ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16743/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Зуєнка Д.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2021 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Танцюри Юлії Борисівни , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа - Адвокатське об`єднання «Еверлігал» про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачі в липні 2020 року звернулися до суду з позовною заявою, в якій просили визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо незаконного поширення персональних даних позивачів та безпідставного надання третім особам доступу до таких персональних даних, у зв`язку із направленням до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на ім`я судді Дубановської І.Д. відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо позивачів, а саме: податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) Адвокатським об`єднанням "Еверліґал" на користь позивачів, і сум утриманого з них податку за період з III кварталу 2018 року по III квартал 2019 року включно, згідно із супровідним листом за вих.№ 13212/9/10-36-33-01 від 16.12.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що відповідач порушив встановлений законом порядок доступу до персональних даних та інформації з обмеженим доступом, не забезпечив режим захисту персональних даних щодо позивачів та допустив незаконну обробку таких персональних даних, чим порушив конституційні права позивачів.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2021 року позов задоволено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що протиправні дії ГУ ДПС у Київські області призвели до незаконної обробки персональних даних позивачів, незаконного доступу третіх осіб до таких даних, та як наслідок, поширенню таких даних серед невизначеного кола осіб, за відсутності на це згоди суб`єктів персональних даних, а відтак такі дії є незаконними.

Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив, що суд першої інстанції не встановив факт долучення відомостей до цивільної справи, наданих відповідачем Білоцерківському міськрайонному суду Київської області в листі № 13212/9/10-36-33-01 від 16.12.2019, оскільки ця обставина встановлена лише зі слів позивачів та не підтверджується належними й допустимими доказами.

Крім того, скаржник заявив клопотання про заміну сторони у справі її правонаступником, а саме: Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Надаючи правову оцінку клопотанню Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) про заміну відповідача у справі на його правонаступника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Так, Постановою «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 №893 (далі - Постанова №893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у Київській області.

Згідно з абз. 3 п. 2 Постанови №893, територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (п. 3 Постанови №893).

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ №529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у Київській області.

Згідно з наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій», здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до п. 1 Постанови №893, розпочато з 01.01.2021.

Крім того, з метою реалізації Постанови №893 та враховуючи Наказ №529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 №643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.

У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.

Отже, з 19.10.2020 Головне управління ДПС у Київській області перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.

Водночас, 30.09.2020 до Єдиного державного реєстру внесено запис про створення Головного управління ДПС у Київській області в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.

Оскільки повноваження та функції Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) нормативним актом передані Державній податковій службі України, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права, а саме: Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

З огляду на викладене, Головним управлінням ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) підтверджено наявність підстав, визначених ст. 52 КАС України, для здійснення заміни відповідача її правонаступником.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подане клопотання та здійснити заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва з Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Позивачі подали відзив на апеляційну скаргу, в якому просять залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2019 у судовому засіданні в справі № 357/11090/18 суддею Дубановською І.Д. протокольною ухвалою задоволено клопотання представника відповідачів - адвоката Кузьменка Є.А. про витребування у Державної податкової служби України та у Головного управління ДПС у Київській області інформації про те, чи нараховувало дохід та сплачувало податки АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" на користь вказаного адвоката - Танцюри Юлії Борисівни за період з жовтня 2018 року по жовтень 2019 року.

05.12.2019 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області направлено на адресу Державної податкової служби України та на адресу Головного управління ДПС у Київській області лист № 36136/19-Вих. від 05.12.2019, в якому вказаним державним органам запропоновано надати інформацію/довідку про те, чи нараховувало дохід та сплачувало податки АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" (код ЄДРПОУ 40968165) на користь Танцюри Юлії Борисівни (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за період з жовтня 2018 року по жовтень 2019 року.

У відповідь на зазначений лист Головне управління ДПС у Київській області направило до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо позивачів, а саме: судді Дубановській І.Д. передані розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) Адвокатським об`єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ" на користь всіх своїх працівників і сум утриманого з них податку за період з III кварталу 2018 року по III квартал 2019 року включно.

Державна податкова служба України у листі від 24.12.2019 року в наданні вказаних відомостей відмовила, звернувши увагу на відсутність обґрунтованої ухвали суду та те, що інформація, яка витребовується судом є інформацією з обмеженим доступом, розкриття якої можливо виключно за згодою суб`єкта персональних даних або у інших випадках, прямо передбачених законом.

12.12.2019 адвокатом Танцюрою Ю.Б на офіційну електронну адресу Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області направлено повідомлення про ненадання згоди на розкриття персональних даних.

Незважаючи на це, відповідачем направлені до Білоцерківського міськрайонного суду податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку всіх співробітників АО «Еверлігал», а не тільки адвоката Танцюри Ю.Б.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачі звернулись із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

За змістом ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних" обробка персональних даних - це будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

Згідно із положенням ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки.

Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством (ч. 5 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних").

Частиною 6 статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" встановлено, що не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про інформацію" до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних" поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних.

Згідно із ч. 2 ст. 14 вказаного Закону поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані (ч. З ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних").

За приписами ч. ч. 1,2 ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних" порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.

Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов`язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист персональних даних" про передачу персональних даних третій особі володілець персональних даних протягом десяти робочих днів повідомляє суб`єкта персональних даних, якщо цього вимагають умови його згоди або інше не передбачено законом.

У підпункті 17.1.9. пункту 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України закріплено право платника податків на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов`язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

У свою чергу, підпунктом 21.1.6. пункту 21.6 ст. 21 Податкового кодексу України встановлено обов`язок посадових та службових осіб контролюючих органів не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 70.15.2 пункту 70.15 статті 70 Податкового кодексу України відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків є інформацією з обмеженим доступом.

Визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків забезпечується на підставі Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 882 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174).

Пунктами 2, 3 розділу V Положення встановлено, що відомості з Державного реєстру використовуються контролюючими органами виключно для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України та є інформацією з обмеженим доступом, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

За змістом п. 2 розділу VII Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних - Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 210 від 24.02.2015 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2015 за № 278/26723, (далі також - "Порядок обробки персональних даних у ДРФОПП") без згоди фізичної особи - платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:

1) за рішенням суду;

2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини: органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО за конкретний проміжок часу; центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо персональних даних з ДРФО; органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України ''Про виконавче провадження", щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО;

3) отримання запиту від інших органів державної влади і місцевого самоврядування, що діють у межах повноважень, наданих законодавством України відповідно до нормативно-правових актів щодо взаємодії обміну або отримання інформації з ДРФО.

В інших випадках, ніж зазначені у пункті 2 цього розділу Порядку, доступ до персональних даних надається третім особам лише за письмової згоди фізичної особи - платника податків за кожним запитом окремо у порядку, визначеному статтею 16 Закону України "Про захист персональних даних" (п. З розділу VII Порядку обробки персональних даних у ДРФОПП).

Також у пункті 4 вказаного розділу Порядку обробки персональних даних у ДРФОПП визначено, що запит відповідного органу державної влади на отримання персональних даних з ДРФО повинен:

- бути викладений на бланку органу державної влади встановленої форми;

- бути наданий за підписом керівника органу державної влади (чи його заступника), скріплений гербовою печаткою;

- містити мету та/або правові підстави для запиту, посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної влади має право на отримання такої інформації.

Інформація, що збирається, використовується, формується контролюючими органами у зв`язку з реєстрацією і обліком фізичних осіб, вноситься до Державного реєстру та використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Як зазначалось, 05.12.2019 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області направив на адресу Головного управління ДПС у Київській області лист № 36136/19-Вих. від 05.12.2019, в якому запропонував надати інформацію/довідку про те, чи нараховувало дохід та сплачувало податки АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" (код ЄДРПОУ 40968165) на користь Танцюри Юлії Борисівни (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за період з жовтня 2018 року по жовтень 2019 року.

У відповідь на зазначений лист Головне управління ДПС у Київській області направило до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо позивачів, а саме: судді Дубановській І.Д. передані розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) Адвокатським об`єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ" на користь всіх своїх працівників і сум утриманого з них податку за період з III кварталу 2018 року по III квартал 2019 року включно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач такими діями порушив вимоги чинного законодавства України щодо захисту персональних даних та незаконно використав наявну у нього конфіденційну інформацію про позивачів для надання третім особам доступу до цих даних, за відсутності письмової згоди суб`єктів персональних даних та будь-яких інших законних підстав для цього, оскільки надав такі відомості за відсутності обґрунтованої ухвали суду із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов відповідних висновків.

У цьому випадку поширення конфіденційної інформації відносно позивачів вчинено контролюючим органом - ГУ ДПС у Київській області:

1) за-відсутності згоди суб`єктів персональних даних на надання третім особам доступу до таких даних, в порушення вимог ч. 6 ст. 6, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних";

2) за відсутності інтересів національної безпеки, економічного добробуту та прав людини , в порушення вимог ч. 2 ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних";

3) всупереч вимог встановленого режиму захисту персональних, відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних";

4) за відсутності необхідності здійснювати захист життєвоважливих інтересів суб`єктів персональних даних, передбаченого у п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист персональних даних"%

5) за відсутності належним чином оформленого судового рішення, яке набрало законної сили та яке підлягало обов`язковому виконанню, в якому відображені мотиви звернення із відповідним запитом до контролюючого органу, конкретні правові підстави та мета отримання конфіденційної інформації щодо суб`єктів персональних даних, як того вимагає ч. 5 ст. 6, п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про захист персональних даних", п. 4 розділу VII Порядку обробки персональних даних у ДРФОПП;

6) за відсутності будь-якого запиту на отримання конфіденційної інформації стосовно всіх працівників АО "ЕВЕРЛІҐАЛ»;

7) без повідомлення суб`єктів персональних даних про надання третім особам доступу до конфіденційної інформації щодо цих суб`єктів як того вимагає ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист персональних даних".

Отже, вказані обставини вказують на порушення Головним управління ДПС у Київській області зазначених положень Конституції України, Законів України "Про захист персональних даних" та "Про інформацію", Податкового кодексу України, вимог ст. 8 Конвенції від 1950 року, приписів Конвенції від 28.01.1981, а також Регламенту ЄС 2016/679 від 27.04.2016.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що індивідуальні номери платників податків виключають можливість ідентифікувати суб`єктів персональних даних, з огляду на таке.

Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів було створено на підставі Закону України № 320/94-ВР від 22.12.1994, який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України - до 01.01.2011.

Основною метою створення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів в Україні було забезпечення: повного обліку фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов`язкові платежі, з однозначною їх ідентифікацією; організація автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов`язкових платежів фізичними особами в режимі комп`ютерної мережі; взаємодія державних податкових інспекцій з метою забезпечення контролю за правильністю та своєчасністю сплати податків та інших обов`язкових платежів фізичними особами; організація нормативно-довідкової інформації для взаємодії державних податкових інспекцій з іншими державними органами; розвиток вітчизняного математичного забезпечення, засобів зв`язку та обчислювальної техніки

За приписами ст. 3 вказаного Закону України № 320/94-ВР від 22.12.1994 індивідуальні ідентифікаційні номери надаються фізичним особам - платникам податків та інших обов`язкових платежів і зберігаються за ними протягом усього їх життя

Отже, основною метою присвоєння особі ідентифікаційного номеру є саме ідентифікація фізичної особи.

Разом з тим, згідно з п. 15 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, яке є чинним на сьогоднішній день, обліковим карткам № 1ДР фізичних осіб, які на момент набрання чинності Податковим кодексом України зареєстровані в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків - фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, видані органами державної податкової служби у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Податковим кодексом України, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб, не підлягають не підлягають обов`язкові заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі.

За наведеного, індивідуальні ідентифікаційні номери є унікальним ідентифікатором кожної фізичної особи, якій такий номер був присвоєний. Номер зберігається за особою протягом всього життя та містить у собі інформацію про дату народження, тісно пов`язаний з інформацією про місце народження, громадянством, місцем проживання та реквізитами документу, що посвідчує особу. Після смерті особи цей номер не може бути присвоєний комусь іншому.

Отже, твердження ГУ ДПС у Київській області про наявність у направлених суду податкових розрахунках АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" індивідуальних номерів платників податків виключає можливість ідентифікувати суб`єктів персональних даних, є необґрунтованим.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для надання Білоцерківському міськрайонному суду податкових розрахунків АО «Еверлігал».

Пунктом 1.4. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556) визначено, що податковий розрахунок - документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 2.3. вказаного Порядку податковий розрахунок подається до контролюючих органів за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до контролюючого органу за податковою адресою фізичної особи - податкового агента.

Пунктом 14.1.180 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.4 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, хто працює, з обов`язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) однією порцією.

Отже, з наведеного вбачається, що надання контролюючим органом вказаних податкових розрахунків форми 1ДФ може здійснюватися за належним чином оформленого запиту іншого державного органу, виключно з метою перевірки дотримання Адвокатським об`єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ", як податковим агентом, вимог податкового законодавства України з питань правильності виконаного розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

Однак, предметом розгляду в цивільній справі № 357/11090/18 є визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, укладеного між ТОВ Агрофірмою "Матюші" та ОСОБА_14 , визнання недійсним договору оренди, укладеного між ОСОБА_14 та ТДВ "Шамраївський цукровий завод" і скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Тобто, предмет спору в цивільній справі № 357/11090/18 жодним чином не стосувався перевірки дотримання Адвокатським об`єднанням "ЕВЕРЛІҐАЛ" чи його працівниками вимог податкового законодавства України.

Отже, об`єктивних та законних підстав для направлення до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зазначених податкових розрахунків не було.

ГУ ДПС у Київській області залишило поза увагою наявність як у контролюючого органу обов`язку перевірити мету та правові підстави для направлення судом запиту від 05.12.2019 та наявність у запиті посилань на норми закону, відповідно до яких суд просив надати запитувану інформацію.

Не перевіривши зазначених обставин, відповідач безпідставно надав третім особам доступ до конфіденційної інформації, яка стосувалася позивачів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що протиправні дії ГУ ДПС у Київські області призвели до незаконної обробки персональних даних позивачів, незаконного доступу третіх осіб до таких даних, та, як наслідок, поширенню таких даних серед невизначеного кола осіб, за відсутності на це згоди суб`єктів персональних даних, тому такі дії є незаконними.

Аргумент скаржника про не встановлення судом першої інстанції факту долучення відомостей до цивільної справи, наданих відповідачем Білоцерківському міськрайонному суду Київської області в листі № 13212/9/10-36-33-01 від 16.12.2019, колегія суддів відхиляє, оскільки приєднання до матеріалів цивільної справи № 357/11090/18 наданих відповідачем відомостей, які містили персональні дані позивачів, підтверджується резолюцією судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановської І.Д. «до справи» на листі відповідача № 13212/9/10-36-33-01 від 16.12.2019.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає з підстав, наведених вище.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 06 грудня 2021 року.

Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді: О.Є. Пилипенко Я.М. Собків