ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року

м. Київ

справа №814/1250/18

адміністративне провадження № К/9901/21165/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірними та скасування розпорядження і припису, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 (головуючий суддя - Лісовська Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 (головуючий суддя - Шеметенко Л.П., судді - Стас Л.В., Турецька І.О.)

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У травні 2018 року Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження про усунення порушень №16 від 15.05.2018, винесене Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області за результатами розгляду акту перевірки №16 від 11.05.2018 планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 на підставі наказу Міністерства юстиції України №16 від 04.04.2018;

- визнати неправомірним та скасувати припис про недопущення повторних порушень №16 від 15.05.2018, винесений Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області за результатами розгляду акту перевірки №16 від 11.05.2018 планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 на підставі наказу Міністерства юстиції України №16 від 04.04.2018.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки відповідач дійшов не обґрунтованих висновків щодо порушень з її боку як арбітражного керуючого при виконанні повноважень ліквідатора ТОВ «Лінія Стилю». Позивач вказувала, що відповідачем не враховані пояснення позивача, не враховані фактичні обставини справи, висновки про недостатність прийнятих ліквідатором заходів зроблені перевіряючими виключно на власних припущеннях.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження про усунення порушень №16 від 15.05.2018, винесене Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області за результатами розгляду акту перевірки від 11.05.2018 №16 планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 на підставі наказу Міністерства юстиції України №16 від 04.04.2018. Визнано неправомірним та скасовано припис про недопущення повторних порушень №16 від 15.05.2018, винесений Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області за результатами розгляду акту перевірки від 11.05.2018 №16 планової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 04.04.2018 №16.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем здійснено аналіз фінансового стану на підставі даних ліквідаційного балансу, даних інвентаризації та отриманих даних щодо майнового стану боржника, отриманих від державних установ, контролюючих органів тощо. На підставі встановлених обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем належним чином виконувалися вимоги ч. ч. 2, 6, 7 ст. 41, ч. 2 ст. 110 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство). Крім того, судом першої інстанції враховано ч. 7 ст. 4 Закону про банкрутство, відповідно до якої у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов`язків суб`єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб`єкта господарювання, та зроблено висновок про те, що порушення, встановлені відповідачем, фактично є суб`єктивним припущенням перевіряючих та довільним трактуванням вимог нормативно-правових актів.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 скасовано. Прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіальне управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірними та скасування розпорядження і припису задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного територіальне управління юстиції у Миколаївській області від 15.05.2018 №16 про усунення порушень. Визнано протиправним та скасовано припис Головного територіальне управління юстиції у Миколаївській області від 15.05.2018 №16 про недопущення повторних порушень в частині наступних порушень: ч. 6 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - не вжито своєчасно заходів щодо притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ «Лінія Стилю» за ухилення від передачі бухгалтерської та інших документів; абз. 6 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 1.3 Наказу №129/5 від 18.01.2013, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за №158/22690 «Про деякі питання ведення і подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) статистичної звітності, оперативної звітності та інформації про свою діяльність» - не вжито заходів щодо ведення статистичного обліку з серпня 2017 року під час виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ «Лінія Стилю». В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині виконання позивачем вимог ч. ч. 2, 7 ст. 41 та відсутності порушень ч. 6 ст. 41 Закону про банкрутство, а також вказав, що перевірка позивача ГТУЮ у Миколаївській області була проведена у 2018 році за період з 13.11.2015 по 23.04.2018, в той час як діяльність позивача як ліквідатора ТОВ «Лінія Стилю» підлягала перевірці лише з лютого 2017 року по квітень 2018 року, оскільки позивач набула прав та обов`язків ліквідатора ТОВ «Лінія Стилю» за ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 23.02.2017 та від 20.07.2017.

7. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції вказав, що позивач здійснювала свою діяльність з 02.07.2016 по 10.11.2016 в порушення ч. 2 ст. 110 Закону про банкрутство без страхування відповідальності професійних ризиків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а відтак оскаржуваний припис в цій частині є правомірним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

8. У липні 2019 року Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області подано касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи та невідповідність висновків судів обставинам справи, просить скасувати зазначені судові рішення.

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не вжито заходів щодо належного пошуку майна ТОВ «Лінія Стилю», зокрема не направлено відповідних запитів до Державної виконавчої служби, Державної архітектурно-будівельної інспекції, не надано доказів отримання відповідних витягів із державних реєстрів. Вказує на те, що судами попередніх інстанцій зроблено висновки про належне вжиття заходів позивачем повернення банкруту коштів, а також про те, що попереднім ліквідатором ТОВ «Лінія Стилю» не передано первинну документація банкрута, за відсутності відповідних доказів, лише на підставі пояснень позивача; позивачем Комісії не було надано доказів на підтвердження здійснення нею аналізу фінансового становища банкрута, так само як і пояснень про причини нездійснення такого аналізу. В матеріалах перевірки були відсутні докази ознайомлення ОСОБА_1 у господарському суді Миколаївської області з матеріалами справи про банкрутство ТОВ «Лінія Стилю», відсутні докази звернення до Головного управління статистики у Миколаївській області з метою отримання звітності, до органів Пенсійного фонду України, територіальних органів Державної фіскальної служби України тощо.

10. Відповідач стверджує, що позивачем не було надано Комісії документального підтвердження організації та проведення інвентаризації нематеріальних активів боржника, не надано жодних фінансових документів, з яких можливо встановити наявність або відсутність дебіторської заборгованості перед ТОВ «Лінія Стилю», а тому Комісія дійшла правомірного висновку про те, що позивачем були допущені порушення, наведені у спірному розпорядженні.

11. Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що в силу ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

12. Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 для розгляду справи №814/1250/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

14. Ухвалою Верховного Суду від 08.12.2021 адміністративну справу прийнято до провадження визначеною колегією суддів та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

15. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.02.2017 ліквідатором ТОВ «Лінія Стилю» призначено ОСОБА_1.

16. На підставі наказу Міністерства юстиції України №1147/7 від 04.04.2018, доручення ГТУЮ у Миколаївській області №16 від 06.04.2018, листа Міністерства юстиції України №360/3779-32-18/9.3.1 від 11.04.2018, яким зобов`язано врахувати скаргу ОСОБА_2 від 20.03.2018 на дії Арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ «Лінія Стилю», у період з 24.04.2018 по 03.05.2018 ГТУЮ у Миколаївській області було проведено планову виїзну перевірку арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

17. Про результати планової виїзної перевірки діяльності позивача ГТУЮ у Миколаївській області складено довідку від 03.05.2018 №16 та акт від 11.05.2018 №16, згідно яких в ході проведення планової виїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 виявлені:

1) порушення, які підлягають усуненню: організаційні вимоги: п. 3.2 р. IV Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджені наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 № 447/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.03.2013 №431/22963, - на корінцях обкладинок справ не зазначені індекси за номенклатурою; п. 2.2 р. ІІІ вказаних Правил - додатковий договір від 01.08.2016 до договору оренди від 02.09.2013 не зареєстровано в журналі договорів (угод), однією із сторін яких є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор); ТОВ «Лінія Стилю»: абз. 4 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство (в редакції, чинній з 19.01.2013) - вжито недостатньо заходів щодо проведення інвентаризації майна та майнових активів банкрута; абз. 5 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство (в редакції, чинній з 19.01.2013) - не вжито достатніх заходів щодо здійснення аналізу фінансового становища ТОВ «Лінія Стилю»; абз. 13 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство (в редакції, чинній з 19.01.2013) - не вжито достатньо заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; абз. 8 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство (в редакції, чинній з 19.01.2013) - не вживалися заходи направлені на з`ясування встановлення наявності/відсутності дебіторської заборгованості перед ТОВ «Лінія Стилю»; ч.ч. 7, 8 ст. 41 Закону про банкрутство (в редакції, чинній з 19.01.2013) - не вжито заходів щодо використання тільки одного рахунку боржника в банківській установі; не надано доказів щодо закриття інших рахунків підприємства та перерахування коштів на цих рахунках на основний рахунок;

2) порушення, які не підлягають усуненню: ч. 2 ст. 110 Закону про банкрутство (в редакції, чинній з 19.01.2013) - здійснювалась діяльність арбітражного керуючого з 02.07.2016 по 10.11.2016 без страхування відповідальності професійних ризиків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

3) спеціальні вимоги: п. 3.1 р. 3 Порядку подання арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) обов`язкових відомостей (інформації), який затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.01.2013 №130/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2013 за №148/22680 (в редакції, чинній з 24.07.2015 ) - арбітражним керуючим не вжито заходів щодо подання обов`язкових форм звітності до Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство по ТОВ «Лінія Стилю» у порядку, встановленому законодавством; не внесено в установлений законодавством 10-денний строк відповідно до Порядку подання, форми подання інформації № 1.1, 5, 5.1, 5.2 та форми №№ 2, 3, 4 за лютий 2017 року до Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, відносно ТОВ «Лінія Стилю»; ТОВ «Лінія Стилю»: ч. 6 ст. 41 Закону про банкрутство (в редакції, чинній з 19.01.2013) - не вжито своєчасного заходів щодо притягнення до відповідальності посадових осіб за ухилення від передачі бухгалтерської та інших документів; абз. 6 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство (в редакції, чинній з 19.01.2013) - не вжито заходів щодо ведення статистичного обліку з серпня 2017 року; ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство (в редакції, чинній з 19.01.2013) - дії Арбітражного керуючого ОСОБА_1 свідчать про безпідставне затягування процедури ліквідації ТОВ «Лінія Стилю» та недобросовісні дії під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Лінія Стилю».

18. Також, за результатами проведення вказаної перевірки, ГТУЮ у Миколаївській області винесено розпорядження від 15.05.2018 №16, яким визначено виявлені перевіркою порушення, що підлягають усуненню позивачем у термін до 22.06.2018 щодо ТОВ «Лінія Стилю»:

- абз. 4 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство - вжито недостатньо заходів щодо проведення інвентаризації майна та майнових активів банкрута;

- абз. 5 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство - не вжито достатніх заходів щодо здійснення аналізу фінансового становища;

- абз. 8 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство - не вживалися заходи направлені на з`ясування встановлення наявності/відсутності дебіторської заборгованості перед ТОВ «Лінія Стилю»;

- абз. 13 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство - не вжито достатньо заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- ч. 7 ст. 41 Закону про банкрутство - не вжито заходів щодо використання тільки одного рахунку боржника в банківській установі;

- ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство - дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 свідчать про безпідставне затягування процедури ліквідації ТОВ «Лінія Стилю» та недобросовісні дії під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Лінія Стилю».

19. Крім того, відповідачем винесено припис про недопущення повторних порушень від 15.05.2018 №16, у зв`язку із встановленням перевіркою наступних порушень з боку позивача:

- ч. 2 ст. 110 Закону про банкрутство - здійснювалась діяльність арбітражного керуючого з 02.07.2016 по 10.11.2016 без страхування відповідальності професійних ризиків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- ч. 6 ст. 41 Закону про банкрутство - не вжито своєчасно заходів щодо притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ «Лінія Стилю» за ухилення від передачі бухгалтерської та інших документів;

- абз. 6 ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, п. 1.3 Наказу №129/5 від 18.01.2013, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.01.2013 за №158/22690 «Про деякі питання ведення і подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) статистичної звітності, оперативної звітності та інформації про свою діяльність» - не вжито заходів щодо ведення статистичного обліку з серпня 2017 року під час виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ «Лінія Стилю».

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

20. Конституція України

20.1. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) № 2343-XII від 14.05.1992

21.1. Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню, на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

21.2. Частиною 6 статті 41 Закону про банкрутство визначено, що протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

21.3. Відповідно до ч. 7 ст. 41 Закону про банкрутство під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

22. Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 року № 1284/5

22.1. У відповідності до п.п. 2.1, 2.11 Порядку контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Предметом планової перевірки є відповідність арбітражного керуючого вимогам, визначеним у Законі, а також додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство за період, що підлягає плановій перевірці.

22.2. У відповідності до п. 6.9 Порядку у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 9) (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 10) (далі - розпорядження). Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис.

IV. Позиція Верховного Суду

23. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

25. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що позивачем під час проведення перевірки не було надано належних доказів на підтвердження здійснення нею:

- пошуку майна ТОВ «Лінія Стилю», з`ясування наявності чи відсутності дебіторської заборгованості перед ТОВ «Лінія Стилю»;

- заходів, спрямованих на повернення банкруту його коштів;

- ознайомлення з матеріалами справи про банкрутство ТОВ «Лінія Стилю»;

- використання лише одного рахунку боржника відповідно до ч. 7 ст. 41 Закону про банкрутство;

- інвентаризації майна та майнових активів боржника;

- заходів щодо притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ «Лінія Стилю» за ухилення від передачі бухгалтерських та інших документів,

у зв`язку з чим відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини, що мають значення для справи, та визнали відсутність порушень з боку позивача.

26. Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- єдиний рахунок боржника був відкритий позивачем 27.04.2017, після того, як 10.03.2017 їй стало відомо про те, що усі рахунки ТОВ «Лінія Стилю», відкриті у банківських установах, закрито;

- позивачем здійснювались заходи, спрямовані на пошук майна ТОВ «Лінія Стилю», інвентаризацію майна банкрута, повернення майна банкрута, здійснювався аналіз фінансового становища банкрута, що підтверджується наступними доказами: копією листа позивача від 03.03.2017 про виявлення коштів підприємства ТОВ «Лінія Стилю», копіями листів позивача від 02.08.2017 та від 23.08.2017 щодо проведення зборів комітету кредиторів, копією інвентаризаційного опису основних засобів ТОВ «Лінія Стилю» від 26.07.2017 року, складеного позивачем, копією виписки по рахунку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», копією листа позивача від 31.05.2017 до Миколаївської митниці ДФС щодо повідомлення інформації щодо речей, товарів, транспортних засобів тощо, що на праві власності належать ТОВ «Лінія Стилю», копією листа позивача від 31.05.2017 до ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області щодо надання інформації про земельні ділянки, які зареєстровані за ТОВ «Лінія Стилю», копією листа позивача від 31.05.2017 до Регіонального сервісного центру в Миколаївській області МВСУ про надання інформації про транспортні засоби, які зареєстровані за ТОВ «Лінія Стилю», копією листа позивача від 16.08.2017 до Укртрансбезпека щодо надання інформації про зареєстровані плавзасоби, копією інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно щодо ТОВ «Лінія Стилю», отриманої за запитом позивача від 25.07.2017;

- з метою отримання бухгалтерських та інших документів позивачем здійснено виходи за місцем офісу ОСОБА_2 (попереднього ліквідатора ТОВ «Лінія Стилю», яку ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.02.2017 зобов`язано передати позивачу відповідну документацію), за результатами яких складено акти від 21.03.2017, від 31.03.2017, від 20.04.2017, подано до правоохоронних органів заяву про вчинення злочину від 27.03.2017, надіслані заяви про порушення чинного законодавства при проваджені справи про банкрутство ТОВ «Лінія Стилю» від 24.03.2017 та від 16.10.2017, листи щодо сприяння в передачі документації банкрута від 24.04.2017 та від 29.05.2017, а також листи на адресу ОСОБА_2 від 25.07.2017, від 02.08.2017, від 30.08.2017;

- позивачем 18.05.2017 подано до господарського суду Миколаївської області заяву про ознайомлення з матеріалами справи про банкрутство ТОВ «Лінія Стилю».

27. Верховний Суд зауважує, що відповідачем не спростовуються обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, а лише зазначається, що Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області на час проведення перевірки та складання акту не мало документів, які б підтверджували ці обставини. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду зазначає, що судами попередніх інстанцій вказані обставини були встановлені на підставі належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, та сам факт встановлення цих обставин, які підтверджують здійснення позивачем належних дій в ході здійснення нею повноважень ліквідатора ТОА «Лінія Стилю», виключає її відповідальність за порушення, передбачені ч. 2, 6, 7 ст. 41 Закону про банкрутство, а тому судом апеляційної інстанції правомірно зазначено про його протиправність у відповідній частині.

28. Крім того, обов`язок доказування правомірності свого рішення в силу ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача, який є суб`єктом владних повноважень. Відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, що позивач порушила вимоги ч. 2, 6, 7 ст. 41 Закону про банкрутство, а тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про скасування спірних розпорядження та припису у цій частині.

29. З огляду на матеріали справи та встановлені судом апеляційної інстанції обставини Верховний Суд погоджується з тим, що позивач всупереч ч. 2 ст. 110 Закону про банкрутство у період з 02.07.2016 по 10.11.2016 здійснювала свою професійну діяльність без страхування відповідальності професійних ризиків, а тому оскаржуваний припис у вказаній частині є правомірним.

30. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 відсутні.

31. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

33. З огляду на результат касаційного перегляду справи, перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області залишити без задоволення.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року у справі 814/1250/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко