печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8554/20-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Новака Р.В.,
при секретарі судових засідань - Талдоновій М.Є.,
справа № 757/8554/20-ц
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Управління адміністративними справами і будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України
предмет і підстави позову - про визнання дій протиправними та скасування розпоряджень
учасники справи:
представник позивача - адвокат Грицюк В.В.
представник відповідача - Панасюк Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління адміністративними справами і будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання дій протиправними та скасування розпоряджень,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває вказана справа.
Через канцелярію суду Печерського районного суду м. Києва надійшло письмове клопотання позивача про передачу справи за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
В обґрунтування клопотання, позивач посилається на те, що вказана справа повинна розглядатися у виключній підсудності іншого суду - Окружного адміністративного суду м. Києва, оскільки вказаний спір є публічно-правовим, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, судом при відкритті провадження не було враховано положення ч. 2 ст. 32 ЦПК України та висновків ЄСПЛ, що матиме наслідком скасування рішення суду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити його з наведених підстав та передати справу до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Додатково зазначила, що вказаний спір має розглядатись у Печерському районному судді м. Києва, оскільки позивач не є державним службовцем.
Вислухавши осіб, які беруть участь в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду міста Києва з позовом до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання дій протиправними та скасування розпорядження.
Матеріали цивільної справи містять ряд судових рішень, якими було встановлено, що розпорядження про оголошення догани не є публічно-правовим актом суб`єкта владних повноважень і не може оскаржуватися за правилами адміністративного судочинства. Лише тієї обставини, що стороною у даних спірних правовідносинах є орган Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України недостатньо для розгляду трудового спору в порядку адміністративного судочинства.
Так, зокрема постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.01.2020 було встановлено, що посада позивача - завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій №1 Управління адміністративними будинками не відноситься до публічної служби, а тому оскаржувані дій та рішення не можуть бети предметом оцінки адміністративного суду. Крім того, суд підкреслив, що виключно суб`єктний склад правовідносин не може мати своїм наслідком висновок про необхідність розгляду трудового спору у порядку адміністративного судочинства. Крім того, встановлено, що позивач не перебуває на публічній службі, отже даний спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 вказано, що діяльність особи, призначеної у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління на посаду керівника юридичної особи - суб`єкта господарської діяльності (наприклад, керівник житлово-експлуатаційної організації, призначений на цю посаду відповідним органом місцевого самоврядування), що функціонує на основі права господарського відання або права оперативного управління, або за рішенням органу місцевого самоврядування, не є публічною службою, передбаченою пунктом 15 статті 3 КАС. Трудові правовідносини таких осіб регулюються законодавством про працю, а спори із цих питань розглядаються у порядку цивільного судочинства.
Абз. 3 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Враховуючи зазначене, з враховуючи положення ст.ст. 19, 31, 32, 417 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про направлення справи за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4 КАС України, ст.ст. 19, 31, 32, 260, 263, 417, 353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволені клопотання позивача ОСОБА_1 про передачу за підсудністю цивільної справи №757/8554/20-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління адміністративними справами і будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання дій протиправними та скасування розпоряджень - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Р.В. Новак
