ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 140/6240/21 пров. № А/857/18992/21

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Волошин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 року (рішення ухвалене у м. Луцьку судом у складі головуючого судді Дмитрука В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2021 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 22.02.2021 №032550003700, зобов`язання зарахувати до пільгового стажу по Списку професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 01.07.1985 по 12.08.1998 на посаді водія по вивезенню лісу в Цуманському лісгоспзагу (в подальшому перейменовано на ДП «Цуманське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00991491) до спеціального стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років, призначити з 15.02.2021 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 15.02.2021 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ. ГУ ПФУ у Волинській області рішенням від 22.02.2021 №032550003700 відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 28 років та спеціального 12 років 6 місяців передбаченого статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». ОСОБА_1 вважає, що відповідач протиправно не зарахував стаж роботи з 01.07.1985 по 12.08.1998 у ДП «Цуманське лісове господарство», (код ЄДРПОУ 00991491) до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років. Вважає протиправним вказане рішення відповідача, посилаючись на порушення його прав та законних інтересів. Просив позов задоволити.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 22 лютого 2021 року №032550003700. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по Списку професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, період роботи з 01 липня 1985 року по 12 серпня 1998 року на посаді водія по вивезенню лісу в Цуманському лісгоспзагу (в подальшому перейменовано на ДП «Цуманське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00991491) до спеціального стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 з 15 лютого 2021 року пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Згідно ч.4ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що по досягненню 55 років ОСОБА_1 15.02.2021 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «в» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 22.02.2021 за №032550003700 відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 28 років та спеціального 12 років 6 місяців передбаченого статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 07.07.1982 ОСОБА_1 працював з 01.07.1985 по 12.08.1998 підмінним шофером і слюсарем по третьому розряду лісовозної дороги на ДП «Цуманське лісове господарство».

Відповідно до довідки від 12.02.2020 №04/181-20 на підставі наказу від 31.10.1991 №133 Цуманський лісгоспзаг перейменовано в Цуманське державне лісогосподарське підприємство, а на підставі наказу №46 від 19.04.2005 Цуманське державне лісогосподарське підприємство перейменоване в Державне підприємство «Цуманське лісове господарство» та віднесено до сфери управління Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Довідкою ДП «Цуманське лісове господарство» від 12.02.2020 №04/182-20 підтверджено, що ОСОБА_1 працював на ДП «Цуманське лісове господарство» з 01.07.1985 по 12.08.1998.

ОСОБА_1 вважає, що відповідач протиправно не зарахував стаж роботи з 01.07.1985 по 12.08.1998 на ДП «Цуманське лісове господарство», (код ЄДРПОУ 00991491) до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

Згідно статті 1 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом «а» статті 2 Закону передбачено, що за цим Законом призначаються пенсії за вислугу років.

Відповідно до статті 100 вказаного Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно із пунктом «в» статті 55 Закону право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Відповідно до статті 62 Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із пунктом 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» затверджено Список професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, у який включено водіїв автомобілів по вивезенню лісу.

Як вже було зазначено, ОСОБА_1 , на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії (15.02.2021) досягнув 55 річного віку.

Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 07.07.1982, позивач працював на ДП «Цуманське лісове господарство» з 01.07.1985 підмінним шофером і слюсарем по третьому розряду лісовозної дороги (наказ про прийняття на роботу №50-к від 01.07.1985), з 25.09.1986 перевели водієм в Цуманське лісництво, з 01.04.1988 переведений в автоколону підмінним водієм та слюсарем, з 16.10.1995 присвоєно І клас водія, з 12.08.1998 звільнений по статті 38 КЗпП України.

Зазначений період роботи позивача в ДП «Цуманське лісове господарство» також підтверджується довідкою ДП «Цуманське лісове господарство» від 12.02.2020 №04/182-20.

Згідно статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пільговий стаж, на посаді водія по вивезенню лісу становить більше 12 років 6 місяців, що дає право на призначення пенсії за вислугу років з 15.02.2021 (після досягнення віку 55 років).

07.12.2020 позивач звертався до директора ДП «Цуманське лісове господарство» із заявою, в якій просив видати уточнюючу довідку про особливий характер роботи та умови праці необхідні для призначення пенсії за вислугою років, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992, за період з 01.07.1985 по 12.08.1998.

09.12.2020 ДП «Цуманське лісове господарство» листом за №02/1325-20 повідомило ОСОБА_1 про відмову у видачі зазначеної довідки, оскільки на підприємстві відсутні підтверджуючі документи про те, що позивач працював на роботі з особливим характером та умовами праці необхідними для призначення пенсії за вислугою років.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідній роботі, а не правильність записів у трудовій книжці.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, посада «водій по вивезенню лісу» наявна в Списку професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочні лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Згідно роз`ясненнями Міністерства соціального забезпечення України №25 від 18.11.1992 «Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років» відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що право на пенсію за вислугу років мають зазначені в ній категорії працівників згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України переліками і списками, якщо в такі включені професії та посади під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.

04.06.2019 Рішенням Конституційного суду України №2-р/2019 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 55 Закону України №1788-ХII «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIІI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIІI.

Положення [...] статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІI зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIІI, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вищевказаного Рішення.

Апеляційний суд бере до уваги висновки в абзацах другому, четвертому пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 №2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) від 30.09.2010 №20-рп/2010, Конституційний Суд України зазначив, «...що визнання неконституційним Закону №2222 у зв`язку з порушенням процедури його розгляду та ухвалення означає відновлення дії попередньої редакції норм Конституції України, які були змінені, доповнені та виключені Законом №2222. Це забезпечує стабільність конституційного ладу в Україні, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, цілісність, непорушність та безперервність дії Конституції України її верховенство як Основного Закону держави на всій території України».

Оскільки Конституція України є Основним Законом, вказане твердження застосовується до інших законів.

Відтак, з 05.06.2019 положення пункту «в» частини 1 статті 55 Закону №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» діють в первісній редакції, а саме право на пенсію за вислугу років мають робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих па обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Таким чином, при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугу років за заявою позивача від 15.02.2021 відповідач мав керуватися первісною редакцією статті 55 Закону №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та положеннями Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно пункту 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-І в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VIII), особам, які на день набрання чинності Законом №2148-VIII (11.10.2017) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону №1788-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом №1788-XII.

Абзацами першим та другим пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV в редакції Закону №2148-VIII встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Факт роботи позивача водієм по вивезенню лісу на ДП «Цуманське лісове господарство» підтверджено належними та допустимими доказами, а саме: довідкою ДП «Цуманське лісове господарство» від 12.02.2020 №04/182-20, копією трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 07.07.1982.

Згідно статті 83 Закону, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку, а тому пенсія позивачу має бути призначена з 15.02.2021.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 року у справі №140/6240/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятоїстатті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 01.12.2021