П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2516/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Яремчук Костянтин Олександрович

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

08 грудня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У березні 2021 року до суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 17 березня 2021 року №0003 про накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 170000 гривень за правопорушення передбачене пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області відносно ФОП ОСОБА_1 винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 170000 гривень за порушення підпункту 6 пункту 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", тобто за створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.

Водночас вказує, що як слідує із постанови про накладення штрафу №0003 від 17 березня 2021 року, ФОП ОСОБА_1 допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення планової перевірки характеристик продукції і жодним чином не перешкоджав у її проведенні.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 17 березня 2021 №0003 про накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 170000 гривень.

Стягнуто на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 25 березня 2015 року.

Основним видом діяльності підприємця є оптова торгівля парфумними та косметичними товарами.

22 лютого 2021 року відповідно до статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та секторального плану державного ринкового нагляду за 2021 рік начальником Головного управління Держпродспоживслужби видано наказ №767-А "Про проведення планового заходу державного нагляду (контролю)", яким передбачено проведення в період з 23 лютого 2021 року по 26 лютого 2021 року в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 планової перевірки на предмет дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року №717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів".

22 лютого 2021 року оформлено направлення №485 на проведення перевірки характеристик продукції за адресою: АДРЕСА_1 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", терміном з 23 лютого 2021 року по 26 лютого 202 року.

24 лютого 2021 року службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області проведено планову перевірку за адресою, що визначена у направленні, під час якої встановлено, що продукція, яка знаходиться в магазині, не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року №717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів" в частині відсутності знака відповідності, інформації українською мовою, дати виробництва, маркування, складу, відомостей про виробника та імпортера. В ході здійснення заходу ідентифікувати товар не виявилось можливим, так як назви та написи на продукції зроблені японською (корейською) мовою.

24 лютого 2021 року за наслідками перевірки складено акт перевірки характеристик продукції №0014, в якому зазначено, що при прибутті спеціалістів відділу ринкового нагляду управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області на планову перевірку за адресою: АДРЕСА_1 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", де здійснює діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , було встановлено, що продукція, яка знаходиться в магазині, не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року №717 "Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів" та Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" в частині відсутності знака відповідності, інформації на українській мові, дати виробництва, маркування, складу, відомостей про виробника та імпортера. Ідентифікувати товар не виявилось можливим, так як назви та написи на продукції на японській (корейській) мові.

Суб`єкту господарювання було надано термін для того, щоб зібрати документи, які засвідчують якість продукції (декларації про відповідність) та документи, які встановлюють походження товару (видаткові накладні, інвойси, договори з постачальниками). У встановлений термін ФОП ОСОБА_1 з`явився до управління, проте документи, які ідентифікують продукцію, не були надані. Надалі суб`єкту господарювання було надано додатковий термін для надання документів, в який він не з`явився і на телефонні дзвінки не відповідав. Отже, складання акту перевірки характеристик продукції та рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів не є можливим. Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 створив перешкоди та не виконав вимоги посадових осіб органу ринкового нагляду для встановлення виду та ідентифікації продукції, за що передбачена відповідальність пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

01 березня 2021 року службовою особою відповідача складено протокол №0003 про виявлене порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", у якому зафіксовано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 створив перешкоди та не виконав вимог посадових осіб органу ринкового нагляду для встановлення виду та ідентифікації продукції, чим допустив порушення пункт 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції".

17 березня 2021 року уповноваженою особою Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області за результатами розгляду акту перевірки характеристик продукції та протоколу про виявлені порушення дії ФОП ОСОБА_1 кваліфіковано як ненадання документів на мийні засоби, які відповідають встановленим вимогам, створення перешкод та невиконання вимог посадових осіб органу ринкового нагляду для встановлення виду та ідентифікації продукції, за що передбачена відповідальність пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Постановою від 17 березня 2021 року №0003 на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 170000 гривень.

Позивач, вважаючи постанову про накладення штрафу №0003 від 17 березня 2021 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню звернувся до суду за захистом прав та інтересів.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення - створення перешкод шляхом недопущення (вчинення протидії) до проведення перевірки характеристик продукції та невиконання встановлених вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.

Суд першої інстанції звернув увагу, що створення перешкод передбачає активну поведінку суб`єкта господарювання, направлену на перешкоджання інспектору під час здійснення перевірки у її проведенні, отриманні необхідної інформації, тобто у реалізації своїх повноважень, що є підставою для складання акту. Проте, позивачем такі дії не вчинялися.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач посилаючись на норми матеріального та процесуального права оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу представник відповідача мотивує тим, що 24 лютого 2021 року службовими особами відповідача на підставі наказу від 22 лютого 2021 року №767-А, направлення на проведення перевірки від 22 лютого 2021 року №485 та відповідно до секторального плану на 2021 рік, що розміщено на офіційному веб-сайті відповідача, проведено планову перевірку з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року №717. Під час перевірки встановлено, що продукція, яка знаходилась в магазині, не відповідала вимогам зазначеної постанови в частині відсутності знака відповідності українською мовою, дати виробництва, маркування, складу відомостей про виробника та імпортера. В ході здійснення заходу ідентифікувати товар не виявилось можливим, так як назви та написи на продукції зроблені японською (корейською) мовою. Як зазначає відповідач, позивача було запрошено на розгляд справи на 17 березня 2021 року, проте він не з`явився, а вимоги посадових осіб не виконав, а відтак відповідачем і була винесена оскаржувана постанова.

Окрім того, Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області звернулося до апеляційного суду із заявою про поворот виконання судового рішення, в якій просило вирішити питання про поворот виконання рішення від 03 вересня 2021 року по справі №120/251621-а.

Позивач, скористався правом подати до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.

Особливості проведення планових перевірок під час здійснення заходів державного ринкового нагляду врегульовано Законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Зі змісту абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" слідує що державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами (абзац 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції").

Згідно положень згаданої вище статті орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до Закону.

У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи.

Сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.

З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (пункти 4, 6, 11 частини 1 статті 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції").

Положеннями статті 15 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визначено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.

Так, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта: а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; б) місця, зазначені в пункті 3 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону; в) місця, зазначені в пункті 4 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;

3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;

6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;

7) залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, які залучені в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначені пунктами 1 - 5 частини першої статті 17 цього Закону;

8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

Ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності (частина 1 статті 20 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції").

Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику (частина 2 статті 20 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції").

Секторальні плани ринкового нагляду затверджуються відповідними органами ринкового нагляду не пізніше 1 грудня року, що передує плановому (частина 8 статті 20 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції").

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визначено, що заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Частиною 1-3 статті 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визначено, що під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Частиною 5 статті 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Перевірки характеристик продукції проводяться:

1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання;

2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);

3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;

5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Планова перевірка органами державного ринкового нагляду проводиться не стосовно суб`єкту господарювання, а стосовно продукції, характеристики якої перевіряються.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

Отже, планова перевірка відповідно до вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" має особливості, відмінні від перевірок, які здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Така перевірка не потребує попереднього затвердження плану з зазначенням відомостей про суб`єкта господарювання, а потребує лише зазначення у секторальному плані з переліком виду продукції, яку планується перевірити, та характеристик продукції, що планується перевірятись.

Крім того, така перевірка проводиться без попереднього письмового чи усного повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу, оскільки Закони України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції" не передбачають надіслання такого.

А тому, як вірно вказав суд першої інстанції вказівка позивача на неповідомлення його довірителя про початок проведення планової перевірки, що, на його думку, є порушенням, спростовуються наведеними вище положеннями законодавства.

Щодо процедури проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно частини 5 статті 23-1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону.

Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. При цьому, якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід`ємною частиною акта органу ринкового нагляду.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Даним положенням Закону передбачено, що в останній день перевірки (26 лютого 2021 року) акт перевірки характеристик продукції підписується посадовою особою ринкового нагляду та суб`єктом господарювання, у якого проводилася така перевірка. При цьому, якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом перевірки, він підписує такий із відповідними зауваженням, а у разі відмови від підписання акту посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акту відповідний запис.

Проте, акт проведення перевірки продукції №0014 від 24 лютого 2021 року не містить відмітки про відмову суб`єкта господарювання від підпису, як і не містить зазначення про отримання ним другого примірника такого акту.

Аналізуючи вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, що органом ринкового нагляду не дотримано процедуру складання акту в частині ознайомлення суб`єкта господарювання з таким одразу після проведення перевірки.

Згідно пунктів 3-6 частини 6 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою. У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис. Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Зі змісту вищезазначеного слідує, що протокол про виявлене порушення вимог законодавства складається виключно на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Разом із тим, в даному випадку органом ринкового нагляду як в складеному протоколі, так і в акті перевірки характеристик продукції не зазначено про документи, які містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Отже, оскільки у протоколі відсутні посилання на документи, які містять інформацію про походження продукції та її обіг, тому такий протокол не відповідає вимогам, що встановлені до нього.

Більше того колегією суддів звертається увага на те, що в протоколі про виявлене порушення вимог Закону відсутній підпис про вручення такого суб`єкту господарювання або ж вказівка про відмову від підпису в ньому.

Відповідно до пунктів 7-8 частини 6 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою. Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення. Тобто, керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду на підставі протоколу про виявлене порушення та акту перевірки характеристик продукції протягом 15 календарних днів з дня отримання таких приймає рішення про накладення штрафу.

Оцінюючи прийняту постанову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафна санкція до позивача застосована у зв`язку із порушенням пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

При цьому, згідно підпункту 6 пункту 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.

Тобто, притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за цією нормою можливе у разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки та у разі невиконання встановлених Законом вимог посадових осіб, що здійснюють ринковий нагляд.

Колегією суддів встановлено, що постанова про накладення штрафу від 17 березня 2021 року №0003 винесена за те, що суб`єкт господарювання не надав документи на мийні засоби, які відповідають встановленим вимогам, створив перешкоди у проведенні перевірки та не виконав вимоги посадових осіб ринкового нагляду для встановлення виду та ідентифікації продукції.

У постанові, що оскаржується, зазначено, що складання акту перевірки характеристик продукції не є можливим.

Проте, 24 лютого 2021 року такий акт все ж складено.

На думку суду, складання акту перевірки характеристик продукції №0014 від 24 лютого 2021 року підтверджує проведення такої перевірки, що виключає можливість застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу на підставі підпункту 6 пункту 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що створення перешкод передбачає активну поведінку суб`єкта господарювання, направлену на перешкоджання інспектору під час здійснення перевірки у її проведенні, отриманні необхідної інформації, тобто у реалізації своїх повноважень, що є підставою для складання акту.

Однак, позивачем такі дії не вчинялися, адже ним було допущено осіб до проведення перевірки та така була проведена за результатом якої було складено акт та згодом постанову.

Щодо невиконання встановлених Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, то суд установив, що законність вимог контролюючого органу в даному випадку має підтверджуватися посиланням на конкретну норму Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а з наявних у матеріалах справи доказів незрозуміло, які саме вимоги не виконав суб`єкт господарювання, оскільки, щонайменше, відповідач не звертався до позивача з будь-якими письмовими запитами (вимогами), які б містили такі вимоги.

Окрім того, з матеріалів перевірки не вбачається, що відповідач намагався реалізувати свої повноваження - отримати пояснення, документи, зразки продукції, тощо.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення - створення перешкод шляхом недопущення (вчинення протидії) до проведення перевірки характеристик продукції та невиконання встановлених вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що постанова про накладення штрафу від 17 березня 2021 року №0003 є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Щодо заяви про поворот виконання судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Так, статтею 380 КАС України регламентовано інститут повороту виконання судових рішень.

Відповідно до зазначеної норми суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.

Отже, адміністративним процесуальним законодавством передбачено можливість повороту виконання саме судових рішень і виключний перелік правових підстав, з яких суд апеляційної інстанції має відповідні повноваження.

За наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у цій справі, яким позовні вимоги заявника були задоволені, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про його законність та обґрунтованість.

Відтак, у цьому випадку відсутні жодні правові підстави, виключний перелік яких наведено в п. 1 ч. 1 ст. 380 КАС України, для застосування інституту повороту виконання, оскільки апеляційний суд не скасовував та не визнавав нечинним рішення суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви апелянта про поворот виконання в цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апеляційна скарга не містить доводів щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в цій частині позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судове рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв`язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до вимог статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 грудня 2021 року.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.