ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2021 р. м. Київ Справа№ 911/735/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Корсака В.А.

Попікової О.В.

за участю секретаря судового засідання Островерхої В.Л.

за участю представників сторін зазначених в протоколі судового засідання від 14.12.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 (дата повного тексту 13.08.2021)

у справі № 911/735/19 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс»,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка»,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1»,

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз»,

5. ОСОБА_1

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент»,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Гларос КФ»,

3. Приватного акціонерного товариства «Олімп»

про визнання недійсними договорів, визнання права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Омокс» (далі по тексту - позивач 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка» (далі по тексту - позивач 2), Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1» (далі по тексту - позивач 3), Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз» (далі по тексту - позивач 4), ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 5) звернулися до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» (далі по тексту - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Гларос К.Ф.» (далі по тексту - відповідач 2), Приватного акціонерного товариства «Олімп» (далі по тексту - відповідач 3) з наступними позовними вимогами:

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.02.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гларос КФ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та зареєстрований за №618, право власності за яким зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 30138235;

- визнати недійсним Іпотечний договір від 11.02.2019, серія та номер: 341, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гларос КФ» та Приватним акціонерним товариством «Олімп», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мангуш Андрієм Миколайовичем та скасування обтяження: заборона на нерухоме майно, номер запису 30239092;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Омокс», код ЄДРПОУ 23154102, право власності на 390/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», код ЄДРПОУ 36107201, право власності на 79/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1» код ЄДРПОУ 40251080, право власності на 29/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», код ЄДРПОУ 39033138, право власності на 1/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 1/500 частин нежитлових будівель котельні літ. "А" загальною площею 1010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачі зазначають що вони є власниками бездокументарних іменних інвестиційних сертифікатів Пайового закритого не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Консент Капітал» посилаються на порушення відповідачем 1 вимог п.п. 7, 3 ст. 48 та п.п.1, 2 ст. 64 Закону України «Про інститути спільного інвестування», оскільки останній не мав права на відчуження активів Фонду та не мав право на укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.02.2019, укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2, оскільки не проводилася оцінка нерухомого майна відповідно до ст. 72 Закону України «Про інститути спільного інвестування». Разом з тим, іпотечний договір від 11.02.2019, укладений між відповідачем 2 та відповідачем 3 порушує норми законодавства, оскільки така операція з активами інвестиційного фонду по своїй суті не належить до діяльності із спільного інвестування. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.01.2020 у справі №911/735/19 позов задоволено повністю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2020 внесено виправлення у вступну частину повного тексту рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/735/19. У вступній частині повного тексту рішення дату його прийняття читати як « 17 січня 2020р.».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі №911/735/19 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гларос КФ» задоволено. Рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 у справі №911/735/19 скасовано повністю. В позові відмовлено повністю. Постановою Верховного Суду від 07.10.2020 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_1 задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 у справі за № 911/735/19 скасовано. Рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 у справі за № 911/735/19 залишено без змін. 25.06.2021 до Господарського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 року у справі № 911/735/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гларос КФ», Приватного акціонерного товариства «Олімп» про визнання недійсними договорів, визнання права власності на майно.

Заявник просить суд першої інстанції задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 року у справі № 911/735/19, залишеного в силі постановою Верховного Суду від 07.10.2020. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 року у справі № 911/735/19 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гларос КФ», Приватного акціонерного товариства «Олімп» про визнання права власності на частки в майні щодо нежитлових будівель котельні літ.«А» загальною площею 1010,1 кв.м, газорегуляторного пункту літ.«Б» загальною площею 50,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та за наслідками перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відмовити в задоволенні відповідної частини позовних вимог.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 року у справі № 911/735/19 за нововиявленими обставинами заявник посилається на таке. 13.02.2019 у зв`язку із закінченням строку діяльності пайового фонду ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» було прийнято рішення, оформлене протоколом №13/02/2019 про ліквідацію фонду «Консент Капітал», створення ліквідаційної комісії фонду на чолі з директором товариства Товстухою С.В., затверджено положення про ліквідаційну комісію.

