ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/354/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Зуєв В. А., Міщенко І. С.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2021 (суддя Саванчук С. О.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 (головуючий суддя Мартюк А. І., судді Алданова С. О., Зубець Л. П.)

у справі № 911/354/21

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапекс1",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Фуд Сервісес",

про стягнення суми заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних втрат і штрафу

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Приходько Я. М., відповідача - Дзюбенко С. М., третьої особи -1 - Котовський В. М.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - позивач, ДП МА "Бориспіль") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапекс1" (далі - відповідач, ТОВ "Рапекс1") про стягнення 2 378 834,74 грн суми заборгованості, 189 123,22 грн пені, 45 704,04 грн 3% річних, 55 777,80 грн інфляційних втрат та 499 555,30 грн штрафу.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 08.06.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Рапекс1" на користь ДП "МА "Бориспіль" 319 570,36 грн основного боргу, 21 225,17 грн пені, 6 893,58 грн 3 % річних, 16 925,27 грн інфляційних втрат, 67 109,77 грн штрафу, 6 475,86 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Видано наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Місцевий господарський суд, врахувавши надані учасниками справи докази та пояснення, дійшов висновку по наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі за період з 01.03.2020 по 11.03.2020 із розрахунку повної вартості орендної плати; за період з 12.03.2020 по 16.03.2020 із розрахунку вартості орендної плати зменшеної на 50% відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова КМУ №611); за період з 17.03.2020 по 24.06.2020 відмовив у стягненні орендної плати; за період з 25.06.2020 по 30.06.2020 із розрахунку вартості орендної плати зменшеної на 50% відповідно до приписів постанови КМУ №611.

5. Суд першої інстанції відмовив у стягненні орендної плати за період з 17.03.2020 по 24.03.2020 дійшовши висновку про наявність форс-мажорних обставин, що підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України від 24.06.2020 № 3100-20-1104.

6. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог суд також здійснив власний розрахунок пені, 3% річних, інфляційних втрат і штрафу.

7. Суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення місцевого господарського суду з тих же мотивів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2021 в частині відмови у задоволенні позову, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу - 2 059 264,38 грн, пені - 167 898,05 грн, 3% річних - 38 810,46 грн, інфляційних втрат - 38 852,53 грн, штрафу - 432 445,53, судового збору - 41 059,07 грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

9. У касаційній скарзі позивач вважає рішення і постанову ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема статей 526, 617, частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), приписів Постанови КМУ № 611, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах.

10. Скаржник вказує на помилковість висновку судів попередніх інстанцій про те, що користування орендованим майном у період з 17.03.2020 по 24.06.2020 не здійснювалося та про існування підстав для звільнення відповідача від обов`язку щодо сплати основного боргу за вказаний період на підставі ст. 617, ч.6 ст. 762 ЦК України.

11. В частині застосування приписів ч.6 ст. 762 ЦК України скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 910/7495/16, № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20.

12. В частині застосування приписів ст. 617 ЦК України скаржник посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.09.2021 у справі № 922/3734/20.

13. Скаржник також вказує на помилковість висновків судів про нарахування відповідачу орендної плати із зменшенням на 50% та зазначає, що відповідач не використовував орендовані приміщення для розміщення офісних приміщень та не здійснював безпосередньо в орендованих приміщеннях виробничу діяльність, а передав їх у суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю "Скай Фуд Сервісес" (далі - ТОВ "Скай Фуд Сервісес").

14. Окрім того, скаржник зазначає про неможливість зменшення орендної плати на 50% без укладення додаткового договору до договору оренди.

Позиція інших учасників справи

15. ТОВ "Рапекс1" подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Відповідач вказує на помилковість доводів позивача про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування приписів с. 617, ч. 6 ст. 762 ЦК України, Постанови КМУ № 611 та посилається на постанови Верховного Суду у справах № 911/3067/20, № 910/13397/20, № 910/7495/16.

16. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) і ТОВ "Рапекс1" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 1652 від 28.01.2015 (далі - Договір, з урахуванням змін, що внесені 30.06.2015).

18. Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення будівлі цеху бортового харчування, загальною площею 1658,6 кв.м та твердого покриття біля будівлі цеху бортового харчування, площею 1943,9 кв.м, що розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, ДП "Міжнародний аеропорт Бориспіль" та перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Бориспіль" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 31.05.2014 і становить 44 565 050,00 грн.

19. Згідно з пунктом 1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення виробничих та офісних приміщень.

20. Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить за базовий місяць розрахунку - травень 2014 року - 557063,13 грн., згідно розрахунку орендної плати, який додається.

21. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні: 70% - до державного бюджету, 30% - балансоутримувачу (пункт 3.6. Договору).

22. Відповідно до пункту 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

23. Згідно з пунктом 3.8. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.

24. Пунктом 6.5. Договору визначено, що орендар має право здавати майно в суборенду.

25. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором у випадку настання обставин непереборної сили (форс-мажор), які настали під час укладення договору, і на які сторони не могли вплинути, і які цілком або частково перешкоджають належному виконанню сторонами своїх зобов`язань передбачених договором (пункт 9.6.1. Договору).

26. Відповідно до пункту 9.6.3 Договору сторона, яка зазнала дії обставин форс-мажору, зобов`язана негайно (але не пізніше 5 календарних днів з моменту їх виникнення) повідомити другу сторону про їх виникнення, характер і приблизну тривалість. Невиконання стороною цього обов`язку позбавляє її права посилатись на ці обставини, як на підставу для звільнення від відповідальності.

27. Згідно з пунктом 10.1 Договору цей договір укладено строком на десять років, з 28.01.2015 по 27.01.2025.

28. 19.02.2015 за актом приймання-передачі відповідачу передано нерухоме майно.

29. Позовні вимоги заявлені за період: за березень 2020 року на суму 1 415 948,45 грн зі строком оплати до 15.04.2020, що підтверджується рахунком-фактури № 76/555 від 31.03.2020, актом приймання - здачі виконаних послуг від 31.03.2020; за квітень 2020 року на суму 1427276,04 грн. зі строком оплати до 15.05.2020, що підтверджується рахунком-фактури № 76/786 від 30.04.2020, актом приймання - здачі виконаних послуг від 30.04.2020; за травень 2020 року на суму 1431557,84 грн. зі строком оплати до 15.06.2020, що підтверджується рахунком-фактури № 76/989 від 31.05.2020, актом здачі виконаних послуг від 31.05.2020; за червень 2020 року на суму 1434420,98 грн. зі строком оплати до 15.07.2020, що підтверджується рахунком-фактури № 76/1229 від 30.06.2020, актом здачі виконаних послуг від 30.06.2020 та реєстрами виданих/отриманих оригіналів документів, за підписом бухгалтера відповідача.

30. Також матеріали справи містять: лист вх. № 02-06-2020-1 від 02.06.2020 та акт приймання-здачі від 30.04.2020 із запереченнями, оскільки на території України встановлені обмежувальні заходи щодо користування майном; лист вх. № 15-07-2020-1 від 15.07.2020 та акт приймання-здачі від 30.06.2020 із запереченнями, оскільки на території України встановлені обмежувальні заходи щодо користування майном; лист вх. № 21-08-2020-1 від 21.08.2020 та акт приймання-здачі від 31.07.2020 із запереченнями, оскільки на території України встановлені обмежувальні заходи щодо користування майном.

31. Відповідно до пункту 5.19. Договору орендар зобов`язаний до 15 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача акт приймання-здачі виконання послуг та рахунок. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5 днів акт приймання-здачі не буде повернуто балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

32. 16.03.2020 на адресу в.о. начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях відповідачем направлено лист вх. № 16/03-01 відповідно якого повідомлено про настання форс-мажорних обставин, що виникли у зв`язку із запровадженням карантинних заходів на території України.

33. 24.06.2020 Торгово-промисловою палатою України відповідачу видано сертифікат № 3100-20-1104 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) згідно з яким встановлено період форс-мажорних обставин (настання 17.03.2020, тривають на 24.06.2020).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

34. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

35. Судові рішення у справі оскаржуються позивачем у частині відмови у задоволенні позовних вимог з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Щодо суті касаційної скарги

36. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2020 № 377) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин.

37. Відповідно до приписів частин 4, 6 статті 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

38. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини 6 статті 762 цього Кодексу".

39. Законом України "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини 2 статті 286 ГК України, частин 4 та 6 статті 762 ЦК України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

40. У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 (на яку посилаються позивач і відповідач) зазначено, що підставою для застосування норми частини 6 статті 762 ЦК України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Відтак, для застосування частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

41. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, №910/13158/20, № 911/3067/20.

42. Суди попередніх інстанцій відхили посилання відповідача на необхідність звільнення його від орендної плати за весь спірний період на підставі приписів ч. 6 ст. 762 ЦК України, оскільки останнім не доведено неможливість використання орендованого майна (як фактично, так і з урахуванням видів господарської діяльності).

43. Разом з тим, суди відмовили у стягненні орендної плати за період з 17.03.2020 по 24.06.2020 дійшовши висновку про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

44. У справі № 911/3067/20 суди у зв`язку зі встановленими обставинами фактичного користування відповідачем орендованим майном відхилили надану відповідачем довідку про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили). Верховний Суд, залишаючи судові рішення у наведеній справі без змін, зауважив, що відповідач помилково ототожнює неможливість використання ним орендованого майна, тобто повну відсутність доступу до майна (що не було ним доведено у наведеній справі), з неможливістю отримання прибутку в очікуваному розмірі у спірний період, що не підпадає під дію норми частини 6 статті 672 ЦК України.

45. Суди попередніх інстанцій у цій справі, яка переглядається, наведеного вище не врахували та: (1) не розкрили зміст наведених у сертифікаті Торгово-промислової палати форс-мажорних обставин і не з`ясували, яким чином ці обставини вплинули на наявність підстав для звільнення орендаря від орендної плати у період з 17.03.2020 по 24.06.2020; (2) дійшли суперечливих висновків щодо відсутності підстав для застосування до відповідача приписів ч.6 ст. 762 ЦК України щодо всього періоду заборгованості та про наявність підстав для звільнення відповідача від сплати орендної плати за період з 17.03.2020 по 24.06.2020 у зв`язку з форс-мажорними обставинами; (3) не врахували приписи ст. 617 ЦК України, зміст пункту 9.6.1 Договору, а також доводи позивача стосовно того, що підтвердження форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення від відповідальності за часткове чи повне невиконання сторонами договірних зобов`язань.

46. Вказане не свідчить про повне з`ясування судами обставин справи, врахування яких необхідне для правильного вирішення спору. Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути вказані недоліки оскаржуваних судових рішень.

47. У той же час питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном врегульовані Постановою КМУ № 611, зокрема у пункті 1 цієї постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

- звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

- нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі:

· 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

· 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

48. Відповідно до Додатку № 2 до "Переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків", до цього переліку включені орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень (зокрема в аеропортах); вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).

49. З огляду на пункт 1.2 Договору та вимоги додатку № 2 до Переліку, затвердженого Постановою КМУ № 611, колегія суддів погоджується з висновками судів, що відповідач має право на зниження орендної плати на 50 відсотків.

50. Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 611 зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.

51. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20, щодо питання застосування приписів Постанови КМУ №611, вказаним нормативно-правовим актом зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину. Оскільки Постанова № 611 не встановлює будь-якої процедури надання передбачених нею звільнень і знижок, у тому числі не передбачає необхідності отримання погоджень або укладення додаткових угод, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, а тому отримання погодження щодо звільнення або знижки орендної плати, так само як і внесення змін до договору оренди цією постановою не вимагається.

52. Вказаним відхиляються доводи позивача, викладені у пунктах 13, 14 цієї постанови. Протилежні доводи позивача спрямовані не переоцінку встановлених у справі обставин щодо визначеної у Договорі мети надання в оренду державного майна, а також ґрунтуються на помилковому тлумаченні приписів Постанови КМУ №611 щодо необхідності укладення додаткової угоди до Договору.

53. Таким чином, доводи касаційної скарги в частині відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування приписів ч.6 ст. 762 ЦК України, Постанови КМУ №611 визнаються необґрунтованими.

54. Суд відхиляє доводи скаржника, викладені у пункті 12 цієї постанови, оскільки обставини у справі № 922/3734/20, зокрема, щодо відсутності в матеріалах наведеної справи сертифікату Торгово-промислової палати на підтвердження форс-мажорних обставин за конкретними договірними зобов`язаннями, є відмінними від обставин, що встановлені судами у справі № 911/354/21.

55. Разом з тим, враховуючи, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 44 цієї постанови, щодо питання застосування приписів ч. 6 ст. 762 ЦК України, Суд визнає частково обґрунтованими доводи скаржника щодо періоду заборгованості з 17.03.2020 по 24.06.2020, а саме в частині вимог щодо стягнення основної суми заборгованості з урахуванням встановленого Кабінетом Міністрів України порядку регулювання орендної плати у цей період, а також інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу у співвідношенні до основної суми заборгованості.

56. Колегія суддів не має права здійснити перевірку наданого позивачем розрахунку розміру заборгованості, як і здійснити її перерахунок з урахуванням визначеного пунктом 1 Постанови КМУ №611 розміру орендної плати, оскільки достовірне з`ясування цих фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК України.

57. З огляду на допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права (пункт 45 цієї постанови), щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи, встановлення яких необхідне для правильного вирішення спору, доводи скаржника щодо необхідності формування Верховним Судом висновку з питання застосування приписів ст.ст. 526, 617 ЦК України є передчасними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

59. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

60. Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частини 3 статті 310 ГПК України касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за період з 17.03.2020 по 24.06.2020, а справу в цій частині передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

61. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

62. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2021 у справі № 911/354/21 в частині відмови у стягненні заборгованості за період з 17.03.2020 по 24.06.2020 скасувати.

3. Справу № 911/354/21 в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

4. У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2021 у справі № 911/354/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді В. А. Зуєв

І. С. Міщенко