РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 листопада 2021 р. Справа № 120/8134/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної іпотечної установи, Міністерства внутрішніх справ України, Мурованокуриловецької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної іпотечної установи (далі - ДІУ), Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Мурованокуриловецької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідачів щодо не вчинення дій стосовно квартири АДРЕСА_1 , спрямованих на її передачу в комунальну власність.

Ухвалою суду від 22.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

28.07.2021 представником позивача подано матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 08.08.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачам строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк представником Міністерства внутрішніх справ України подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зазначає, що згідно акту прийому-передачі квартир від 23.12.2009 було передано 10 квартир в АДРЕСА_2 , в тому числі квартиру АДРЕСА_3 , від Державної іпотечної установи до Міністерства Внутрішніх справ України. А також, 30.12.2009 відповідно до акту № 24 прийому-передачі три квартири в АДРЕСА_2 , в тому числі квартиру АДРЕСА_3 , від Міністерства внутрішніх справ України передано до Головного Управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України. Згідно з пунктом 3 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про національну гвардію України" Головне управління Національної гвардії України є правонаступником Головного управління внутрішніх військ МВС України. Таким чином, зазначає, що оскільки МВС України передало квартиру АДРЕСА_3 до Головного Управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, а отже не може бути відповідачем у даній справі.

Крім того, зазначив, що згідно з витягу з протоколу засідання центральної житлово-побутової комісії Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України № 6 від 16 серпня 2012 року, квартиру АДРЕСА_3 виключено з розряду службового житла та надано в постійне користування ОСОБА_1 . Також вказав, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири АДРЕСА_4 є саме Державна іпотечна установа.

05.10.2021 на адресу суду надійшов відзив від представника Державної іпотечної установи, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні даного позову. Зокрема зазначив, що з метою виконання вимог постанови КМ України №885, Державна іпотечна установа надіслала на підписання до МВС України акт приймання-передачі квартир від 04.05.2012. Разом із тим, МВС України офіційно відмовилось підписувати відповідний акт, мотивуючи це тим, що деякі квартири на момент передачі були виведені із ряду службових та частково приватизовані. Крім того, вказав, що на підставі актів приймання-передачі документів від 04.05.2012 Державна іпотечна установа передала до МВС України оригінали правовстановлюючих документів на спірну квартиру. Представник Державної іпотечної установи також зазначив, що йому невідомо на підставі яких нормативно-правових актів спірну квартиру АДРЕСА_3 було виключено з розряду службових та надано позивачу дозвіл на її приватизацію. Крім того, представник відповідача також звернув увагу на те, що Державна іпотечна установа неодноразово зверталась до МВС України та КМ України щодо виконання постанови №855 та внесення змін до Порядку безоплатної передачі квартир, які придбані Державною іпотечною установою. Разом із тим, МВС України листом від 12.11.2012 повідомило, що за результатами проведеного службового розслідування встановлено, що ряд квартир (в тому числі і спірна квартира АДРЕСА_3 ), виведені з ряду службових, приватизовані, а деякі відчуженні. Як зазначило МВС України, ці обставини унеможливлюють підписання актів приймання-передачі квартир, як майна державної форми власності.

Представником Мурованокуриловецької селищної ради відзив на позовну заяву подано не було, хоча копія ухвали про відкриття провадження отримана ним, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач, будучи військовослужбовцем, який служив у Збройних Силах України, 29.12.2009 отримав ордер №114 на жиле приміщення жилою площею 26,7 кв. м., яка складається з двох кімнат у ізольованій службовій квартирі за адресою: АДРЕСА_5 .

Право власності на відповідну квартиру зареєстроване 13.12.2009 за Державною іпотечною установою (далі - ДІУ).

Згідно акту прийому-передачі від 23.12.2009 ДІУ передало, а МВС України прийняло 10 квартир, в тому числі спірну квартиру АДРЕСА_3 , для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов.

Згідно акту прийому-передачі від 30.12.2009 МВС України передало, а Головне Управління внутрішніх військ МВС України прийняло три квартири ( АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_7 ) для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до акту приймання-передачі квартир, придбаних ДІУ від 04.05.2012, квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які придбані ДІУ, закріплені нею на праві господарського відання та перебувають на її балансі (державна власність), безоплатно передано в управління МВС України в кількості 7 шт., за винятком квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 .

До відповідного акту від 04.05.2012 ДІУ було додано свідоцтва про право власності на нерухоме майно (в тому числі квартиру АДРЕСА_3 ), витяги про реєстрацію права власності не нерухоме майно (в тому числі квартиру АДРЕСА_3 ), технічні паспорти на квартири (в тому числі квартиру АДРЕСА_3 ), витяги з бухгалтерського балансового рахунку ДІУ, на якому обліковуються квартири (в тому числі квартира АДРЕСА_3 ).

Крім того, як слідує із Витягу з протоколу №6 засідання центральної житлово-побутової комісії Головного управління внутрішніх військ МВС України, Комісією ухвалено затвердити рішення житлово-побутової комісії військової частини 3008 стосовно виключення з розряду службового житла квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що відпала потреба у використанні її як службового житла. Також, Комісія прийняла рішення надати зазначену квартиру АДРЕСА_3 в постійне користування майору ОСОБА_1 (п. 2.8 протоколу).

Окрім того, рішенням №51 від 18.06.2018 Мурованокуриловецька селищна рада вирішила виключити житлові квартири АДРЕСА_6 та АДРЕСА_1 з числа службових в зв`язку з відпаданням потреби в такому використанні.

Разом із тим, як зазначає представник позивача в позовній заяві, дії МВС України щодо виключення квартири АДРЕСА_3 із числа службових суперечили ст. 118 ЖК УРСР, у зв`язку з чим відмова МВС України в прийняті квартири АДРЕСА_3 у 2012 році була протиправною.

Крім того, представник позивача вказала, що протягом 9 років відповідачами не вчинено жодних дій щодо передачі спірної квартири АДРЕСА_3 в управління МВС України, яке, в свою чергу зобов`язане вчинити дії щодо її передачі в комунальну власність з метою подальшої її приватизації позивачем.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 31 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР), громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири (ст. 118 ЖК УРСР).

Розпорядженням КМ України №1640-р від 23.12.2009 "Питання надання громадянам квартир, що придбані Державною іпотечною установою, у смт. Мурованих Курилівцях", вирішено Затвердити погоджений Координаційною радою з питань розподілу квартир, що придбані Державною іпотечною установою, при Кабінеті Міністрів України поіменний список громадян, яким надаються придбані у смт. Мурованих Курилівцях Вінницької області квартири ( АДРЕСА_2 ) (далі - список), що додається до оригіналу.

Як слідує із долученого відповідачем до відзиву на позовну заяву погодженого Координаційною радою з питань розподілу квартир, що придбані Державною іпотечною установою, при Кабінеті Міністрів України поіменний списку громадян, яким надаються придбані у смт Мурованих Курилівцях Вінницької області квартири, серед нього наявна і позивач.

Пунктами 2-4 розпорядження КМ України №1640-р від 23.12.2009 визначено:

Державній іпотечній установі передати Міністерству внутрішніх справ, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службі безпеки, Державній прикордонній службі, Генеральній прокуратурі України та Мурованокуриловецькій селищній раді квартири для надання зазначеним у списку громадянам (п.2);

Виконавчому комітетові Мурованокуриловецької селищної ради забезпечити в установленому законодавством порядку видачу зазначеним у списку громадянам ордерів на жилі приміщення (п. 3);

Міністерству внутрішніх справ, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службі безпеки, Державній прикордонній службі, Генеральній прокуратурі України та Мурованокуриловецькій селищній раді забезпечити неухильне дотримання встановленого Кабінетом Міністрів України порядку розподілу квартир, що придбані Державною іпотечною установою (п. 4).

Так, як слідує із акту прийому-передачі від 23.12.2009 ДІУ передало, а МВС України прийняло 10 квартир, в тому числі, спірну квартиру АДРЕСА_3 , для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, без зняття з бухгалтерському обліку Установи та без зміни органу господарського відання.

Крім того, згідно акту прийому-передачі від 30.12.2009 МВС України передало, а Головне Управління внутрішніх військ МВС України прийняло три квартири ( АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_7 ) для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов.

На виконання статті 30 Закону України "Про Державний бюджет на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 27.07.2011 року №855 "Деякі питання передачі квартир, придбаних Державною іпотечною установою", якою було затверджено Порядок безоплатної передачі квартир, що придбані Державною іпотечною установою (далі - Порядок №855).

Відповідно до п. 1 Порядку №855 ( тут і далі по тексту в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм безоплатної передачі квартир, що придбані Державною іпотечною установою відповідно до актів Кабінету Міністрів України, закріплені за нею на праві повного господарського відання та перебувають на її балансі (далі - квартири), визначеним у таких актах органам.

Згідно із п. 2 Порядку №855, квартири передаються безоплатно відповідно до актів Кабінету Міністрів України:

1) в управління відповідного органу (Міноборони, МВС, МНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, Управління державної охорони, Генеральної прокуратури України);

2) з державної власності у комунальну власність територіальних громад.

Відповідно до п. 3 Порядку №855, з метою організації передачі квартир утворюються:

Міжвідомча рада з координації здійснення заходів щодо безоплатної передачі квартир, придбаних Державною іпотечною установою (далі - Міжвідомча рада), яка забезпечує координацію дій органів з передачі квартир відповідно до підпункту 1 пункту 2 цього Порядку, проводить аналіз стану справ та причин виникнення проблем у відповідній сфері і подає Кабінетові Міністрів України розроблені за результатами своєї роботи пропозиції та рекомендації;

2) регіональні ради з координації здійснення заходів щодо безоплатної передачі квартир, придбаних Державною іпотечною установою (далі - регіональні ради), які розглядають питання передачі квартир відповідно до підпункту 2 пункту 2 цього Порядку.

Пунктом 4 Порядку №855 визначено, що Державна іпотечна установа для розгляду питання безоплатної передачі квартир подає Міжвідомчій або регіональній раді:

- витяг з бухгалтерського балансового рахунка Державної іпотечної установи, на якому обліковуються квартири, із зазначенням їх вартості на останню звітну дату;

- завірені в установленому порядку копії свідоцтв про право власності на квартири або договорів їх купівлі-продажу;

- оригінали технічних паспортів на квартири.

Згідно із п. 5 Порядку №855, безоплатна передача квартир здійснюється відповідною комісією, що утворюється:

- органом, уповноваженим управляти державним майном, якому передаються квартири;

- виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі передачі квартир з державної власності у комунальну власність відповідних територіальних громад.

До складу комісії з питань безоплатної передачі квартир входять представники Міжвідомчої або регіональної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а також не менш як три представники органу, якому передаються квартири.

Головою зазначеної комісії є керівник органу, якому передаються квартири.

Безоплатна передача квартир оформляється актом приймання-передачі, складеним на підставі актів Кабінету Міністрів України щодо надання громадянам квартир.

Акт приймання-передачі квартир складається у п`яти примірниках за формою, встановленою Мінрегіоном, підписується головою та членами комісії з питань безоплатної передачі квартир та затверджується органом, який утворив таку комісію.

Державна іпотечна установа та органи, яким передані квартири, відображають в установленому порядку факт здійснення операції з передачі квартир у бухгалтерському обліку (п. 8 Порядку №855).

Акт приймання-передачі квартир ураховується під час прийняття в установленому порядку рішення про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно (п. 9 Порядку №855).

Як слідує із матеріалів справи, на виконання вимог Порядку №855, 04.05.2012 Комісією було складено Акт про те, що квартири, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які придбані ДІУ, закріплені нею на праві господарського відання та перебувають на її балансі (державна власність) безоплатно передано в управління МВС України в кількості 7 шт., за винятком квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 .

До відповідного акту від 04.05.2012 ДІУ було додано свідоцтва про право власності на нерухоме майно (в тому числі квартиру АДРЕСА_3 ), витяги про реєстрацію права власності не нерухоме майно (в тому числі квартиру АДРЕСА_3 ), технічні паспорти на квартири (в тому числі квартиру АДРЕСА_3 ), витяги з бухгалтерського балансового рахунку ДІУ, на якому обліковуються квартири (в тому числі квартиру АДРЕСА_3 ).

Крім того, як слідує із Витягу з протоколу №6 засідання центральної житлово-побутової комісії Головного управління внутрішніх військ МВС України від 16.08.2012, Комісією ухвалено затвердити рішення житлово-побутової комісії військової частини 3008 стосовно виключення з розряду службового житла квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що відпала потреба у використанні її як службового житла. Також, Комісія прийняла рішення надати зазначену квартиру АДРЕСА_3 в постійне користування майору ОСОБА_1 (п. 2.8 протоколу).

Таким чином, на виконання вимог чинного на той момент законодавства, ДІУ вчинила дії щодо передачі спірної квартири

АДРЕСА_3 відмовилось приймати квартиру АДРЕСА_3 з огляду на те, що відповідна квартира була виключена з розряду службового житла та надана в постійне користування позивачу – майору ОСОБА_1 .

При цьому, слід наголосити на тому, що ані протокольне рішення засідання центральної житлово-побутової комісії Головного управління внутрішніх військ МВС України, яким було вирішено виключити спірну квартиру з розряду службових (за клопотанням в/ч 3008), ані відмова МВС України в прийнятті спірної квартири АДРЕСА_3 в управління згідно акту приймання-передачі від 04.05.2012, не є предметом оскарження в межах даної справи.

В той же час, в межах даної справи позивач, окрім іншого, просить визнати протиправною бездіяльність усіх відповідачів без конкретизації того, в чому саме полягає бездіяльність відповідачів.

Як наслідок, ухвалою суду від 22.07.2021 позовну заяву позивача було залишено без руху та запропоновано усунути виявлені судом недоліки, шляхом уточнення змісту заявлених позовних вимог чи/або викладу обставин, якими вони обґрунтовуються, зокрема, шляхом уточнення того, в чому саме полягає бездіяльність кожного із відповідачів, яка є предметом оскарження в межах даного позову.

На виконання вимог даної ухвали, представник позивача повідомила, що жоден із відповідачів не вчинив дії щодо спірної квартири, тобто фактично без діяли. Також вказала, що передача майна із державної власності у комунальну відбувається як взаємопов`язана дія декількох осіб, що має певну послідовність, зазначену в нормативних актах. Зокрема, представник позивача зазначила, що ДІУ має передати квартиру в управління МВС України, яке, в свою чергу, має передати її із державної власності в комунальну, в даному випадку у власність Мурованокуриловецької територіальної громади, яка після прийняття та вчинення відповідних дій має передати квартиру у власність позивача. Підсумовуючи представник позивача вказала, що ініціативу щодо вчинення відповідних дій має право проявити кожен із відповідачів, однак протягом 9 років, жоден із відповідачів відповідної ініціативи не проявив.

З приводу наведених вище посилань позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

В даному ж випадку, ДІУ вчинило дії щодо передачі спірної квартири в управління до МВС України, яке, в свою чергу, відмовило у її прийняті, оскільки виключило відповідну квартиру із розряду службових та передало в постійне користування позивачу.

Тобто, в даному випадку ДІУ вчинено дії щодо передачі квартири, а МВС України вчинено дії щодо відмови у її прийняті.

Крім того, центральною житлово-побутовою комісією Головного управління внутрішніх військ МВС України вчинено дії щодо виключення з розряду службового житла квартири АДРЕСА_1 .

Разом із тим, жодне із рішень щодо відмови у прийнятті чи/або виключення спірної квартири з розряду службового житла позивачем в межах даного позову не оскаржується.

Окрім того, позивачем не наведено жодного нормативно-правого обґрунтування, а також обставин, які б вимагали від ДІУ повторного ініціювання питання щодо повторної передачі спірної квартири в управління МВС України.

Таке обґрунтування також відсутнє з приводу наявності у МВС України повторно вирішувати питання щодо прийняття квартири, яку воно уже відмовилось приймати в управління в 2012 році, в силу її виключення з розряду службового житла.

Крім того, суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що таке виключення квартири з розряду службового житла суперечило ст. 118 ЖК УРСР, адже відповідні дії чи/або рішення не є предметом оскарження в межах даної справи.

З огляду на викладені вище обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати про допущену з боку відповідачів бездіяльність.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для частково задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Державна іпотечна установа (бульвар Лесі України, 34, м. Київ, код ЄДРПОУ 33304730);

Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 00032684);

Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада (вул. Соборна, 45, смт. Муровані Курилівці, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04325974).

Рішення в повному обсязі складено: 30.11.2021 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна