ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.11.2021Справа № 910/9640/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Легкої А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського Храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної Церкви"

до Хмельницької обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Релігійну організацію "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви

про визнання протиправним та скасування розпорядження

Представники учасників справи:

Від позивача: Естрін С.Г.;

Від відповідача: не з`явились;

Від третьої особи-1: не з`явились;

Від третьої особи-2: Соботник Р.В.;

Від третьої особи-3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19 липня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського Храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної Церкви" (далі - позивач) надійшла позовна заява б/н від 17.07.2019 року до Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 258/2019-р від 12.04.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 258/2019-р від 12.04.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з перевищенням наданих повноважень, порушенням встановленого порядку та приписів законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2019 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 09.09.2019 року.

05.08.2019 року до суду надійшла заява про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського Храму села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області".

02.09.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від 30.08.2019 року, згідно якого відповідач не погоджується із позовними вимогами, просить відмовити у задоволенні позову та залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління культури. національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький та Релігійну організацію "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної церкви України с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області".

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 09.09.2019 передано справу № 910/9640/19 на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного - Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2019 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 09.09.2019 у справі № 910/9640/19 залишено без змін, матеріали справи передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9640/19 передано судді Алєєвій І.В.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2019 на підставі розпорядження керівника апарату № 05-23/2803 від 14.11.2019 справу № 910/9640/19 передано судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 справу № 910/9640/19 прийнято до свого провадження, вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.12.2019 року.

04.12.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від керівника релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" .

У підготовчому засіданні 16.12.2019 представник позивача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви (Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви).

Представник відповідача у підготовче засідання 16.12.2019 не з`явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103052985203.

Судом відкладено розгляд вищевказаних клопотань про залучення третіх осіб до встановлення фактичних обставин справи.

Судом у підготовчому засіданні 16.12.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 20.01.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

13.01.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України до участі у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви (Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви).

У підготовчому засіданні 20.01.2020 представник позивача підтримав подане клопотання про залучення третьої особи, вирішення питання щодо залучення до участі у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача релігійної організації "Релігійної громади Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" залишив на розсуд суду.

Представник відповідача у підготовче засідання 20.01.2020 не з`явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Судом у підготовчому засіданні 20.01.2020 вирішено наступне:

1. Задовольнити клопотання відповідача про залучення до участі у справу Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації до участі у справу в якості третьої особи;

2. Задовольнити клопотання відповідача та заяву керівника релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" Архімандрита Іов (Возборського І.П.) про залучення до участі у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійну організацію "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області".

3. Задовольнити клопотання позивача про залучення до участі у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Хмельницької єпархії Української православної церкви.

4. Відкласти підготовче засідання на 12.02.2020 .

31.01.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

03.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи-3 надійшли пояснення.

05.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи-1 надійшли пояснення.

05.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи-3 надійшла заява про залишення позовної заяви без руху та залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

10.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи-3 надійшли додаткові пояснення.

10.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Представник позивача у підготовчому засіданні 12.02.2020 надав суду для огляду оригінали доказів, долучених до клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, поданого через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 10.02.2020 року.

Представники відповідача та третіх осіб 1, 2 у підготовче засідання 12.02.2020 не з`явились, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103053369883, № 0103053369875, № 0103053369867.

Судом відкладено розгляд клопотання про витребування реєстраційної справи до встановлення фактичних обставин справи.

Судом у підготовчому засіданні 12.02.2020 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 24.02.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

19.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

20.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи - 2 надійшла заява про відмову від позову, в якій третя особа -2 просить суд прийняти відмову від позову у справі № 910/9640/19 та закрити провадження у справі.

24.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи -3 надійшли додаткові пояснення по справі.

24.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи - 2 надійшло клопотання про зміну найменування позивача - з Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського Храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної Церкви" на Релігійну організацію "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області".

24.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи -2 надійшли додаткові пояснення.

Представник третьої особи -1 у підготовче засідання 24.02.2020 року не з`явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103053372850.

У підготовчому засіданні 24.02.2020 представник третьої особи - 2 подав клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Представник третьої особи - 1 підтримав заяву про залишення позовної заяви без руху та залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України та заяву про відмову від позову.

Представник позивача у підготовчому засіданні 24.02.2020 заперечив проти задоволення заяв, поданих третьою особою - 2.

Представник третьої особи - 3 у підготовчому засіданні 24.02.2020 також заперечив проти задоволення заяв, поданих третьою особою - 2.

Судом відкладено розгляд клопотання третьої особи -2 про зміну найменування позивача до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 відмовлено у задоволені заяви Релігійній організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" про залишення позовної заяви без руху та залишення позову без розгляду від 24.01.2020 року; відмовлено Релігійній організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" у задоволенні заяви про відмову від позову від позову від 17.02.2020 року та закриття провадження у справі; задоволено клопотання позивача про витребування доказів від 05.09.2019 року та відкладено підготовче засідання на 23.03.2020 року.

12.03.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" надійшла апеляційна скарга на ухвалу від 24.02.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 року апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 повернуто заявнику.

20.03.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи - 2 надійшла заява про відкладення підготовчого засідання.

Підготовче засідання, призначене на 23.03.2020, не відбулося у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 призначено підготовче засідання у справі № 910/9640/19 на 27.05.2020.

Представники відповідача та третіх осіб 1-3 у підготовче засідання 27.05.2020 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час підготовчого засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0105471828510, № 0105471828501, № 0105471828480, 0105471828498.

Представник позивача у підготовчому засіданні 27.05.2020 підтримав клопотання про повторне витребування з відповідача матеріалів реєстраційної справи та заперечив проти задоволення клопотання третьої особи -2 про зміну найменування позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2020 відмовлено Релігійній організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" у задоволенні клопотання про зміну найменування позивача, повторно в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Хмельницької обласної державної адміністрації та Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації матеріали реєстраційної справи Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області", продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 24.06.2020.

27.05.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" надійшла заява про відмову від позову.

23.06.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної державної адміністрації надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи матеріалів копії реєстраційної справи Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області".

Представники відповідача, третьої особи-1 у підготовче судове засідання 24.06.2020 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи-2 у підготовчому засіданні 24.06.2020 підтримав заяву про відмову від позову.

Судом відкладено розгляд заяви представника третьої особи-2 про відмову від позову до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання по справі № 910/9640/19 на 13.07.2020.

13.07.2020 через офіційну електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника третьої особи-3 надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про відмову від позову від 27.05.2020.

Представники відповідача, третіх осіб 1, 2 у підготовче судове засідання 13.07.2020 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представники позивача та третьої особи-3 заперечили щодо задоволення заяви про відмову від позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні заяви Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" про відмову від позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи № 910/9640/19 по суті на 10.08.2020.

27.07.2020 через електронну пошту суду від Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" надійшла заява про надсилання копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020, якою повернуто судовий збір у розмірі 2102, 00 грн., однак, вказана заява не скріплена власним електронним цифровим підписом заявника, з огляду на що вона є такою, що не підписана уповноваженою особою.

У судовому засіданні 10.08.2020 представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі.

Представник третьої особи - 2 у судовому засіданні 10.08.2020 надав пояснення щодо поданого клопотання по закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 заяву б/н від 26.07.2020, яка надійшла на адресу суду електронною поштою, повернуто Релігійній організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 оголошено перерву по справі на 09.09.2020.

09.09.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи-2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

У судовому засіданні 09.09.2020 представник позивача подав заперечення щодо клопотання про закриття провадження у справі.

Представник третьої особи - 2 у судовому засіданні 09.09.2020 подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.09.2020 представник позивача заперечив проти щодо задоволення клопотання про закриття провадження у справі.

Судом у судовому засіданні 09.09.2020 вирішено відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

У судовому засіданні 09.09.2020 представник третьої особи - 2 подав заяву про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/9640/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 у задоволенні заяви Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму Православної Церкви України села Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області" про відвід судді Літвінової М.Є. від розгляду справи № 910/9640/19 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 оголошено перерву по справі на 28.09.2020.

22.09.2020 через електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

25.09.2020 через електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 28.09.2020 представник третьої особи - 2 заявив усне клопотання

про оголошення перерви у судовому засіданні до розгляду справи № 910/8413/19 Верховним Судом.

Представник третьої особи -3 не заперечував щодо оголошення перерви у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву по справі на 28.10.2020.

28.10.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 призначено судове засідання по справі № 910/9640/19 на 18.11.2020.

18.11.2020 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 судове засідання по справі № 910/9640/19 призначено на 16.12.2020.

30.11.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

09.12.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи -3 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/4998/20.

Представники позивача, відповідача та третьої особи -1 у судове засідання 16.12.2020 не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Представники третіх осіб 1, 2 не заперечували щодо можливості повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 вирішено повернутися до розгляду справи № 910/9640/19 у підготовчому провадженні, клопотання третьої особи - 3 про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у справі № 910/9640/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/4998/20, зобов`язано учасників справи невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення справи.

07.09.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи-3 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/9640/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.21 поновлено провадження у справі № 910/9640/19 та призначено підготовче засідання на 20.10.21.

13.10.21 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи-2 надійшли додаткові пояснення.

Представники відповідача та третьої особи-1 у підготовче засідання 20.10.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.11.2021.

10.11.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи - 3 надійшли пояснення.

Представник позивача у судовому засіданні 10.11.2021 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи - 2 у судовому засіданні 10.11.2021 надав пояснення по справі.

Представники відповідача та третіх осіб 1, 3 у судове засіданні 10.11.2021 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 10.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи - 2, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Релігійної організація "Релігійна громада Свято-Успенського Храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної Церкви" була створена у 1991 році відповідно до ст. 3, 5, 8, 12, 14, 16. 18, 20 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" з ініціативи громадян - жителів с. Гвардійське. Дата державної реєстрації 20.11.1991, номер запису 1 668 176 0000 003259.

З моменту створення Релігійна громада належала до Української Православної Церкви, а її статут був затверджений керуючим Хмельницькою єпархією УПЦ Митрополитом Хмельницьким і Старокостянтинівським Антонієм.

Згідно з п. п. 1, 3 статуту, зареєстрованого розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 16.06.2017 № 434/2017 р і чинного на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Успенського Храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної Церкви" є неприбутковою релігійною організацією, первинним канонічним підрозділом Української Православної Церкви та знаходиться в організаційному підпорядкуванні Хмельницької єпархії УПЦ. Парафія об`єднує громадян православного віросповідання для сумісного здійснення права на свободу сповідання та поширенні православної віри, а також для піклування про релігійно-моральне виховання.

12.04.2019 розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 258/2019-р зареєстровано статут Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського Храму православної церкви України с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької області у новій редакції.

Підставою для винесення розпорядження стала заява, зареєстрована в облдержадміністрації, подана від імені релігійної громади, та протокол загальних (парафіяльних) зборів членів (вірян) релігійної організації Релігійної організація "Релігійна громада Свято-Успенського Храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної Церкви" від 03.02.2019.

Позивач вважає, що оскаржуване розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з перевищенням наданих повноважень та з грубим порушенням Конституції України, Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Спір у справі, на думку позивача, виник у зв`язку з тим, що затвердивши статут у новій редакції відповідач не перевірив відповідність поданих на реєстрацію документів законодавству та статуту релігійної громади, чинному на момент внесення змін у статут, а також прийняв документи за неповним переліком.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, пов`язані з діяльністю релігійних організацій, регулюються Законом № 987-ХІІ, який був прийнятий 23 квітня 1991 року та набув чинності 06 червня 1991 року (Закон).

Положеннями статті 14 вказаного Закону було визначено, що перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством Української РСР. Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

Відповідно до статті 15 Закону № 987-ХІІ в редакції від 23 квітня 1991 року рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством Української РСР.

Згідно зі статтею 16 Закону № 987-ХІІ в редакції від 23 квітня 1991 року реєстрація статутів (положень) новоутворених після реорганізації релігійних організацій здійснюється в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

На момент прийняття цього Закону не існувало господарських чи арбітражних судів, не було прийнято Господарський процесуальний кодекс України.

Натомість на час прийняття Закону № 987-ХІІ Цивільний процесуальний кодекс України містив главу 31-А, в порядку якої розглядались спори громадян і юридичних осіб із суб`єктами владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності в адміністративних правовідносинах.

У подальшому Верховною Радою України було прийнято ГПК, який згодом, зазнавши змін, був викладений у редакції від 16 серпня 2020 року.

Відповідними нормами цього процесуального закону було визначено юрисдикцію спорів між юридичною особою та її учасником (засновником, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

У той же час відповідні зміни до Закону № 987-ХІІ внесені не були.

Господарський процесуальний кодекс є спеціальним нормативним актом, до предмета регулювання якого входить, у тому числі, визначення юрисдикції та підсудності судових спорів.

Що стосується суті спору у даній справі, то фактично підставою позову є незгода Релігійної організації з рішенням загальних зборів членів Релігійної організації про зміну канонічної підлеглості, оформленим протоколом від 03.02.2019 року № 3, оскільки, на думку цієї організації, воно прийняте з порушенням вимог чинного законодавства особами, які не мали права його приймати, за відсутності необхідного кворуму, всупереч раніше прийнятому на загальних парафіяльних зборах релігійної громади рішенню.

Із цього вбачається, що у позивача наявний спір не з державним реєстратором, а порушення своїх прав він убачає в ухваленні відповідного рішення загальними зборами членів Релігійної організації про зміну канонічної підлеглості та у прийнятті нової редакції статуту.

Положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК визначено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

Спори за участю громадського об`єднання зі статусом юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах відповідно до вимог як ЦПК, так і ГПК залежно від змісту позовних вимог та сторін такого спору.

Відповідно до статті 13 Закону № 987-ХІІ (в чинній редакції) Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно зі статтею 7 Закону № 987-ХІІ (в чинній редакції) релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Положеннями частин першої - п`ятої статті 8 Закону № 987-ХІІ (в чинній редакції) визначено, що релігійна громада є місцевою Релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Отже, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

Вказана правова позиція також викладена у Постанові Великої палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 302, 303 ГПК України і статей 13, 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", можна зробити висновок, що господарським процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного господарського суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із частиною другою статті 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позов у цій справі подано Релігійною організацію до Хмельницької обласної державної адміністрації

про визнання протиправним і скасування розпорядження № 258/2019-р від 12.04.2019, яке стосувалося реєстрації нової редакції статуту Релігійної організації на підставі рішення загальних (парафіяльних) зборів членів (вірян) Релігійної організації (релігійної громади с. Гвардійське) про зміну підлеглості в канонічних та організаційних питаннях цієї релігійної громади.

Згідно з пунктом 6 статуту (у редакції, прийнятій на парафіяльних зборах 07.05.2017, парафія здійснює свою діяльність при дотриманні чинного законодавства України, статуту про управління Української Православної Церкви. Статуту Управління Хмельницької єпархії УПЦ, а також даного статуту.

Вищим органом парафіяльного управління є Парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель (п. 15 статуту).

До складу Парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни члени парафіяльних зборів, які досягли 18 - річного віку, визнають обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті (п. 16 Статуту).

Пунктом 18 Статуту парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою або, за благословенням єпархіального архієрея благочинним або іншим представником єпархіального архієрея, у міру потреби, але не рідше ніж один раз на рік.

Парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності на них не менше 2/3 від числа членів Парафіяльних зборів (п.19 Статуту).

Згідно з п. 21 Статуту Парафіяльні збори на яких розглядається питання про зміну підлеглості (юрисдикції) релігійної громади вважаються чинними за умови присутності усіх членів Парафіяльних зборів.

Рішення Парафіяльних зборів про зміну підлеглості (юрисдикції) релігійної громади приймається шляхом консенсусу за згодою всіх членів Парафіяльних зборів (п. 22 Статуту).

Протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем (головуючим) і секретарем (п. 25 Статуту).

Головою Парафіяльної ради за посадою є настоятель (п. 28 Статуту).

Як зазначено в п. 31 Статуту усі документи парафії підписуються настоятелем та головою Парафіяльної ради.

Зміни і доповнення до Статуту вносяться на розгляд Парафіяльних зборів уповноваженими представниками парафії і набирають чинності лише після їх затвердження керуючим Хмельницькою єпархією УПЦ і реєструються в тому ж порядку що і Статут (п. 58 Статуту).

Тобто третя особа як юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, що відповідає загальному положенню про цивільну дієздатність юридичної особи, закріпленому в частині першій статті 92 Цивільного кодексу України.

Оскарження реєстраційних дій, що зазначено як предмет позову в цій справі, по суті є похідною вимогою від спору щодо дійсності статуту релігійної організації в новій редакції.

Рішення, які були прийняті загальними парафіяльними зборами релігійної громади (членами такої громади в кількості 511 осіб), належать до рішень, які були ухвалені всередині цієї громади (Релігійної організації) щодо реалізації цивільних прав, свобод та інтересів членів релігійної громади, а також спрямовані на забезпечення діяльності Релігійної організації як юридичної особи з метою задоволення інтересів її членів.

Ухвалене 03 лютого 2019 року рішення загальних (парафіяльних) зборів членів (вірян) релігійної організації с. Гвардійське, що стало підставою для вчинення відповідачем спірної державної реєстрації, стосується прав та інтересів релігійної громади с. Гвардійське та її членів. Адже в результаті його ухвалення було змінено канонічне підпорядкування Релігійної організації (третьої особи), обрано її нового керівника (настоятеля парафії) та затверджено нову редакцію статуту. Тобто ухвалене рішення стосується, у тому числі, порядку організації та управління Релігійною організацією як юридичною особою.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18.

Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Водночас відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

Отже, судове рішення про визнання недійсним розпорядження про реєстрацію статуту Релігійної організації в новій редакції не є підставою для вчинення реєстраційних дій, а відповідна позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 987-ХІІ, держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту вичерпує свою дію з моменту внесення таких змін або доповнень до статуту (прийняття статуту в новій редакції).

Отже, зважаючи на характер спірних відносин, належному способу захисту інтересу Релігійної організації та/або її членів відповідає позовна вимога про визнання недійсним статуту Релігійної організації в новій редакції. Судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для приведення суб`єктом державної реєстрації відомостей про Релігійну організацію, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації в попередній редакції.

Вказана правова позиція відображена у Постанові Великої палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбаченим цим Кодексом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen . ), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Таким чином, зважаючи на встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого позову в повному обсязі у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не впливають на висновки суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на позивача.

Керуючись статтями 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського Храму с. Гвардійське Хмельницького району Хмельницької єпархії Української православної Церкви" відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 07.12.2021.

Суддя М.Є.Літвінова