При цьому під час розгляду справи №911/735/19, зокрема судом касаційної інстанції, при задоволенні позовних вимог в частині визнання за позивачами права власності на активи фонду, Верховним Судом не було надано оцінки процедури ліквідації фонду, та як наслідок не були встановлені істотні обставини, необхідні для розгляду справи, які існували на час розгляду судового спору.

26.02.2021 ухвалою Господарського суду Київської області відкрито провадження у справі №911/579/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМОКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент», яке діє в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Консент Капітал» про визнання укладеним договору про розподіл інших, ніж кошти, активів фонду.

В процесі розгляду вказаної справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2021 у справі №911/579/21 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» докази існування кредиторської заборгованості Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Консент Капітал» у вигляді переліку кредиторів, розміру заборгованості по кожному з них, строків та підстав їх виникнення, у вигляді оригіналів документів (договорів, актів, податкових повідомлень та рішень, актів звірок, тощо) для огляду судом та належним чином засвідчених копій для долучення до матеріалів справи.

Вказане стало підставою для звернення відповідача 1 до незалежного аудитора з метою підтвердження правильності розрахунків вартості активів, зобов`язань та чистих активів пайового фонду станом на 12.02.2019. Як зазначає заявник, зі змісту Звіту незалежного аудитора від 31.05.2021 з наданням обґрунтованої впевненості щодо активів та зобов`язань, та розрахунку вартості чистих активів ПЗНВІФ «Консент Капітал», активи якого перебували в управлінні ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» станом на дату припинення діяльності інституту спільного інвестування, якою відповідно до Регламенту ПЗНВІФ «Консент Капітал» є 12.02.2019, вбачається, що документально підтверджені активи фонду становлять 13 036 тис. грн., тоді як зобов`язання становлять 13 174 тис грн. Крім того, аудитором зауважено, що наявність грошових коштів у розмірі 6 тис. грн. на рахунках у банках не підтверджено документально, а розрахунок вартості чистих активів фонду зроблено невірно, в т.ч. у зв`язку з невірною оцінкою векселів як активу фонду.

Таким чином, за твердженнями заявника, внаслідок перевірки аудитором правильності відображення в балансі пайового фонду активів та зобов`язань фонду, а також правильності розрахунку вартості чистих активів станом на 12.02.2019, було зроблено висновок про невірність розрахунку вартості чистих активів фонду та встановлено, що вартість документально підтверджених активів є меншою, ніж розмір зобов`язань фонду.

За таких обставин, на момент прийнятті рішення про ліквідацію пайового фонду (13.12.2019) грошових коштів та активів фонду було недостатньо для розрахунків перед бюджетом та з кредиторами, а відтак, розподіл між учасниками інших коштів, ніж кошти, активів фонду був неможливим в силу вимог ч 3 ст. 47 Закону України «Про інститути спільного інвестування». Вказане, на думку заявника, є істотною обставиною для справи, а тому рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 у справі №911/725/21 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі 3911/735/19 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 у справі № 911/735/19. Скасувано рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 у справі №911/735/19 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гларос КФ», Приватного акціонерного товариства «Олімп» про визнання права власності на частки в майні щодо нежитлових будівель котельні літ.«А» загальною площею 1010,1 кв.м, газорегуляторного пункту літ.«Б» загальною площею 50,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Прийнято у справі № 911/735/19 нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з наступного. На момент прийняття рішення про ліквідацію фонду, коштів, наявних в активах пайового фонду, було недостатньо для погашення заборгованості перед бюджетом та задоволення вимог кредиторів, а відтак вимоги п. 4 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про інститути спільного інвестування» не дотримано, що унеможливлювало проведення розрахунків з учасниками Фонду в процесі ліквідації Фонду іншими, ніж кошти, активами Фонду, оскільки набуття учасниками пайового фонду права власності на активи фонду за відсутності у фонду коштів, достатніх для виконання грошових зобов`язань у визначеній ч. 1 ст. 47 Закону України «Про інститути спільного інвестування» черговості, є порушенням вимог відповідного Закону та прав інших учасників ліквідаційної процедури, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності за позивачами на частини нежитлових будівель котельні та газорегуляторного пункту, як на активи пайового фонду, що перебуває в процедурі ліквідації.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачі не є власниками спірного нерухомого майна, оскільки інвестиційний сертифікат пайового інвестиційного фонду не є правовстановлюючим документом на об`єкт нерухомого майна, а тому правові підстави для розподілу між позивачами інших, ніж кошти, активів пайового фонду, що перебуває в процесі ліквідації, не настали, що є підставою для відмови у позові в цій частині.

Також суд першої інстанції під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 у справі № 911/735/19 дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі, оскільки остання є власником інвестиційних сертифікатів ПЗНВІФ «Консент Капітал», проте не набула статусу учасника фонду, а отже не може претендувати на активи пайового фонду поряд з його іншими учасниками. Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_1 звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/735/19, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 року у справі №911/735/19.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги апелянти посилаються на відсутність нововиявлених обставин, які мають істотне значення для розгляду даної справи.

Як вказують апелянти, надані заявником звіт незалежного аудитора ТОВ «АК «СПАС» Любов П.І. від 31.05.2021, з надання обґрунтованої впевненості щодо активів та зобов`язань, та розрахунку вартості чистих активів ПЗНВІФ «Консент Капітал», активи якого перебували в управління ТОВ «Консент Капітал Менеджмент», станом на дату припинення діяльності інституту спільного інвестування, якою відповідно до Регламенту ПЗНВІФ «Консент Капітал» є 12.02.2019 та звіт незалежного аудитор ТОВ «АК «СПАС» Любов П.І. від 31.05.2021, з надання обґрунтованої впевненості щодо активів та зобов`язань ПЗНВІФ «Консент Капітал», активи якого перебували в управління ТОВ «Консент Капітал Менеджмент», станом на 30.04.2021, не є доказами на підтвердження нововиявлених обставин. При цьому заявником не надано доказів на підтвердження існування непогашених зобов`язань Фонду перед третіми особами, як то договори, акти виконаних робіт/наданих послуг, акти звірки, судові рішення, постанови про відкриття виконавчих провадження тощо, не надано також заявником жодних розрахунків існування непогашеної заборгованості.

Крім того, як зазначають апелянти, заявник на момент винесення рішення по суті у даній справі, мав бути обізнаний про вартість чистих активів ПЗНВІФ «Консент Капітал», оскільки за приписами Положення про порядок припинення пайового інвестиційного фонду, затвердженого рішенням НКЦПФР від 19.11.2013 №2605, звіт про фінансовий стан та довідка про вартість чистих активів Фонду, складених та розрахованих на кінець робочого дня, що передує дню прийняття рішення про ліквідацію Фонду, є важливим та необхідним документом при ліквідації Фонду.

Висновок суд першої інстанції про те, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем є помилковим, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про інститути спільного інвестування» ліквідаційною комісією ПЗНВІФ «Консент Капітал» було визнано ОСОБА_1 як учасника Фонду, якій належить визначена кількість інвестиційних сертифікатів ПЗНВІФ «Консент Капітал».

Отже, наведені заявником та визнані судом обставини як нововиявлені не є нововиявленими обставинами, оскільки були відомі заявнику ще до розгляду справи по суті, не мають істотного значення для справи та жодним чином не можуть змінювати прийнятих, за результатами розгляду даної справи, судових рішень.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_1 у справі №911/735/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Попікова О.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 витребувано матеріали справи №911/735/19 з Господарського суду Київської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/735/19 залишено без руху. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/735/19 та поновлено зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/735/19. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, пояснення, заяви, клопотання до 26.11.2021. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.12.2021 о 12 год. 45 хв.

Водночас ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК) подані до апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_1 доповнення, які стосуються вимоги щодо розподілу судових витрат у суді апеляційної інстанції.

26.11.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив відповідача 1 на апеляційну скаргу позивачів, в якому відповідач 1 просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивачів, а рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/735/21 залишити без змін.

Також у відзиві на апеляційну скаргу відповідач 1 просить суд апеляційної інстанції задовольнити клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи в порядку ч. 1 ст. 80 ГПК, а саме: акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Керуюча компанія «Реформа» від 17.08.2021, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Крапивницькою Н.В., зареєстровано в реєстрі за №№1783, 1784; договору купівлі-продажу №29/500 часток нежитлового приміщення від 17.08.2021, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Крапивницькою Н.В., зареєстровано в реєстрі за №1788; договору купівлі-продажу №1/500 часток нежитлового приміщення від 17.08.2021, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Крапивницькою Н.В., зареєстровано в реєстрі за №1786; договору купівлі-продажу №79/500 та 390/500 часток нежитлового приміщення від 17.08.2021, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Крапивницькою Н.В., зареєстровано в реєстрі за №1785.

30.11.2021 від відповідача 2 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу позивачів, який здано до відділення пошти 26.11.2021, тобто в силу приписів ч. 7 ст. 116 ГПУ є таким, що поданий у встановлений судом строк, за яким відповідач 2 заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивачів та просив залишити рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 без змін, посилаючись на наявність нововиявленої обставини, якою є звіт незалежного аудитора, оскільки вказана обставина існувала на момент прийняття рішення, проте не була відома заявнику через відсутність у нього спеціальних знань.

03.12.2021 позивачами надані письмові відповіді на відзиви відповідачів 1 та 2.

07.12.2021 представником відповідача 1 надані додаткові письмові пояснення.

Представники позивачів у судовому засіданні 07.12.2021 заперечили проти задоволення клопотання відповідача 1 про долучення про приєднання доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 07.12.2021 підтримав клопотання відповідача 1 про долучення про приєднання доказів до матеріалів справи.

В силу приписів ч. 3 ст. 269 ГПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Надані відповідачем 1 докази, а саме: акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Керуюча компанія «Реформа» від 17.08.2021, договір купівлі-продажу №29/500 часток нежитлового приміщення від 17.08.2021, договір купівлі-продажу №1/500 часток нежитлового приміщення від 17.08.2021, договір купівлі-продажу №79/500 та 390/500 часток нежитлового приміщення від 17.08.2021 по суті є новими доказами та не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги при перегляді рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/735/21, оскільки відповідач 1 не надав неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

07.12.2021 у судовому засіданні виникла необхідність оголосити перерву. Представники позивачів у судовому засіданні 07.12.2021 підтримали вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції її задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/735/21 скасувати та ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 року у справі №911/735/19.

Представники відповідача 1 у судовому засіданні 07.12.2021 заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 року у справі №911/735/19 залишити без змін.

Представники відповідача 2 у судовому засіданні 07.12.2021 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 року у справі №911/735/19 залишити без змін.

Відповідач 3 своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно вимог ст. 120 ГПК.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

За приписами ст. 320 ГПК рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 320 ГПК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 №5080-VI (далі по тексту - Закон №5080-VI) активи інституту спільного інвестування - це сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №5080-VI діяльність із спільного інвестування - діяльність, яка провадиться інтересах учасників (учасника) інституту спільного інвестування та за рахунок інституту спільного інвестування шляхом вкладення коштів спільного інвестування в активи інституту спільного інвестування.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону №5080-VI інститут спільного інвестування це корпоративний або пайовий фонд.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону №5080-VI недиверсифікований інститут спільного інвестування закритого типу, який здійснює виключно приватне розміщення цінних паперів інституту спільного інвестування серед юридичних та фізичних осіб, є венчурним фондом.

Частиною 1 ст. 41 Закону №5080-VI визначено, що пайовий фонд - сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності. Інвестиційний сертифікат - цінний папір, емітентом якого є компанія з управління активами пайового фонду та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду).

Статтею 46 Закону №5080-VI визначено, що пайовий фонд припиняється виключно шляхом ліквідації.

Компанія з управління активами пайового фонду приймає рішення про його ліквідацію у разі, якщо: 1) вартість активів пайового фонду стала меншою, ніж мінімальний обсяг активів пайового фонду, та протягом шести місяців не збільшилася до мінімального обсягу активів; 2) закінчився строк діяльності пайового фонду (для строкового пайового фонду); 3) проспект емісії інвестиційних сертифікатів пайового фонду, випущених з метою спільного інвестування, не зареєстровано протягом одного року з дня внесення відомостей про пайовий фонд до Реєстру; 4) протягом одного місяця після закінчення дії договору із зберігачем активів пайового фонду строк дії такого договору не продовжено або не укладено договір з іншим зберігачем активів пайового фонду; 5) анульовано ліцензію, видану компанії з управління активами на провадження діяльності з управління активами інституційних інвесторів; 6) анульовано ліцензію, видану зберігачу активів пайового фонду на провадження депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, та не укладено компанією з управління активами протягом 30 робочих днів договір з іншим зберігачем активів пайового фонду; 7) в інших випадках, передбачених цим Законом.

На наступний робочий день після закінчення строку, на який був створений строковий пайовий фонд, компанія з управління активами повинна прийняти рішення про ліквідацію такого фонду.

Для проведення ліквідації пайового фонду створюється ліквідаційна комісія в порядку, встановленому Комісією.

Якщо проспект емісії інвестиційних сертифікатів пайового фонду не зареєстровано протягом одного року з дня внесення такого фонду до Реєстру, зазначений пайовий фонд ліквідується без створення ліквідаційної комісії.

Ліквідація строкового пайового фонду до закінчення строку, встановленого його регламентом, є можливою за умови згоди усіх його учасників.

З моменту прийняття рішення про ліквідацію пайового фонду розміщення та обіг інвестиційних сертифікатів забороняється.

Пайовий фонд ліквідується в порядку та у строки, що встановлені нормативно-правовими актами Комісії.

Розрахунки з учасниками пайового фонду під час ліквідації пайового фонду здійснюються в порядку, встановленому Комісією.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 47 Закону №5080-VI у процесі ліквідації пайового фонду його активи реалізуються за кошти в строки, встановлені Комісією. Кошти, отримані від реалізації, розподіляються у такій черговості:

1) здійснюються виплати учасникам пайового фонду, що подали заявки на викуп інвестиційних сертифікатів до моменту прийняття рішення про ліквідацію пайового фонду (крім закритих пайових фондів);

2) вносяться обов`язкові платежі до Державного бюджету України;

3) задовольняються вимоги кредиторів компанії з управління активами пайового фонду з погашення заборгованості, яка виникла у зв`язку з діяльністю пайового фонду, що ліквідується;

4) розподіляються кошти між учасниками пайового фонду пропорційно кількості інвестиційних сертифікатів пайового фонду, що їм належать, у порядку, встановленому Комісією.

Розподіл коштів здійснюється після повного задоволення вимог попередньої черги.

Розрахунки з учасниками пайового фонду в процесі ліквідації пайового фонду можуть здійснюватися іншими, ніж кошти, активами пайового фонду у разі, якщо:

1) інвестиційні сертифікати розміщувалися лише шляхом приватного розміщення;

2) регламентом передбачена можливість здійснення розрахунків з учасниками пайового фонду іншими, ніж кошти, активами пайового фонду;

3) згода на здійснення розрахунків з учасниками пайового фонду іншими, ніж кошти, активами пайового фонду надана усіма учасниками пайового фонду;

4) кошти, наявні в активах пайового фонду на момент прийняття рішення про ліквідацію, є достатніми для внесення обов`язкових платежів до Державного бюджету України та задоволення вимог кредиторів і будуть використовуватися виключно для таких цілей.

Отже, порядок розподілу активів пайового фонду в разі його ліквідації визначено у ст. 47 Закону №5080-VI та Положенням про порядок припинення пайового інвестиційного фонду, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2605 від 19.11.2013 (далі по тексту - Положення).

Пункт 7 розділу І Положення передбачає, що фонд ліквідується в порядку та у строки, встановлені цим Положенням. Розрахунки з учасниками Фонду, в тому числі депонування коштів на користь учасників Фонду, які не подали заявки на викуп належних їм інвестиційних сертифікатів Фонду або які подали зазначені заявки та не звернулися для отримання розрахунку, мають бути здійснені не пізніше одного календарного року з дати прийняття рішення про його ліквідацію (крім випадку, передбаченого пунктом 8 розділу III цього Положення).

Відповідно до п.п. 11, 12 розділу І Положення звіти про фінансовий стан, подання яких передбачено цим Положенням, подаються за формою, визначеною законодавством. Довідки про вартість чистих активів Фонду складаються відповідно до Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 липня 2013 року № 1336, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2013 року за № 1444/23976.

Згідно п. 3 розділу ІІ Положення рішення про ліквідацію Фонду оформлюється протоколом або іншим документом уповноваженого органу КУА, який повинен бути засвідчений підписами представників уповноваженого органу КУА, а якщо зазначений документ складається з двох і більше аркушів, також прошитий та пронумерований.

Рішення має містити інформацію про: ліквідацію Фонду та причини прийняття такого рішення; зупинення розміщення та обігу інвестиційних сертифікатів Фонду (крім операцій, пов`язаних з викупом інвестиційних сертифікатів Фонду, та правочинів щодо спадкування та правонаступництва інвестиційних сертифікатів Фонду); обрання ліквідаційної комісії (з визначенням складу представників та розподілом повноважень); затвердження положення про ліквідаційну комісію з урахуванням вимог цього Положення; затвердження звіту про фінансовий стан та довідки про вартість чистих активів Фонду складених та розрахованих на кінець робочого дня, що передує дню прийняття рішення про ліквідацію Фонду.

Строк діяльності інвестиційного фонду закінчився 12.02.2019, загальні збори учасників ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» 13.02.2019 прийняли рішення про припинення діяльності Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Консент Капітал» у зв`язку із закінченням його строку діяльності, 21.06.2019 ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» анульовано ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку.

Рішення про припинення діяльності пайового фонду від 13.02.2019 було предметом оскарження у Господарському суді Київської області по справі №911/2065/19.

За висновками Господарського суду Київської області, викладені у рішенні від 10.12.2019 у справі №911/2065/19 прийняті 13.02.2019 загальними зборами ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» рішення, оформлені протоколом №13/02/2019 є такими, що, в силу положень ч. 11 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», не мають юридичної сили. Відповідно до п. 5 розділу ІІ Положення ліквідаційна комісія здійснює такі заходи:

1) у день прийняття рішення про ліквідацію Фонду письмово повідомляє щодо прийнятого рішення про ліквідацію Фонду Комісію, кредиторів КУА Фонду, зберігача активів Фонду/депозитарну(ні) установу(и), в якій(их) відкрито рахунок(и) в цінних паперах для обліку цінних паперів, що входять до складу активів Фонду (за наявності), Центральний депозитарій, аудитора (аудиторську фірму), оцінювача майна Фонду (у разі укладення договору про надання послуг з оцінки вартості нерухомого майна ІСІ), торговців цінними паперами, які здійснюють розміщення та викуп інвестиційних сертифікатів Фонду, а також інформує фондову біржу (у разі якщо інвестиційні сертифікати Фонду перебувають в обігу на цій фондовій біржі).

Зазначене повідомлення засвідчується підписами голови ліквідаційної комісії, уповноваженої посадової особи КУА.

Центральний депозитарій повідомляється в порядку, встановленому Положенням про провадження депозитарної діяльності, затвердженим рішенням Комісії від 23 квітня 2013 року № 735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 року за № 1084/23616 (із змінами).

До письмового повідомлення Комісії додаються:

протокол (копія протоколу) або інший документ, який містить рішення про ліквідацію Фонду та причини прийняття такого рішення, засвідчений підписом уповноваженої посадової особи КУА;

копія(ї) документа(ів), що підтверджує(ють) згоду всіх учасників Фонду на дострокову ліквідацію Фонду (у разі ліквідації Фонду до закінчення строку його діяльності, встановленого регламентом Фонду). Подається(ються), якщо протокол (копія протоколу) або інший документ не містить письмової згоди всіх учасників Фонду із зазначеного питання;

копія(ї) документа(ів), що підтверджує(ють) згоду всіх учасників Фонду на здійснення розрахунків іншими, ніж кошти, активами Фонду (у разі здійснення розрахунків з учасниками Фонду іншими, ніж кошти, активами). Подається(ються), якщо протокол (копія протоколу) або інший документ не містить письмової згоди всіх учасників Фонду із зазначеного питання;

копія звіту про фінансовий стан Фонду складеного станом на кінець робочого дня, що передує дню прийняття рішення про ліквідацію Фонду, засвідчена підписом голови ліквідаційної комісії (не подається якщо після реєстрації випуску та проспекту емісії інвестиційних сертифікатів Фонду жоден з інвестиційних сертифікатів не було розміщено);

копія довідки про вартість чистих активів Фонду, розрахованої станом на кінець робочого дня, що передує дню прийняття рішення про ліквідацію Фонду, засвідчена підписом голови ліквідаційної комісії (не подається якщо після реєстрації випуску та проспекту емісії інвестиційних сертифікатів Фонду жоден з інвестиційних сертифікатів не було розміщено).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що наслідком припинення строкового пайового фонду є створення управителем ліквідаційної комісії фонду та, зокрема, розподіл його активів між учасниками, який має бути здійснений не пізніше одного календарного року з дати прийняття рішення про ліквідацію фонду.

Відповідно до п. 8.1 Регламенту Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Консент Капітал» вартість чистих активів Фонду визначається згідно з порядком, передбаченим «Положенням про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування», затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.07.2013 № 1336.

Відповідно до п.п. 6 п. 1, п. 2 розділу ІІІ Положення про порядок визначення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 30.07.2013 №1336, Компанія з управління активами розраховує вартість чистих активів окремо за кожним інститутом спільного інвестування станом на день, що передує дню прийняття рішення про ліквідацію інституту спільного інвестування. За результатами розрахунку вартості чистих активів складається довідка за формою, наведеною в додатку до цього Положення.

З огляду на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується із доводами апелянтів про те, що довідка про вартість чистих активів Фонду є важливим та невід`ємними документами при ліквідації Фонду, та має бути затверджена за чітко встановленою НКЦПФР формою, що має містити деталізовану та структуровану інформацію про склад, структуру та вартість активів та пасивів інвестиційного Фонду, по кожному окремому їх виду - цінних паперах, нерухомому майну, грошових коштах, інвестиціях, корпоративних правах та дебіторської, та кредиторської заборгованостях.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері господарського судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою стадією судового процесу (факультативна стадія), під час якої суд, що ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі, або осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки у зв`язку з виявленням істотних обставин, що існували, але не були їм відомі на час вирішення справи.

Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.

Законодавство, в тому числі і ГПК, не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи які передбачені нормами права і тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин; які мають істотне значення для вирішення справи по суті; існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам господарського процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

З огляду на викладене можна зробити висновок, що сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі.

Відповідно до частини першої статті 320 ГПК рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 320 ГПК підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення ніж те, яке було прийняте). Близька за змістом правова позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 9901/424/18, від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 5 ст. 320 ГПК).

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тобто те, по відношенню до чого позивач просить у суду захисту. Разом з тим підстава позову - це ті фактичні обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги. Фактичні обставини, викладені позивачем в позовній заяві, згодом в процесі розгляду справи набувають форму доказів, які можуть оскаржуватися відповідачем. Підставою позову виступають також і правові норми, на які посилається позивач в підтвердження своїх вимог.

Окрім того, під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами статті 86 ГПК.

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Підставою перегляду рішення за нововиявленими обставинами є відсутність у суду можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Подібну за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 454/3003/14-ц, від 18.12.2019 у справі № 904/1775/18.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії» Єпропейський суд з прав людини вказав, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини від 09.06.2011 у справі «Желтяков проти України»).

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. Подібна за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 541/2460/16-ц.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заявник у своїй заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами зазначає, що 13.02.2019 на виконання вимог ч. 3 розділу ІІ Положення ліквідаційною комісією затверджений баланс та довідка про вартість активів фонду, складу та розраховані на кінець робочого дня, що передує дню прийняття рішення про ліквідацію, тобто станом на 12.02.2019.

Із вказаних документів вбачається, що вартість чистих активів фонду становила 87 865 388,67 грн; зобов`язання - 13 174 000,00 грн; кількість інвестиційних сертифікатів, що знаходяться в обігу - 39 026 шт.; вартість чистих активів у розрахунку на один інвестиційний сертифікат - 2 251,46 грн.

На виконання п. 5 ч. 5 розділу Положення ліквідаційною комісією були розіслані учасникам фонду повідомлення про розрахунки у зв`язку із ліквідацією фонду.

Зазначене свідчить про те, що заявник - відповідач 1 мав бути та був обізнаний про існування кредиторської заборгованості, а тому надані суду Звіти незалежного аудитора від 31.05.2021 з наданням обґрунтованої впевненості щодо активів та зобов`язань, та розрахунку вартості чистих активів ПЗНВІФ «Консент Капітал», активи якого перебували в управлінні ТОВ «Консент Капітал Менеджмент» станом на дату припинення діяльності інституту спільного інвестування, якою відповідно до Регламенту ПЗНВІФ «Консент Капітал» є 12.02.2019 та станом на 30.04.2021, не можуть вважатися нововиявленою обставиною, а є по суті новими доказами.

Надані заявником разом із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами докази, а саме: рішення про ліквідацію фонду (протокол від 13.02.2019), положення про ліквідаційну комісію, повідомлення про розрахунки з учасниками фонду, не можуть свідчить про наявність нововиявлених обставин, оскільки були предметом дослідження під час розгляду справи по суті, а переоцінка доказів, оцінених у процесі розгляду справи в силу п. 1 ч. 4 ст. 320 ГПК не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Щодо доводів відповідача 2 про наявність нововиявленої обставини, якою є звіт незалежного аудитора та існувала на момент прийняття рішення, проте не була відома заявнику через відсутність у нього спеціальних знань, судом апеляційної інстанції до уваги взяті бути не можуть, оскільки відповідач 1 не був обмежений у наданні висновку експерта з цього питання або заявлення клопотання про призначення судової експертизи під час розгляду справи по суті.

За ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторонам повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК).

При цьому кожна сторонами несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК).

Враховуючи те, що судочинство господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, відповідач 1, володіючи інформацією про свій фінансовий стан на стадії ліквідації, не був позбавлений можливості звернутися до незалежного аудитора з метою підтвердження правильності розрахунків вартості активів, зобов`язань та чистих активів пайового фонду станом на 12.02.2019 та отримання відповідного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи спірне рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачі не є власниками спірного нерухомого майна, оскільки інвестиційний сертифікат пайового інвестиційного фонду не є правовстановлюючим документом на об`єкт нерухомого майна.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи відповідно до положень ст. 320 ГПК.

Висновки суду першої інстанції щодо того, що позивачі не є власниками спірного нерухомого майна, оскільки інвестиційний сертифікат пайового інвестиційного фонду не є правовстановлюючим документом на об`єкт нерухомого майна, то при винесенні постанови у даній справі судом касаційної інстанції було надано оцінку щодо прав учасників Фонду на активи, які належать їх на праві спільної часткової власності відповідно до кількості належних їм інвестиційних сертифікатів.

Також суд першої інстанції під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 у справі № 911/735/19 в порушення вимог ст. 320 ГПК дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі, оскільки остання є власником інвестиційних сертифікатів ПЗНВІФ «Консент Капітал», проте не набула статусу учасника фонду, а отже не може претендувати на активи пайового фонду поряд з його іншими учасниками, оскільки вказане є переоцінкою доказів та обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 76, 77 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинам, суд визнав, вказані заявником обставини та надані докази як нововиявлені, проте з урахуванням приписів ст. 320 ГПК, вказані заявником обставини були йому відомі під час розгляду справи, а надані докази по суті є новими доказами.

За таких обставин, у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити, рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/735/19 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 у справі №911/735/19.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідно до ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 277 ГПК визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 275 ГПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 325 ГПК за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/735/19 підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/735/19 підлягає скасуванню, з прийняттям ухвали, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» у задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 у справі №911/735/19 підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/735/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2021 у справі №911/735/19 скасувати та прийняти ухвалу, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент» у задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2020 у справі №911/735/19.

3. Матеріали справи № 911/735/19 повернути до Господарського суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.12.2021.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді В.А. Корсак

О.В. Попікова