ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2021 р. м. РівнеСправа № 918/974/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до Приватного вищого навчального закладу "Рівненський інститут слов`янознавства Київського славістичного університету" про стягнення заборгованості в сумі 2 009,28 грн.

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного вищого навчального закладу "Рівненський інститут слов`янознавства Київського славістичного університету" про стягнення заборгованості в сумі 2 009, 28 грн.

Ухвалою суду від 09.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на "30" листопада 2021 року.

Представник позивача у судове засідання 30.11.2021 року не з`явився, однак 30.11.2021 року подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 30.11.2021 року не з`явився, відзиву не надав. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується скріном відправлення електронної кореспонденції суду (а.с. 30).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 30.11.2020 року, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у судовому засіданні за відсутності представників сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу при розгляді даної справи не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні подані позивачем документи і матеріали справи в сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що в процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ "Рівненська меблева фабрика" не увійшло обладнання цивільної оборони в кількості 5 (п`яти) одиниць, яке відповідно до Договору утримання державного майна №14-ОЦО від 18.04.2005 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - позивач, Регіональне відділення) та Приватним вищим навчальним закладом "Рівненський інститут слов`янознавства Київського славістичного університету" (далі - відповідач, утримувач) було передано на утримання Приватному вищому навчальному закладу "Рівненський інститут слов`янознавства Київського славістичного університету" (а.с. 8-9).

Актом прийому-передачі майна №14-ОЦО від 18.04.2005 року Утримувач прийняв в тимчасове безоплатне утримання нежитлове приміщення - сховище, площею 388 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Петра Могили, 28. Також цим актом було затверджено перелік обладнання та інженерно-технічної інфраструктури, що передаються (а.с. 32).

Пунктом 3.1.2 Договору визначено, що утримувач зобов`язується забезпечити збереження Майна та належний санітарно - епідемічний стан як всередині Майна, так і на території, яка прилягає до нього, запобігати його пошкодженню, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що в разі знищення або пошкодженням Майна чи погіршенням його якості в порівнянні з тим станом, в якому воно передавалось на утримання Утримувачу, останній повинен відшкодувати Органу управління майном шкоду в повному обсязі, якщо не доведено, що шкода виникла не з його вини.

25.08.2020 року фахівцями Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях здійснено перевірку об`єктів державної власності - Сховище вбудоване в інженерний корпус, обладнання цивільної оборони в кількості 5 одиниць.

Під час проведення перевірки було встановлено відсутність та розкомплектованість обладнання в кількості 5 одиниць, а саме: прилад СРП-68-01 відсутній; прилад ИД-1 (інв. №329 (згідно з матеріалами приватизаційної справи) - розукомплектований (наявний футляр, зарядний пристрій та 5 з 10 індивідуальних дозиметрів ИД-1); прилад ИД-1 (інв. №330 (згідно з матеріалами приватизаційної справи) - розукомплектований (наявний футляр, зарядний пристрій та 4 з 10 індивідуальних дозиметрів ИД-1); дозиметр ДП-5В - відсутній (наявні: пакувальна коробка, технічна документація та продовжуюча штанга); дозиметр ДП-5В - відсутній (наявні: пакувальна коробка, технічна документація та продовжуюча штанга).

Таким чином, в результаті перевірки, проведеної 25.08.2020 року за адресою: м. Рівне, вул. П. Могили, 28 було встановлено відсутність та розукомплектованість обладнання в кількості 5 (п`яти) одиниць, яке перебуває на балансі Приватного вищого навчального закладу "Рівненський інститут слов`янознавства Київського славістичного університету". За результатами проведеної перевірки було складено Акт перевірки об`єкта від 25.08.2021 року (а.с. 5-6).

Згідно із актом оцінки збитків від 11.11.2020 року №585 розмір завданих збитків, завданих державі внаслідок розкрадання (нестачі, знищення, псування) державного майна складає 2009 грн. 28 коп. (а.с. 12).

Відповідно до Рецензії № 27-20/У, акт розрахунку збитків, які завдано державі в особі Регіонального відділення, повністю відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна (Додатку № 14 Методики оцінки майна) (а.с. 13-14).

З метою мирного врегулювання спору Регіональним відділенням неодноразово надсилалися листи до ПНЗ Рівненського інституту слов`янознавства Київського славістичного університету із вимогою про добровільне відшкодування збитків, зокрема №16-04-3839 від 03.12.2020 року; №16-04-0491 від 17.02.2021 року; №16-04-1404 від 29.04.2021 року (а.с. 15-20)

Однак, дані вимоги відповідачем не виконані, а збитки на загальну суму 2 009,28 грн. не сплачена.

Доказів погашення збитків в розмірі 2 009,28 грн. відповідачем не подано.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими судом матеріалами справи.

Розглядаючи спір по суті, дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані позивачем докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог, дотримуючись принципів об`єктивної істини, добросовісності, розумності та справедливості - суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з неналежним виконанням умов договору утримання державного майна в частині його збереження, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо. Таке врегулювання створює в цих відносинах правовий порядок, який вимагає від їх суб`єктів певної правової поведінки.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" визначено, що об`єктами управління державної власності є, зокрема, державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

19.05.1999 року Наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України № 908/68 затверджено Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі (надалі - положення). Зазначений наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 414/3707 від 24 червня 1999 року.

Відповідно до п. 4.1. Положення, регіональні відділення Фонду державного майна України організовують контроль за утриманням, зберіганням та використанням державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, та звітують про стан управління майном відповідно до встановленого законодавством порядку.

25.08.2020 року фахівцями Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях здійснено перевірку об`єктів державної власності - Сховище вбудоване в інженерний корпус, обладнання цивільної оборони в кількості 5 одиниць.

В результаті перевірки, проведеної 25.08.2020 року за адресою: м. Рівне, вул. П. Могили, 28 було встановлено відсутність та розукомплектованість обладнання в кількості 5 (п`яти) одиниць, яке перебуває на балансі Приватного вищого навчального закладу "Рівненський інститут слов`янознавства Київського славістичного університету". За результатами проведеної перевірки було складено Акт перевірки об`єкта від 25.08.2021 року.

Відповідно до абз. 3 прикінцевих положень Порядку проведення перевірок у разі виявлення фактів відсутності державного майна, його утримання в неналежному стані, нецільового використання, прийняття неправомірних рішень щодо розпорядження державним майном тощо матеріали перевірки надсилаються на адресу правоохоронних органів, а також вживаються інші заходи, спрямовані на захист майнових інтересів держави та відшкодування збитків.

Відповідно до п. 4 преамбули Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі встановлено, що господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не у увійшло до статутних капіталів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно п. 3.1. того ж положення, відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, визначається главою 29 розділу І книги третьої Цивільного кодексу України - щодо захисту прав власності, та главою 51 розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України - щодо правових наслідків порушення зобов`язань.

Також, суд зазначає, що обов`язок по збереженню майна відповідачем випливає з норм чинного законодавства України.

Зокрема, відповідно до ст. 954 ЦК України, положення цієї глави (Глава 66, зберігання, § 1. Загальні положення про зберігання) застосовуються до зберігання, яке здійснюється на підставі закону, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ст. 942 ЦК України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

З урахуванням зазначених вище норм права та обставин справи, суд вбачає, що на відповідача, як утримувача державного майна покладений обов`язок, щодо зберігання майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на балансі у відповідності до закону.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, що в результаті перевірки, проведеної 25.08.2020 року за адресою: м. Рівне, вул. П. Могили, 28 було встановлено відсутність та розукомплектованість обладнання в кількості 5 (п`яти) одиниць, яке перебуває на балансі Приватного вищого навчального закладу "Рівненський інститут слов`янознавства Київського славістичного університету", що підтверджується відповідним актом позивача і не спростовано відповідачем, відповідних доказів до матеріалів справи не долучено.

Згідно ч.ч. 1. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки): 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (у пущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Проаналізувавши вищенаведені норми права та договору, суд дійшов висновку, що позивач довів належними і допустимими доказами факт не збереження майна відповідачем, на якого був покладений такий обов`язок у відповідності до умов договору та закону.

Отже, матеріали справи містять докази наявності усіх складових цивільного правопорушення (вини, протиправна поведінка (бездіяльність), шкода та причинний зв`язок), для застосування такої мірі відповідальності, як стягнення збитків.

Згідно із актом оцінки збитків від 11.11.2020 року №585 розмір завданих збитків, завданих державі внаслідок розкрадання (нестачі, знищення, псування) державного майна складає 2 009 грн. 28 коп.

Відповідно до Рецензії № 27-20/У, акт розрахунку збитків, які завдано державі в особі Регіонального відділення, повністю відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна (Додатку № 14 Методики оцінки майна).

З метою мирного врегулювання спору Регіональним відділенням неодноразово надсилалися листи до ПНЗ Рівненського інституту слов`янознавства Київського славістичного університету із вимогою про добровільне відшкодування збитків, зокрема №16-04-3839 від 03.12.2020 року; №16-04-0491 від 17.02.2021 року; №16-04-1404 від 29.04.2021 року (а.с. 15-20)

Однак, дані вимоги відповідачем не виконані, а збитки на загальну суму 2 009,28 грн. не сплачена.

Відповідно до ст. 224 учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи все вищезазначене, суд вбачає, що позов щодо стягнення з Приватного вищого навчального закладу "Рівненський інститут слов`янознавства Київського славістичного університету" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях збитків в сумі 2 009,28 грн. через відсутність та розкомплектованість обладнання в кількості 5 одиниць, а саме: прилад СРП-68-01 відсутній; прилад ИД-1 (інв. №329 (згідно з матеріалами приватизаційної справи) - розукомплектований (наявний футляр, зарядний пристрій та 5 з 10 індивідуальних дозиметрів ИД-1); прилад ИД-1 (інв. №330 (згідно з матеріалами приватизаційної справи) - розукомплектований (наявний футляр, зарядний пристрій та 4 з 10 індивідуальних дозиметрів ИД-1); дозиметр ДП-5В - відсутній (наявні: пакувальна коробка, технічна документація та продовжуюча штанга); дозиметр ДП-5В - відсутній (наявні: пакувальна коробка, технічна документація та продовжуюча штанга) підлягає до задоволення.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Отже, враховуючи усе викладене у сукупності, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до Приватного вищого навчального закладу "Рівненський інститут слов`янознавства Київського славістичного університету" підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати в розмірі 2 270,00 грн. судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 237 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Рівненський інститут слов`янознавства Київського славістичного університету" (33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, 28, ЄДРПОУ 22581687) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33028 м. Рівне, вул. Могили Петра, буд. 24, ЄДРПОУ 42956062) 2 009 (дві тисячі дев`ять) грн. 28 коп. - завданих збитків та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 02 грудня 2021 року.

Суддя Романюк Ю.Г.