668/13907/13, яким визначено, що для визнання договору недійсним з огляду приписів ст.ст. 92, 237-239, 241 ЦК України з підстав порушення установленого обмеження повноважень, щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень, якщо не буде доведено, що контрагент за договором знав про ці обмеження повноважень; Верховним Судом визначено, що ці доводи відповідача про неврахування судами вказаних правових висновків, відхилені ( п.п.12, 13, 14, 69, 70 Постанови ВП ВС);

- позивач посилається на те, що у справі №916/1638/20 він обґрунтував наявність порушених прав як учасника спірного правочину;

- позивач вказує, що 10.07.2018 відбулась дооцінка вже отриманого позивачем товару на суму 157608,55 грн.; зміна ціни відбулась на підставі ряду угод, які всі укладені 10.07.2018 про зміну умов придбання та оплати отриманого товару до договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018; укладення цих угод не передбачено основним договором поставки №183//5/51 від 09.02.2018;

- позивач посилається на те, що зміна, збільшення ціни товару відбувалась без будь-яких об`єктивних умов до зміни курсу долара США, за «досягнутою домовленістю сторін», як вказано в п.3 цих угод чи на власний розсуд відповідача (постачальника), згідно з п.3.7 основного договору поставки; останній обставині сприяло не виконання директором ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Русанжиком І.Г. на той час вимог п.3.7 основного договору поставки в частині не зазначення в платіжних дорученнях за яким саме додатком до цього договору та/або рахунком на оплату, та/або видатковою накладною та за який саме товар здійснюється оплата;

- позивач вказує, що завдання збитків державному підприємству також підтверджується Актом проведення НААН України перевірки окремих питань фінансово-господарської цільності ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» від 28.08.2020, звітом незалежного аудитора наданих суду. За посиланнями позивача порушення майнових прав відповідача та завдання йому збитків на суму 157608,55 грн. відбулось саме внаслідок безпідставного збільшення ціни товару, укладання спірного правом без його погодження з засновником унітарного державного підприємством; в разі контролю з боку Національної академії аграрних наук України такі збитки не були б завдані. Позивач наголошує, що ініціювання цього спору про недійсність договору поставки відбулось з метою захисту цивільного права позивача та можливістю в подальшому відшкодування завданих йому збитків.

У підготовчому засіданні 27.07.2021 судом у протокольній формі в порядку ст.ст. 177, 185 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.09.2021 о 12:00. Однак, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 08.09.2021, судове засідання з розгляду справи по суті 15.09.2021 о 12:00 не відбулось. Ухвалою суду від 20.09.2021, після виходу головуючого судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, справа №916/1638/20 призначена до судового розгляду по суті на 11.10.2021 о 12:45.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області №200 від 11.10.2021 у зв`язку з перебуванням члена колегії судді Малярчук І.А. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1638/20 для внесення змін до складу колегії суддів.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №916/1638/20 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Степанова Л.В., Смелянець Г.Є.

Ухвалою суду від 12.10.2021 прийнято справу №916/1638/20 до колегіального розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Степанова Л.В., Смелянець Г.Є.; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 09.11.2021 о 13:45.

У судовому засіданні 09.11.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 23.11.2021 о 12:40.

У підготовчі та судові засідання представник третьої особи не з`явився. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи. Господарський суд зазначає, що позиція третьої особи збігається з процесуальної позицією позивача у справі. Окрім того, у судовому засідання судом у протокольній формі задоволено заяву третьої особи про розгляд справи за відсутністю його представника. Свідок Гадзало Ярослав Михайлович на виклик суду не з`явився, у зв`язку з чим в порядку положень ст. 89 ГПК України обставини, викладені у заяві свідка від 18.12.2020 до уваги суду не беруться.

Справа №916/1638/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

Керуючись головною метою внесених законодавцем змін до господарського процесуального законодавства у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, господарський суд при розгляді даної справи та інших справ, які перебували та перебувають в провадженні суду в період дії загальнодержавного карантину - керується головними завданнями господарського судочинства та водночас важливістю не формального дотримання процесуальних строків розгляду справи, обчислення яких в період карантину законодавцем змінювалось із визначенням критеріїв оцінки - забезпечення учасникам справ можливості отримати повний та справедливий розгляд господарських справ по суті виниклих між сторонами спірних правовідносин. Господарський суд зі свого боку забезпечив учасникам справи можливість вчинити процесуальні дії повної мірою задля забезпечення гарантованого Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод - права на справедливий суд, а також забезпечення учасникам справ процесуальних гарантій на отримання справедливого, незалежного та неупередженого судочинства.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 23.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, а також повідомлено, що повний текст рішення буде складено 02.12.2021.

Між тим, з 30.11.2021 суддя Степанова Л.В. перебувала на лікарняному, з якого вийшла 20.12.2021, а також головуючий суддя Бездоля Ю.С. з 06.12.2021 перебувала на лікарняному, з якого вийшла 13.12.2021, у зв`язку з чим повний текст рішення складається після виходу суддів з лікарняних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

09.02.2018 між Малим приватним підприємством фірми «Ерідон» (постачальник) в особі представника Лапи Андрія Борисовича, який діяв на підставі довіреності №1923 від 20.12.2017, та Державним підприємством «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» (покупець) в особі директора Русанжика Івана Георгійовича, який діяв на підставі Статуту, укладено договір поставки №183/18/51, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити вартість такого товару.

Згідно з п.1.2 договору найменування, асортимент та кількість товару, який підлягав поставці за цим договором, зазначаються в додатках, які є його невід`ємною частиною.

У відповідності до п.п. 2.1-2.5 договору ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначається у додатках до цього договору. Ціна товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати товару на умовах цього договору. Еквівалент ціни товару в іноземній валюті, який зазначено в додатку по цього договору, є незмінним на весь період дії цього договору. Загальна вартість товару, що постачається за цим договором (ціна договору); визначається додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2 договору. У випадку розбіжності даних у додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни товару, перевагу має видаткова накладна. Вартість тари та упаковки, в якій постачається товар, входить до ціни товару. Якщо після укладення цього договору та до моменту отримання товару покупцем, органами державної влади чи місцевого самоврядування будуть встановлені додаткові податки, збори та/або інші обов`язкові платежі, які матимуть прямий вплив на формування ціни товару, постачальник має право змінити ціну товару на розмір запроваджених податків, зборів та/або інших обов`язкових платежів.

Відповідно до п.п. 3.1-3.4 договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Сторони погодили, шо визначення ціни та загальної вартості товару, що підлягає оплаті покупцем, здійснюється в національній валюті України, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів у день, що передує даті оплати товару («курс Міжбанку»). Для визначення «курсу Міжбанку» сторони використовують дані, розмішені на веб-сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/archive/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в додатках до цього договору. Оплата товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється покупцем на підставі рахунку на оплату, сформованого постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.2 та 3.5 договору. Термін дії рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Оплата товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється покупцем, з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.5 цього договору. Оформлення видаткових накладних на товар, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється за цінами, зазначеними в рахунку на оплату. У разі недотримання покупцем строків оплати товару, встановлених рахунком на оплату, оформлення видаткової накладної здійснюється за цінами, визначеними з дотриманням умов пунктів 3.2 цього договору, на момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Оформлення видаткових накладних на товар, який постачається на умовах відстрочення оплати або з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється за цінами, визначеними на дату формування, видаткової накладної з дотриманням умов пунктів 3.2 цього договору.

Згідно з п.п. 5.1-5.6 договору умови та строки поставки товару зазначаються у додатках до цього договору або у рахунку на оплату, який містить істотні умови поставки. Поставка товару здійснюється за умови дотримання покупцем строків та порядку оплати товару, передбачених договором. В разі порушення покупцем строків чи порядку, оплати товару, постачальник має право притримати поставку товару по договору в цілому до моменту усунення таких порушень. При порушенні покупцем порядку здійснення попередньої оплати на строк більше 14 (чотирнадцяти) календарних днів постачальник залишає за собою право відмовити покупцю в поставці товару умови попередньої (часткової) оплати якого були порушені покупцем. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця, а також, приймання товару по кількості та якості, здійснюється в момент передачі товару за видатковою накладною. Датою передачі товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписується представником покупця. Підпис представника покупця у видатковій накладній може бути завірений відтиском печатки покупця та свідчить про отримання товару покупцем: по кількості - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; по якості - відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах про якість та походження товару. У разі виявлення будь-яких недоліків товару, покупець зобов`язаний негайно, до закінчення приймання товару, письмово повідомити про це постачальника та викликати його уповноваженого представника для складання акту про виявлені недоліки товару. Представник постачальника має прибути на виклик покупця впродовж 36 годин з моменту отримання повідомлення. В разі не прибуття представника постачальника або його відмови з`явитися на виклик покупця у встановлений строк, акт про виявлені недоліки товару складається покупцем за участю представника Торгово-Промислової Палати України. При відсутності повідомлення покупця про виявлені недоліки товару, товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості та якості. Претензії щодо кількості та якості товару, які неможливо було виявити під час його прийняття, повинні бути пред`явлені до повного чи часткового використання товару, але не пізніше: по кількості - не пізніше - 2 (двох) календарних днів з моменту отримання товару; по якості - протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту виявлення прихованих недоліків товару, але не пізніше 3 (трьох) місяців з дати отримання Товару. -Відбір проб (зразків) товару для перевірки якості проводиться представником погодженої сторонами лабораторії, що акредитована та уповноважена на проведення таких досліджень, із використанням зразків товару, що не містить пошкодження упаковки, тари та пломб на ній (якщо такі передбачені) та за обов`язкової участі уповноважених представників покупця та постачальника, в п`ятиденний строк після приймання товару покупцем. За результатами відбору проб товару, сторони складають та підписують акт відбору проб. Результат досліджень, проведених лабораторією, представником якої відбиралися зразки Товару, може бути підставою для пред`явлення претензії покупця. Висновки будь-яких установ, що зроблені без дотримання зазначених вище вимог, не приймаються постачальником до уваги та не можуть бути використані (розглядатись) сторонами в якості належних доказів. Претензії щодо неналежної якості товару, які пред`явлені після його повного або часткового використання, до розгляду не приймаються. У випадку визнання претензії покупця щодо кількості або якості товару обґрунтованою, постачальник, за вибором покупця: здійснює додаткову поставку товару або проводить заміну неякісного товару або, якщо товар оплачений покупцем, повертає сплачені ним за цей товар грошові кошти. Сторони вправі врегулювати претензію у інший взаємоприйнятний спосіб.

За п.6.1 договору за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням умов цього договору.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору вирішення спорів здійснюється господарським судом відповідно до чинного законодавства України. Спори (рекламації) щодо якості товару підлягають обов`язковому досудовому врегулюванню шляхом направлення відповідних претензій.

Згідно з п.9.2 договору останній вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

До договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018 між Малим приватним підприємством фірми «Ерідон» (постачальник) в особі представника Лапи Андрія Борисовича, який діяв на підставі довіреності №1923 від 20.12.2017, та Державним підприємством «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» (покупець) в особі директора Русанжика Івана Георгійовича, який діяв на підставі Статуту, укладено наступні додатки:

- від 19.04.2018 №183/18/51/3-ЗЗР на загальну суму 31653,60 грн.;

- від 07.05.2018 №183/18/51/6-МД/П на загальну суму 158064,00 грн.;

- від 08.05.2018 №183/18/51/2-ЗЗР на загальну суму 3326052,26 грн.;

- від 12.07.2018 №183/18/51/11-ЗЗР на загальну суму 103870,80 грн.;

- від 25.07.2018 №183/18/51/12-ЗЗР на загальну суму 605921,95 грн.;

- від 07.08.2018 №183/18/51/13-ЗЗР на загальну суму 784632,00 грн.;

- від 13.08.2018 №183/18/51/14-ЗЗР на загальну суму 278772,00 грн.;

- від 17.08.2018 №183/18/51/15-ЗЗР на загальну суму 34402,56 грн.;

- від 13.08.2018 №183/18/51/14-ЗЗР на загальну суму 784632,00 грн.;

- від 02.10.2018 №183/18/51/16-ЗЗР на загальну суму 155206,80 грн.

Також в матеріалах справи наявні угоди про зміну умов придбання та оплати отриманого товару до договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018, укладені між Малим приватним підприємством фірми «Ерідон» (постачальник) в особі представника Лапи Андрія Борисовича, який діяв на підставі довіреності №1923 від 20.12.2017, та Державним підприємством «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» (покупець) в особі директора Русанжика Івана Георгійовича, який діяв на підставі Статуту, а саме:

- від 10.07.2018 №ЕР-00003083 на загальну суму 33242,88 грн.;

- від 10.07.2018 №ЕР-00003084 на загальну суму 14924,16 грн.;

- від 10.07.2018 №ЕР-00003085 на загальну суму 130303,68 грн.;

- від 10.07.2018 №ЕР-00003086 на загальну суму 30070,08 грн.;

- від 10.07.2018 №ЕР-00003087 на загальну суму 555700,80 грн.;

- від 10.07.2018 №ЕР-00003088 на загальну суму 1158503,09 грн.;

- від 10.07.2018 №ЕР-00003089 на загальну суму 151683,84 грн.;

- від 10.07.2018 №ЕР-00003090 на загальну суму 1005043,20 грн.;

- від 10.07.2018 №ЕР-00003091 на загальну суму 110877,60 грн.;

- від 10.07.2018 №ЕР-00003092 на загальну суму 68941,80 грн.

Матеріали справи містять виписку з картки позивача №631 за 2018 рік, з якої вбачається, що оплата позивачем поставленого відповідачем товару за договором поставки №183/18/51 від 09.02.2018, окрім того в матеріалах справи містяться платіжні доручення №282 від 31.08.2018 на суму 363747,39 грн., №403 від 14.12.2018 на суму 1000000 грн.; №410 від 19.12.2018 на суму 1000000 грн.; №411 від 20.12.2018 на суму 1000000 грн.; №414 від 20.12.2018 на суму 300000 грн.; №415 від 20.12.2018 на суму 300000 грн.; №410 від 28.02.2019 на суму 300000 грн.; №427 від 13.03.2019 на суму 500000 грн.; №456 від 28.03.2019 на суму 436517,40 грн.; №460 від 29.03.2019 на суму 100000 грн.; №320 від 02.10.2018 на суму 155206,80 грн. (платник: ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова», отримувач: МПП Фірма «Ерідон»).

В матеріалах справи наявні видаткові накладні за договором поставки №183/18/51 від 09.02.2018, а саме: №22950 від 10.04.2018 на суму 152531,28 грн.; №26741 від 13.04.2018 на суму 5602,80 грн.; №26737 від 13.04.2018 на суму 62130,11 грн.; №28138 від 16.04.2018 на суму 6003,00 грн.; №28247 від 16.04.2018 на суму 89467,20 грн.; №28130 від 16.04.2018 на суму 143536,56 грн.; №30237 від 17.04.2018 на суму 19247,04 грн.; №32186 від 19.04.2018 на суму 31653,60 грн.; №35140 від 23.04.2018 на суму 79584,12 грн.; №36545 від 24.04.2018 на суму 16609,68 грн.; №36549 від 24.04.2018 на суму 417054,84 грн.; №39081 від 26.04.2018 на суму 98654,88 грн.; №38175 від 26.04.2018 на суму 1014967,37 грн.; №40376 від 27.04.2018 на суму 46131,26 грн.; №48227 від 10.05.2018 на суму 124079,28 грн.; №47172 від 08.05.2018 на суму 837169,38 грн.; №46939 від 08.05.2018 на суму 14218,56 грн.; №47173 від 08.05.2018 на суму 78780,00 грн.; №48749 від 11.05.2018 на суму 28663,68 грн.; №50352 від 18.05.2018 на суму 104689,20 грн.; №58548 від 05.06.2018 на суму 529000,56 грн.; №60455 від 07.06.2018 на суму 1103337,22 грн.; №64360 від 21.06.2018 на суму 144460,80 грн.; №64361 від 21.06.2018 на суму 65648,88 грн.; №64362 від 21.06.2018 на суму 79200,00 грн.; №65754 від 02.07.2018 на суму 955960,80 грн.; №67989 від 13.07.2018 на суму 78708,00 грн.; №67988 від 13.07.2018 на суму 103890,60 грн.; №70047 від 26.07.2018 на суму 606386,98 грн.; №73085 від 13.08.2018 на суму 790716,00 грн.; №74377 від 15.08.2018 на суму 280200,00 грн.; №75402 від 17.08.2018 на суму 34402,56 грн.; №88136 від 02.10.2018 на суму 155206,80 грн. та зміни вартості товару, а саме: №3083 від 10.07.2018 на суму 1589,28 грн.; №3084 від 10.07.2018 на суму 705,60 грн.; №3085 від 10.07.2018 на суму 6224,40 грн.; №3086 від 10.07.2018 на суму 1436,40 грн.; №3087 від 10.07.2018 на суму 26700,24 грн.; №3088 від 10.07.2018 на суму 55165,87 грн.; №3089 від 10.07.2018 на суму 7223,04 грн.; №3090 від 10.07.2018 на суму 49082,40 грн.; №3091 від 10.07.2018 на суму 6188,40 грн.; №3092 від 10.07.2018 на суму 3292,92 грн.

Також матеріали справи містять довіреність №1 (постійну) від 01.04.2018, яка видана Державним підприємством «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» (покупець) в особі директора Русанжика Івана Георгійовича, який діяв на підставі Статуту та бухгалтера Ніколаєвої Т.Ю., якою уповноважено Маринова Владислава Івановича представляти інтереси покупця у взаємовідносинах з МПП Фірма «Ерідон» (постачальником) щодо отримання товарів, які постачаються (продаються) на умовах договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018 та додатків до них. Відповідно до довіреності представнику надається право: - отримувати у постачальника товари (товарно-матеріальні цінності), які постачаються покупцю на умовах договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018 та додатків до них в кількості, що зазначається у відповідних видаткових накладних; - приймати та перевіряти кількість та якість товарів (товарно-матеріальні цінності), які постачаються покупцю на умовах договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018 та додатків до них; - підписувати видаткові накладні, за якими передаються покупцю товари (товарно-матеріальні цінності) та акти приймання-передачі товару, рекламаційні акти, та отримувати ці та інші оригінали/копії документів у постачальника.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем було видано відповідачу простий вексель серія АА№1670883 від 11.05.2018 на суму 3000000 грн.

В матеріалах справи наявний Статут Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» (нова редакція), погоджений директором Дослідного господарства - А.В. Білоусом, а також директором Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» - В.В. Власовим, затверджений в.о. президента Національної академії аграрних наук України - академіком НААН М.І. Бащенко.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.5 Статуту ДП «Дослідне господарство імені О. В. Суворова», ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» (підприємство) засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України (академія), як органу управління державним майном. Підприємство безпосередньо підпорядковане Національному науковому центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» (наукова установа).

Згідно з п.п. 3.1, 3.3 Статуту підприємство є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб`єкт господарювання. Статут підприємства затверджується президентом академії після погодження Статуту з науковою установою, якій безпосередньо підпорядковується підприємство.

Відповідно до п.3.10 Статуту у відповідності з чинним законодавством і в межах цього Статуту підприємство з урахуванням завдань наукової установи, якій воно підпорядковане, самостійно вирішує питання своєї господарської діяльності, в тому числі визначає структуру управління, розробляє штатний розпис, вступає в договірні відносини з іншими установами, підприємствами та організаціями, набуваючи майнові права і відповідні обов`язки, може бути позивачем та відповідачем в судах. Господарське зобов`язання підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість, виноситься на розгляд академії для надання згоди на його вчинення, якщо балансова вартість майна або послуг чи сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до господарського зобов`язання перевищує 10% вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності підприємства.

Згідно з п.п. 7.1, 7.2 Статуту управління підприємством здійснюється відповідно до цього Статуту. Управління Підприємством здійснюється його директором, який підзвітний академії.

У відповідності до п.п. 7.5, 7.6 Статуту директор підприємства призначається на посаду на конкурсній основі та звільняється з неї директором Наукової установи після погодження з президентом академії відповідно до її Статуту. Директор, діючи від імені підприємства та в його інтересах, відповідно до законодавства та в межах цього Статуту і контракту, самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції наукової установи, академії і трудового колективу підприємства, зокрема, укладає господарські договори видає довіреності іншим особам, відкриває рахунки в установах банків та реєстраційні рахунки - у відділеннях Державного казначейства.

За умовами п.7.8 Статуту директор звітує про фінансово-господарську діяльність підприємства перед науковою установою та академією в установлені терміни.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_5 був звільнений з посади директора ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» з 07.02.2020 за згодою сторін.

Розпорядженням Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» №2 від 07.02.2017 на посаду призначено з 08.02.2017 ОСОБА_6

14.03.2017 Національним науковим центром «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» прийнято розпорядження №4 про призначення ОСОБА_1 на посаду виконуючого обов`язки директора ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» з 15.03.2017.

18.04.2017 Національним науковим центром «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» прийнято наказ №28-к про призначення ОСОБА_1 на посаду директора Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» з 18.04.2017 по 17.04.2018 за результатами конкурсу.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №23638600 від 22.05.2018 ОСОБА_1 був директором Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» з 15.03.2017.

16.04.2018 Національним науковим центром «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» прийнято наказ №27-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» з 17.04.2018 у зв`язку із закінченням терміну дії контракту.

Листом від 08.05.2020 №10.2-03/190 Національною академією аграрних наук України у відповідь на адвокатський запит Глазова О.В., як представника позивача, було повідомлено, що академія рішення про погодження договорів поставки засобів захисту рослин №183/17/24 від 26.10.2016 та №183/18/51 від 09.02.2018 зі всіма додатковими угодами між Малим приватним підприємством фірмою «Ерідон» та Державним підприємством «Дослідне господарство імені О. В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» не приймала.

В матеріалах справи наявний баланс (звіт про фінансовий стан) Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» на 01.01.2018; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2017 рік; баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.03.2018; баланс (звіт про фінансовий стан) 31.12.2018.

В матеріалах справи наявний договір №10/18 авалювання векселів від 05.05.2018, укладений між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» (аваліст) та Державним підприємством «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» в особі в.о. директора Русанжика І.Г., що діяв на підставі Статуту, предметом якого є порядок та умови надання авалістом авалю за векселем (векселями) у межах 3000000 грн., відповідно до поданої письмової заяви (клопотання) векселедавця у випадку кожного звернення у банк за авалем і реєстру векселів, пред`явлених до авалювання, що є невід`ємним додатком до заяви (клопотання), аваліст приймає рішення про авалювання векселя за кожною письмовою заявою окремо при умові надання векселедавцем необхідного пакета документів для прийняття рішення про надання авалю та векселем. Також до матеріалів справи надано додаткову угоду №1 від 08.05.2018 до договору №10/18 авалювання векселів від 05.05.2018; акт приймання-передачі векселя від 11.05.2018.

Матеріали справи містять звіт незалежного аудитора про фактичні результати перевірки Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» з питань розрахунків з МПП фірма «Ерідон» за товарно-матеріальні цінності, а також визначення розміру збільшення ціни за товар від моменту його поставки до фактичного розрахунку за нього, визначення розміру штрафних санкцій, визначення розміру річних та визначення розміру плати за користування товарним кредитом, що передбачено договорами поставки 2016, 2018 та 2019 р.р. за період 2016, 2017, 2018, 2019 роки. У звіті зазначено, що: - за період з 2016 року по 2019 рік МПП фірма «Ерідон» поставила товар на загальну суму 20051015,21 грн., з них дооцінка товару склала: 157608,55 грн. за 2018 рік, 373908,06 грн. за 2019 рік; за період, що підлягав перевірці, ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» було сплачено за поставлений товар суму 16545891,89 грн.; - станом на 24.04.2020 заборгованість за поставлений товар перед МПП фірма «Ерідон» складає 3505123,32 грн.; - відповідальність за прострочення оплати за поставлений товар згідно з п.6.7 договору та ст. 625 ЦК України становить 858527,35 грн.; - плата за користування товарним кредитом згідно з п.4 додатків до договору поставки №183/19/48 від 17.01.2019, ст. 536 та ч.5 ст. 694 ЦК України становить 643895,52 грн.

У відповідності до наказу Національної академії аграрних наук України №28 від 20.03.2019 призначено проведення позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова.

За результатом перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство імені О. В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» за 2017-2018 роки, комісією за участю представників Національної академії аграрних наук України було складено акт від 29.03.2019, з якого вбачається, що в ході проведення перевірки моніторингу цін засобів захисту рослин завищення цін з боку ПП «Ерідон» не встановлено.

Також матеріали справи містять лист Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» від 16.04.2019 (підписаний директором, академіком НААН Власовим В.В.) на адресу Національної академії аграрних наук України, в якому зазначено, що Державне підприємство «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» не заперечує проти надання Державному підприємству «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» дозволу на укладення договору авалювання векселю з Акціонерним банком «Південний» на суму 6000000 грн. під 2% річних для оплати засобів захисту рослин у поточному 2019 році, з терміном погашення векселю не пізніше 30.10.2019.

В матеріалах справи також наявні вимоги МПП фірма «Ерідон» на оплату протермінованих зобов`язань на поставлений товар №000007041 від 04.10.2019, №000007538 від 21.10.2019, №000006835 від 23.09.2019, №000005454 від 19.07.2019, №000009490 від 19.12.2019 на адресу Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова».

В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається наступне:

- номер кримінального провадження: 12020160270000046;

- дата реєстрації провадження (виділення матеріалів досудового розслідування): 19.02.2020 11:00:57;

- дата надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 19.03.2020;

- ПІБ потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та код ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань): Кастров Сергій Семенович;

- дата та час внесення до ЄРДР відомостей про заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 19.02.2020 10:55:00;

- правова кваліфікація кримінального правопорушення: (КК України 2001) ст. 364 ч.1 (чинна з 04.05.2014 до 01.07.2020);

- короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 19.02.2020 до чергової частини Болградського ВП надійшла заява від Кастрова Сергія Семеновича, директора ДП «ДГ ім. О.В. Суворова», юридична адреса: Одеська область, Болградський район, с. Оксамитне, вул. Суворова, 12 про те, що в діях колишніх посадових осіб вказаного підприємства вбачається факт зловживання службовим становищем.

Результати розгляду кримінального провадження №12020160270000046 в матеріалах справи відсутні.

27.08.2020 - 28.08.2020 Національною академією аграрних наук України було складено акт проведення перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова», в якому вказано, що договір поставки №183/18/51 від 09.02.2018 був укладений із перевищенням максимальної вартості значного зобов`язання.

Позивач звернувся до суду з відповідним позовом про визнання недійсним договору договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018, укладеного між Державним підприємством «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» та Малим підприємством фірмою «Ерідон», з наступними додатками:- від 19.04.2018 №183/18/51/3-ЗЗР на загальну суму 31653,60 грн.; - від 07.05.2018 №183/18/51/6-МД/П на загальну суму 158064,00 грн.; - від 08.05.2018 №183/18/51/2-ЗЗР на загальну суму 3326052,26 грн.; - від 12.07.2018 №183/18/51/11-ЗЗР на загальну суму 103870,80 грн.; - від 25.07.2018 №183/18/51/12-ЗЗР на загальну суму 605921,95 грн.; - від 07.08.2018 №183/18/51/13-ЗЗР на загальну суму 784632,00 грн.; - від 13.08.2018 №183/18/51/14-ЗЗР на загальну суму 278772,00 грн.; - від 17.08.2018 №183/18/51/15-ЗЗР на загальну суму 34402,56 грн.; - від 13.08.2018 №183/18/51/14-ЗЗР на загальну суму 784632,00 грн.; - від 02.10.2018 №183/18/51/16-ЗЗР на загальну суму 155206,80 грн; - та угод про зміну умов придбання та оплати отриманого товару до договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018, а саме від 10.07.2018 за №ЕР-00003083, №ЕР-00003084, №ЕР-00003085, №ЕР-00003086, №ЕР-00003087, №ЕР-00003088, №ЕР-00003089, №ЕР-00003090, №ЕР-00003091, №ЕР-00003092, посилаючись на те, що посадова особа, яка підписала відповідний договір з боку позивача не мала достатніх повноважень для такого підписання, а також відсутність погодження договору поставки від №183/18/51 від 09.02.2018 Національною академією аграрних наук України, яке є обов`язковим у даному випадку, оскільки сума договору перевищує 10% вартості активів підприємства за даними останньої річної звітності.

Окрім того, в матеріалах справи наявні 3 заяви свідків:

- у судовому засіданні 22.03.2021 судом проведено окрему процесуальну дію, а саме: допит свідка - ОСОБА_2 , який підтвердив інформацію, викладену у заяві свідка 02.11.2020, повідомивши про розуміння своїх дій та обізнаність про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань;

- у судовому засіданні 08.04.2021 судом проведено окрему процесуальну дію, а саме: допит свідка - ОСОБА_1 , який підтвердив інформацію, викладену у заяві свідка від 13.07.2020, повідомивши про розуміння своїх дій та обізнаність про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань;

- заява іншого свідка ОСОБА_4 не прийнята судом до уваги в порядку ч.2 ст. 89 ГПК України, оскільки він неодноразово не з`явився на виклик суду, а відповідно до положень ч.2 ст. 89 ГПК України суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

За умовами ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

У відповідності до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

За ч.ч.1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною 1 ст. 2 ЦК України передбачено, що юридична особа є учасником цивільних відносин.

Відповідно до ч.2 ст. 80 ЦК України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Згідно зі ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Статтею 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Правочини юридична особа вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Тобто, законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

При цьому, в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/1163/17 зазначено, що схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, передача транспортних засобів, зняття їх з обліку із наданням усіх необхідних документів та прийняття часткової або повної оплати за спірними договорами).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладений договір поставки №183/18/51 від 09.02.2018, в порядку та на умовах якого сторони домовились про поставку продукції виробничо-технічного призначення.

Договір підписано представником відповідача Лапа Андрієм Борисовичем (на підставі довіреності №1923 від 20.12.2017) та директором позивача Русанжиком Іваном Георгійовичем (на підставі Статуту) та скріплено печатками сторін.

В наявному в матеріалах справи Статуті містяться наступні обмеження повноважень директора позивача, який підписав договір поставки №183/18/51 від 09.02.2018, а саме: п.3.10, згідно з яким у відповідності з чинним законодавством і в межах цього Статуту підприємство з урахуванням завдань наукової установи, якій воно підпорядковане, самостійно вирішує питання своєї господарської діяльності, в тому числі визначає структуру управління, розробляє штатний розпис, вступає в договірні відносини з іншими установами, підприємствами та організаціями, набуваючи майнові права і відповідні обов`язки, може бути позивачем та відповідачем в судах. Господарське зобов`язання підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість, виноситься на розгляд академії для надання згоди на його вчинення, якщо балансова вартість майна або послуг чи сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до господарського зобов`язання перевищує 10% вартості активів, за даними останньої річної фінансової звітності підприємства.

