ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2021 Справа № 904/2078/21

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Орєшкіна Е.В., Чус О.В.

секретар судового засідання Загреба В.С.

за участю представників:

від прокуратури: Камлер А.В., прокурор, посвідчення №058515 від 07.12.2020

від позивача: Росохата Д.І., представник, посвідчення №000067 від 28.12.2020, витяг з ЄДР

від відповідача: Іскрук О.В., представник, довіреність №28 від 11.01.2021, витяг з ЄДР

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі №904/2078/21 (суддя Крижний О.М.; рішення ухвалене о 13.07.2021 у місті Дніпро, повне рішення складено 18.06.2021)

за позовом виконувача обов`язків керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України, м. Київ

до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у розмірі 3154574,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року виконувач обов`язків керівника Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 3154574,10 грн., з яких:

- 946372,23 грн. до спеціального фонду державного бюджету України, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень;

- 630914,82 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень;

- 1577287,05 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, внаслідок порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що відповідачем допущено порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі №904/2078/21 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 3154574,10 грн., з яких:

- 946372,23 грн. до спеціального фонду державного бюджету України, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень;

- 630914,82 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради, внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень;

- 1577287,05 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, внаслідок порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень.

Стягнуто з Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 47318,61 грн.

Означене судове рішення вмотивоване тим, що прокурором та позивачем доведено, а судом встановлено факт скидання до водного об`єкту зворотних вод без відповідного дозволу на спеціальне водокористування, у зв`язку з чим на відповідача покладається обов`язок з відшкодування шкоди, розмір якої розраховано за відповідною Методикою.

Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття" (ДП "Кривбасшахтозакриття" відповідач), не погодившись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі №904/2078/21, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову виконувача обов`язків керівника Криворізької південної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 3154574,10 грн. відмовити.

Як вважає відповідач, оспорюване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, не ґрунтується на засадах верховенства права, не відповідає основним засадам та завданню господарського судочинства, принципам змагальності та диспозитивності, при його ухваленні судом не повно і не всебічно з`ясовані обставини, на які посилався як на підставу своїх заперечень відповідач, не досліджено докази, які мають суттєве значення для вирішення справи, не вирішено питання місяця обставин (фактів), на які надані заперечення відповідачем.

Відповідач вказує, що скид здійснювався з метою запобігання виникненню аварійної ситуації, у визначений період, із дотриманням встановлених показників вмісту речовин в контрольних створах нижче скиду, а також з дотриманням вимог Індивідуального регламенту. Із подальшим проведенням заходів щодо промивки русла і екологічного оздоровлення річки Інгулець за рахунок коштів гірничорудних підприємств.

Про відсутність у ДП "Кривбасшахтозакриття" дозволу на спеціальне водокористування відомо вищому органу виконавчої влади - Кабінету Міністрів України, який в свою чергу з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, в межах наданих повноважень, прийняв розпорядження від 27.12.2018 №1096-р, надавши дозвіл на скид та доручив здійснювати контроль за виконанням вимог індивідуального регламенту Держекоінспекції.

Здійснюючи скидання із ставка накопичувача надлишків зворотних вод згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1096-р ДП "Кривбасшахтозакриття" виконано норми статті 177 Конституції України, статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" відносно обов`язковості розпоряджень Кабінету Міністрів України, яке є чинним та у встановлений законодавством спосіб не визнано незаконним або неконституційним, а головне запобігало виникненню аварійної ситуації, наслідки якої могли бути значно більшими.

Таким чином, ДП "Кривбасшахтозакриття" не може вважатися винним або таким, що порушив порядок скиду зворотних вод, виконуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1096-р.

Відповідач вказує, що доказів про настання будь-яких негативних наслідків у вигляді забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміни їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел, що створила небезпеку для життя та здоров`я людей чи довкілля позивачами не надано. Також недоведена наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправне шкідливе винне діяння, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вину відповідача.

До того ж, відповідач зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відносно представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції України відповідач вважає звернення Криворізької місцевої прокуратури №1 із позовом до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України безпідставним, а позицію суду з даного питання незаконною та необґрунтованою.

Також відповідачем подано суду апеляційної інстанції клопотання про залучення доказів - сканкопію Протоколу засідання міжвідомчої наради з питань вирішення проблеми скидання надлишків зворотних вод зі ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова в річку Інгулець від 14 липня 2021 та про витребування у Державній екологічній інспекції України оригіналу цього документа, яке вмотивоване тим, що засідання вказаної міжвідомчої наради відбулось після розгляду справи судом першої інстанції.

Криворізька південна окружна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що оскаржуване рішення суду є законним та обґрунтованим, тобто таким, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Прокурор наголошує при цьому, що факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Прокурор вказує, що не виявлення Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області (територіальним органом) під час позапланових перевірок з 06.02.2019 по 19.02.2019 та з 27.02.2019 по 12.03.2019) порушень в частині здійснення ДП "Кривбасшахтозакриття" спеціального водокористування без відповідного дозволу, не може впливати на результати та виявлені порушення Державною екологічною інспекцією України (центральним органом) під час планової перевірки з 09.12.2019 по 13.12.2019.

Прокурор зазначає, що враховуючи середні концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах (на скиді зворотних вод), згідно з результатами контролю якості зворотних вод, проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, та за результатами виробничого контролю, наданих ДП "Кривбасшахтозакриття", які зафіксовано у відповідних протоколах, фахівцями Державної екологічної інспекції України 14.01.2020 складено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ДП "Кривбасшахтозакриття" у результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Розрахунок розміру відшкодування проведено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Щодо відсутності, на думку відповідача, обов`язку отримати дозвіл на спеціальне водокористування прокурор звертає увагу суду, що для скидання надлишків зворотних вод ДП "Кривбасшахтозакриття" єдиним дозвільним документом у відповідності до вимог чинного законодавства має бути дозвіл на спеціальне водокористування, а не розпорядження Кабінету Міністрів України, яке фактично встановлює період проведення таких скидів. Крім того, показники вмісту та обсягу забруднюючих речовин під час скиду визначені індивідуальним регламентом мають відповідати спеціальному дозволу на водокористування, оскільки лише ним вони встановлюються.

Щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді прокурор вказує, що звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні такого значимого питання як охорона та раціональне використання водних ресурсів, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства. Заходи з відшкодування шкоди внаслідок допущених порушень у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема і в даному випадку, є невідкладними. Проте, Державною екологічною інспекцією України не вживаються належні та ефективні заходи, спрямовані на захист інтересів держави в судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви. При подання позовної заяви прокурор на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Державною екологічною інспекцією України, яка не вжила і не планувала вживати заходів до стягнення збитків, про що вона повідомила прокуратуру відповідним листом. Прокурор зазначив, що бездіяльність позивача завдає істотної шкоди інтересам держави, оскільки державні інтереси залишаються незахищеними, і на даний час збитки не стягнуті до спеціальних фондів бюджетів різних рівнів, тобто навів підстави для звернення з позовом.

ДП "Кривбасшахтозакриття" (відповідач) надало відповідь на відзив Криворізької південної окружної прокуратури, в якій вказує, що посилання на Акт планової перевірки Державної екологічної інспекції України №2/4-9 від 13.12.22019, яка провадилась у період з 09.12.2019 по 13.12.2019, майже через 11 місяців після здійснення скиду 2018-2019 років та позапланового заходу щодо встановленого порушення про відсутність дозволу на спеціальне водокористування, є незаконним, недопустимим та неналежним доказом у розумінні статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач вказує, що враховуючи специфіку діяльності ДП "Кривбасшахтозакриття", яке здійснює акумуляцію шахтних вод інших суб`єктів господарювання, а також з метою запобіганню виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну надається дозвіл на скидання із ставка-накопичувача надлишків зворотних вод у річку Інгулець згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України та індивідуальних регламентів. Діюче законодавство України наразі не регламентує подібні правовідносини та має множинне трактування. Під час розгляду справи у суді першої інстанції було досліджено, що відсутні законодавчі вимоги мати одночасно дозвіл на спеціальне водокористування та розпорядження Кабінету Міністрів України на скид.

У абзаці 3 статті 48 Водного кодексу України визначено, що не належать до спеціального водокористування пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних). При цьому законодавчо не визначені поняття "гідровузли" та "гідроспоруди". Оскільки ДП "Кривбасшахтозакриття" здійснює пропуск шахтної води інших суб`єктів господарювання через гідроспоруди (гідровузли) на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України, у якому визначені власники зворотних (шахтних) вод, відповідно дозвіл на спецводокористування цьому підприємству не потрібен.

Державна екологічна інспекція України надала суду апеляційної інстанції письмові пояснення, в яких зазначає, що розпорядження Кабінету Міністрів України не входить до переліку дозвільних документів, а тому проведення скиду надлишків стічних вод згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1096-р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець" не звільняє підприємство від обв`язку отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Щодо відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок забруднення навколишнього природного середовища, Державна екологічна інспекція України вказує, що аналіз правових норм свідчить про те, що факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а тому посилання відповідача на відсутність збитків, які понесені державою, є помилковими.

Як зазначає Державна екологічна інспекція України, навіть у випадку аварійного скиду, без дозволу, нараховується плата на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Тому заперечення апелянта щодо неправомірності здійснення нарахувань є безпідставними.

З приводу правовідносин сторін Державна екологічна інспекція України вказує, що планову перевірку проведено відповідно до вимог чинного законодавства, при складанні Акту перевірки інспекція керувалась чинними актами законодавства. Вважає, що суд першої інстанції у своєму рішенні використав згадувані нормативно-правові акти виключно в частині визначення Акту як належного доказу в межах правовідносин, які склались, та розгляду цієї судової справи та щодо повноважень Державної екологічної інспекції України. Зазначає, що ці положення законодавства жодним чином не змінились, порівнюючи з чинними, станом на момент виникнення правовідносин, нормативно-правовими актами.

В судових засіданнях представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а прокурор, який приймав участь у справі, та представник позивача заперечували на задоволенні апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві та відповідних поясненнях.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, який приймав участь у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено з матеріалів справи, що Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття" засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та є державним комерційним підприємством.

Згідно зі Статутом Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття", затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.12.2017 №1896, підприємство утворено з метою організації та виконання робіт з ліквідації, реструктуризації об`єктів гірничорудних підприємств Криворізького басейну, а також здійснення післяліквідаційного моніторингу, усунення негативних екологічних наслідків їх діяльності та пов`язаного з цим капітального будівництва.

Підприємство здійснює господарську діяльність, пов`язану з наданням допоміжних послуг підприємствам гірничорудної промисловості шляхом відведення та акумуляції шахтних вод (забезпечення захисту гірничодобувних підприємств Криворізького басейну), проведення робіт з реструктуризації об`єктів шахт, що ліквідуються з метою перепрофілювання їх в такі, що будуть забезпечувати гідрогеологічний захист, іншу виробничу діяльність або повну ліквідацію.

Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття" є власником ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова, який знаходиться в Широківському районі Дніпропетровської області та призначений для тимчасової акумуляції надлишку шахтних вод у вегетаційний період, із наступним його повним спорожненням в осінньо-зимовий період (міжвегетаційний період) згідно з регламентом скиду, та експлуатує його з 01.09.2004.

З метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1096-р до 1 березня 2020 року дозволено скидання із ставка-накопичувача, розташованого на території Широківського району Дніпропетровської області, надлишків зворотних вод у річку Інгулець згідно з Індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2018-2019 років.

Контроль за виконанням вимог зазначеного регламенту покладено на Державну екологічну інспекцію та Державне агентство рибного господарства.

Згідно з розділом 11 вказаного вище Індивідуального регламенту на період скиду, для контролю за хімічним складом води та відбору проб на річці Інгулець встановлюється 9 тимчасових контрольних створів, в тому числі 6 розрахункових контрольних створів, серед яких 1 лімітуючий контрольний створ - річки Інгулець нижче скиду зі ставка-накопичувача балки Свистунова, а також 3 контрольних створи на постійно та періодично діючих водовипусках в р. Інгулець, розташованих нижче греблі Карачунівського водосховища до замикаючого контрольного створу - державний гідропост в с. Андріївка.

За наказом Державної екологічної інспекції України від 03.12.2019 №326 та направлення №31 від 03.12.2019 Державною екологічною інспекцією України в період з 09.12.2019 по 13.12.2019 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП "Кривбасшахтозакриття" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією України складено відповідний Акт № 2/4-9 від 13.12.2019 та на адресу ДП "Кривбасшахтозакриття" внесено припис за №2/4-7 від 18.12.2019 про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України.

Так, Державною екологічною інспекцією України у вказаному вище Акті зафіксовано низку порушень, зокрема:

- здійснення спеціального водокористування у частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова у р. Інгулець без документа дозвільного характеру - Дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням пункту 9 статті 44. статті 48 та 49 Водного кодексу України, пункту 70 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", лист Державного агентства водних ресурсів України від 11.05.2018 №2795/9/11-18 "Щодо дозволу на спеціальне водокористування", пункт 15 та 17 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1995 №465 (із змінами);

- експлуатація ставка-накопичувача балки Свистунова здійснюється не за цільовим призначенням, а саме: відбувається його наповнення не лише шахтними, а й стічними, зливовими та дренажними водами, що є порушенням статті 74 Водного кодексу України;

- нездійснення державного обліку водокористування шляхом подання Звіту про використання води за формою №2ТП - водгосп (річна);

- не погоджено з Дніпропетровською обласною державною адміністрацією місця та періодичність відбору проб і перелік контрольованих показників тощо (пункт 22 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1995 №465 (із змінами);

- не дотримано визначену Регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Крив басу у між вегетаційний період 2018-2019 р.р. періодичність відбору проб зворотних вод на скиді зі ставка-накопичувача балки Свистунова та у тимчасових контрольних створах на р. Інгулець та проведення їх аналізу (замість 4-х відборів на повний хімічний аналіз фактично виконано 2 відбори, замість 30 відборів на скорочений хімічний аналіз фактично виконано 17 відборів) чим порушено пункт 7 статті 44 Водного кодексу України, Розділ 12 Регламенту скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Крив басу у між вегетаційний період 2018-2019 р.р. тощо.

Таким чином, за результатами вказаної перевірки Державною екологічною інспекцією України встановлено, що ДП "Кривбасшахтозакриття" у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 здійснювалось спеціальне водокористування у частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець без документів дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування/

У період з 28.01.2019 по 28.02.2019 виробничий контроль за додержанням регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, на підставі договірних відносин з ДП "Кривбасшахтозакриття", здійснювався хіміко-бактеріологічною лабораторією КП "Кривбасводоканал" (свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ І5О 10012:2005 №08-0007/2019 від 02.01.2019, чинне до 02.01.2022), Комплексною геологічною партією КП "Південукргеоголія".

Результати виробничого контролю зафіксовані у протоколах КП "Південукргеологія" №1 від 31.01.2019 та №2 від 28.02.2019, протоколах КП "Кривбасводоканал" дослідження проби води №59-61 від 30.01.2019, №97-99 від 06.02.2019, №106-108 від 13.02.2019, №127-129 від 20.02.2019, №157-159 від 27.02.2019, які в подальшому також використовувались для розрахунку збитків.

У ході інспекційного контролю за додержанням регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області під час позапланових перевірок у період скиду з 28.01.2019 по 28.02.2019, за участі представника ДП "Кривбасшахтозакриття" проведено відбір проб вод у 3 контрольних створах: 1) на річці Інгулець 500 м вище скиду зі ставка-накопичувача балки Свистунова, 2) на скиді в річку Інгулець зі ставка-накопичувача балки Свистунова, 3) на річці Інгулець 500 м нижче скиду зі ставка-накопичувача балки Свистунова.

Відбір проб вод проведено відповідно до чинних нормативних документів, повіреними засобами, що підтверджується актами відбору проб вод №03-19 2/14 від 06.02.2019, №05-19-2/19 від 13.02.2019, №07-19-2/26 від 27.02.2019, які підписані та отримані представником ДП "Кривбасшахтозакриття".

Відповідно до вказаних актів відбору проб вод спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, уповноваженими на право виконання вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища (Наказ №25 від 21.01.2019), проведено вимірювання показників складу властивостей зворотних вод гірничорудних підприємств зі ставка-накопичувача балки Свистунова ДП "Кривбасшахтозакриття".

Вказані вимірювання проведені повіреними засобами вимірювальної техніки та відповідно до методик виконання вимірювань, допущених до використання та наведених у Переліку методик вимірювань при проведенні вимірювань у сфері законодавчо регульованої метрології при контролі стану навколишнього природного середовища, тимчасово допущених до використання Держекоінспекцією України, затвердженого заступником голови Державної екологічної інспекції України - Головним державним інспектором України з охорони навколишнього середовища від 11.01.2019, що підтверджується протоколами вимірювання показників складу та властивостей проб води №1 від 13.02.2019, №6 від 20.02.2019, №12 від 05.03.2019.

Згідно з результатами контролю якості зворотних вод, проведеного відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, та результатами виробничого контролю, наданих ДП "Кривбасшахтозакриття", які зафіксовано у вищенаведених протоколах, середні концентрації забруднюючих речовин на скиді зворотних вод становлять: хлориди - 19367,42 г/м3, нітрити - 0,14 г/м3, азот амонійний - 0,24 г/м3, амоній сол. - 0,31 г/м3, сульфати - 1390,37 г/м3, сухий зал. - 36616,6 г/м3, нітрати - 2,73 г/м3, БСК5 - 2,33 г/м3, завислі речовини - 16,55 г/м3, нафтопродукти - 0,048 г/м3, залізо загальне - 0,15 г/м3, феноли - 0,001 г/м3, фосфати - 0,05 г/м3.

Обсяг скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" із ставка-накопичувача балки Свистунова надлишків зворотних вод у річку Інгулець за період: з 28.01.2019 по 28.02.2019 склав - 4294000м3.

14.01.2020 Державною екологічною інспекцією України складено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі ДП "Кривбасшахтозакриття" у результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Згідно з розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі ДП "Кривбасшахтозакриття" в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів загальна сума збитків, внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) становить 3154574,10 грн.

Посилаючись на здійснення ДП "Кривбасшахтозакриття" скиду надлишків зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування, виконувач обов`язків керівника Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області (надалі - прокурор) звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України про стягнення з підприємства збитків, завданих державі у вказаній вище сумі, із зарахуванням цих коштів до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 946372,23 грн. (30%), до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради в сумі 630914,82 грн. (20%) та до спеціального фонду Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області в сумі 1577287,05 грн. (50%).

Предметом позову прокурора є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача грошової суми 3154574,10 грн., які визначаються прокурором як збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а підставою для таких вимог є зазначені вище обставини, які були встановлені в господарській діяльності підприємства відповідача під час його перевірки інспекторами Державної екологічної інспекції України.

Спірні правовідносини виникли у сфері господарської діяльності відповідача пов`язаної з наданням допоміжних послуг підприємствам гірничорудної промисловості шляхом відведення та акумуляції шахтних вод, а тому підлягають регулюванню відповідними правовими нормами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України, а в питанні відшкодування шкоди (збитків) правовими нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України тощо.

Стаття 2 Водного кодексу України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об`єктами та регулюються відповідним законодавством України.

Згідно зі статтею 6 Водного кодексу України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування, яке може бути загальним або спеціальним.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Статтею 46 Водного кодексу України визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Частиною першою статті 47 Водного кодексу України унормовано, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Відповідно до частин першої та другої статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

При цьому водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу (частина дев`ята статті 44 Водного кодексу України).

Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, до якого, згідно з пунктами 4, 70 останнього увійшли висновок з оцінки впливу на довкілля та дозвіл на спеціальне водокористування.

Відповідно до пункту 15 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 №465, скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування.

Пунктом 17 вказаних Правил передбачено, що граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.

Зазначені правила є обов`язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об`єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод, що передбачено пунктом 1 цих Правил.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що забруднення вод - це надходження до водних об`єктів забруднюючих речовин. Забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об`єкт в результаті господарської діяльності людини.

Як убачається з пояснень відповідача специфіка діяльності ДП "Кривбасшахтозакриття" полягає в тому, що це підприємство здійснює акумуляцію у ставку-накопичувачу балки Свистунова шахтних вод інших суб`єктів господарювання, а з метою запобіганню виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну цьому підприємству надається дозвіл на скидання із ставка-накопичувача надлишків зворотних вод у річку Інгулець згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України та індивідуальних регламентів.

Таким чином, ДП "Кривбасшахтозакриття" здійснює пропуск шахтної води інших суб`єктів господарювання через гідроспоруди (гідровузли) на підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України, у якому визначені власники зворотних (шахтних) вод.

У абзаці 3 статті 48 Водного кодексу України визначено, що не належать до спеціального водокористування пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних).

Разом із цим з матеріалів справи убачається, що окрім акумуляції шахтних вод інших суб`єктів господарювання та їх подальше скидання відповідно до індивідуальних регламентів, на підприємство відповідача покладається вжиття заходів задля контролю та регулювання змісту та концентрації шкідливих речовин у зворотних водах, зокрема, шляхом розбавлення цих вод, та екологічного оздоровлення зазначеної річки шляхом промивання її русла.

Таким чином, ДП "Кривбасшахтозакриття" функція відповідача не обмежується лише пропуском води через гідроспоруди (гідровузли), а полягає в здійсненні комплексу дій та заходів, спрямованих на запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну, а разом з цим й запобіганню шкідливому впливу на водні об`єкти внаслідок скиду зворотних вод гірничорудними підприємствами.

Відтак слід визнати, що ДП "Кривбасшахтозакриття" є суб`єктом спеціального водокористування, яке в свою чергу, відповідно до Водного кодексу України, має здійснюватися виключно за дозволом на спеціальне водокористування.

Віднесення ДП "Кривбасшахтозакриття" до суб`єктів спеціального водокористування відповідає також правовій позиції, яку висловлено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі №904/4941/20.

Щодо аргументу відповідача, що така діяльність ДП "Кривбасшахтозакриття" здійснюється на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, розташованому на території Широківського району Дніпропетровської області" від 27.12.2019 №1410-р, а відтак не потребує окремого дозволу на спеціальне водокористування, то колегія суддів вважає це твердження хибним.

Згідно зі статтею 74 Водного кодексу України підприємства, установи і організації, що мають накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод, зобов`язані впроваджувати ефективні технології для їх знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами. Скидання цих вод у поверхневі водні об`єкти здійснюється згідно з індивідуальним регламентом, погодженим з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. Використання технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибницькі ставки, ставки-відстійники та інші) повинно проводитись відповідно до норм і правил експлуатації, визначених у технічних проектах, затверджених у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 14 Водного кодексу України, до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить прийняття у разі виникнення аварійних ситуацій рішень про скиди стічних вод з накопичувачів у водні об`єкти, якщо вони призводять до перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у цих об`єктах.

Згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1410-р, з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну дозволено до 1 березня 2020 року скидання із ставка-накопичувача, розташованого на території Широківського району Дніпропетровської області, надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2019-2020 років.

За змістом пункту 1 вказаного вище Розпорядження саме з метою запобігання виникненню аварійних ситуацій ДП "Кривбасшахтозакриття" й отримало відповідний дозвіл скидання надлишків зворотних вод зі ставка-накопичувача у балці Свистунова в річку Інгулець згідно з індивідуальним регламентом. Проте такий дозвіл не вважається дозволом на спеціальне водокористування, оскільки, як зазначалось вище, відповідно до наведених положень статей 44 та 49 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу, який видається уповноваженим на це державним органом, а Кабінет Міністрів України у відповідності до положень статті 14 Водного кодексу України наділений повноваженнями надавати дозвіл на аварійне скидання забруднених вод.

Відтак здійснення скидання відповідачем надлишків стічних вод згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1410-р "Про запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, розташованому на території Широківського району Дніпропетровської області" не звільняє відповідача від обов`язку отримання дозволу на спеціальне водокористування.

До того ж, як правильно зазначив суд першої інстанції, Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, до якого, згідно з пунктами 4, 70 увійшли висновок з оцінки впливу на довкілля та дозвіл на спеціальне водокористування. Тобто, розпорядження Кабінету Міністрів України не входить до переліку дозвільних документів.

Отже, заперечення відповідача, що скид здійснювався на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1096-р про скидання надлишків зворотних вод у річку Інгулець з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну, а тому ДП "Кривбасшахтозакриття" не потрібно отримувати дозвіл - правильно відхилені судом першої інстанції.

При цьому колегія суддів погоджується з відповідачем, що вказане Розпорядження кабінету Міністрів України є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно зі статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

За приписами частини третьої статті 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За змістом статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №910/8682/16).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За приписами статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

При цьому у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Тобто, на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Доводи скаржника про невстановлення наявності у діях ДП "Кривбасшахтозакриття" усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення відхиляються судовою колегією з огляду на таке.

Так посилання відповідача на те, що дії представників Державної екологічної інспекції України під час здійснення перевірки є протизаконними відхиляються судовою колегією з огляду на таке.

У розпорядчих документах органу державного нагляду на позапланову перевірку вказано, що підставою для здійснення контролю є розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1410-р, предмет контролю - здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2019-2020 років.

Як зазначено вище, скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, в якому встановлюється граничний обсяг скидання забруднюючих речовин.

Положеннями Водного кодексу України передбачено, що контроль за виконанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства (стаття 18 Кодексу).

Згідно з частинами першою-другою статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, у тому числі, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

Відтак, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що проведення заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині наявності у суб`єкта господарювання відповідних дозвільних документів здійснено екологічною інспекцією в межах своїх повноважень.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцію України в період з 09.12.2019 по 03.12.2019 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ДП "Кривбасшахтозакриття" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Цією перевіркою встановлено, що ДП "Кривбасшахтозакриття" здійснюється спеціальне водокористування у частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод зі ставка-накопичувача балки Свистунова у річку Інгулець без документів дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування.

За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією України складено відповідний акт №2/4-9 від 13.12.2019.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що посилання відповідачем на те, що акт є неналежним доказом, є безпідставним.

Судом першої інстанції правильно встановлено з матеріалів справи, що актом №2/4-9 від 13.12.2019 встановлено факт здійснення відповідачем скиду зі ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець надлишків зворотних вод - 4294000 м3 за період з 28.01.2019 по 28.02.2019 за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням статей 44, 48, 49 Водного кодексу України.

Судом також встановлено, що розрахунок розміру відшкодування збитків проведено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №389 від 20.07.2009 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №767/16783 від 14.08.2009, із змінами та доповненнями, яка є чинною (п.7.3. Методики).

Відповідно до п. 1.2. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за №389 від 20.07.2009 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №767/16783 від 14.08.2009, із змінами та доповненнями, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі: забруднення водних об`єктів, у тому числі пов`язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об`єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок аварійного скиду зворотних вод за наявності дозволу на спеціальне водокористування або внаслідок аварійного чи самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою (наведеною у п.5.5 Методики).

Тобто, навіть у випадку аварійного скиду, без дозволу, нараховується плата на підставі цієї Методики. Тому, заперечення відповідача щодо неправомірності здійснення нарахувань є безпідставними.

Щодо розміру спричинених збитків колегія суддів враховує, що зібрані у справі докази свідчать про порушення відповідачем природоохоронного законодавства у період з 28.01.2019 по 28.02.2019, що зафіксовано в акті перевірки. а як зазначалось вище, згідно з розрахунками Державною екологічною інспекцію України загальна сума збитків внаслідок наднормативного скиду ДП "Кривбасшахтозакриття" забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець (без дозволу на спеціальне водокористування) у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 становить 3154574,10 грн.

Щодо наявності вини ДП "Кривбасшахтозакриття" у порушенні водоохоронного законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що здійснення у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 спеціального водокористування без отримання відповідного дозволу вчинялось не з вини водокористувача.

З приводу посилання відповідача на те, що за результатами перевірок, які проводили Державна екологічна інспекція України та її відділ у Дніпропетровській області у 2018-2019 роках ДП "Кривбасшахтозакриття" не отримувала приписів з отримання дозволу на спеціальне водокористування, то така обставина не є достатньою для того щоб визнати відсутність вини підприємства у здійсненні господарської діяльності без відповідного дозволу, оскільки це не може бути об`єктивною перешкодою для виконання відповідачем відповідних приписів чинного законодавства.

Не внесення Державною екологічною інспекцією України та її відділом у Дніпропетровській області ДП "Кривбасшахтозакриття" приписів по отриманню дозволу на спеціальне водокористування за обставин існування законодавчих норм, які це встановлюють, - не може звільняти відповідача від відповідальності за невиконання таких вимог закону. Чим спростовуються відповідні доводи відповідача, що за практикою Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Також колегією суддів суду апеляційної інстанції відхиляються доводи скаржника про відсутність у прокурора повноважень на звернення з позовом у цій справі.

Відповідно до положень частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Згідно з положеннями статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, у тому числі, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Діяльність Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 "Про Положення про Державну екологічну інспекцію України" та Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 №312 "Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції", який був чинним на час проведення екологічною інспекцією державного нагляду за додержанням ДП "Кривбасшахтозакриття" вимог індивідуального регламенту.

Таким чином, у цій справі органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Державна екологічна інспекція України.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначив, що про порушення ДП "Кривбасшахтозакриття" природоохоронного законодавства екологічній інспекції стало відомо у лютому 2020 року. Однак нею не вжито жодних заходів з метою звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої підприємством навколишньому природному середовищу.

Так в матеріалах справи міститься копія претензії Державної екологічної інспекції України №1 від 15.01.2020, яка направлялась ДП "Кривбасшахтозакриття" щодо відшкодування збитків, завданих державі внаслідок наднормативних скидів забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова в р. Ігулець (без дозволу на спеціальне водокористування) в сумі 3154574,10 грн., яку була залишена відповідачем без задоволення.

Тобто, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області була обізнана про порушення ДП "Кривбасшахтозакриття" вимог природоохоронного законодавства, проте протягом тривалого часу не вживала заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення з підприємства збитків, заподіяних державі, та не мала на меті вжити в подальшому такі заходи, що є свідченням бездіяльності та неналежного виконання нею своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.

Дніпропетровською обласною прокуратурою направлено на адресу Державної екологічної інспекції України лист (запит) за №15/3-104вих-20 від 16.12.2020 щодо порушень вимог чинного законодавства та вжиття заходів реагування за ними.

На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 11.02.2021 за №04/37-1617вих-21 Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області повідомлено про прийняття Криворізькою місцевою прокуратурою №1 рішення про представництво в суді інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції України шляхом пред`явлення до Господарського суду Дніпропетровської області позову про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в сумі 3154574,10 грн.

На вказане повідомлення позивачем надіслано відповідь №1520/7/16-21 від 18.02.2021, в якій зазначається, що на теперішній час Державна екологічна інспекція України немає достатнього фінансування для сплати судового збору.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокурор, звертаючись із до господарського суду із позовом, який є предметом розгляду у цій справі, навів обґрунтування необхідності захисту інтересів, а на підтвердження невжиття Державною екологічною інспекцією України своєчасних та дієвих заходів по захисту інтересів держави додав до позовної заяви означену вище відповідь Державної екологічної інспекції України №1520/7/16-21 від 18.02.2021. Відтак, при зверненні до суду з позовом прокурором дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

При цьому колегія суддів погоджується з наведеним прокурором обґрунтуванням, що у даному випадку інтереси держави полягають в охороні навколишнього природного середовища, раціональному використанні природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, як невід`ємної умови сталого економічного та соціального розвитку України, а за рахунок стягуваних до спеціальних фондів коштів, одержаних в рахунок відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу, фінансуються, зокрема, й видатки на програми та заходи у сфері охорони навколишнього середовища, відповідно до статей 42, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", частини третьої статті 29, статті 69-1 Бюджетного кодексу України тощо.

З урахування наведеного вище колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що ДП "Кривбасшахтозакриття" у період з 28.01.2019 по 28.02.2019 здійснювало спеціальне водокористування без дозвільних документів, що є порушенням вимог передбаченого діючим законодавством порядку здійснення спеціального водокористування, а тому є підставою для стягнення збитків.

Отже, вимоги прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України щодо відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 3154574,10 грн. - є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Проаналізувавши повноту дослідження судом попередньої інстанції обставин справи при прийнятті оскаржуваного рішення та дотримання основних засад та принципів господарського судочинства, колегія суддів дійшла висновку, що наведені у апеляційній скарзі доводи ДП "Кривбасшахтозакриття" про порушення судом першої інстанції приписів процесуального законодавства, які б призвели до неповноти встановлення обставин справи, що мають значення для її вирішення, а також неправильно застосування норм матеріального права - не знайшли підтвердження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об`єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог. Тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 у справі №904/2078/21 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 10.12.2021.

Головуючий суддяІ.М. Подобєд

СуддяЕ.В. Орєшкіна

СуддяО.В. Чус