Номер провадження: 22-ц/813/540/21

Номер справи місцевого суду: 521/17607/16-ц

Головуючий у першій інстанції Лічман Л. Г.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Стадніченка А.І.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

позивача ОСОБА_1 , представника позивача Шейк-Сейкіна О.М.,

від відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі «Інфоксводоканал» не з`явились,

переглянувши справу №521/17607/16-ц за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів, зобов`язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі «Інфоксводоканал» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 червня 2019 року у складі судді Лічмана Л.Г., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись у жовтні 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що є споживачем послуг ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» з постачання холодної води та водовідведення, що підтверджується договором про надання послуг №36204 від 26 травня 2009 року. Квартира АДРЕСА_1 обладнана приладами обліку споживання води №0340057306 та №0344569106, за якими здійснювалося нарахування та оплата послуг водопостачання і водовідведення до березня 2016 року. З березня 2016 року відповідач у порушення умов договору почав проводити нарахування оплати послуг відповідно до норм споживання на одну зареєстровану особу, при цьому з системи ГЕРЦ були видалені дані про наявність водолічильників. Станом на 30 червня 2016 року відповідач нарахував до сплати 669,53 грн., з яких 319,52 грн. погашено за рахунок наданої позивачу субсидії, у зв`язку з чим сума боргу становить 350,01 грн. Причиною нарахування та оплати послуг водопостачання та водовідведення відповідно до нормативів споживання зазначено відсутність чергової повірки водолічильників. Однак, відповідач, на якого відповідно до статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» покладено обов`язок повірки засобів обліку, здійснити повірку за власний рахунок відмовляється, що призвело до неправильного нарахування плати за послуги водопостачання холодної води та її водовідведення, водовідведення гарячої води. Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача протягом трьох робочих днів здійснити за власний рахунок повірку приладів обліку споживання води, встановлених у квартирі АДРЕСА_2 , та провести перерахунок суми, що підлягала сплаті за обсяг споживання води згідно показів приладів обліку у зазначеній квартирі, внести зміни до особового рахунку позивача № НОМЕР_1 .

Справа переглядалась в апеляційному та касаційному порядку, судові рішення було скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи ОСОБА_1 позов підтримала.

Відповідач ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» позов не визнав, пославшись на те, що на час виникнення обов`язку щодо повірки водолічильника, а саме другий квартал 2012 року відповідно до акту від 5 травня 2009 року №181243 діяли тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, встановлені для філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 лютого 2012 року №89. Тарифи розраховані відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги». Відповідно до пункту 24 вищезазначеного Порядку встановлено, що до складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов`язані зі збутом послуг централізованого водопостачання та водовідведення споживачем, зокрема, витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування та монтаж) засобів обліку води, які є власністю ліцензіата. Отже, зважаючи на зазначене, можна дійти висновку, що законодавцем чітко визначено, що до складу витрат відповідача, які включаються до тарифу на послуги водопостачання та водовідведення, включені тільки ті витрати, які несе відповідач у зв`язку з повіркою, опломбуванням, обслуговуванням та ремонтом засобів обліку води, які є його власністю та перебувають на його балансі. Оскільки власником засобів обліку води є позивач, то здійснення повірки має здійснюватися за його рахунок, а так як прилад обліку не пройшов повірки, то у спірний період нарахування здійснювалося за нормативами водоспоживання.

12 березня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмету позову, вказала, що відповідачем 7 липня 2017 року здійснено повірку приладів обліку споживання води №0340057306 та №0344569106 та встановлено нові водолічильники. Відповідно до розрахунку фактичного обсягу отриманих послуг з водопостачання згідно приладів обліку споживання води за період з 16 березня 2016 року по 7 липня 2017 року фактичної оплати за холодну воду та нарахування відповідачем за нормами споживання переплата складає 2044,14 грн. З огляду на дані обставини, позивач ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача протягом трьох днів провести перерахунок суми, що підлягала сплаті та обсяг спожитої води згідно показань приладів обліку споживання води (водолічильників), встановлених в квартирі АДРЕСА_1 , та внести зміни по особовому рахунку НОМЕР_1 за період з 1 березня 2016 року по 7 липня 2017 року.

Відповідач ТОВ «Інфокс» в особі «Інфоксводоканал» змінені позовні вимоги не визнав, зокрема, послався на те, що виконавець зобов`язаний проводити перерахунок розміру плати за надання послуг у разі ненадання їх, надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання. Послуги з централізованого водопостачання та водовідведення позивачу надавались та надаються у повному обсязі згідно встановлених якісних та кількісних показників.

Позивачем ОСОБА_1 надано відповідь на відзив, за змістом якої позивач до березня 2016 року сплачувала за споживання води згідно показань лічильників і відповідач враховував такі показники лічильника. Навмисне невиконання відповідачем обов`язків прямо передбачених діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством щодо проведення перевірки не надає йому права на відмову від врахування показань лічильників позивача та нарахування додаткової плати за нормами споживання. Тобто, відповідальність за порушення зобов`язання однією стороною покладається на другу сторону, що суперечить самому змісту цивільного законодавства. Крім того, за період з 1 березня 2016 року по 7 липня 2017 року відповідачем безпідставно нарахована оплата за стоки гарячої води. Пункт 3 статті 28 Закону від 11 лютого 1998 року №113/98-ВР (втратив чинність на час виникнення спірних правовідносин), пункт 4 статті 17 Закону №1314-УП від 5 червня 2014 року чітко і однозначно встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) квартирних лічильників проводиться за рахунок суб`єктів господарювання, що надають ці послуги. Тому у відповідача не було правових підстав для неврахування показань засобів обліку та нарахування за послуги водопостачання та водовідведення позивачу плати за нормами водоспоживання у період з 1 березня 2016 року по 7 липня 2017 року.

Відповідач ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» надано заперечення на відповідь на відзив, за змістом яких договір про надання послуг водопостачання та водовідведення з філією був підписаний за вільного волевиявлення, договір чітко передбачає обов`язок позивача по повірці квартирних засобів обліку води, а тому питання щодо проведення періодичної повірки регулюється договірними відносинами між позивачем та відповідачем.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 13 червня 2019 року позов задоволено частково; зобов`язано ТОВ «Інфокс» в особі «Інфоксводоканал» провести перерахунок суми, що підлягає сплаті за обсяг спожитої води згідно показань приладів обліку споживання води (водолічильників), встановлених в квартирі АДРЕСА_1 за період з 1 березня 2016 року по 7 липня 2017 року; в іншій частині вимог відмовлено (т.2 а.с.107-112).

Додатковим рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2019 року стягнуто з ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксаводоканал» на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 1365,44 грн. (т.2 а.с.139-140)

Висновок суду мотивовано тим, що правомірність застосування відповідачем нормативів (норм) при нарахуванні плати за комунальні послуги залежить від того, чи мала місце несправність засобів обліку води та чи була така несправність такою, що не підлягала усуненню, більш того, застосування вказаних нормативів (норм) може мати місце з моменту виявлення таких несправностей. Водночас, у зв`язку з тим, що строк повірки засобів обліку сплив у П кварталі 2012 року та повірені вони не були, відповідачем було прийнято рішення за період з 1 березня 2016 року не враховувати показання засобів обліку та нарахування за послуги водопостачання і водовідведення ОСОБА_1 здійснити за нормами водоспоживання. Відповідачем не було встановлено фактів несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягають усуненню, крім того, застосування нормативів (норм) мало місце не з моменту виявлення таких несправностей, адже відповідачу було відомо про прострочення строку проведення повірки. Суд дійшов висновку, що обов`язок споживача самостійно здійснювати повірку засобів обліку, закріплений у пункті 3.4.5 спірного договору, не вважається конкретизацією умов типового договору, адже положення безпосередньо суперечать нормам чинного законодавства, у тому числі відповідним положенням типового договору. Обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства щодо проведення повірки засобів обліку випливає із змісту актів законодавства, тому посилання на наявність договірних відносин щодо проведення повірки позивачем не заслуговують на увагу. Суд зазначив, що дійсною є наступна у часі постанова «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» від 26 листопада 2015 року №2868, яка набрала законної сили 29 січня 2016 року, як така, що автоматично скасовує постанову «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ТОВ «Інфокс» (філія «Інфоксводоканал» №2754 від 12 листопада 2015 року, яка набрала законної сили 1 січня 2016 року). Таким чином, встановлено включення послуг з періодичної повірки квартирних приладів обліку води до складу тарифів на постачання холодної води і водовідведення, водовідведення гарячої води. Несвоєчасне проведення повірки квартирних приладів обліку води споживача відбулося лише з вини відповідача.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» на рішення суду.

В апеляційній скарзі ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині зобов`язання провести перерахунок суми, що підлягає сплаті за обсяг спожитої води згідно показань приладів обліку споживання води (водолічильників), встановлених у квартирі АДРЕСА_1 за період з 1 березня 2016 року по 7 липня 2017 року, і ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні вимог про зобов`язання провести перерахунок; в іншій частині рішення суду залишити без змін (т.2 а.с.116-121).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення полягає у неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

Між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс» в особі філії укладено Договір №36201 від 26 травня 2009 року про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, водовідведення гарячої води в квартирі АДРЕСА_1 , пунктом 3.4.5 якого споживач зобов`язувався проводити періодичну повірку квартирних приладів обліку. Чергова повірка приладів обліку (П квартал 2012 року) здійснена не була, з березня 2016 року нарахування вартості послуг водопостачання та водовідведення почало здійснюватися відповідно до нормативів споживання без урахування показань приладів обліку. 4 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Інфокс» в особі філії з претензією (вимогою) здійснити повірку приладів обліку води в її квартирі та проведення перерахунку суми, яка підлягає оплаті за постачання холодної води та водовідведення, згідно показань лічильника, проте отримала відмову з посиланням на обов`язок повірки лічильника споживача. Фактично заміну двох приладів обліку води в квартирі було здійснено в ході судового спору, про що складено акт заміни водолічильника від 7 липня 2017 року із зазначенням наступного строку повірки водолічильників Ш квартал 2021 року.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції врахував вказівки касаційної інстанції у цій справі, встановив обставини, що мають значення для справи, його висновки відповідають таким, визначився зі спірними правовідносинами та нормами права, що такі регулюють.

Суд зробив аналіз законодавства, що регулювало на час настання у П кварталі 2012 року необхідності повірки приладів обліку та регулює з 1 січня 2016 року відносини з постачання води та водовідведення, встановив колізію правових норм та дійшов обґрунтованого висновку про те, що така не може мати наслідком покладення на споживача відповідальності за не проведення своєчасної повірки приладів обліку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують проведений судом аналіз законодавства та, відповідно, висновки з такого.

Суд надав оцінку положенням Договору №36201 від 26 травня 2009 року про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, водовідведення гарячої води, що містить обов`язок споживача проводити періодичну повірку квартирних приладів обліку, встановив невідповідність даного положення договору діючому законодавству, тому дійшов правильного висновку про неправомірність покладення на споживача додаткового тягаря у вигляді обов`язку щодо самостійного здійснення повірки засобів обліку за власні кошти поза межами тарифу.

Суд слушно звернув увагу на те, що з 2012 року ро 1 березня 2016 року, незважаючи на не проведення чергової повірки приладів обліку, показники таких приладів обліку приймалися, що станом на 1 березня 2016 року не було встановлено несправності засобів обліку води, що не підлягали усуненню, які б тягнули за собою нарахування плати за споживання води не за показниками приладів обліку, а за нормативами (норми) споживання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду та їх обґрунтуванням та не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Право, за захистом якого позивач звернулася до суду, було порушено та правильно захищено судом.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі «Інфоксводоканал» залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13 червня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів, зобов`язання провести перерахунок залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова