ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 615/1487/21 (1-кс/615/367/21) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/2114/21 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській ОСОБА_7 про арешт тимчасово вилученого майнау кримінальному провадженню №1201202122105000020321226210000326 від 01.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2021 рокузадоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майнау кримінальному провадженню №1201202122105000020321226210000326 від 01.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Згідно оскаржуваної ухвали накладено арешт шляхом заборони володіння, користування, розпорядження, відчуження будь-якими особами, на транспортні засоби, тимчасово вилучені 01.10.2021 року під час огляду місця ДТП на 417 км а/д Київ-Харків-Довжанський, поблизу с. Сніжків Богодухівського (Валківського) району Харківської області, а саме:

- автомобіль FordTransit, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 , фактично перебуває в користуванні у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- мотоцикл Днепр М-11, д.н.з. НОМЕР_4 , номер шасі: «без номеру», який згідно свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_5 належить та перебуває в користуванні у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В апеляційній скарзі власник майна ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 07.10.2021, який ним пропущений у зв`язку з тим, що про наявність вказаної ухвали він дізнався лише коли на запит адвоката слідчий 25.10.2021 надіслав копію оскаржуваної ухвали, а також просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити і зобов`язати слідчого повернути вказане майно.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 посилається на те, що рішення слідчим суддею постановлено з порушення вимог КПК України. Зазначає, що його, як власника майна, не було повідомлено про розгляд справи. Також вважає, що клопотання про арешт майна третьої особи має бути подане не слідчим, а прокурором. Крім цього, мають бути дотримані інші права цієї особи.

Прокурор та власник майна ОСОБА_6 , відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України, були належним чином повідомленізасобами телефонного зв`язку про дату та час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилися. Причин неявки суду не повідомили.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора та власника майна, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши доповідь судді, колегія суддів визнає поважними причини пропуску власником майна ОСОБА_6 строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, передбачений п.3 ч.2ст. 395 КПК України, у зв`язку з чим, строк підлягає поновленню, а апеляційна скарга частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів провадження вбачається, що в провадженні СВ ВП №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12021221050000203 від 01.10.2021 року, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

04.10.2021 року слідчий звернувся до слідчого судді Валківського районного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором, про накладення арешту, шляхом заборони володіння, користування, розпорядження, відчуження будь-якими особами, на транспортні засоби, тимчасово вилучені 01.10.2021 року під час огляду місця ДТП на 417 км а/д Київ-Харків-Довжанський, поблизу с. Сніжків Богодухівського (Валківського) району Харківської області, а саме: автомобіль FordTransit, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 , фактично перебуває в користуванні у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мотоцикл Днепр М-11, д.н.з. НОМЕР_4 , номер шасі: «без номеру», який згідно свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_5 належить та перебуває в користуванні у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що із доданого до клопотання витягу з ЄРДР вбачається, що 01.10.2021 року на 417 км а/д Київ-Харків-Довжанський сталося зіткнення автомобіля FordTransit, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 , та мотоцикла Днепр М-11, д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_10 , внаслідок ДТП останній госпіталізований до Валківської ЦРЛ.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження №12021221050000203 від 01.10.2021 року, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.286 КК України.

Зі змісту клопотання та доданих доказів слідує, щопід час проведення огляду місця ДТП на 417 км а/д Київ-Харків-Довжанський, поблизу с. Сніжків Богодухівського (Валківського) району Харківської області, виявлено та вилучено транспортні засоби:автомобіль FordTransit, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 , фактично перебуває в користуванні у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мотоцикл Днепр М-11, д.н.з. НОМЕР_4 , номер шасі: «без номеру», який згідно свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_5 належить та перебуває в користуванні у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які направлені на майданчик Валківського міжрайонного відділення поліції охорони за адресою: вул. 1 Травня, 27, м. Валки Харківської області.

ОСОБА_12 пояснив, що 01.10.2021 року близько 17:00 год. рухався напрямку м. Харків зі швидкістю 55 км/год. на автомобілі FordTransit, д.н.з НОМЕР_1 , по а/д Київ-Харків-Довжанський поблизу с. Сніжків Богодухівського району Харківської області. В попутному напрямку рухався мотоцикл Днепр М-11, д.н.з. НОМЕР_4 , який не включаючи будь-яких світлових сигналів повороту, повернув вліво та здійснив зіткнення із його автомобілем.

ОСОБА_13 лікар хірург КНП «Валківська ЦРЛ» пояснив, що 01.10.2021 року близько 18:00 год. до лікарні був доставлений ОСОБА_10 із попереднім діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом правої скулової кістки, параорбітальна гематома справа, забійна рана потиличної області, розрив ключично-акромального з`єднання зліва. Останнього госпіталізовано до травматологічного відділення.

Враховуючи положення ст. 98 КПК України транспортні засоби є речовими доказами, про що слідчим винесено відповідну постанову.

З метою збереження речових доказів, швидкого, повного та неупередженого розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також враховуючи, що транспортні засоби можуть бути використані у кримінальному провадженні, як речові докази, з метою запобігання знищенню, приховуванню, пошкодженню, псуванню, перетворенню, відчуженню виявлених доказів, слідчий просив накласти арешт на вищевказані транспортні засоби.

Постановляючи рішення про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя суду першої інстанції таке рішення мотивував тим, що вказане в клопотанні майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тимчасово вилучене із дотриманням встановленого ст.ст.167, 168 КПК України, а тому, слідчий суддя дійшов висновку про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на нормах чинного КПК України.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна, як зазначено в ч. 2 ст. 170 КПК України, допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, як матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії", при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" , рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Вилучені, під час огляду місця події 01.10.2021 транспортні засоби підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Посилання ОСОБА_6 на незвернення прокурора із відповідним клопотанням про арешт майна, попри наявність у нього, відповідно до ч.2 ст. 64-2 КПК України, такого права, як на підставу скасування накладеного за клопотанням слідчого арешту, апеляційний суд відхиляє, виходячи з приписів ч. 1 ст.171 КПК України, відповідно до якої з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор,слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

При цьому, належить врахувати, що в клопотанні слідчого йдеться про арешт майна - транспортних засобів учасників події ДТП, що обумовлює для слідчого можливість звернення з відповідним клопотанням, як заходу забезпечення кримінального провадження.

Щодо доводів апелянта про відсутність належного повідомлення власника майна про дату, час та місце судового розгляду питання про накладання арешту на належне йому майно, то апеляційний суд знаходить їх слушними, втім вважає, що зазначене не впливає на правильність висновків суду про необхідність накладання арешту на транспортні засоби та не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду клопотання слідчого.

Окрім того, право ОСОБА_6 на особисту участь у судовому засіданні було поновлене, шляхом прийняття апеляційної скарги до розгляду та наданням права особистої присутності у суді апеляційної інстанції з метою надання своїх пояснень та доказів на підтримання вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд звертає увагу, що апелянта було сповіщено належним чином про час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, що дозволило апелянту скористатись правами та обов`язками, передбаченими ст. 64-2 КПК України. Однак, власник майна до суду апеляційної інстанції не з`явився.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане вилучене майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна власниками майна не надано та колегією суддів не встановлено.

Колегія суддів також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.

Отже, враховуючи, що оскільки досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні ще не закінчено, не виключена можливість проведення відповідних експертиз, а тому на транспортні засоби слідчий суддя суду першої інстанції цілком обгрунтовано наклав арешт.

За таких обставин ухвалу слідчого судді слід вважати такою, що відповідає вимогам ч.1 ст.173 КПК України і підстав для її скасування з мотивів вказаних в апеляційній скарзі апелянта, на думку колегії суддів, немає.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується рішенням суду в частині визначення місця зберігання арештованого майна виходячи з наступного.

Відповідно пункту 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 437 від 13.07.2016 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104, зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

Ухвалою слідчого судді не визначено місце зберігання транспортних засобів, що обумовлює скасування ухвали слідчого судді в цій частині та постановлення нової ухвали, якою визначити місце зберігання транспортних засобів за відділенням поліції №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, вул. Паркова, 11, м. Валки, Харківська область, в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2021 року в частині визначення місця зберігання арештованого майна підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали в цій частині. Відповідно апеляційна скарга власника майна ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.

П О С Т А Н О В И Л А :

Поновити власнику майна ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2021 року.

Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Валківськогорайонного суду Харківської області від 07 жовтня 2021 року в частині визначення місця зберігання арештованого майна скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу.

Визначити місце зберігання транспортних засобів, а саме: автомобіля FordTransit, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_3 належить ОСОБА_6 , фактично перебуває в користуванні у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та мотоцикла Днепр М-11, д.н.з. НОМЕР_4 , номер шасі: «без номеру», який згідно свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_5 належить та перебуває в користуванні у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за відділенням поліції №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, вул. Паркова, 11, м. Валки, Харківська область,в межах строку досудового розслідування.

В решті ухвалу слідчого судді Валківськогорайонного суду Харківської області від 07 жовтня 2021 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, але в частині поновлення строку на апеляційне оскарження може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді