Ухвала
Іменем України
13 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 463/5551/15
провадження № 51-5789 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року,
встановив:
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2021 року ОСОБА_5 визнано невинним та виправдано за ч. 3ст. 289 КК України (в редакціїЗакону № 2903-IV від 22 вересня 2005 року; із змінами, внесеними згідно ізЗаконами № 270-VI від 15 квітня 2008 року), (по епізодах від 15-16 жовтня 2014року, 27 жовтня 2014 року, 18 листопада 2014 року, 13 січня 2015 року, 03 лютого 2015 року, 09 лютого 2015 року, 10 квітня 2015 року, 29 квітня 2015 року, 13-14 травня 2015 року, 15 травня 2015 року, 28-29 травня 2015 року), у зв`язку із недоведеністю вчинення ним цих кримінальних правопорушень.
ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст. 289 КК України(в редакціїЗакону № 2903-IV від 22 вересня 2005року; із змінами, внесеними згідно ізЗаконами № 270-VI від 15 квітня 2008 року) (по епізодах від 29-30травня 2015 року, 17червня 2015 року) та призначено йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року вирок міськрайонного суду залишено без зміни.
Відповідно до ч. 5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону України від 26 листопада 2015 року №838 VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_5 термін його перебування під вартою, а саме період з 17 червня 2015 року по 13 листопада 2015 року, 29 днів перебування під екстрадиційним арештом та з 21 січня 2019 року по 08 вересня 2021 року включно в межах кримінального провадження з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.
Захисник звернувся із касаційною скаргою,в якій порушує питання про перегляд рішень суду першої та апеляційної інстанцій щодо засудженого.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають узгоджуватися із приписами ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Натомість, у прохальній частині касаційної скарги захисник просить скасувати вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2021 року в частині визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні к кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України в редакціїЗакону № 2903-IV від 22 вересня 2005року; із змінами, внесеними згідно ізЗаконами № 270-VI від 15 квітня 2008 року) (по епізодах від 29-30 травня 2015 року, 17 червня 2015 року), скасувати ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року та постановити в цій частині новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 невинуватим у зв?язку із недоведеністю вчинення ним цих кримінальних правопорушень.
Тому прохання захисника до суду касаційної інстанції сформульоване не у відповідності до ст. 436 КПК України, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
