ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 609/985/21Головуючий у 1-й інстанції Катерняк О.М. Провадження № 33/817/542/21 Доповідач - Сарновський В.Я.Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 08 вересня 2021 року,-

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в користь держави, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 454 грн. 00 коп. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Згідно постанови ОСОБА_1 08 серпня 2021 року о 06 годині 00 хвилин в місті Шумськ, на автодорозі Р-26 кілометр 41, керував автомобілем марки Шкода Октавіа, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкогольного сп`яніння з ротової порожнини, почервоніння обличчя, почервоніння очей, не чітка вимова. На законну вимогу працівників поліції пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці та проїхати в заклад охорони здоров`я категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 08 вересня 2021 року - скасувати, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобі на місці зупинки, не продемонстровано самого технічного засобу, не зазначено відомостей про технічний засіб у протоколі про адміністративне правопорушення та не роз`яснено в який спосіб він повинен пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу. Зазначає, що у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також акт його огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Апелянт звертає увагу суду на те, що висновок суду першої інстанції про те, що при наявності відеозапису події залучення свідків при складанні протоколу є необов`язковим, не відповідає вимогам п.6 Розділу Х Інструкції №1395 згідно якої, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський, в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення. Вважає, що письмові пояснення осіб, які не є свідками правопорушення, а також рапорти працівників поліції не є належними доказами вчинення ним адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 вказує на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що його не відсторонили від керування транспортним засобом, посвідчення водія не вилучено та не видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Зазначає, що як і оскаржувана постанова суду так і інші матеріали справи не містять посилання на технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію адміністративного правопорушення. Апелянт стверджує, що всупереч ст. 285 КУпАП суд першої інстанції не оголосив постанову негайно після закінчення розгляду справи. Після виходу суду з нарадчої кімнати оголошено було лише вступну та резолютивну частину постанови.

В судове засідання апеляційного суду, яке неодноразово відкладалося за клопотаннями сторони захисту, ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, хоча належним чином завчасно були повідомлені про час та місце апеляційного розгляду.

Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.

Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ОБ № 051429 від 08 серпня 2021 року; письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 08 серпня 2021 року; даних відеозапису події, долученого до матеріалів справи, яким зафіксовано, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, які виявили у ОСОБА_1 наявність ознак алкогольного сп`яніння та вимагали пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку. Однак, ОСОБА_1 на законну вимогу працівників поліції категорично відмовився проходити такий огляд на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.

Твердження апелянта про те, що працівниками поліції не було запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобі на місці зупинки, є надуманими і спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема даними відеозапису (файл 00000_00000020210808055335_0003A; з 05:54 хв. по 05:56 хв.) зафіксовано пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» або проїхати до медичного закладу. Однак, водій у категоричній формі відмовився. Далі, відповідно до вимог Закону, поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження огляду, зокрема те, що у разі відмови від проходження огляду буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції не продемонстровано самого технічного засобу, не зазначено відомостей про технічний засіб у протоколі про адміністративне правопорушення та не роз`яснено в який спосіб ОСОБА_1 повинен був пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу, оскільки законом не передбачено вчинення таких дій працівниками поліції у разі відмови особи проходити огляд на стан сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також акт його огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів є неналежними, оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити такий огляд, тому він і не проводився та відповідний акт огляду не складався. Що стосується доводів про відсутність направлення на огляд за формою, визначеною Інструкцією № 1452/735МВС, апеляційний суд зазначає, що підставою для складання поліцейським направлення на проведення огляду особи на стан алкогольного чи іншого сп`яніння в закладах охорони здоров`я є попередня згода самого водія на проведення такого огляду, який згідно вимог ч.4 ст. 266 КУпАП проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я за обов`язкової участі поліцейського.

Зібраними по даній справі доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_1 на місці його зупинки відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що підтверджується долученим до справи та переглянутим в апеляційному суді відеозаписом, а тому доводи апеляційної скарги з приводу того, що поліцейськими безпідставно не виписано йому направлення на огляд, є помилковими.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Як вбачається із матеріалів справи, відмова від проходження огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, фіксувалася поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а тому доводи апеляційної скарги про невідповідність вимогам п.6 Розділу Х Інструкції №1395 не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, висновки якої ґрунтуються на вимогах закону (ст. 266 КУпАП в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 885-VI від 15.01.2009, № 596-VIII від 14.07.2015, № 1231-IX від 16.02.2021р.)

Твердження апелянта про те, що матеріали справи не містять посилання на технічний засіб, яким здійснено відеофіксацію адміністративного правопорушення є надуманими, так як матеріали справи містять вищевказані відомості, а саме, у протоколі про адміністративне правопорушення ОБ № 051429 від 08 серпня 2021 року зазначено, що до протоколу додаються відео з нагрудної камери ДМТ-3.

Доводи апеляційної скарги про через те, що працівники поліції не відсторонили водія від керування транспортним засобом, а також не вилучили посвідчення водія, не є підставою для скасування постанови суду, так як саме по собі невжиття працівниками поліції заходів забезпечення провадження в ході оформлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення не спростовує факту вчинення правопорушення.

Твердження ОСОБА_1 що постанова від 08 вересня 2021 року не була проголошена суддею безпосередньо після закінчення розгляду справи не підтверджені жодними об`єктивними даними, а тому суд вважає їх необґрунтованими.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 08 серпня 2021 року не можуть бути належними та допустимими доказами його вини, оскільки вони не були свідками правопорушення апеляційний суд оцінює критично, оскільки достовірність цих письмових пояснень не викликає сумнівів, з огляду на їх узгодженість з іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 хоча і стверджує про безпідставність врахування судом першої інстанції письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 08 серпня 2021 року, які не були свідками правопорушення, однак сам факт того, що він керував транспортним засобом не оспорює.

Доводи апелянта про те, що рапорт працівника поліції не може бути доказом по даній справі не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки вчинення правопорушення в цьому випадку доведено сукупністю інших доказів, в тому числі об`єктивними даними долученого до протоколу відеозапису.

Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 08 вересня 2021 року відносно нього без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя