ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 813/3136/16

касаційне провадження № К/9901/32639/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року (головуючий суддя - Гулик А.Г.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Матковська З.М.; судді - Затолочний В.С., Шавель Р.М.)

у справі № 813/3136/16

за позовом Славського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс»

до Закарпатської митниці ДФС

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року Славське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» (далі - СДГП ЛГП «Галсільліс»; позивач; підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - митниця; відповідач; контролюючий орган), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило: визнати протиправними дії відповідача щодо затримання залізничного вагону № 96359385; визнати протиправною бездіяльність митниці, яка полягає у непроведенні своєчасного митного контролю, що призвела до вимушеного простою залізничного вагону № 96359385; зобов`язати відповідача не чинити перешкод при подальшому транспортуванні залізничного вагону № 96359385.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 14 березня 2017 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії митниці щодо затримання залізничного вагону № 96359385, вантажовідправником якого є СДГП ЛГП «Галсільліс». Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення митних процедур при пропуску через державний кордон України залізничного вагону № 96359385, вантажовідправником якого є позивач, у встановлені Митним кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України) граничні строки перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 травня 2017 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Митниця звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що оспорювані дії митниці є правомірними, оскільки були спрямовані на виявлення, запобігання та документування порушення митних правил.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07 червня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

28 липня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

02 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02 січня 2015 року між позивачем (продавець) та фірмою «Пізец ГмбХ» (покупець) укладено контракт № 804/31619583/01-01/2015 на поставку дров паливних.

На виконання вимог вказаного контракту підприємство здійснило завантаження вагону № 96359385 лісопродукцією в кількості 53,80 куб. м та подало митниці вантажну митну декларацію від 23 травня 2016 року № 209040000/2016/003600 з товаром «Деревина паливна у вигляді колод породи ялина довжиною 3 - 4 м, діаметром 7 - 50 см, якість деревини відповідає ГОСТу-3243-88, кривизна 10 - 15 %, у деревині є ядра й заболонна гниль 10 - 30 %. Завантажено у штабеля - 5 місць. Всього завантажено у вагон 53,80 м куб.». Вказаний товар оформлено за кодом УКТ ЗЕД 44011000000 та направлено на адресу фірми «Пізец ГмбХ» (Австрія).

26 травня 2016 року на залізничну станцію «Батьово - Сортувальна» пункту контролю «Батьово» митного посту «Залізничний» митниці для здійснення заходів митного контролю прибув вагон № 96359385 з вантажем лісоматеріалів за вантажною митною декларацією від 23 травня 2016 року № 209040000/2016/003600, оформленою за процедурою електронного декларування. Для митного оформлення СДГП ЛГП «Галсільліс» подало відповідачу всі необхідні документи, що останнім не заперечується.

На дату надходження вказаного товару на адресу митниці надійшло орієнтування Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 27 квітня 2016 року № 58/14-1258 щодо здійснення додаткових заходів митного контролю, згідно з яким у разі переміщення через митний кордон України товару - лісової продукції необхідно вжити додаткових заходів щодо перевірки законності його переміщення та провести огляд із залученням спеціалістів. Крім того, на ризик недостовірного декларування товару «лісоматеріалів» вказувалося в листі Державної фіскальної служби України від 14 січня 2016 року № 67/07-70/1-22. Також Закарпатською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 13 травня 2016 року № 236 «Про митне оформлення експорту деревини паливної (код згідно з УКТ ЗЕД 4401) у Закарпатській області» щодо необхідності вжиття додаткових заходів, спрямованих на недопущення незаконного вивезення лісоматеріалів, зокрема, стосовно необхідності отримання офіційного експертного висновку Закарпатської торгово-промислової палати.

Після прибуття вказаного вагону до Ужгородського відділу з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС направлено заявку на скерування працівника вказаної експертної організації з метою надання методичної допомоги під час проведення митного огляду із залученням експертів для встановлення фізичних характеристик, визначальних для однозначної класифікації товарів.

09 червня 2016 року із залученням спеціалістів у галузі лісового господарства, фахівців підрозділів митниці та представників правоохоронних органів проведено митний огляд, в ході якого спеціалісти лісових господарств не змогли однозначно віднести оглянутий вантаж до категорії паливної деревини, що оформлено актом № 305010505/2016/ЗМК-09035.

18 червня 2016 року на станції «Батьово» здійснено зважування вказаного вагону з товаром «дрова паливні», за результатами якого складено акт № 757 та встановлено, що фактична маса брутто вагона склала 62440 кг, тара вагона з бруса - 31000 кг, маса вантажу нетто за ПД - 39000 кг, фактична маса вантажу нетто - 31240 кг, що менше на 7760 кг, ніж зазначено в товаросупровідних документах.

На підставі виявленої розбіжності у вагових параметрах товару, які є невідповідністю даних, отриманих під час використання технічних засобів (прилад для зважування - ваги) митного контролю, даним, що містяться у товаросупровідних та інших документах (відомостях), які подаються для митного контролю, митницею вживалися додаткові заходи митного контролю.

Так, 15 червня 2016 року відповідач направив запит директору фірми «Пізец ГмбХ» (Австрія) з проханням надати інформацію про кількість очікуваного товару, а також про те, який саме товар очікується.

Згідно з отриманою відповіддю нерезидент в основному закуповує технологічну сировину хвойних та листяних порід для забезпечення целюлозно-паперової промисловості Австрії, а також окремі пиломатеріали та пиловочник нескорений, а отримані лісоматеріали використовуються для виробництва деревоволокнистих та деревостружкових плит, що вказувало, на переконання відповідача, на можливу класифікацію товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД в товарній групі 4403.

Після проведення вказаних заходів митного контролю митниця у відповідності до статті 327 МК України листом від 24 листопада 2016 року № 70-70-61/34/3194 звернулася до Закарпатської Торгово-промислової палати з проханням залучити експертів до повного митного огляду спірного товару з метою визначення, чи відповідає він відомостям, заявленим у товаросупровідних документах.

25 листопада 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатоблагротехсервіс» із залученням експерта Закарпатської Торгово-промислової палати проведено митний огляд товару, який перебував у залізничному вагоні № 96359385.

Відповідно до експертного висновку від 25 листопада 2016 року № В-1124/3 у цьому залізничному вагоні згідно із зовнішнім оглядом та замірами лісоматеріалів знаходяться лісоматеріали круглі із деревини породи ялини, які за якісними характеристиками та розмірами відповідають вимогам дров відповідно до ГОСТ 3243-88, код згідно з УКТ ЗЕД 440110000.

За правилами пунктів 23, 24 частини першої статті 4 МК України митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митним контролем є сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 199 МК України граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п`ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.

Статтею 218 МК України передбачено, що строки здійснення митних формальностей щодо залізничного рухомого складу визначаються керівником органу доходів і зборів за погодженням з іншими контролюючими органами та адміністрацією залізниці, а в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України - крім того, з керівником відповідного органу охорони державного кордону України.

Розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до статті 249 МК України декларанти або уповноважені ними особи можуть бути присутніми під час митного оформлення товарів, які пред`являються ними для такого оформлення.

У разі застосування заходів, передбачених статтями 338 і 339 цього Кодексу, а також на вимогу органу доходів і зборів присутність декларантів або уповноважених ними осіб під час митного оформлення є обов`язковою.

Частиною першою статті 255 МК України передбачено, що митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини першої статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

За правилами частини першої статті 335 МК України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості, зокрема, при перевезенні залізничним транспортом: а) транспортні (перевізні) документи; б) передатну відомість на залізничний рухомий склад; в) документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів); г) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;

Відповідно до статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Згідно з частиною п`ятою статті 338 МК України крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов`язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Постанова № 467) однією з підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, є переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил.

За змістом частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Утім, у справі, яка розглядається, судовими інстанціями з`ясовано, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували обставини щодо переміщення товару позивача за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил, як це передбачено пунктом 5 Постанови № 467.

За таких обставин висновок судових інстанцій про наявність правових підстав для визнання протиправними дій митниці із затримання залізничного вагону № 96359385, вантажовідправником якого є СДГП ЛГП «Галсільліс», та її бездіяльності щодо непроведення митних процедур при пропуску через державний кордон України цього залізничного вагону ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова