Справа № 308/10679/20

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2021 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/538/21 за апеляційною скаргою заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.11.2021

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком до 20.11.2021 щодо:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Липча Хустського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, пенсіонера, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, у кримінальному провадженні за № 42020070000000167, відомості про яке 10.04.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

Цією ж ухвалою на ОСОБА_6 покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 06.12.2000, у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», зареєстрований фізичною особою-підприємцем, та отримав свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, і набув юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: займатися самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

-2-

В подальшому ОСОБА_6 , маючи у відповідності до національного класифікатора України, види економічної діяльності, серед яких 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 42.11 будівництво доріг і автострад; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 77.32 надання в оренду будівельних машин і устаткування; 42.99 будівництво інших споруд н. в. і. у.; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель, отримав в червні 2015 року, погоджений робочий проект: «Розчистка русла річки Тиса біля м.Виноградів Закарпатської області» (далі Проект), розроблений ВКП «ЗакарпаттяВодПроект», Басейнового управління водних ресурсів річки «Тиса», згідно завдання на проектування, відкоригованих матеріалах інженерно-геодезичних вишукувань, проведених БУВР «Тиси» ВКП «ЗакарпаттяВодПроект» та фондових матеріалів, метою якого, згідно п.1 Проекту, є розчистка русла від твердих наносів довжиною 890 м. з метою зниження гідравлічного навантаження на лівий берег р.Тиса, забезпечення безперешкодному проходженню високих рівнів води, відновлення природного стану русла, для збільшення пропускної спроможності русла р.Тиса, для попередження розмиву берегової лінії та зменшення підтоплення сільськогосподарських угідь.

Також ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що він не звертався до Державної служби геології та надр України для погодження робочого проекту «Розчистка русла річки Тиса біля м.Виноградів Закарпатської області» у відповідності до ст.86 Водного Кодексу України, розуміючи, що проведення розробки ґрунту під час проведення днопоглиблювальних робіт та його використання в подальшому у якості корисної копалини для будь-яких потреб або можливої реалізації, передбачає отримання спеціального дозволу на користування надрами з урахуванням особливостей, передбачених статтями 19,20,23 Кодексу України про надра, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на особисте протиправне збагачення, під видом проведення робіт біля м.Виноградів Закарпатської області», у порушення ст.ст.50,51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991, ст.86 Водного кодексу України, ст.19 Кодексу України «Про надра» від 27.07.1994, ст.ст.7, 9,11 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999, ст.ст.31,32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011, ст.ст.2-5,7,9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 03.05.2017, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури», положень «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560, в період з листопада 2016 по грудень 2020 року, здійснив незаконне видобування піщано-гравійної суміші, що відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, загальним об`ємом 11000 м/куб, за наступних обставин.

Починаючи з листопада 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, достовірно знаючи, що в нього відсутні дозвільні документи для користування надрами загальнодержавного значення, а саме: спеціальний дозвіл користування надрами, правовстановлюючий документ на земельну ділянку, дозвіл на зняття родючого шару, керуючись корисливим мотивом, який полягав у протиправному отриманні ним незаконних доходів, на підставі укладеного з Виноградівським міжрайонним управлінням водного господарства договору про надання послуг №0083/16 від 16.11.2016, маючи у користуванні вантажну техніку та найману робочу силу, всупереч ч.2 ст.86 Водного кодексу України, якою передбачено, що місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що

-3-

погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями, а також робіт, пов`язаних з будівництвом, облаштуванням та утриманням інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, розпочаввиконання робіт по проекту «Розчистка русла річки Тиса біля м.Виноградів Закарпатської області», тобто став незаконно добувати піщано-гравійну суміш, яка віднесена до корисних копалин загальнодержавного значення, з подальшим вивезенням та реалізацією вказаних корисних копалин.

Всього за період з листопада 2016 року по грудень 2020 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , під час надання послуг розчистки русла р.Тиса біля м.Виноградів Закарпатської області, незаконно здійснено видобуток корисних копалин загальнодержавного значення - річкових наносів (піщано-гравійної суміші), об`ємом 11000 метрів кубічних, які реалізував різним суб`єктам господарської діяльності.

За таких обставин ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.240 КК України, і 17.09.2021 йому повідомлено про підозру у скоєнні даного кримінального правопорушення.

Внаслідок злочинних дій фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , що виразилось в умисному порушенні законодавства про використання та охорону надр, зокрема незаконного добування із русла р.Тиса біля м.Виноградів, корисних копалин загальнодержавного значення (піщано-гравійної суміші) об`ємом 11000 метрів кубічних, державним інтересам завдано збитків на суму 11 088 000 (одинадцять мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч) грн.

Клопотання мотивоване тим, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 ,а саме за ч.2 ст.240 КК України є нетяжким злочином і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, які вже встановлені, та осіб, які володіють відомостями щодо надання послуг по робочому проекту «Розчистка русла р. Тиса біля м.Виноградів Закарпатської області» та на інших підозрюваних з метою укриття ними доказів. Знаходячись на волі, ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, продовжити вчинятикримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На підставі наведеного слідчий просив слідчого суддю застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово - терміном на два місяці та покласти на нього обов`язки:прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом; не відлучатися з населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; дати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вказав на те, що органом досудового розслідування ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється

-4-

у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.240КК України.Разом зтим,на йогодумку,слідчим уклопотанні,а прокуророму судовомузасіданні недоведено наявністьризиків,передбачених ч.1ст.177КПК Українита недостатністьзастосування щодопідозрюваного більш м`яких запобіжних заходів. Слідчийсуддя такожврахував дані про особупідозрюваного,який маєпостійне місцепроживання,не судимий,є пенсіонеромпо віку,хворіє насерцево-судиннізахворювання таобрав щодо ОСОБА_6 запобіжний західу виглядіособистого зобов`язання,який зможезабезпечити йогоналежну процесуальнуповедінку, а також поклав на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що слідчий суддя не врахував наявність ризиків, які містять достатні підстави для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки такий обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, яке відноситься до категорії не тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3-х років, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або незаконно впливати на свідків у цьому провадженні або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. В обґрунтування доведеності ризиків прокурор просить врахувати те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки, внаслідок вчиненого ним злочину державі завдано збитки у особливо великому розмірі, який складає 11088 000 грн. Окрім того, ОСОБА_6 з урахуванням відомих йому обставин кримінального провадження, може впливати на свідків та інших підозрюваних - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , з метою укриття доказів ними та дачі неправдивих показань. Аналогічним чином ОСОБА_6 може впливати на понятих, спеціалістів та експертів залучених у цьому кримінальному провадженні. Сукупність наведених обставин, на думку прокурора свідчать про те, що застосований слідчим суддею запобіжний захід не зможе достатнім чином забезпечити дотримання ОСОБА_6 належної процесуальної поведінки.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення підозрюваного та його захисника адвоката, які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводисторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний,

-5-

обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Згідно ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч.6 даної статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно доч.1ст.179КПКУкраїни особистезобов`язанняполягаєу покладенніна підозрюваного,обвинуваченогозобов`язаннявиконувати покладенінаньогослідчим суддею,судомобов`язки,передбаченістаттею194цьогоКодексу.

Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст.184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

Із журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотання участь у його розгляді приймали прокурор, підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 , що свідчить про дотримання права підозрюваного ОСОБА_6 на захист.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що прокурором та слідчим наведено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у його вчиненні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_6 про підозру, копія якого 17.09.2021 з урахуванням положень ст.278 КПК України, останньому вручена (а.с.10-13). При цьому, колегія суддів вважає, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформацію, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

-6-

Крім того, як вбачається з матеріалів судового провадження, прокурором в судовому засіданні не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

При прийнятті судового рішення апеляційним судом враховуються положенняст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, колегія суддів зазначає, що сама по собі тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , не може бути безумовною підставою для застосування щодо нього будь-якого запобіжного заходу, оскільки ця обставина повинна враховуватись у сукупності разом з іншими обставинами.

Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі прокурор з приводу можливих виду та строків покарання ОСОБА_6 , виходить за межі визначених законом повноважень прокурора та суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема, передбаченій п.10. ч.1ст.7 КПК Українипрезумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі, були враховані судом при прийнятті рішення, у зв`язку з чим і зроблено обґрунтований висновку про необхідність відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 .

Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів враховує й наявні в матеріалах судового провадження дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який має постійне місце проживання, раніше не судимий, є пенсіонером по віку, хворіє на серцево-судинні захворювання та цукровий діабет.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що при розгляді клопотання слідчий суддя, врахувавши вищенаведені обставини, вимоги кримінального процесуального закону та дані про особу підозрюваного, дійшов до належних висновків про відмову в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та про можливість застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, які ґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах, у зв`язку з чим, визнаються апеляційним судом обґрунтованими й належним чином вмотивованими. При цьому, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

На інші доводи в обґрунтування апеляційної скарги, які б свідчили про незаконність судового рішення, в апеляційній скарзі не вказується.

Крім того апеляційний суд приймає до уваги і те, що 20.11.2021 в даному кримінальному провадженні закінчився строк досудового розслідування, прокурор під час апеляційного розгляду доказів продовження такого строку не надав, а застосування запобіжного заходу апеляційним судом поза межами строку досудового розслідування буде свідчити про порушення вимог ч.3 ст.197 КПК України.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, у зв`язку з чим, враховуючи положення ч.3 ст.407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

-7-

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.11.2021 щодо ОСОБА_6 без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: