Справа №760/28357/20

2/760/1141/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2021 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.;

відповідача - ОСОБА_1 (особисто);

третьої особи - ОСОБА_2 (особисто);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 /далі - ОСОБА_3 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ; адреса робочого місця: АДРЕСА_4 ), третя особа: ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ), про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

23.12.2020 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 21.12.2020, за підписом позивача - ОСОБА_3 , в якій він просив:

- визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача відомості, викладені відповідачем у заяві від 08.09.2020, що адресована до Sana klinikum Biberach, податкових органів Федеративної Республіки Німеччина, ОСОБА_4 ;

- визнати дії відповідача щодо збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної та недостовірної інформації про позивача без його згоди у вказаній заяві від 08.09.2020 такими, що порушують особисті немайнові права, принижують та ганьблять честь, гідність, ділову репутацію позивача;

- зобов`язати відповідача спростувати відомості, поширені нею у заяві від 08.09.2020 у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом скерування інформації до Sana klinikum Biberach, податкових органів Федеративної республіки Німеччина, ОСОБА_4 про те, що нею поширена недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію відповідача не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили із доказами направлення відповідних відомостей адресату;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 300 000 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28.12.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 28.01.2021.

11.01.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому ставилось питання про закриття провадження у справі з посиланням, зокрема, на те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з огляду на те, що «цивільний суд першої інстанції не має повноважень розглядати дисциплінарні проступки адвоката».

У судовому засіданні 28.01.2021 дане клопотання було розглянуто та відхилено з огляду на те, що такий спосіб судового захисту як захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди (дифамаційні спори) передбачено законодавством, зокрема ст.ст. 16, 23, 275, 277, 297 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

20.01.2021 до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог з урахуванням якої ОСОБА_3 просить:

1.Визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, порушують права свободи, ганьблять честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) відомості, що викладені ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) у заяві від 08.09.2020, що адресована до Sana klinikum Biberach (Ziegelhausstrafie 50. 88400 Biberach), податкових органів Федеративної республіки Німеччини, ОСОБА_4 , та відомості викладені у поясненнях від 02.12.2020, що адресовані Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Київської області, а саме те, що ОСОБА_3 отримав посвідку для проживання у Федеративній республіці Німеччина щоб переховуватися від кримінальної відповідальності на території Федеративної республіки Німеччини; ОСОБА_3 приховує від держави Федеративна республіка Німеччина свої реальні доходи, отримує виплати, як малозабезпечена особа, виплати на утримання дитини, та виплати по догляду за дитиною ОСОБА_4 ; ОСОБА_3 є злочинцем; ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні протиправних дій у кримінальних провадженнях № 12020100010003024, № 12020040030001057; ОСОБА_3 є особою, яка чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім переховується в Німеччині в родині ОСОБА_4 ; ОСОБА_3 не може фактично виконувати функції опіки за своєю 12-річною дочкою ОСОБА_6 , за які отримує винагороду від Федеративної республіки Німеччина, оскільки, у зв`язку із великою завантаженістю, має постійно знаходитися в Україні, для ведення справ у суді; ОСОБА_3 при особистій зустрічі у м. Дніпрі в присутності 9 осіб повідомив, що отримує кошти як «няня» для своєї 12-річної дочки у ФРН

2.Визнати дії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) щодо збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної та недостовірної інформації про ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) без його згоди у заяві від 08.09.2020р., що адресована до Sana klinikum Biberach (ZiegelhausstraBe 50, 88400 Biberach), податкових органів Федеративної республіки Німеччини, ОСОБА_4 , такими, що порушують особисті немайнові права, принижують та ганьблять честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_3 ;

3.Зобов`язати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) спростувати відомості, поширені нею у заяві від 08.09.2020, що адресована до Sana klinikum Biberach (ZiegelhausstraBe 50, 88400 Biberach), податкових органів Федеративної республіки Німеччини, ОСОБА_4 , а саме що ОСОБА_3 отримав посвідку для проживання у Федеративній республіці Німеччина щоб переховуватися від кримінальної відповідальності на території Федеративної республіки Німеччини; ОСОБА_3 приховує від держави Федеративна республіка Німеччина свої реальні доходи, отримує виплати, як малозабезпечена особа, виплати на утримання дитини, та виплати по догляду за дитиною ОСОБА_4 ; ОСОБА_3 є злочинцем; ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні протиправних дій у кримінальних провадженнях № 12020100010003024, № 12020040030001057; ОСОБА_3 є особою, яка чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім переховується в Німеччині в родині ОСОБА_4 ; ОСОБА_3 не може фактично виконувати функції опіки за своєю 12-річною дочкою ОСОБА_6 , за які отримує винагороду від Федеративної республіки Німеччина, оскільки, у зв`язку із великою завантаженістю, має постійно знаходитися в Україні, для ведення справ у суді, у спосіб, найбільш близький до способу їх поширення, шляхом скерування до клініки Sana klinikum Biberach (ZiegelhausstraBe 50, 88400 Biberach), податкових органів Федеративної республіки Німеччини, ОСОБА_4 письмових звернень з відповідною інформацією (в тому числі з перекладом на німецьку мову) про те, що ОСОБА_1 поширена недостовірна інформація, така, що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили із доказами направлення відповідних відомостей адресату.

4.Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 ) моральну шкоду у розмірі 300 000 грн.

5. Вчинити розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 28.01.2021 оголошувалась перерва до 11.02.2021 у зв`язку з необхідністю надання відповідачу часу для ознайомлення з вказаною заявою про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.02.2021 у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 04.03.2021. Цієї ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_2 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04.03.2021 у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 08.04.2021, зокрема, у зв`язку з задоволенням клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08.04.2021 з огляду, зокрема, на встановлені в суді карантинні обмеження, підготовче засідання було відкладено на 05.07.2021.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05.07.2021 закрито підготовче провадження у справі, розгляду справи по суті було призначено на 28.07.2021.

У зв`язку з неявкою у судове засідання, призначене на 28.07.2021 усіх учасників судового процесу та враховуючи клопотання відповідача, розгляд справи було відкладено на 20.10.2021.

У зв`язку з неявкою у судове засідання, призначене на 20.10.2021 усіх учасників судового процесу розгляд справи було відкладено на 02.11.2021.

У судове засідання, призначене на 02.11.2021 з`явились відповідач та третя особа у справі.

Від позивача у справі 01.11.2021 надійшло клопотання про розгляду справи без його участі, при цьому зазначено про те, що позовні вимоги ним підтримуються.

Обґрунтування позову

В обґрунтування позову зазначено, зокрема, наступне:

«Відповідачем ОСОБА_1 було направлено заяву від 08.09.2020р. на адресу клініки Sana klinikum Biberach ( Ziegelhausstrafie 50, 88400 Biberach), що знаходиться у Федеративній республіці Німеччина . Заява адресувалася керівництву клініки, моїй дружині ОСОБА_4 , яка працює в даній клініці, а також податковим органам Федеративної республіки Німеччини (далі ФРН).

Заяву від 08.09.2020р. відповідач ОСОБА_1 направила як адвокат, начебто в інтересах ОСОБА_2 .

Факт направлення заяви підтверджується конвертом з поштовими штемпелями та штрих кодом RR010331625UA.

У своїй заяві від 08.09.2020р. відповідач ОСОБА_1 виклала та поширила відносно мене недостовірну інформацію, надала неприпустиму оцінку моїй особистості, посилаючись на певні факти не підтверджені доказами, неодноразово ображала мене, що порочить мою честь, гідність, ділову репутацію, як людини та громадянина, адвоката.

Так, у своїй заяві від 08.09.2020р. відповідач ОСОБА_1 бездоказово стверджує, що я, ОСОБА_3 , отримав посвідку для проживання у ФРН щоб переховуватися від кримінальної відповідальності на території ФРН; ОСОБА_3 приховує від держави ФРН свої реальні доходи; отримує виплати, як малозабезпечена особа, виплати на утримання дитини, та виплати по догляду за дитиною ОСОБА_4 ; ОСОБА_3 є злочинцем; ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні протиправних дій у кримінальних провадженнях №12020100010003024, №12020040030001057; ОСОБА_3 є особою, яка чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім переховується в Німеччині в родині ОСОБА_4 ; ОСОБА_3 не може фактично виконувати функції опіки за своєю 12-річною дочкою ОСОБА_6 , за які отримує винагороду від ФРН, оскільки, у зв`язку із великою завантаженістю, має постійно знаходитися в Україні, для ведення справ у суді.

З заяви від 08.09.2020р. чітко вбачається, що відповідач ОСОБА_1 бездоказово стверджує що я злочинець, вчиняю злочини, приховую доходи. Тому відповідач вирішила направити повідомлення моїй дружині, керівництву клініки Sana klinikum Biberach та податковим органам Німеччини.

Водночас відсутні будь-які докази на підтвердження тверджень відповідач ОСОБА_1 викладених у заяві від 08.09.2020р. Вбачається, що відповідач, використовуючи повноваження адвоката, прямо стверджує про наявність певних обставин, але при цьому не посилаєтесь на жодні докази.

Всі відомості викладені в заяві від 08.09.2020р. відносно мене є неправдивими, образливими, обурливими та такими, що принижують мою честь, гідність, завдають шкоди моїй діловій репутації, а також завдають мені моральної шкоди.

З заяви від 08.09.2020р. також вбачається, що відповідач ОСОБА_1 взагалі не мала повноважень представляти ОСОБА_2 на території Німеччини, складати та направляти заяву від 08.09.2020р.

Це обґрунтовується тим, що до заяви від 08.09.20р. долучено договір від 10.03.20р. згідно п.1 умов якого адвокат надає лише консультаційні послуги досудового врегулювання питання про переведення прав покупця на будинок. Окрім того договір підписано як з суб`єктом підприємницької діяльності, а не як з адвокатом. А в долученому ордері взагалі значиться лише Києво-Святошинський суд, а не клініка та податкові органи в Німеччині.

Також з тексту заяви від 08.09.2020р. вбачається, що подання заяви від 08.09.2020р. це лише особиста ініціатива відповідача ОСОБА_1 , а не доручення її клієнта. Тобто вважаю, що такі дії відповідача не були спрямовані на надання правової допомоги клієнту, що явно може свідчити про те, що відповідач мала в цьому особисту заінтересованість, діяла поза межами своїх повноважень та з прямим умислом завдати шкоди моїм правам, завдати мені моральної шкоди.

Тому вважаю, що поширюючи зазначену в заяві неправдиву інформацію відповідач ОСОБА_1 мала лише на меті опорочення моєї честі, гідності та ділової репутації на території Німеччини та України.

Після надходження цієї заяви на адресу моєї дружини, клініки та податкових органів в Німеччині я переніс сильні моральні страждання і нервовий стрес, мені довелося пояснювати і спростовувати брехню, безпідставно поширену відповідачем ОСОБА_1 в заяві від 08.09.2020р. відносно мене. Адже відповідач ОСОБА_1 висвітлила відносно мене інформацію, яка не відповідає дійсності, що призводить до негативного упередженого ставлення до мене з боку осіб, яким стала відома зазначена інформація.

Тому дії відповідача розцінюю як переслідування та протиправне втручання у моє приватне життя, а також приватне життя моєї сім`ї, оскільки моє місце проживання та обставини особистого мого життя і життя членів моєї сім`ї ніяк не стосуються відповідача, і втручатися у моє приватне життя відповідач не має права.

Крім того, відповідачем протиправно розголошено всі мої персональні дані, без мого дозволу.

Відповідно до ч. 4 ст. 301 ЦК обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Відповідач ОСОБА_1 поширюючи відносно мене певні відомості не переконалася у їх достовірності. Відтак у відповідача не було жодних правових підстав на подання заяви від 08.09.2020р. з завідомо неправдивими відомостями відносно мене. Вважаю, що це було викликано не наміром виконати свій громадський обов`язок, чи захистити свої права, свободи, законні інтереси, що тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

У зв`язку з цими обставини вважаю, що відповідач ОСОБА_1 зловживаючи повноваженнями адвоката умисно вчинила та продовжує вчиняти наді мною та над моєю сім`єю психологічне насилля, що можна розцінити як приховане катування. Вбачається, що всі висловлювання відповідача сповнені якоюсь яскраво вираженою ненавистю до мене та моєї сім`ї. Такі протиправні дії відповідач, як адвоката, не мають нічого спільного з виконанням професійних обов`язків адвоката та наданням правової допомоги клієнту.

Через такі протиправні дії відповідача змінився мій звичний спосіб життя у мене порушився сон і погіршилося самопочуття через ці події, адже мені не відомо, яку ще брехню вигадає відповідач і поширить про мене. Відтак протиправні дії відповідача завдали мені значної моральної шкоди.

Доречно зазначити, що на даний час я маю чинне свідоцтво №3764/10 від 23.10.2008р. про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст. 51 Правил адвокатської етики, згідно якої адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: - висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів; - поширення свідомо неправдивих відомостей про нього.

Відповідно до ст. 53 Правил, адвокат повинен уникати розголосу в засобах масової інформації або поширення іншим способом (в тому числі за допомогою мережі Інтернет, соціальних мереж) відомостей, що принижують честь та гідність іншого адвоката, ганьблять його чи адвокатське бюро/адвокатське об`єднання або адвокатуру України.

Відповідно до ст. 7 Правил адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до ст. 12 Правил, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Відповідно до ст. 25 Правил, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

З огляду на те, що відповідач є адвокатом та склала заяву від 08.09.2020р. в якості адвоката, тому вищевикладені обставини явно свідчать про неетичне поводження та образливу поведінку зі сторони відповідача, по відношенню до мене. Вважаю, що відповідач, як адвокат, порушила загальноприйняті норми моралі, пишучи такі зневажливі та образливі вислови відносно мене, надаючи характеристику моїм діловим та моральним якостям, що не відповідає дійсності та завдає мені моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У ст. 270 ЦК зазначено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Відповідно до ст. 271 ЦК зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 20.01.2012р. № 2-рп/2012 Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб.

Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім`ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім`ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким чином, Конституцією України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких законами України може передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації, оскільки реалізація цих прав не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (абзац другий статті 5 Закону № 2657), у тому числі й конституційне право особи на невтручання в її особисте і сімейне життя, встановлене частиною першою статті 32 Основного Закону України.

Положення частини першої статті 32 та частини третьої статті 34 Конституції України перебувають у системному взаємозв`язку і передбачають як недопустимість порушення права людини на недоторканність особистого та сімейного життя, так і реалізацію особою права на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації.

Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

30.11.2020р. в рамках досудового врегулювання спору мною було направлено вимогу відповідачу ОСОБА_1 в якій я просив принести мені письмові вибачення; спростувати поширену відповідачем відносно мене неправдиву інформацію, що викладена в заяві від 08.09.2020р.; відшкодувати мені моральну шкоду у розмірі 300 000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 відмовилася виконати мої вимоги, що підтверджується її листом від 07.12.2020р.

Відтак єдиним та ефективним юридичним способом захисту і відновлення моїх порушених прав в розумінні ст. 13 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», є звернення до суду з позовною заявою».

Обґрунтування відзиву на позовну заяву

11.01.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому звернуто увагу на таке:

«вважаємо, що позов не може бути задоволено із наступних підстав:

1.Позивач свідомо уникає на перших сторінках позовної заяви факту, що подає позов проти адвоката, який виконуючи свій службовий обов`язок, на підставі Договору про надання правової допомоги ОСОБА_2 , яка є дружиною померлого рідного брата позивача, звертається із попередженням про «Можливі протиправні дії» адвоката та опонента по судовим справам, ОСОБА_3 .

2.У листі прямо зазначається, що адвокат ОСОБА_3 - лише підозрюється у вчиненні злочину, та ймовірно, приховує факт незаконного отримання коштів. Тобто, лист містить повідомлення про факти відкриття досудового кримінального провадження та рекомендацію, що до їх перевірки та вжиття заходів.

3.Оскільки, у телефонному режимі дружина ОСОБА_3 , відмовилася із мною розмовляти та зустрічатися особисто, а кількість фактів, про які я вважала за необхідне повідомити, лише з часом збільшувалась, виконуючи норму статті 396 КК України (Наслідки приховування злочину), я визнала за доцільне повідомити особу про неправомірну поведінку її чоловіка, що до приховування ним реальних доходів, сплати податків, та отримання незаконних коштів, оскільки єдиною адресою, яку я знайшла у соціальних мережах - була адреса клініки, тому, листа було надіслано за місцем роботи ОСОБА_4 .

4.Приховування такої інформації від даної особи, могло б негативно вплинути на її подальшу роботу та перебування у вказаній країні.

5.До листа було долучено належним чином засвідчені копії документів, на які я посилаюсь у листі.

6.Вважаю, що завданням адвокатури взагалі, та моє - як адвоката - зокрема, полягає у дотриманні законності та правопорядку, а повідомлення про можливі правопорушення - є прямим обов`язком будь-якої право свідомої особи, якій стало відомо про скоєння злочину. Неповідомлення особою про злочин фактично становить одну з форм причетності до цього злочину (співучасть у злочині - п. 16 ч. 1 ст. 27 КК України], яка тягне за собою відповідальність у випадках, спеціально передбачених Кримінальним кодексом України, а за приховування злочину передбачена кримінальна відповідальність за ст. 396 цього ж кодексу».

7.Спираючись на викладене, мною, як право свідомою особою, було повідомлено, ОСОБА_4 про відкриті досудові кримінальні провадження, до яких причетний її чоловік, при цьому були додані належним чином посвідчені копії витягів із ЄРДР та інших документів.

8.Жоден із викладених у листі фактів - не є спотвореним або перекрученим, відповідає дійсності, та ніяким чином не розкриває «адвокатську таємницю», або порушує «адвокатську етику».

Таким чином, поданий мною лист відповідає вимогам «Правил адвокатської етики», а саме: - максимальна незалежність адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов`язків передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу. Адвокат зобов`язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність (стаття 6); адвокат не може умисно сприяти вчиненню правопорушень його клієнтом або іншими особами: не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (стаття 7):

Як видно із вищевикладеного. підставою для подання позову до Солом`янського районного суду - лист написаний адвокатом-опонентом по справі, щодо можливих протиправних дій, іншого опонента-адвоката. Таким чином: у наявності конфлікт інтересів викликаний виконанням службових обов`язків адвокатами-опонентами по справі.

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у статті 20, пунктах, 3, 4, 7 - зазначається, що до професійних прав адвоката відносяться права:

-складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

- доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

- збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;

Статтею 21. зазначеного закону адвокату забороняється:

-використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;

-без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

-займати у справі позицію всупереч волі клієнта,

Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Статтею 22. зазначеного Закону, визначено, що є адвокатська таємниця, та у яких випадках, вона може бути розголошена.

Статтею 23 передбачено гарантії адвокатської діяльності, а саме:

-забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності;

-забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов`язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом;

-забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов`язаних із здійсненням адвокатської діяльності;

-адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності і свободи в наданні доказів та доведенні їх переконливості;

-забороняється втручання у правову позицію адвоката.

-не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов`язки адвоката;

-забороняється ототожнення адвоката з клієнтом:

-дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

Як видно із вищезазначеного: не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов`язки адвоката:

Але окремо, маємо наголосити, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку, а саме: КДКА - до якої відноситься вказаний адвокат.

Оскільки, ОСОБА_3 вже подано до КДКА Київської області скаргу на дії адвоката ОСОБА_1, що до того самого листа, який є підставою звернення до Солом`янського районного суду м. Києва, та на даний час це питання вивчається представниками дисциплінарної комісії, подана позовна заява не може розглядатись судом, оскільки дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку, визначеному ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Коли, ОСОБА_3 , намагався надіслати листа із особистими претензіями, відповідачу за даним позовом, адвокату ОСОБА_1 , йому було відправлена назад нерозкритого листа, до якого було долучено роз`яснення про неможливість спілкування та викладу будь-яких претензій і вимог, як тільки у залі суду.

Оскільки, позов, який подано до суду ґрунтується на листі адвоката, який виконував взяті на себе обов`язки за Договором про надання правової допомоги від 10 березня 2020 року із ОСОБА_2 , у якому ставиться до відома, родичка довірительки ОСОБА_2 , щодо можливих протиправних дій її чоловіка.

Тобто, адвокатом, за ініціативою довірителя та на його вимогу , виконуються взяті на себе обов`язки про надання правової допомоги та повідомляються особі факти, що можуть вплинути на її подальше перебування у Німеччині.

За викладених обставин: в діях адвоката не вбачається жодних ознак порушення ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або порушення правил адвокатської етики.

Якщо сторона опонента вбачає у діях адвоката іншої сторони порушення ЗУ « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або порушення правил адвокатської етики, із відповідною скаргою вона має звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, що вже було зроблено ОСОБА_3 .

Окремо маємо зазначити, що оскільки ОСОБА_3 заявив себе адвокатом своїх батьків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . а також ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - є учасниками ТОВ юридична компанія «ЕНГРОСС», між сторонами, різними судами України на даний час слухається та подано 27 судових позовів, що вкотре доводить, що сторони є опонентами по всіх вищезазначених позовах, а позов поданий до адвоката, який представляє одну із сторін, є способом тиску на нього».

Щодо обґрунтування уточнення позовних вимог

Як зазначалось, 20.01.2021 до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, зокрема, наступне:

«Рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 24.12.2020р. №311/2020 відкрито дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_4 .

З пояснень Відповідача наданими дисциплінарній комісії КДКА вбачається, що Відповідач знову вчинила поширення неправдивих відомостей відносно мене.

На цей раз Відповідач стверджує, що я начебто при особистій зустрічі у м. Дніпрі в присутності 9 осіб повідомив, що отримую кошти як «няня» для своєї 12-річної дочки у ФРН. Жодних доказів на підтвердження цього не надано.

Відповідач зазначила, що оскільки факт отримання мною незаконних доходів та приховування сплати податків не спростовано, відтак це є реальним порушенням податкового законодавства України та ФРН, що начебто вчинено мною.

При цьому Відповідач не надала доказів про факт отримання мною якихось незаконних доходів та щодо не сплати податків, порушення законів України та ФРН.»

Обґрунтування, викладені у відповіді на відзив

21.01.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, за змістом якої, зокрема, звертається увага на наступне:

«З відзиву вбачається, що Відповідач не заперечує, що вчинила поширення відносно мене неправдивих відомостей. Ознайомившись з відзивом вважаю, що Відповідач визнає позовну заяву, оскільки Відповідач не просидь відмовити у позові. Крім того, Відповідачем не надано жодного доказу на спростування викладених в позові доводів.

Відповідач зазначає, що дана справа не може розглядатися, оскільки ОСОБА_3 звернувся до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на дії Відповідача.

Звертаю увагу, що з дисциплінарною скаргою звернувся не я, а ОСОБА_4 , що підтверджується рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 24.12.2020р., № 311/2020 про відкриття дисциплінарного провадження.

Не заслуговують на увагу посилання Відповідача, що справа не може розглядатися в межах цивільного судочинства. Мною подано позов до Відповідача, як до фізичної особи, а не як до адвоката, а позовна заява не містить вимоги про притягнення Відповідача до дисциплінарної відповідальності.

Не заслуговують на увагу посилання Відповідача, що даний спір має розглядати дисциплінарна комісія КДКА. Оскільки я вважаю, що мої права та інтереси є порушеними діями Відповідача, відповідно захистити та поновити мої права може лише суд, оскільки згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Посилання Відповідача, що розгляд справи може потягти розкриття адвокатської таємниці нічим не обґрунтовані, враховуючи, що Відповідач поширюючи відносно мене неправдиві відомості не виконувала доручення клієнта, а діяла по особистій ініціативі.

Так у відзиві Відповідач зазначає, що поширюючи відносно мене неправдиві відомості вона виконувала свій службовий обов`язок на підставі договору про надання правової допомоги ОСОБА_2 .

В той же час, як було зазначено у позові, Відповідач долучила до заяви від 08.09.2020р. Договір про надання правової допомоги від 10.03.20р. згідно п.1 умов якого адвокат надає лише консультаційні послуги досудового врегулювання питання про переведення прав покупця на будинок. Окрім того договір підписано як з суб`єктом підприємницької діяльності, а не як з адвокатом. А в долученому ордері взагалі значиться, що Відповідач надає правову допомогу лише у Києво-Святошинському районному суді, а не у податкових органах Німеччини та не у Sana klinikum Biberach (ZiegelhausstraВe 50, 88400 Biberach), що знаходиться у Федеративній республіці Німеччина.

Це означає, що Відповідач не могла представляти ОСОБА_2 на території Німеччини, оскільки не мала на те повноважень та правових підстав. Крім того, Відповідач не надала доказів, що вони виконувала доручення свого клієнта, коли поширювала недостовірну та не перевірену інформацію щодо мене.

Крім того Відповідач не надала ніяких пояснень, яким чином поширення відносно мене недостовірної інформації вплинуло чи могло вплинути на відновлення прав її клієнта.

Відповідач зазначає, що оскільки моя дружина відмовилася з нею спілкуватися, а кількість фактів, про які Відповідач вважала за необхідне повідомити лише збільшувалась, то Відповідач визнала за доцільне повідомити мою дружину про мою неправомірну поведінку, про приховування мною доходів, не сплату податків, отримання незаконних в коштів, що я злочинець та підозрююся у вчиненні якихось злочинів.

Вбачається, що Відповідач прямо зазначає, що направлення до Німеччини заяви з неправдивими відомостями відносно мене це лише її особиста ініціатива, а не доручення клієнта.

Відповідач посилається на певні кримінальні провадження та стверджує, що я злочинець. В той же час Відповідач не надано вироку суду, не обґрунтувала яке я маю відношення до тих кримінальних проваджень.

Вбачається, що Відповідач не надає жодних доказів, натомість наполягає на своїх словах, стверджує про їх дійсність.

Відповідач зазначає, що поширюючи відносно мене неправдиві відомості вона виконувала свій обов`язок у дотриманні законності та правопорядку, що просто суперечить здоровому глузду. Як вбачається, Відповідач усвідомлювала, що всі викладені нею відомості про мене є неправдивими, надуманими та голослівними, що підтверджує особисту заінтересованість Відповідача у поширенні таких неправдивих відомостей.

А відтак вважаю, що Відповідач насправді прагнула завдати мені шкоди, а також шкоди моїй сім`ї.

Відповідач зазначає, що не повідомлення про злочин є однією з форм причетності до злочину. З огляду на те, що я ніколи не вчиняв злочину, до кримінальної відповідальності не притягався, відтак такі пояснення Відповідача можуть лише свідчити, що саме Відповідач вчинила якісь злочини і тепер переховується від відповідальності.

Посилання Відповідача, що звернення мною до суду є тиском на неї є нікчемними, оскільки дії Відповідача щодо поширення відносно мене завідомо неправдивих відомостей - є втручанням у моє приватне життя і порушенням моїх прав. Як вбачається з відзиву, Відповідач вже зачіпає не тільки мою дружину та дитину, але й моїх батьків, що на мою думку свідчить про аморальну поведінку зі сторони Відповідача.»

Щодо додаткових пояснень до відзиву

10.02.2021 до суду надійшли додаткові пояснення до відзиву, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись в тому числі на таке:

«Оскільки, письмовий дозвіл на розголошення адвокатської таємниці, від моєї довірительки ОСОБА_2 , отримано лише 07.02.2021 року (довірителька знаходилась у відрядженні - за межами Києва), вважаю за можливе та доцільне надати суду додаткові пояснення.

З березня 2020 року до мене звернулась ОСОБА_2 , у якої помер чоловік, із питанням, що будинок у якому вона проживає разом із 4-ма дітьми та батьками пенсіонерами, у відповідності до реєстрів - записаний на її свекра, про що їй стало відомо лише по смерті свого чоловіка.

13 березня 2020 року від моєї довірительки мені стало відомо, що свекром довірительки - лежачим інвалідом, який не рухається та не може писати, написано заповіт на зазначені будинок, з приводу чого було негайно подана заява до СВ Голосіївського УНП у місті Києва та відкрито відповідне досудове кримінальне провадження.

Слідчими СВ Голосіївського УНП у місті Києві, було встановлено, ряд фактів, які давали підстави вважати, що до підроблення заповіту від імені свого батька інваліда, може мат відношення, рідний брат померлого, адвокат - ОСОБА_3.

У травні 2020 року, у моєї довірительки, за допомогою різного роду інсинуацій та маніпуляцій із документами, було відібрано підприємство, директором якого із 22 травні 2020 року став адвокат ОСОБА_3. З цього приводу було також відкрито досудове кримінальне провадження.

10 червня 2020 року, щодо вищезазначеного факту, та щодо деструктивної поведінки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 подала скаргу на дії адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_11

25 червня 2020 року від Головного управління поліції в Дніпропетровській області, Дніпровського відділу поліції на адресу КДКА Київської області було надіслано інформаційний лист, що до протиправної поведінки адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_11

30 червня 2020 року від Слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП в місті Києві до КДКА Київської області було направлено скаргу на дії адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_11 Зважаючи на відсутність належної реакції зі сторони КДКА щодо поведінки адвоката ОСОБА_3, та неможливістю проведення слідчих дій уповноваженими органами, оскільки, ОСОБА_3 , по всяк час ухилявся від отримання повісток та ігнорував виклики слідчих телефоном, на вимогу ОСОБА_2 , мною було написано листа до клініки, де працює дружина ОСОБА_3 , із проханням: попередити керівництво клініки про можливі протиправні дії члена сім`ї співробітника клініки, оскільки, останній переховується від проведення зазначених дій в Німеччині.

Оскільки, написання даного листа було за ініціативи моєї довірительки - ОСОБА_2 , 2 вересня 2020 року мені було вручено письмове доручення (копія додається) у якому мені було поставлено вимогу: в рамках договору про надання правової допомоги - направити листа на адресу лікарні Kliniken Landkreis Biberach (Sana Kliniken Landkreis Biberach GmbH) щодо повідомлення лікаря клініки ОСОБА_4 - про можливі протиправні дії, члена її родини, її чоловіка, адвоката обласної ради адвокатів Київської області - ОСОБА_3 , до якого долучити витяги із ЄРДР. Зміст листа також було складено моєю довірителькою, оскільки вона вважала, що має право, саме для таких формулювань. Вимогу клієнта мною було виконано.

Що ж до самого листа, маю зазначити наступне:

- вважаю, що у моєї довірительки були підстави просити мене написати в листі, що дії ОСОБА_3 , є діями правопорушника, оскільки я отримала від неї Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2019 року по справі 357/10242/19, де зазначається: «Такі дії ОСОБА_9 та його адвоката ОСОБА_3 носять протиправний характер».

В на документах, які були передані мені довірителькою ОСОБА_2 , а саме: листі до міністерства юстиції України від Дніпровського відділу поліції Дніпропетровської області, який було надіслано 30.06.2020 року та зверненні цієї ж установи до КДКА Київської області від 25.06.2020 року, зазначається: «Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_3 маючи свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, діючи умисно спільно із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яка також є адвокатом у період із 19 по 22 травня 2020 року, використовуючи завідомо підроблений офіційний документ здійснили рейдерське захоплення ТОВ «ЕНГРОСС».

У Скарзі до КДКА Київської області від Слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП в місті Києві зазначається: « ОСОБА_3 , будичи сином ОСОБА_8 та маючи свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю разом із ОСОБА_11 , використовуючи безпорадний стан ОСОБА_8 , вчиняють дії направлені на заволодіння його майном, шляхом подання від його імені заяв та заповітів, які останній фактично не міг підписувати. У телефонних розмовах адвокати ОСОБА_3 Б,М, та ОСОБА_11 спілкуються нахабно та грубо, погрожують вжиттям заходів позасудового слідства. Також, направляють заяви і скарги з метою тиску на слідчого».

Таким чином:

1.«чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім переховується в родині ОСОБА_4 », базується на даних, отриманих з листів до Міністерства юстиції України та КДКА Київської області від Дніпровського відділу поліції, що були надіслані - 30.06.2020 року та 25.06.2020 року, де вказується:

« ОСОБА_3 та ОСОБА_11 зловживаючи статусом адвоката, систематично та злісно ухиляються від явки до слідчого та слідчих дій. Своїми діями адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_11 грубо порушують вимоги чинного кримінального процесуального законодавства».

2.Оскільки, ОСОБА_3 , постійно їздить до своєї родини у Німеччину, а як видно із вказаних листів систематично та злісно ухиляються віл явки до слідчого та слідчих дій. Своїми діями грубо порушує вимоги чинного кримінального процесуального законодавства» - є логічним, що моя довірителька захотіла вставити до листа фразу : що ОСОБА_3 , є особою, яка чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім, переховується в Німеччині в родині ОСОБА_4 , ймовірно, приховуючи факт злочинних дій від дружини.

3.Інформація, про те, що ОСОБА_3 , отримує кошти у ФРН, отримана особисто від позивача. її неодноразово та багато років поспіль, чула моя довірителька, як член сім,ї позивача. ОСОБА_3 ніколи не приховував, як «чудово йому вдалося ввести в оману німців». Також, дана інформація у якості «похвали собі», була повторно сказана на зустрічі у місті Дніпрі, за столом у ресторані, коли сторони намагалися порозумітися, по бізнесовим справам, та вирішити їх у досудовому порядку.

4.Фраза: «Вважаю, що керівництво клініки має звернути на це увагу, та повідомити дружину злочинця, а також податкові органи ФРН мають знати про вищевикладене та зробити відповідні висновки» - є так само, фразою, на якій наголошувала моя довірителька, оскільки, запевняла мене, що їй достеменно відомі дані факти, та вона вважає їх неспростовними, а дане порушення вважає « злочином та обманом».

5.Слово «злочинець», яке вживане наприкінці даного листа, є безумовно оціночним судженням та випливає із загального контексту листа, і ніяким чином має на увазі, що ОСОБА_3 - вже визнаний, таким за рішенням суду.

З огляду на вищевикладене: інформація зазначена у листі, є проханням про перевірку, а вислови щодо протиправності поведінки позивача підтверджуються документами наданими довірителькою, що отримані від органів слідства. або є такими, що отримані моєю довірителькою - особисто від позивача.

Треба зауважити, що ОСОБА_3 була відома, але не спростовувалась інформація, що стала підставою для написання даного листа, яка містилась у заявах до КДКА:

-від 10.06. 2020 року, ОСОБА_2

-від 25.06.2020 року від Головного управління поліції в Дніпропетровській області за підписом начальника СВ ДВП ГУНП ОСОБА_16.

-від 30.06.2020 року від Слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП в місті Києві за підписом слідчого ОСОБА_17.

-в Ухвалі Білоцерківського районного суду Київської області від 11 листопада 2019 року.

Також, у листі на прохання довірительки викладено інформацію, яка їй відома як члену родини, та яку особисто повідомив позивач.

Інформація викладена у листах та скаргах, що стали підставою для написання листа, що оскаржується, була відома позивачу, на час отримання її від КДКА та суду, не спростовувалась і не заперечувалась, а деяка ним самим оприлюднювалась, а отже не можу бути такою, що нанесла шкоду честі, гідності та діловій репутації, та відповідно не може бути підставою для вимоги про її спростування.

Особисті дані позивача, викладені у листі є загальнодоступною інформацією, вона не збиралась а ні адвокатом, а ні його довірителем, а сам лист, написаний в рамках виконання «Договору про надання правової допомоги» спеціалістом у галузі права, на підставі документів та вимог довірителя, визначених окремим дорученням.

У позові, не зазначено у чому саме полягає порушення немайнового права позивача, оскільки, інформація викладена в листі ґрунтується виключно на інформації отриманої із офіційних листів до офіційних органів, ухвалі суду, та особистій інформації, що отримана від самого позивача та члена його родини.

Позивачем взагалі не наводяться докази недостовірності викладеної у листі інформації. Не може завдавати моральної шкоди або спростовуватись інформація, яка була давно відома позивачеві, та/або ним самим була оприлюднена.

У позові не зазначено, яким чином давно відомі факти, завдають шкоди особистим немайновим благам позивача, та у чому саме це полягає.

У позові зазначена вимога відшкодування моральної шкоди у сумі 300 000 гривень, при цьому позивач не зазначає, з чого складається така сума, та не наводить докази чим вона обґрунтовується.»

Щодо додаткових пояснень позивача

01.03.2021 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, за змістом яких вказується на наступне:

«Вважаю, що надані Відповідачем пояснення не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

З доручення ОСОБА_2 від 02.09.2020р. вбачається, що воно адресується «всім кого це стосується». Тобто доручення адресується не Відповідачу, а невідомо кому.

Крім того, з доручення вбачається, що ОСОБА_2 начебто просить звернутися лише до клініки, в той же час коли Відповідач розіслав неправдиві відомості навіть до податкових органів Німеччини, що підтверджується листом ОСОБА_1 від 08.09.2020р. та листом податкової інспекції м. Біберах від 05.11.2020р.

Не можуть братися до уваги пояснення Відповідача, що вона діяла на підставі доручення клієнта, оскільки у своїй заяві від 08.09.2020р. Відповідач чітко вказує на особисту ініціативу. Таким чином вважаю, що доручення від ОСОБА_2 було виготовлено набагато пізніше.

Також слід зазначити, що в заяві від 08.09.2020р. Відповідач посилався на кримінальні провадження які, як вбачається з додаткових пояснень, станом на 08.09.2020 взагалі були закриті за відсутності події злочину.

Тобто Відповідач наполягає на правдивості розповсюдженої нею інформації спираючись на неправдиві та неналежні докази.

Свою вимогу про відшкодування моральної шкоди я пов`язую із завданням мені значних душевних страждань зі сторони відповідача, оскільки відповідач розповсюджуючи в Україні та країнами Європейського Союзу відносно мене завідомо неправдиву інформацію принизив мою честь, гідність, завдав шкоди діловій репутації.

Внаслідок цього я пережив сильний емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи та тривоги, що негативно впливає на стан мого здоров`я.

Через протиправні дії відповідача в мене погіршився сон, що проявляється в періодичному безсонні, а пережиті страждання призвели до того, що тривалий час я не міг належним чином здійснювати підприємницьку та адвокатську діяльність, оскільки всі мої думки були зайняті тим, як відновити усунути завдану відповідачем шкоду моїй діловій репутації, яким чином притягнути винних до відповідальності.

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, приниження честі та гідності, завдання школи діловій репутації, стрес, що триває, періодичне безсоння, втрата впевненості в майбутньому та можливості вести звичний спосіб життя можуть свідчить про заподіяння мені моральної шкоди.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що Відповідач не довела доказами правдивість своїх слів, а дії Відповідача є явно протиправними, тому позовні вимоги є ґрунтовними та підлягають задоволенню.»

Крім того, 04.08.2021 до суду надійшли додаткові пояснення позивача ( ОСОБА_3 ) в яких звертається увага на таке:

«Додатково хочу зазначити, що рішенням ВКДКА від 01.07.2021р. №VII- 005/2021 прийнято рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на 3 місяці.

ВКДКА встановлено протиправність дій ОСОБА_1 щодо поширення відносно мене недостовірної інформації у заяві від 08.09.2020р., що адресувалася Sana klinikum Biberach .

Зокрема встановлено, що у дій ОСОБА_1 були відсутні правові підстави стверджувати, що я є злочинцем та маю відношення до незрозумілих злочинів, начебто, вчиняю злочини на Україні, а потім переховуюся у Німеччині.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 протиправно розголосила мої персональні дані.

Крім того, у п. 111 рішення ВКДКА встановлено, що ОСОБА_1 не дотримано вимоги ст. 52 Правил адвокатської етики щодо допустимих форм реагування на незаконну або неетичну поведінку іншого адвоката.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що Відповідач не довела доказами правдивість своїх слів, а дії Відповідача є явно протиправними, завдають мені шкоди, в тому числі моральної, тому позовні вимоги є ґрунтовними та підлягають задоволенню.»

Пояснення третьої особи у справі

01.03.2021 до суду надійшли письмові пояснення у справі ОСОБА_2 , у яких наведено таке:

«Оскільки, лист, який став підставою для звернення із вищезазначеним позовом було написано моїм адвокатом за мого наполегливого прохання, яке було викладено у письмовому дорученні, зміст якого було складено мною особисто, вважаю, що зобов`язана надати суду пояснення, щодо даного інциденту, тому, хочу повідомити наступне:

-Інформація, яка викладена у листі моїм адвокатом на моє прохання, хоча і є негативною, проте, є абсолютно достовірною.

- Адвокат КДКА Київської області - ОСОБА_3 - є рідним братом мого померлого чоловіка.

- Після смерті чоловіка, з`ясувалось, що будинок у якому я проживаю разом із 4 (чотирма) дітьми та моїми батьками - пенсіонерами, який придбано на кошти сім,ї, записано в реєстрі на мого свекра.

- Після моїх прохань, до брата чоловіка, який фактично керує діями своїх батьків, передати мені власне майно через нотаріально посвідчений договір дарування - я отримала грубу відмову, та вимогу передати йому весь бізнес, який було створено нами із чоловічком. Тільки за таких умов, за словами ОСОБА_3 - я зможу і надалі користуватись будинком.

- Після звернення до правоохоронних органів у містах Києві та Дніпрі, слідчими були встановлені факти, які були викладені у ряді скарг до КДКА, а саме:

- Скарга до КДКА Київської області від Слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП в місті Києві - «ОСОБА_3, будучи сином ОСОБА_8 та маючи свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю разом Із ОСОБА_11 , використовуючи безпорадний стан ОСОБА_8 . вчиняють дії направлені на за володіння його майном, шляхом подання від його імені заяв та заповітів, які останній фактично не міг підписувати. У телефонних розмовах адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , спілкуються нахабно та грубо, погрожують вжиттям заходів поза судового впливу. Також, направляють заяви і скарги з меток) тиску на слідчого.»

- Скарга до Міністерства юстиції України від Дніпровського відділу поліції Дніпропетровської області,та скарга від Дніпровського відділу поліції Дніпропетровської області до КДКА Київської області зазначають: «Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_3 маючи свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, діючи умисно спільно із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яка також е адвокатом, у період із 19 по 22 травня 2020 року, використовуючи завідомо підроблений офіційний документ здійснили рейдерське захоплення TОB «ЕНГРОСС»,

- Скарга від ОСОБА_12 «Про підробку документів та рейдерське захоплення підприємства»

- Скарги від мене, особисто, у яких я повідомляю, про порушення правил несумісності адвокатом ОСОБА_3 додаючи при цьому, відповідь НААУ.

- 14 червня 2020 року до КДКА Київської області ОСОБА_13 було направлено «Коротку довідку про порушення, по адвокату, щодо поведінки якого подана скарга: ОСОБА_3 свідоцтво №3764 від 23.20.2008 року, виданого КДКА Київської області. Зміст документу фактично повторює зміст листа надісланого моїм представником у вересні 2020 року.

Який мною було надіслано послу Німеччини в Україні. Думаю, що саме після перевірки даних зазначених у моєму листі, ОСОБА_3 було викликано для надання пояснень до податкових органів міста, у якому проживає його дружина. (Копії всіх документів додаються.)

Після моїх неодноразових звернень до поліції, співробітниками правоохоронних органів міста Києва та Дніпра мені було повідомлено, про неможливість подальшого розслідування відкритих досудових кримінальних проваджень, оскільки, при найменшій спробі зі сторони слідчих, запросити ОСОБА_3 , до проведення будь-яких слідчих дій, він відразу їхав до Німеччини.

Оскільки, на жодну із вищезазначених скарг аж до 16.02.2021 року, відповідей я не отримала, я поставила вимогу своєму адвокату надіслати листа до клініки, де працює моя невістка - дружина ОСОБА_14 , із повідомленням про відкриті досудові кримінальні провадження та те, що сам ОСОБА_3 , уникає відповідальності правоохоронних органів, тікаючи до Німеччини, а також, порушує закони Німеччини, отримуючи винагороду за роботу яку не виконує, бо працює адвокатом в Україні.

Факти викладені в листі, мені було достеменно: відомо, від самого ОСОБА_14 та моєї свекрухи: що ОСОБА_3 у зв`язку із тим, що не може оволодіти німецькою мовою, не може там знайти роботу, тому влаштувався нянею своєї доньки, за що держава Німеччина йому платить кошти.

Мене тяжко вразив той факт, що особа, яка на мій погляд, чинить правопорушення у двох державах: Німеччині та Україні, не може бути притягнута до відповідальності.

Вважаю, що поданий позов не може бути задоволений, оскільки, адвокат лише виконувала моє доручення, на підставі договору про надання правової допомоги, Всі факти викладені у листі моїм адвокатом є достовірними, та такими, що давно відомі самому ОСОБА_3 , оскільки;

-всі вони були викладені у Скаргах до КДКА Київської області.

-факти, щодо отримання коштів ОСОБА_3 у Німеччині мені відомі, як інформація всередині сім`ї, від нього особисто.

-факти роботи адвокатом в Україні підтвердження не потребують.

-факти протиправної поведінки самого ОСОБА_3 , та відкриття досудових кримінальних проваджень, підтверджуються інформацією від слідчих органів та

витягами з ЄРДР, а отже є такими, що мають місце бути.

Вважаю, що поданий позов - є тиском на мене та мого адвоката з метою залякати мене та залишити без професійної правової допомоги по величезній кількості позовів, які ОСОБА_14 подав до судів України, особисто або через свою довірену особу - адвоката ОСОБА_18».

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як стверджується позивачем та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 було направлено заяву від 08.09.2020р. на адресу клініки Sana klinikum Biberach ( Ziegelhausstrafie 50, 88400 Biberach ), що знаходиться у Федеративній Республіці Німеччина, наступного змісту:

«Я, адвокат ОСОБА_1 у відповідності із договором «Про надання юридичної допомоги» від 10 березня 2020 року із ОСОБА_2 , у відповідності до ст. 19, 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 14.10.2014 року», вважаю за правильне та належне, у рамках покладених на мене обов`язків адвоката, проводячи відповідну правову допомогу та у відповідності до чинного законодавства України, та вимог міжнародного законодавства, повідомити керівництво клініки Sana Klinikum Biberach та Вас особисто ОСОБА_4 , що працює в Sana Klinikum Biberach (Ziegelhausstra?e 50, 88400 Biberach) про протиправні, на мій погляд дії, що до яких стало мені відомо у рамках представлення мого довірителя у цивільному процесі (Справа № 369/4451/20) та досудового кримінального провадження ЄРДР № 12020100010003024 (по частині 1 статті 358 КК України - підробка документів) відкритого УП ГУ НП Голосіївському районі міста Києва і досудового кримінального провадження ЄРДР № 12020040030001057, відкритого СВ ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області (по частині 1 статті 358 КК України).

Особа, яка підозрюється у вчиненні протиправних дій по вищезазначеним кримінальним провадженням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , час від часу проживає у власному будинку за адресою: АДРЕСА_8 ; окрім вчинених ним ряду протиправних дій, щодо яких відкриті вищезазначені досудові кримінальні провадження, є особою, яка чинить кримінальні правопорушення в України, а потім переховується в Німеччині в родині ОСОБА_4 і, ймовірно, приховуючи факт злочинних дії від дружини, також чинить правопорушення в ФРН. а саме: приховує від держави ФРН, у якій отримав дозвіл на проживання, свої реальні доходи, отримуючи виплати, як малозабезпечена особа, виплати на утримання дитини, та виплати по догляду за дитиною ОСОБА_15 .

Зважаючи на - жорсткий графік судових засідань в Україні (Витяг з реєстру «Судова влада» додається) - ОСОБА_3 , не може фактично виконувати функції опіки за своєю 12-річною дочкою ОСОБА_6 , за які отримує винагороду від ФРН, оскільки, у зв`язку із великою завантаженістю, має постійно знаходитись в Україні, для ведення справ у суді.

Вважаю, що керівництво клініки повинно звернути на це увагу та повідомити дружину злочинця, а також податкові установи ФРН мають знати про вищевикладене. та зробити відповідні висновки.

До заяви додаю:

1.Належним Чином засвідчений витяг із сайту «Судова влада», що до участі ОСОБА_3 у судових засіданнях.

2.Належним чином посвідчені копія договору про надання правової допомоги, ордеру адвоката, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю.

3.Належним чином посвідчені копії Витягів із ЄРДР.»

Заява адресувалася керівництву клініки, моїй дружині ОСОБА_4 , яка працює в даній клініці, а також податковим органам Федеративної республіки Німеччини (далі ФРН).

Заяву від 08.09.2020р. відповідач ОСОБА_1 направила як адвокат, начебто в інтересах ОСОБА_2 .

Як вбачається, зокрема, з копії рішення № VII-005/2021 від 01.07.2021 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, 18.11.2020 року на адресу КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_4 щодо адвоката ОСОБА_1, у зв`язку з направленням нею заяви від 08.09.2020 на адресу лікарні Sana Kliniken landkreis Biberach, що у Німеччині, в якій працює ОСОБА_4 у якій бездоказово стверджується, що її чоловік ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні якихось кримінальних правопорушень, що він є особою, яка чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім переховується в Німеччині, а також вчиняє правопорушення у ФРН, чим адвокат ОСОБА_1 порушила презумпцію невинуватості та Правила адвокатської етики.

У рішення від 01.07.2021 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку про те, що адвокат, стверджуючи у заяві про вчинення особою правопорушень в Україні, не маючи для цього відповідного рішення суду, яке б набрало законної сили, стверджуючи про те. що вчиняються правопорушення особою в ФРН. не маючи належних юридичних документів, які б встановлювати даний юридичний факт, фактично стверджував інформацію, яка була на той час юридично не встановленою (п. 98).

У п. 102 вказаного рішення зазначено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, припускає, що дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 полягає в тому, що подаючи заяву від 08.09.2020 року до лікарні Sana Kliniken landkreis Biberach. що у Німеччині, в якій працює скаржниця, адвокат діяла не з метою надання правової допомоги своєму Клієнту ОСОБА_2 а з метою завдання шкоди ділової репутації ОСОБА_4 , як працюючій в цій клініці. Створення щодо неї та її чоловіка негативних наслідків. При цьому, адвокат скаржниці не мала правових підстав повідомляти лікарню та стверджувати, що ОСОБА_3 чинить кримінальні правопорушення в Україні, а потім переховується в Німеччині в родині ОСОБА_4 , також що він чинить правопорушення в ФРН не маючи на те належних юридичних підстав.

У п.п. 108-110 рішення ВКДКА від 01.07.2021 зазначено, що згідно вимог ст. 19 Правил адвокатської етики, адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. У випадках, коли зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз`яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдасться узгодити з клієнтом зміну доручення, адвокат зобов`язаний відмовитись від укладання договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватись до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим правилам. Відповідно до статті 25 Правил адвокатської етики, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема, спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам. Відповідно до статті 51 Правил адвокатської етики, адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката: - висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів; - поширення свідомо неправдивих відомостей про нього; - спроб схилити клієнта іншого адвоката до розірвання з ним договору про надання професійної правничої (правової) допомоги: - спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується: - намагань схилити до укладення договору про надання професійної правничої (правової) допомоги особу, яка прийшла до іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об`єднання): - навмисного введення іншого адвоката в оману стосовно справи, в судовому розгляді якої вони обидва беруть участь, щодо місця і часу проведення судових засідань, результатів розгляду справи судами різних інстанцій, наявності доказів (і намірів їх представити), що в дійсності не існують, намірів свого клієнта, які стосуються предмета спорота ведення справи, умов мирової угоди, що пропонується.

У п.п. 111, 113 рішення ВКДКА від 01.07.2021 підсумовано: адвокатом ОСОБА_1 не дотримано також вимоги статті 52 Правил адвокатської етики щодо допустимих форм реагування на незаконну або неетичну поведінку іншого адвоката, якою заподіяна або може бути заподіяна шкода інтересам його клієнта; ВКДКА вбачає, що у даному випадку адвокатом ОСОБА_1 не було дотримано вимоги ст.ст. 7, 11, 12, 12-1, 19, 25, 52, 53 Правил адвокатської етики, що є дисциплінарним проступком.

Відповідним рішенням ВКДКА від 01.07.2021 адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 місяці.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

За правилами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 4 ст. 32Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Частиною другою статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68 Конституції України).

Честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством (ст. 201 ЦК України).

За змістом ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Як зазначено в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.03.2020 у справі № 523/9870/18-ц (провадження № 61-20095св19):

«Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело (стаття 302 ЦК України).

Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою (стаття 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У жовтні 1988 року на пленарному засіданні у Страсбурзі делегацією дванадцяти країн-учасниць було прийнято Загальний кодекс правил для адвокатів Європейського Співтовариства (далі - Кодекс).

Відповідно до статті 1.1 Кодексу на адвоката покладено цілий комплекс зобов`язань як юридичного, так і морального характеру, які часто вступають у взаємну суперечність. Зобов`язання умовно поділяють на такі категорії:перед клієнтом; перед судом та іншими органами влади, з якими адвокат контактує, виступаючи як довірена особа клієнта або від його імені; перед іншими представниками даної професії в цілому і перед будь-ким з колег зокрема; а також перед суспільством, для членів якого існування свободної незалежної професії поряд з додержанням правових норм є найважливішою гарантією захисту прав людини перед державною владою та іншими інтересами суспільства.

Згідно зі статтею 2.1.1 Кодексу завдання, що виконуються адвокатом у процесі професійної діяльності, вимагають його абсолютної незалежності і відсутності будь-якого впливу на нього, пов`язаного, в першу чергу, його особистою заінтересованістю або з тиском зовні. Незалежне становище адвоката сприяє зміцненню в суспільстві довіри до процедур правосуддя і неупередженості суддів. Таким чином, адвокату необхідно уникати будь-яких ущемлень власної незалежності і не поступатися принципам обов`язку інтересів клієнта, суду або інших осіб.

Статтею 3.1.1 Кодексу зазначено, що при здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний керуватися вказівками клієнта».

У справі, що є предметом розгляду, судом встановлено наявність конфлікту між ОСОБА_3 (позивачем) та ОСОБА_2 (третьою особою у справі), який знайшов своє відображення у ряді судових спорів майнового характеру між ними, де представником ОСОБА_2 виступає відповідач у даній справі - ОСОБА_1 (як адвокат).

Наявність напружених відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд спостерігав також і під час судових задінь при розгляді даної справи.

Під час всього перебігу даної справи відповідач у справі стверджувала, що під час складання листа від 08.09.2021, яке стала підставою для позову у даній справі, вона діяла саме як адвокат ОСОБА_3 М.В. та на виконання її вказівки, як клієнта. Дані обставини у судових засіданнях підтверджувала і сама ОСОБА_2 .

Матеріалами справи дана обставина не спростована.

Особистих підстав, які б стали поштовхом для складання вказаного листа ОСОБА_1 від свого власного імені судом не встановлено.

Натомість встановлено, що за фактом складання відповідного листа відповідача у справі, як адвоката, наразі притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Лише факт того, що дисциплінарне провадження було ініційоване не позивачем ( ОСОБА_3 ), а його дружиною ( ОСОБА_4 ), не нівелює той факт, що ОСОБА_1 наразі вже понесла визначену законом відповідальність за складання листа від 08.09.2021.

При цьому статтею 61 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Отже, суд вважає, що при складанні звернення від 08.09.2020 ОСОБА_1 діяла саме як адвокат в інтересах та за вказівкою своєї клієнтки - ОСОБА_2 , а тому розцінюється як правова позиція (стратегія) адвоката у спорах, що виникли між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Щодо коректності такої поведінки ОСОБА_1 як адвоката, як зазначалось, вже висловився компетентний орган адвокатури, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Суд в межах даної справи не має підстав надавати оцінку такому рішенню.

Разом з тим, суд враховує правову позицію, викладену, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.12.2020 у справі № 500/5177/17 (провадження № 61-704св20), за змістом якої:

«Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком».

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Судом досліджено, що позивачем не додано до матеріалів справи доказів на підтвердження розміру завданої йому моральної шкоди та на обґрунтування розміру такої шкоди, в тому числі будь-якої калькуляції чи порядку, яким чином позивач робив розрахунок заявленої до стягнення суми.

Оцінивши зміст наданих позивачем доводів в обґрунтування вимоги про стягнення з відповідачів моральної (немайнової) шкоди, суд відзначає, що саме лише посилання позивача на те, що йому було завдано таку шкоду, за відсутності при цьому належних та допустимих доказів на підтвердження її розміру, не може бути достатньою підставою для відшкодування позивачу моральної шкоди у визначеному ним розмірі.

Крім того, суд вважає, що хоча внаслідок листа від 08.09.2020 позивач зазнав негативних емоцій, однак матеріалами справи не доведено, що вони мали характеру страждань чи приниження.

Враховуючи все наведене в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич