1Справа № 335/7929/20 2/335/402/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Деркач А.А., розглянувши, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борщівський олійний органічний завод» про стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Борщівський олійний органічний завод» у якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог та заяви про зменшення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача не нараховану та не виплачену йому заробітну плату у розмірі 31 262, 40 грн. за період трудових відносин з 12 травня 2020 року по 19 березня 2021 року, поштові витрати у розмірі 500,00 грн., витрати на проїзд у розмірі 598,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

ОСОБА_1 був працевлаштований у ТОВ «Борщівський олійний органічний завод» на посаді інженера з охорони праці за дистанційним режимом роботи за сумісництвом на 0,5 ставки з 12 травня 2020 року по 19 березня 2021 року. Позивач зазначає, що за час роботи у відповідача ним були виконані наступні роботи, що підтверджується декларацією №2619 від 25 травня 2020 року: проведено навчання та перевірка знань працівників відповідача в учбовому комбінаті; розроблені та затверджені інструкції з охорони праці, положення, накази з охорони праці; розроблено акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду у ТОВ «Борщівський олійний органічний завод» згідно наказу МОЗ № 246; розроблено список працівників ТОВ «Борщівський олійний органічний завод», які підлягають періодичним медичним оглядам у 2020 р.; оформлено журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці ТОВ «Борщівський олійний органічний завод»; оформлено журнал реєстрації інструкцій з охорони праці на підприємстві ТОВ «Борщівський олійний органічний завод»; оформлено журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві ТОВ «Борщівський олійний органічний завод»; оформлено журнал реєстрації інструкцій з питань охорони праці на робочому місці ТОВ «Борщівський олійний органічний завод»; проведено навчання та перевірка знань працівників ТОВ «Борщівський олійний органічний завод». Претензій до якості роботи позивача у відповідача не було. За весь час роботи у відповідача заробітна плата жодного разу позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.

З посиланням на вимоги ст.115 КЗпП України та Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», позивач зазначає, що з відповідача на його користь підлягає стягненню не нарахована та невиплачена заробітна плата у розмірі 31262,40 грн. з розрахунку: 312 (за період з 12 травня 2020 року по 19 березня 2021 року) календарних днів помножені на 100,20 грн. (середньоденна заробітна плата).

Згідно відзиву відповідача на позовну заяву, останній позовні вимоги не визнає у повному обсязі та просить у задоволенні позову відмовити, з посиланням на наступне.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 08.05.2020, яка була зареєстрована за № 0805/20, директором ТОВ «Борщівський олійний органічний завод» Шарамок С.І. було видано наказ № 7-к від 08.05.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 було прийнято на посаду енергетика з 12 травня 2020 року за сумісництвом на 0,5 ставки з щоденною тривалістю робочого дня - 4 години (з 8:00 до 12:00) з посадовим окладом 5200,00 грн. з оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу - 2600,00 грн.

Відповідно до ст. 102 -1 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Відповідно до табелів обліку використання робочого часу з травня 2020 року по січень 2021 року ОСОБА_1 відпрацьовано фактично 0 годин. Отже, підстави для нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 відсутні, а позовні вимоги є необґрунтованими.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому позивач відхиляє всі твердження відповідача та зазначає, що доводи останнього про його відсутність на роботі не заслуговують на увагу суду, оскільки за весь час роботи відповідач жодного разу не вимагав від нього пояснень відсутності на роботі, а не належне оформлення відповідачем табелю обліку робочого часу, не є підставою для відмови у виплаті зарплати.

Окрім того, відповідачем не спростовано твердження позивача про фактичну виконану роботу згідно декларації №2619 від 25 травня 2020 року.

Згідно ч.2 ст.174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Інших заяв по суті від сторін не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 23.09.2020 відкрито провадженняу справі у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з повідомленням сторін.

16.12.2020 винесено ухвалу, якою задоволено клопотання позивача та витребувано у ТОВ «Борщівський олійний органічний завод» копії документів, засвідчених належним чином, а саме: наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 , довідку про середній заробіток ОСОБА_1 , довідку про заробітну плату та розмір посадового окладу ОСОБА_1 .

Позиція сторін по справі, заяви (клопотання) учасників справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, позивачем та представником відповідача суду надано заяви про проведення судового засідання у їх відсутності, кожен підтримує свою позицію, яка викладене у поданих заявах по суті.

Згідно ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Судом встановлено, що згідно наказу директора ТОВ «Борщівський олійний органічний завод» Шарамок С.І. №7-к від 08.05.2020 - ОСОБА_1 було прийнято на посаду енергетика з 12 травня 2020 року за сумісництвом на 0,5 ставки з щоденною тривалістю робочого дня - 4 години (з 8:00 до 12:00) з посадовим окладом 5200,00 грн. з оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу - 2600,00 грн. (а.с.63).

Згідно довідки від 23.02.2021 за підписом директора ТОВ «Борщівський олійний органічний завод» Шарамок С.І. про середній заробіток ОСОБА_1 , що займає посаду енергетика за сумісництвом:

-у грудні 2020 року посадовий оклад становив 5200,00 грн.; заробітна плата, яку беруть до уваги при розрахунку середнього заробітку за два місяця роботи відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати 2600,00 грн.; фактична кількість відпрацьованих робочих днів 0; нараховано заробітної плати 0,00;

-у січні 2021 року посадовий оклад становив 6100,00 грн.; заробітна плата, яку беруть до уваги при розрахунку середнього заробітку за два місяця роботи відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати 3050,00 грн.; фактична кількість відпрацьованих робочих днів 0; нараховано заробітної плати 0,00 (а.с.64).

Згідно довідки про доходи від 23.02.2021 за підписом директора ТОВ «Борщівський олійний органічний завод» Шарамок С.І. дохід ОСОБА_1 за період з травня 2020 року по січень 2021 року 0,00 (а.с.65).

З припису Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 22.04.2021 №ЗП 2239/118/АВ/П, який видано за результатами проведення заходу контролю на ТОВ «Борщівський олійний органічний завод», встановлено що 19.03.2021 на підприємстві було видано наказ №19/03/1-к про звільнення за п.4 ст.40 КЗпП ОСОБА_1 (а.с.139-140).

Як підставу звернення до суду з позовом позивач зазначає те, що період роботи за сумісництвом на посаді енергетика ТОВ «Борщівський олійний органічний завод» ним фактично виконувалась робота, згідно переліку у позовній заяві, що підтверджується декларацією №2619 від 25 травня 2020 року (а.с. 6-10). Також позивач зазначає, що працював дистанційно на підтвердження чого надав переписку з відповідачем засобами електронного зв`язку (електронна пошта) (а.с.161-178). Разом з тим, відповідачем за виконану роботу йому не нараховувалася та не виплачувалася заробітна плата.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з посиланням на те, що період роботи за сумісництвом на посаді енергетика ТОВ «Борщівський олійний органічний завод» ОСОБА_1 відпрацьовано фактично 0 годин, а отже, підстави для нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 відсутні. На підтвердження суду надано табелі обліку робочого часу підприємства за період травень 2020 січень 2021 (а.с. 75-83).

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

Згідност. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно достатті 43 Конституції України, кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначаютьсяКодексом законів про працю України.

Згідност.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зіст. 115 КЗпП України, заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

Згідност.102-1 КЗпП України, працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

З погляду трудового законодавства сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від роботи час на тому ж чи іншому підприємстві.

Згідност.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност.81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає (рішення у справі «Краска проти Швейцарії»).

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що сам суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Судом встановлено, що позивач у період з 12 травня 2020 року по 19 березня 2021 рокупрацював за сумісництвом на 0,5 ставки на посаді енергетика ТОВ «Борщівський олійний органічний завод», що передбачає виконання працівником крім основної, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час, та одержаннязаробітної плати закінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.

У cт. 115КЗпП Українивизначено лише порядок її виплати, - не рідше двох разів на місяць.

Водночас, організація обліку нарахування та виплати заробітної плати відображається в документах бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Так, обов`язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів встановлено пп.44.1ст.44 Податкового кодексу України.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій відповідно дост. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Фактичне виконання працівником певної роботи має бути зафіксоване та відображене у відповідному первинному документі, як то табель обліку робочого часу.

Позивачем на підтвердження виконаних робіт надано декларацією №2619 від 25 травня 2020 року, разом з тим вона не може бути прийнято судом, як належний та допустимий доказ виконаних робіт, оскільки не містить самого переліку робіт, про які зазначає у позовній заяві позивач. Щодо наданої позивачем переписки з відповідачем засобами електронного зв`язку, які використовується ОСОБА_1 , як доказ виконаних ним робіт, то суд оцінює критично, оскільки згаданий доказ не відповідає вимогам ЦПК України, які визначені для письмових та електронних доказів, а тому, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Отже, як встановлено судом, на підтвердження фактичного виконання позивачем роботи за сумісництвом, позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не доведеними.

Оскільки доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, суд, приймаючи до уваги те, що, оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу, дійшов висновку про те, що, відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів напідтвердження виконання позивачем певної роботи за сумісництвом у спірний період, виключає можливість здійснення розрахунку та нарахування заробітної плати позивача, а за таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, відмовляючи у задоволенні позову у повному обсязі суд відносить судові витрати позивача при зверненні до суду на його рахунок.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борщівський олійний органічний завод» про стягнення заробітної плати - відмовити.

Повне судове рішення суду складено 11 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.А. Крамаренко