1/1877

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року м. Київ № 640/14592/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД»

до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві

про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД» (надалі - позивач), адреса: 02152, місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 1-В, офіс А701 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (надалі - відповідач), адреса: 03151, місто Київ, вулиця Волинська, будинок 12, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві №162 від 23.12.2020 про накладення штрафу.

Підставами позову вказано порушення суб`єктом владних повноважень прав позивача внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з причин, незалежних від позивача, лист Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві вих. № 06.3/19476 від 07.12.2020 із вимогою надати відповідачу у період з 15.12.2020 по 18.12.2020 копії документів і необхідних матеріалів для проведення позапланової перевірки відповідності продукції «газовий настінний конденсаційний котел TM BOSCH Condens 2500W WBC 28-IDC» вимогам Технічного регламенту водогрійних котлів, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 №748» не було вірно адресовано та, як наслідок, вчасно доставлено позивачеві. Фактичне вручення листа-вимоги відбулось поза межами часу, відведеного відповідачем для надання відповіді.

Позивач зазначає, що 24.12.2020 як засобами електронної пошти, так і поштовим відправленням адвокат позивача - Подоляк Владислав Григорович направив до відповідача клопотання №20201224 від 24.12.2020, до якого було додано наявні копії декларацій про відповідність Технічному регламенту водогрійних котлів, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі, а також сертифікати експертизи типу. Також позивач просив відповідача призначити час для зустрічі та надання ним пояснень чи іншої інформації, а також для ознайомлення з матеріалами перевірки, проте, вказане клопотання було проігноровано відповідачем. В подальшому ж, позивач отримав копію оскаржуваної постанови, яка, як переконаний позивач, прийнята з порушенням норм матеріального права.

Позивач наголошує, що він не створював та не міг створювати перешкод для проведення перевірки шляхом недопущення відповідача до проведення такої перевірки, оскільки уповноважені на проведення перевірки особи: не відвідували офіс компанії (тобто, неможливо не допустити контролерів, якщо вони не приходили), службових посвідчень не пред`являли (це є процедурною вимогою, яка передує початку перевірки і передбачена пунктом 6 частини 1 статті 17 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»), роз`яснень порядку оскарження не проводили (це є процедурною вимогою, яка передує початку перевірки і передбачена частиною 2 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач також стверджує, що постанова та правова кваліфікація не ґрунтуються на дійсній диспозиції пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а тільки на довільному тлумаченні відповідача з підміною юридичних понять та за умови відсутності провини позивача та будь-яких реальних, підтверджених доказами, юридичних фактів, якими дана постанова обґрунтовується.

Доводи позивача базуються також на тому, що відповідач не встановив вини позивача в оскаржуваній постанові, не надав доказів недопуску його до проведення перевірки, акт відповідача про створення перешкод посадовій особі є недопустимим доказом, протокол про виявлене порушення складений відповідачем із порушенням процедури - без запрошення участі позивача, акт перевірки характеристики продукції складено формально до завершення самої перевірки, оскаржувана постанова складена із фактично внесеними недостовірними відомостями.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що листом від 07.12.2020 № 06.3/19476 Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві повідомило товариство з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД» щодо проведення перевірки та у листі чітко зазначило, що з 15.12.2020 по 18.12.2020 у товаристві з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД» буде проведено позапланову невиїзну перевірку характеристик продукції за місцезнаходженням органу ринкового нагляду: м. Київ, вул. Межигірська, 25, каб. 6 та зазначено вимогу щодо надання документів. Зазначено, що перевірка характеристик продукції буде проводитись за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 25, каб. 6 з 15.12.2020 по 18.12.2020 та вказано, що уповноважена особа або керівник суб`єкта господарювання, продукція якого перевіряється, має право бути присутнім під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду. До даного листа від 07.12.2020 № 06.3/19476 додано копію направлення на перевірку від 03.12.2020 №4690 та ряд інших документів.

Відповідач наголошує, що лист Головного управління від 07.12.2020 №06.3/19476, відповідно до відстеження за трекінг номером №0405347114243 було вручено товариству з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД» 11.12.2020, що підтверджуються витягом відстеження поштового відправлення.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві при оцінці фактичних подій мало б враховувати обставини скерування кореспонденції в межах офісного комплексу є абсурдними та не підтверджені жодною нормою законодавства, оскільки саме позивач має налагоджувати свою роботу щодо приймання кореспонденції, передання йому вчасно кореспонденції, орендуючи офіс в межах офісного комплексу, а не орган ринкового нагляду. Відповідач наголошує, що він, як орган ринкового нагляду, направив кореспонденцію за місцезнаходженням позивача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Київ, просп. Павла Тичини, 1В, офіс А701, 02152, та дана кореспонденція була отримана заздалегідь 11.12.2020.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач зазначає, що в термін, зазначений в направленні на перевірку з 15.12.2020 по 18.12.2020 представник компанії не з`явився, ніякої документації стосовно газового настінного конденсаційного котла TM BOSCH Condens 2500 W WBC 28-IDC, виробник Bosch Termoteklin Isitma ve Klima Senayl ve Ticaret A.S. Туреччина не надав.

Отже, у зв`язку зі створенням перешкод посадовим особам Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, спеціалістами Головного управління відносно позивача складено уніфікований акт від № 6356/317 та додатково складено акт про створення перешкод до уніфікованої форми акту перевірки, що жодною нормою не заборонено, оскільки даний акт не порушує чи не обмежує жодних прав позивача, не встановлює вжиття заходів реагування. акт про створення перешкод повністю дублює обставини, які зазначені в акті перевірки характеристик продукції та не містить інших обставин.

За таких обставин відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, враховуючи їх безпідставність та необґрунтованість.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив що доводи відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву не доводять вручення позивачеві вимоги щодо надання документів, оскільки відповідачем не надано опис вкладення поштового відправлення, а трекінг номер на який посилається відповідач, як доказ отримання позивачем вимоги, - відсутній на сайті АТ «Укрпошта». Позивач наголошує, що походження роздруківки відстеження трекінгу №0405347114243 - невідоме, а тому її не можна вважати належним доказом, оскільки відповідна роздруківка не дозволяє встановити кому саме було вручено відправлення, де було вручено відправлення та що було вручено, як вміст відправлення.

Також, у відповіді на відзив позивач зазначає, що всі твердження відповідача про пропуск позивачем строку надання документів, навіть при теоретичному обчисленні вручення вимоги з 11.12.2020 чи про створення позивачем перешкод відповідачу - спростовані, оскільки таких перешкод не могло існувати станом на 24.12.2020, враховуючи, що позивач надав всю інформацію достроково - 24.12.2020.

Відповідачем було подано заперечення проти відповіді на відзив, зі змісту яких вбачається, що відповідач наголошує на отриманні позивачем вимоги про надання документів саме 11.12.2020 та посилається на роздруківку відстеження відправлення за трекінг номером №0405347114243, яку додано до матеріалів справи.

При цьому, відповідач наголошує, що фактичне можливе не передання кореспонденції, неузгодженість дій між позивачем та працівниками офісного комплексу не залежать від відправника - Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, що також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2018 по справі №210/954/17 та від 20.10.2020 по справі №140/30/20.

Відповідач наголошує, що він повністю виконав вимоги закону щодо направлення вимоги органом ринкового нагляду, саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення, при цьому, саме позивач повністю проігнорував вимогу Головного управління від 07.12.2020 №06.3/19476.

Також, стосовно доводів позивача про відсутність на сайті АТ «Укрпошта» інформації про відправлення за трекінг номером №0405347114243, відповідачем наголошено, що інформація в автоматизованій системі АТ «Укрпошта» зберігається протягом шести місяців, а тому станом на дату перевірки позивачем інформації - 26.07.2021, на сайті АТ «Укрпошта» та на сьогоднішній день така інформація вже відсутня, водночас відповідач наголошує, що позивач не надає жодного доказу, який би спростовував надані відповідачем докази щодо отримання поштового відправлення №0405347114243.

Окрім наведеного, відповідачем також наголошено, що документи на вимогу органу ринкового нагляду позивачем вчасно надано не було, оскільки перевірка проводилась з 15.12.2020 по 18.12.2020, про що було зазначено в листі від 07.12.2020 №06.3/19476.

Таким чином, за доводами відповідача, ним було повністю виконано вимоги щодо направлення вимоги органом ринкового нагляду рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак, саме позивач повністю проігнорував вимогу від 07.12.2020 №06.3/19476, направлення на перевірку від 03.12.2020 №4690, не надав жодного документу та не з`явився до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві в строки проведення перевірки. Також відповідачем підкреслено, що подовження строків проведення перевірки не допускається, а враховуючи те, що позивач не з`явився до проведення перевірки, в Акті перевірки характеристик продукції зазначено відповідну примітку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, листом від 07.12.2020 № 06.3/19476 Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві повідомило товариство з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД» щодо проведення позапланової невиїзної перевірки характеристик продукції та зазначило, що з 15.12.2020 по 18.12.2020 буде проведено позапланову невиїзну перевірку характеристик продукції за місцезнаходженням органу ринкового нагляду (м. Київ, вул. Межигірська, 25, каб.б) у товариства з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД».

Також в листі від 07.12.2020 № 06.3/19476 зазначено вимогу про надання Головному управління Держпродспоживслужби в м. Києві в термін з 15.12.2020 по 18.12.2020 копії документів і матеріалів на вищезазначену продукцію, які передбачені вимогами відповідного технічного регламенту, а також документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг.

Відповідно до змісту листа, товариству з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД» також було запропоновано з`явитись у зазначений термін за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, буд. 25, каб. №6 для з`ясування питань, невідповідності продукції вимогам Технічного регламенту, що розповсюджується на неї та ознайомитись з матеріалами перевірки.

Зазначено, що перевірка характеристик продукції буде проводитись за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 25, каб. 6 з 15.12.2020 по 18.12.2020 року та вказано, що уповноважена особа або керівник суб`єкта господарювання, продукція якого перевіряється, має право бути присутнім під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду.

За результатами перевірки посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві складено Акт перевірки характеристик продукції від 15.12.2020 №6356/317 та Акт про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері ринкового нагляду, яким встановлено створення перешкод з боку товариство з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД», шляхом ненадання передбаченої законодавством інформації та документації стосовно продукції «газовий настінний конденсаційний котел TM BOSCH Condens 2500W WBC 28-IDC», виробник Bosch Termoteklin Isitma ve Klima Senayl ve Ticaret A.S. Туреччина.

На підставі Акту перевірки характеристик продукції від 15.12.2020 року № 6356/317, відносно позивача було складено Протокол № 20 про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 18.12.2020 року та винесено Постанову про накладення штрафу від 23.12.2020 року № 162 на підставі пункту 6 часини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», якою постановлено товариству з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД» сплатити штраф у сумі 170 000, 00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД», не погоджуючись з постановою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві №162 від 23.12.2020 про накладення штрафу, звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України від 02.12.2010 №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон №2735-VI).

Згідно з абзацом 8 частини 1 статті 1 Закону №2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Згідно з частиною 1 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 12.04.2017 №209 (далі - Положення №209), Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Частиною 3 Положення №209 визначено, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці.

Відповідно до пункту 8 частини 4 Положення №209 Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, у сфері здійснення державного ринкового нагляду:

- проводить перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи (випробування);

- перевіряє додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а у визначених законом випадках видає приписи про негайне усунення порушень вимог щодо представлення такої продукції та приймає рішення про негайне припинення представлення цієї продукції за місцем проведення відповідного ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, проводить перевірки виконання суб`єктами господарювання відповідних приписів та рішень;

- приймає у випадках та порядку, визначених законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснює контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень;

- здійснює моніторинг дій суб`єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання;

- вживає відповідних заходів щодо своєчасного попередження споживачів (користувачів) про виявлену небезпеку, яку становить продукція.

Порядок проведення перевірок характеристик продукції визначений статтею 23 Закону №2735-VI, відповідно до частини 3 якої органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Згідно з частиною 6 статті 23 Закону №2735-VI перевірки характеристик продукції проводяться:

1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання;

2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);

3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;

5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Отже, Закон №2735-VI визначає, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції, а частина 6 статті 23 цього Закону визначає перелік місць, де проводяться перевірки характеристик продукції (понять виїзної чи невиїзної перевірки та вимог до зазначення таких у документах Закон №2735-VI не містить).

Частиною 7 статті 23 Закону №2735-VI визначено, що під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції , а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Тобто, під час проведення перевірок характеристик продукції, органи ринкового нагляду мають право витребовувати та перевіряти у розповсюджувачів цієї продукції документи, визначені у частині 7 статті 23 Закону №2735-VI.

Відповідно до частини 5 статті 231 Закону №2735-VI за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості:

а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід;

б) дату та номер складання акта;

в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо);

г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції;

ґ) тип перевірки (планова або позапланова);

д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції);

е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.

Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід`ємною частиною акта органу ринкового нагляду.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.

Водночас, відповідальність суб`єктів господарювання за порушення вимог законодавства у сфері державного ринкового нагляду регламентовано статтею 44 Закону №2735-VI.

Зокрема, приписами пункту 6 частини 4 вказаної статті встановлено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із частиною 6 статті 44 Закону №2735-VI справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Отже, Законом №2735-VI визначено, які документи складаються у разі виявлення порушень цього Закону та строку прийняття рішення за результатами розгляду документів.

При цьому, особиста участь суб`єкта господарювання під час розгляду питання про притягнення його до відповідальності не є обов`язковою.

Як свідчать матеріали справи, підставою для застосування штрафних санкцій до позивача слугувало те, що позивачем не надано на вимогу відповідача від 07.12.2020 необхідних документів для проведення повної та всебічної перевірки характеристик продукції.

Як зазначено судом вище, листом від 07.12.2020 № 06.3/19476 Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві повідомило товариство з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД» щодо проведення позапланової невиїзної перевірки характеристик продукції та просило надати в термін з 15.12.2020 по 18.12.2020 копії документів і матеріалів на продукцію, які передбачені вимогами відповідного технічного регламенту, а також документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг.

У зв`язку з ненаданням відповідачеві запитуваних документів в строк з 15.12.2020 по 18.12.2020, останнім було складено Акт від 18.12.2020 про створення перешкод посадовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері ринкового нагляду та в подальшому, на підставі пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», шляхом прийняття оскаржуваної постанови застосовано до позивача штраф в сумі 170 000, 00 грн.

Позивач, не погоджуючись із застосуванням до нього штрафу в сумі 170 000, 00 грн. зазначає, що з причин, незалежних від нього, вимогу про надання документів він отримав лише 21.12.2020, що нівелювало можливість надання витребуваних відповідачем документів в строк до 18.12.2020.

Аналізуючи доводи сторін з приводу отримання позивачем вимоги про надання документів та, як наслідок, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суд зауважує наступне.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду документи, зазначені у підпункті «г» пункту 1 та підпункті «б» пункту 2 частини другої цієї статті, надаються виробником протягом десяти робочих днів з дня отримання письмової вимоги органу ринкового нагляду, надісланої рекомендованим листом з повідомленням про вручення, крім випадків необхідності перекладу зазначених документів, які мають бути надані не пізніше тридцяти робочих днів.

Відповідач, в підтвердження надсилання товариству з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД» листа від 07.12.2020 з вимогою про надання документів, надав суду копію листа від 07.12.2020, копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 08.12.2020 із зазначенням наступних відомостей: лист реком., кому: ТОВ РОБЕРТ БОШ ЛТД, номер відправлення: 0405347114243, а також роздруківку з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження відправлення за трекінг номером №0405347114243, відповідно до якої, відправлення вручено 11.12.2020.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила №270), розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Отже, фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 08.12.2020 є підтвердженням відправлення №0405347114243.

Суд наголошує, що трекінг номер відправлення, зазначений в роздруківці відстеження поштового відправлення - №0405347114243 та трекінг номер відправлення, зазначений у фіскальному чеку АТ «Укрпошта» від 08.12.2020 - №0405347114243, є аналогічними, отримувачем згідно чеку від 08.12.2020 є саме позивач, фіскальний чек, в свою чергу, є підтвердження здійснення відповідного відправлення.

При цьому, суд критично ставиться до доводів позивача відносно того, що такого трек номеру відправлення, як №0405347114243 - не існує, оскільки, як вірно зазначено відповідачем, інформація в автоматизованій системі «Укрпошта» зберігається протягом шести місяців, а тому станом на дату перевірки позивачем інформації - 26.07.2021, така вже була відсутні на офіційному інтернет-ресурсі поштового оператора.

До того ж, як зазначено судом вище, відповідний трекінг номер також вказаний у фіскальному чеку АТ «Укрпошта» від 08.12.2020, де отримувачем зазначено товариство з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД», що підтверджує реальність такого номеру та відповідність його відправленню на адресу позивача.

Стосовно доводів позивача про ненадання відповідачем опису вкладення, суд зауважує, що у пункті 8 Правил №270 встановлено, що оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.

Пунктом 11 Правил №270 визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Згідно з пунктом 19 Правил №270 внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Із системного аналізу зазначених норм, слідує, що Правилами №270 визначено окремі категорії поштових відправлень: рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю; з описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю; до інших видів листів опис вкладення не передбачений.

Отже, враховуючи, що відповідачем було направлено рекомендований лист, а не лист з оголошеною цінністю, доводи позивача стосовно відсутності такого доказу, як опис вкладення - суд відхиляє.

До того ж, суд погоджується з доводами відповідача, що жодною нормою Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не передбачено обов`язку направляти вимоги органу ринкового нагляду поштовою кореспонденцією з описом вкладення у цінний лист, а отже твердження позивача, що Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві не довело належне відправлення вимоги щодо проведення перевірки з усіма додатками є необґрунтованими, враховуючи, що такого обов`язку, на якому наголошує позивач - немає.

Суд також вважає обґрунтованими та погоджується з твердженнями відповідача щодо того, що саме позивач має налагоджувати свою роботу щодо приймання та передачі йому вчасно кореспонденції, орендуючи офіс в межах офісного Комплексу, а не орган ринкового нагляду.

Орган ринкового нагляду наділений лише обов`язком направлення кореспонденції рекомендованим листом за місцезнаходженням суб`єкта перевірки, оскільки відносини між оператором поштового зв`язку, який забезпечує доставку відповідного відправлення та адресатом такого відправлення, адресатом та офісним комплексом, де орендує приміщення адресат, перебувають поза контролем відправника, яким у даному випадку виступає відповідач.

Відправник не знає і не може знати, хто саме та за яких обставин отримує поштове відправлення і чи отримує взагалі. Тому, відправник не може відповідати за доставку кореспонденції.

При цьому, суд вважає, доводи позивача стосовно відсутності в матеріалах справи власне самого конверта, в якому було надіслано лист від 07.12.2020 з вимогою про надання документів, намаганням маніпулювати обставинами справи, оскільки саме позивачем було отримано такий конверт, як він зазначає 24.12.2020, позивач не заперечує отримання конверту, проте і не долучає конверт до заперечень на відзив на спростування позиції відповідача.

Суд наголошує, що згідно з приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, враховуючи наведене вище, суд вважає обґрунтованими твердження відповідача та доведеними обставини, щодо отримання позивачем листа з вимогою про надання документів саме 11.12.2020.

Судом також не встановлено порушення відповідачем процедури призначення позапланової перевірки позивача, яка проводилася його посадовими особами відповідно до наказу від 03.12.2020 №6356 на проведення заходу у період з 15.12.2020 по 18.12.2020, відтак, у межах цієї перевірки вимога посадових осіб відповідача про надання позивачем необхідних для перевірки документів, зазначених в вимозі від 07.12.2020, є правомірною та підлягала безумовному виконанню позивачем.

Однак, у визначений відповідачем строк, позивач жодної інформації чи документів Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві не надав, про причини ненадання не повідомив, а посилання позивача на обставини щодо нібито вчасного надання документів 24.12.2020, суд відхиляє, оскільки встановлений відповідачем строк для надання документів був саме з 15.12.2020 по 18.12.2020.

Водночас, суд зазначає, що нормами Закону України Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» не передбачено обставин продовження строку проведення перевірки, навпаки, приписами статті 23 зазначеного Закону передбачено, що продовження строку проведення перевірки не допускається.

Таким чином, зважаючи на створення товариством з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД» перешкод для виконання покладених на посадових осіб відповідача функцій у зв`язку з ненаданням в установлені строки документів (інформації), необхідних для здійснення позапланової перевірки, відповідач в межах повноважень та обґрунтовано відповідно до пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та на підставі вищевказаних актів прийняв оскаржуване рішення про застосування до позивача штрафу у розмірі 170 000, 00 грн.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01 від 06 вересня 2005 року, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00 від 18 липня 2006 року, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04 від 10 лютого 2010 року, пункт 58) принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) від 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування було виконано та належним чином доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «РОБЕРТ БОШ ЛТД» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

2. Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова