Справа № 1003/11249/12

6/357/291/21

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шовкопляса О. П.,

при секретарі судового засідання Амеліній О.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРТ», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 , про заміну сторони стягувача виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа на примусове виконання,-

У С Т А Н О В И В :

Заявник ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» звернувся до суду з вказаною вище заявою, та просить суд замінити сторону виконавчого провадження, видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі № 1003/11249/12, 2/1003/3242/12 за позовом ПАТ «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 400/П/33/2007/980 від 19.07.2007 року. Заява мотивована тим, що 25.10.2012 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення по справі № 1003/11249/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 400/П/33/2007/980 від 19.07.2007 р. з боржника на користь ПАТ «КБ «Надра».

05.11.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» та ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» укладено договір про відступлення прав вимоги №Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 400/П/33/2007/980 від 19.07.2007 р. перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ». Щодо видачі дубліката виконавчого листа заявник зазначив, що згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного реєстру боржників виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 відсутнє, та згідно акту приймання-передачі оригіналів документів до договору про відступлення прав вимоги оригіналів виконавчих листів передані не були, таким чином оригінали виконавчих листів № 1003/11249/12 у заявника та ПАТ «КБ «Надра» відсутні.

Крім того, заявник зазначає, що 04.06.2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» на підставі якої виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.06.2015 року прийнято рішення про початок процедури ліквідації банку. У зв`язку із проведенням ліквідації ПАТ «КБ «Надра» керівництво банку було повністю змінено, були закриті територіальні відділення банку та звільнені всі місцеві співробітники, що здійснювали судовий супровід кредитних справ. Таким чином перебування ПАТ «КБ «Надра» у процедурі ліквідації в період втрати виконавчого листа та пропущення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник вважає поважною причиною та підставою для поновлення цього строку.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про, день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 25.10.2012 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позов ПАТ «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 400/П/33/2007/980 від 19.07.2007 року задоволено, та стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» 16 891 грн. 03 коп. заборгованості по кредиту за договором договором № 400/П/33/2007/980 від 19.07.2007 року та 214 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційному порядку вказане рішення не оскаржувалось.

Відповідно до супровідного листа, який наявний в матеріалах справи на адресу ПАТ «КБ «Надра» було направлено копію рішення від 25.10.2012 року та 2 виконавчих листа.

05.11.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» та ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» укладено договір про відступлення прав вимоги №Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 400/П/33/2007/980 від 19.07.2007 р. перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ».

Відповідно до реєстру кредитних договорів майнові права за якими відступаються, та боржників за такими договорами додатку №1 до договору №Б/Н від 05.11.2020 р. про відступлення прав вимоги, право грошової вимоги за кредитним договором № 400/П/33/2007/980 від 19.07.2007 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ».

Задовольняючи заяву частково, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього ж кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Як визначено у ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

На підставі ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Ст. 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу і, навіть, при відсутності виконавчого провадження.

Таких висновків при застосуванні наведених норм права дійшов Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року, прийнятій у справі № 6-122цс13, та Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2018 року, прийнятій у справі № 2-н-148/09.

З огляду наведеного вище, суд приходить до висновку, що заява ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» в частині заміни сторони стягувача виконавчого провадження на його правонаступника підлягає до задоволення.

Щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, то суд зазначає, що 05.10.2016 р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016року №1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Такий строк встановлюється для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

За змістом статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред`явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У матеріалах даної справи відсутні будь-які дані про те, що виконавчий лист пред`являвся до виконання і мало місце переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Щодо поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, то одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку.

На думку суду, поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Разом з тим, заявником не наведено наявність причин, які б із часу набрання заочним рішенням законної сили, перешкоджали протягом тривалого часу пред`явити стягувачем виконавчий лист до виконання.

При цьому, в заяві про поновлення пропущеного строку, як на поважну причину заявник вказує, що 04.06.2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» на підставі якої виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.06.2015 року прийнято рішення про початок процедури ліквідації банку. У зв`язку із проведенням ліквідації ПАТ «КБ «Надра» керівництво банку було повністю змінено, були закриті територіальні відділення банку та звільнені всі місцеві співробітники, що здійснювали судовий супровід кредитних справ. Таким чином перебування ПАТ «КБ «Надра» у процедурі ліквідації в період втрати виконавчого листа та пропущення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник вважає поважною причиною та підставою для поновлення цього строку.

Однак суд звертає увагу, що постанова Правління Національного банку України №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» на підставі якої виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.06.2015 року прийнято рішення про початок процедури ліквідації банку була прийнята 04.06.2015 року, однак на момент прийняття вказаних рішень строк пред`явлення виконавчого листа у вказаній справі вже закінчився, а тому обставини ліквідації банку не можуть бути визнані судом поважними причинами для поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Крім того, уповноважені особи, призначені в процесі ліквідації, не позбавлені права вчиняти дії щодо пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Разом з цим будь-яких належних і допустимих доказів того, що первісний кредитор, позивач в цивільній справі, стягувач за виданими виконавчими документами ПАТ «КБ «Надра» з поважних причин протягом тривалого часу з моменту набрання рішенням законної сили не вживав будь-яких заходів, щоб пред`явити виконавчі листи до виконання, а також, у разі їх втрати повторно звернутись до суду із відповідною заявою про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку для пред`явлення до виконання, як і доказів, що такі дії вживались стягувачем, суду надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.

Також суд звертає увагу, що новий кредитор добровільно взяв на себе ризики по спливу строків пред`явлення виконавчих документів до виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження».

Та обставина, що заявник, купуючи у листопаді 2020 року право вимоги за кредитним договором № 400/П/33/2007/980 від 19.07.2007 року, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 , не переконався у тому, що первісний кредитор діяв добросовісно, отримав та пред`явив до виконання виконавчі листи у визначені чинним законодавством строки, не звільняє заявника від наслідків не вчинення первісним кредитором (стягувачем) ПАТ «КБ «Надра» таких дій.

За таких обставин у суду немає підстав вважати поведінку заявника ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» під час укладення з попереднім кредитором договору про відступлення права вимоги такою, що не залежала від його волі, а тому не є поважною причиною пропуску строку подання виконавчого листа до виконання.

Заявником не надано доказів того, що боргові зобов`язання за рішенням суду та виконавчим документом до цього часу не виконані боржником або виконані частково. Натомість, надає витяг з Автоматизованої системи виконавчих проваджень на ім`я боржника, де за результатами пошуку записів відносно боржника записів не знайдено.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, щодо відсутності поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

За ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 17.4 розділу XIII ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Згідно діючого законодавства, дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 року за №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

При цьому, вимогами ч.1 ст.431 ЦПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, виходячи з системного аналізу вказаних вище цивільних процесуальних норм, суд приходить до висновку, що дублікат виконавчого листа може бути виданий судом лише у разі втрати отриманого раніше оригіналу виконавчого листа. Будь-які інші підстави для видачі судом дублікату виконавчого листа, законодавець не передбачив.

Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ст.81 ЦПК України, вказує на те, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень й доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто, під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд зазначає, що видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач, в свою чергу, має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

Однак, вказані доводи заявника не підтверджуються матеріалами справи, зокрема, заявник у своїй заяві в підтвердження втрати виконавчого документу посилається на акт приймання-передачі до договору про відступлення прав вимоги №Б/Н від 05.11.2020 р. та лист Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», з яких неможливо дійти висновку, що вказані виконавчі листи були втрачені, знищені, тощо, так і не надано суду інформації, за яких обставин їх було втрачено.

Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі №2-836/11 колегія суддів дійшла наступного правового висновку, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заява підлягає задоволенню лише в частині заміни сторони стягувача виконавчого провадження. У задоволенні решти вимог слід відмовити.

Керуючись ст. 18, 260, 353, 433, 442, 446 ЦПК України, пп. 17.4 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити частково.

Замінити сторону стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» (ЄДРПОУ: 42725156, адреса: 03035, м. Київ, вул. Солом`янська площа, буд. 2) у виконавчому листі (провадженні) щодо виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.10.2012 року у цивільній справі № 1003/11249/12, 2/1003/3242/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» 16 891 грн. 03 коп. заборгованості по кредиту за договором договором № 400/П/33/2007/980 від 19.07.2007 року та 214 грн. 60 коп. судового збору.

В задоволенні решти вимог заяви ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

СуддяО. П. Шовкопляс