ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 січня 2020 року у кримінальному провадженні №12013270040000599 від 02 березня 2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, директор ТОВ «ЗЕТ-Про», раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.346 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 січня 2020 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.346 КК України та звільнено від покарання на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

КП №11-кп/822/382/21 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8

Категорія ст. 346 КК України Доповідач: ОСОБА_1 .

Вирішено долю речових доказів у кримінальному провадженні.

Згідно із формулюванням обвинувачення, визнаного судом першої інстанції доведеним, ОСОБА_6 , 28 лютого 2013 року близько 10:00 год., який на той час виконував обов`язки директора ТОВ «Телерадіокомпанія ТВА», перебуваючи за адресою м. Чернівці вул. Червоноармійська, 13, знаходячись при проведенні загальних зборів ТОВ «Медіа Група СІТІ», за участі її учасників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , їх юристів та у присутності народних депутатів України ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які перебували в приміщенні, у зв`язку з реалізацією своїх прав у взаємовідносинах із засобами масової інформації, передбачених Законом України «Про статус народного депутата України» із наміром замовити ефір для висвітлення своєї депутатської і громадської діяльності, після винесення на голосування порядку денного питання про усунення від виконання обов`язків директора ТОВ «Медіа Група «СІТІ» ОСОБА_6 , останній, усвідомлюючи, що рішення зборів з вказаного питання буде прийнято не на його користь, з метою, щоб збори не відбулися, незважаючи на присутність народних депутатів України ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , створив конфліктну ситуацію із ОСОБА_9 , під час якої погрожував їй фізичною розправою, та діставши з своєї сумки пістолет, пристрій для відстрілу патронів гумовими кулями, марки «Форт-12Р» (№2404), дозвіл на право зберігання та носіння якого за № НОМЕР_1 було йому надано, утримуючи означену зброю в руці, демонстративно став розмахувати нею в напрямку зазначених вище осіб, з метою протиправного впливу на їх психіку, шляхом вигуків про погрози заподіяння шкоди здоров`ю, при цьому, здійснив приведення пістолету у бойову готовність, шляхом перезарядження, а саме введення патрона в патронник. Під час вказаних дій, народні депутати України ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , використовуючи своє право, передбачене ст. 17 ч. 5 Закону України «Про статус народного депутата», у словесній формі почали вимагати від ОСОБА_6 негайного припинення дій щодо порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом, а ОСОБА_12 при цьому пред`явив обвинуваченому посвідчення народного депутата України на своє ім`я. Однак, незважаючи на це, ОСОБА_6 , вже будучи обізнаним про те, що ОСОБА_12 є народним депутатом України, у словесній формі виразив байдужість до цього факту та статусу особи народного депутата України і висловив погрозу ОСОБА_12 народному депутату України завданню шкоди його здоров`ю в спосіб здійснення пострілів, які останній сприйняв як реальну загрозу, враховуючи емоційно збуджений і агресивний стан ОСОБА_6 та наявність в його руці зброї, приведеної у готовність до пострілів.

Обвинувачений ОСОБА_6 у поданій апеляційній скарзі просить скасувати вирок районного суду та виправдати його за пред`явленим обвинуваченням.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок суду першої інстанції не містить жодної оцінки доказів сторони захисту про те, що приміщення, де мав місце конфлікт, належить йому на праві приватної власності, а тому його дії щодо усунення сторонніх осіб із приміщення, були законні.

Зазначає, що кримінальне провадження відносно нього є сфальсифікованим та не відповідає фактичним обставинам справи.

Також стверджує, що йому не був відомий той факт, що потерпілий ОСОБА_12 на той час був народним депутатом, оскільки останній йому не представлявся та посвідчення не показував.

Зазначає, що потерпілий не здійснював у той момент свою громадську діяльність, що виключає наявність в його діях складу інкримінованого злочину.

Вказує, що відеозапис, наявний у матеріалах кримінального провадження, є змонтованим та сфальсифікованим, у зв`язку з чим просить провести відповідну експертизу.

Свідки, допитані судом першої інстанції, надали суду суперечливі показання щодо обставин конфлікту між ним і потерпілим та щодо подій, які відбувалися того дня. Також не був допитаний у якості свідка народний депутат ОСОБА_11 , якого апелянт просить допитати під час апеляційного розгляду.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що йому не був вручений обвинувальний акт, що свідчить про істотні процесуальні порушення.

Стверджує, що суд першої інстанції прийшов до неналежної оцінки про правомірність перебування потерпілого у вказаному приміщенні під час того, як до приміщення зайшла ОСОБА_9 та інші особи.

Зазначає про незаконність проведення слідчих дій у м. Києві у зв`язку з тим, що останні проведено у приміщенні ОСОБА_13 , який був адвокатом сім`ї ОСОБА_14 , а в якості понятих було залучено родичів водія сім`ї ОСОБА_14 .

Вважає, що його вина не була доведена у розумінні критерію ЄСПЛ «поза розумним сумнівом».

Стверджує, що під час вказаних подій мала місце запланована провокація відносно нього, а тому вважає себе невинуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Захисник ОСОБА_7 у поданій апеляційній скарзі просить скасувати вирок та закрити провадження у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.346 КК України.

Зазначає, що судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду, ряд висновків суду не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує, що стороною захисту неодноразово ставилось питання про допит свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , однак вказаних свідків допитано не було, що свідчить про неповноту судового розгляду.

Зазначає, що органом досудового розслідування не було встановлено працівників охоронного агентства «Гарант», які приймали участь у вказаних подіях.

Вказує, що фрагмент відеозапису підтверджує невинуватість ОСОБА_6 у інкримінованому йому злочині.

Зазначає, що ОСОБА_9 та охоронці приватного підприємства «Гарант» фактично позбавили свободи пересування ОСОБА_6 та примусово організували його присутність на зборах учасників товариства. У зв`язку з чим, дії ОСОБА_6 щодо витягування зброї та вимога до охоронців, які перешкоджали йому вийти з кабінету мали законний характер та відповідали обставинам подій.

Вказує, що стороною обвинувачення не було доведено, що ОСОБА_6 під час конфлікту усвідомлював про те, що ОСОБА_12 є народним депутатом України.

Вважає, що матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б стверджували, що ОСОБА_12 , перебуваючи у кабінеті ОСОБА_6 , виконував свої функції народного депутата України, що виключає наявність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 346 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку та доводи, викладені в апеляційних скаргах, заслухавши доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подані апеляційні скарги, просили скасувати вирок суду першої інстанції, а кримінальне провадження закрити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційний скарг, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, передослідивши докази у справі та провівши судові дебати, надавши останнє слово обвинуваченому, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття остаточного рішення у справі.

Колегія суддів вважає, що вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано не було виходячи з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_6 в суді першої та апеляційної інстанції свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 28 лютого 2013 року він знаходився в своєму кабінеті, який належить йому на праві приватної власності, та який розташований по вул. Червоноармійській, 12 в м. Чернівці.

До його кабінету зайшли ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , останній на той час був йому невідомий. Він спілкувався з ОСОБА_11 .. З ОСОБА_12 він не спілкувався та останній йому не представлявся.

В ході спілкування до кабінету зайшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , адвокати ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , оператор та люди, одягнуті в камуфляж, які зачинили двері та стали біля них, у зв`язку з чим він викликав поліцію. ОСОБА_10 почала зачитувати протокол зборів учасників ТОВ «Медіа Груп «Сіті», 49 % якого належать йому.

Він намагався покинути приміщення, щоб зірвати проведення зборів, проте його не випускали з кабінету. У зв`язку з чим, він дістав зі своєї сумки пістолет, який спрямовував на охоронців, з метою, щоб вони не перешкоджали йому вийти.

До нього наблизився ОСОБА_12 , показував якусь картку, яку він не розгледів та щось йому казав, що саме, обвинувачений не почув.

Після того, як між ним та ОСОБА_12 стала ОСОБА_9 , він сховав пістолет ззаду за пояс та сів за стіл.

Пояснив, що дізнався про статус ОСОБА_12 , як народного депутата, вже після подій 28 лютого 2013 року.

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2021 року скасовано ухвалу, постановлену під час минулого апеляційного перегляду, та призначений новий розгляд в суді апеляційної інстанції, зокрема, з підстав відмови в задоволенні клопотання сторони захисту про допит свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , неусуненням розбіжностей у справі, а також не здійснення допиту інших свідків у справі.

Згідно засади кримінального процесуального закону «Безпосередність дослідження показань, речей і документів» - суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, що визначено ст. 23 КПК України.

Стороною захисту у поданих апеляційних скаргах заявлено клопотання про допит під час апеляційного розгляду свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_15 .

Частиною 2 статті 327 КПК України визначено, що суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.

Суд неодноразово здійснював судовий виклик свідків у справі, які належним чином повідомлялись про місце, дату та час судового засідання, однак в останні не з`являлись.

За приписами ч. 3 ст. 23 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

В судовому засіданні 15 листопада 2021 року ухвалою колегії суддів зобов`язано прокурора забезпечити присутність свідків обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та ОСОБА_15 в судовому засіданні.

Прокурором забезпечено присутність в судовому засіданні тільки свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_10 .

Стороною обвинувачення, в порушення наведених вимог кримінального процесуального закону, не було забезпечено присутність свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , що суд розцінює, як порушення стороною обвинувачення права на захист обвинуваченого.

У зв`язку з наведеними обставинами, судом, за згоди прокурора та сторони захисту, досліджено показання свідків та потерпілого, які були надані суду першої інстанції та на підставі яких суд першої інстанції ухвалив оскаржуваний вирок.

Допитаний в суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_12 , звукозапис показань якого було досліджено апеляційним судом безпосередньо під час апеляційного перегляду, суду пояснив, що 28 лютого 2013 року він з народним депутатом України ОСОБА_11 зайшли в кабінет ОСОБА_6 , який знаходиться в приміщення телеканалу ТВА, що по АДРЕСА_2 , щоб домовитись про проведення ефіру на вказаному телеканалі.

Розмова тривала 15-20 хвилин. Під час розмови до кабінету ОСОБА_6 зайшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та чоловік з камерою, які почали зачитувати протокол зборів.

ОСОБА_6 на вказане емоційно зреагував, встав з-за столу та, діставши зі своєї сумки пістолет, почав погрожувати ОСОБА_9 , направляючи на неї пістолет та кажучи, що буде стріляти. Він піднявся зі свого місця і спробував стати між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , на що ОСОБА_6 спрямував пістолет на нього.

Він дістав посвідчення депутата та показав його ОСОБА_6 .

Суперечка загалом тривала 10 хвилин та, коли протокол був зачитаний, він вийшов з кабінету.

Допитана в суді апеляційної інстанції ОСОБА_9 пояснила, що 28 лютого 2013 року, вона, маючи 51 % частки ТОВ «Медіа Груп «Сіті», скликала загальні збори учасників вказаного ТОВ за адресою вул. Червоноармійська 13 в м. Чернівці, з метою відсторонення від посади ОСОБА_6 .

За вказаною адресою вона прийшла разом з ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , двома охоронцями та ОСОБА_18 , який здійснював відеозапис.

В кабінеті перебував ОСОБА_6 ОСОБА_11 та, як вона дізналась згодом, ОСОБА_12 .

Коли вона розпочала збори то ОСОБА_6 піднявся з місця, витяг зі своєї сумки пістолет, перезарядив його і почав рухатись на неї, розмахуючи пістолетом та вказуючи, щоб всі вийшли з кабінету і те, що він буде стріляти.

До неї наблизився ОСОБА_12 . Вона опустила руку з пістолетом ОСОБА_6 .

ОСОБА_12 дістав посвідчення депутата і показав ОСОБА_6 , на що останній відповів, що йому все одно і він буде стріляти та цілеспрямовано направив пістолет на ОСОБА_12 .

Після цього ОСОБА_6 заспокоївся та поклав пістолет на стіл.

Після завершення зборів вона вийшла з кабінету.

Свідок ОСОБА_9 зазначила, що ОСОБА_18 був запрошений з метою здійснення відеозапису, який вона передала ОСОБА_17 .

Свідок ОСОБА_10 апеляційному суду пояснила, що між ОСОБА_6 та її донькою ОСОБА_9 був корпоративний конфлікт щодо ТОВ «Медіа Група «Сіті», якому належить телеканал ТВА.

28 лютого 2013 року вона перебувала в приміщенні телеканалу ТВА, що по вул. Червоноармійській, 13 в м. Чернівці. До неї в кабінет зайшла ОСОБА_9 та запросила її взяти участь у зборах учасників вказаного ТОВ і вони разом зайшли до кабінету ОСОБА_6 .

В кабінеті знаходився ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та, як вона дізналась пізніше, ОСОБА_12 .

Після того, як розпочалися збори, ОСОБА_6 встав із-за столу з пістолетом у руці, почав кричати щоб всі вийшли з кабінету, агресивно себе поводити.

ОСОБА_6 розмахував пістолетом, на кого саме спрямовувався пістолет вона не може сказати. Про те, що буде стріляти саме в ОСОБА_12 . ОСОБА_6 не казав, його погроза стосувалась всіх присутніх.

ОСОБА_12 наблизився до ОСОБА_6 , став між ним та дверима кабінету і показав своє посвідчення. В цей момент пістолет був спрямований на ОСОБА_12 .. Після цього ОСОБА_6 заспокоївся.

Після завершення зборів вона вийшла з кабінету.

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_17 , звукозапис показань якого безпосередньо досліджено апеляційним судом під час апеляційного перегляду, суду пояснив, що 28 лютого 2013 року він був запрошений ОСОБА_9 бути присутнім на зборах учасників ТОВ «Медіа група «Сіті» за адресою м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 13. Вказані збори проводились в кабінеті ОСОБА_6 .

Він разом з ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , оператором зайшли в кабінет ОСОБА_6 .

В кабінеті перебували ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Після початку зборів, на яких одним з питань було усунення ОСОБА_6 з посади, ОСОБА_6 почав агресивно себе поводити, витягнув з сумки пістолет, перезарядив його та почав махати ним у довільному русі, а, згодом, спрямовував його на ОСОБА_12 та кричав, що застрелить останнього.

ОСОБА_9 стала між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , опустила руку з пістолетом ОСОБА_6 . В цей час ОСОБА_12 дістав посвідчення депутата та представився.

Після цього ОСОБА_6 заспокоївся та сховав пістолет.

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_16 , звукозапис показань якого безпосередньо досліджено апеляційним судом під час апеляційного перегляду, суду пояснив, що 28 лютого 2013 року, перебуваючи в кабінеті ОСОБА_6 , розташованому за адресою м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 13, він був присутнім на зборах учасників ТОВ «Медіа група «Сіті».

В кабінеті були присутні він, ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , оператор, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та, як згодом він дізнався, ОСОБА_12 .

ОСОБА_6 , в ході проведення зборів почав агресивно себе вести та дістав пістолет зі своєї сумки і зробив рух, схожий на зняття запобіжника та погрожував всім присутнім, що буде стріляти, якщо вони не покинуть приміщення.

ОСОБА_12 , який стояв біля дверей, дістав своє посвідчення та попросив ОСОБА_6 заспокоїтись, однак ОСОБА_6 не зреагував та водив пістолетом з ОСОБА_9 на ОСОБА_12 .

ОСОБА_9 вдалось заспокоїти ОСОБА_6 та він сховав пістолет.

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_18 , звукозапис показань якої безпосередньо досліджено апеляційним судом під час апеляційного перегляду, суду пояснив, що 28 лютого 2013 року він був запрошений ОСОБА_9 для здійснення відеозапису зборів. Він, разом з ОСОБА_9 та іншими особами, зайшли в кабінет ОСОБА_6 , який розташований по вул. Червоноармійській, буд. 13 в м. Чернівці.

Двоє охоронців, які зайшли разом з ними, стали біля дверей.

В кабінеті перебував ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

ОСОБА_6 почав себе агресивно поводити, витягнув пістолет з сумки і робив рухи в напрямку людей, які стояли перед ним, казав, що буде стріляти.

Найближче до ОСОБА_6 стояла ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .

Після завершення зборів він вийшов з кабінету, флеш-картку з відеозаписом одразу віддав ОСОБА_9 .

Судом апеляційної інстанції не досліджувались показання свідків обвинувачення ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , у зв`язку з тим, що стороною обвинувачення та стороною захисту під час апеляційного перегляду вказувалось, що дані свідки, хоча й працювали в охоронній фірмі «Гарант», проте не здійснювали особисту охорону ОСОБА_9 та не перебували в кабінеті ОСОБА_6 під час вказаних подій, у зв`язку з чим їх показання не можуть бути доказом у справі, а отже учасники кримінального провадження не вбачали доцільним здійснювати їх допит.

Судом апеляційної інстанції визнано недоцільним здійснення допиту свідка ОСОБА_15 , оскільки показання, які може надати вказаний свідок стосується виключно щодо анкетних даних двох охоронців фірми «Гарант», які були учасниками подій 28 лютого 2013 року в кабінеті ОСОБА_6 , однак встановлення нових свідків у справі та їх подальший допит з метою отримання доказів у справі за приписами кримінального процесуального законодавства не може бути здійснено на стадії апеляційного перегляду, з чим погодилась сторона захисту.

Вирішуючи питання про можливість завершення апеляційного перегляду за відсутності допиту свідка ОСОБА_11 , суд прийшов до висновку про можливість закінчення апеляційного перегляду, у зв`язку з тим, що розбіжності в його показаннях, на які звернув увагу Верховний Суд в постанові від 16 вересня 2021 року, були у повному обсязі усунуті під час апеляційного перегляду з підстав, зазначених нижче.

Таким чином, апеляційним судом використані всі можливості щодо передослідження показань потерпілого та свідків у справі, з чим погодились учасники провадження.

У зв`язку з доводами сторони захисту про невідповідність висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, та висновками суду касаційної інстанції, зазначеними в ухвалі від 16 вересня 2021 року, під час апеляційного розгляду досліджено наявні в матеріалах кримінального провадження докази, з яких встановлено наступне.

Відповідно до заяви про вчинення кримінального правопорушення (т. 2 а.к.п. 24-26) вбачається, що ОСОБА_12 звернувся до Міністра внутрішніх справ України та начальника УМВС України в Чернівецькій області із заявою про вчинення відносно нього ОСОБА_6 кримінального правопорушення 28 лютого 2013 року в його кабінеті, за адресою м. Чернівці, вул. Червоноармійській, 13.

Згідно із копією посвідчення народного депутата України № 311 (т. 2 а.к.п. 153) вбачається, що ОСОБА_12 є народним депутатом України обраним в одномандатному виборчому окрузі № 86.

Відповідно до протоколу добровільної видачі та огляду від 15 березня 2014 року (т. 2 а. к. пр. 123-124) вбачається, що ОСОБА_17 , у присутності понятих, добровільно видав DVD-R білого кольору із друкованими надписами «Verbatim».

З безпосереднього дослідження вказаного диску (т.2 а.к. пр. 124) під час апеляційного розгляду вбачається, що під час його відкриття за допомогою комп`ютерної техніки на останньому записано один відеофайл «1.mov», тривалістю 7 секунд, на якому зображено, як обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи у своєму кабінеті, з`ясовує у ОСОБА_9 та охоронця який стоїть позаду неї - хто вони, в цей час достаючи із сумки пістолет. Після чого вказує їм, щоб вони відійшли в сторону та повторює свою вимогу, розмахуючи в їх сторону пістолетом, на чому відеозапис закінчується. Погрози ОСОБА_12 на відеозаписі не зафіксовано.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 17 березня 2014 року, а саме, пістолету Форт-12Р № НОМЕР_2 калібру 9 мм, вбачається, що вказаний пістолет знаходиться у користуванні ОСОБА_6 (т. 2 а.к.пр. 113).

Згідно з протоколом огляду від 17 березня 2014 року, у присутності понятих, був оглянутий пістолет марки Форт-12Р № НОМЕР_2 , належний ОСОБА_6 , з фототаблицею (т. 2 а.с. к.п. 115- 117), право останнього на зберігання і носіння якого визначено дозволом № ЧР 000202 (т. 2 а.к.п.121).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 15 березня 2014 року (т. 2 а.к.п. 159 162) та відеозаписом до нього (т. 2 а.к.п. 159 163), вбачається, що в м. Києві, за участі потерпілого ОСОБА_12 та за участі понятих, зафіксовано на відеозапис показання ОСОБА_12 з приводу обставин подій, які відбувалися 28 лютого 2013 року в приміщенні ТОВ ТРК ТВА, за адресою м. Чернівці вул.. Червоноармійська, 13. З відеозапису слідчого експерименту (т. 2 а.к.п. 163) вбачається, як ОСОБА_12 , за допомогою статистів, показав, як ОСОБА_6 під час конфлікту вказував, що відбувається провокація та сказав всім виходити із кабінету. Після чого ОСОБА_6 витяг пістолет та наводив його в сторону ОСОБА_12 .. Пістолет ОСОБА_6 ні на кому конкретно не фіксував, було кілька положень.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 15 березня 2014 року (т. 2 а.к.п. 142-145) та відеозаписом до нього (т. 2 а.к.п. 146), вбачається, що свідок ОСОБА_9 (на час проведення слідчого експерименту вона мала процесуальний статус потерпілої) за участі понятих показала, як ОСОБА_6 із особистої сумки дістав пістолет, який наводив на ОСОБА_9 , вона намагалась опустити зброю ОСОБА_6 вниз. ОСОБА_12 став за ОСОБА_9 , біля дверей. Після чого, ОСОБА_12 почав казати, що він є депутатом та пред`явив посвідчення, після чого ОСОБА_6 заспокоївся.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 19 березня 2014 року (т. 2 а.к.п. 169-171) та відеозаписом до нього (т. 2 а.к.п. 172), вбачається, що, за участі свідка ОСОБА_10 проведено слідчий експеримент, в ході якого ОСОБА_10 показала, як ОСОБА_6 дістав пістолет та наводив його в сторону її доньки ОСОБА_9 та людей, що були позаду неї, зокрема й ОСОБА_12 .. ОСОБА_9 була безпосередньо перед дулом пістолета.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 15 березня 2014 року (т. 2 а.к.п. 197-200) та відеозаписом до нього (т. 2 а.к.п. 201), вбачається, що, за участі свідка ОСОБА_17 та за участі понятих, зафіксовано на відеозапис показання ОСОБА_17 про те, що ОСОБА_6 з сумки витягнув пістолет, перезарядив його, та, підійшовши в притул до ОСОБА_9 , направив на неї пістолет. ОСОБА_12 перебував праворуч від ОСОБА_9 , біля дверей та ОСОБА_6 наводив на нього пістолет також.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 15 березня 2014 року (т. 2 а.к.п. 206-209) та відеозаписом до нього (т. 2 а.к.п. 210), вбачається, що, за участі свідка ОСОБА_16 та за участі понятих зафіксовано на відеозапис показання свідка ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_6 дістав з «барсетки» засіб, схожий на пістолет, та почав ним погрожувати ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . ОСОБА_6 направляв пістолет на ОСОБА_12 та вони конфліктували між собою.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 11 березня 2014 року (т. 2 а.к.п. 178-181) та відеозаписом до нього (т. 2 а.к.п. 182), вбачається, що, за участі свідка ОСОБА_18 та за участі понятих, зафіксовано на відеозапис показання ОСОБА_18 про те, що ОСОБА_6 витягнув з сумки пістолет і почав погрожувати присутнім. ОСОБА_6 розмахував пістолетом на кожного, однак в першу чергу на охоронців, які стояли біля дверей. ОСОБА_9 стояла попереду охоронців та він цілив також в неї. ОСОБА_12 стояв позаду ОСОБА_9 .

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 15 березня 2014 року (т. 2 а.к.п. 188-191) та відеозаписом до нього (т. 2 а.к.п. 192), вбачається, що в м. Києві, за участі понятих, зафіксовано показання свідка ОСОБА_11 , відповідно до яких ОСОБА_6 дістав пістолет, зарядив його та спочатку направив на ОСОБА_9 , потім на старшу жінку. ОСОБА_6 наводив пістолет на ОСОБА_12 , який стояв біля дверей, після чого ОСОБА_12 витяг своє посвідчення і сказав, що він народний депутат України, тоді ОСОБА_6 відвів зброю від нього, опустивши її вниз. При цьому, свідок ОСОБА_11 вказав, що він сам зайшов в кабінет ОСОБА_6 , до моменту, як зайшли інші учасники подій, а ОСОБА_12 зайшов в кабінет з усіма іншими особами.

Відповідно до договору № 155/13 від 23 лютого 2013 року, вбачається, що останній укладений між фізичною особою ОСОБА_9 (замовником) та ПП охоронне детективне агентство «Гарант» (виконавцем) щодо здійснення забезпечення особистої безпеки ОСОБА_9 , у період здійснення заходів (супровід особи), який здійснюється шляхом організації роботи двох співробітників, в обумовлений замовником час у м. Чернівці, а у разі необхідності за його межами по території України.

Згідно протоколу огляду від 15 березня 2014 року (т. 2 а.к.п. 140) вбачається, що у присутності понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_23 був оглянутий протокол зборів учасників ТОВ «Медіа група Сіті» від 28 лютого 2013 року (т.2 а.с к. пр.134-136), зі змісту якого вбачається, що третім питанням було усунення ОСОБА_6 від виконання обов`язків директора ТОВ «Медіа група «Сіті».

Відповідно до копії витягу про державну реєстрацію прав Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації № 34339821 від 31 травня 2012 року (т. 4 а.к.п. 15) та відповідного плану поверхів буд. АДРЕСА_3 від 07 лютого 2012 року (т.4. а.к.п. 16) судом встановлено, що приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_3 , належить на праві приватної власності ОСОБА_6 .

Згідно протоколу слідчого експерименту від 10 квітня 2014 року (т. 2 а.к.п. 229-230) та фотографій, долучених до нього (т. 2 а.к.п.231-232), вбачається, що слідчим, за участі понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , оглянуто сторінку ОСОБА_6 у соціальній мережі «Facebook» (facebook.сom), на якій міститься допис ОСОБА_6 від 28 лютого 2013 року, про те, що він жалкує, що не стріляв в депутата ОСОБА_12 , який порушує закон з використанням посвідчення депутата та зазначає, що наступного разу стрілятиме.

Згідно висновку експертів №21648/20-35/33741/33742/20-35 від 11 грудня 2020 року (т. 5 а.кп. 84-88), надана на дослідження відеофонограма «1.MOV», що зафіксована на оптичному компакт-диску DVD-R марки «Verbatim» 4,7 GB 120 min з маркуванням № 3151 509 + R E A 19265, є копією, яка зафіксована на зазначений носій за допомогою ПЕОМ та компонентів ОС Microsoft Windows (ПЗ «Nero»). У відеофонограмі зафіксовано мовлення двох осіб чоловічої статі і двох осіб жіночої статі, а також фонові шуми, схожі з голосовими мовленнєвими шумами, походження яких встановити неможливо.

Відповідно до протоколу огляду від 15 березня 2014 року (т. 2 а.к.п. 41) вбачається, що слідчим, за участі понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_23 було встановлено: конверт квадратної форми білого кольору, із прозорою зовнішньою стороною; в ньому знаходиться диск CD-R білого кольору із друкованими надписами «Verbatim DVD - R 4.7» та надписом чорного кольору Забр+Пишна 00170 (т. 2 а.к.п. 40). З даних протоколу вбачається, що при відкритті диску в DVD ром комп`ютера з`являється відкритий файл під назвою «00170» тривалістю 2 хв. 43 сек., на якому видно та чути розмову ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , яка відображена в стенограмі (т. 2 а.к.п. 38-39). Вказаний відеозапис долучено до матеріалів кримінального провадження за заявою ОСОБА_6 від 26 березня 2013 року (т.2 а.к.п. 37).

Згідно протоколу огляду від 15 березня 2014 року (т. 2 а.к.п. 48) вбачається, що слідчим, за участі понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_23 було встановлено: конверт квадратної форми білого кольору, із прозорою зовнішньою стороною; в ньому знаходиться диск CD-R білого кольору із друкованими надписами «Verbatim DVD - R 4.7» та надписом чорного кольору Забр+Пишна 00172 (т. 2 а.к.п. 47). З даних протоколу вбачається, що при відкритті диску в DVD ром комп`ютера з`являється відкритий файл під назвою «00172» тривалістю 12 хв. 15 сек., на якому видно та чути розмову ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , яка відображена в стенограмі (т. 2 а.к.п. 43-46).

Згідно протоколу огляду від 15 березня 2014 року (т. 2 а.к.п. 54) вбачається, що слідчим, за участі понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_23 було встановлено: конверт квадратної форми білого кольору, із прозорою зовнішньою стороною; в ньому знаходиться диск CD-R білого кольору із друкованими надписами «Verbatim DVD - R 4.7» та надписом чорного кольору Забр+Пишна 00175 (т. 2 а.к.п. 53). З даних протоколу вбачається, що при відкритті диску в DVD ром комп`ютера з`являється відкритий файл під назвою «00175» тривалістю 6 хв. 1 сек., на якому видно та чути розмову ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , яка відображена в стенограмі (т. 2 а.к.п. 50-52).

Суд апеляційної інстанції, відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, визнає протоколи огляду від 15 березня 2014 року ( т. 2 а.к.п. 41, 48, 54), стенограми до них (т. 2 а.к.п. 38-39, 43-46, 50-52) та відеозаписи (т. 2 а.к.п. 40, 47, 53) неналежними доказами, у зв`язку з істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод. З відеофайлів вбачається, що вони отриманні при здійсненні прихованого від ОСОБА_9 відеозапису її розмови з ОСОБА_6 , та ОСОБА_9 не повідомлялась про здійснення такого відеозапису. Про вказане свідчить питання ОСОБА_9 на 5 хв. 55 сек. останнього за часом відеозапису «00175.MTS» про те, чи здійснює ця людина (оператор відео) відеозапис. Вказані дії за ознаками становлять такий вид негласних слідчих (розшукових) дій, як аудіо-, відеоконтроль особи, який, відповідно до приписів ст. 258, 260 КПК України, має проводитись виключно на підставі ухвали слідчого судді суду апеляційної інстанції. Твердження сторони захисту про випадковість такого відеозапису не заслуговують на увагу, оскільки з останнього вбачається, що оператор здійснював такий відеозапис цілеспрямовано, переміщуючись за ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 346 КК України, а саме, як погроза заподіянням шкоди здоров`ю щодо народного депутата України, вчинена у зв`язку з його громадською діяльністю.

Об`єктивна сторона злочину полягає у погрозі. Погроза заподіянням шкоди здоров`ю має місце тоді, коли потерпілому погрожують побоями, заподіянням тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості, у т. ч. шляхом застосування наркотичних засобів, психотропних, отруйних, сильнодіючих речовин, електроструму тощо та ознакою погрози є те, що вона пов`язана з державною або громадською діяльністю державного чи громадського діяча.

Суб`єктивна сторона злочину - прямий умисел. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є те, що діяння вчиняється у зв`язку з державною або громадською діяльністю потерпілих.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» означає, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Наведене кореспондує практиці Європейського Суду з прав людини (справи «Кобець проти України», «Авшар проти Туреччини», «Ірландія проти Сполученого Королівства») та практиці Верховного Суду (Постанови у справах 754/17019/17, 701/613/16-к).

Суд, віршуючи розбіжність показань свідків в частині моменту, в який потерпілий ОСОБА_12 зайшов до кабінету ОСОБА_6 , критично оцінює показання свідка ОСОБА_11 , відображені в протоколі проведення слідчого експерименту про те, що він сам зайшов в кабінет ОСОБА_6 , без ОСОБА_12 , а останній зайшов до кабінету ОСОБА_6 разом з іншими учасниками зборів, у зв`язку з тим, що відповідно до отриманих показань потерпілого ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 судом встановлено, що в кабінеті разом з ОСОБА_11 перебував і потерпілий ОСОБА_12 , що також підтверджується показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_6 .

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, показання обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_26 та свідків вважає недоведеним те, що обвинувачений ОСОБА_6 , 28 лютого 2013 року, під час спілкування з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , до того часу, як в його кабінет зайшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 . ОСОБА_18 та двоє невстановлених органом досудового розслідування охоронців, усвідомлював чи був обізнаний про те, що ОСОБА_12 є народним депутатом України, оскільки в ході судового слідства вказане не підтверджено жодними доказами.

Таким чином, юридичній оцінці підлягають дії ОСОБА_6 , вчинені після того, як до його кабінету зайшли вищевказані особи.

З показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , судом встановлено, що ОСОБА_12 показав посвідчення народного депутата України ОСОБА_6 вже після того, як останній дістав пістолет зі своєї сумки, що також підтверджується показаннями самого потерпілого ОСОБА_12 .

З фрагменту відеозапису подій 28 лютого 2013 року, який здійснювався ОСОБА_18 , судом встановлено, що дійсно ОСОБА_6 дістав зі своєї сумки пістолет та водив ним по кабінету, наводячи його у сторону охоронців, які стояли біля дверей та в сторону ОСОБА_9 , позаду та праворуч якої перебував ОСОБА_12 . Разом з цим, характер запитань ОСОБА_6 , який, в цей час, питав хто вони є та вимагав у них, щоб вони відійшли в сторону підтверджує доводи сторони захисту, про те, що ОСОБА_6 такими діями намагався усунути від дверей охоронців, які перешкоджали покинути ним належне йому приміщення.

Надаючи оцінку відеозапису подій, що відбувались 28 лютого 2013 року в кабінеті ОСОБА_6 , суд зауважує, що в матеріалах кримінального провадження наявний лише відеозапис тривалістю 7 секунд.

Разом з тим, згідно показань свідка ОСОБА_18 , він здійснював відеозапис безперервно з того часу, як він, разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та двома невстановленими охоронцями зайшов до кабінету ОСОБА_6 і до того часу, як вони вийшли. Однак, в матеріалах кримінального провадження відсутній повний відеозапис подій, зафіксованих ОСОБА_18 , та органом досудового розслідування не вчинялись дії, спрямовані на отримання повного відеозапису зазначених подій.

Той факт, що ОСОБА_18 працював у телекомпанії ТВА саме відеооператором та був запрошений ОСОБА_9 для здійснення безперервного відеозапису зборів, який, згідно показань ОСОБА_18 , було здійснено від початку і до кінця вказаних подій, у сукупності з його відсутністю в матеріалах кримінального провадження та ненадання його іншою стороною конфлікту, суд розцінює на користь обвинуваченого ОСОБА_6 .

Відеозапис не містить дій, з яких би вбачалось, що ОСОБА_6 направляє пістолет в сторону народного депутата ОСОБА_12 чи висловлює будь-які погрози в його сторону.

Також, відеозапис підтверджує доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 намагався в такий спосіб змусити відійти в сторону людей, які перешкоджали йому вийти з його власного кабінету, щоб перешкодити проведенню зборів.

Аналогічні обставини вказує і сам потерпілий ОСОБА_12 про те, що після того, які він показав ОСОБА_6 посвідчення народного депутата України, ОСОБА_9 вдалось заспокоїти ОСОБА_6 та він опустив зброю.

Таким чином, судом апеляційної інстанції з показань потерпілого ОСОБА_12 , показань свідків, протоколів слідчих експериментів та дослідженого фрагменту відеозапису встановлено, що ОСОБА_6 цілеспрямовано не наводив пістолет на ОСОБА_12 , а спрямовував його в бік охоронців, які стояли біля дверей, створюючи йому перешкоду у тому, щоб він покинув збори учасників ТОВ «Медіа груп «Сіті», які проводились без його згоди. Вимоги, які ОСОБА_6 викрикував, наводячи при цьому пістолет на присутніх осіб про те, щоб останні відійшли в бік, стосувались не діяльності чи присутності народного депутата України ОСОБА_12 , а були спрямовані на усунення перешкод для того, щоб ОСОБА_6 покинув належний йому кабінет.

Крім того, з дослідження відеозапису вбачається, що ОСОБА_10 під час того, як ОСОБА_6 витягнув пістолет із сумки, зачитує саме початок протоколу зборів учасників ТОВ «Медіа Група «Сіті» від 28 лютого 2013 року (т. 2 а.с. 134-136), що у сукупності із показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 стосовно напрямку спрямування зброї ОСОБА_6 та часу такого спрямування дає підстави дійти безсумнівного висновку про спрямованість таких дій ОСОБА_6 на охоронців, які перешкоджали йому вийти з його кабінету.

Суд першої інстанції дійшов висновків про те, що ОСОБА_6 було відомо про те, що ОСОБА_12 є народним депутатом на підставі протоколу слідчого експерименту від 10 квітня 2014 року, яким було оглянуто сторінку ОСОБА_6 у соціальній мережі «Facebook» та показань свідків у справі.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, у зв`язку з тим, що допис ОСОБА_6 , розміщений у соціальній мережі «Facebook», не містить відомостей, які б на це вказували, а потерпілий ОСОБА_12 та свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 дали показання, що ОСОБА_12 дістав та показав посвідчення народного депутата України вже після того, як ОСОБА_6 дістав пістолет із власної сумки.

Також, згідно з роздруківкою зі сторінки соціальної мережі «Facebook» ОСОБА_6 (т. 2 а.к.п. 29-31), яка долучена до матеріалів кримінального провадження разом із заявою ОСОБА_12 про вчинення злочину (т. 2 а.к.п. 24-26) вбачається, що ОСОБА_6 не знав, на час конфлікту, про те, що ОСОБА_12 є народним депутатом.

Експертизою відеозапису встановлено, що на відеозаписі одночасно розмовляла велика кількість людей, що додатково підтверджує доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 міг не почути слова потерпілого ОСОБА_12 про те, що він є народним депутатом.

У вироку суду не конкретизовано, а стороною обвинувачення не доведено, що 28 лютого 2013 року за подій, описаних в обвинуваченні, ОСОБА_12 виконував свої функції як народний депутат України, передбачені Законом України «Про статус народного депутата України», тобто, здійснював державну або громадську діяльність.

В обвинуваченні зазначено, що народні депутати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , використовуючи своє право, передбачене ч. 5 ст. 17 Закону України «Про статус народного депутата», у словесній формі почали вимагати від ОСОБА_6 негайного припинення правопорушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом, при цьому ОСОБА_12 пред`явив ОСОБА_6 посвідчення народного депутата на своє ім`я.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про статус народного депутата» (в редакції, що була чинна станом на 28 лютого 2013 року) народний депутат як представник державної влади у разі порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом, та інших порушень законності має право на місці вимагати негайного припинення порушення або звертатися з вимогою до відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ та організацій припинити такі порушення. У разі порушення законності народний депутат може звернутися з депутатським зверненням до відповідних посадових осіб правоохоронних органів чи органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль у відповідній галузі.

Право вимагати припинення порушення прав, свобод і інтересів людини та громадянина, що охороняються законом не є виключною прерогативою народних депутатів України, а таке право має будь-яка особа.

Згідно частини 6 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 207 КПК України кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статтях 482 і 482-2 КПК України: 1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення; 2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

Таким чином, положення ч. 2 ст. 207 КПК України передбачають повноваження кожної людини затримати (зокрема й припинити подальше нею вчинення) будь-яку особу у випадку вчинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

Таким чином, вимога про припинення правопорушення належить до повноважень кожної людини та не є виключними повноваженнями народного депутата, у зв`язку з чим вимога, висловлена ОСОБА_12 , про припинення порушення ОСОБА_6 не може бути розцінена, як реалізація своїх прав, виключно як народного депутата України.

Крім зазначеного, суд враховує, що ОСОБА_12 був обраний нерадним депутатом України від Івано-Франківської області, що підтверджує доводи сторони захисту про сумнівність випадковості його перебування у кабінеті ОСОБА_6 під час проведення зборів учасників ТОВ «Медіа Група «Сіті», на яких вирішувалось питання про усунення з посади ОСОБА_6 .

Окрім того, з показань потерпілого, свідків та доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження, судом встановлено, що в кабінеті ОСОБА_6 28 лютого 2013 року, за ініціативою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , здійснювали заходи з проведення зборів учасників ТОВ «Медіа група «Сіті» з метою відсторони від посади діючого на той час директора ОСОБА_6 , який не бажав в них брати участь. При цьому ОСОБА_9 перебувала у вказаному приміщенні з двома, не встановленими досудовим слідством, охоронцями, які стояли біля дверей та фактично перешкоджали ОСОБА_6 покинути приміщення, з метою зриву проведення даних зборів, що й призвело до того, що ОСОБА_6 дістав пістолет та спрямував його в сторону охоронців та іншого учасника товариства - ОСОБА_9 за якою знаходився народний депутат України ОСОБА_12 .

Також, на дослідженому під час апеляційного розгляду відеозаписі подій, що відбувались у кабінеті ОСОБА_6 28 лютого 2013 року, вбачається відсутність будь-яких вимог ОСОБА_12 до ОСОБА_6 , що у сукупності з тим фактом, що іншою стороною конфлікту не було надано органу досудового розслідування повного відеозапису подій, суд апеляційної інстанції розцінює на користь ОСОБА_6 .

Наведене повною мірою виключає в діях ОСОБА_6 таку обов`язкову ознаку, як здійснення вказаних дій щодо народного депутата України у зв`язку з його громадською діяльністю.

Окремо слід зазначити, що ОСОБА_6 , як учасник ТОВ «Медіа Група «Сіті» мав право, а не обов`язок приймати участь у зборах. У зв`язку з чим, дії, спрямовані на перешкоджанню ОСОБА_6 покинути такі збори, не можуть вважатись законними.

Обвинувачений неодноразово під час судового розгляду в суді першої інстанції звертав увагу суду на те, що приміщення, в якому відбувався конфлікт, належить йому на праві власності та у присутніх не було прав перебувати у ньому.

Суд першої інстанції проігнорував вказані доводи обвинуваченого та не дослідив вагомі докази, наявні в матеріалах кримінального провадження, які пов`язані із вказаними доводами сторони захисту.

З інкримінованого ОСОБА_6 обвинувачення вбачається, що конфлікт мав місце в АДРЕСА_3 в його кабінеті.

Відповідно до копії витягу про державну реєстрацію прав Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації № 34339821 від 31 травня 2012 року (т. 4 а.к.п. 15) та відповідного плану поверхів буд. АДРЕСА_3 від 07 лютого 2012 року (т.4. а.к.п. 16) судом встановлено, що приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_6 .

Згідно із приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Згідно із дослідженням протоколу проведення слідчого експерименту від 11 березня 2014 року, за участі потерпілого ОСОБА_12 , вбачається, що потерпілий зазначає, що ОСОБА_6 висловлював вимогу, щоб усі присутні покинули його кабінет.

Аналогічні показання з даного приводу вказала свідок ОСОБА_9 та інші свідки у справі.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ОСОБА_6 висловив присутнім законну вимогу покинути приміщення, яке належить йому на праві приватної власності, зокрема й народному депутату України ОСОБА_12 . З моменту висловлення ОСОБА_6 такої вимоги, останні втратили права законного перебування у ньому, а отже і вимога народного депутата України ОСОБА_12 до ОСОБА_6 не може ґрунтуватись на нормах закону.

Незаконне перебування ОСОБА_12 та інших учасників у кабінеті ОСОБА_6 , а також перебування двох приватних охоронців у відповідній військовій формі, які стояли біля дверей, фактично створюючи йому перешкоди у можливості покинути вказане приміщення, на переконання апеляційного суду, давали ОСОБА_6 законні підстави хвилюватись про свою безпеку.

Суд критично оцінює повідомлення про проведення загальних зборів учасників ТОВ «Медіа група «Сіті», які наявні в матеріалах кримінального провадження (т. 1 а.с. 122-144), як підставу для законного перебування вищевказаних осіб у кабінеті ОСОБА_6 , у зв`язку з тим, що вказані повідомлення не містять конкретного визначення адреси чи приміщення, а також часу проведення зборів, всі вони виготовлені однієї дати із призначенням самого засідання на різні дні протягом січня-березня 2013 року, серед них відсутнє повідомлення про призначення зборів саме 28 лютого 2013 року, а також у зв`язку з тим, що такі повідомлення не можуть надавати право законного перебування у приміщенні, яке на праві власності належить ОСОБА_6 .

Крім того, з дослідження протоколу зборів учасників ТОВ «Медіа група «Сіті» від 28 лютого 2013 року (т.2 а.к.п.134-136) встановлено, що в останньому зазначена тільки одна запрошена особа, а саме ОСОБА_10 . Відомостей про присутність на зборах ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 та двох охоронців, як запрошених на збори, не містить, що також вказує на незаконність їх перебування як на самих зборах, так і у кабінеті ОСОБА_6 загалом.

Відповідно до положень п.п. 1-3 ч. 1 ст. 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: 1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; 2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; 3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Таким чином, судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду встановлена невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, у зв`язку з чим вирок районного суду підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції враховуючи, те, що органом досудового розслідування не було доведено, що ОСОБА_6 , до початку конфлікту, знав про те, що ОСОБА_12 є народним депутатом України, а також те, що погроза ОСОБА_6 заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_12 та іншим особам була викликана у зв`язку конфліктом з приводу проведення зборів ТОВ «Медіа Груп «Сіті», а не у зв`язку з громадською діяльністю народного депутата України ОСОБА_12 , враховуючи те, що ОСОБА_12 пред`явив ОСОБА_6 посвідчення народного депутата України вже після того, як ОСОБА_6 дістав пістолет та наводив його на потерпілого, враховуючи те, що вимога ОСОБА_6 висловлена зі зброєю у руці стосувалась всіх присутніх, а не виключно ОСОБА_12 , враховуючи відсутність під час конфлікту у ОСОБА_12 права законного перебування у вказаному приміщенні, а також те, що ОСОБА_6 припинив свої дії після того, як ОСОБА_12 показав своє посвідчення народного депутата України, приходить до переконливого висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 346 КК України, оскільки не встановлено умислу на вчинення саме цього злочину.

Встановлено, що дії ОСОБА_6 були направлені на усунення перешкод з боку присутніх в його кабінеті осіб покинути ним приміщення кабінету з метою уникнення ним своєї участі у зборах ТОВ «Медіа група «Сіті», на яких, згідно порядку денного, його повинні були усунути з посади директора.

Питання про наявність в діях ОСОБА_6 складу іншого кримінального правопорушення апеляційним судом не переглядається, у зв`язку з тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 інкримінується саме вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 346 КК України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 417 КК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Разом з цим, суд критично оцінює доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про неотримання ним обвинувального акту виходячи з наступного.

Ознайомлення ОСОБА_6 з обвинувальним актом та активні його дії спрямовані на уникнення отримання обвинувального акту підтверджується: чеками поштових відправлень, якими слідчий направляв ОСОБА_6 обвинувальний акт (т.1 а.к.п 9); протокол відмови від підписання ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і отримання обвинувального акту від 12 червня 2014 року в якому зазначено, що ОСОБА_6 при врученні йому прокурором копії обвинувального акту відмовився у присутності понятих від його отримання (т.1 а.к.п. 32); ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 29 липня 2014 року ( т.1 а.к.п. 4850); повідомленням стороною захисту прокурора про докази сторони захисту (т.1 а.к.п. 64).

Обвинувачений ОСОБА_6 у поданій апеляційній скарзі порушує питання про його виправдання, що суперечить положенням ст. 417 КПК України, а отже його апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог п. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Оскільки апеляційним судом ухвалюється рішення про закриття кримінального провадження, витрати на проведення судової експертизи відеозвукозапису (висновок №21648/20-35/33741/33742/20-35) в сумі 7354 грн. 80 коп. слід віднести за рахунок держави.

На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407, 409, 411, 417-419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 30 січня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 346 КК України скасувати та закрити кримінальне провадження, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 346 КК України.

Речовий доказ, за постановою слідчого від 15.03.2014 року (т.2 а.п. 42) диск DVD-R з надписом «Verbatim DVD - R 4.7» та написом чорного кольору «Забр-Пишна 00170» залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, за постановою слідчого від 15.03.2014 року (т.2 а.п. 49) диск DVD-R з надписом «Verbatim DVD - R 4.7» та написом чорного кольору «Забр-Пишна 00172» залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, за постановою слідчого від 15.03.2014 року (т.2 а.п. 55) диск DVD-R з надписом «Verbatim DVD - R 4.7» та написом чорного кольору «Забр-Пишна 00175» залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, за постановою слідчого від 17.03.2014 року (т.2 а.п.119) пістолет марки Форт-12Р № НОМЕР_2 калібру 9 мм, належний ОСОБА_6 і такий, що був йому переданий на зберігання за розпискою (т.2 а.п.120) повернути ОСОБА_6 за належністю.

Речовий доказ, за постановою слідчого від 15.03.2014 року (т.2 а.п. 125) диск DVD-R з надписом «Verbatim DVD - R 4.7» залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ протокол зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа група «Сіті» від 28.02.2013 року залишити в матеріалах кримінального провадження.

Витрати за проведення судової експертизи відеозвукозапису (висновок №21648/20-35/33741/33742/20-35) в сумі 7354 грн. 80 коп. (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривні п`ятдесят копійок), відповідно до акту здачі-приймання висновку експертів (т. 5 а.к.п. 89) віднести на рахунок держави.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Головуючий, суддя [підпис]ОСОБА_1 Судді [підпис]ОСОБА_3 [підпис]ОСОБА_2

"Копія. Згідно з оригіналом." Головуючий,суддя _______________ ОСОБА_1 (посада) (підпис) (ПІБ)

13.12.2021року

(датазасвідчення) копії)