КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах Приватно-орендної агрофірми «Україна» на ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської областівід 05 листопада 2021 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської областівід 05.11.2021 задоволено клопотання прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_6 , та накладено арешт на майно, а саме: бензопилу марки «Stihl MS230» біло-помаранчевого кольору та бензопилу марки «Stihl MS250» біло-помаранчевого кольору, які перебувають на балансі ПОА «Україна», директором якої є ОСОБА_7 ; стовбури дерев породи «Сосна», розпиляні на асортимент довжиною до 1 м. у кількості 837 одиниць, які вилучено 01.11.2021 в ході огляду місця події (15 квартал, виділ 8, с. Велика Каратуль), із забороною будь-яким іншим особам розпоряджатися, користуватися даним майном будь-яким чином, окрім уповноважених осіб в рамках кримінального провадження №12021111240000507 для проведення слідчих та процесуальних дій.

Зобов`язано слідчого ОСОБА_8 забезпечити зберігання речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України та Постанови КМУ №1104 від 19.11.2012, якою затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах ПОА «України» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку із неповнотою судового розгляду та істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону.

Розчищення звалених вітроломом дерев відбувалось на ділянці лісу, постійним лісокористувачем якої є ПОА «Україна», що свідчить про відсутність події та складу кримінального правопорушення.

На переконання апелянта, підстави для накладення арешту на вилучене майно відсутні, оскільки воно не може бути речовим доказом вчинення кримінального правопорушення за жодних обставин.

Слідчим суддею не взято до уваги докази, зокрема рішення Великокаратульської сільської ради народних депутатів Переяслав-Хмельницького району Київської області 4 сесії 22 скликання від 11.10.1995, державний акт на право постійного користування землею від 11.03.1996, 1- КВ №000176, державний акт на право колективної власності на землю від 11.03.1996, серії КВ, витяг з протоколу №2 рішення Загальних зборів працівників КСП «Україна» від 16.12.1999, витяги із статутів ПОА «Україна» від 14.03.2000, від 30.01.2009, від 07.10.2021, довідку відділу статистики у Переяслав-Хмельницькому районі від 20.12.2012, згідно якої ПОА «Україна» перебуває на обліку із 30.12.1991, накази ПОА «Україна» про прийняття на роботу лісників, зокрема, від 05.03.2009, від 03.01.2012, довідку Виконавчого комітету Переяславської міської ради від 05.11.2021 №24- 21/135, які у своїй сукупності підтверджують те, що земельна ділянка лісового фонду площею 764,1 га була передана у постійне користування КСП «Україна», а ПОА «Україна» є його правонаступником.

Крім того, апелянт вказував на те, що у відповідності до ст.ст. 9, 18, 81, 85, 87 Лісового кодексу України у редакції 1994 року, який був чинним на дату передачі земель лісового фонду КСП «Україна», державний акт на право постійного користування земельною ділянкою підтверджує право ПОА «Україна» на здійснення постійного лісокористування такою лісовою земельною ділянкою та права на ведення лісового господарства, на першочергове спеціальне використання лісових ресурсів, право власності на заготовлену продукцію і доходи від її реалізації, а також обов`язок, зокрема, забезпечувати відтворення, охорону, захист, відновлення лісів і лісорозведення.

Земельна ділянка у ПОА «Україна» у встановленому земельним законодавством порядку не вилучалась та іншим особам не передавалась, ліси у комунальну чи державну власність від ПОА «Україна» до інших осіб не передавались, а ПОА «Україна» як постійний лісокористувач здійснює заходи по утриманню лісу, його захисту від пожеж, охорону, у тому числі аварійні чищення лісу від вітролому та буревію.

Слідчим суддею залишено поза увагою видаткову накладну №РН-0000129 від 01.10.2021 про придбання ПОА «Україна» дров у ТОВ «Вєнтура» за ціною 1041,66 грн. без ПДВ за 1 м3 з доставкою, яка підтверджує те, що ціна вже спиляних та доставлених дров від продавця до покупця, з прибутком постачальника, становить 1041 грн. без ПДВ за 1 м3, а тому вартість виявленого на місці події сухостою у кількості близько 8 м3 об`єктивно не може становити розмір істотної шкоди, який визначений у примітці до ст. 246 КК України, в сумі понад 22 700 грн.

До клопотання прокурора не надано жодних доказів на підтвердження розміру завданої шкоди.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

07.12.2021 від виконуючого обов`язки начальника Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_9 надійшло клопотання, в якому прокурор просив відкласти судове засідання, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, або розглянути апеляційну скаргу без участі прокурора.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку захисника ОСОБА_5 в інтересах ПОА "Україна", який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності прокурора, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах ПОА "Україна", який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, СВ відділу поліції №1 Бориспільського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області, за процесуального керівництва Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12021111240000507 від 02.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що 01.11.2021 близько 13 год. 00 хв., за вказівкою директора ПОА «Україна» ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , перебуваючи на ділянці лісу, яка належить ДП «Переяслав-Хмельницький Агролісгосп» за адресою: 15 квартал, виділ 8, с. Велика Каратуль, Бориспільський район, Київська область, здійснили порубку дерев породи «Сосна» в кількості не менше 58 дерев.

Згідно даних долученого до клопотання протоколу огляду місця події від 01.11.2021, в період часу з 14 год. 15 хв. до 16 год. 00 хв. працівниками відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області проведено огляд місця події (15 квартал, виділ 8, с. Велика Каратуль), в ході якого виявлено спиляні стовбури дерев породи «Сосна», розпиляні на асортимент довжиною до 1 м. кожен, у кількості 837 одиниць, пні (залишки спиляних дерев) у кількості 58 одиниць, та дві бензопили марки «Stihl MS230» біло-помаранчевого кольору та «Stihl MS250» біло-помаранчевого кольору.

Постановою слідчого СВ відділу поліції №1 Бориспільського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 стовбури дерев породи «Сосна», розпиляні на асортимент довжиною до 1 м. кожен, у кількості 837 одиниць, пні (залишки спиляних дерев) у кількості 58 одиниць, та дві бензопили марки «Stihl MS230» біло-помаранчевого кольору та «Stihl MS250» біло-помаранчевого кольору, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021111240000507 від 02.11.2021.

02.11.2021 прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області із клопотанням, в якому просив накласти арешт на бензопилу марки «Stihl MS230» біло-помаранчевого кольору та бензопилу марки «Stihl MS250» біло-помаранчевого кольору, які перебувають на балансі ПОА «Україна», директором якої є ОСОБА_7 ; стовбури дерев породи «Сосна», розпиляні на асортимент довжиною до 1 м. у кількості 837 одиниць, із забороною будь-яким іншим особам розпоряджатися, користуватися даним майном будь-яким чином, окрім уповноважених осіб в рамках кримінального провадження №12021111240000507 для проведення слідчих та процесуальних дій.

Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської областівід 05.11.2021 задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт на майно, а саме: бензопилу марки «Stihl MS230» біло-помаранчевого кольору та бензопилу марки «Stihl MS250» біло-помаранчевого кольору, які перебувають на балансі ПОА «Україна», директором якої є ОСОБА_7 ; стовбури дерев породи «Сосна», розпиляні на асортимент довжиною до 1 м. у кількості 837 одиниць, які вилучено 01.11.2021 в ході огляду місця події (15 квартал, виділ 8, с. Велика Каратуль), із забороною будь-яким іншим особам розпоряджатися, користуватися даним майном будь-яким чином, окрім уповноважених осіб в рамках кримінального провадження №12021111240000507 для проведення слідчих та процесуальних дій.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на вилучені 01.11.2021 в ході огляду місця події (15 квартал, виділ 8, с. Велика Каратуль, Бориспільського району, Київської області) бензопилу марки «StihlMS230» біло-помаранчевого кольору та бензопилу марки «StihlMS250» біло-помаранчевого кольору, які перебувають на балансі ПОА «Україна», директором якої є ОСОБА_7 , стовбури дерев породи «Сосна», розпиляні на асортимент довжиною до 1 м. у кількості 837 одиниць,з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження № 12021111240000507, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучені бензопили та стовбури дерев, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене, пошкоджене, зіпсоване, перетворене чи знищене.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на вилучене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що вилучене майно не відповідає критеріям речових доказів,та прокурором не доведено необхідність арешту такого майна, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучені бензопили та стовбури дерев можуть бути предметами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК україни, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змістуст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, посилання апелянта на те, що земельна ділянка, на якій відбулось розчищення дерев, перебуває у користуванні ПОА "Україна" на законних підставах, що на думку апелянта, свідчить про відсутність події та складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, є передчасними, та не впливають на правильність висновків слідчого судді.

Такі доводи апелянта, як і законність дій щодо порубки дерев на території 15 кварталу, виділ 8, с. Велика Каратуль, Бориспільського району, Київської області, і є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021111240000507, та підлягають перевірці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, як арешт майна.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах Приватно-орендної агрофірми «Україна» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської областівід 05 листопада 2021 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

____________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3