У справі відсутні належні та допустимі докази вчинення правочину (підписання договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018) директором позивача із заінтересованістю останнього. Окрім того, з наявних матеріалів справи вбачається наступне вчинення позивачем дій, які свідчать про схвалення укладеного правочину з боку позивача, зокрема, оплату позивачем поставленого товару за договором поставки №183/18/51 від 09.02.2018, про що свідчать платіжні доручення №282 від 31.08.2018 на суму 363747,39 грн., №403 від 14.12.2018 на суму 1000000 грн.; №410 від 19.12.2018 на суму 1000000 грн.; №411 від 20.12.2018 на суму 1000000 грн.; №414 від 20.12.2018 на суму 300000 грн.; №415 від 20.12.2018 на суму 300000 грн.; №410 від 28.02.2019 на суму 300000 грн.; №427 від 13.03.2019 на суму 500000 грн.; №456 від 28.03.2019 на суму 436517,40 грн.; №460 від 29.03.2019 на суму 100000 грн.; №320 від 02.10.2018 на суму 155206,80 грн. (платник: ДП «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова», отримувач: МПП Фірма «Ерідон»), а також простий вексель серія АА№1670883 від 11.05.2018 на суму 3000000 грн. Про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 241 ЦК України свідчать і конклюдентні дії сторін в частині отримання позивачем товару за укладеним договором поставки на підставі наявних в матеріалах справи видаткових накладних.

За таких обставин, відсутні підстави для визнання недійсним договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018, укладеного між ДП «ДГ ІМ. О.В. Суворова» ННЦ «ІВІВ ІМ. В.Є. Таїрова» та Малим підприємством фірмою «Ерідон» з наступними додатками: - від 19.04.2018 №183/18/51/3-ЗЗР на загальну суму 31653,60 грн.; - від 07.05.2018 №183/18/51/6-МД/П на загальну суму 158064,00 грн.; - від 08.05.2018 №183/18/51/2-ЗЗР на загальну суму 3326052,26 грн.; - від 12.07.2018 №183/18/51/11-ЗЗР на загальну суму 103870,80 грн.; - від 25.07.2018 №183/18/51/12-ЗЗР на загальну суму 605921,95 грн.; - від 07.08.2018 №183/18/51/13-ЗЗР на загальну суму 784632,00 грн.; - від 13.08.2018 №183/18/51/14-ЗЗР на загальну суму 278772,00 грн.; - від 17.08.2018 №183/18/51/15-ЗЗР на загальну суму 34402,56 грн.; - від 13.08.2018 №183/18/51/14-ЗЗР на загальну суму 784632,00 грн.; - від 02.10.2018 №183/18/51/16-ЗЗР на загальну суму 155206,80 грн; - та угоди про зміну умов придбання та оплати отриманого товару до договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018, а саме від 10.07.2018 за №ЕР-00003083, №ЕР-00003084, №ЕР-00003085, №ЕР-00003086, №ЕР-00003087, №ЕР-00003088, №ЕР-00003089, №ЕР-00003090, №ЕР-00003091, №ЕР-00003092.

Окрім того, господарський суд зазначає, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Як вбачається з аналізу постанов Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17, від 25.06.2020 у справі №904/2922/18, від 25.12.2013 у справі №6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806ц16, останні містять висновок, який зводиться до того, що для визнання в судовому порядку недійсним договору, окрім іншого, в обов`язковому порядку суд повинен установити чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб (учасників правочину, або заінтересованих осіб) у зв`язку з укладенням спірного правочину, а ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

В аналогічних правовідносинах у постанові Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/2040/20, в якій заявлялись позовні вимоги про визнання недійсним договору поставки №183/17/24 від 26.10.2016 між тими ж сторонами, зазначено, що при вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №910/1255/20, від 21.04.2021 у справі №904/5480/19, від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 (№ 3-449гс16), від 12.12.2019 у справі №910/13266/18, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 та від 12.12.2019 у справі №910/13266/18.

Проаналізувавши надані сторонами докази та заслухавши пояснення учасників справи, господарський суд дійшов висновку, що позивач належним чином не обґрунтував наявність порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи його інтересів як учасника оскаржуваного правочину у зв`язку з його укладенням, який виконаний обома сторонами в повному обсязі. За таких обставин, відсутність належного обґрунтування позивачем з наданням відповідних доказів наявності порушеного права позивача як учасника оспорюваного правочину є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору поставки №183/18/51 від 09.02.2018.

За таких обставин, з огляду на відсутність доказів вчинення оспорюваного правочину із заінтересованістю, приймаючи до уваги вчинення позивачем дій, які свідчать про наступне схвалення правочину з боку позивача, а також з урахуванням відсутності належного обґрунтування наявності порушеного права позивача як учасника оспорюваного правочину, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова».

Іншого позивачем та третьою особою не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В. Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено (з урахуванням виходу головуючого судді Бездолі Ю.С. з лікарняного 13.12.2021 та судді Степанової Л.В. з лікарняного - 20.12.2021) складено 20 грудня 2021 р.

Головуючий суддя Ю.С. Бездоля

Суддя Л.В. Степанова

Суддя Г.Є. Смелянець

Джерело: ЄДРСР 102057862
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку