УХВАЛА

Іменем України

02.12.2021 Справа №607/22186/21 Провадження № 1-кс/607/7215/2021

м. Тернопіль

Слідчий суддяТернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 , погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020210000000220 від 26.08.2020 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біла Чортківського району Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого провідним інженером з ревізійної роботи ДП «Чортківське лісове господарство», учасника АТО, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України,

УСТАНОВИВ:

01.12.2021 слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020210000000220 від 26.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 відповідно до наказу директора Державного підприємства «Бучацьке лісове господарство» № 187-к від 02.12.2019 з 02.12.2019 до 18.08.2020 обіймав посаду головного лісничого Державного підприємства «Бучацьке лісове господарство».

Відповідно до статті 1 Статуту Державного підприємства «Бучацьке лісове господарство» (далі за текстом - Підприємство), затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 91 від 21.02.2018, Підприємство засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України № 133 від 31.10.1991 «Про організаційну структуру управління лісового господарства України», належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Тернопільським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Згідно з пунктами 3.1. 3.2.1, 3.2.5, 3.2.8 статті 3 Статуту підприємство створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Основними напрямками діяльності підприємства є проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності, створення насаджень з швидкоростучих і технічно цінних порід, поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів, ведення та таксація лісосік, облік і використання лісових ресурсів.

Пунктом 3 частини 2 статі 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані: вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Частиною 1 статті 47 Лісового кодексу України передбачено, що лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Частиною 4 статті 48 Лісового кодексу України визначено, що матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 89 Лісового кодексу України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління.

Крім того, пунктом 1 Положення про державну лісову охорону України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 976 від 16.09.2016 (далі за текстом - Положення), визначено, що державна лісова охорона діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства. Держлісоохорона має статус правоохоронного органу.

Відповідно до статті 90 Лісового кодексу України основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Згідно з пунктом 4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 724 від 12.05.2007, підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Відповідно до додатку до Положення головний лісничий відноситься до посадових осіб державної лісової охорони.

Разом з цим згідно з посадовою інструкцією (далі за тексом - Інструкцією), затвердженою 11.11.2019 директором Підприємства, з якою головний лісничий ОСОБА_4 ознайомлений під підпис, останній є організатором і технічним керівником лісогосподарської діяльності підприємства, а також є заступником директора по лісовому господарству і підпорядковується безпосередньо директору лісгоспу.

Виконуючи свої завдання та обов`язки, головний лісничий ОСОБА_4 відповідно до Розділу 2 Інструкції зобов`язаний керувати працівниками лісогосподарських відділів та служб, координувати і направляти діяльність підрозділів, які забезпечують технологічну підготовку лісогосподарського виробництва (абзац 14), здійснювати загальне керівництво веденням лісонасіннєвої справи і розсадницького господарства, забезпечувати здійснення єдиної технічної політики в питаннях лісовирощування, обліку лісових ресурсів і їх раціонального використання (абзац 4), організовувати виконання планів і завдань по лісогосподарських і лісовідновних роботах, побічному користуванню лісом (абзац 2), організовувати розробку і контролювати виконання заходів по відведенню лісосік головного і проміжного користування, проведенню рубок формування і оздоровлення насаджень, інших рубок (абзац 6).

Згідно з розділом 1 Інструкції у своїй практичній діяльності головний лісничий керується Кодексом законів про працю України, Законом України «Про охорону праці», іншими законами та постановами Верховної Ради України, Указами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету міністрів України, Статутом підприємства, рішеннями органів місцевих Рад в межах їх повноважень, Лісовим кодексом України, наказами та розпорядженнями Державного агентства лісових ресурсів України, а також цією Інструкцією.

Водночас ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного лісничого ДП «Бучацьке лісове господарство», будучи працівником правоохоронного органу відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та будучи згідно з п. 1 примітки до ст. 364, ч. 3 ст. 18 КК України службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в порушення зазначених норм законодавства та посадових повноважень вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

Так, працівниками ДП «Бучацьке лісове господарство» у період з 02.01.2020 до 30.04.2020 під час здійснення заходів з формування і оздоровлення лісів відповідно до завдань 2020 року та матеріалів базового лісовпорядкування, розроблених Львівською лісовпорядною експедицією у 2014 році, на підставі спеціального дозволу на заготівлю деревини - лісорубного квитка № 35 від 02.01.2020 серії ТЕ ЛРК № 002468 проведено прохідну рубку у кв. 4 вид. 3,2 площею 5,8 га Коропецького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство». Актом огляду використання лісових ресурсів від 30.04.2020 встановлено, що на вказаній вище рубці проведено заготівлю деревини: ділової деревини 7,493 куб. м; дров`яної деревини - 104,61 куб. м; хворосту, хмизу, сучків - 17 куб. м.

Надалі 25.02.2020 згідно з рапортами т.в.о. лісничого Коропецького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство» ОСОБА_6 та майстра лісу Коропецького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство» ОСОБА_7 інженером з охорони та захисту лісу ОСОБА_6 та помічником лісничого Коропецького лісництва ОСОБА_8 , які відповідно до наказу Підприємства № 36 від 28.01.2019 були у складі підрозділу з відведення і таксації лісосік ДП «Бучацьке лісове господарство», проведено обстеження та відведено у рубку небезпечні дерева (з них 85 дерев породи граб, 15 дерев породи дуб, 1 дерево породи черешня та 4 дерева породи липа), про що внесено дані у польову-перелікову відомість дерев, призначених в рубку, від 25.02.2020 у кварталі 4 виділі 3.2 площею 5,8 га Коропецького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство».

На підставі вказаних рапортів та матеріалів обстеження головний лісничий ДП «Бучацьке лісове господарство» ОСОБА_4 , перевищуючи службові повноваження, будучи безпосередньо зобов`язаним організовувати розробку та контролювати виконання робіт по відведенню лісосік головного і проміжного користування, проведенню рубок і оздоровлення насаджень, інших рубок, достовірно знаючи про відсутність підстав проведення рубки формування та оздоровлення лісів та що матеріали довідводу не відповідають цілі та меті здійснення рубки, в порушення вимог ст. 19, 47, 48, 89, 90 Лісового кодексу України та пункту 4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 724 від 12.05.2007, умисно допустив відмежування ними в натурі та відведення на вказаній вище ділянці у рубку поодиноких 105 дерев різних порід.

Після цього ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, будучи працівником правоохоронного органу, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, діючи в порушення вимог ст. 19, 47, 48, 89, 90 Лісового кодексу України та пункту 4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 724 від 12.05.2007, достовірно знаючи, що рубка поодиноких дерев у кварталі 4 виділ 3.2 площею 5,8 га Коропецького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство» не запроектована матеріалами базового лісовпорядкування та про вказану рубку не повідомлено орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища обласної держадміністрації, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, а саме: 03.03.2020, перебуваючи в приміщенні ДП «Бучацьке лісове господарство» на вулиці Степана Бандери, 12 у м. Бучач Тернопільської області, видав лісорубний квиток № 50 серії ТЕ ЛРК № 002484 на проведення рубки поодиноких дерев у кварталі 4 виділі 3.2 площею 5,8 га Коропецького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство» при тому, що така рубка матеріалами лісовпорядкування не передбачена.

Надалі 26.05.2020 директором ДП «Бучацьке лісове господарство» ОСОБА_9 внесено виправлення у лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК № 002484 від 03.03.2020, а саме змінено назву рубки, пов`язаної з веденням лісового господарства, з «рубка поодиноких дерев» на «прохідна рубка», однак така перекваліфікація виду та назви лісогосподарської рубки не передбачена ні чинним лісовим, ні природоохоронним законодавством, а правилами та нормами лісового законодавства не передбачено проведення довідводу дерев у рубку на діючій лісогосподарській (прохідній) рубці відповідно до лісорубного квитка № 35 від 02.01.2020 серії ТЕ ЛРК № 002468 та фактичну заготівлю деревини наданій лісосіці вже проведено 15.05.2020.

Внаслідок перевищення службових повноважень ОСОБА_4 всупереч вимог ст. 19, 47, 48, 89, 90 Лісового кодексу України та пункту 4 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 724 від 12.05.2007, 03.03.2020 видано лісорубний квиток № 50 серії ТЕ ЛРК № 002484 на проведення рубки поодиноких дерев у кварталі 4 виділі 3.2 площею 5,8 га Коропецького лісництва ДП «Бучацьке лісове господарство» та надалі працівниками Коропецького лісництва ДП «Кременецьке лісове господарство», які не були обізнані із злочинним умислом ОСОБА_4 , у період квітня-травня 2020 року здійснено рубку 105 дерев різних порід, внаслідок чого спричинено шкоду лісу на суму 119358 грн 41 коп., що у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.

Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні № 42020210000000220 від 26.08.2020 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Також необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому, та просив клопотання задовольнити повністю. Вказав, що ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що ОСОБА_4 може вчиняти протиправні дії щодо незаконного впливу на учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 частково заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зокрема вказав, що проживає у с. Біла Чортківського району, однак працює у м. Чорткові, а тому просив не покладати на нього обов`язок не відлучатися за межі населеного пункту, у якому він проживає, з метою надання йому можливості безперешкодно доїжджати до місця роботи, зокрема не заперечував щодо покладення обов`язку не відлучатися за межі Тернопільської області.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно дост.177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Частина 1 ст. 179 КПК України визначає, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020210000000220 від 26.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.

23.11.2021 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , та його можливу причетність до вчинення кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: висновок експерта за результатами судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/120-21/8372-ПЧ від 31.08.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 19.08.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 13.08.2021; висновок експерта за результатами судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/120-21/5373-ЕЛ від 15.06.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 11.08.2021.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, слідчий суддя зазначає таке.

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо ризику впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання свідків, експертів та спеціалістів, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними під час досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками, експертами та спеціалістами своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. При цьому слідчий суддя також враховує той факт, що підозрюваний обізнаний про особи свідків, а також, що останні є його колегами та знайомими, що свідчить про високу ймовірність здійснення такого впливу. З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків, експертів та спеціалістів є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Разом з тим слідчий суддя вважає необґрунтованим ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик є неконкретизованим та формальним. При цьому посилання прокурора, що підозрюваний зможе чинити будь-який вплив на учасників кримінального провадження, охоплюється змістом п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення не є доведеним прокурором належними та допустимими доказами. Так, у судовому засіданні з наданих прокурором пояснень встановлено, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 , було вчинене у 2020 році. Разом з тим станом на даний час ОСОБА_4 продовжує працювати у державних органах, які здійснюють діяльність у сфері лісового господарства. Однак жодних доказів, які б підтверджували, що з 2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи на займаній посаді, здійснював будь-яку незаконну діяльність, слідчому судді не надано. Відтак зазначений ризик не може покладатися в основу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

За таких підстав слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, що для здійснення мети, передбаченої ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід і при цьому саме особисте зобов`язання може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, що підозрюваний одружений, має постійне місце проживання та роботи і доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

При визначенні обсягу обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного, слідчий суддя вважає, що запропоновані прокурором обов`язки є достатніми для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 .

Разом з тим з метою надання підозрюваному можливості матеріально себе забезпечувати слідчий суддя вважає за можливе не покладати на підозрюваного обов`язок не відлучатися з населеного пункту, у якому останній проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду. Однак при цьому доцільним є обмежити виїзд ОСОБА_4 без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі Тернопільської області.

Керуючись ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020210000000220 від 26.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 зобов`язання виконуватиобов`язки,передбачені статтею194Кримінального процесуальногокодексу України,а саме:прибувати закожною вимогоюдо слідчого,прокурора чисуду;не відлучатисяза межіТернопільської областібез дозволуслідчого,прокурора абосуду; повідомлятислідчого,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживаннята/абомісця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, крім спілкування, пов`язаного із виконанням підозрюваним своїх посадових обов`язків; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Повідомити підозрюваному ОСОБА_4 письмовопід розписпокладені нанього обов`язкита роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В іншій частині клопотання відмовити.

Встановити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків до 23.01.2022.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1