Справа № 219/9995/21

Провадження № 2/219/3353/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

17 вересня 2021 року Акціонерне товариство «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (далі за текстом - АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат») в особі т.в.о. голови правління - генерального директора Бречка В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовної заяви представником позивача зазначено, що станом на 01 вересня 2021 року на балансі позивача перебуває гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно виписки з наказу № 229 від 27 листопада 2000 року відповідач працювала на підприємстві та була звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України 10 червня 2002 року. На підставі ордеру № 63 від 28 вересня 1999 року ОСОБА_1 надана житлова площа у квартирі АДРЕСА_1 . Однак відповідач у вказаній квартирі не проживає понад рік без поважних причин, що підтверджується відповідними актами, комунальні платежі не сплачує, в утриманні житла участі не бере, її особисті речі у житловому приміщенні відсутні, що призводить до погіршення його стану, розграбування та аварійної комунікації, внаслідок чого виникає загроза для мешканців сусідніх кімнат та порушуються майнові права позивача, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв`язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 08 годину 45 хвилин 08 листопада 2021 року та визначено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.

08 листопада 2021 року ухвалою суду відкладено судове засідання на 09 годину 30 хвилин 01 грудня 2021 року у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача, який про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином: у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України - шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну пошту, до судового засідання не з`явився. 05 листопада 2021 року генеральним директором Симоненком Р. до суду подано заяву, у якій він зазначив, що позовні вимоги підтримує, справу просить розглянути без його участі, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , яка про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась у відповідності до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України - шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, до судового засідання не з`явилась за невідомою суду причиною, клопотань про розгляд справи без її участі або про відкладення судового засідання від неї на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий.

Оскільки відповідач була належним чином повідомлена про судове засідання, але причин неявки суду не повідомила, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без її участі. При цьому, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи, на балансі позивача перебуває гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що вбачається з копії наказу № 122 від 15 липня 2013 року «Про передачу у комунальну власність об`єкта соціальної інфраструктури» (а.с. 19).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої судом 01 грудня 2021 року за № 287757164, відомості щодо прав власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень відносно житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , відсутні (а.с. 42).

З 29 листопада 2000 року по 10 червня 2002 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», що вбачається з копій: виписки з наказу № 229 від 27 листопада 2000 року (а.с. 15), виписки з наказу № 99 від 10 червня 2002 року (а.с. 16).

Згідно копії корінця ордеру на жиле приміщення у гуртожитку № 63 від 28 вересня 1999 року, відповідачу, як квартиронаймачу, на підставі спільного рішення адміністрації профспілкового комітету ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» видано ордер на право зайняття жилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 17).

З 09 січня 2020 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , не проживає, що підтверджується копіями актів, складених комісією у складі: голови - директора з загальних питань АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» Онищука А.В., начальника абонентського відділу АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» Ткаченко Н.І., коменданта ГЖК АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» Ткаченко О.В., прибиральника службових приміщень АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» Лимаревої О.В., від 09 січня 2021 року (а.с. 12), 12 березня 2020 року (а.с. 11), 30 травня 2021 року (а.с. 10), 15 липня 2020 року (а.с. 9), 10 серпня 2021 року (а.с. 8), 30 листопада 2020 року (а.с. 7), 30 грудня 2020 року (а.с. 6), 08 лютого 2021 року (а.с. 13).

Згідно відповіді начальника відділу з реєстрації місця проживання фізичних осіб та військового обліку Часовоярської міської ради Коцюбинської А. за вх. № ЕП8622 від 04 жовтня 2021 року відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 30).

Під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, попередніми членами його сім`ї, а також членами сім`ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника та членів його сім`ї такими, що втратили право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останніх з реєстрації.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

За положеннями частин 1, 2 статті 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до норм ст.ст. 71, 72, 107 ЖК України, особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо без поважних причин не проживає на спірній жилплощі понад встановлені законом строки, або вибула на інше постійне місце проживання.

Згідно з ч.ч. 1 і 2 ст. 71, ст. 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або член сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Підстави збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами визначені у статті 71 ЖК України.

Положеннями ч. 2 ст. 107 ЖК України передбачено, що у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Із зібраних по справі доказів вбачається, що відповідач з 09 січня 2020 року не користувалась житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4 , у зв`язку з чим втратила право на користування жилим приміщенням у зазначеній кімнаті гуртожитку, з огляду на що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 270,00 гривень.

Керуючись статтями 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовні вимоги.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Часівоярський вогнетривкий комбінат», місцезнаходження: 84551, Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191773;

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.С.Конопленко