статей 2, 7, 13, 14, 73, 74, 76, 86, 99, 101, 104, 236, 238, 282 ГПК України, статей 55, 129 Конституції, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 59 Закону № 2210, відповідно до яких суди зобов`язані досліджувати та надавати оцінку усім наданим сторонами доказам;

статей 236, 238, 281, 282 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи внаслідок не дослідження судами наданих сторонами доказів та заяв по суті справи (зокрема, відзиву на апеляційну скаргу);

статей 86, 104, 210, 236-238, 269, 270, 281, 282 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин внаслідок не дослідження та ненадання оцінки доказам у справі;

порушення апеляційним господарським судом приписів статей 73, 74, 76, 80, 119, 269 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи внаслідок відхилення клопотання про поновлення строку на приєднання доказів та залишення без розгляду доказів.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу АМК просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, з посиланням, зокрема, на законність, обґрунтованість та вмотивованість постанови суду апеляційної інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу АРМА просила у задоволенні касаційної скарги відмовити, з посиланням, зокрема, на те, що на активи АТ «Мотор Січ» (прості іменні акції) накладено арешт шляхом заборони розпорядження та передано АРМА в управління, отже власники тимчасово позбавлені права володіти, розпоряджатися та користуватися активами.

Розгляд клопотань учасників справи

У судовому засіданні 16.12.2021 Суд на місці постановив задовольнити усне клопотання представника АМК, заявлене у судовому засіданні, про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву на касаційну скаргу (поданого відповідачем у межах визначеного Судом строку) на адресу третьої особи у справі.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ТОВ «ІНВЕСТ СИСТЕМА», ГРАНУМ КОРПОРЕЙШН (GRANUM CORPORATION) та БІЗНЕС ХАУС ХЕЛЕНА, А.Г. (BUSINESS HOUSE HELENA, A.G.) 22.10.2020 подано до АМК заяву № 154-20 про надання дозволу на концентрацію.

Згідно із заявою позивачі в особі уповноваженого представника, який діє на підставі довіреностей, у відповідності до статті 26 Закону № 2210, пункту 1 розділу VII Положення про концентрацію звернулися до АМК з проханням надати дозвіл на концентрацію, яка буде здійснена шляхом придбання ТОВ «ІНВЕСТ СИСТЕМА» акцій у статутному капіталі АТ «Мотор Січ» (м. Запоріжжя, Україна, код з ЄДР 14307794), що забезпечить перевищення 25% голосів у вищому органі управління AT «Мотор Січ».

За змістом заяви від 22.10.2020 № 154-20 про надання дозволу на концентрацію, концентрація полягає у безпосередньому придбанні ТОВ «Інвест Система» 519 498 акцій AT «Мотор Січ», що забезпечить ТОВ «Інвест Система» перевищення 25% голосів у вищому органі управління AT «Мотор Січ».

У заяві зазначено, що концентрація буде реалізована шляхом здійснення ТОВ «ІНВЕСТ СИСТЕМА» серії придбань на підставі договору купівлі-продажу акцій між компаніями BUSINESS HOUSE HELENA, A.G., GRANUM CORPORATION та ТОВ «ІНВЕСТ СИСТЕМА», який (договір) буде укладений позивачами, а саме:

придбання 359 727 акцій AT «Мотор Січ» (17,31129% у статутному капіталі AT «Мотор Січ») у компанії BUSINESS HOUSE HELENA, A.G. та

придбання 159 771 акцій AT «Мотор Січ» (7,68872% у статутному капіталі AT «Мотор Січ») у компанії GRANUM CORPORATION.

Разом із заявою позивачами подано такі документи та відомості: копію платіжного доручення, що підтверджує сплату збору за подання заяви (від 22.10.2020 № 50); схему відносин контролю учасників концентрації згідно з розділом X Положення про концентрацію; схему зміни відносин контролю учасників концентрації у результаті здійснення концентрації згідно з розділом X Положення про концентрацію; економічне обґрунтування концентрації та розрахунок сукупних часток на задіяних товарних ринках згідно з додатком 2 Положення про концентрацію; відомості про концентрацію суб`єктів господарювання згідно з додатком 3 до Положення про концентрацію; розрахунок фінансових показників учасників концентрації згідно з розділом VI Положення про концентрацію; копії документів, що підтверджують обставини фінансових аспектів концентрації; копію довіреності від ТОВ «ІНВЕСТ СИСТЕМА»; копію довіреності від компанії GRANUM CORPORATION; копію довіреності від компанії BUSINESS HOUSE HELENA, A.G.; копію належним чином оформленого свідоцтва (із зазначенням інформації про кінцевого бенефіціарного власника) щодо компанії GRANUM CORPORATION; копію належним чином оформленого свідоцтва (із зазначенням інформації про кінцевого бенефіціарного власника) щодо компанії BUSINESS HOUSE HELENA, A.G.; копію договору купівлі-продажу акцій від 04.08.2020 № БВ-0308/1/1; клопотання до заяви про проведення попередніх консультацій; клопотання про отримання копії рішення нарочно; клопотання про зменшення обсягу запитуваної інформації; клопотання про спільний розгляд цієї заяви та заяви Skyrizon; CD диск із матеріалами даного листа в електронному форматі згідно з пунктом 11 розділу Х Положення про концентрацію.

26.10.2020 листом № 155-20 про надання додаткової інформації до заяви про надання дозволу на концентрацію представником заявників додатково подано до АМК оригінал платіжного доручення, що підтверджує сплату збору за подання заяви.

03.11.2020 АМК провів усні консультації (у формі телефонної розмови) з уповноваженими представниками позивачів щодо додаткової інформації та документів, які необхідні для розгляду заяви. Під час телефонного дзвінка з представником АМК заявникам висловлено прохання:

а) надати довіреність від АТ «Мотор Січ», як сторони у заявленій концентрації, або

б) надати копію листа-відмови АТ «Мотор Січ», у випадку звернення заявників до АТ «Мотор Січ» для отримання довіреності/інформації, необхідної для розгляду заяви на концентрацію;

в) надати копію Угоди про партнерство та/або копії документу, відповідно до якого «група DСН та декілька інвесторів домовились про майбутнє партнерство у спільному управлінні Мотор Січ».

У відповідь на зазначені питання позивачами надано до АМК лист від 05.11.2020 № 160-20, в якому зазначено, що позивачами надані обґрунтовані пояснення, згідно з якими Законом № 2210 та Положенням про концентрацію не передбачена необхідність надання довіреностей від усіх учасників концентрації, а пряма вимога щодо надання довіреностей встановлена лише щодо заявників; позивачами надано пояснення про те, що ними подана уся необхідна інформація щодо АТ «Мотор Січ» відповідно до вимог стосовно оформлення, встановлених порядком підготовки подання заяви про надання дозволу на концентрацію, визначеному у розділах IX та X Положення про концентрацію.

Крім того, позивачами у вказаній відповіді зазначено, що до АМК додатково раніше було надано копію листа АТ «Мотор Січ» від 28.11.2020, яка містила підтвердження актуальності всієї інформації щодо АТ «Мотор Січ», подання якої передбачено Положенням про концентрацію. До відповіді позивачі долучили лист АТ «Мотор Січ» від 21.09.2020 № ОЦБ/Ю958;3/КС, згідно з яким АТ «Мотор Січ» відмовило GRANUM CORPORATION у задоволенні акціонерного запиту та у доступі до документів АТ «Мотор Січ».

У листі заявниками також повідомлено, що станом на 05.11.2020 угода про партнерство або інший аналогічний документ, який би передбачав домовленості групи Skyrizon та групи DCH щодо здійснення спільного управління та/або контролю над АТ «Мотор Січ» не укладалися; крім того, заявниками повідомлено, що так зване «партнерство» групи Skyrizon та групи DCH полягає у тому, що обидві компанії мають намір одночасно отримати дозволи АМК на концентрації та стати акціонерами АТ «Мотор Січ», відповідно, на підставі договорів купівлі-продажу акцій АТ «Мотор Січ», така кооперація є важливою для якнайшвидшого розвитку та відновлення повноцінного функціонування АТ «Мотор Січ».

06.11.2020 АМК прийнято рішення, оформлене листом від 06.11.2020 № 126-25/01-15253 (оскаржуване рішення), згідно з яким, виходячи з положень частини другої статті 26 Закону № 2210, повернуло заяву позивачів через невідповідність вимогам Положення про концентрацію, що перешкоджає її розгляду.

Так, підставою для повернення заяви стала відсутність:

а) копії довіреності щодо призначення та уповноваження представника(ів), інших письмових підтверджень повноважень представника(ів) АТ «Мотор Січ», оформленої з урахуванням вимог розділу X Положення про концентрацію (відповідно до підпунктів 8 пункту 2 розділу IX Положення про концентрацію).

Регулятор вказав, що за інформацією заявників, жоден із продавців акцій АТ «Мотор Січ» не здійснює контролю над АТ «Мотор Січ». Отже, відповідно до статті 1 Закону № 2210 вони не визнаються єдиним суб`єктом господарювання, тому не можуть визнаватися учасником концентрації відповідно до статті 26 названого Закону. Враховуючи, що АТ «Мотор Січ» не контролюється жодним суб`єктом господарювання, то відомості стосовно нього повинні бути підписані керівником товариства або уповноваженим ним представником, та має бути визначена особа, яка буде нести ризики негативних наслідків, пов`язаних із переглядом органом АМК рішення, прийнятого на підставі поданої стосовно цього учасника концентрації недостовірної інформації, а також відповідальність за подання такої інформації саме в частині даних (часток на ринку та величин, на підставі яких розраховуються частка, видів діяльності, вичерпних відносин контролю, фінансових показників) стосовно АТ «Мотор Січ» та підконтрольних їй суб`єктів господарювання. Враховуючи наведене, довіреності від продавців акцій не підміняє визначену Законом необхідність надання довіреності від об`єкта придбання;

б) інформації про звернення представників учасників концентрації до АТ «Мотор Січ» за отриманням інформації щодо актуальних відносин контролю, господарської діяльності товариства, на які вони не отримали відповідь або було отримано негативну відповідь.

Так, регулятор звернув увагу заявників на те, що посилання на копію листування компанії GRANUM CORPORATION та АТ «Мотор Січ» (копія відповіді АТ «Мотор Січ» від 28.11.2020, яка була надана АМК у додатку 2 до листа від 17.08.2020 № 7699 (вх. від 18.08.2020 № 8-01/849-Ki) не містить змісту того, з чим компанія GRANUM CORPORATION звернулася до АТ «Мотор Січ», а також доказів того, що АТ «Мотор Січ» відмовило в наданні запитуваної інформації. У наведеному листі зазначено, що АТ «Мотор Січ» «…у зв`язку зі стислими строками та відпускним періодом, систематизувати інформацію в одному листі в запитувані строки не вбачає за можливе».

Посилання на лист АТ «Мотор Січ» від 21.09.2020 № ОЦБ/10958;3/КС не містить змісту того, з чим компанія GRANUM CORPORATION звернулася до АТ «Мотор Січ», а також доказів того, що АТ «Мотор Січ» відмовило у наданні запитуваної інформації. Натомість вказується про те, що відсутнє оформлене належним чином підтвердження статусу компанії GRANUM CORPORATION, як акціонера АТ «Мотор Січ» на час звернення із запитом. У зв`язку з цим АТ «Мотор Січ» позбавлене законних підстав надати доступ до запитуваної інформації та документів.

Також АМК зазначило, що повернення заяви не позбавляє заявника права звернутися до регулятора з повторними заявами, додавши до них відомості та документи, оформлені згідно з Положенням, які не були надані з попередніми заявами. У разі надходження таких заяв, АМК розгляне їх та прийме відповідне рішення.

Позивачі, не погоджуючись із прийнятим АМК рішенням щодо повернення їх заяви про надання дозволу на концентрацію, звернулися з цим позовом до суду, зазначаючи, зокрема, про те, що заява та додані до неї документи в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства, та вказуючи про відсутність підстав, які б перешкоджали її розгляду. На думку позивачів, АМК вимагав від них документи, обов`язкове подання яких не передбачено Законом № 2210 та Положенням про концентрацію, що призвело до прийняття АМК неправильного рішення про неприйняття заяви до розгляду.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним рішення АМК (оформленого листом від 06.11.2020 № 126-25/01-15253) про повернення заяви (неприйняття заяви) про надання дозволу на концентрацію.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржники посилаються, зокрема, на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України), а саме, скаржники посилаються на те, що станом на дату прийняття постанови судом апеляційної інстанції неправильно застосовані:

стаття 19 Конституції, статті 1, 22, 23, 26, 59 Закону № 2210, пункти 1, 3 розділу І, пункти 1, 4, 6, 9 розділу VII, пункти 4, 5 розділу Х Положення про концентрацію стосовно належного кола заявників концентрації;

пункт 9 розділу VIІ, пункт 2 розділу ІХ, пункти 4, 5, 19 розділу Х Положення про концентрацію, статті 237, 244 ЦК України, статті 23, 26 Закону № 2210 стосовно відсутності необхідності подання довіреності від учасника концентрації, який не є заявником;

стаття 26 Закону № 2210, пункти 5, 18, 19 розділу Х Положення про концентрацію стосовно осіб, які несуть ризики негативних наслідків, пов`язаних із переглядом органом Комітету рішення, прийнятого на підставі поданої представником недостовірної інформації, а також відповідальність за подання такої інформації;

абзац 2 частини другої статті 26 Закону № 2210, пункт 4 розділу І та пункт 2, підпункт 1 пункту 4 розділу ХІІ Положення про концентрацію стосовно випадків застосування процедури недружнього придбання при розгляді АМК заяви про надання дозволу на концентрацію;

статті 26, 27, 28, 30-32, 34 Закону № 2210, підпункт 1 пункту 2, пункт 3, підпункт 1 пункту 4, пункт 4 розділу ХІІ Положення про концентрацію, зокрема, стосовно дискреційних повноважень АМК при вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви про надання дозволу на концентрацію;

стаття 86, частина п`ята статті 236, частина четверта статті 238, статті 281, 282 ГПК України, зокрема, щодо обсягу наведення судами мотивів урахування чи відхилення аргументів учасників справи.

Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.

Повернення АМК (не прийняття до розгляду) спільної заяви позивачів про дозвіл на концентрацію, оформлене листом, по свій суті є рішенням АМК, тобто актом індивідуальної дії.

За принципом належного урядування влада має здійснюватись у правомірний, справедливий та розумний спосіб. З принципу «правової держави» витікає вимога законності та узгодженості діяльності її органів. Саме тому на рівні Основного закону закріплено, що органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

З позиції гарантування основоположних прав людини, надання дискреційних повноважень державним органам обсяг, яких не має чітко визначених меж було б несумісним з принципом верховенства права, як одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією і Конституцією України.

Саме тому Закон має чітко визначати межі дискреційних повноважень будь-яких державних органів та порядок їх здійснення (пункт 67 рішення у справі «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine) від 5 березня 2015 року, заява № 28718/09; пункт 60 рішення у справі «Зосимов проти України» (Zosymov v. Ukraine) від 7 липня 2016 року, заява № 4322/06).

Конституційний Суд України (далі - КСУ) у своєму рішенні від 11.10.2018 № 7-р/2018 зазначив, що принцип юридичної визначеності, як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

Згідно з юридичною позицією КСУ цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 08.06.2016 № 3-рп/2016).

Отже, кожен орган влади, використовуючи визначені законом саме для нього владні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання органом прав особи, що звернулася за захистом, на кожній стадії такого провадження та за його наслідками.

Верховний Суд виходить з того, що дискреційні повноваження АМК мають узгоджуватися з конституційним принципом верховенства права та такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.

Дискреційні повноваження органу АМК не повинні використовуватися ним свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу. Зазначена правова позиція послідовно викладалася у низці постанов, зокрема, Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи № 910/23000/17, Верховного Суду від 09.07.2020 зі справи № 910/13869/19, від 01.10.2020 зі справи № 920/890/19, від 15.04.2021 зі справи № 910/17929/19, від 15.07.2021 зі справи № 904/4598/20.

У постанові від 02.07.2019 зі справи № 910/23000/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила на важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, що орган АМК має враховувати при ухваленні рішень.

Перевіряючи дії АМК на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМК з`ясовує і визначає наявність/відсутність, а тому доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання недійсним рішення АМК через призму/критерії, зокрема, неповноти з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильності застосування норм матеріального і процесуального права тощо. Саме таким чином суд і здійснює перевірку на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи тощо.

Отже, спеціально-дозвільний принцип, встановлений у статті 19 Конституції України передбачає зобов`язання органу державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією або ж законами України. Норми Конституції не містять прямої безпосередньої вказівки на можливість багатоваріантної поведінки при здійсненні органами державної влади своїх повноважень. Водночас реалізація окремих повноважень може залежати від оцінки відповідної потреби їх застосування з метою належної реалізації вимог закону. Свобода розсуду є необхідною для здійснення цілого ряду завдань, які мають бути виконані при здійсненні державної влади. Проте однією з вимог до здійснення дискреційних повноважень є вимога до суб`єкта владних повноважень використовувати дискреційні повноваження з метою, з якою воно було надано, зокрема, згідно з відповідним законом.

У цій справі судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачі звернулися до АМК із заявою з проханням надати дозвіл на концентрацію, яка буде здійснена шляхом придбання ТОВ «ІНВЕСТ СИСТЕМА» акцій у статутному капіталі АТ «Мотор Січ» (м. Запоріжжя, Україна, код з ЄДР 14307794), що забезпечить перевищення 25% голосів у вищому органі управління AT «Мотор Січ».

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначає Закон № 2210, який спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Так, відповідно до статті 22 Закону № 2210 з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб`єктів господарювання (далі - концентрація).

Концентрацією визнається:

1) злиття суб`єктів господарювання або приєднання одного суб`єкта господарювання до іншого;

2) набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб`єктами господарювання над одним або кількома суб`єктами господарювання чи частинами суб`єктів господарювання, зокрема, шляхом:

а) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб`єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб`єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб`єкта господарювання, що ліквідується;

б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб`єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб`єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи;

3) створення суб`єкта господарювання двома і більше суб`єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили цей суб`єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання;

4) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб`єкта господарювання.

Статтею 23 названого Закону унормовано, що учасниками концентрації визнаються:

суб`єкти господарювання, стосовно яких здійснюється або має здійснитися злиття, приєднання;

суб`єкти господарювання, які набувають або мають намір набути контроль над суб`єктом господарювання, та суб`єкти господарювання, щодо яких набувається або має набутися контроль;

суб`єкти господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) яких набуваються у власність, одержуються в управління (користування), оренду, лізинг, концесію або мають набутися, та їх покупці (одержувачі), набувачі;

суб`єкти господарювання, що є або мають намір стати засновниками (учасниками) новостворюваного суб`єкта господарювання. У разі коли одним із засновників є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, орган адміністративно-господарського управління та контролю, учасником концентрації вважається також суб`єкт господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) якого вносяться до статутного капіталу новостворюваного суб`єкта господарювання;

фізичні та юридичні особи, пов`язані з учасниками концентрації, зазначеними в абзацах другому - п`ятому цієї статті, відносинами контролю, що дає підстави визнати відповідну групу осіб згідно із статтею 1 цього Закону єдиним суб`єктом господарювання.

За приписами статті 26 Закону № 2210 учасники узгоджених дій, учасники концентрації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України, звертаються:

із заявою про надання дозволу на узгоджені дії - до Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень;

із заявою про надання дозволу на концентрацію - до Антимонопольного комітету України.

Учасники узгоджених дій, концентрації, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю подають спільну заяву. Інформація з обмеженим доступом, необхідна для розгляду заяви, може подаватися до відповідних органів Антимонопольного комітету України цими особами окремо.

Зазначені особи можуть визначити особу, яка представляє їх інтереси та подає заяву.

Заява та додані до неї документи мають містити повну та достовірну інформацію.

У разі подання недостовірної інформації заявники несуть відповідальність згідно із статтею 52 цього Закону.

Заява вважається прийнятою до розгляду після 15 днів з дня її надходження, якщо протягом цього часу державний уповноважений Антимонопольного комітету України, голова його територіального відділення не повернули заявнику заяву із повідомленням, що вона та інші документи не відповідають встановленим Антимонопольним комітетом України вимогам і це перешкоджає її розгляду та якщо концентрація не заборонена відповідно до Закону України «Про санкції».

У разі, якщо учасник концентрації відмовляє іншому учаснику концентрації - заявнику у наданні документів та іншої інформації, необхідної для розгляду Антимонопольним комітетом України чи адміністративною колегією Антимонопольного комітету України заяви, державний уповноважений Антимонопольного комітету України на підставі звернення заявника приймає розпорядження про надання учасником концентрації такої інформації у визначений строк. Про прийняте розпорядження повідомляється заявнику. Заява вважається прийнятою до розгляду після отримання всієї інформації, передбаченої цим розпорядженням.

За зверненням заявника органи Антимонопольного комітету України проводять попередні консультації щодо інформації та документів, які є необхідними для розгляду відповідної заяви, у тому числі для розгляду за спрощеною процедурою, а також протягом строку, встановленого частиною другою цієї статті, щодо виправлення можливих недоліків у поданій заяві.

Порядок подання заяв до АМК про попереднє отримання дозволу Комітету чи Адміністративної колегії Комітету на концентрацію суб`єктів господарювання, а також їх розгляду та одержання висновків з питань концентрації суб`єктів господарювання встановлює Положення про концентрацію, яке розроблене відповідно до Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України», «Про оренду державного та комунального майна» з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживанню монопольним (домінуючим) становищем, обмеженню конкуренції.

Згідно з пунктом 3 розділу І названого Положення заява - це заява про надання дозволу або висновків; заявники - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, орендар, одержувач фінансового лізингу, концесіонер, орендодавець, суб`єкти господарювання, фізичні та юридичні особи, які в межах своїх повноважень приймають рішення про концентрацію або здійснюють концентрацію; недружнє придбання - це придбання, набуття в інший спосіб у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення або перевищення 25, 50 відсотків голосів у вищому органі управління суб`єкта господарювання в осіб, які не здійснюють контролю над ним, у разі відмови цього суб`єкта господарювання надати заявнику (уповноваженій ним особі) інформацію, необхідну для надання дозволу органів Комітету; суб`єкт господарювання - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб`єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.

Згідно з пунктом 5 розділу Х Положення про концентрацію відомості та інші документи, у тому числі копії документів, передбачених пунктами 2 і 5 розділу IХ цього Положення, що додаються до заяви, підписуються заявником або уповноваженим представником. Також зазначаються прізвище, посада, місце роботи, контактний телефон того, хто готував відповіді на питання відповідного розділу, дата, станом на яку надаються відомості.

Відповідно до пунктів 18, 19 розділу Х Положення про концентрацію кожний суб`єкт, який готує відомості, несе відповідальність за точність інформації, що викладається.

Для представлення інтересів учасників концентрації представники мають подати підтвердження своїх повноважень у письмовій формі, наприклад договір-доручення чи довіреність, які мають містити:

прізвище, ім`я та по батькові представника, його посаду та місце роботи;

серію та номер паспорта, ким і коли виданий, податковий номер;

адресу місця проживання/перебування представника, номер мобільного телефону;

назву(и) суб`єкта(ів) господарювання, інтереси якого(их) уповноважений представляти представник;

обсяг наданих повноважень;

вказівку на те, що ризики негативних наслідків, пов`язаних із переглядом органом Комітету рішення, прийнятого на підставі поданої представником недостовірної інформації, а також відповідальність за подання такої інформації несуть учасники концентрації, які призначили представника, або їх правонаступники.

Згідно з підпунктом 1 пунктом 2 розділу ХІІ Положення про концентрацію заява вважається прийнятою до розгляду після 15 днів з дня її надходження, якщо протягом цього часу державний уповноважений не повернув заявнику заяву із повідомленням, що вона та інші документи, що додаються до неї, не відповідають встановленим Комітетом вимогам, у тому числі за відсутності інформації про бенефіціарних власників суб`єктів господарювання - учасників концентрації, і це перешкоджає її розгляду.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу ХІІ названого Положення, у разі недружнього придбання, якщо учасник концентрації відмовляє іншому учаснику концентрації - заявнику в наданні документів та іншої інформації, необхідної для розгляду органами Комітету заяви, державний уповноважений на підставі звернення заявника приймає рішення про надання учасником концентрації такої інформації у визначений строк. Про прийняте рішення повідомляється заявник. Заява вважається прийнятою до розгляду після отримання всієї інформації, передбаченої цим рішенням. До надходження зазначеної інформації заява залишається без руху.

Враховуючи наведені приписи Закону № 2210, зокрема визначення учасників концентрації, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, відповідно до яких згідно із заявою позивачів про надання дозволу на концентрацію та доданих до неї документів учасниками цієї концентрації, зокрема, були: об`єкт придбання - АТ «Мотор Січ» (як суб`єкт господарювання, акції якого планувалося набути), покупець - ТОВ «ІНВЕСТ СИСТЕМА» (як суб`єкт господарювання, який планував набути у власність акції).