Провадження № 2/229/430/2021

ЄУН 229/980/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Грубника О.М.,

за участю секретаря судового засідання Варламової О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд за межі України неповнолітній дитині без згоди батька,

встановив:

25 лютого 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд за межі України неповнолітньої дитині без згоди батька. У позові ОСОБА_1 зазначила, що з ОСОБА_2 вони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька знаходиться на її вихованні. Вони з нею нею зареєстровані за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Зараз та й у подальшому вона бажає виїжджати з донькою за кордон та до м.Донецька, а також з міста Донецька до контрольованої українською владою території, та за межі України до країн: Республіка Туреччина, Арабська Республіка Єгипет, Республіка Грузія, Італійська Республіка, Республіка Польща, Російська Федерація (до досягнення 16 річного віку). 05 липня 2018 року донька отримала паспорт для виїзду за кордон, строк дії закінчується 05 липня 2022 року. Для оформлення нового паспорту донці необхідна особиста присутність. У подальшому вона планує зі своєю донькою перебувати на контрольованої українською владою території, працювати юристом, так як має певний стаж роботи на Україні та вищу освіту. У позивачки є батько, який мешкає у місту Донецьку. Він є непрацездатний та потребує догляду. Вона з донькою бажають його відвідувати. Кім того у м. Донецьку є певне майно, яке потребує нагляду. Просить суд надати дозвіл на періодичні виїзди неповнолітній донці ОСОБА_3 , разом з нею з контрольованої українською владою території через лінію зіткнення, а саме з контрольованої українською владою території до міста Донецьку, а також з неконтрольованої українською владою території через лінію зіткнення, а саме з міста Донецька до контрольованої українською владою території та за межі України до країн: Республіка Туреччини, Арабська Республіка Єгипет, Республіка Грузія, Італійська Республіка, Республіка Польща, Російська Федерація, без згоди та супроводу другого з батьків, а саме батька дитини ОСОБА_2 , до досягнення дитиною 16 річного віку ; надати дозвіл ОСОБА_1 , або її офіційному представнику, без згоди батька дитини ОСОБА_2 оформлювати документи для періодичного тимчасового виїзду неповнолітньої доньки у супроводі матері до країн: Республіки Туреччина, Арабської Республіки Єгипет, Республіки Грузії, Італійської Республіки, Республіки Польща, Російської Федерації, до досягнення дитиною 16 річного віку.

Ухвалою суду від 18 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі. Позов визнав у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Сторони є батьками неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після припинення стосунків між сторонами у справі дитина залишилися проживати разом з позивачкою у справі ОСОБА_1 , яка є її матір`ю.

Судом встановлено, що дійсно у АДРЕСА_2 проживає батько позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Матеріали справи містять копію договору дарування квартири№6680 від 06.09.200 року. Так, 06 вересня 2000 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_3 . Проте, позивачка не довела суду своє право власності на це нерухоме майно.

За частинами 1, 3 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Згідно із частиною 1 ст. 154 СК України батьки мають право на самозахист своєї дитини.

Частиною 3 ст. 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та порядок розв`язання спорів у цій сфері визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

Зазначені правила затверджені постановою КМУ від 27.01.1995 року №57. Згідно п. п. 3, 4 даних Правил перетинання державного кордону громадянами України, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) (далі - батьки) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється, зокрема: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску.

Пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно з пунктом 5.1.1 «Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей» від 14 квітня 2017 року N 222ог в`їзд на неконтрольовану територію дітей, які не досягли 16-річного віку, здійснюється з дотриманням вимог передбачених для таких осіб Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57.

Пунктом 5.1.2 вказаного Тимчасового порядку передбачено, що виїзд з неконтрольованої території громадян України які не досягли 16-річного віку, здійснюється за умови пред`явлення свідоцтва про народження дитини, будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону України «Про громадянство України» або статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» особи (осіб), у супроводі якої (яких) громадяни України, які не досягли 16-річного віку виїжджають з неконтрольованої території, та дозволом фізичної особи. Тобто виїзд з неконтрольованої території на територію України не вимагає дотриманням вимог передбачених для таких осіб Правилами перетинання державного кордону громадянами України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність, за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Вимоги позивачів в цій частині стосуються отримання дозволу на виїзд не за межі України, а переміщення в межах території України за місцем проживання в м. Донецьк, тобто з території, яка тимчасово не контролюється українською владою. Діючим законодавством України такі обмеження на пересування громадян України в межах території України не передбачені.

Мати дитини відповідно до ч. 3 ст. 313 ЦК України та п. 3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 року №57, в тому числі і за наявності рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків, має можливість уповноважити будь-яку іншу особу супроводжувати дитину.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що з метою найкращого забезпечення інтересів дитини за доцільне надати дозвіл неповнолітній ОСОБА_3 на переміщення через лінію зіткнення (м. Донецьк) в супроводі матері ОСОБА_1 без згоди і супроводу батька ОСОБА_2 строком до виповнення ОСОБА_3 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Конституція України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

14 липня 2016 року Верховна Рада України внесла зміни до Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (Закон № 1474-VIII), вилучивши з нього норми, що регулювали питання виїзду дитини за кордон, у тому числі можливість виїзду на підставі рішення суду в разі відсутності згоди одного з батьків.

З цього часу єдиним законом, що регулює порядок виїзду дітей за межі України, є стаття 313 ЦК України, якою встановлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.

Разом з тим за змістом положень статті 124 Конституції України та статті 15 ЦК України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд виходить з того, що дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої особи у супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків може бути наданий на підставі рішення суду на певний період, з визначенням його початку й закінчення.

Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 712/10623/17.

В свою чергу, доводи позивачки стосовно встановлення строку виїзду до Республіки Туреччина, Арабської Республіки Єгипет, Республіки Грузії, Італійської Республіки, Республіки Польща, Російської Федерації, без згоди та супроводу другого з батьків є необґрунтованими, адже нею не зазначено інформації про відповідний часовий проміжок перебування в цих державах та мету таких поїздок.

Зазначене є підставою для відмови у задоволені вимоги в частині надання дозволу на виїзд за межі України (за кордон) неповнолітній ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн.

Керуючись ст. 313 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд за межі України неповнолітній дитині без згоди батька задовольнити частково.

Надати дозвіл ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на переміщення через лінію зіткнення у супроводі матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без згоди і супроводу батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строком до виповнення ОСОБА_3 16 років, тобто включно по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКППФО НОМЕР_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКППФО НОМЕР_2 судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 листопада 2021 року.

Cуддя: О. М. Грубник