Справа № 296/1634/17

2-а/296/18/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 рокум.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Шалоти К.В., за участю секретаря судового засідання Шовтюк І.В., розглянувши у судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1 В лютому 2017 року ОСОБА_2 (далі також позивач) звернулась до Корольовського районного суду м.Житомира із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради (далі також відповідач), в якому просила скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради №96 від 16.02.2017 про накладення на неї адміністративного стягнення за частиною 1 статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) у вигляді штрафу у сумі 170 грн.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155 КУпАП, а також те, що в оскаржуваній постанові не зазначається які саме правила торгівлі, виконання робіт і надання послуг порушила позивачка, а невиконання рішення №78 від 24.01.2017 виконавчого комітету Житомирської міської ради не являється адміністративним правопорушенням, зв"язку з чим просила скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження в справі.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями, для розгляду справи №296/1634/17 визначено головуючого суддю Шалоту К.В.

2.2. Ухвалою суду від 18.05.2020 адміністративну справу №296/1634/17 призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

2.3. Представник позивача адвокат Омельчук І.М. подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

2.4. Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив у задоволенні позову позивачки відмовити у повному обсязі, підтримала заперечення на позов, викладені у відзиві від 02.06.2020, розгляд справи просила проводити за відсутності представника відповідача.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. 16.10.2013 рішенням виконавчого комітету міської ради №491 затверджено Положення про порядок встановлення режиму роботи об`єктів торгівлі, закладів ресторанного господарства та сфери послуг на території м. Житомира, яким визначено організаційно-правові засади порядку встановлення режиму роботи об`єктів торгівлі, закладів ресторанного господарства та сфери послуг для здійснення підприємницької діяльності, розташованих на території м. Житомира та регламентує часові періоди, протягом яких суб`єкт господарювання здійснює діяльність в об`єктах торгівлі, закладах ресторанного господарства та сфери послуг.

3.2. 24.01.2017 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №78, зокрема, встановлено режим роботи з 8.00 год. до 22.00 год. всім закладам, які здійснюють діяльність у сфері розповсюдження лотерей, згідно з додатком 3 до вказаного рішення (а.с. 11, зворот).

3.3. Відповідно до додатку 3 до рішення відповідача №78 від 24.01.2017 до переліку закладів, які здійснюють діяльність у сфері розповсюдження лотерей, яким встановлено режим роботи з 8.00 год. до 22.00 год. внесено за адресою м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 30 - ТОВ «Укрлото-Київ» (м. Київ, вул. Миколи Шептицького, 6).

3.4. ОСОБА_1 на підставі укладеної з ТОВ "Укрлото-Київ" цивільно-правової угоди розповсюджувала державні лотереї "М.С.Л." в електронній формі, які проводяться шляхом прийняття сплати участі у лотереї через електронну систему прийняття ставок (лотерейна система), а також здійснювала виплату переможцям лотереї належних їм виграшів (призів).

3.5. 08.02.2017 поліцейським роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Житомирі Мойсеєнком Є.П., відносно ОСОБА_1 було складено протокол №184916 про адміністративне правопорушення на підставі частини 1 статті 155 КУпАП, відповідно до якого, 08.02.2017, о 02 год 20 хв, ОСОБА_1 як касир ТОВ «Укрлото-Київ» здійснювала діяльність у сфері надання послуг, в ході якої після 22 год продовжувала роботу закладу, який спеціалізується на розповсюдженні лотерей, якому відповідно до Додатку 3 рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 24.01.2017 №78 встановлено режим роботи з 08 год до 22 год.

3.6. 09.02.2017 поліцейським роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у м.Житомирі Струтинською Х.В., відносно ОСОБА_1 було складено протокол №184754 про адміністративне правопорушення на підставі частини 1 статті 155 КУпАП, яким встановлено, що 09.02.2017, о 01 год 51 хв. ОСОБА_1 як касир ТОВ «Укрлото-Київ» продовжувала роботу закладу, який спеціалізується на розповсюдженні лотерей, всупереч режиму встановленого рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 24.01.2017 №78.

3.7. 16.02.2017 за результатами розгляду адміністративної справи відносно ОСОБА_1 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Житомирської міської ради прийнято постанову №96, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн.

3.8. 18.07.2017 постановою Корольовського районного суду м.Житомира визнано протиправним та скасовано п. 3 рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області №78 від 24.01.2017 року в частині встановлення режиму роботи з 08.00 год. до 22.00 год. для ТзОВ "Укрлото-Київ". В скасуванні п.2 вказаного рішення - відмовлено.

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. За правилами частини 1 статті 155 КУпАП порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, - тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.2. Відповідно до частини 1 статті 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1 - 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частинами першою та другою статті 152-1, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 196, 212-1 цього Кодексу.

4.3. Згідно статті 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

4.4. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

4.5. Згідно зі статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Закон про місцеве самоврядування), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

4.6. Статтею 30 Закону про місцеве самоврядування визначений перелік повноважень виконавчих органів міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.

4.7. Підпунктом 9 пункту „а" статті 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (власні повноваження) належать встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

4.8. Відповідно підпункту 4 пункту „б" статті 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

4.9. Загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб-підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України визначаються Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.2006.

4.10. Згідно з пунктом 13 Порядку провадження торговельної діяльності та пунктом 1.7 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки від 24.07.2002 №219, якими регламентуються основні вимоги щодо роботи суб`єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства, - режим роботи торговельного об`єкта та закладу ресторанного господарства встановлюється суб`єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування.

V. МОТИВИ та ОЦІНКА СУДУ

5.1. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі постанови адмінкомісії при виконкомі Житомирської міської ради №96 від 16.02.2017 була притягнена до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 155 КУпАП у зв`язку з тим, що остання 08.02.2017 після 22 год продовжувала роботу закладу, який спеціалізується на розповсюдженні лотерей, всупереч режиму встановленому рішенням виконкому Житомирської міської ради від 24.01.2017 №78.

5.2. Суд вважає за необхідне вказати, що стаття 155 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю. Оскільки позивач не зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності, то слід визначити чи є вона працівником торгівлі, виконання робіт і надання послуг.

5.3. Аналіз положень підпункту 9 пункту „а" та підпункту 4 пункту „б" статті 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" дає підстави для висновку, що повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно щодо встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств, що належать до комунальної власності. Щодо встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств, установ та організацій сфери обслуговування, які не належать до комунальної власності, то органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями здійснювати таке встановлення виключно за погодженням з власником.

5.4. Виняток з цього правила передбачений пунктом 13 Порядку провадження торговельної діяльності, який вказує, що власник має погоджувати режим роботи з органом місцевого самоврядування лише у випадках прямо передбачених законодавством.

5.5. Правила торгівлі встановлюються на виконання Закону України "Про захист прав споживачів" Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення". Наказом Міністерства економіки України №104 від 19.04.2007 затверджені Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

5.6. Пунктом 1 Порядку "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 визначено, що ці Порядок та правила визначають загальні умови провадження торговельної діяльності суб`єктами оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, закладами ресторанного господарства, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування споживачів (покупців), які придбавають товари у підприємств, установ та організацій незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України (далі - суб`єкти господарювання).

5.7. Що стосується діяльності з розповсюдження лотерей, то суд вважає її такою, що є окремим самостійним видом діяльності, на який не розповсюджуються вимоги вищевказаних нормативно-правових актів у сфері торгівлі та надання послуг.

5.8. Пунктом 3 статті 1 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5204-VI "Про державні лотереї в Україні" (далі Закон № 5204) визначено, що державна лотерея - лотерея, що проводиться оператором лотерей відповідно до цього Закону. Лотерея - масова гра, незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями і перемога в якій має випадковий характер, територія проведення (розповсюдження) якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу прийняття грошей за участь у такій грі (пункт 2 статті 1 Закону №5204). Оператор державних лотерей юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, що одержала право на проведення державних лотерей у порядку, визначеному Законом № 5204 (пункт 11 статті 1 Закону № 5204).

5.9. Розповсюджувач державної лотереї - юридична або фізична особа, яка за дорученням оператора державних лотерей здійснює у сукупності або окремо прийняття ставок безпосередньо у гравців, виплату призів, а також інші операції, пов`язані з розповсюдженням державних лотерей (пункт 11 статті 1 Закону № 5204 ).

5.10. Згідно з пунктом 2 статті 6 Закону № 5204 оператор державних лотерей забезпечує діяльність, спрямовану на проведення державних лотерей на всій території України. Оператор державних лотерей повинен мати пункти розповсюдження державних лотерей.

Він укладає письмові договори з розповсюджувачами державної лотереї - юридичними чи фізичними особами (пункт 2 статті 9 Закону № 5204).

5.11. Відповідно статті 9 Закону № 5204 розповсюджувач державної лотереї виконує такі функції: здійснює прийом ставок від гравців і передає їх оператору державних лотерей; видає (виплачує) призи переможцям державних лотерей у випадках, передбачених умовами проведення державної лотереї; веде облік і надає оператору державних лотерей звітність про рух лотерейних білетів і виручки; забезпечує вільний доступ громадянам до придбання лотерейних білетів і отримання призів; проводить популяризацію державної лотереї та роз`яснює правила участі в ній; виконує інші функції, визначені в укладеному між розповсюджувачем та оператором договорі про розповсюдження державних лотерей.

5.12. Разом з тим, юридичні або фізичні особи мають право здійснювати розповсюдження державної лотереї за наявності посвідчення, виданого оператором державних лотерей, форма якого визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, політики у сфері випуску і проведення лотерей. Розповсюджувачі не можуть змінювати встановлений оператором державних лотерей розмір ставки у лотереї і/або ціну лотерейного білета (іншого засобу, що засвідчує участь у лотереї).

5.13. Статтею 2 Закону визначено, що законодавство про лотереї складається з цього Закону, що є спеціальним законом у регулюванні лотерейної сфери, інших нормативно-правових актів.

5.14. Ліцензування діяльності з випуску та проведення лотерей здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Законодавство у сфері захисту прав споживачів поширюється на відносини, пов`язані з проведенням державних лотерей, лотерейну сферу лише в частині, що стосується процесу прийняття ставок у лотереї та виплати призів (виграшів). Частиною 7 статті 5 цього ж Закону встановлено, що розповсюдження державних лотерей здійснюється на всій території України та не потребує одержання спеціальних дозволів.

5.15. Відповідно до ч. 5-6 статті 9 Закону № 5204 визначено, що розповсюдження державних лотерей фізичними та юридичними особами відповідно до укладених з оператором державних лотерей договорів не потребує будь-яких дозволів. Розповсюдження державних лотерей не вимагає обов`язкової реєстрації суб`єктами підприємницької діяльності фізичних осіб - розповсюджувачів. Держава сприяє збільшенню мережі розповсюдження державних лотерей.

5.16. Частиною 9 статті 6 Закону визначено, що органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади зобов`язані сприяти розвитку і поширенню державної лотереї на відповідних територіях. Діяльність з розповсюдження державних лотерей оператора та розповсюджувачів державних лотерей не підлягає ліцензуванню, квотуванню або обмеженню.

5.17. Вимоги до розповсюдження лотерей визначені у п.4.3. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства фінансів України 12.12.2002 N 128/1037. Так п.4.3.2. Умов розповсюдження лотерей не повинне порушувати громадський порядок і перешкоджати пересуванню транспорту та пішоходів.

5.18. Отже, суд вважає, що діяльність з розповсюдження лотерей є особливим видом діяльності, яка регулюється спеціальним законодавством та не належить до діяльності, пов`язаної з сферою торгівлі, виконання робіт і надання послуг, хоча і має певну схожість до таких видів діяльності.

5.19. Відмінністю цієї діяльності є те, що вона має спеціальні гарантії на рівні законодавчого акту, які забороняють обмежувати її у певний спосіб. Більше того, спеціальним законом розповсюдження лотерей у порівнянні зі сферою торгівлі, виконання робіт і надання послуг розповсюдження лотерей має більш привілейований статус, який полягає в тому, що розповсюдження державних лотерей здійснюється будь-де на території України та у будь-який спосіб, не заборонений законодавством, а розповсюджувачі державних лотерей самостійно обирають місця для такої діяльності. При цьому на органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади покладено обов`язок сприяти розвитку і поширенню державної лотереї на відповідних територіях, а не створювати перешкоди для такої діяльності.

Якщо говорити про сферу торгівлі, то на відміну від порядку розповсюдження лотерей, відповідні правила торгівлі затверджуються не на рівні закону, а на рівні підзаконних нормативно-правових актів, згаданих раніше.

5.20. Виходячи з наведених вище норм закону та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що позивачка не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 155 КпАП України, оскільки не є працівником торгівлі, виконання робіт та послуг, у зв`язку з чим оскаржувана постанова адмінкомісії при виконкомі Житомирської міської ради №96 від 16.02.2017 про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 155 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає скасуванню.

5.21. Щодо вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивачки за частиною 1 статті 155 КУпАП, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

5.22. Суд зауважує, що виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, міститься в статті 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад та інші органи (посадовими особами), уповноважені на те цим Кодексом. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене, зокрема, у статтях 218 (адміністративні комісії) та 221 (районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)) КУпАП.

5.23. Згідно з приписами ст. 218 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених статтею 155 КУпАП, відноситься компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах міських рад та не передбачає повноваження судів розглядати дані

5.24. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

5.25. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

5.26. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

5.27. Системний аналіз норм КУпАП та КАС України щодо компетенції судів у справах про адміністративні правопорушення дозволяє дійти висновку, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених статтею 221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

5.28. Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 16.10.2020 у справі №234/9473/16-а (провадження №К/9901/23956/18).

5.29. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача, задоволенню не підлягають.

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Враховуючи, що за подання даного адміністративного позову судовий збір позивачем не сплачувався, суд вважає, що підстав для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 19, 72-77, 241-246, 257, 262, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Корольовський районний суд м. Житомира

У Х В А Л И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , задовольнити частково.

2. Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради №96 від 16 лютого 2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, скасувати.

3. В задоволенні позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду за наслідками розгляду судом першої інстанції справи набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач:

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1

Відповідач:

Виконавчий комітет Житомирської міської ради

місцезнаходження за адресою:

10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2

код за ЄДРПОУ 04053625

Cуддя К. В. Шалота