ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2696/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Абрамовій К.В.,

за участі:

представника позивача - Литвиненка О.В.,

представника відповідача - Кравченка О.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Комунальне транспортне підприємство" до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання незаконним рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №3 від 21.05.2021 року,

встановив:

Комунальне підприємство "Комунальне транспортне підприємство" (далі - позивач, КП "КТП") звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати рішення Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області (далі - відповідач, Управління) №03 від 21.05.2021 незаконним та скасувати адміністративно-господарські санкції - штраф в розмірі 59156,11 грн, застосовані до Комунального підприємства "Комунальне транспортне підприємство".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржене рішення відповідача ґрунтується на помилкових висновках перевірки. Так, позивач зазначає, що частина виявлених перевіркою недоліків є арифметичними помилками та не точними формулюванні найменування витрат за статтею "Охорона праці", а саме запланована витрата на навчання віднесена на підставі фактичних витрат за навчання з електробезпеки та навчання керівників та спеціалістів з питань охорони праці. Навчання з електробезпеки пройшли дві особи, а саме слюсарі з ремонту автомобілів, та з охорони праці пройшли три особи (як і було заплановано): механік з ремонту автотранспорту (одна особа), майстер (одна особа) та начальник дільниці (одна особа), та за професією електрогазозварник одна особа. Всього пройшли навчання шість осіб. Після перевірки, на виконання припису, були виправлені назви посад відповідно до штатного розкладу та неточності у формулюванні найменування посад працівників, що проходили навчання. Ці граматичні помилки (невірне зазначення назв посад), на думку позивача, не призвели до завищення суми витрат.

В розрахунку витрат на спецодяг та спецвзуття також відсутні арифметичні помилки. Проведено виправлення з уточненням видів спецодягу та спецвзуття в межах запланованих сум віднесених до повної собівартості у базових тарифах.

Також, виявлені перевіркою недоліки, позивач пов`язує з арифметичними помилками та неточностями у формулюванні найменування витрат за статтею "Вода та водовідведення". Так, запланована сума витрат 9,79 тис. грн. як вода на технологію для миття цистерни спец автомобіля та віднесена виключно на послуги з вивезення рідких побутових відходів. На виконання припису помилка виправлена з розбивкою на витрати з застосуванням тарифу на придбання води для заповнення цистерни за тарифом 6,34 за 1 куб. м без ПДВ на суму 3,85 тис. грн та водовідведення на злив цистерни за тарифом 9,79 за 1 куб м на суму 5,94 тис. грн. Виправлена сума витрат дорівнює сумі витрат віднесених до розрахунку базових тарифів. Протягом терміну дії базових тарифів відповідна стаття витрат не коригувалася в зв`язку з підвищення вартості послуг з водопостачання та водовідведення через незначний обсяг запланованих витрат.

Позивач стверджує, що ним була допущена арифметична помилка, але після її виправлення не відбулося завищення витрат на 3340 грн, як зазначає відповідач у своєму рішенні, а отже і відсутні підстави на повернення зазначених коштів. Це твердження відповідача, на думку КП "КТП" є необґрунтованим.

Також, позивач вважає помилковим твердження відповідача про те, що в тарифі врахована ручна доробка могил після механізованої обробки та завищено плату в частині надання послуг на поховання, оскільки надані під час перевірки калькуляції розрізняють обрахунок витрат тільки на механізоване копання та тільки на ручну зачистку дна та стінок могил.

На підставі наведеного, КП "КТП" просить задовольнити позовні вимоги.

08.07.2021 до суду надійшов відзив на позов, в якому ГУ Держпродспоживслужби заявлених вимог не визнає, стверджує, що він є органом вповноваженим на проведення перевірок, в тому числі з питань, врегульованих Законом України "Про ціни і ціноутворення". 13.04.2021 проведено перевірку позивача. Під час перевірки управлінням виявлено, що КП "КТП" надає послуги з поводження з побутовими відходами та похоронної справи для жителів м. Каховка. Тариф на поводження з побутовими відходами затверджений рішенням виконавчого комітету Каховської міської ради від 13.08.2019 №184. Наказом від 13.08.2019 року №140-Г введено в дію тарифи на послуги із вивезення побутових відходів з 01.09.2019 року. Під час перевірки встановлено, що на підприємстві порушили терміни застосування даного тарифу, так як тариф почали застосовувати з 01.09.2019 року, а в дію його введено 13.09.2019 року.

Також, відповідач зазначає, що річний план надання послуг споживачам, який наданий позивачем не відповідає порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення та не погоджений з органами місцевого самоврядування.

Відповідач стверджує, що річний план надання послуг споживачам за всіма видами поводження з ТПВ та РПВ по КП "КТП" на 2018 рік затверджений директором підприємства, а не органами місцевого самоврядування.

Також, перевіркою розрахунку складової тарифу поводження з побутовими відходами (розрахунок витрат на навчання) встановлено, що заплановано навчання електромонтерів в кількості 2 чоловіка та начальника в кількості 3 чоловіка, однак в штатному розкладі електромонтери взагалі відсутні, а начальник дільниці в кількості однієї одиниці У зв`язку з чим завищення суми витрат складає 1970 грн. У розрахунку потреби і вартості холодної води та послуг водовідведення для технологічних та комунальних потреб встановлені арифметичні помилки, які призвели до завищення витрат на суму 3340 грн. У розрахунку витрат на спецодяг та спецвзуття також встановлені арифметичні помилки, які призвели до завищення на суму 21299 грн. Таким чином всього завищення складає 26689 грн.

Перевіркою також встановлено, що вартість ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг затверджений рішенням виконавчого комітету Каховської міської ради від 03 червня 2020 року № 125.

Під час планового заходу встановлено, що затверджений мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, які надаються Комунальним підприємством "Комунальне транспортне підприємство", не відповідає необхідному мінімальному переліку окремих видів ритуальних послуг, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19 листопада 2003 року № 193.

У переліку ритуальних послуг підприємства окремим видом робіт враховано зачищення дна стінок могил після механізованої роботи для трун довжиною до 1,5 м та понад 1,5 м у літній та зимовий період. Даний вид робіт відсутній у переліку окремих видів ритуальній послуг, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19 листопада 2003 року № 193.

Вартість виконання ручної доробки ґрунту двічі врахована у розрахунку вартості послуги на копання однієї могили до 1,5 м та понад 1,5 м та окремо виділена у необхідному переліку окремих видів ритуальних послуг. Тобто двічі врахована ручна доробка могил після механічної обробки.

Відповідно до довідки, наданої під час перевірки керівництвом підприємства, за період дії даного тарифу, підприємством наданні послуги з копання могил механічним способом з ручною доробкою ґрунту трун довжиною до 1,5 м - 5 штук (влітку), трун довжиною понад 1,5 м - 84 (влітку) та 17 (взимку). Вартість даного виду робіт для трун до 1,5 м 235,82 грн. (влітку), 364,20 грн. (взимку) для трун довжиною понад 1,5м. 281,84 грн. (влітку) 447,85 грн. (взимку). Таким чином підприємством отримано необґрунтовану виручку в частині надання послуг на поховання в сумі 32467,11 грн. Всього Комунальним підприємством "Комунальне транспортне підприємство" отримано не обґрунтовану виручку у сумі 59156,11 грн.

На підставі викладеного, а також в зв`язку з тим, що на думку відповідача, КП "КТП" не надало жодних доказів на спростування висновків, наведених в акті перевірки, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

02.08.2021 року позивачем надано відзив на позов, в якому він стверджує, що витрати на навчання з охорони праці на 2018 рік були сформовані на підставі абз.2 п.6 Порядку формування тарифу на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою КМ України від 26.07.2006 року №1010, тобто з урахуванням витрат за попередній 2017 рік. Порядком не передбачено, що при розрахунку тарифів, підприємство має розраховувати витрати на навчання для фактично працюючих осіб та за наявними посадами.

Відповідач стверджує, що безпідставним є твердження про завищення сум витрат складового тарифу на суму 3340,00 грн, щодо потреб і вартості холодної води та послуг водовідведення для технологічних та комунальних потреб, оскільки жодних доказів такого не надано.

Виявлені недоліки з цього приводу, позивач вважає виправленими після отримання припису, шляхом розбивки на витрати з придбання води на заповнення цистерни та витрат з водовідведення на злив цистерни.

Щодо завищення витратної частини на суми витрат на спецодяг та спецвзуття на суму 21299,00 грн, позивач вважає що ГУ Держпродспоживслужби не зазначила яка саме арифметична помилка стала підставою для висновку про завищення сум витрат.

Щодо завищення сум витрат на поховання, позивач вказує, що твердження про подвійне врахування ручної доробки могил після механічної обробки не відповідає дійсності. Стверджує, що зачищення дна та стінок могили після механізованої обробки є окремим видом робіт.

Підсумовуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги.

Під час підготовки справи до розгляду судом встановлено ряд обставин, що по різному трактуються сторонами, а матеріали справи самі по собі не можуть прояснити причин розбіжностей в правових позиціях сторін (зокрема щодо складових ритуальних послуг) щодо них.

В зв`язку з викладеним, ухвалою суду від 28.08.2021 визначено перейти до розгляду адміністративної справи № 540/2696/21 за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначено на 19.10.2021 о 10:00 год. Продовжено строк підготовчого провадження в справі на 30 днів.

Враховуючи, що під час підготовчого засідання у даній справі судом завершено проведення всіх підготовчих дій, необхідних для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, протокольною ухвалою суду від 09.11.2021 підготовче провадження у даній справі закрито та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні на 16.11.2021.

В судове засідання, призначене на 16.11.2021 року, представники сторін з`явились. Протокольною ухвалою суду оголошено перерву в зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів в справі.

Про витребування доказів, судом складено ухвалу від 16.11.2021 року.

В судове засідання, призначене на 23.11.2021 року, представники сторін з`явились. Протокольною ухвалою суду оголошено перерву в зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів в справі.

Про витребування доказів, судом складено ухвалу від 23.11.2021 року.

В судове засідання, призначене на 03.12.2021 року представники сторін з`явились.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позові, представник відповідача проти задоволення позову заперечував, покликаючись на доводи викладені ним в відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, у період з 13.04.2021 по 16.04.2021 на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 05.04.2021 № Н/940-21 та направлення на проведення заходу від 05.04.2021 № 610 головними спеціалістами сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби ОСОБА_1 та головним спеціалістом сектору контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області Петрікаусом А.Е. проведена планова перевірка КП "КТП" у сфері державного регулювання цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги та у сфері державного регулювання цін (тарифів) на товари та платні послуги.

Вказаними посадовими особами складено акт №10 від 13.04.2021 року (далі - Акт №10), яким зафіксовані наступні порушення вимог законодавства:

- пп.4 п.10 розділу ІІ "Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення", затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 року № 239;

- Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 року №1010;

- Наказу Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 року №193.

Відповідно опису обставин: … Перевіркою встановлено, що на підприємстві порушили терміни застосування тарифу на поводження з побутовими відходами затверджений рішенням виконавчого комітету Каховської міської ради від 13.08.2019 №184, так як введено в дію тариф 13.08.2019, а розпочато застосування тарифу з 01.08.2019 року. Також, в акті йдеться про те, що під час перевірки отримано річний план надання послуг споживачам, який не відповідає Порядку та не погоджений органами місцевого самоврядування.

Крім викладеного, перевіркою розрахунку складової тарифу поводження з побутовими відходами (розрахунок витрат на навчання) встановлено, що заплановано навчання електромонтерів в кількості 2 чоловіка та начальника дільниці в кількості 3 чоловіка, але у штатному розкладі електромонтери взагалі відсутні, а начальник дільниці в кількості однієї одиниці. У зв`язку з чим завищення суми витрат складає 1970 грн. У розрахунку потреби і вартості холодної води та послуг водовідведення для технологічних та комунальних потреб встановлені арифметичні помилки, які призвели до завищення витрат на суму 3340 грн. У розрахунку витрат на спецодяг та спецвзуття також встановлені арифметичні помилки, які призвели до завищення на суму 21299грн. Таким чином всього завищення складає 26689 грн.

Також, в акті йдеться про те, що перевіркою встановлено, що затверджений мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, які надаються комунальним підприємством "Комунальне транспортне підприємство" не відповідає необхідному мінімальному переліку окремих видів ритуальних послуг, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 року №193.

У переліку ритуальних послуг підприємства окремим видом робіт враховано зачищення дна стінок могили після механізованої обробки для трун довжиною до 1,5 м та понад 1,5 метрів у літній та зимовий період. Даний вид робіт відсутній у переліку окремих видів ритуальних послуг, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 року №193.

Вартість виконання ручної доробки ґрунту двічі врахована: у розрахунку вартості послуги на копання однієї могили до 1,5 м та понад 1,5 метрів та окремо виділена у необхідному переліку окремих видів ритуальних послуг. Тобто двічі врахована ручна доробка могил після механічної обробки.

Відповідно до довідки, наданої під час перевірки керівництвом підприємства за період дії даного тарифу підприємством надані послуги з копання могил механічним способом з зручною доробкою ґрунту: трун довжиною до 1,5метрів - 5 шт (влітку), трун довжиною понад 1,5 метрів - 84 (влітку) та 17(взимку). Вартість даного виду робіт для трун до 1,5м 235,82грн (влітку), 364,20грн (взимку), для трун довжиною понад 1,5 метрів -281,84грн(влітку), 447,85грн(взимку). Таким чином підприємством отримано необґрунтовану виручку в частині надання послуг на поховання в сумі 32467,11грн. Всього по підприємству 59156,11грн.

На підставі Акта № 10 складено рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №03 від 21.05.2021 року та припис від 16.04.2021 № 05 щодо усунення порушень вимог законодавства.

Вищеозначеним рішенням на підставі п.1 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" за порушення законодавства про ціни і ціноутворення до КП "КТП" застосовано штраф у сумі 59156,11 грн.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Статтею 2 Закону України від 21.06.2012 №5007-VI "Про ціни і ціноутворення" (далі - Закон 5007-VI) визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно із Законом України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення".

Згідно зі статтею 1 Закону 5007-VI терміни у цьому Законі вживаються в такому значенні: формування ціни - це механізм визначення рівня ціни товару; встановлення ціни - це затвердження (фіксація) рівня ціни; застосування ціни - це продаж (реалізація) товару за встановленою ціною; товаром є продукція, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, що підлягають продажу (реалізації).

Частиною першою статті 10 Закону 5007-VI передбачено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни або державні регульовані ціни.

За змістом статей 16 і 17 Закону 5007-VI органом державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, основними функціями якого є: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

Відповідно до положень статті 18 Закону 5007-VI і підпункту 11 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Держпродспоживслужба, як орган державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, відповідно до покладених на неї завдань має право: проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки; вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін тощо.

Таким чином, Держпродспоживслужба уповноважена здійснювати державний контроль у сфері ціноутворення шляхом проведення планових і позапланових перевірок суб`єктів господарювання, які застосовують державні регульовані ціни.

В даному випадку, предметом спору є рішення Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області №03 від 21.05.2021, яким до позивача застосовано штраф в сумі 59156,11 грн.

Суд зазначає, що оскаржене рішення ГУ Держпродспоживслужби є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Конституційним Судом України в рішенні від 8 червня 2016 року № З-рп/2016 зазначено, що принцип юридичної визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

В даному конкретному випадку до КП "КТП" застосовано санкцію за порушення, передбачене пп.1 ч.1 ст.20 Закону України "Про ціни і ціноутворення", який містить три окремих склади правопорушення - порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, оскільки не містить конкретної вказівки на порушення, за яке застосовано санкцію (формування, встановлення чи застосування державних регульованих цін), що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивачем зрозуміти юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Вказане, на думку суду, є самостійною підставою для скасування спірного рішення, проте з метою дотримання вимог КАС України щодо повного та об`єктивного встановлення всіх обставин в справі, суд вважає за можливе надати оцінку й іншим аргументам її учасників.

Враховуючи відсутність у спірному рішенні вказівки на те, за що саме: формування, встановлення чи застосування державних регульованих цін до позивача застосовано штраф, суд вважає за необхідне надати оцінку кожному з можливих варіантів застосування пп.1 ч.1 ст.20 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

Так, щодо можливості притягнення позивача до відповідальності за встановлення чи застосування державних регульованих цін, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 12 Закону 5007-VI обумовлено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

За приписами статті 5 Закону 5007-VI Кабінет Міністрів України: 1) забезпечує проведення державної цінової політики; 2) здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до статті 13 Закону 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Отже, Кабінет Міністрів України безпосередньо здійснює державне регулювання цін, зокрема, шляхом установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання фіксованих чи граничних цін, або уповноважує відповідні органи виконавчої влади затвердити (установити) державні регульовані ціни на визначений Урядом перелік товарів, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно п.2 ч.3 статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції станом на 2019 рік), до повноважень органів місцевого самоврядування належать, зокрема, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Повноваження щодо затвердження порядків формування тарифів на комунальні послуги, що встановлюються органами місцевого самоврядування належать Кабінету Міністрів України (п.4 ч.1 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Механізм формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами регламентований Порядком формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1010, згідно з п. 3 якого, формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов`язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі індексів зміни цін виробників промислової продукції.

Процедуру розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих суб`єктами господарювання незалежно від форм власності, які провадять (або мають намір провадити) господарську діяльність із виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення (далі - ліцензована діяльність) і в установленому законодавством порядку отримали відповідні ліцензії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та суб`єктами господарювання незалежно від форм власності (далі - суб`єкти господарювання), що надають (або мають намір надавати) комунальні послуги, визначені статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (крім послуг із постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії), для подальшого встановлення тарифів відповідно до повноважень, наданих Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про теплопостачання", "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", "Про житлово-комунальні послуги" передбачено Порядком розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 вересня 2018 року № 239 (далі - Порядок №239).

Відповідно п.1 Розд. ІІ Порядок №239, для встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, комунальні послуги заявник подає до органу місцевого самоврядування у паперовому та електронному вигляді заяву про встановлення тарифів за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, а також розрахунки тарифів, підтвердні матеріали і документи, що використовувалися під час проведення таких розрахунків

У разі відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам, установленим цим Порядком, а також відповідності розрахунків тарифів формам, встановленим органами місцевого самоврядування (а у разі розрахунку двоставкових тарифів на теплову енергію та комунальні послуги - формам, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 грудня 2012 року № 605, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2136/22448), їх розгляд здійснюється протягом одного календарного місяця з дня отримання відповідної заяви (з дня її реєстрації).

Під час розгляду розрахунків тарифів, доданих до заяви, органом місцевого самоврядування перевіряється додержання суб`єктом господарювання вимог постанов Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", від 26 липня 2006 року № 1010 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів", та, зокрема, правильність здійснення суб`єктом господарювання розрахунків планованих економічно обґрунтованих витрат, що внесені до складу тарифів, урахування при їх визначенні фактичних за останні п`ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії, надання комунальних послуг згідно з річними планами, додержання стандартів, нормативів (норм) витрат і втрат ресурсів, технологічних регламентів та вимог щодо виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, надання комунальних послуг (п.п.1,2 Розд. IV Порядку №239).

Умови, за яких можливо змінити тарифи передбачені Розділом V Порядку №239.

Так, зміна тарифів на теплову енергії, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги здійснюється шляхом перегляду тарифу і його структури або шляхом коригування тарифів.

Коригування тарифів здійснюється протягом строку їх дії винятково у випадках зміни вартості окремих складових чинних тарифів із причин, не залежних від суб`єкта господарювання (збільшення або зменшення мінімальної заробітної плати, податків, зборів, обов`язкових платежів, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні ресурси та інші матеріальні ресурси, а також інших складових, щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом). В усіх інших випадках здійснюється повний перегляд тарифу (тарифів) і його (їх) структури.

У разі коригування тарифів кількісні показники, враховані у структурі чинних тарифів, не переглядаються.

Зміна тарифів ініціюється суб`єктом господарювання шляхом подання до органу місцевого самоврядування відповідної заяви про встановлення тарифів та доданих до неї документів, а саме:

всього комплекту документів, зазначених у розділі ІІ цього Порядку - у разі повного перегляду тарифів;

документів, які підтверджують зміну вартості окремих складових тарифів - у разі коригування тарифів.

Підставою для звернення суб`єкта господарювання щодо зміни тарифів можуть бути обставини, що впливають або можуть вплинути на результати його діяльності, а саме:

1) зміна обсягів виробництва і споживання теплової енергії, надання комунальних послуг, урахованих під час встановлення чинних тарифів;

2) зростання/зниження вартості складових тарифів та зміна структури цих тарифів;

3) зміна в установленому порядку інвестиційної програми суб`єкта господарювання, якщо це призводить до зміни рівня тарифів;

4) зміна протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов`язаних із виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, наданням комунальних послуг, із причин, які не залежать від суб`єкта господарювання (збільшення або зменшення мінімальної заробітної плати, податків, зборів, обов`язкових платежів, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні ресурси та інші матеріальні ресурси, а також інших складових, щодо зміни вартості яких прийнято рішення уповноваженим державним органом).

У разі виявлення органом місцевого самоврядування фактів, що безпосередньо впливають на рівень тарифів та їх структуру, орган місцевого самоврядування має врахувати їх під час розгляду заяви та забезпечити перегляд (перерахування) суб`єктом господарювання тарифу (тарифів) та його (їх) структури.

До таких фактів належать:

1) невиконання суб`єктом господарювання інвестиційної програми, яка була врахована в чинних тарифах;

2) установлення факту наявності перехресного субсидіювання між видами господарської діяльності, за якими встановлюються тарифи, та іншими видами господарської діяльності суб`єкта господарювання;

3) установлення факту надання суб`єктом господарювання до органу місцевого самоврядування недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності та діяльності з надання комунальних послуг та/або недостовірної інформації під час обґрунтування і розрахунків тарифів.

Отже, суб`єкт господарювання, який надає житлово-комунальні послуги, формує тарифи на ці послуги за правилами, визначеними у Порядку №1010, та подає їх на розгляд органу місцевого самоврядування, який приймає рішення про встановлення (затвердження) відповідних тарифів. Установлені тарифи на житлово-комунальні послуги підлягають коригуванню в разі зміни протягом строку їх дії окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника.

Відповідно до положень статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" і підпункту 11 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Держпродспоживслужба, як орган державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; звертається до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Держпродспоживслужба має право видати суб`єкту господарювання обов`язковий до виконання припис про усунення порушень вимог щодо формування державних регульованих цін до часу затвердження (встановлення) цих цін/тарифів уповноваженим органом державної влади або місцевого самоврядування, а після цього - лише у випадку настання обставин, передбачених п.3 Розд. V Порядку №239.

Відповідно ч.2 ст.9 Закону України "Про поховання та похоронну справу", тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Згідно приписів п.2.1 Єдиної методики визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, затвердженої Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 №194, формування вартості послуг надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності здійснюється з урахуванням розрахунків обсягів надання ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, планових витрат, визначених на підставі державних, галузевих нормативів витрат матеріалів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов`язкових платежів).

Отже, за аналогічним принципом формується ціна/тариф на ритуальні послуги, які також віднесені до державно регульованих цін/тарифів.

Визнається учасниками справи (відповідачем - в акті перевірки), а отже, згідно приписів ч.1 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню те, що з 01.08.2019 року КП "КТП" застосовує тарифи на послуги з вивезення побутових відходів, затверджені рішенням Виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області №184 від 13.08.2019 року. Вартість ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг затверджений рішенням Виконавчого комітету Каховської міської ради від 03.06.2020 року №125.

Оскільки рішення виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області №184 від 13.08.2019 року та рішення Виконавчого комітету Каховської міської ради від 03.06.2020 року №125 як на час проведення перевірки, так і на час судового розгляду цієї справи були чинними, то суд вважає правомірним застосування позивачем тарифів, які затверджені цим рішенням, та відсутність підстав для коригування встановлених тарифів, ураховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження зміни окремих складових економічно обґрунтованих витрат у формулі розрахунку тарифів після прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 10.12.2020 року в справі № 818/428/17.

Тим більше, що принцип державного регулювання цін, відповідно до статті 13 Закону передбачає обов`язок суб`єктів господарювання застосовувати установлені вповноваженим органом ціни.

Отже, в даному конкретному випадку, до КП "КТП" не може бути застосовано відповідальність, передбачену п.1 ч.1 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" в частині санкції за встановлення та застосування державних регульованих цін, оскільки позивач застосовував чинні рішення виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області №184 від 13.08.2019 року рішення Виконавчого комітету Каховської міської ради від 03.06.2020 року №125, а встановлення відповідних цін було вчинено виконавчим комітету Каховської міської ради Херсонської області, а не позивачем в справі.

Разом з тим, аналіз наведених вище положень законів та підзаконних нормативно-правових актів дозволяє стверджувати, що алгоритм встановлення державних регульованих цін/тарифів на згадані послуги можна умовно розподілити на такі етапи:

1) здійснення уповноваженими виконавцями розрахунків економічно обґрунтованих витрат;

2) подання уповноваженими виконавцями відповідних розроблених розрахунків економічно обґрунтованих витрат;

3) доведення до споживачів інформації;

4) встановлення органами місцевого самоврядування цін/тарифів.

Отже, уповноважені органи (органи місцевого самоврядування) тільки встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі, не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, поданих їм виконавцями.

Системний аналіз чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що формування тарифів і їх затвердження - це різні за своїм змістом поняття, при чому формування тарифів щодо поводження з побутовими відходами та вартість ритуальних послуг здійснюється виключно відповідним підприємством, що надає послуги, а встановлення тарифів на такі послуги здійснюється органом місцевого самоврядування в межах його компетенції та у спосіб, визначений законом.

Висновок за аналогічним принципом сформовано Верховним Судом в постанові від 06.10.2020 року в справі № 816/893/17.

Отже, позивач, в даному конкретному випадку, може бути суб`єктом відповідальності за порушення, які стосуються тільки формування державних регульованих цін.

Стосовно висновків відповідача, наведених в Акті перевірки, суд зазначає наступне.

Так, відповідач стверджує, що КП "КТП" порушено терміни застосування тарифу щодо поводження з побутовими відходами, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Каховської міської ради від 13.08.2019 року №184, оскільки розпочато його застосування з дати, пізнішої за дату прийняття такого рішення (з 01.08.2019 року).

Стосовно викладеного суд зазначає, що відповідачем не враховано передумови дій КП "КТП" щодо введення в дію тарифів, встановлених рішенням Виконавчого комітету Каховської міської ради від 13.08.2019 року №184 з 01.08.2019 року. Натомість, не може залишитись поза увагою суду та контролюючого органу те, що дата набуття чинності рішенням про встановлення державного регульованого тарифу передбачена пунктом 3 даного рішення. Тобто, орган місцевого самоврядування самостійно визначив обов`язок ретроспективного застосування рішення Виконавчого комітету Каховської міської ради від 13.08.2019 року №184 - з 01.08.2019 року.

Суд зазначає, що відповідно ч.1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Також, обов`язок суб`єктів господарювання застосовувати установлені вповноваженим органом ціни передбачено раніше наведеними приписами ст.13 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

Окрім наведеного, в Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Отже, ст. 58 Конституції України не звільняє КП "КТП" як юридичну особу від обов`язку виконувати чинні нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, особливо в частині встановлених ними державних регульованих цін.

Таким чином, на позивача не може бути в повній мірі покладено відповідальність за виконання рішення органу місцевого самоврядування, яке він виконувати зобов`язаний.

Крім викладеного суд зазначає, що відповідачем в акті не встановлено фактів надання послуг за тарифами, введеними рішенням Виконавчого комітету Каховської міської ради від 13.08.2019 року №184 з 01.08.2019 року до 13.08.2021 року, а тому твердження про його застосування позивачем є в повній мірі необґрунтованими.

Стосовно твердження відповідача про те, що наданий КП "КТП" річний план надання послуг споживачам не відповідає Порядку №239 та не погоджений органами місцевого самоврядування, суд зазначає наступне.

Так, по-перше, акт перевірки не містить жодної вказівки на те, чому наданий позивачем річний план надання послуг споживачам визначений таким, що не відповідає Порядку №239, а тому відповідні твердження відповідача є необґрунтованими.

По-друге, вказана відповідачем в акті перевірки норма Порядку №239 (пп.4 п.10 Розд. ІІ), як й інші приписи наведеного Порядку не містять вимог, щодо окремого погодження органом місцевого самоврядування річного плану надання послуг з поводження з побутовими відходами. Норми названого порядку містять лише обов`язок подання такого плану разом з іншими документами для встановлення тарифів. Сама ж форма річного плану (додаток №41) визначена як примірна, отже не потребує точного відтворення суб`єктом господарювання.

Стосовно помилок, виявлених відповідачем в розрахунку складової тарифу поводження з побутовими відходами, суд зазначає наступне.

Так, відповідач вказує, що КП "КТП" допущено завищення тарифу через включення до розрахунку:

- витрат на навчання електромонтерів - 2 чоловіка та начальника дільниці в кількості 3 чоловіка, тоді як в штатному розкладі електромонтери відсутні, а начальник дільниці - 1. Сума завищення 1970,00 грн.

- в розрахунку потреби й вартості холодної води та водовідведення для технологічних та комунальних потреб встановлені арифметичні помилки, які призвели до завищення витрат на суму 3340,00 грн;

- в розрахунках витрат на спецодяг та спецвзуття встановлені арифметичні помилки, які призвели до завищення на суму 21299,00 грн.

Відносно викладеного, суд зазначає, що позивач, ані в позові, ані в відповіді на відзив не заперечує наявність в розрахунку виявлених недоліків, вказуючи про те, що це є граматичними (неправильно вказані посади осіб, навчання яких планується) та арифметичними помилками.

Також, позивач зазначає, що після проведення перевірки, наведені недоліки виправлені.

З урахуванням наведеного, суд вважає очевидним те, що висновки акту стосовно наявності перелічених недоліків в розрахунку тарифу визнаються позивачем.

Відповідно ч.1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже, недоліки розрахунку тарифу на загальну суму 26689,00 грн суд вважає підтвердженими, оскільки вони визнані позивачем.

Не визнає позивач виключно наслідки існування виявлених недоліків, стверджуючи, що вони не призвели до завищення суми витрат, при формуванні тарифу з поводження з побутовими відходами.

Оцінюючи наведені твердження позивача, суд зазначає, що вони не відповідають дійсності в силу наступного.

Так, відповідно практики Верховного Суду, зокрема, правового підходу, сформованого в постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 описка - це зроблена механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Щодо арифметичних помилок, то Верховним Судом, зокрема, у постанові від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 роз`яснено, що арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

В даному конкретному випадку встановлений перевіркою недолік щодо зазначення позивачем в розрахунку витрат на спецодяг та спецвзуття не є арифметичною помилкою, оскільки виправлена версія розрахунку відрізняється не тільки за значенням наведених показників ("витрати на штани утеплені", "витрати на подшоломник"), але й за складовими витрат - з`явились нові складові витрат ("витрати на додатковий одяг на зовнішніх роботах взимку…") (а.с.33, 35).

Тобто, фактично КП "КТП" використано неправильні вихідні дані, що призвело до завищення витрат, а виправлення цього недоліку полягало в коригуванні не тільки значень але й об`єму вихідних даних, отже такий недолік, на думку суду, в об`ємі наданих доказів, не може вважатись арифметичною помилкою.

Щодо недоліків в розрахунку потреби й вартості холодної води та водовідведення для технологічних та комунальних потреб суд зазначає, як визнано самим позивачем, наведений недолік виправлено шляхом розбивки первинно зазначеної статті витрат - "вода для технологічних потреб мийка сміттєвозів" на дві складові: "вода на заповнення цистерни", "водовідведення на злив цистерни" (а.с.31, 32). Разом з тим, суд звертає увагу сторін на те, що наведені пояснення не відповідають дійсності, оскільки змінилась не тільки одна стаття витрат, але й інші показники нового (виправленого) "Розрахунку потреби і вартості холодної води та послуг водовідведення для технологічних та комунальних потреб" (змінився об`єм витрат на "водовідведення для адміністративних потреб", "вода для адміністративних потреб").

Таким чином й в даному випадку, виправлення виявленого недоліку полягало в коригуванні значень не однієї статті витрат, а системної зміни значень декількох показників розрахунку. В даному конкретному випадку, встановлений перевіркою недолік в розрахунку потреби й вартості холодної води та водовідведення для технологічних та комунальних потреб не є арифметичною помилкою, оскільки виправлена версія розрахунку відрізняється не тільки за значенням наведених показників, але й за складовими витрат.

Щодо ситуації з витратами на навчання співробітників суд зазначає, що відповідно листа КП "КТП" №394 від 07.05.2021 року, позивач виправив наведений недолік шляхом уточнення найменувань посад відповідно штатного розкладу. Такі дії позивача свідчать про визнання ним того, що в розрахунку заплановані витрати за посадами назви яких зазначені помилково, що спростовують подальші посилання позивача на те, що витрати сплановані за аналогією витрат попереднього періоду.

Стосовно того, чи можливо вважати такі виправлення опискою, суд зазначає, що в даному конкретному випадку, виявлені недоліки дійсно є виправленими в повному обсязі шляхом лише зміни найменувань посад. Більш того, з метою перевірки дійсності понесених позивачем витрат з навчання співробітників за посадами: "слюсар з ремонту автомобілів", "начальник дільниці, майстер дільниці, механік", судом витребувано від організації, що проводить відповідні навчання - Херсонський навчально-курсовий комбінат "Професіонал" документи щодо проходження таких. Відповідно листа зазначеної установи від 30.11.2021 року №1595 у 2018 році проведено навчання 14 осіб, за які було сплачено в повному обсязі.

Враховуючи, що зміна найменувань посад в розрахунку не призвела до змін показників, а самі витрати на навчання були понесені підприємством, суд вважає за можливе прийняти пояснення позивача стосовно того, що неправильно зазначені посади не стали суттєвою помилкою та не призвели до збільшення витратної частини розрахунку.

Отже, підтвердженими суд вважає висновки відповідача щодо наявності недоліків в розрахунку витрат стосовно розрахунку потреби й вартості холодної води та водовідведення для технологічних та комунальних потреб та в розрахунках витрат на спецодяг та спецвзуття, що призвело до завищення витратної частини розрахунку суми тарифу на поводження з побутовими відходами.

Щодо недоліків розрахунку вартості ритуальних послуг, суд зазначає таке.

Так, відповідач стверджує, що затверджений мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, які надаються КП "КТП" не відповідає необхідному мінімальному переліку окремих видів ритуальних послуг, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 року №193, оскільки до переліку ритуальних послуг підприємства окремим видом робіт включено зачищення дна стінок могили після механізованої обробки для трун довжиною до 1,5 м та понад 1,5 м у літній та зимовий період.

Стосовно наведеного, суд зазначає, що відповідно п.1 Необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 року №193, він визначає необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання померлих та ритуального обслуговування населення в населених пунктах України.

Крім наведеного, ч.2 ст.9 Закону України "Про поховання та похоронну справу" прямо передбачає, що ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети ритуальної належності. Тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Відповідно визначення, що міститься в ч.1 ст.9 наведеного закону, ритуальні служби - це спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону.

З аналізу викладеного вбачається, що необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення визначає вичерпний перелік послуг, які зобов`язаний надавати суб`єкт господарювання (комунальне підприємство), для того щоб вважатись ритуальною службою. Разом з цим, наведені норми передбачають право підприємства надавати й інші послуги, не передбачені Необхідним мінімальним переліком вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 року №193.

В даному випадку, як самостійно зазначено відповідачем в Акті перевірки, зачищення дна стінок могили після механізованої обробки для трун довжиною до 1,5 м та понад 1,5 м у літній та зимовий період включено до переліку ритуальних послуг підприємства окремим видом робіт, отже відповідні дії підприємства не можна вважати такими, що суперечать закону.

Щодо аргументів відповідача про те, що вартість виконання ручної доробки ґрунту двічі врахована: у розрахунку вартості послуги на копання однієї могили до 1,5 м та понад 1,5 метрів та окремо виділена у необхідному переліку окремих видів ритуальних послуг (тобто, на думку відповідача, двічі врахована ручна доробка могил після механічної обробки) суд зазначає, що вони не відповідають дійсності в силу наступного.

Так, як вбачається з наданих суду розрахунків вартості послуг №4 та 4А (а.с.20-21, 23-24) та пояснень учасників справи в судовому засіданні, послуга з "копання однієї могили до 1,5 м під поховання механізованим способом" та послуга з "копання однієї могили понад 1,5 м під поховання механізованим способом" передбачають копання могили розмірами 1,5*1,0*2,5м та 2,15*1,0*2,5м відповідно екскаватором ЮМЗ-6А "Беларусь". Після роботи екскаватора в силу особливостей механізованого способу (неможливості вибірки ковшем) зайвий ґрунт залишається на дні могили в об`ємі 0,7 куб.м та 1,0 куб. м відповідно, що зумовлює необхідність ручної доробки. Про наявність такої необхідності в розрахунку вказано в п.4.

Аналіз розрахунків вартості послуг №4 та 4А та пояснень учасників справи свідчить на користь висновку про те, що витрати з ручної доробки не включено до розрахунку послуг з копання могил механізованим способом (розрахунок містить лише витрати на паливно-мастильні матеріали, технічне обслуговування та час роботи екскаватора, витрати на заробітну плату машиніста екскаватора). Будь-які витрати, матеріальні чи трудові, на доробку могил після механізованого копання до розрахунку не включені.

Надання послуг з доробки могил та відповідні розрахунки складені підприємством додатково - розрахунки №6 та №6А (а.с.26-27, 29-30) та являють собою окремі ритуальні послуги, вартість яких до послуг з "копання однієї могили до 1,5 м під поховання механізованим способом" та послуг з "копання однієї могили понад 1,5 м під поховання механізованим способом" не включалась.

Таким чином, твердження відповідача про протилежне є помилковими, як і висновки про те, що підприємством отримано необґрунтовану виручку в частині надання послуг на поховання в сумі 32467,11 грн.

Підсумовуючи все викладене вище суд зазначає, що за наслідками розгляду даної справи, обґрунтованими визнані висновки акту перевірки в частині щодо наявності недоліків в розрахунку витрат стосовно розрахунку потреби й вартості холодної води та водовідведення для технологічних та комунальних потреб та в розрахунках витрат на спецодяг та спецвзуття, що призвело до завищення витратної частини розрахунку суми тарифу на поводження з побутовими відходами.

Відповідальність за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін передбачена ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення". Разом з тим, суд звертає особливу увагу на механізм нарахування адміністративно-господарські санкції, передбаченої зазначеною статтею.

Так, за порушення приписів п.1 ч.1 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення" підлягає вилученню необґрунтовано одержана виручка, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

Отже, механізм нарахування штрафу передбачає обов`язок контролюючого органу під час проведення перевірки встановити розмір необґрунтовано одержаної виручки. Наведений показник встановлюється шляхом віднімання від фактичної виручку суми виручки, сформованої відповідно до запровадженого способу регулювання (тобто, суми яка мала бути отримана підприємством за умови дотримання, в даному випадку - порядку формування ціни/тарифу). Тобто, відповідач мав встановити обґрунтований розмір тарифу/ціни на послуги з поводження з побутовими відходами, застосувати його відносно об`єму наданих послуг, після чого відняти встановлений показник від фактично отриманої за час дії тарифу виручки.

Натомість, ГУ Держпродспоживслужби алгоритм, передбачений п.1 ч.1 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення", не застосовувало, зазначених судом показників не з`ясовувало.

Фактично, розмір застосованої до позивача санкції в частині щодо послуг з поводження з побутовими відходами встановлений шляхом виявлення розміру завищених позивачем витрат при формуванні цього тарифу, що не є аналогічним поняттю "розмір необґрунтовано одержаної виручки", яке міститься в п.1 ч.1 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

Так, суд зазначає, що відповідно п.п.3, 4 Розд. ІІ Порядку №1010, формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків, зборів, платежів та цін у планованому періоді, встановлених на підставі індексів зміни цін виробників промислової продукції.

Річний план надання послуг розробляється окремо за кожною операцією поводження з побутовими відходами на підставі фактичного та прогнозованого обсягів надання послуг з урахуванням техніко-економічних факторів, зокрема таких.

Відповідно п.8 цього ж розділу, тарифи на послуги визначаються окремо за кожною послугою поводження з побутовими відходами та за видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, небезпечні).

Тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами формуються виконавцями послуг з вивезення побутових відходів шляхом ділення суми вартостей послуг вивезення, перероблення та/або захоронення побутових відходів на річний обсяг вивезення побутових відходів.

Тобто, тариф на послуги формується на підставі планових, а не фактичних показників, отже сума річних запланованих витрат за однією з статей (показник встановлений відповідачем) не може в повній мірі відповідати сумі фактичних витрат за цією статтею, що їх було дійсно понесено підприємством.

Для належного застосування санкції, відповідач, встановивши суму завищених витрат, мав з`ясувати вплив необґрунтовано зазначеної в розрахунку суми на формування тарифу (обґрунтований тариф).

Після чого з`ясувати розмір фактичної виручки підприємства за час дії тарифу на послуги з поводження з побутовими відходами та відняти від неї суму, встановлену шляхом множення об`єму фактично наданих послуг на тариф, зменшений з урахуванням його необґрунтованих складових.

Натомість, відповідач, при застосування санкції, передбаченої п.1 ч.1 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення", діяв всупереч порядку, встановленого наведеною нормою, що свідчить про протиправність дій, щодо визначення суми санкції.

Слід зазначити, що відповідно правової позиції Верховного суду, наведеної в постанові від 27.05.2021 року по справі № 820/11121/15, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

З викладеного вище за текстом рішення вбачається, що частина спірного рішення, в якій доводи контролюючого органу визнані обґрунтованими не може бути виокремлено від самого рішення, зокрема в сумі застосованих санкцій, оскільки й їх розмір в відповідній частині визначено з порушенням приписів .1 ч.1 ст. 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення", а частина показників, необхідних для правильного розрахунку санкції під час перевірки не з`ясовувалась взагалі.

В зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області №03 від 21.05.2021 повністю.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення №03 від 21.05.2021, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги КП "КТП" підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 162 КАС України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області (73003, м.Херсон, вул. Перекопська, 17, код ЄДРПОУ 40408678) про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №03 від 21.05.2021 року, яким до Комунального підприємства «Комунальне транспортне підприємство» застосовано штраф в розмірі 59156,11 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят шість грн 11 коп.).

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (73003, м.Херсон, вул. Перекопська, 17, код ЄДРПОУ 40408678) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства «Комунальне транспортне підприємство» (74800, Херсонська область, м.Каховка, вул. Пушкіна, 112, код ЄДРПОУ: 32179471) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14 грудня 2021 р.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 108010200