ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 0640/4277/18

адміністративне провадження № К/9901/22464/19 , К/9901/25030/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 0640/4277/18

за позовом Державного підприємства «Житомирторф»

до Державної служби геології та надр України

третя особа: Державна комісія України по запасах корисних копалин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лисс»

про визнання дій незаконними, визнання протиправними та скасування рішення та скасування спеціального дозвілу

за касаційнимим скаргами Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лисс» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді: Матохнюка Д. Б., суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2018 року Державне підприємство «Житомирторф» (далі - ДП «Житомирторф») звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадр), треті особи: Державна комісія України по запасах корисних копалин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лисс» (далі - ТОВ «Фірма «Лисс»), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило:

- визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України з державної реєстрації ТОВ «Фірма «Лисс» робіт з геолого-економічної оцінки родовища торфу «Гвоздь» в Олевському, Овруцькому та Лугинському районах Житомирської області, вчинені за державним реєстраційним номером У-17-484/1 від 10 жовтня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення (висновки) засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо апробації запасів торфу по матеріалам попередньої геолого-економічної оцінки родовища торфу «Гвоздь» в Олевському, Овруцькому та Лугинському районах Житомирської області, викладені в протоколах від 26 грудня 2017 року № 4238 (апробація) та від 19 липня 2018 року № 4447;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 04 жовтня 2018 року № 6286, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ «Фірма «Лисс».

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що 09 квітня 1998 року підприємству було видано ліцензію на користування надрами № 1317 строком на 16 років - до 09 квітня 2014 року. Рішенням Житомирської обласної ради від 19 травня 2016 року, згідно з рішенням обласної ради від 11 вересня 2014 року, підприємству погоджено отримання спецдозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища «Гвоздь». Разом з тим, на сесії Житомирської обласної ради 26 липня 2018 року, на підставі звернення Держгеонадр, прийнято рішення погодити надання спецдозволу на користування надрами ТОВ «Фірмі «Лисс».

Позивач вважає протиправними дії відповідача з державної реєстрації ТОВ «Фірма «Лисс» робіт з геолого-економічної оцінки та надання спецдозволу на користування надрами, оскільки жодного документа передбаченого п. 1.4 Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 червня 2013 року № 263 до заяви фірма не додала, реєстрація геологічних робіт здійснена з порушенням, їх результати не можуть бути визнані законними. Отже, незаконно зареєструвавши роботи і дослідження, пов`язані із геологічним вивченням надр, відповідач позбавив ДП «Житомирторф» можливості отримати частину родовища у користування, чим порушено права та інтереси позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Державна комісія України по запасах корисних копалин не мала підстав для відмови ТОВ «Фірма «Лисс» у прийнятті до розгляду матеріалів попередньої геоло-економічної оцінки і проведенні державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, у зв`язку з тим, що роботи були зареєстровані Держгеонадра. Також, надання Держгеонадра спеціального дозволу ТОВ «Фірмі «Лисс» на користування надрами без проведення аукціону відбулось з дотриманням п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615), а отже , у межах норм чинного законодавства. Крім того, ДП «Житомирторф» не довів порушення своїх прав, оскільки у нього відсутні будь-які підстави користування надрами (спеціальний дозвіл закінчився 09 квітня 2014 року та не продовжувався), а зволікання із отриманням дозвільних документів не є підтвердженням порушених прав.

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача не приймав відповідного рішення у вигляді наказу починаючи з 2014 року, у зв`язку із чим Держгеонадра порушена процедура, встановлена Порядком № 615, тобто відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб, що передбачений законодавством, що свідчить про протиправність його дій та порушення прав позивача. Крім того, колегія суддів вважала, що пп. 4 п. 8 Порядку №615 визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету.

Отже, на думку колегії суддів, державним підприємствам дозвіл надається без проведення аукціону, оскільки геологічне вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету здійснено самими державними установами, а не підприємствами самостійно. Проте, відповідач в даному випадку надав перевагу в отриманні дозволу без проведення аукціону приватному підприємству, а саме ТОВ «Фірма «Лисс», яке здійснює геологічне вивчення надр за власні кошти, а не позивачу, який здійснює таке вивчення за рахунок державного бюджету і своєчасність результатів такого вивчення не залежить від дій позивача. Факт наявності двох претендентів, а саме: ТОВ «Фірма «Лисс» та ДП «Житомирторф» щодо отримання дозволу на користування однією і тією ж ділянкою надр, зобов`язує проведення аукціону, що не було здійснено відповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 08 серпня 2019 року ТОВ «Фірма «Лисс» та 02 вересня 2019 року Державна служба геології та надр України звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року.

8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу ТОВ «Фірма «Лисс» посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Так судом не враховано, що підстави правомірності та законності винесення протоколу від 26 грудня 2017 року № 4238 вже розглядались у справі № 0640/4292/18 де постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою заступнику прокурора Житомирської області у задоволенні позову до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи: державне підприємство «Словечанське лісове господарство», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лисс» про визнання протиправними та скасування протоколу засідання колегії Державної комісії по запасам корисних копалин від 26 грудня 2017 року № 4238; рішення сімнадцятої сесії Житомирської обласної ради VII скликання «Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України № 14121/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Фірма Лисс» від 26 липня 2018 року № 1191 -відмовлено. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що законодавець виключив суб`єктів приватного права з кола осіб, які мають право на проведення розробок за власні кошти для отримання дозволу без проведення аукціону. Крім того, судом зроблено необґрунтований висновок щодо того, що позивач розпочав процедуру отримання спеціального дозволу, а Держгеонадра було незаконно надано перевагу ТОВ «Фирма «Лисс» при розгляді документів обох заявників, оскільки в 2014 та 2016 роках ДП «Житомирторф» не реалізував свої наміри отримання спецдозволу шляхом подання заяв на отримання такого дозволу або на проведення державної реєстрації робіт та досліджень.

9. Державна служба геології та надр України у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції не досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки. Так, судом не враховано, що ТОВ «Фірма «Лисс» на реєстрацію геологорозвідувальних робіт на родовищі торфу «Гвоздь» в Овруцькому районі Житомирської області звернулась до відповідача з пакетом документів від 02 жовтня 2017 року № 22, які відповідають вимогам Порядку № 263. Поряд з цим, Порядком № 263 встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації РДГВН, з якого не вбачалося підстави для відмови у реєстрації заяви ТОВ «Фірма «Лисс». Щодо оскаржуваних протоколів від 26 грудня 2017 року № 4238 (апробація) та від 19 липня 2018 року № 4447, то Державна комісія по запасам корисних копалин не мала підстав для відмови ТОВ «Фірма «Лисс» у прийнятті до розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки і проведенні державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, у зв`язку з тим, що роботи були зареєстровані Держгеонадра. Також ТОВ «Фірма «Лисс» за власні кошти провело геологічне вивчення та апробацію запасів, що виключає необхідність проведення аукціону. За таких обставин, третій особі було надано відповідачем спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з дотриманням п. 8 Порядку № 615, а отже, у межах норм чинного законодавства. Анулювання документа дозвільного характеру з підстав не передбачених законом забороняється. Крім того, позивачем не зазначено в чому саме полягає порушення його особистих прав чи інтересів, наведено лише факти нібито порушення процедури реєстрації.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. Згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2019 року та 02 вересня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Тацій Л. В., справу передано головуючому судді.

11. Ухвалами Верховного Суду від 09 вересня 2019 року та від 02 вересня 2019 року відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лисс» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, відповідно.

12. 23 вересня 2019 року Державна комісія України по запасах корисних копалин подала до Верховного Суду пояснення.

13. 06 березня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги ТОВ «Фірма «Лисс».

14. Ухвалою Верховного Суду від 2 грудня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і призначено такий в порядку письмового провадження з 3 грудня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ДП «Житомирторф» засноване на державній власності відповідно до наказу Державного комітету України по вугільній промисловості від 10 лютого 1993 року № 16, належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Метою діяльності підприємства є виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг для отримання прибутку.

16. Основним напрямом діяльності є розвідування, видобуток, переробка торфу та виробництво торфопродукції.

17. 09 квітня 1998 року Державним комітетом України по геології і використанню надр ДП «Житомирторф» була видана ліцензія (спеціальний дозвіл) на користування надрами № 1317 строком на 16 років - до 09 квітня 2014 року. Ліцензована площа родовища згідно вказаного дозволу становила 20,80 кв. км - Овруцький район Житомирської області. Термін дії вказаної ліцензії не продовжувався.

18. Рішенням Житомирської обласної ради від 11 вересня 2014 року № 1317 ДП «Житомирторф» погоджено отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища «Озерянське» на території Новоозерянської сільської ради Олевського району площею 2 812 га та родовища «Гвоздь» на території Усівської сільської ради Овруцького району площею 2 080 га.

19. З метою отримання спеціального дозволу на користування надрами родовища ДП «Житомирторф» було подано матеріали в Державну службу геології та надр України в процесі розгляду яких, було виявлено неточність географічних координат родовища.

20. За замовленням ДП «Житомирторф» (реєстраційний номер від 24 лютого 2016 року № 2659) ДНВП «Геоінформ» опрацювало фондові матеріали та надало підприємству ситуаційний план та каталог координат по родовищу торфу «Гвоздь», що підтверджується листом від 01 березня 2016 року № 06/306-0687. Згідно наданих матеріалів площа родовища торфу «Гвоздь» становить 20,56 кв.км.

21. Рішенням Житомирської обласної ради від 19 травня 2016 року № 260 погоджено ДП «Житомирторф» отримання спеціального дозволу на користування надрами родовища торфу «Озерянське» та «Гвоздь» в існуючих межах, згідно з рішенням обласної ради від 11 вересня 2014 року № 1317 «Про надання погодження ДП «Житомирторф» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами.

22. 02 жовтня 2017 року ТОВ «Фірма «Лисс» звернулося до Держгеонадра із заявою вих. № 22 про реєстрацію геологорозвідувальних робіт на родовищі торфу «Гвоздь» в Овруцькому районі Житомирської області. До заяви додано: проект форми 3-ГР, оглядову карту району робіт, ситуаційний план району робіт, пояснювальну записку, технічне завдання.

23. Відповідачем державна реєстрація ТОВ «Фірма «Лисс» робіт з геолого-економічної оцінки родовища торфу «Гвоздь» в Олевському, Овруцькому та Лугинському районах Житомирської області, вчинена за державним реєстраційним номером У-17-484/1 від 10 жовтня 2017 року.

24. 26 грудня 2017 року на засіданні колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України розглянуто матеріали попередньої геолого-економічної оцінки запасів родовища торфу «Гвоздь», поданих ТОВ «Фірма «Лисс» з метою визначення їхнього промислового значення (державний реєстраційний номер У-17-484/1) та погоджено перелік кондицій для підрахунку запасів торфу родовища «Гвоздь» ТОВ «Фірма «Лисс» та апробовано підраховані балансові запаси торфу родовища «Гвоздь» (оформленій протоколом № 4238).

25. ТОВ «Фірма «Лисс» звернулось із заявою до Держгеонадра про надання спеціального дозволу на користування надрами родовища торфу «Гвоздь» на підставі п.п. 1.п. 8 Порядку № 615 .

26. На сесії Житомирської обласної ради, що відбулась 26 липня 2018 року, було розглянуто звернення Державної служби геології та надр України від 24 липня 2018 року № 14121/03/12-18 та прийнято рішення погодити надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Фірма «Лисс», площею 2464,0 га, яке знаходиться в Овруцькому, Олевському та Луганському районах Житомирської області терміном на 20 років.

27. Наказом відповідача від 31 серпня 2018 року № 300 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» надано спеціальний дозвіл на користування надрами ТОВ «Фірма «Лисс» для видобування торфу родовище «Гвоздь», яке знаходиться на території Житомирської області терміном на 20 років.

28. Спецдозвіл ТОВ «Фірма «Лисс» видано 04 жовтня 2018 року з реєстраційним номером 6286 на підставі протоколу від 30 серпня 2018 року № 9/2018 та наказу від 31 серпня 2018 року № 300.

29. Вважаючи такі дії Державної служби геології та надр України протиправними, ТОВ «Фірма «Лисс» звернулось до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

31. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Державної служби геології та надр України з державної реєстрації ТОВ «Фірма «Лисс» робіт з геолого-економічної оцінки родовища торфу «Гвоздь» в Олевському, Овруцькому та Лугинському районах Житомирської області, вчинених за державним реєстраційним номером У-17-484/1 від 10 жовтня 2017 року та рішень (висновків) засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо апробації запасів торфу по матеріалам попередньої геолого-економічної оцінки родовища торфу «Гвоздь» в Олевському, Овруцькому та Лугинському районах Житомирської області, викладених в протоколах від 26 грудня 2017 року № 4238 (апробація) та від 19 липня 2018 року № 4447, колегія суддів зазначає наступне.

33. Частина 1 ст. 19 Кодексу України про надра встановлює, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

34. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення № 1174).

35. Згідно з п. 1 Положення № 1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

36. Відповідно до п. 3 Положення № 1174 основними завданнями Держгеонадр є у тому числі (…) реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

37. Згідно із підп. 9 п. 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами.

38. Отже, саме на Державну службу геології та надр України покладено обов`язок із видачі спеціального дозволу на користування надрами.

39. За приписами ст. 2, 3 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

40. Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

41. Положеннями підп. 6 п. 4 Положення № 1174 передбачено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань здійснює державну реєстрацію та веде облік робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр.

42. Відповідно до Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 червня 2013 року № 263 (далі - Порядок № 263) державна реєстрація робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН) - офіційне свідчення про доцільність здійснення певних видів і обсягів робіт, які спрямовані на збільшення повноти геологічної, гідрогеологічної, інженерно-геологічної, геофізичної, еколого-геологічної та геохімічної вивченості надр.

43. Статтею 39 Кодексу України про надра передбачено, що роботи і дослідження, пов`язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов`язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт. Державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

44. За приписами п. 1.2, 1.4, 1.5 Порядку № 263 дія цього Порядку регулює відносини, що виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

45. Державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі: діючого спеціального дозволу на користування надрами; затвердженого в установленому порядку пооб`єктного плану виконавця РДГВН; висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку.

46. Реєстрації підлягають такі види РДГВН геологорозвідувальні роботи на тверді корисні копалини, у тому числі: геологознімальні роботи масштабу 1:50000 (1:25000) із загальними пошуками і випереджаючими підготовчими дослідженнями, пошукові та пошуково-оцінювальні роботи, попередня і детальна розвідка, геолого-економічна оцінка, дорозвідка родовищ, що розробляються, і тих, що не освоєні промисловістю; перерахування запасів раніше розвіданих родовищ.

47. Відповідно до п. 1.7, 3. 1 Порядку № 263 для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються такі документи: Перелік РДГВН; копія документа, на основі якого проводяться РДГВН (спеціальний дозвіл на користування надрами, пооб`єктний план геологорозвідувальних робіт, геологічне (технічне) завдання, висновок щодо доцільності розподілу запасів тощо); ситуаційний план або картограма з контурами площ чи району проведення РДГВН (залежно від виду робіт та площі їх проведення).

48. Заява з доданими документами відповідно до пункту 1.7 розділу І цього Порядку опрацьовуються з метою встановлення за реєстраційними документами РДГВН минулих років й картограмами геологічної, геофізичної, гідрогеологічної та інших видів вивченості факту відсутності дублювання поданих робіт та їх відповідності вимогам цього Порядку.

49. У п. 3.5. Порядку № 263 зазначено, що у державній реєстрації РДГВН може бути відмовлено у разі: невідповідності поданих документів вимогам пункту 1.7 розділу І цього Порядку; визнання поданих РДГВН такими, що раніше виконані або знаходяться в стадії виконання іншими надрокористувачами (дублювання робіт); неподання виконавцем РДГВН звітних матеріалів про результати завершення зареєстрованих РДГВН.

50. Колегія суддів звертає увагу, що геологічне вивчення, як вид надрокористування на підставі спеціального дозволу на користування надрами, слід відрізняти від робіт та досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, які зареєстровані ТОВ «Фирма «Лисс» у Держгеонадрах України у відповідності до Порядку № 263.

51. Так, державна реєстрація РДГВН є одним із етапів отримання в майбутньому спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища.

52. Державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі, зокрема, висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку. Для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються документи передбачені п. 1.7 наказу № 263. У разі невідповідності поданих документів вимогам пункту 1.7 розділу І цього Порядку у державній реєстрації РДГВН може бути відмовлено .

53. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24 липня 2017 року між ТОВ «Фірма «Лисс» та Держгеонадра було укладено договір № 72/11, за умовами якого товариство купило право на користування узагальненою геологічною інформацією з розвідки родовища торфу «Гвоздь», що підтверджується актом прийому-передачі геологічної інформації від 25 липня 2017 року до зазначеного договору та платіжним доручення від 25 липня 2017 року № 1.

54. 10 жовтня 2017 року відповідачем за державним реєстраційним номером У-17-484/1 проведена державна реєстрація ТОВ «Фірма «Лисс» робіт з геолого-економічної оцінки родовища торфу «Гвоздь» в Олевському, Овруцькому та Лугинському районах Житомирської області на підставі заяви товариства від 02 жовтня 2017 року № 22 про реєстрацію геологорозвідувальних робіт на родовищі торфу «Гвоздь» в Овруцькому районі Житомирської області. до вказаної заяви додано: проект форми 3-ГР, оглядову карту району робіт, ситуаційний план району робіт, пояснювальну записку, технічне завдання.

55. Також, в матеріалах справи міститься висновок щодо доцільності виконання геолого-економічної оцінки родовища торфу «Гвоздь» в Овруцькому районі Житомирської області з метою подальшої промислової обробки, зроблений виконавцем ФОП ОСОБА_1 на замовлення ТОВ «Фірма «Лисс». У вказаному висновку зазначено, що враховуючи наявні відомості про родовище, його прогнозні запаси та попит на ринку на торфяну сировину є доцільним виконати геоло-економічну оцінку родовища торфу «Гвоздь», підрахувати його запаси та в установленому порядку затвердити їх в ДКЗ України з метою подальшої промислової розробки родовища.

56. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Фірма «Лисс» подано заяву на реєстрацію геологорозвідувальних робіт на родовищі торфу «Гвоздь» Овруцького району Житомирської області з пакетом документів, перелік яких відповідає вимогам Порядку № 263.

57. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови ТОВ «Фірма «Лисс» у реєстрації РДГВН.

58. Доцільність проведення робіт з оцінки зазначеного родовища торфу визначено Держгеонадрами під час реєстрації проведення робіт і досліджень (форма 3-гр). Державний реєстраційний номер об`єкта РГВН У-17-484/1 від 10 жовтня 2017 року.

59. Згідно зі п. 4 ч. 1 ст. 38 Кодексу України про надра при геологічному вивченні надр повинні забезпечуватися достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин.

60. За приписами п. 3, 5, 7 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (далі - Положення №865) основними завданнями державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є, зокрема, оцінка достовірності запасів корисних копалин і наявних у них корисних компонентів на основі дослідження та аналізу матеріалів геологічного вивчення надр щодо закономірностей формування й розміщення покладів корисних копалин, їх речовинного складу й технологічних властивостей, гірничо- геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання.

61. Залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися: апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт; затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств.

62. Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка). У разі необхідності за рішенням ДКЗ проводиться перевірка достовірності матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин безпосередньо на місці геологорозвідувальних робіт.

63. Відповідно до п. 9 Положення № 865 матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити: характеристику геологічної будови покладів корисних копалин, їх технологічних властивостей, гірничо- геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обґрунтованих проектних рішень щодо способу й системи видобутку та схеми комплексної переробки корисних копалин і визначення граничних показників (параметрів) кондицій; техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахунку запасів корисних копалин, що забезпечують найповніше, економічно раціональне й комплексне вилучення з надр запасів основних та тих, що спільно залягають, корисних копалин, а також корисних компонентів шляхом використання сучасних промислових технологій видобутку й переробки мінеральної сировини з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища; характеристику методики й результатів випробовування і підрахунку запасів корисних копалин; прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища за одним або кількома варіантами показників (параметрів) кондицій з визначенням прогнозних результатів підприємницької діяльності гірничопереробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування подальших робіт; документи, що засвідчують право на користування надрами.

64. Пунктами 15, 26 Положення № 865 передбачено, що запаси корисних копалин підлягають підрахунку та обліку відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр.

65. ДКЗ систематично проводить аналіз державного балансу запасів корисних копалин і дає рекомендації для користувачів надр щодо подання на повторну або первинну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин

66. З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що 26 грудня 2017 року на засіданні колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України (вказане рішення оформлено протоколом № 4238), розглянуто матеріали попередньої геолого-економічної оцінки запасів родовища торфу «Гвоздь», поданих ТОВ «Фірма «Лисс» з метою визначення їхнього промислового значення (Державний реєстраційний номер У-17-484/1) та погоджено перелік кондицій для підрахунку запасів торфу родовища «Гвоздь» ТОВ «Фірма «Лисс» та апробовано підраховані балансові запаси торфу родовища «Гвоздь».

67. Так, на комісії було встановлено, про що й зазначено у протоколі, що родовище торфу «Гвоздь» 14 років розроблялося Озерянським торфзаводом, ДП «Житомирторф». Спеціальний дозвіл на користування надрами від 09 квітня 1998 року № 1317, що був наданий на видобування фрезерного торфу, закінчився у 2014 році. На теперішній час родовище не розробляється.

68. При цьому, на державну експертизу до державної комісії запасів подано геолого-економічну оцінку запасів родовища в межах ділянки, визначеної під час реєстрації РДГВН У-17-484/1 від 10 жовтня 2017 року, з додавання таких документів: - лист ТОВ «Фірма «Лисс» щодо розгляду матеріалів; - звіт про геологічне вивчення надр: «Геолого-економічна оцінка родовища «Гвоздь» в Овруцькому районі Житомирської області»; - технічне завдання на виконання робіт з геолого-економічної оцінки торфу родовища «Гвоздь»; - договір від 24 липня 2017 року № 72/11 про купівлю-продаж права на користування геологічною інформацією з розвідки родовища «Гвоздь»; -державна реєстрація робіт і досліджень з геологічного вивчення надр (форма 3-гр) за номером РДГВН У-17-484/1 від 10 жовтня 2017 року; - протокол засідання ТОВ «Фірма «Лисс» та представників ФОП « ОСОБА_1 » з розгляду матеріалів звіту «Геолого-економічна оцінка торфу родовища «Гвоздь» в Овруцькому районі Житомирської області»; - висновок експертів ДКЗ Корпан Н. В. , Шарікова С. І. , Гаврилишина І. В. ; - таблиця розрахунків грошового потоку розробки запасів торфу родовища «Гвоздь» ТОВ «Фірма «Лисс».

69. Підтвердженням проведення експертизи є договір від 14 грудня 2017 року № 484 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, акт приймання-здавання продукції за договором від 14 грудня 2017 року № 484 та платіжне доручення від 18 грудня 2017 року № 6.

70. За приписами п. 3.9 Порядку № 263 звітні матеріали про результати робіт, які виконані без державної реєстрації або не відповідають реєстраційним даним, не приймаються до розгляду Державної комісії України по запасам корисних копалин.

71. Судом першої інстанції встановлено, що роботи та дослідження зареєстровані Держгеонадра за № У-17-484/1, що є свідченням про доцільність здійснення певних видів робіт та їх обсягів. Наявність реєстрації робіт центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, надає право ТОВ «Фірма «Лисс» подати до ДКЗ результати робіт і досліджень з геологічного вивчення надр для проведення державної експертизи.

72. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ДКЗ в силу вимог порядку реєстрації РДГВН, Порядку № 615 та Кодексу України про надра не мала підстав для відмови ТОВ «Фірма «Лисс» у прийнятті до розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки і проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, оскільки роботи були зареєстровані Держгеонадра, а товариство прирівнювалось до користувача надр.

73. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами від 04 жовтня 2018 року № 6286, виданого Державною службою геології та надр України ТОВ «Фірма «Лисс», колегія суддів зазначає наступне.

74. Згідно зі ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення та території Автономної Республіки Крим порядок проведення аукціонів с продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

75. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Порядок №615), який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

76. Відповідно до п. 2 Порядку № 615 Дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

77. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Кодексу України про надра, спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

78. Відповідно до підпункту 1 п. 8 Постанови № 615 визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

79. У постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 826/6766/18 підсумовано, що пп. 1 п. 8 Порядку № 615 передбачає дві самостійні виключні підстави надання дозволу без проведення аукціону при дотриманні чітко визначених складових умов кожної з підстав.

Перша підстава передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо:

а) заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ;

б) заявник подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів.

Друга підстава передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо:

а) заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ та

б) за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.

80. Такий підхід випливає з аналізу норми пп. 1 п. 8 Порядку №615, яка пов`язує можливість надання дозволу без отримання аукціону з виконанням логічного ряду умов і лише реалізація таких умов у сукупності призводить до виникнення підстав для надання дозволу без звернення до процедури проведення аукціону.

81. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2020 року у справі № 280/4380/19.

82. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Фірма «Лисс» за власні кошти провело геологічне вивчення та апробацію запасів, що підтверджує:

- договір купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією від 24 липня 2017 року № 72/11, акт прийому-передачі геологічної інформації від 25 липня 2017 року до зазначеного договору, платіжне доручення від 25 липня 2017 року № 1;

- договір від 24 липня 2017 року № 24/07/17 на виконання геолого-економічної оцінки родовища торфу «Гвоздь» в Овруцькому районі Житомирської області, акт від 13 грудня 2017 року № 24/07-17 прийому передачі виконаних робіт по виконанню геолого-економічної оцінки родовища торфу «Гвоздь» в Овруцькому районі Житомирської області, рахунок № 24072017, докази оплати робіт;

- технічне завдання, яке ТОВ «Фірма «Лисс» видало ФОП ОСОБА_1 на проведення геолого-економічної оцінки запасів торфу. За результатами виконаних робіт, відповідно до технічного завдання, станом на 01 грудня 2017 року оцінки запасів торфу складено геологічний звіт, який рекомендовано до розгляду державної комісії запасів;

- договір від 14 грудня 2017 року № 484 на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, акт приймання-здавання продукції за договором від 14 грудня 2017 року № 484, платіжне доручення від 18 грудня 2017 року № 6.

83. Положеннями п. 19 Постанови № 615 визначено, що підставами для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу є: подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку; наявність інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні; відмова органів, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування; наявність зауважень Мінприроди щодо надання дозволу відповідно до природоохоронного законодавства, передбачених пунктом 25 цього Порядку.

84. Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що законодавець передбачив чіткий алгоритм дій уповноваженого органу, в даному випадку - Державної служби геології та надр України при прийнятті рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами. Зокрема, Державна служба геології та надр України за наявності передбачених законом підстав для відмови у наданні дозволу на користування надрами протягом 30 днів з дня отримання всіх погоджень приймає відповідне рішення про відмову у наданні такого дозволу. За відсутності зазначених вище підстав для відмови - уповноважений орган зобов`язаний прийняти рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами.

85. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 640/21997/18.

86. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання Держгеонадра спеціального дозволу ТОВ «Фірми «Лисс» на користування надрами без проведення аукціону відбулось з дотриманням п. 8 Порядку № 615 , а тому відсутні підстави для скасування спеціального дозволу на користування надрами від 04 жовтня 2018 року № 6286.

87. Водночас колегія суддів звертає увагу, що позивачем не доведено та матеріали справи не підтверджують, що оскаржуваними діями відповідача порушено права та інтереси ДП «Житомирторф».

88. Так, дія спеціального дозволу ДП «Житомирторф» закінчилась 09 квітня 2014 року.

89. Положеннями пункту 14 Порядку № 615 (в редакції станом на момент закінчення спеціального дозволу позивача) передбачено, що для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону, крім документів, що підтверджують погодження з органами місцевого самоврядування.

90. Позивачем заяви про продовження строку дії спеціального дозволу до органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин подано не було.

91. Між тим, позивач з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами родовища подав матеріали в Державну службу геології та надр України в процесі розгляду яких, було виявлено неточність географічних координат родовища.

92. Рішенням Житомирської обласної ради від 19 травня 2016 року № 260 погоджено ДП «Житомирторф» отримання спеціального дозволу на користування надрами родовища торфу «Озерянське» та «Гвоздь» в існуючих межах, згідно з рішенням обласної ради від 11 вересня 2014 року № 1317 «Про надання погодження ДП «Житомирторф» щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами.

93. Водночас матеріали справи не містять доказів оскарження ДП «Житомирторф» рішення про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами або визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання такого дозволу.

94. Отже, на момент видання відповідачем спірного спеціального дозволу на користування надрами від 04 жовтня 2018 року № 6286 ТОВ «Фірма «Лисс», ДП «Житомирторф» вже 4 роки не мало спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування торфу родовища «Гвоздь», тобто не було надрокористувачем вказаного родовища.

95. За таких обставин, в контексті вимог частини 2 статті 9 КАС України, суд першої інстанції правомірно розглянув справу в межах заявлених позовних вимог, оскільки підстави відмови в наданні спеціального дозволу ДП «Житомирторф» не є предметом спору та касаційного перегляду в цій справі.

96. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 826/7627/18.

97. Суд апеляційної інстанції на вищенаведене уваги не звернув, чим порушив норми матеріального та процесуального права, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

98. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

99. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

100. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

101. Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

102. Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

103. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland),заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

104. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

105. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

106. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

107. За правилами статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

108. Ураховуючи викладене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи в межах доводів і вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, правильно застосував норми матеріального і не допустив порушень норм процесуального права, повно і всебічно встановив обставини справи і перевірив їх належними та допустимими доказами, а відтак у апеляційного суду не виникли передбачені КАС України підстави для скасування рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року, яке ухвалене відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лисс» задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року скасувати, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій