ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 640/413/19

адміністративне провадження № К/9901/2148/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/413/19

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали»

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою особи, яка не брала участь у справі Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року (головуючий суддя: Григорович П. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Вівдиченко Т. Р., суддів: Епель О. В., Карпушової О. В.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали» (далі - ТОВ «Черкаські мінерали») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо реєстрації «Геолого-економічне обґрунтування виділення ділянки «Чеснівка» Черкаського родовища бентонітових та палигорськітових глин. Затвердження запасів у ДКЗ України» поданого Державною службою геології та надр України та поверненням пакету документів ТОВ «Черкаські мінерали»;

- зобов`язати Державну службу геології та надр України на поданому ТОВ «Черкаські мінерали» переліку об`єктів, робіт та досліджень з геологічного вивчення надр на 2019 рік (форма 3 - ГР.) зареєстрованому Державною службою геології та надр України за № 16702/02/10-18 від 21 серпня 2018 року під реквізитом «ФОРМА № 3-ГР» у верхньому правому куті відповідних картограм ставити відтиск штампа певного зразка та внести записи в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр про реєстрацію Геолого-економічного обґрунтування виділення ділянки «Чеснівка» Черкаського родовища бентонітових та палигорськітових глин. Затвердження запасів у ДКЗ України».

2. Обгрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Черкаські мінерали» зазначає про те, що відповідач в порушення норм чинного законодавства, допустив протиправну бездіяльність.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо реєстрації «Геолого-економічне обґрунтування виділення ділянки «Чеснівка» Черкаського родовища бентонітових та палигорськітових глин. Затвердження запасів у ДКЗ України». В решті позову - відмовлено.

Також, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав Держану службу геології та надр України розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали» від 21 лютого 2018 року № 5146/02/10-18, від 21 серпня 2018 року № 16702/02/10-18 та прийняти рішення відповідно до п.3.6 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 червня 2013 року № 263.

Вказане судове рішення було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року.

4. Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки судами встановлено протиправну бездіяльність Держгеонадр щодо реєстрації «Геолого-економічне обґрунтування виділення ділянки «Чеснівка» Черкаського родовища бентонітових та палигорськітових глин. Затвердження запасів у ДКЗ України», то для відновлення порушених прав та інтересів позивача, суди вважали за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Держану службу геології та надр України розглянути заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаські мінерали» від 21 лютого 2018 року №5146/02/10-18, від 21 серпня 2018 року № 16702/02/10-18 та прийняти рішення відповідно до п.3.6 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 червня 2013 року № 263.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 17 січня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» (далі - ПАТ «Дашуківські бентоніти») на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, в якій скаржник простить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Так судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Дашуківські бентоніти» про вступ у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Такі порушення норм процесуального права, є безумовною підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Судами не враховано, що реєстрація Держгеонадрами форми 3-ГР є одним із етапів отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, у разі отримання ТОВ «Черкаські мінерали» спецдозволу на користування надрами та за наявності спецдозволу на користування надрами у ПАТ «Дашуківські бетоніти» від 23 квітня 2001 року № 2447, геологічне вивчення надр ділянки «Чеснівка» Черкаського родовища дублюватиме запаси корисних копалин Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що прямо суперечить ст. 39 Кодексу України про надра.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 січня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді: Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

8. Ухвалою Верховного суду від 21 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участь у справі Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 07 грудня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21 лютого 2018 року за вх. № 5146/02/10-18 до Держгеонадра надійшов лист ТОВ «Черкаські мінерали», в якому останнє просило зареєструвати роботи з «Геолого-економічного обґрунтування виділення ділянки «Чеснівка» Черкаського родовища бентонітових та палигорськітових глин у Лисянському районі Черкаської області».

11. В серпні 2018 року позивач звернувся до Держгеонадра з листом від 21 серпня 2018 року № 4 (вх. Держгеонадра 16702/02/10-18 від 21 серпня 2018 року), відповідно до якого, у зв`язку з затримкою в реєстрації форми 3-ГР з боку Держгеонадр (понад 6 місяців) просив до пакету документів за вхідним номером Держгеонадр від 21 лютого 2018 року № 5146/02/10-18 внести нові форми 3 - гр (що додаються) та зареєструвати роботи з «Геолого-економічне обґрунтування виділення ділянки «Чеснівка» Черкаського родовища бентонітових та палигорськітових глин у Лисянському районі Черкаської області» за новими формами 3-гр.

12. Державна служба геології та надр України розглянула листи ТОВ «Черкаські мінерали» від 21 лютого 2018 року №5146/02/10-18, 21 серпня 2018 року №16702/02/10-18 щодо державної реєстрації «Геолого-економічне обґрунтування виділення ділянки «Чеснівка» Черкаського родовища бентонітових та палигорськітових глин у Лисянському районі Черкаської області» та за результатами розгляду прийняла рішення про повернення поданих документів заявникові, що оформлено листом від 24 жовтня 2018 року № 21288/03/10-18.

Як наслідок, Держгеонадра не було зареєстровано «Геолого-економічне обґрунтування виділення ділянки «Чеснівка» Черкаського родовища бентонітових та палигорськітових глин. Затвердження запасів у ДКЗ України».

13. Вважаючи протиправною бездіяльність Держгеонадра щодо реєстрації «Геолого-економічне обґрунтування виділення ділянки «Чеснівка» Черкаського родовища бентонітових та палигорськітових глин. Затвердження запасів у ДКЗ України», ТОВ «Черкаські мінерали» звернулося до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Згідно п. 1.2, 1.5 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 червня 2013 року № 263 (надалі - Порядок №263) дія цього Порядку регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Реєстрації підлягають такі види РДГВН: геологорозвідувальні роботи на тверді корисні копалини, у тому числі: геологознімальні роботи масштабу 1:50000 (1:25000) із загальними пошуками і випереджаючими підготовчими дослідженнями, пошукові та пошуково-оцінювальні роботи, попередня і детальна розвідка, геолого-економічна оцінка, дорозвідка родовищ, що розробляються, і тих, що не освоєні промисловістю; перерахування запасів раніше розвіданих родовищ.

17. Як встанволено судами попередніх інстанцій, з метою виділення в окремий об`єкт надрокористування ділянки «Чеснівка» ТОВ «Черкаські мінерали» надіслав заяву відповідачу про укладання договору купівлі-продажу геологічної інформації.

18. 03 листопада 2017 року між ТОВ «Черкаські мінерали» та Державною службою геології та надр України укладено договір купівлі - продажу права на користування геологічною інформацією № 102/11 по ділянці «Чеснівка» Черкаського родовища бентонітових глин, що знаходиться в Лисянському районі Черкаської області.

19. Крім того, позивач звернувся до ДГП «Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів» та отримав висновок від 27 грудня 2017 року щодо доцільності виділення в окремий об`єкт надрокористування ділянки «Чеснівка».

20. З метою геолого-економічного обґрунтування виділення ділянки «Чеснівка» Черкаського родовища та затвердження запасів до в ДКЗ України, позивач подав повний пакет документів для реєстрації вищезазначених робіт (реєстрація РДГВН).

21. Поряд з цим, п. 1.3 Порядку № 263 державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом проставлення відтиску штампа на переліку об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-гр (далі - Перелік РДГВН) згідно з додатком до цього Порядку та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр.

Для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються такі документи: перелік РДГВН; копія документа, на основі якого проводяться РДГВН (спеціальний дозвіл на користування надрами, пооб`єктний план геологорозвідувальних робіт, геологічне (технічне) завдання, висновок щодо доцільності розподілу запасів тощо); ситуаційний план або картограма з контурами площ чи району проведення РДГВН (залежно від виду робіт та площі їх проведення) (п.1.7 Порядку № 263).

22. Відповідно до п. 3.5, 3.6 Порядку № 263 у державній реєстрації РДГВН може бути відмовлено у разі: невідповідності поданих документів вимогам пункту 1.7 розділу I цього Порядку; визнання поданих РДГВН такими, що раніше виконані або знаходяться в стадії виконання іншими надрокористувачами (дублювання робіт); неподання виконавцем РДГВН звітних матеріалів про результати завершення зареєстрованих РДГВН. Рішення про державну реєстрацію (перереєстрацію) РДГВН або про відмову у реєстрації приймається протягом п`ятнадцяти календарних днів від дати отримання заяви та повного комплекту документів, про що письмово повідомляється заявника (з обґрунтуванням причин, у разі відмови в реєстрації).

Отже, у разі подання суб`єктом господарювання для проведення державної реєстрації РДГВН заяви з відповідними документами, Держгеонадра зобов`язаний протягом п`ятнадцяти календарних днів від дати отримання таких документів прийняти одне з двох можливих рішень: 1) або про державну реєстрацію; 2) або про відмову у реєстрації.

23. Поряд з цим, повернення поданих суб`єктом господарювання документів в разі неналежності їх оформлення Порядком № 263 не передбачено, натомість, невідповідність поданих документів вимогам пункту 1.7 Порядку є підставою для відмови в державній реєстрації РДГВН.

24. Як зазначалось раніше, судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 24 жовтня 2018 року № 21288/03/10-18 Державна служба геології та надр України повернула ТОВ «Черкаські мінерали» подані ним документи щодо державної реєстрації РДГВН.

Одночасно, як свідчить зміст вказаного листа, в порушення вимог п. 3.6 Порядку №263, Держгеонадра у визначений 15-денний строк не було прийнято одного з двох можливих рішень щодо реєстрації РДГВН.

Між тим, судами вірно зауважено, що посилання відповідача в листі на некомплектність поданих позивачем документів може бути самостійною підставою для відмови у реєстрації.

25. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для визнання протиправної бездіяльності Державної служби геології та надр України щодо реєстрації «Геолого-економічне обґрунтування виділення ділянки «Чеснівка» Черкаського родовища бентонітових та палигорськітових глин. Затвердження запасів у ДКЗ України».

26. Посилання скаржника на те, що близько 70 % ділянки «Чеснівка» є складовою вже існуючої Дашуківської ділянки Черкаського родовища, що знаходиться у Лисянському районі Черкаської області і на яку вже виданий спеціальний дозвіл на користування надрами № 2447 від 23 квітня 2001 року ПАТ «Дашуківські Бентоніти», на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 823/2162/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року не є підставою для не прийняття рішення за заявами ТОВ «Черкаські мінерали» від 21 лютого 2018 року № 5146/02/10-18, від 21 серпня 2018 року № 16702/02/10-18, відповідно до п.3.6 Порядку № 263.

Доводи ПАТ «Дашуківські Бентоніти» про те, що виключно вказане підприємство може бути виконавцем РДВГН, у розумінні Порядку № 263, а тому наявні підстави для скасування судових рішень є безпідставними та необгрунтованими, оскільки саме до компетенції відповідача належить врахування всіх обставин під час прийняття рішення за заявами ТОВ «Черкаські мінерали» від 21 лютого 2018 року № 5146/02/10-18, від 21 серпня 2018 року № 16702/02/10-18.

27. Колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій щодо необхідності зобов`язання Державної служби геології та надр України розглянути заяви ТОВ «Черкаські мінерали» від 21 лютого 2018 року № 5146/02/10-18, від 21 серпня 2018 року № 16702/02/10-18 та прийняти рішення, відповідно до п. 3.6 Порядку № 263.

28. Колегія суддів критично ставиться до посилань ПАТ «Дашуківські бентоніти» на те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, оскільки безпідставно було відмовлено у задоволенні заяви про вступ у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Так, судами попередніх інстанцій вказана заява була розглянута та суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для залучення до участі у справі ПАТ «Дашуківські бентоніти» в якості третьої особи.

29. Інші доводи касаційної скарги не спростовують ввищенаведенні висновки, а зводяться лише до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.

30. Щодо клопотання ТОВ «Черкаські мінерали» про закриття касаційного провадження, у зв`язку з тим, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ПАТ «Дашуківські бентоніти» не вирішувались, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні такого клопотання, оскільки підставам, на які посилається заявник у вказаному клопотанні, було надано оцінку Судом під час відкриття касаційного провадження у справі.

31. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

32. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

33. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

34. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

35. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

36. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дашуківські бентоніти» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій